«UA: Перший» у червні найчастіше порушував стандарт повноти подачі інформації

Попередні моніторинги новин головного загальнонаціонального суспільного телеканалу «Детектор медіа» проводив у березні  та у грудні 2018 року.

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Тексти взято за розшифровками Центру контент-аналізу.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильною вважається подача факту каналами.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого»:

Період моніторингу: 18–23 червня 2018 року

* Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні в новинах «UA: Першого» майже не було порушень стандарту балансу думок (лише в одному матеріалі, або в 2 % від усіх досліджених матеріалів; для порівняння: в попередньому звіті було 17 % матеріалів із порушенням цього ключового стандарту). Значно зменшилася кількість матеріалів із порушеннями стандарту достовірності (19 % порівняно з 36 % в попередньому звіті), натомість трохи частіше порушувався стандарт відокремлення фактів від думок (24 % порівняно з 19 % в попередньому звіті).

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено в одному з 53 досліджених матеріалів (2 %).

У матеріалі 20 червня про протест проти будівництва на Поштовій площі в Києві не представлено позицію забудовника.

На звітному тижні порушень стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному з матеріалів (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у 10 матеріалах із 53 досліджених (19 %).

Було кілька розмитих посилань на представників певних закладів та установ:

«Федерація кікбоксингу України сподівається, що невдовзі він потрапить у програму інших ігор, Олімпійських» (19 червня).

«Лікарі намагаються врятувати його зір, розповіли медики столичного «Охматдиту» (19 червня).

«У міській раді це заперечили» (21 червня).

Чималою була кількість узагальнених посилань на невизначено великі групи людей:

«Лікарі кажуть: у дитини, що впала в кому, з'явилися перші прояви свідомості. Зір на одному оці у хлопця залишиться, прогнозують медики» (18 червня).

«Проте ворог, за словами військових, намагається повернути контроль над цією територією» (20 червня).

«Люди називають себе небайдужими киянами. Серед них помічаємо і членів кількох громадських організацій, зокрема, “Громади Андріївського узвозу” та “Штабу охорони Києва”. Кажуть, оголошують безстрокову акцію» (20 червня).

«Представники громадських організацій кажуть, акцію протесту анонсували у соцмережах» (20 червня).

«Люди кажуть, зібралися з різних причин» (21 червня).

«Рятувальники кажуть, туристи дещо змерзли, але всі здорові» (23 червня).

Одного разу журналісти посилалися на відео, взяте із соцмереж і не верифіковане належним чином:

«Кадри з наслідками негоди, що пронеслася місцем після обіду опублікували в Фейсбуці місцеві жителі» (18 червня).

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у 13 матеріалах із 53 досліджених (24 %).

У матеріалах доволі часто є хоч і незначні, але порушення стандарту за рахунок вживання оцінної лексики:

«Дати візитів ще обговорюють. Надалі Сенцова і Вишинського навідуватимуть вже в різний час» (18 червня).

«…Однак Бабченка серед них не було» (18 червня).

«З мінометів і гранатометів гатили неподалік Новотошківського на Луганщині та поблизу Верхньоторецького на Донеччині» (18 червня).

«Уже за часів незалежності був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого» (19 червня).

«До Теліженки навідувався часто» (19 червня).

«Цих коштів скульптор за свою роботу так і не отримав, а батько одного з хлопців його творінням лишився невдоволений» (19 червня).

«5-річний хлопчик досі в реанімації» (19 червня).

«Саме вони перші дізналися про перемогу юного винахідника» (19 червня).

«Далі сесія триває без нього, активісти розходяться» (20 червня).

«А вище, біля входу на будівельний майданчик, збираються ночувати мітингарі. Уже завтра підуть під стіни Київради» (20 червня).

«Мітингувальники рішенням депутатів обурені, вони чекали іншого»(21 червня).

«З мінометів бойовики гатили по українських позиціях поблизу Новотошківського на Луганщині та біля Кам'янки на Донеччині… У Приазов'ї також гриміло важке озброєння» (23 червня).

Були кілька журналістських висновків — зіставлення чи протиставлення певних фактів чи міркувань (напівжирним шрифтом позначено маркери суб’єктивної думки):

«Ще один хлопець травм не зазнав, але був у шоковому стані» (18 червня).

«Попри те, що цей вид спорту мав статус виставкового на всесвітніх іграх торік,Федерація кікбоксингу України сподівається, що невдовзі він потрапить у програму інших ігор, Олімпійських» (19 червня).

«Прибирати його (паркан) не збираються, але готові до обговорення з чиновниками та городянами» (20 червня).

Сказане чиновниками журналісти двічі позначали оцінною лексикою урочистого стилю, тим самим штучно підвищуючи статус сказаного:

«Василь Грицак заявив» (18 червня).

«Речниця управління Нацполіції Олена Баранник вчора заявила» (21 червня).

Стандарт точності подачі інформації було порушено у двох матеріалах із 53 досліджених (4 %).

Два незначних порушення у випуску за 19 червня.

У матеріалі про встановлення на харківській школі пам’ятного знаку загиблим колишнім випускникам авторка сюжету каже про родину одного з загиблих: «Чи будуть просити прибрати пам'ятний знак, родина школяра ще не вирішила». Йдеться ж про «колишнього школяра» чи «випускника школи».

У матеріалі про повернення в Україну переможця Олімпіади геніїв у США є незначна контекстуальна неточність: про маму і вчительку переможця кореспондентка каже: «Саме вони перші дізналися про перемогу юного винахідника», хоча (як далі йдеться в матеріалі) школяр повідомив їм про свою перемогу по Вайберу. Першими ж про його перемогу довідалися учасники Олімпіади. Точно було би сказати «вони перші в Україні дізналися».

Стандарт повноти подачі інформації порушувався в 31-му матеріалі з 53 досліджених (58 %).

Стандарт повноти подачі інформації переважно порушується через недостатню деталізацію, особливо в коротких формах, яких чимало у випусках «Новин» на «Першому».

Інколи бракує бекґраундів. Наприклад, 21 червня в матеріалі про ухвалення парламентом Закону про національну безпеку сказано: «Змінюється статус Служби безпеки України. Тепер вона є спеціальним органом з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку».Тут не зрозуміло, в чому саме полягає ця зміна статусу, це потребувало пояснень.

Або в матеріалі за 21 червня про страйк на Сумському машинобудівному об’єднанні у синхронах представники поліції називають статті законів, при цьому зі сказаного незрозумілою залишається суть цих статей:

«Вікторія Жаловага, речниця управління Держпраці у Сумській області: … За результатами проведених перевірок на підприємство було накладено штрафні санкції відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України, а також матеріали контрольних заходів передані до правоохоронних органів.

Володимир Кузьменко, спеціаліст відділу комунікацій Гу НП в Сумській області: У 2017  році знову було відкрито кримінальне провадження за цією ж статтею 175 і на сьогодні до поліції звернулося близько двадцяти осіб, які вважають, що їхні права, стосовно виплати заробітної плати були порушені і матеріали приєднані до цього кримінального провадження».

Протягом звітного тижня на каналі не було матеріалів із ознаками можливої замовності (0 %).

18 червня (понеділок):

1. Уповноважені з прав людини України і Росії домовилися про те, що одночасно відвідають Олега Сенцова та Кирила Вишинського

«Ведуча: Уповноважені з прав людини України і Росії домовилися про те, що одночасно відвідають Олега Сенцова та Кирила Вишинського. По обіді Денисова і Москалькова спілкувалися в Москві. Узгодили: Денисова поїде до режисера Олега Сенцова в колонію в Лабитнангі, а Москалькова в цей же час відвідає головного редактора «Ріа Новості-Україна» Кирила Вишинського в СІЗО у Херсоні. Дати візитів ще обговорюють. Надалі Сенцова і Вишинського навідуватимуть вже в різний час.

Людмила Денисова, уповноважена Верховної Ради з прав людини: Мы обсудили возможность синхронности наших посещений. И, на мой взгляд, это очень важно. Этот очень важный шаг, он в том числе будет на пользу восстановления доверия хотя бы между даже нашими институтами.

Ведуча: Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денисову в Росії не допустили до жодного з політв'язнів-українців. А ні до Олега Сенцова, а ні до Миколи Карпюка, а ні до Романа Сущенка, хочана зустрічі із Сущенком, як каже Денисова, вона мала дозвіл російського суду. Власне, кореспондента «Укрінформу» у Франції Романа Сущенка затримали 30 вересня 2016 року у Москві, куди він приїхав у приватних справах. Звинуватили у шпигунстві, 2 тижні тому Московський міський суд відправив його за грати на 12 років. До Олега Сенцова Людмилу Денисову тюремники не пустили минулого тижня. Український режисер нині в колонії «Білий Ведмідь» на Ямалі. У 2015 його звинуватили у підготовці теракту і засудили на 20 років. У побаченні з Миколою Карпюком у Володимирському централі Денисовій так само відмовили. Чоловіка відправили за грати на 22,5 роки за участь у чеченській війні, хоча, за словами засудженого, в Чечні він жодного разу не був. Україна називає Сенцова, Сущенка та Карпюка політв'язнями і вимагає від Росії звільнити їх».

2. Бориса Германа, якого підозрюють в організації замаху на життя російського журналіста Аркадія Бабченка, лишили під вартою

«Ведуча: Бориса Германа, якого підозрюють в організації замаху на життя російського журналіста Аркадія Бабченка, лишили під вартою. Апеляційний суд Києва не став змінювати запобіжний захід. Попереднє рішення — це два місяці під вартою без права внести заставу — вимагали скасувати адвокати Германа. Просили додати до матеріалів справи роздруківку листування свого підзахисного, котра, за їхніми словами, доводить, чоловік не планував тікати з країни. Сам Борис Герман під час судового слухання розповів, його куратора в Службі безпеки України звали Дмитро, прізвисько Дітріх. З ним і узгоджував свої дії. А від російської сторони отримав список людей, убивство яких мав організувати. Однак Бабченка серед них не було. Не змінювати запобіжний захід просили прокурори, бо кажуть, злочин тяжкий і альтернативи арешту бути не може.

Олександр Банник, прокурор: Спочатку оголосили клопотання про застосування варти до Германа. Судом було враховано обґрунтування неможливості запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Євгеній Солодко, адвокат: Очікувати чуда по справі, в якій і Генеральний прокурор, і голова Служби безпеки, і навіть сам Президент зробили досить гучні заяви, ну це не зовсім вірно. Тому попереду кропітка робота по доведенню невинуватості Бориса Германа.

Ведуча: 29 травня з'явилася інформація про загибель російського журналіста Аркадія Бабченка. Як тоді повідомив начальник Київської поліції Андрій Крищенко, невідомий кілька разів вистрелив у спину журналістові і той помер у кареті швидкої. Наступного дня голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив: Бабченко живий, це була спецоперація СБУ, яка допомогла здобути докази проти організатора вбивства. Тоді ж показали відео затримання Бориса Германа. 31 травня Шевченківський райсуд столиці вибрав йому запобіжний захід — два місяці під вартою без права внести заставу».

3. Обстріли на передовій

«Ведуча: Чотири ворожі обстріли на передовій нарахували армійці на 18-ту годину. Двічі бойовики застосовували заборонену зброю. З мінометів і гранатометів гатили неподалік Новотошківського на Луганщині та поблизу Верхньоторецького на Донеччині. Цілили російські найманці по позиціях армійців також біля Південного і Кам'янки. За повідомленням прес-центру Об'єднаних сил, ніхто з українських військових не загинув і не був поранений».

4. Стан усіх чотирьох дітей, травмованих унаслідок вибуху в Києві в четвер, стабільний

«Ведуча: Стан усіх чотирьох дітей, травмованих внаслідок вибуху в Києві в четвер, стабільний. Про це повідомила Тетяна Іванова, виконувачка обов'язків головного лікаря “Охматдиту”. Дівчатка нині в травматології, 5-річний хлопчик лишається в реанімації. В суботу йому зробили операцію. Поставили апарат для вирівнювання внутрішньочерепного тиску. Лікарі кажуть: у дитини, що впала в кому, з'явилися перші прояви свідомості. Зір на одному оці у хлопця залишиться, прогнозують медики. Як рятувати друге — будуть радитися.

Тетяна Іванова, в.о. головного лікаря “Охматдиту”: Буде вияснятися рівень локального запалення і тільки після цього офтальмологи зможуть прийняти рішення щодо проведення оперативного втручання. Оперативне втручання буде проводитись обов'язково. Тільки потрібно визначитися, в які терміни можливо це зробити.

Ведуча: Четверо дітей травмувалося минулого четверга в одному з дворів Святошинського району. У “Волгу”, припарковану на подвір'ї, вони залізли погратися. Там знайшли коробку, яка і вибухнула. На місці поліція виявила уламки гранати. Автомобіль належить учаснику АТО Сергієві Михасюку. Його затримали у Вінницькій області. А Святошинський суд столиці заарештував на 60 діб. Власника “Волги” звинувачують за двома статтями: незаконне поводження зі зброєю і завдання тілесних ушкоджень через необережність. Свою провину Михасюк визнав».

5. У двох велосипедистів, яких учора в Харкові збили «Жигулі», переломи рук та ніг

«Ведуча: У двох велосипедистів, яких учора в Харкові збили “Жигулі”, переломи рук та ніг. 16-річні хлопці зараз у відділенні політравми. Про це “Новинам на Першому” розповів заступник головного лікаря Харківської лікарні швидкої допомоги Андрій Козаченко.

Андрій Козаченко, заступник головного лікаря Харківської швидкої та невідкладної допомоги: Обидва постраждалих при тямі. Їхній стан оцінюють як стабільний. Один перебуває у палаті інтенсивної терапії, другий — у палаті інтенсивного спостереження. Безпосередньо загрози життю ні для кого з них на даний момент немає.

Ведуча: Аварія в Харкові сталася вчора близько 11-ї ранку. На кільцевій дорозі легковик в'їхав у чотирьох велосипедистів. 29-річна жінка загинула на місці. Двох підлітків ушпиталили. Ще один хлопець травм не зазнав, але був у шоковому стані».

6. Після грози з градом у Луцьку затопило дороги і повиривало з корінням дерева

«Ведуча: Після грози з градом у Луцьку затопило дороги і повиривало з корінням дерева. Кадри з наслідками негоди, що пронеслася місцем після обіду опублікували в Фейсбуці місцеві жителі. Залило кілька вулиць і проспектів. Вода подекуди сягала машинам вище коліс і заливалася в салони громадського транспорту. Коло будівлі Луцького РАГСу вітер вирвав з корінням ялини, яким близько сотні років, розповів “Новинам на Першому” головний комунальник Луцька Юрій Карась. Каже, дороги після злив затоплює мало не щоразу. Майже скрізь треба або розчищати зливну каналізацію, або міняти її труби».

7. У Львові 250 дітей можуть не потрапити до дитсадків

«Ведуча: У Львові 250 дітей можуть не потрапити до дитсадків, після того як виконавчий комітет Львівської міськради змінив правила зарахування в дошкільні заклади. Згідно з новаціями, першими відтепер братимуть дітей, які мають львівську прописку. Що ж робити батькам тих, які прописані не у Львові, але там живуть, з'ясовували наші кореспонденти.

Кореспондент: Олеся Білоус живе у Львові 12 років, але зареєстрована в Дрогобичі. Хотіла віддати маленького Остапа до садка, в який ходить старший син, та через прописку випала з черги.

Олеся Білоус, львів'янка: Із 06.06.2018 почали міняти статус в заявках, електронних ДНЗ і в нас висвітився статус “не зараховані в першій хвилі”. Я спершу не могла зрозуміти чому, тому що в нас другий садок був завідомо прохідний, ми були 38-мі з 40-ва. Відповідно, я звернулася в відділ освіти і отримала... Тобто в відділі освіти особливо не церемоняться, що мене теж дуже здивувало. Тобто, пані Наталія зразу запитала: у вас львівська прописка? Не львівська, ну то до побачення.

Кореспондент: Зоряна Каземирська, завідувачка дитсадка №9 розповідає: списки зарахованих дітей складають у міському управлінні освіти за електронною чергою.

Зоряна Каземирська, завідувачка дитячого садка №9: Вони вибирали з трьох пріоритетів собі садочки. Який вони садочок вибрали, це їхнє було рішення. Нам прийшли з міського управління сформовані списки, відповідно, напевне, до їхніх заяв.

Кореспондент: Начальниця міського управління освіти пояснює: таке рішення ухвалили через скарги батьків, зареєстрованих у Львові.

Зоряна Довганик, начальниця міського управління освіти: Жінка прийшла й плаче. Вона каже: ви знаєте, туди ходять діти з Малохова, з Грибович, з Дублян. А я — мешканка міста Львова. Я проживаю біля дошкільного навчального закладу. Моя дитина не має можливості туди потрапити. Насправді, у нас у Львові навчається понад 1100 дітей, які безпосередньо не мешкають у місті.

Кореспондент: Мар'яна Кузько, координаторка громадської організації “Батьки в дії” каже: про рішення виконкому, батьків повідомили запізно.

Мар'яна Кузько, координаторка громадської організації “Батьки в дії”: Ніхто не був попереджений про те, що діти, які не мають львівської прописки, вони не зможуть потрапити у львівські садочки. Відповідно склалася така ситуація, коли багато у Львові людей, які проживають, вони чи орендують житло, чи працюють у Львові, і, відповідно, чи проживають в навколишніх територіях поблизу Львова, але зазвичай іде мова про власне жителів Львова, які не мають просто львівської реєстрації, вони не можуть потрапити в садочок. Проте вони працюють і, зрештою, наповнюють казну міста своїми податками.

Кореспондент: У міському управлінні освіти пояснюють: вільні місця в садочку будуть після того, як зарахують дітей зі Львова.

Зоряна Довганик: От зараз ми будемо проводити 2-гу хвилю зарахування, оскільки виявилося, що у певних садочках є ще вільні місця. Ми, насправді були готові набрати 40-50 дітей. Стільки дітей у них немає. Тому будуть вільні місця».

8. Ігри нескорених-2018

«Ведуча: Національна збірна “Ігор нескорених” уперше показала як готуються боротися за медалі в австралійському Сіднеї. П'ятнадцять спортсменів з'їхалися до Києва минулого тижня. Нині провели відкрите тренування — перед об'єктивами камер плавали, стріляли з лука, веслували на тренажерах тощо. “Ігри нескорених”, а їх влаштовують вже вп'яте, це змагання для військових, які зазнали поранень. Українська команда має на підготовку менш ніж півроку.

Кореспондент: Перше спільне фото всіх п'ятнадцятьох учасників, які будуть представляти Україну на “Іграх нескорених” у Сіднеї. Далі перший етап відкритих тренувань. Майя Москвич 2014 пішла доброволицею на фронт, звільнилася торік у грудні. Каже, через стан здоров'я. До “Ігор нескорених” долучилася вперше, тепер стріляє з лука.

Майя Москвич, учасниця національної збірної “Ігор нескорених-2018” (Луцьк): Це поразка. Я вернулася з війни з відчуттям абсолютної поразки. Зараз я хочу все таки навчитися жити після війни по-новому і відчути, що якщо я не змогла перемогти на війні, то це шанс перемогти після війни.

Кореспондент: Цього року до змагань допустили ветеранів АТО, яких торік у збірній не було, розповідає головний тренер української команди.

Євген Мазур, головний тренер національної збірної “Ігор нескорених”: Соціальне таке рішення для того, щоб другі хлопці з'їздили, подивились тоже. Получили психологічний імпульс і получили заряд енергії.

Кореспондент: Юрій Дмитренко змагається у веслуванні на тренажері. Наприкінці 2014-го брав участь у бойових діях за контрактом. Був поранений, йому ампутували ногу. Одразу після, каже, почав активно займатися спортом.

Юрій Дмитренко, учасник національної збірної “Ігор нескорених-2018” (Київ): На перших зборах треба просто працювати над своїми помилками для того, щоб їх виправити. Ти ростеш над собою і порівнюєш свої результати з іншими. Звісно, що я хочу порівняти результат так, щоб мій був як найвище.

Кореспондент: Змагатиметься українська збірна в шести видах спорту, окрім стрільби з лука та веслування ще легка атлетика, велоспорт, пауерліфтинг та плавання. На цих двох доріжках учасники національної збірної, тепер їхній графік тренувань по дві години шість днів на тиждень. Денис Фіщук ветеран СБУ. З 2014-го брав участь у операціях підрозділів СБУ на сході України.

Денис Фіщук, учасник національної збірної “Ігор нескорених-2018” (Черкаси): Основна мотивація така, щоб лишній раз напомнить, що в нашій країні не все так благополучно з точки зору військового життя.

Кореспондент: У Валерія Димо четверо підопічних. Він тренер збірної з плавання.

Валерій Димо, тренер з плавання: Шанси великі. Я сподіваюся, що всі хлопці візьмуть медалі. Вони горять бажанням тренуватися. Усі хочуть потрапити на п'єдестал і не важливо хто перший, другий і третій.

Кореспондент: “Ігри нескорених-2018” відбудуться наприкінці жовтня в Сіднеї в Австралії. Торік на “Іграх нескорених” у Канаді українська збірна здобула чотирнадцять медалей, посівши в командному заліку друге місце за кількістю перемог».

9. Український випускник здобув золото на Міжнародній олімпіаді геніїв

«Ведуча: Український випускник — Валентин Фречка, який здобув золото на Міжнародній олімпіаді геніїв у Сполучених Штатах, повернувся в Україну. В аеропорту на нього та інших учасників команди чекали родичі. Загалом в олімпіаді взяли участь 1300 школярів з різних країн. Одна з тем цьогорічного змагання — “Вирішення екологічних проблем”. Валентин вигадав як робити папір з опалого сухого листя. Розповідає, його проектом зацікавилися чужоземні та українські компанії.

Валентин Фречка, золотий призер “Олімпіади геніїв”: Коли бачиш на табло Фречка Валентин, Ukraine — це було так неймовірно. Було дуже багато різних пропозицій з різних частин світу і різних організацій, але поки робота на такому етапі, що аби її запустити, треба ще багато чого доробити.

Ведуча: Валентин Фречка, з села Сокирниця, Закарпатської області, як робити папір з опалого листя вигадав майже рік тому. Попервах експериментував у шкільному кабінеті хімії разом зі своєю вчителькою. За перемогу винахідник дістав право брати участь у Міжнародній виставці у Південній Кореї і здобув стипендію на навчання в університеті США. У планах Валентина — запустити свій стартап і розпочати виробництво книг та екопакетів».

У випуску за 18 червня не повідомлялося про такі події:

Держдеп США вимагає від Росії визволити чотирьох українських політув’язнених, які нині голодують.

ЄС продовжив санкції проти РФ за анексію Криму ще на рік.

В окупованому Криму обшуки і затримання кримського татарина.

У Херсоні побили місцевого журналіста і члена громадської організації «Чесно».

19 червня (вівторок):

1. Домовленості омбудсменів зірвані

«Ведуча: Учорашні домовленості українського та російського омбудсменів про те, щоб одночасно навідали Олега Сенцова та Кирила Вишинського, зірвано. Про це Новинам на “Першому” розповіла уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова. Сьогодні вона написала російській колезі Тетяні Москальковій листа.

Людмила Денисова, уповноважена Верховної Ради України з прав людини: Я написала їй листа про те, що в зв'язку з тим, що наші політв'язні голодують: це Балух, це Сенцов, це Клих, і Кольченко, який припинив голодування, але знаходиться в такому критичному стані майже, — щоб вона зробила все можливе, щоб дати мені право зустрітися з нашими хлопцями. Я їй написала, що гарантую, що вона відвідає чотирьох зі списку, який вона подала в Україні. Синхронно одна з одною. Вчора ж ми домовлялись все таки про синхронне відвідування, але спробуємо ще раз.

Ведуча: Учора в Москві уповноважені з прав людини домовилися: Денисова відвідає українського режисера Олега Сенцова в російській тюрмі, а Москалькова в той же час в українському СІЗО побачиться з головним редактором “РІА Новості” Кирилом Вишинським. Після повернення до російської столиці омбудсмени планували побувати в Романа Сущенка. Денисова вирушила до Росії минулої середи. Спільні візити омбудсменів до українців та росіян у в'язниці узгодили Президенти України та Росії. Денисову поки що не пустили до жодного українського політв'язня».

2. Фігурантам «справи 26 лютого» в анексованому Криму дали умовні терміни

«Ведуча: Фігурантам справи 26 лютого в анексованому Криму дали умовні терміни. П'ятьом кримським татарам закидали участь у масових заворушеннях 2014 року під кримським парламентом. Тоді там одночасно мітингували прибічники і противники приєднання Криму до Росії. Засуджені виступали за територіальну цілість України, за що їх потому і затримали. Оголошення вердиктів кілька разів переносили. Як відреагували на вироки рідні та близькі засуджених, далі.

Кореспондент: Зранку коло будівлі центрального Сімферопольського суду збираються люди. Вони прийшли підтримати фігурантів “справи 26 лютого”. Йдеться про мітинг на підтримку територіальної цілості України в Сімферополі 2014. Справу розглядали 3 роки. Усі засуджені дістали умовні терміни.

Саніє Аметова, учасниця акції: Цей вирок нас не влаштовує. Ми б хотіли почути, що суд вирішив так: “Тоді була Україна, ми все прощаємо, цих хлопців реабілітовано”. Але такого ми не почуємо в цій державі ніколи.

Кореспондент: До зали засідань пустили тільки родичів та кількох журналістів. Адвокатів на суді нема, вони сьогодні на інших судових процесах.

Чоловік: Не було нікого із захисників. Гадаю, це навмисно було зроблено, що тягнулося доти, доки всі адвокати будуть зайняті. Я не задоволений цим рішенням, воно від початку до кінця “зшите”.

Кореспондент: Текст вироку зачитують 2,5 години. Суд визнає винним усіх п'ятьох фігурантів: Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі призначають по 4,5 роки, Арсену Юнусову та Ескендеру Кантемірову — по 4, а Ескендеру Емірвалієву 3,5. І кожному по 3 роки випробувального терміну.

Аліє Дегерменджі, мати засудженого: Вони мусять відмічатися протягом місяця двічі, не змінювати місця проживання, тобто, перебувати тут.

Кореспондент: Люди, які прийшли підтримати засуджених, вважають справу сфальсифікованою, бо фігурантів судять за участь у мітингу на підтримку України, який відбувався на території українського Криму.

Наріман Джелялов, перший заступник голови Меджлісу: Ми говорили з хлопцями, що треба і далі вести боротьбу, не відмовлятися від неї. Справа політична, написана на коліні пані Поклонської, фактично її кураторами.

Кореспондент: Це відео зняте під стінами кримського парламенту в лютому 2014-го. Саме за участь у мітингу на українському боці й судили Алі Асанова, Мустафу Дегерменджі, Ескандера Кантемірова, Ескандера Емірвалієва та Арсена Юнусова. Спочатку у справі фігурувало 8 осіб, пізніше суд розділив її на два, започаткувавши окремий процес із головним підозрюваним Ахтемом Чийгозом. Двоє фігупантів — Таляп Юнусов та Ескандер Небієв поступилися слідству і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказами проти інших фігурантів справи. У грудні 2015-го Юнусова засудили на 3,5 роки умовно, а Небієва — на два роки, також умовно. У вересні 2017-го Ахтем Чийгоз дістав вісім років колонії, згодом його звільнили і передали Туреччині».

3. На передовій поранено одного військового

«Ведуча: На передовій поранено 1 військового. Такі дані прес-центру Об’єднаних сил на 18-ту годину. Сьогодні бойовики важкого озброєння не застосовували. Поблизу Верхньоторецького, Пісків та Приазов’я били з кулеметів великого калібру, гранатометів та стрілецької зброї. Армійці відкривали вогонь у відповідь».

4. Помер Іван Драч

«Ведуча: Пішов з життя Іван Драч. Український поет, перекладач і кіносценарист. Йому був 81 рік. Поет хворів і помер у столичній лікарні. Поховають його в четвер у рідному селі Теліженцях на Київщині. Нашим кореспондентам колеги Івана Драча розказали, яким його пам’ятатимуть.

Іван Драч, поет: Ластівчине гніздо над мовчазними дверима. Ніхто тут не ходить, ніхто тут не грима. Хіба серед ночі приходить ніхто.

Кореспондент: Цей вірш Іван Драч написав про своє рідне село Теліженці на Київщині, де народився в 1936-му. Уранці поет помер в Києві, в лікарні Феофанія після тяжкої хвороби. Кіносценарист Сергій Тримбач розповідає, бачився з поетом тиждень тому.

Сергій Тримбач, кіносценарист: Він був удома вже не в дуже доброму стані. Але адекватний, спілкувалися. А перед цим я був ще за два тижні до того. Так я йому ще купу анекдотів розказав. Я йому часто розказував анекдоти. Він реготав, сміявся. Так що людина була при гуморі. А гумор була одна із основних визначальних рис.

Кореспондент: Віршувати почав у 60-х закінчивши вищі сценарні курси в Москві. Працював у газеті “Літературна Україна”. У ній же вперше опублікував свої поезії. В ранній творчості критикував радянську владу.

Іван Степурін, видавець: На початку він відносився до шістдесятників, які в період відлиги заявили свою позицію волелюбну. І навіть був період у його житті, коли йому довелося на час поїхати з Києва. Тобто в Москві жити у друзів, бо видані його вірші викликали досить негативну реакцію з боку влади в Україні.

Кореспондент: Згодом цілі цикли Драч присвячував комуністичній партії, до складу якої входив. Його вірші перекладені іншими мовами, зокрема німецькою, польською, російською. Він працював сценаристом на кіностудії імені Довженка. 83-го року отримав державну премію СРСР з літератури. А згодом головував на першому з'їзді Національного руху України, де працював із В'ячеславом Чорноволом. Уже за часів незалежності був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого, здобув звання Героя України та орден Держави.

Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників України: Іван Драч був досить-таки харизматичного характеру. Тобто він міг прямо сказати на будь-якому рівні те, що він думає. Подобається комусь чи не подобається.

Кореспондент: Він заповів поховати себе в рідному селі поблизу могили сина. До Теліженки навідувався часто.

Іван Драч: Сто стежин у світ летить. Він стопершеньку протопче. Роде рідній не стлумить нашу жилову породу, сто вітрів в ногах лежить. Мого роду і народу».

5. Пам'ятний знак Данилу Дідіку та Василю Мельникову відкрили в харківській школі №11

«Ведуча: Пам'ятний знак Данилу Дідіку та Василю Мельникову один на двох відкрили в харківській школі номер 11. Обидва хлопці тут училися, та загинули за різних обставин. Данило — внаслідок теракту біля Палацу спорту 2015-го. Василь — 15 років тому під час навчання десантників, тоді він врятував життя товаришеві. Гроші на пам'ятний знак збирали і школярі, і вчителі. Цих коштів скульптор за свою роботу так і не отримав, а батько одного з хлопців його творінням лишився невдоволений.

Кореспондент: Це ґанок харківської школи № 11. Сьогодні тут відкривають пам'ятний знак Данилу Дідіку та Василю Мельникову. Обидва вчилися в цій школі. Василь — герой України, десантник, загинув майже 15 років тому на Київщині. Під час відпрацювання тренувальних стрибків в одного з курсантів не розкрився парашут. Василь врятував його життя. У дворі школи зібралися близько півсотні людей — це учні школи, їхні батьки, волонтери та вчителі.

Марина Малько, класний керівник Данила Дідіка: Пам'ятний знак по-перше — це пам'ять, пам'ять про Даню. Я буду проходити і кожного дня згадувати Даню, що це мій маленький янгол.

Кореспондент: Пам'ятний знак створив скульптор Сейфайдін Гурбанов. На ідею з крилами його надихнули малюнки школярів. 9-класниці Катерина Андріжейко та Катерина Пікуль автори однієї з таких робіт.

Катерина Андрієнко, учениця 9-В класу школи № 11: Спочатку ми повинні були намалювати новий символ України, ми так його побачили. А потім директор сказала, що можливо наш малюнок візьмуть за основу пам'ятного знаку.

Катерина Пікуль, учениця 9-В класу школи номер 11: Ми намалювали янгола з мечем, тобто крила це тому, що Даня асоціюється зі свободою нашого народу, а меч — це захисник Василь, який врятував свого курсанта.

Кореспондент: Композиція відлита з бронзи та закріплена на дошці з зеленого граніту. Вартість пам'ятного знаку 28000 грн. Частину грошей у школі зібрали під час проведення ярмарку, решту суми збирали через платформу “Спільнокошт”, каже директор Світлана Проценко.

Світлана Проценко, директор школи № 11: Здається, протягом двох тижнів потрібна сума була зібрана. Єдине, що поки що вона не перерахована на рахунок нашого майстра, але я гадаю що за цим не забариться.

Кореспондент: У Всеукраїнському центрі волонтерів, де збирали гроші, кореспондентам розповіли: суму зібрали, але передавати не будуть. Чому керівник центру Максим Рябоконь повідомив телефоном.

Максим Рябоконь, керівник Всеукраїнського центру волонтерів “Народний проект”: З батьками ніхто не розмовляв і не порозумівся і зробили як вони самі того хотіли. Я вважаю, що це неправильно. З наших міркувань ми сказали, що ми на жаль не зможемо взяти заплатити кошти.

Кореспондент: На відкриття пам'ятного знаку рідні Дані Дідіка та Василя Мельникова не прийшли.

Світлана Проценко: Ми говорили з Олександром Івановичем, з братом Василя, він не зміг бути присутнім, але він знає, що сьогодні встановлюють і відкривається цей пам'ятний знак. Є певні обставини, які йому завадили.

Кореспондент: Батькам Данило Дідика ідея об'єднати двох хлопців на одному пам'ятного знаку не сподобалася. Про це Андрій Дідик розповів журналістам три тижні тому, коли побачив пам'ятний знак на фото з майстерні скульптора.

Андрій Дідик, батько Данила Дідіка: Я вважаю, що дошки має бути дві. Пам'ять полягає саме в пам'яті про окрему людину. Якщо говорять “будемо пам'ятати героїв в цілому”, це означає не пам'ятати нікого, пам'ятають конкретних людей.

Кореспондент: Сьогодні телефоном Андрій Дідик розповів нашим журналістам: позиції не змінив. Чи будуть просити прибрати пам'ятний знак, родина школяра ще не вирішила». (Неточність: ідеться про родину колишнього школяра.)

6. На військовому полігоні на Чернігівщині повішеним знайшли резервіста

«Ведуча: На військовому полігоні на Чернігівщині повішеним знайшли резервіста. 41-річний чоловік на збори приїхав напередодні з Сосницього району. Над ранок вийшов з намету, пішов до недобудованого приміщення. Там його і знайшли. Подробиці дізнавалися наші кореспонденти.

Кореспондент: Група резервістів із Сосниці прибула до Гончарівського вчора ввечері. Чоловіки отримали форму, поселилися в наметі. Юрій Литвиненко каже, що чоловік поводився дивно, не помітив.

Юрій Литвиненко, солдат: Це десь було 20-та година вечора. Ми розмістились в палатках, трохи поговорили. На вечерю ми вже не встигли, так перекусили, в кого що було, і полягали спати. Ранком, коли прокинулися, то виявили, що він знайдений повішеним.

Тетяна Зезюлькіна, заступниця командира батальйону з морально-психологічного забезпечення: Коли вранці трапилось це, то при огляді речей ми бачили, що обезболюючі таблетки і від ангіни таблетки. Нічого підозрілого хлопці із намету за ним не замітили, не бачили. Тиску ніякого на нього, наскільки стало відомо, вже ж питали: можливо, в воєнкоматі щось йому сказали, можливо по дорозі щось трапилось. Абсолютно все нормально, кажуть.

Кореспондент: Це Сосницький професійний аграрний ліцей. Останні 10 років померлий пропрацював тут майстром.

Анатолій Чабак, директор Сосницького професійного аграрного ліцею: Що воно могло його спонукать до цього? При виїзді отсюда у нього такого нічого даже малєйшего не було намьока на який-то так негаразди в сім'ї. У нас тут в навчальному закладі весь колектив був шокований цією звісткою про нього. Якби ще де-то виявлялося в його поведінці. Він жизнєрадосний.

Кореспондент: Чи не зловживав він спиртним?

Анатолій Чабак: Ні.

Кореспондент: Чоловік мав дружину. Спілкуватися з журналістами вона відмовилася.

Дружина померлого (телефоном): Я розумію, що це ваша робота. Вибачте, але для мене це дуже складно. Я не можу.

Кореспондент: Про померлого розповідає його сусід Сергій Лук'яненко.

Сергій Лук'яненко, сусід померлого: Як кажуть, сусід по сусідству... Хазяйство пораєм. Говорим, здрасті. Як всі люди, так і він. То єсть нічого, ніякого там я не замічав, щоб щось. Нормальний, можна сказать, хороший чоловік був. Поки не загинув.

Кореспондент: У військовій частині проводять службове розслідування, повідомив “Новинам на Першому” речник командування сухопутних військ Збройних сил України. Про результати пообіцяв повідомити згодом».

7. Троє дівчаток, яких поранено під час вибуху в Києві, зараз у відділенні травматології

«Ведуча: Троє дівчаток, яких поранено під час вибуху в Києві минулого тижня, зараз у відділенні травматології. Вони вже можуть вставати з ліжка. 5-річний хлопчик досі в реанімації. Лікарі намагаються врятувати його зір, розповіли медики столичного “Охматдиту”. Осколки від вибухівки потрапили дитині у очі. Ліве око постраждало дещо менше, а на правому ще належить провести кілька операцій.

Юрій Барінов, завідувач центру офтальмології “Охматдиту”: Сітківка, вона не постраждала, вона лежить, вона не відшарована, тому перспектива по зору все ж таки є. Це буде не високий зір, але зір буде і ми за це будемо ще боротись. В плані лікування на правому оці — це буде декілька реконструктивних пластичних операцій, можливо, це імплантацію штучного кристалика, то це справи майбутнього.

Ведуча: Минулого четверга четверо дітей, яким від 5 до 11 років, гралися біля старої Волги, припаркованої в дворі. Залізли в салон, знайшли там коробку, вона і вибухнула. На місці поліція виявила уламки гранати. Автомобіль належить учаснику АТО Сергієві Михальчуку. Його затримали в Рівненській області, а столичний суд заарештував чоловіка на 60 діб. Михальчуку закидають не законне поводження зі зброєю і завдання тілесних пошкоджень через необережність. Свою провину він визнає».

8. Позиватися проти комунальників збирається житель Луцька

«Ведуча: Під час вчорашньої грози на його автомобіль впало дерево і тепер власник хоче отримати компенсацію. Злива наробила шкоди по всьому місту, дороги затопила, а подекуди провалився асфальт.

Кореспондент: Повалені дерева і затоплені вулиці. Такі наслідки вчорашньої зливи з градом у Луцьку. 10-метрова верба впала на машину Сергія Семенюка. Він побачив свій “Опель” після грози, каже, дверцята не відчинялися. Тепер власник автівки планує позиватися з комунальниками, щоб компенсували збитки.

Сергій Семенюк, власник авто: Я то не бачив, як дерево впало, як раз був в садочку, забирав дитину. Розказують очевидці, що закрутило сильно, дерево вирвало, повалило на машину. Підрахували, прикупили на 2000 доларів.

Леонід Філімонов, працівник товариства “МЖК”: Дуже багато вчора до сьомої години. То ми розібралися проїзд освободити, щоб доїхати. А тоді зранку друга ходка дров.

Кореспондент: А це проспект Соборний, біля палацу урочистих подій вітер повиривав з корінням ялини.

Любов Мироненко, жителька Луцька: В мене вчора були діти самі, то так плакали, що прямо страхіття, що робилося. Тут даже слів нема, щоб сказати за ці ялинки. Це ж красота була.

Володимир, працівник КП “Парки і сквери м. Луцька”: Двоє лежало, а третя стояла. Нам приказ дали ту теж убрати, бо вона в аварійному стані була.

Кореспондент: Частину тротуару на проспекті Соборності провалилася. Розповідає Ольга, вона працює неподалік. Як було, показує на відео, що зняла вчора.

Ольга, жителька Луцька: Тут маленький вир організувався. Ми знайшли палку, тут і поставили, того що поняли, що це вже дуже опасно, люди всі ходять бруківкою. І потім він все збільшувався, і збільшувався, і ми розуміли, коли вже перший хтось туди провалився, що земля провалюється.

Кореспондент: Нині аварійну ділянку обгородили стрічками й обклали гіллям.

Юрій Карась, директор департаменту ЖКГ: Там під низом іде теплотраса, можливо десь може дірка є в самій мережі, попало як раз слабе місце і потрапила вода в теплотрасу. Великих дерев повалило з корінням, вирвало близько 15. Орієнтовно щодо мереж, пошкоджено наших мереж освітлення порядка десь тисяч на 40-50.

Кореспондент: За словами Юрія Карася до кінця цього місяця частину тротуару на проспекті Соборності відремонтують».

9. Переможець вдома

«Ведуча: Випускник із Закарпаття Валентин Фречка, який здобув гран-прі на Олімпіаді геніїв у США, повернувся додому. Він нагадаю придумав, як виготовляти папір з опалого листя. Вчора хлопець прилетів у Бориспіль, а нині дістався Мукачева.

Кореспондент: 11:10, залізничний вокзал міста Мукачева. Після представлення на Всесвітній олімпіаді в Америці свого винаходу — паперу виготовленого з опалого листя та перемоги в ній, додому повернувся закарпатський школяр Валентин Фречка.

Валентин Фречка, винахідник: Процес захисту роботи відбувається в такому форматі, що ми віщаємо наші постери, у нас є відвідана кількість журі, вони з зали до зали приходять, ми розповідаємо про свою роботу. і часу, щоб подивитися інший роботи в нас немає. Я розраховував максимум на срібло. Тому що кількість учасників, то тільки 105 можуть отримати золото. Я не думав, що потраплю в десятку.

Кореспондент: Зустрічають Валентина мама та науковий керівник, вчителька біології. Саме вони перші дізналися про перемогу юного винахідника. (Неточність у тому, що про перемогу його загалом перші дізналися не вони, а учасники олімпіади в США.)

Наталія Фречка, мама Валентина Фречки: Звичайно, всіляко підтримувала, як мама я рада, що я його бачу, що він здоровий живий повернувся. Втомленого його бачу, дуже втомленого. І перш за все, я звичайно рада як мама за перемогу, за все, що він досягнув. Але дуже хочеться його просто, щоб він вже виспався і розпочав все знову.

Ольга Сабадош, науковий керівник Валентина Фречки: Я дізналася про все пізно ввечері, він мені написав на Вайбер, про те, що в нього перше місце і особливий гран-прі, особлива відзнака конкурсу. Це вже становиться у нас традиційним, тому що в цьому році було дуже багато роз’їздів і я надзвичайно радію з того і маю багато приємних емоцій, які подарував мені Валентин завдяки нашій співпраці. Я радію з того, що ми маємо чергову перемогу в цьому році.

Кореспондент: Майбутню професію Валентин Фречка обрав. Вивчатиме біотехнології. Вступатиме, за словами хлопця, в українські виші. А в жовтні свій винахід він представить на конкурсі в Кореї».

10. 9 золотих, 10 срібних та 11 бронзових нагород — такою колекцію на Батьківщину після етапу Кубку світу в Італії повернулися українські кікбоксери

«Ведуча: 9 золотих, 10 срібних та 11 бронзових нагород — такою колекцію на Батьківщину після етапу Кубку світу в Італії повернулися українські кікбоксери. Зараз вони готуються до Чемпіонату Європи, що відбудеться в жовтні-листопаді цього року. Попри те, що цей вид спорт мав статус виставкового на всесвітніх іграх торік, тобто змагання не входили до сесійного медального заліку, Федерація кікбоксингу України сподівається, що невдовзі він потрапить у програму інших ігор, Олімпійських.

Ольга Павленко, президент Федерації кікбоксингу України: Україна була представлена у 2017 році на всесвітніх іграх у Польщі, де ми чудово виступили і посіли 3-тє командне місце. За кікбоксингом спостерігало багато глядачів, тож керівництво всесвітніх ігор вирішило, що з 2021 року цей спорт увійде до програми змагань як офіційний. Сподіваюся, що у вже 2024 році кікбоксинг буде представлений і на Олімпійських іграх».

У випуску за 19 червня повідомлялися всі важливі теми дня.

20 червня (середа):

1. Сутички в Харківській міськраді

«Ведуча: Із димовими шашками, сльозогінним газом та сутичками відбувалася нині сесія Харківської міськради. Почалося все з протестів під мерією. Там люди, зокрема, виступали проти будівництва багатоповерхівки навпроти стадіону “Металіст”. Мітингувальники вимагали, щоб їх пустили на сесію. Частина спробувала прорватися до сесійної зали, але на заваді стала охорона. Вже по тому на вулиці протестувальники схопили заступника мера і кинули його у сміттєвий бак. Як усе було, бачили наші журналісти.

Кореспондент: Це другий поверх міськради. Кілька хвилин до початку сесії. Представники громадських об’єднань ідуть до зали. Це учасники національного корпусу “Харківського антикорупційного центру” та “Антикорупційного блоку учасників АТО”. Дорогу їм блокують представники муніципальної охорони та чоловіки з білими хустками на обличчях. Під час сутичок хтось розбризкує газ. З’являється поліція, силовики стають між учасниками бійки. Меру Геннадію Кернесу вдається потрапити до сесійної зали. Усі двері тут одразу зачиняють зсередини.

Геннадій Кернес, харківський міський голова: Уважаемые присутствующие, мы начинаем работу.

Кореспондент: До зали з коридору тягне димом і газом. Депутати працюють, прикриваючи обличчя хустинками. Інші працівники міськради, частина журналістів та представники громадських об’єднань виходять на вулицю. Пікет продовжується на вулиці. Ось учасники “Національного корпусу” тягнуть сміттєвий бак. На внутрішньому дворі мерії їх зустрічає віце-мер Андрій Руденко.

Активіст: Андрей, обеспечьте трансляцию или проход в зал, который предусмотрен официально.

Кореспондент: Представники громадських організацій кажуть, акцію протесту анонсували у соцмережах. Планували зайти у сесійний зал міськради, щоб озвучити свої вимоги до депутатів.

Антон Сосницький, голова ГО “Антикорупційний блок учасників АТО”: Це стосувалось і скандальної забудови біля стадіону “Металіст”, це стосувалось і внесення поправок у регламент задля вільного доступу громадян на сесію міської ради.

Ігор Черняк, депутат Харківської міської ради: Прошу поставить на голосование вопрос об исключении пункта 3 о предоставлении земельного участка ООО “Укравтоарсенал” из приложения 1 вопроса № 16. И прошу всех коллег поддержать.

Геннадій Кернес: Уважаемые депутаты, вопрос идет об Оренбурзкой, 9. Значит, какое мое предложение Здесь поддержать Черняка Игоря Ивановича и тех людей, которые пришли с ним. Так, решение принято. Теперь в целом, пожалуйста. Сеня, ну на, поведи чуть-чуть, я разберусь.

Кореспондент: Через кілька хвилин Геннадій Кернес покидає залу. Далі сесія триває без нього, активісти розходяться. Сутичку в міськраді поліція розслідує як хуліганство. Затриманих немає, говорить речниця Нацполіції області Олена Баранник.

Олена Баранник, речниця Національної поліції в Харківській області: У вівторок 20 представників громадських організацій подали заявку на участь у засіданні сесії Харківської міської ради. Пропустили лише двох осіб, інші осталися поза межами приміщення, що спровокувало штовханину. У відповідь представники охоронного агентства розпилили невідому речовину.

Кореспондент: Речник мерії Юрій Сидоренко каже, під час сутичок у коридорах постраждали двоє жінок. Це співробітниці міськради. Вони надихались газом, їх доправили до лікарні, стан не важкий. У коридорах лишились потрощені меблі, розбиті вітражі та шибки. Збитки, за словами Сидоренка, більше двох мільйонів гривень.

Ведуча: Мер Харкова Геннадій Кернес назвав ранкові сутички провокацією. Його офіційну заяву опублікували на сайті міськради. Інформацію “Новинам на Першому” підтвердив прес-секретар міського голови Юрій Сидоренко.

Фрагмент звернення Геннадія Кернеса: Розцінюю ці антиконституційні дії, а точніше — бездіяльність — як мовчазну підтримку дій знахабнілих від безкарності людей, які чомусь називають себе активістами. Міська рада всіма способами, передбаченими українським законодавством буде оскаржувати злочинну бездіяльність працівників харківської СБУ, прокуратури і поліції.

Ведуча: Речник облуправління СБУ Владислав Абдула каже, відомство не має стосунку до сутичок у Харківської міськраді.

Владислав Абдула, речник Харківського обласного управління СБУ: Управління завжди працює виключно в рамках діючого законодавства України. Ми відкриті до співпраці і готові в межах своєї компетенції взяти участь у розслідуванні подій для встановлення осіб, які порушили закон. Зокрема, хто саме застосував сльозогінний газ, а також, хто безпосередньо зацікавлений у таких провокаціях.

Ведуча: А це ділянка землі навпроти стадіону “Металіст”, через яку і сталися сутички. Протестувальники вважають, що через забудову Харків не зможе приймати матчі європейського рівня. За інформацією наших харківських кореспондентів, ділянку вже місяць огороджено металевим парканом. Поряд паспорт будівництва. Тут зводитимуть житлову десятиповерхівку. На сайті компанії-забудовника “Укравтоарсенал” можна побачити проект житлового комплексу з паркінгом. Спорудити будинок планують до 20 року. Співзасновник компанії Юрій Животченко телефоном пояснив, зараз на цьому місці ніяких будівельних робіт не проводять, чекають рішення мерії. Парканом обгородили територію, яку орендували до кінця грудня. Прибирати його не збираються, але готові до обговорення з чиновниками та городянами».

2. Українські військовики зайняли нові стратегічні позиції поблизу села Жолобок на Луганщині, просунувшись вперед на два кілометри

«Ведуча: Українські військовики зайняли нові стратегічні позиції поблизу села Жолобок на Луганщині, просунувшись вперед на два кілометри. Про це повідомляє штаб Об'єднаних сил. Операція була таємною. Втрат серед військових немає. Армійці обладнали нові укріплення. Проте ворог, за словами військових, намагається повернути контроль над цією територією.

Олександр, військовослужбовець ЗСУ: Використовують мирних громадян як своє укриття. Ховаються за будинками, провокують. Ми у відповідь на провокацію не відриваємо вогню, дотримуємося усіх домовленостей».

3. Відновлений міст

«Ведуча: У Троїцькому на Луганщині відкрили міст, який не працював з 2015-го. Тоді переправу через річку Луганку зруйнували бойовики, відрізавши Троїцьке від інших містечок та сіл. Понівеченим міст стояв до минулого року, аж поки його заходились ремонтувати українські військові.

Кореспондент: Селище Троїцьке біля лінії розмежування. До позиції бойовиків два кілометри. Міст через річку Луганку, який окупанти зруйнували 2015-го, був єдиним шляхом, який сполучав Троїцьке з іншими селами і містами Луганщини.

Сергій Шакун, голова Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації: Іншого сполучення тут нема. Дітей відвозити в школу чи людям їздити за соціальними допомогами. Так що це насправді був такий об'єкт дуже потрібний.

Анастасія Омельченко, місцева жителька: Саме болото. Не об'їхать, не проїхать, все завали кругом. Невозможно. Як пережили всі труднощі.

Кореспондент: Відбудову пошкодженого мосту торік у серпні розпочали військовослужбовці 19-го окремого мостового загону.

Сергій Шаповал, командир 1-го окремого мостового загону 26-го об'єднаного загону: Коли він був, скажем так, підірваний, на ньому проводилась, рух по ньому був, але був організовано через інвентарні інженерні споруди Збройних сил. Після того, як їх зняли і почали його розбирати, демонтаж, находили вибуховонебезпечні предмети.

Кореспонент: Гроші на ремонт 9 з половиною мільйонів гривень надано з державного бюджету — це другий міст на Луганщині, у відновлення якого брали участь військові. На черзі відбудова мосту на шляху між Попасною та Бахмутом, зруйнованого 2014-го. Там розпочато ремонтні роботи».

4. Суд відправив за ґрати Даяну Шаль — жінку, яка торік викрала немовля у приміщенні дитсадка на столичній Оболоні

«Ведуча: Суд відправив за ґрати Даяну Шаль — жінку, яка торік викрала немовля в приміщенні дитсадка на столичній Оболоні. Вирок — два роки обмеження волі, повідомила “Новинам на Першому” речниця Київської прокуратури Надія Максимець. Покарання засуджена відбуватиме не в колонії, як просили прокурори, а в кримінально-виправній установі. В якій саме — не розголошують. Чи будуть оскаржувати вердикт — у прокуратурі ще не вирішили. Даяна Шаль свою провину визнала і просила дати їй умовний термін. 2-місячну дівчинку вона викрала торік у жовтні. Батько лишив візочок із немовлям на першому поверсі дитячого садка, а сам пішов забирати старшу дитину. Коли повернувся, донька зникла. Наступного дня дівчинку знайшли у Вишгороді за 20 кілометрів від Києва, а викрадачку затримали».

5. Мітингувальники зламали паркани, зайняли будмайданчик на Поштовій площі в Києві

«Ведуча: Мітингувальники зламали паркани, зайняли будмайданчик на Поштовій площі в Києві. З собою принесли намети, збираються там ночувати. Люди вимагають звести на Поштовій музей, а не торговий центр. Кажуть, мітингуватимуть, поки Київрада не розірве договору з інвестором.

Кореспондент: У паркані — дірка, поряд приклеєні на скоч плакати. Люди називають себе небайдужими киянами. Серед них помічаємо і членів кількох громадських організацій, зокрема, “Громади Андріївського узвозу” та “Штабу охорони Києва”. Кажуть, оголошують безстрокову акцію.

Анабелла Моріна, засновниця громадського руху “Почайна”: Ми вимагаємо, щоб Київрада ухвалила той документ, який передбачає розірвання договору з фірмою, що зібралась будувати тут торговий центр, продовження розкопок і створення державного музею на цьому місці.

Максим Вакулюк, археолог: Весь цей час тут активно вболіваємо, активно боремося, відстоюємо цю пам'ятку, то звичайно, що не байдуже. Тут за всі ці роки вже скільки нервів покладено, скільки зусиль.

Кореспондент: Максим Вакулюк каже, працював на цьому розкопі три роки. Показує 2 документи щодо створення музею на Поштовій. За один Київрада проголосувала 19 квітня. У ньому йшлося, зокрема, про розірвання договору з інвестором — компанією “Хенсфорд-Україна”, а ось у другому, саме його в Київраді розглядатимуть завтра, пункту про розірвання договору немає. Автор обох депутат Київради Сергій Гусовський.

Сергій Гусовський, депутат Київради: Київрада завтра на пленарному засіданні буде розглядати проект рішення, який, я вірю, об'єднає сесійну залу, рішення, яке дасть можливість дійсно вийти з тупика в питанні створення музею на Поштовій площі, от, і покроково забезпечить досягнення мети — створення музею на Поштовій. Складається з декількох кроків. Перші два ключових — це відновлення археологічних досліджень і розробка альтернативного проекту укріплення тої структури, яка там є під землею.

Кореспондент: 2014-го на Поштовій розпочали будівництво торгового центру. Відкопали пам'ятки різних століть, зокрема, і вулицю часів Київської Русі. Тепер знахідки накрили плівкою. Охороняє їх пес на ймення Джоні. А вище, біля входу на будівельний майданчик, збираються ночувати мітингарі. Уже завтра підуть під стіни Київради».

(Порушено стандарт балансу думок — не представлено сторону забудовника.)

6. День біженця

«Ведуча: День біженця відзначають нині у світі. В Україні біженців, за даними Державної міграційної служби, майже 3 тисячі. Частина мешкає в тимчасових притулках, яких у державі чотири.

Кореспондент: Хуссам Яссін разом із вагітною дружиною покинув Лівію, бо змінив релігію. За два з половиною роки життя на Закарпатті в них народилося дві доньки — Міла та Анджеліна.

Хуссам Яссін, біженець з Лівії: Раніше я був мусульманином, потім став християнином. Через це в мене було багато проблем у Лівії, мені довелося поїхати. Мені в Україні добре і я не сиджу постійно вдома — працюю на будівництві. Це допомагає мені утримувати жінку і дітей.

Кореспондент: 21-річний шейх Ахмед Сумано родом із Гвінеї. До пункту тимчасового розміщення біженців у Мукачеві потрапив майже три роки тому. Зараза намагається здобути офіційний статус біженця.

Ахмед Сумано, біженець із Гвінеї: Я втік з моєї країни, бо там були політичні проблеми. За два тижні дістався України через Туреччину, мені було важко. Спочатку потрапив до Харкова, там я жив 3 місяці, далі до Львова, а потім сюди. Перший рік я вчив українську мову, а після цього пішов працювати на будівництво. Однак більше не можу, хочу вчитися, тому мені і потрібен офіційний статус.

Кореспондент: Перед заселенням до пункту тимчасового розміщення всі біженці проходять медичне обстеження. Із мешканцями пунктів працюють соціальні працівники, Каріна — одна із них.

Каріна Полянська, соціальна працівниця: Це взагалі інші люди, які навіть думають по-іншому. Але у кожного з них є своя історія, яка заслуговує бути почутою. У роботі з ними саме основне — це вміти їх розуміти і старатися допомогти, тоді можна знайти компроміс в любій ситуації.

Кореспондент: Речник Державної міграційної служби Сергій Гунько розповідає: в Україні проживає близько трьох тисяч біженців, більшість із них — громадяни Афганістану, Сирії, Росії, Іраку та Сомалі. Найбільша проблема для них, за словами Гунька, адаптація до українських реалій.

Сергій Гунько, речник Державної міграційної служби України: Ми, власне, вживаємо заходів щодо інтеграції біженців до українського суспільства. Мова йде і про мовні курси, і про ярмарки вакансій. Біженці можуть працювати, можуть отримувати і медичну в тому числі допомогу на рівні з громадянами України.

Кореспондент: Грошову підтримку, як, наприклад, у Швеції чи Норвегії, біженці в Україні не отримують. Проживати на території країни такі люди можуть протягом трьох років, потім треба чи поїхати, чи дістати громадянство».

7. ООН до Міжнародного дня біженців презентує в  Києві документальну стрічку китайського художника Ай Вий Вея «Людський потік»

«Ведуча: ООН до Міжнародного дня біженців презентує в Києві документальну стрічку китайського художника Ай Вий Вея “Людський потік”. У центрі картини історія мігрантів. Через збройні конфлікти вони були змушені покинути свої оселі і перебратися у спеціальні табори для біженців. Стрічку знімали протягом року у двадцяти країнах світу.

Кореспондент: Більше шістдесяти восьми мільйонів людей зараз за підрахунками Організації об'єднаних націй є біженцями. Це дані цього року. Ай Вий Вей — китайський художник для того, щоб привернути увагу до проблем біженців, створив фільм «Людський потік» і залучив до його створення команду з двохсот людей. Усім складом вони протягом року об'їздили різні куточки землі, спілкувалися з біженцями, їздили до них у Йорданію, у Лівію, у Бангладеш і так далі. Про головний меседж цього фільму ми поспілкувалися, зокрема, з представником агенства Організації об'єднаних націй Пабло Матео.

Пабло Матеу, представник агентства ООН у справах біженців в Україні: Люди мають бути відкритими і показувати солідарність із біженцями, бо то не їхній вибір, вони змушені це робити — тікати зі своїх домівок. Думаю, це головна настанова фільму.

Кореспондент: Також на прем'єрі фільму побувала і українка сирійського походження, біженка Ільяна Альмасуд. Вона майже двадцять п'ять років перебувала у Сирії, там жила, там закінчувала університет, але потім через збройний конфлікт вона вимушена була переїхати до родичів у Донецьк і прожила тут лише два роки, поки не почалися військові події на Донбасі, на сході України. І ми з нею поспілкувалися про проблеми, з якими стикаються біженці.

Ільяна Альмасуд, біженка із Сирії: Коли над нашими дахами точаться бойові дії це одне, але коли наші ж люди цураються нас — це додаткова травма. Коли я була в Донецьку, пригадую одного чоловіка, який ставився до мене дещо зневажливо, бо в мене батько із Сирії. Казав, у вас у Сирії війна. Ви там усі якісь незрозумілі. Може терористи? За два роки я зустріла цього чоловіка, якому довелося покинути Донецьк і самому стати переселенцем.

Кореспондент: На екрані час від часу з'являвся сам Ай Вий Вей. Нагадаю, він також є біженцем. Через репресії з боку китайського уряду він вимушений був переїхати свого часу до Берліну, де перебуває і досі».

8. Київський футбольний клуб «Арсенал» очолить екс-гравець туринського «Ювентусу» Фабріціо Ліонелі

«Ведуча: Київський футбольний клуб “Арсенал” очолить екс-гравець туринського “Ювентусу” Фабріціо Ліонелі. Це підтвердив “Новинам на Першому” директор столичного клубу Олександр Москаленко. Завтра 49-річний італієць прилетить в аеропорт «Бориспіль», а в п'ятницю відбудеться його офіційне представлення “Арсеналу” — новачку української футбольної Прем'єр-ліги. Раванеллі свого часу грав за різні клуби Італії, Сполученого Королівства і Франції. Три роки виступав за збірну Італії й має кількарічний тренерський досвід. Півроку очолював французький клуб “Аячіо”, звідки його звільнили. До того працював із молоддю “Ювентусу”».

У випуску за 20 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

На Буковині сталася перестрілка між прикордонниками і контрабандистами.

Сільгосппродукти подорожчали на 12 % з початку року, хліб — на 18 %, молочні продукти — майже на 25 % — Держстат.

Жебрівського призначили аудитором НАБУ з порушеннями — Центр протидії корупції.

Місія ООН закликає країну-окупанта РФ припинити практику примусової депортації жителів Криму.

В Луганській області місцевий житель підірвався на міні.

Держдеп США вимагає від Росії припинити перешкоджати роботі місії ОБСЄ на окупованих територіях Донбасу.

21 червня (четвер):

1. Олега Сенцова годуватимуть примусово, якщо стан його здоров'я погіршиться до критичного

«Ведуча: Олега Сенцова годуватимуть примусово, якщо стан його здоров'я погіршиться до критичного. Про це “Новини на Першому” сповістила омбудсмен Людмила Денисова. Каже, Сенцова провідав сьогодні його адвокат, розповів, що почувається режисер гірше. У нього зокрема болять серце і нирки. Сенцов голодує в російській тюрмі, нагадаю, 39-й день. Його вимога — звільнити всіх політв'язнів.

Людмила Денисова, уповноважена Верховної Ради з прав людини: На 26-й день був перший криз, його положили до лікарні за межами колонії, але він відмовився від примусового харчування. Його повернули в колонію. Зараз його тримають у медчастині. Йому надають різні процедури, тобто це капають йому глюкозу, вітаміни.

Ведуча: Сьогодні ж уповноваженій Верховної Ради з прав людини не дозволили зустрітися з політв'язнем Миколою Карпюком. Його засудили в Росії на двадцять два з половиною роки колонії суворого режиму, звинувативши в участі в чеченській війні. Сам Карпюк стверджує, що в Чечні взагалі ніколи не був. Чекає Денисова і зустрічі з іншим політв'язнем — українським журналістом Романом Сущенком, якого звинуватили у шпигунстві і засудили на дванадцять років. Омбудсмен каже, прохання про побачення вчора передала до Московського міського суду. Рішення поки що немає».

2. Альтернативний проект. Поштова площа

«Ведуча: Продовжити розкопки на Поштовій площі і зберегти артефакти вирішили депутати Київради. Розривати договір з інвестором, який хоче звести там торговий центр при цьому не стали. Поки голосували, під мерією не обійшлося без сутичок. Мітингувальники рішенням депутатів обурені, вони чекали іншого.

Кореспондент: Пів на одинадцяту. На засідання Київради намагаються пробратися десятки людей, їх стримує поліція. Люди кажуть, зібралися з різних причин. Свої вимоги написали на плакатах. Серед протестувальників і ті, хто чекає на рішення стосовно облаштування Поштової площі. Ольга Рутковська говорить, альтернативний проект, за який нині голосуватимуть депутати, їх не влаштовує. Вимагають розірвати договір з інвестором.

Ольга Рутковська, член правління ГО “Громада Андріївський узвіз”: Ми хочемо, щоб припинені були юридично будь-які стосунки з “Хенсворд-Україна”. Друге: ми хочемо, щоби були продовжені нормально з фінансуванням державним або бюджету Києва, нормально відбувалися археологічні дослідження. Саме головне, це не може бути просто суспільний простір, там має бути музей.

Кореспондент: Питання облаштування Поштової перше на порядку денному. Розглядають альтернативний законопроект, співавтор якого депутат Київради Сергій Гусовський. Документ передбачає продовження розкопок на Поштовій площі, де археологи знайшли пам’ятки різних століть та створення там публічного простору. Що конкретно мається на увазі, в проекті не зазначено. Пункту про розірвання договору з інвестором немає, тож голови фракцій “Свобода” та “Батьківщина” пропонують повернутися до попереднього проект Гусовського, в якому такий пункт був. Фракцію “Єдність” теперішній проект влаштовує.

Олександр Омельченко, депутат Київради, голова фракції “Єдність”: Віднісся депутат правильно, відповідально. Проект збагачений, скажу більше, реальний.

Володимир Бондаренко, депутат Київради, голова фракції “Батьківщина”: Розумієте, ми так розписали це все, що можна далі копать і все робить, що тільки можна там, на тім об’єкті. Ось це мене хвилює. Без прямого розуміння і вирішення цього питання, я думаю, що є сумніви, в тому, щоб підтримати остаточно.

Кореспондент: Замість повертатися до попереднього проекту депутат від всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” Тетяна Мельникова пропонує внести правки до нового, яким договір з компанією “Хенсворд-Україна” скасовують. Депутати їх не підтримали. Мер Києва пояснює, у разі припинення угоди, місто заборгує інвестору щонайменше півмільярда гривень.

Віталій Кличко, київський міський голова: Як мінімум півмільярда гривень потрібно буде віддать? Є у нас в Києві мільярд гривень?

Кореспондент: Депутати голосують за альтернативний проект в цілому. “За” 68 голосів. 2015-го під час будівництва торговельно-розважального центру на Поштовій площі знайшли залишки вулиць часів Київської Русі та десятки пам’яток різних століть. Археологи припинили роботи рік тому. Нині знахідки накриті плівкою. Керував на розкопках археолог Михайло Сагайдак. Каже, під Поштовою, на площі щонайменше півтори тисячі квадратних метрів історичних нашарувань. Попередньо інвестор планував виділили під музей у 15 разів менше.

Михайло Сагайдак, археолог: Там досить велика площа. І ідеальний варіант, безумовно, все це віддати під музейний простір. Зараз ми стоїмо на площадці, яку я вже позначив, от цілого міського кварталу. От є ціла садиба, от вона є якраз накрита сьогодні такою первинною консервацією. Ні, це є якраз сьогодні початок такої... Основна частина це рубіж XII-XIII століття.

Кореспондент: Журналісти Першого намагалися зв’язатися з інвестором компанії “Хенсворд-Україна”. Телефон не відповідає.

Ведуча: Люди, які незадоволені альтернативним проектом, по обіді збиралися на Поштовій площі на протест. Пояснили, Київрада не виконала однієї з їхніх основних вимог, а саме не ухвалила пункту про розірвання контракту з інвестором.

Олександр Місюра, співорганізатор об’єднання “Штаб оборони Києва”: Від Київради ми вимагали, перш за все, це розірвання інвестиційного договору і потім вирішення питань. Тобто організація археологічних розкопок, створення музею археології, як філії Інституту історії Києва.

Ведуча: “Новини на Першому” зв’язалися з автором проекту Сергієм Гусовським, щоб з’ясувати, чому депутати не голосували за розірвання договору. І ось, що він сказав.

Сергій Гусовський, депутат Київської міської ради, голова фракції партії об’єднання “Самопоміч”: Чому не голосувалася пропозиція, щоби припинили процедуру припинення інвестиційного договору. Пояснення дуже чітке: бо за це не голосує провладна фракція. Це означає, що навіть у випадку, коли в цілому в Київраді це пройде, далі буде або вето накладене нинішнім головою, або це буде саботаж з боку КМДА при виконанні цього рішення».

3. Ще дві працівниці Харківської міськради звернулися до лікарів після вчорашніх сутичок у будівлі мерії

«Ведуча: Ще дві працівниці Харківської міськради звернулися до лікарів після вчорашніх сутичок у будівлі мерії. У жінок симптоми отруєння газом. Загалом допомога медиків знадобилася чотирьом людям, розповів мер Харкова Геннадій Кернес. Крім цього каже, кілька депутатів і працівників мерії звернулися до поліції. Серед них і заступник Кернеса Андрій Руденко. Його мітингувальники кинули до сміттєвого баку. За словами Геннадія Кернеса, під час штовханини Руденко зламав пальця на руці. Поки що поліція розслідує сутички під міськрадою як хуліганство.

Геннадій Кернес, харківський міський голова: Ми будемо вимагати перекваліфікації справи на таку статтю, як захоплення державної установи. Ми будемо працювати з матеріальними збитками, які складають не один мільйон гривень, які нам нанесли. Після того, як поліція знайде тих, хто це зробив, будемо вимагати відшкодування збитків.

Ведуча: Речниця Нацполіції Харківщини Олена Баранник каже, статтю можуть замінити, якщо слідчі знайдуть необхідні для цього докази, чи можуть відкрити ще одне кримінальне провадження.

Олена Баранник, речниця управління Нацполіції у Харківській області: Під час досудового розслідування надійшло дві заяви від заступника Харківського міського голови і від групи депутатів стосовно хуліганських дій з боку невідомих осіб. Ці заяви зареєстровані в журналі єдиного обліку правопорушень і долучені до кримінального провадження, яке було відкрито учора двадцятого червня.

Ведуча: Сутички у будівлі мерії спалахнули під час засідання депутатів Харківської міськради. Мітингувальники, поміж яких представники “Харківського антикорупційного центру”, “Національного корпусу” та “Антикорупційного блоку учасників АТО”, зокрема виступали проти будівництва багатоповерхівки навпроти стадіону “Металіст”, бо, кажуть, через неї Харків не зможе приймати футбольні матчі європейського рівня. Мітингувальники хотіли потрапити до сесійної зали, їх зупинила охорона. У коридорах зчинилася штовханина. Хтось розпилив газ і кидав димові шашки. Речниця управління Нацполіції Олена Баранник вчора заявила — за попередніми даними слідчих газ розбризкали працівники муніципальної охорони. У міській раді це заперечили».

4. На передовій бойовики шість разів відкривали вогонь по українських позиціях

«Ведуча: На передовій бойовики 6 разів відкривали вогонь по українських позиціях. Такі дані Штабу Об'єднаних сил на вісімнадцяту годину. Поблизу Гнутового на Приазов'ї бойовики вдарили з артилерії 122-го калібру. Вогонь був і з позицій поблизу Новоазовська. Зі стрілецької зброї і гранатометів били в районі Кам'янки та Лебединського. Втрат серед українських військових не було. Минулої доби поранено трьох армійців».

5. Закон про національну безпеку України ухвалила Верховна Рада

«Ведуча: Закон про національну безпеку України ухвалила Верховна Рада. За президентський документ проголосувало 248 нардепів. Підтримали його майже всі депутати від Блоку Петра Порошенка, які були в сесійній залі. Бо вважають, він допоможе наблизити українське законодавство в оборонній сфері до стандартів НАТО.

Кореспондент: Новий закон про нацбезпеку має запровадити стандарти НАТО в управлінні сектором безпеки. Розповідає секретар парламентського комітету з питань безпеки і оборони. Зокрема інтегрувати Україну в європейський політичний та економічний простори, а також підготувати її до членства в ЄС та НАТО.

Іван Вінник, народний депутат, секретар комітету Верховної Ради з питань безпеки і оборони: Це дозволить Україні формулювати відповідні дипломатично-політичні позиції на наступному саміті НАТО щодо дієвих кроків в питаннях входження в інтеграції України.

Кореспондент: Зміни торкнуться силових і правоохоронних відомств. Наприклад, міністра оборони та його заступників призначатимуть з-поміж цивільних осіб з 1 січня наступного року. Це означатиме, що нинішній міністр оборони Степан Полторак, який є військовим, за законом буде змушений піти у відставку.

Передбачає документ і розмежування посад начальника Генштабу та Головнокомандувача Збройних Сил України. Змінюється статус Служби безпеки України. Тепер вона є спеціальним органом з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку. (Що означає зміна статусу — потребувало пояснень.)

У законі також йдеться: Служба безпеки більше не буде розслідувати економічних злочинів.

Іван Вінник: В нас більше не буде випадків умовного тиску правоохоронних органів на бізнес.

Кореспондент: Цей пункт суперечить закону про СБУ, тому що силовики насправді не займалися економічними злочинами, депутатам належить внести зміни і до закону про Службу безпеки, каже голова фракції “Опозиційного блоку”, яка голосувала проти Закону про нацбезпеку.

Юрій Бойко, народний депутат, голова фракції “Опозиційного блоку”: Розподіл іде повноважень між правоохоронними органами. Насправді, це давно назріло, тому що правоохоронні органи замість того, щоб займатись прямими своїми обов'язками і захищати людей, вони здебільшого займаються або “дахом” над бізнесом, або переслідуванням бізнесу. Всі ці речі по переслідуванню бізнесу, вони залишаться, вони просто перейдуть в вищий департамент Служби безпеки.

Кореспондент: Фракція “Самопомочі” голосувала за закон про нацбезпеку. Однак керівник Олег Березюк каже, закон не ідеальний, бо посилює вплив Адміністрації президента на правоохоронні і силові структури.

Олег Березюк, народний депутат, голова фракції “Самопомочі”: Законопроект має багато сентенцій, які насправді сьогодні є спробою олігархічної частини управління державою залишити за собою вплив на Збройні Сили України.

Кореспондент: Набуде чинності закон, коли його підпише Президент та опублікують у газеті “Голос України”».

6. Пожежа на заправці

«Ведуча: Кримінальне провадження через пожежу на заправці у селі Гурів, що під Києвом відкрила поліція. Газова колонка спалахнула близько півночі. Травмованих немає. “Новинам не Першому” речниця обласної поліції Віталії Грохольська розповіла: водій, через якого сталася пожежа нікуди не втікав і дав свідчення правоохоронцям.

Віталія Грохольська, речниця поліції Київської області: Під час опитування водій пояснив працівникам поліції, що він просто забув, і жодного умислу щодо пошкодження чи знищення майна у нього не було. Однак, працівники поліції за фактом відкрили кримінальне провадження, за фактом умисного пошкодження майна для того, щоб з'ясувати всі обставини. Водій опитаний та відпущений додому.

Ведуча: За словами прес-секретаря мережі заправок “БРСМ” Олександра Мельничука, водій забув витягти пістолет з бака автомобіля й рушив. Газова колонка впала і вибухнула. Цей момент можемо бачити на камерах спостереження.

Олександр Скрипченко, прес-секретар мережі АЗК “БРСМ-нафта”: Водій забув вийняти пістолет з бензобака і почав рух у бік виїзду з АЗС. В результаті чого паливно-роздавальна колонка була зірвана з кріплень, впала і почався витік газу. Сталося загоряння, після якого загорілося обладнання. Завдяки встановленій пожежній та протипожежній системі вогонь було погашено протягом 11 хвилин».

7. Страйк у Сумах

«Ведуча: Робітники Сумського машинобудівного об'єднання відмовляються працювати. Кажуть, сім місяців їм не виплачують зарплати у повному обсязі. Обіцянкам керівництва не вірять і будуть страйкувати і надалі.

Кореспондент: Близько трьохсот співробітників заводу на роботу прийшли, але працювати відмовляються. Кажуть, уже більш, ніж півроку їм виплачують неповну зарплату.

Ніна Остапенко, контролер компресорного заводу ПАТ “СМНВО”: Зарплата мінімальна — це перше. Видавати нам не видають чесно. Обіцяють кожен місяць — буде, буде завтра, післязавтра.

Світлана Шумило, кранівниця компресорного заводу ПАТ “СМНВО”: Зарплати немає, потерпіть будь-ласка — Цимбал передає через начальників цеху. До кінця місяця може бути половинка. Знову міняється, переграють і все.

Кореспондент: Олексій Цимбал — генеральний директор Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання каже, зарплати не виплачують через те, що партнери не розрахувалися із заводом за виконані замовлення.

Олексій Цимбал, генеральний директор ПАТ “СМНВО”: Ми поки не отримали в очікуваних об'ємах платежі від наших партнерів. На жаль, сьогодні залишились партнери це Ближній Схід, Узбекистан і частина замовлень є в Україні. Дійсно, ми очікували, що динаміка платежів і їх об'єм набагато активніший і ми для цього виконали дуже велику роботу. Ви знаєте, справа в тому, що криза не тільки в нашій країні.

Кореспондент: Працівники Сумського машинобудівного заводу зверталися в обласну інспекцію праці. Вони останні перевірки на підприємстві проводили минулого місця.

Вікторія Жаловага, речниця управління Держпраці у Сумській області: У ході цих контрольних заходів було встановлено порушення підприємством законодавства з питань праці в частині сроків виплати заробітної плати, а також сроків розрахунку з працівниками при звільненні. За результатами проведених перевірок на підприємство було накладено штрафні санкції відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України, а також матеріали контрольних заходів передані до правоохоронних органів.

Кореспондент: Зверталися протестувальники і до обласної поліції.

Володимир Кузьменко, спеціаліст відділу комунікацій ГУ НП в Сумській області: У 2017 році знову було відкрито кримінальне провадження за цією ж статтею 175 і на сьогодні до поліції звернулося близько двадцяти осіб, які вважають, що їхні права, стосовно виплати заробітної плати були порушені і матеріали приєднані до цього кримінального провадження. Ця кримінальна справа знаходиться у провадженні, проводяться необхідні слідчі дії.

(Всі згадані статті в обох останніх синхронах потребували пояснення.)

Кореспондент: Якщо до понеділка працівникам Сумського машинобудівного заводу не виплатять заробітної плати, кажуть, вийдуть на пікет знову».

8. У Києві попрощалися із поетом Іваном Драчем

«Ведуча: У Києві попрощалися із поетом-шістдесятником Іваном Драчем. Відспівували митця у Володимирському соборі. Сюди прийшли рідні, друзі та колеги поета. Поховали Івана Драча в його рідному селі Теліженцях на Київщині поруч із могилою його сина Максима. Цього хотів сам поет. Помер він у вівторок, після хвороби, на 82-му році життя.

Володимир Гаптар, поет: Він міг ходити півдня босий, в якихось таких дивних шортах, далеко забувши про те, що гребінець є в цьому світі, ходити, збирати яблука, витирати так об сорочку і їсти.

Сергій Тримбач, кінокритик, сценарист: Іван Федорович, якщо він брався щось оповідувати, то це було блискуче. Він, до речі, ніколи не любив довгих промов на вечорах чи щось я не чув, щоб він довго говорив. Він говорив коротко, лаконічно, образно. І, до речі, вірші свої читав, але рідко».

9. Музика без кайданів

«Ведуча: Український гімн від ранку безперервно звучить на Майдані Незалежності у Києві. Щойно завершується, музикант Майк Кауфман-Портніков починає його спочатку, але вже в іншому аранжуванні. До 10-ї вечора без перепочинку планує зіграти гімн 72 рази в різних варіаціях. Цю цифру обрав не випадково і свою акцію назвав “Музика без кайданів”.

Кореспондент: Це музикант Майк Кауфман-Портніков. Усі варіації українського гімну, що грає сьогодні посеред Майдану Незалежності його імпровізація. Розпочав о 10-й ранку, завершить о 10-й вечора. Свій виступ назвав “Музика без кайданів”, як нагадування про політв'язнів, які нині в Росії.

Майк Кауфман-Портніков, музикант: 72 людини знаходиться в Росії за ґратами. Сенцов голодує 35 чи 38 день. Я вже не відслідковую, бо це немає що казати навіть про це.

Кореспондент: Сьогодні у світі відзначають День музики. Його піаніст обрав для акції. Гімн лунатиме безперервно. За грою Майка Кауфмана-Портнікова стежить і представниця Книги рекордів України.

Єлизавета Воронцова, представник книги рекордів України: Тут фіксується рекорд України, в якому зібрано три рекорди. Це найдовша гра одного твору, це найдовша гра гімну України і це найбільша кількість варіацій в одному творі.

Кореспондент: Від спеки генератор, що необхідний для роботи техніки час від часу виходить з ладу. Утім, музикант і далі грає. Допомагав організовувати акцію театральний режисер Сергій Проскурня. Він з Олегом Сенцовим знайомий особисто. Розповідає, такі акції теж можуть допомогти звільнити бранців.

Сергій Проскурня, театральний режисер: Кожне слово підтримки, кожний жест, кожна дія очевидно надзвичайно важливі. Ми з вами збираємо енергію і чим більше буде таких поодиноких підтримок, таких рухів, тим очевидно буде легше звільнити наших політичних в'язнів.

Кореспондент: Гімн України лунатиме на Майдані 12 годин. Усього за цей час прозвучить 72 варіації за кількістю політв'язнів, що перебувають в Росії».

У випуску за 21 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Окупанти в Криму продовжили арешт двом севастопольцям Дудці і Бесарабову, яких звинувачують в підготовці «диверсій» і вже півтора року тримають в СІЗО.

До порядку денного ВР включено законопроект, який дозволятиме позасудове блокування сайтів.

Парламент ухвалив закон про створення Вищого антикорупційного суду.

Посли країн «Великої сімки» вимагають від РФ звільнити українських політв’язнів.

22 червня (п’ятниця):

1. Людмила Денисова зустрінеться з Сенцовим тільки після того, як російську уповноважену Тетяну Москалькову пустять до Вишинського

«Ведуча: Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова зустрінеться з Сенцовим тільки після того як російську уповноважену Тетяну Москалькову пустять до Вишинського. Таку умову Москалькова висунула на зустрічі з Денисовою сьогодні по обіді. Про це “Новинам на Першому” українська омбудсмен розповіла телефоном.

Людмила Денисова, уповноважена Верховної Ради України з прав людини: Я сказала, що ні в якому разі на це не погоджуюся, тому що Вишинський не вів голодовки, а наш Олег Сенцов 40-ву добу вже голодує і вже в небезпеці його життя. Я запропонувала інший варіант. Вона сказала, що вона буде погоджувати цю пропозицію.

(Немає бекґраундів ні по всьому раунду переговорів між омбудсменами, ні про те, що Денисову досі не пускали до жодного з українських політв’язнів у Росії.)».

2. Звернення до Європейського суду

«Ведуча: Посприяти зустрічі Людмили Денісової з політв'язнем Міністерство юстиції попросило Європейський суд з прав людини. Мін'юст подав заяву в інтересах Олега Сенцова.

Юрій Ліщина, заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах ЄС із прав людини: Ми, по-перше, вимагаємо надати інформацію щодо стану здоров'я пана Сенцова, зробити все для того, щоби по відношенню до нього не було порушено стаття третя і стаття другої робочої Конвенції права на заборону катувань, щоб його не катували».

3. Сьогодні в колонії на Ямалі українського режисера навідав адвокат Дмитро Дінзе

«Ведуча: Сьогодні в колонії на Ямалі українського режисера навідав адвокат Дмитро Дінзе. “Новинам на Першому” розповів, якщо стан здоров'я Олега буде критичним, то лікарі годуватимуть його примусово.

Дмитро Дінзе, адвокат Олега Сенцова: У него сейчас проблема с почками и сердцем. 3,5 литра воды он пьёт каждый день. Капельницы ему раньше в вены там ставили, более-менее нормальные вены были, а сейчас уже все руки исколоты и ему уже катетер ставят. Нет, не собирается прекращать голодовку.

Ведуча: Три роки тому російський суд визнав українського режисера винним у тероризмі і засудив на 20 років позбавлення волі. Утримують Сенцова в колонії на півночі Росії. Він голодує 40 днів поспіль і вимагає звільнити з російських тюрем усіх українських політв'язнів».

4. Ще один український політв'язень Володимир Балух, якого утримують у Сімферопольському СІЗО, відновив голодування

«Ведуча: Ще один український політв’язень Володимир Балух, якого утримують у Сімферопольському СІЗО відновив голодування. Про це “Новинам на Першому” розказала його адвокатка Ольга Дінзе. У березні він оголосив безстрокове голодування. Схуд на 30 кілограмів. І коли почалися проблеми із серцем, архієпископ Климент умовив його їсти сухарі. Зараз Балух знову вживає тільки воду. Так за словами адвокатки, протестує проти знущань у тюрмі.

Ольга Дінзе, адвокат Володимира Балуха: Это связанно с постоянными провокациями администрации следственного изолятора, которые приходят к нему с обысковыми мероприятиями по ночам. Которые угрожают ему, если он не бросит голодовку, то они будут ему постоянно взыскания выносить.

Ведуча: Російські силовики затримали фермера Володимира Балуха 2016-го. Звинуватили в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухових речовин, котрі як твердять, знайшли на горищі його будинку. Минулого січня Балуха засудили на три з половиною роки колонії-поселення. Чоловік своєї провини не визнав. Під час окупації Криму він встановлював на даху свого будинку український прапор. Захист вважає, що ув’язнили Балуха саме за це».

5. Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію очолив Олександр Куць

«Ведуча: Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію очолив Олександр Куць. Він генерал-майор Служби безпеки України. Нового керівника в Краматорську представив президент Петро Порошенко.

Олександр Куць, голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації: Ми розуміємо, що в регіоні зараз непросто, в регіоні тривають постійні бойові дії, пов'язані з російською агресією. Ми жодним чином не будемо забувати, що по ту сторону лінії розмежування проживають громадяни України і потрібно створювати умови для їх повернення до нас — це саме головне. Як вже було оголошено, раніше контрольні пункти в'їзду-виїзду, обладнати, зробити їх європейського рівня і забезпечити там максимальну кількість послуг адміністративних, які ми можемо надати.

Ведуча: Олександрові Куцю 41 рік. Родом з Ростова-на-Дону. У Росії жив до середини 90-х. З 2009 року був заступником начальника Головного відділу боротьби з корупцією СБУ в Києві та області. З 2015 працював начальником Управління служби безпеки Донецької області. А від серпня 2017 року очолював Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях. Попередник Олександра Куця Павло Жебрівський подав у відставку 11 червня. Пізніше президент призначив Жебрівського одним із трьох аудиторів Національного антикорупційного бюро».

6. Новини зі східного фронту

«Ведуча: На передовій бойовики 7 разів відкривали вогонь по українських позиціях. Такі дані прес-центру Об'єднаних сил на 18-ту годину. На Луганщині, поблизу Новотошківського російські найманці били з артилерії та гранатометів, а неподалік Троїцького зі стрілецької зброї та важких кулеметів. На Донеччині під обстрідами були позиції біля Зайцевого та в Приазов'ї, поблизу Кам'янки, Лебединського та Гнутового. Втрат серед українських військових не було».

7. Надію Савченко лишили під вартою

«Ведуча: Надію Савченко лишили під вартою. Шевченківський районний суд столиці не задовольнив клопотання захисників і не змінив запобіжного заходу народній депутатці. Її адвокати просили або домашнього арешту, або відпустити Савченко на поруки, бо кажуть у тюрмі вона не може виконувати функцій народного депутата. Прокурори наполягали на тому, щоб підозрювана була заарештована до 13 липня згідно з попереднім рішенням суду.

Іван Климович, прокурор Генеральної прокуратури України: В самому клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчими суддями, то в подальшому не повірялося судом Апеляційної інстанції під час обрання та продовження строку тримання під вартою підозрюваної.

Олександр Шадрін, адвокат Надії Савченко: Ми будемо оскаржувати це рішення суду. Якщо Апеляційний суд відмовить у відкритті впровадження. Ми також вирішим питання про подання конституційної скарги щодо неконституційності цього рішення також.

Ведуча: Нагадаю, народну депутатку арештували зокрема за підготовку теракту у Верховній Раді. Савченко свою провину заперечує і каже хотіла перевірити, як працюють українські спецслужби».

8. Листи з війни

«Ведуча: До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни у музеї історії України у Другій світовій зачитали листи написані влітку сорок першого і непрочитані тими кому були надіслані. 22 червня 1941 гітлерівські війська зайшли на територію радянської країни, Друга світова на той час тривала майже два роки, тоді німці викрали листи з поштового відділення. Зараз це музейні експонати, але адресатів досі шукають.

Світлана Даценко, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій Світовій війні: Дорогая Маруся і син Саша в перших словах мого листа повідомляю що я жив і здоров, того і вам желаю. Всього хорошого в вашій жизні.

Кореспондент: Так звертається до дружини Марії чоловік солдат, лист датується 1 липня 1941 року. До Кам'янця-Подільського звістка від солдата не дійшла, а сам він не повернувся з війни. Таких листів тут два десятки, до конвертів відправники клали свої світлини, гроші, засушені квіти для коханих. Дружини, діти та батьки цих листів тоді так і не отримали. 1941 року понад тисяча таких конвертів не дійшли до адресатів, нині родичів авторів розшукують музейники. Передали адресатам понад шістсот копій листів, розповідає Світлана Даценко і попросили розповісти про людей, які їх писали понад сімдесят років тому. Що його тато не повернувся з війни працівникам музею розказав той самий син Саша, про якого йдеться у листі.

Як син відреагував?

Світлана Даценко: Звичайно це сльози. Ну чомусь люди найшвидше так реагують, хоча це сльози радості, можливо вони не зовсім грамотно і каліграфічно, але вони так по-душевному і так по-житейські написані, що здається навіть відчувається присутність людей, які їх писали тут.

Жанна Очеретіна, завідувачка відділу інформації і комунікації музею історії України в Другій світовій війні: Ми віддаємо прямо в руки в якому б куточку України не проживала людина, ми робимо точну копію цього листа і вручаємо в руки родичам — дітям, внукам. Уявляєте собі лист із 1941 року який ніхто до того не читав, ніхто не відкривав.

Кореспондент: Понад тисяча послань з Кам'янця-Подільського їх передали до музею з Відня вісім років тому. Відтоді раз на рік 22 червня не прочитані листи музейники читають уголос.

Чоловік: Ось уже рік пройшов, а я живий і думаю відвоюватись, повернутись до вас і щасливо жити вкупі багато років.

(В матеріалі не пояснено походження цих фронтових листів.)».

9 Знайшли єврейські надгробки

«Ведуча: Єврейські надгробки під шаром асфальту знайшли на одній із львівських вулиць. Ремонтували дорогу, аж побачили плити з польськими та єврейськими написами. Звідки вони там? Що буде зі знахідкою далі?

Кореспондент: Мілена Мазурик живе на вулиці Ганни Барвінок п'ятнадцять років, жінка розповідає, такі надгробні плити тут знаходять не вперше.

Мілена Мазурик, львів'янка: Та тут весь час комунікації псуються, якась труба трісне, лопне і одним словом викопують землю і ті плити почали попадатися. Дванадцять років тому стояла така стопка на цьому місці.

Кореспондент: Ямковий ремонт на вулиці розпочали у п'ятницю минулого тижня, коли робітники Франківської райадміністрації розкопали знахідку, до них звернулися волонтери організації “Хесед Ар'є”, аби призупинити ремонт.

Орест Тимчишин, голова Франківської райдержадміністрації: Ми призупинили роботи на цьому об'єкті і вони можуть свою історичну пам'ять належним чином значить підняти і заопікуватися нею.

Кореспондент: Олександр Назар голова Львівського товариства єврейської культури каже, зараз волонтери намагаються дістати плити, лише частина надгробків залишилася неушкодженою.

Олександр Назар, голова Львівського товариства єврейської культури: Складно в тому що, по-перше, вони дуже так, дуже плотно вони лежать один до одної і там знизу глина, а зверху асфальт. Незважаючи на то, що сняли асфальт, він все одно зверху лишається і треба дуже обережно знімати асфальт і піддівати, якось піднімати.

Кореспондент: За словами історика Романа Шуста, в період Другої світової війни окупаційні німецькі війська використовували такі камінні плити для мощення вулиць і площ, переважно такі роботи виконували євреї.

Роман Шуст, історик: В роки Другої світової війни нацисти як правило знищували ці цвинтарі єврейські і для того щоб не тільки там знищити єврейський народ, а й пам'ять про нього. Значить і вони передавали ці плити, як правило, в дорожну службу “Баундінз”.

Кореспондент: Начальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко каже, у місті давно планують облаштувати меморіальний комплекс на місті колишнього єврейського цвинтаря, адже у Львові неодноразово знаходили такі надмогильні плити.

Лілія Онищенко, начальниця міського управління охорони історичного середовища: Обговорюємо питання влаштування меморіального парку на місці цього старого кіркуту. Це територія дуже символічна тому що вона має, на ній поховано багато цадиків, важливих особистостей для єврейської общини.

Кореспондент: Після того як надгробні плити дістануть з під землі, їх планують перевезти на Янівський цвинтар».

10. Навчання для вчителів

«Ведуча: Курси підвищення кваліфікації для вчителів англійської мови стартували по всій Україні. Пройти дистанційне навчання через інтернет і скласти тести мають усі педагоги, які навчатимуть першачків. Адже, з 1 вересня англійську викладати мусять за новими підручниками і новою методикою. Цього року, її випробували 100 українських шкіл. Що з того вийшло, розповіли вчителі та батьки учнів однієї з них.

Юлія Крилач, учителька англійської мови: Для мене це був абсолютно новий досвід, але результати справді вражали.

Кореспондент: Так проводили урок англійської мови в 1 класі Лепінської школи № 12, вона одна зі ста в Україні, яку вибрали для експерименту. Учнів ділили на групи по 4-6 осіб і працювали вони в парах. На уроці грали в ігри, співали пісень, переглядали комікси і спілкувалися тільки англійською.

Юлія Крилач: Виключно англійською мовою, від і до. Я дуже скептично, сказати скептичо — це нічого не сказати, просто я думала, що це нереально. Але, на кінець року, коли був вже контроль, перевірка, навіть для самої себе, я для себе відкрила, що реально, це працює.

Кореспондент: Експеримент тривав рік, по двоє викладачів з кожної такої школи пройшли комплексну перепідготовку. Навчали їх тренери Британської Ради. Ірина Таболенко — мати першокласника, який ходить до цієї школи. Зараз, у дитини канікули, тому мама розповідає замість нього.

Ірина Таболенко, мама учня: Учитель із дітьми грається, ми робимо уроки залюбки, бо не завчаємо матеріал, а, наприклад, учителька дає якийсь комікс. Ми з сином обговорюємо, як це побудовано, як герой зображений, якими кольорами, це дуже цікаво, я сама з ним вчу англійську.

Кореспондент: Діти вчилися за новими підручниками від британських видавництв, у Кембріджському університеті для українських вчителів створили адаптовані версії. З нового навчального року за такими вчитиметься половина українських першачків. Друга половина студіюватиме англійську за старими підручниками. Так вирішили самі вчителі, шляхом голосування. За словами заступника міністра освіти, Павла Хобзая, нові британські, як і українські підручники будуть видані і закуплені державним коштом, батьки за них не платитимуть.

Павло Хобзай, заступник міністра освіти і науки України: Ми віримо, що буде і все робим для цього, щоб це було. Сподіваємось, що буде на 1 вересня. Якщо не на 1 вересня, то буде на 10 вересня.

Кореспондент: Окрім Британської Ради до пілотного проекту долучилися німецький Гете-інститут та посольство Франції в Україні. Їхні тренери перекваліфікували українських учителів німецької та французької мови.

Сюзанна Бекер, заступниця директора Гете-інституту: Учителі доти нічого не знали про проект. Вони з таким не стикалися. тепер знають, що таке комунікаційний підхід, дієвий підхід. Що таке комунікативно викладати навіть у першому класі, через співи, через розмову, через ігри. Ми готували вчителів попри те, що спочатку вони були трохи скептично настроєні.

Кореспондент: Ці вчителі проводитимуть тренінги для своїх колег, їх приблизно 17 тисяч, а перед 1 вересня усі вони повинні пройти заочне навчання онлайн, яке щойно стартувало і триватиме все літо. Завершальним етапом будуть тести. Щоб мати право навчати першачків іноземної мови, треба дати не менше, як 70 правильних відповідей, якщо не вдасться — курс можна буде пройти знову».

У випуску за 22 червня повідомлялося про всі важливі теми дня.

23 червня (субота):

1. На передовій поранено чотирьох військових

«Ведуча: На передовій поранено чотирьох військових. Такі дані Прес-центру Об'єднаних сил на 18-ту годину. З мінометів бойовики гатили по українських позиціях поблизу Новотошківського на Луганщині та біля Кам'янки на Донеччині. З гранатометів і стрілецької зброї цілили неподалік Степного, Пісків та Широкиного. У Приазов'ї також гриміло важке озброєння. Снарядами 122-го калібру російські найманці накривали українські позиції поблизу Лебединського, Талаківки і Водяного. Армійці відкривали вогонь у відповідь».

2. Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову, яка перебуває в Росії з 14 червня, досі не пустили до жодного з українських політв'язнів

«Ведуча: Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову, яка перебуває в Росії з 14 червня, досі не пустили до жодного з українських політв'язнів. Як розповіла омбудсмен “Новинам на Першому”, вчора і сьогодні вона просила про зустріч з ув'язненим в окупованому Криму Володимиром Балухом, котрий в березні оголосив голодування.

Людмила Денисова, уповноважена Верховної Ради з прав людини: Ситуація дуже складна. Він вже скоро 100 діб, як голодує, але нічого Російська Федерація нам не дає ніякої можливості до нього потрапити. Ми заяву за заявою робимо. Звертаємось до Червоного хреста, щоб хоча б потрапили до Балуха, але робиться те, що робиться. Ні до кого не допускають.

Ведуча: Володимир Балух голодує 97-й день. Схуд на 30 кілограмів. Коли почалися проблеми з серцем, архієпископ Климент вмовив чоловіка їсти сухарі. Зараз Балух знову вживає тільки воду. Російські силовики затримали фермера 2016 року в анексованому Криму, звинуватили в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухових речовин, котрі, як твердять, знайшли на горищі його будинку. Минулого січня Балуха засудили на три з половиною роки колонії поселення. Чоловік своєї провини не визнав. Під час окупації Криму він встановлював на даху свого будинку український прапор. Захист вважає, що ув'язнили Балуха саме за це».

3. Чоловіка, який кинув гранату у поліцейських, затримали на Одещині

«Ведуча: Чоловіка, який кинув гранату у поліцейських, затримали на Одещині. Сталося це в селі Курісове, повідомляє керівник обласної поліції Костянтин Гейко. В один із тамтешніх будинків на виклик приїхали лікарі швидкої. Коли надавали 35-річному пацієнтові допомогу, помітили в помешканні предмет, схожий на обріз мисливської рушниці. Медики зателефонували правоохоронцям. Коли поліцейські приїхали, чоловік кинув у їхній бік шумову гранату. А потім вистрілив у правоохоронця.

Костянтин Гейко, в. о. начальника головного управління Нацполіції в Одеській області: В результаті проведення спеціальної поліцейської операції “Грім” затримано наркозалежного чоловіка, який кинув шумову гранату в бік поліцейських та стріляв по них з рушниці. Внаслідок чого працівник поліції отримав вогнепальне поранення лівого передпліччя та тулубу. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 348 Кримінального кодексу України. Серед цивільного населення ніхто не постраждав».

4. Дітей із наметового табору в Карпатських горах спустили вниз

«Ведуча: Дітей із наметового табору, яких у Карпатських горах застав сніг, спустили вниз рятувальники. 35 туристів, 27 із яких діти, застрягли на горі Близниця, десь о 6-й ранку попросили допомоги в надзвичайників, бо самотужки йти засніженими схилами боялися, розповіла “Новинам на Першому” речниця ДСНС в Закарпатський області Наталія Батир. По обіді і дорослі, і діти вже були в Рахові. Рятувальники кажуть, туристи дещо змерзли, але всі здорові.

Наталія Батир, речниця Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області: Довелось їм разом із нашими рятувальниками йти пішки, бо місцевість на горі Близниця є досить крутою — схили там подекуди становлять 45 градусів наклон іхній, тож вони йшли разом із рятувальниками до транспортного засобу. А вже в подальшому, за допомогою транспортного засобу високої прохідності, їх доправили спочатку до села Кваси Рахівського району, а в подальшому — і до самого міста Рахів.

Ділявер Саїдахметов, координатор групи: Ми організовуємо похід для дітей-підлітків з різних регіонів України: це Київ, Харків, Запоріжжя, Одеса. Несподівано для нас пішов сніг. І оскільки діти дуже змерзли і з нами було багато дітей, то вирішили, що треба викликати гірських рятувальників. Всі здорові, всі вже веселі. Вони обсохли, готові йти далі.

Ведуча: Сніг у високогір'ї Карпат випав уночі, ось такий вигляд мала гора Піп Іван Чорногірський, що на південно-східному кінці хребта Чорногора. Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда розповів «Новинам на Першому». Вночі температура повітря в Закарпатській області подекуди впала до нуля градусів. О 9 ранку трохи потепліло і сніг розтанув.

Микола Кульбіда, директор українського гідрометеоцентру: В Карпатах це не таке вже рідке явище. Це ж все-таки гори. Протягом, скажімо, найближчих 10 днів, звичайно, повторення ситуації не буде. І чим далі літо, тим імовірність цього всього значно менше. Хоча в деяких місцях у Карпатах лежить сніг аж до серпня практично».

5. Пасажири не вилетіли до Тунісу з Києва

«Ведуча: Пасажири, які не вилетіли до Тунісу з аеропорту Київ-Жуляни о другій ночі, вилетять завтра о 17-й годині. Про це “Новини на Першому” повідомила листом прес-служба авіакомпанії “Браво Ейрвей”. Ось як пояснили затримку рейсу.

З листа авіакомпанії “Браво”: На даний момент один літак авіакомпанії вийшов з ладу. Виходячи з цього, авіакомпанія докладає максимум зусиль для оптимізації запланованого розкладу польотів. При цьому використовуємо не тільки свій парк літаків, а й залучає авіакомпанії-партнери. Для виконання даної суд був залучений літак компанії-партнера. Проте за дві години до вильоту, була виявлена технічна несправність літака. Через те що зараз піковий сезон, авіакомпанії максимально використовують свої літаки, знайти іншу альтернативу для виконання даного рейсу не було можливості.

Ведуча: із запізненням вилетіли два авіарейси до єгипетського Шарм-ель-шейху та польського Любліна. Мали летіти вчора о 5-й ранку, а відправили їх сьогодні о першій ночі».

6. Ніч у луцькій тюрмі

«Ведуча: Заночувати в колишній буцегарні зголосилися зо 3 десятки добровольців у Луцьку. Спробували відчути, як було тим, кого 1941-го тут розстріляли енкавеесівці. Ніч провели за тим же сценарієм — камера, допит, очікування на розстріл. Історичну послідовність порушили тільки раз.

Кореспондент: Дмитро і двоє його товаришів одяглися у форму працівників НКВС.

Дмитро, учасник акції “Ніч у луцькій тюрмі”: Я відчуваю себе дуже противно, мені це не подобається, але реконструкція — це реконструкція.

Кореспондент: В ніч проти 23.06.1941 року енкавеесівці за підрахунками істориків розстріляли близько 2 тисяч в'язнів луцької тюрми. 77 років потому більш як 30 волинян добровільно погодилися провести ніч у катівні.

Роман Тьохта, співорганізатор акції “Ніч у луцькій тюрмі”: Емоційна пам'ять є найкращою і пізнання історії в такий спосіб ігровий є, досить такий, надійний, щоб відклалось щось в пам'яті. Люди відчують частково те, що відчували в'язні цієї тюрми.

Андрій, учасник акції “Ніч у луцькій тюрмі”: Саме приміщення, воно гнітить. Відсутність сну призводить до такого психічного дисбалансу.

Марія, учасник акції “Ніч у луцькій тюрмі”: Розумію, що наіграно, а якісь такі, ніби посмішка на обличчі появлялася. Але от зараз розумію, шо це просто реалізація того, що було раніше і ти дійсно співчуваєш тим людям.

Кореспондент: За сюжетом реконструкції, близько 3-ї години ночі енкавеесівці по одному почали виводити ув'язнених на допити.

Енкавеесівець: Бегом! Став!

Роман Тьохта: Потрібно пам'ятати хто був, хто є і хто буде нашим ворогом. Їжі, води в них доступа не буде. Якщо змилуються наші любі кати, то дадуть їм і перекусити, і дадуть попити. Телефоном користуватись заборонено.

Софія, учасниця акції “Ніч у луцькій тюрмі”: Зараз умови в нас набагато кращі, ніж тоді були у людей. Але, все одно, це важко.

Кореспондент: Акція “Ніч у луцькій тюрмі” відбувається четверте. Нині організатори вирішили змінити сценарій.

Юлія Грищук, співорганізаторка акції “Ніч у луцькій тюрмі”: В нашій історії дуже багато і так поразок, зрад. Ми вирішили змінити трішки, так би мовити, в лапках, переписати історію. І під час нашої реконструкції, під час розстрілу, ми ув'язнені, вони організують повстання і переможуть».

7. Велосипедом на дах

«Ведуча: На 35-й поверх столичного торгового центру на велосипеді забрався польський спортсмен Кристіане Герба. Сходинка за сходинкою він підіймався заради нового рекорду України. В своїй колекції має 5 рекордів Гіннеса.

Кореспондент: Без жодної опори, не торкаючись ні руками, ні ногами ні до чого, крім велосипеда, так Кристіан Герба має дістатися даху торгового центру. 35 поверхів, 888 сходинок. Мета — встановити новий рекорд України. Перед початком розминка. Потренуватися вирішив на журналістах. Поляк уже встановлював рекорди, зокрема Гіннеса. Торік восени за три години вибрався на дах хмарочоса Вілліс Тaуер у Чикаго. Це 110-поверховий будинок заввишки 527 метрів. останні сходинки і новий рекорд, уже український, встановлено — 35 поверхів на велосипеді за 17 хвилин і 10 секунд.

Віталій Зорін, експерт національного реєстру рекордів: Кристінн Герба, Польща. Подолав 888 сходинок — нове досягнення України.

Кристіан Герба, велосипедист: На горі я був вже досить втомлений. Це був фініш після інтенсивної праці. Як завжди потребую 2 хвилини, щоб віддихатися, щоб серце заспокоїлось трохи. Але, звичайно, я почуваюся дуже щасливим, бо це мій 15-й будинок, який я здолав в 11-й країні світу і перший в Україні. Після кількох місяців підготовки — це чудова втома. І я дуже радий.

Віталій Зорін: В Україні були спроби встановити схожі рекорди, але ресурсу у вигляді такої кількості сходинок, ніколи не було.

Кореспондент: Кристіан каже: подолав сходинки навіть швидше, ніж розраховував.

Кристіан Герба: Дуже радію, що вдалося мені це зробити за такий короткий час. Бо ніколи будинків такої висоти чи таку кількість сходів я не долав так швидко. Це мій особистий рекорд. І я радію, що мій рекорд є рекордом України.

Кореспондент: Наступна ціль Кристіана — Шанхайська вежа — 128-поверховий хмарочос, висота якого 632 метри. А далі, жартує, плани залежать від будівельників, адже у світі постійно виростають нові хмарочоси».

У випуску за 23 червня повідомлялося про всі важливі теми дня.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

comments powered by Disqus