osvita.mediasapiens.ua

«Депутатське» телебачення західних регіональних мовників

Мало це чи багато, коли в ефірі майбутніх суспільних мовників кожна одинадцята новина містить ознаки замовності? Принаймні, це менше, аніж було в попередні роки. Але філії НТКУ західних областей все ще припускаються значної кількості помилок, продукуючи «паркетно-протокольні» сюжети, де інформаційним приводом і суттю повідомлення є якийсь захід чиновників. Можна було би списати ці вади на перехідний трансформаційний період. Якби ж не зафіксовані моніторами новини, в яких за давньою традицією зі всіх боків піарять народних депутатів, що завітали в базові політичні вотчини!

Поява парламентарів у новинах почасти має логіку, коли вони беруть участь у заходах, дотичних до їхньої законотворчої спеціалізації. Але й у таких сюжетах їх позиціонують як істину в останній інстанції. Так, волиняни на митній темі примудрилися у двох окремих сюжетах за один день пропіарити нардепів із провладної коаліції Ігоря Гузя та Андрія Антонищака, буковинці в усій красі показали «фронтовиків» Максима Бурбака та Миколу Федорука. Львів’яни ж відзначились особливо: тут в ефірі з’явився «супровідний» сюжет про візит до центру мікрохірургії ока львівського мера — лідера «Самопомочі» Андрія Садового, а головне — аж три новини, в яких фігурує народний депутат із фракції БПП Ярослав Дубневич. Очевидно, на місцевих теренах чоловік він украй авторитетний, бо коментує в новинах обласний конкурс проектів, відкриття амбулаторії в селі й навіть конкурс церковних хорів.

Місцевих діячів від влади увагою обласні філії НТКУ теж не обділяли. Тернополяни, наприклад, полюбляють насичувати свої новини довжелезними синхронами голови ОДА Степана Барни. А їхні колеги з франківської філії влаштували промоцію мемуарам голови облради Олександра Сича про його роботу «В уряді камікадзе».

І, звісно, не можна обійти увагою тренд тижня — меседж Володимира Гройсмана про 3200 грн. мінімалки: без жодного місцевого контексту, експертних оцінок чи хоча би речення, а скільки ж людей в області отримують мінімальну зарплатню. Принаймні, саме так піднесли повідомлення прем’єра закарпатці й тернополяни.

На цьому тлі виділений експертами як незбалансований єдиний сюжет із ознаками замовності в ефірі хмельницького «Поділля-центру» (3 %) виглядає дрібним непорозумінням. Близькі до цієї цифри показники гаданої джинси в закарпатців (4 %), у решти телевізій ознаки замовності експертами вбачалися в 9–12 % новин.

Що ж стосується дотримання регіональними мовниками стандартів інформаційної журналістики, то в моніторинговий період усереднений зведений показник по регіону склав 4,04 бали із шести можливих. Зауважмо, що третина новин відповідала вимогам усіх критеріїв оцінювання. А в сюжетах, де стандарти порушувалися, найчастіше бракувало балансу думок і повноти інформації. Дедалі рельєфніше вимальовується ще одна вада: застарілі новини, або сюжети «поза часом». Монітори фіксували випадки, коли в новинах як «свіжина» глядачеві пропонувалися матеріали про події триденної й навіть тижневої давнини.

ДЖИНСА

Волинь, «Нова Волинь»

Експерти констатують зростання кількості новин із ознаками замовності в ефірі каналу більше ніж удвічі порівняно з показником вересневого моніторингу, — з 5 % до 11 %. Зокрема, зауваження викликають п'ять сюжетів, чотири з яких містять політичну складову.

Наприклад, сюжет за 26 жовтня «На шахті №10 "Нововолинська" критична ситуація» просуває інтереси тільки однієї сторони конфлікту, причому, не робиться навіть спроба представити позицію іншої. Це попри те, що ситуація справді гостра й мала би бути висвітлена збалансовано, адже йдеться про невиплату заробленого шахтарям та анонсовану у зв’язку з цим акцію протесту гірників.

А матеріал «Сьогодні в Луцьку обговорювали, як завдяки електронній черзі впорядкувати роботу митниці» за 27 жовтня фактично перетворився на піар-сюжет народного депутата України — «фронтовика» Ігоря Гузя. Більше половини сюжету триває його синхрон. І хоча новина висвітлює зібрання з приводу впорядкування митного переходу, на якій були присутні прикордонники, представники СБУ та митниці, жодному зі спеціалістів слова не надали:

«Світлана Дейнеко, ведуча: Сьогодні в Луцьку обговорювали, як завдяки електронній черзі впорядкувати роботу митниці. Це продовження проекту, який ініціював народний депутат України Ігор Гузь. У вересні в Києві презентували проект сайту бронювання черги он-лайн на митниці.. Розробники впевнені, що це дозволить швидше і простіше перетинати кордон, не створюючи довжелезні черги у пунктах пропуску. Наразі сайт тестують. Як його вдосконалити? На зустрічі в Луцьку запропонували представники Луцького прикордонного загону, СБУ та Волинської митниці. На думку Ігоря Гузя, зважаючи на нинішній стан інфраструктури на кордоні, складно реалізувати запропонований розробниками проект сайту бронювання черги он-лайн.

Ігор Гузь, народний депутат України: Для того, щоб ця система працювала, треба мати митний перехід, в якому буде чотири, п’ять, шість коліїв. Давайте ми будемо планувати, наприклад, на наступний рік. Не обов’язково Устилуги і Ягодин. Вибираємо один митний перехід, можливо невеличкий, де можна зробити декілька під’їздів, де є сучасні підходи і спробуємо все-таки цю систему, або ту систему, яку об’єднаємо з їхніми розробками, але вона буде на державних серверах, вона буде якби гарантована і все інші запровадити. То я думаю, що окрім того, що ми запрезентували у Києві, що передали керівнику ДФС і отут робимо круглий стіл, обговорення, треба уже чітко вимагати, я буду це вимагати, пробувати на одному з переходів в країні будь-якому, який вони, ну, напевно, не найбільш насиченішому, щоб не було там моментів, щоби, знаєте, штучно хтось не підштовхнув цю систему і показав, що, от дивіться, черги не тому, що в нас черги, а тому що ми хочемо ввести електронну чергу і тому подібне».

Ще два сюжети за 27 жовтня — «День голови профкому» і «Про державну митну службу» класифіковано експертами, як «протокольні» матеріали із заходів чиновників / політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Перший розповідає про рядовий робочий захід обласної Федерації профспілок, другий — про зустріч народного депутата Андрія Антонищака (БПП) з митниками. Останній не містить корисної інформації про цей захід, окрім «глибоких» висловлювань нардепа типу «функція митниці — це безпека митних кордонів», «працювати відкрито, наповнювати бюджет, використовувати білу бухгалтерію і сплачувати податки» тощо.

«Юрій Яцюк, кор.: Народний депутат України Андрій Антонищак один із розробників законопроекту “Про державну митну службу”. Своє бачення, як її реформувати він розповів перебуваючи в Луцьку. Зі слів народного депутата, законопроект передбачає окрему структуру митної служби у складі міністерства фінансів. На його думку, завдяки реформам на митниці вдасться зламати корупційні схеми.

Андрій Антонищак, народний депутат України: У нас функції митниці — більше правоохоронна. Тому, що митниця це функція митниці це безпека митних кордонів.

Кор.: Андрій Антонищак, який очолює в парламенті підкомітет із питань правого забезпечення діяльності митних органів спілкувався в Луцьку не тільки з представниками цієї сфери. Учасниками зустрічі були також працівники фіскальної служби і підприємці.

"Працювати відкрито, наповнювати бюджет, використовувати білу бухгалтерію і сплачувати податки", — закликав бізнесменів парламентарій.

Андрій Антонищак: Нас критикують. Верховна Рада повинна збільшити заробітні платні мінімальні, повинна збільшити пенсії. Це не Верховна рада збільшує, шановні. Це ви збільшуєте. Ви даєте можливість, даєте інструмент для збільшення сплатою цих податків Кабінету міністрів...».

Закарпаття, «Тиса-1»

Із 46 матеріалів телеканалу, що були проаналізовані в моніторинговий період, два, або 4 %, мають ознаки порушень, що можуть свідчити про замовний характер. Усі вони належать до умовної категорії політичної джинси. Це значно менше, ніж у попередній моніторинговий період (6 із 35, 17 %).

Зокрема, йдеться про матеріали «Двократне збільшення мінімальної заробітної плати» і «Кабінет Міністрів ухвалив нову редакцію санітарних правил у лісах». Обидва вийшли в ефір 26 жовтня.

Перше — це повідомлення, що відкривало випуск:

«Неля Янчук, ведуча: Двократне збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень ініціює уряд. Про це заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Він зазначив, що ця ініціатива попередньо була обговорена з Президентом України, представниками фракцій коаліції парламенту, усередині уряду і було знайдене спільне рішення. Нагадаємо, напередодні уряд затвердив споживчий кошик, який у 2017 році складатиме 3200 гривень. Таким чином вперше за 25 років незалежності мінімальна заробітна плата громадян дорівнюватиме реальному, фактичному і юридичному прожитковому мінімуму, зазначив Володимир Гройсман».

Порушуючи стандарти інформаційної журналістики, автори цієї новини подають інформацію про підвищення зарплатні як суто позитивну, замовчуючи ймовірні негативні наслідки для економіки та підприємництва. Ініціатива підвищення подається, як особисте досягнення Володимира Гройсмана, а його оцінка подається без аналізу та критичного осмислення.

Гройсман так само є в центрі уваги й у другому підозрілому повідомленні:

«Неля Янчук, ведуча: Кабінет міністрів ухвалив нову редакцію санітарних правил у лісах. Згідно них: у заповідниках та Національних парках навколо місць гніздування рідкісних птахів заборонені суцільні санітарні рубки. Їх проведення дозволено за крайньої необхідності з обов'язковим відновленням дерев. Всі дані щодо санрубок було оприлюднено на сайтах сільгоспів та облуправлінь. Водночас, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман авансував інтерактивну карту вирубки дерев, яку передадуть у Національне антикорупційне бюро і Генеральну прокуратуру.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Я обіцяв, десь декілька місяців назад, що ми ретельно зробимо аналіз того, що було вирублено в Україні по кожному лісовому господарству. Так от, хочу сказати, що ми завершили цю роботу. Сказано-зроблено. І в нас вже є спільно з міністерством аграрної політики інтерактивна карта з породами дерев, де ми повністю бачимо, хто, скільки вирубав дерев. І по деяким західним областям, там є дуже багато питань, які сотнями міліонів можуть нараховуватися. Тому ми на найближчому засіданні уряду, на найближчому, або через одне, презентуємо цю інтерактивну карту. Ми передамо її в національне антикорупційне бюро України, генеральну прокуратуру України і будемо вимагати і домагатись кримінальної відповідальності і реальних термінів ув'язнення для тих, хто безбожно вирубував лісі і контрабандним способом їх продавав».

Матеріал є цілковито некритичним та не дає необхідного бекґраунду, що дозволив би оцінити доцільність і зміст новацій. Хоча специфіка теми вимагає експертної оцінки та актуалізації для закарпатської аудиторії. Таким чином, можна зробити припущення, що телекомпанія свідомо висвітлює досягнення глави уряду однобоко.

Івано-Франківськ, «Карпати»

Порушення, що можуть свідчити про замовний характер, із 25 проаналізованих новин каналу під час третьої хвилі моніторингу мають 3, або 12 %, перевіреного контенту (у вересні — 5 %). Усі вони мають політичну складову.

Зокрема, йдеться про матеріал «Угода про асоціацію України з Європейським Союзом поки не дала відчутних результатів» за 26, 27 жовтня. Це типовий для регіональних телеканалів паркетний сюжет про «круглий стіл», організований місцевою владою, де в центрі уваги — чиновник обласної державної адміністрації:

«Юрій Надольський, журналіст: Угода про асоціацію України з Європейським Союзом поки не дала відчутних результатів. Серед причин — відсутність лобіювання власних інтересів українськими підприємствами, які виходять на ринок Європейського Союзу, та й в самій угоді з української сторони чимало програшних позицій. Про це під час круглого столу “Що дала Прикарпаттю угода про асоціацію з Європейським Союзом” повідомив директор Департаменту міжнародного співробітництв, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Облдержадміністрації Дмитро Романюк. За його словами, особливо український бізнес потерпає від квот у торгівлі.

Дмитро Романюк, директор Департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції ОДА: Є в нас зараз маса прикладів, коли Європейський Союз надає нам можливість там, де ми говоримо про сировинну економіку, так. Тобто, на ці речі квоти не накладаються. Там, де ми говоримо про продукти з високою доданою вартістю, там є проблеми.

Кор.: На переконання учасників круглого столу ситуацію може змінити створення індустріальних парків. В Парламенті вже проголосували в першому читанні відповідні закони. Що ж до Івано-Франківська, то місто співпрацює з Європейським Союзом за чотирма транскордонними проектами.

Ігор Попадюк, начальник управління інвестиційної діяльності МВК: Ми займаємося чотирма транскордонними проектами, ми пишемо заявки дуже великі, грунтовні заявки. І, повірте, написати 1 заявку потребує дуже багато зусиль, дуже багато підготовки і залучення великої кількості людей.

Кор.: Трішки насторожують і соціологічні дослідження того, як молодь бачить майбутнє України, які проведені у 2015-му році.

Сергій Митрофанський, заступник Міністра молоді та спорту України: 49 % молодих людей вважають, що Україна має вступати до Європейського Союзу. 31 % вважає, що Україна має бути позаблоковою державою, в тому числі поза межами Європейського Союзу. 28 % тільки підтримують вступ України до НАТО, 7 % молодих людей, і для мене це, насправді, надзвичайно є болючою цифрою на фоні тієї війни, яка зараз відбувається з Російською Федерацією, і, все ж таки, 7 % молодих людей до цих пір вважають, що Україна має вступити в спільний союз із Російською Федерацією.

Кор.: У підсумку учасники круглого столу зійшлися на тому, що проблеми у розвитку відносин з Європейським Союзом в економічному вимірі гальмують, в першу чергу, українські бізнесмени, які чомусь не звертаються за фаховими порадами. Відтак перших економічних результатів угоди про асоціацію слід очікувати не швидше, як за 5-6 років, прогнозують експерти».

Зауважмо, що «винні» в гальмуванні розвитку відносин підприємці не представлені в сюжеті. Натомість він повністю складається з прямої та непрямої мови чиновників. Немає також посилання на джерела соціологічних даних, озвучених заступником міністра. Отже, це типовий паркетний сюжет, прихована мета якого, як вважають експерти-монітори, — перекласти відповідальність за невдачі влади на бізнес.

Підозрілим фактом також є те, що цей сюжет повторили без змін наступного дня (інших таких випадків не фіксувалось). Таким чином, можна дійти висновку, що матеріал був замовним або, принаймні, наслідком певного впливу ззовні, що змусив редакцію змінити свої принципи.

Ознаки політичної замовності має і матеріал «В уряді камікадзе» за 26 жовтня про презентацію книги голови Івано-Франківської обласної ради:

«Лідія Середюк, кореспондент: Так назвав свою нову видану книгу голова обласної ради Олександр Сич. Такий літературний доробок буде цікавий держслужбовцям і пересічним громадянам, що хочуть дізнатись, як побудований урядовий механізм.

Ігор Дебенко, депутат обласної ради: Це книжка власне націоналіста про досвід роботи в уряді. Ми бачимо на сторінках цієї книги, що було досить неоднозначне сприйняття спочатку в небагатьох і міністрів, і керівництва уряду з приводу того, що от як мовляв цей націоналіст, має обійняти таку високу посаду, і керувати всією гуманітарною галуззю.

Кор.: А от у письменників своя думка про цю публіцистичну працю.

Євген Баран, голова обласної організації Спілки письменників України: Попри те, що він є чиновник і високоранговий чиновник, він є фаховий історик. Крім того він має практику написання книжок. Тобто він володіє стилем, якщо говорити про стиль і про виклад, тобто він пише цікаво, він говорить цікаво, і він пише по суті.

Кор.: У книзі автор поділився досвідом роботи у післяреволюційному уряді. Але сюди варто додати, ще декілька тем. На це забракло часу, зізнається автор; тим не менш каже, що багато переосмислив з управлінської і наукової точок зору.

Олександр Сич, голова обласної ради, автор книги: Як працює чиновницька машина, на скільки на мою думку вона нежиттєздатна ця чиновницька машина. Який морально-психологічний клімат, як працював перший післяреволюційний уряд у такий важкий час, коли держава на межі розбалансованості, на межі такої глобальної кризи, на межі втрати державності. І тут тим не менше все одно є політична конкуренція, яка каже, якщо твій супротивник зробив, щось робить позитивне, не дай йому зробити, бо інакше це буде на іміджі йому і його партії.

Кор.: Тираж книги 1 тисяча примірників. Вона складається з двох розділів: есеїстики та інтерв'ю».

Авторка дібрала виключно позитивні, хвалебні матеріали, які стосуються не так якості книги, як персони автора. Про зміст книги ми також дізнаємося з уст Олександра Сича.

Львів, «Львів»

Експерти проаналізували 47 сюжетів телекомпанії і виявили, що п’ять із них, або 11 % контенту (як і у вересні), містять ознаки замовності, всі — політичної.

Три з них фактично є «піаром» народного депутата України Ярослава Дубневича (БПП). Він в очах журналістів каналу, вочевидь, є універсальним експертом, бо коментує в новинах будь-які події, — обласний конкурс проектів, відкриття амбулаторії в селі чи навіть фестиваль церковних хорів. Так це виглядає в матеріалі «Про мікропроекти громад, які перемогли в обласному конкурсі» за 27 жовтня:

«Ярослав Дубневич, народний депутат України: Дуже важливо, щоби наші діти, наше майбутнє покоління росло здоровими, розвинутими. Наша українська держава потребує сильного молодого покоління. Протягом місяця надіюсь, що ми будемо перерізати стрічку нового футбольного майданчика, який буде реалізовуватися спільно з обласною радою. Радий, що в Дублянах живе велика згуртована єдина громада».

А це його «надзмістовний» синхрон у сюжеті за 25 жовтня «Нова амбулаторія сімейної медицини на Самбірщині»: «Це яскравий приклад правильного вибраного стратегічного рішення щодо децентралізації, щодо створення об'єднаних громад, бо саме кошти на цей ремонт були виділені об'єднаною територіальною громадою і це приклад, що на місці громада визначається, які першочергові об'єкти потрібно робити».

Насамкінець, високі істини від нардепа в сюжеті за 24 жовтня «Фестиваль церковних хорів відбувся на Львівщині»: «Проведення таких фестивалів згуртовує українців, згуртовує громади. Ми повинні завжди шанувати і пам'ятати нашу українську історію, українську культуру, українську пісню. Передавати своїм дітям, внукам, правнукам бо ми — велика українська нація і в єдності наша сила».

Ще один сюжет, зміст якого видався моніторам сумнівним, начебто стосується придбання за кошти міста обладнання для львівського медичного центру. Проте, дане обладнання було придбане раніше, на ньому вже зроблено більше 300 операцій. А сюжет, судячи з усього, «прив’язано» до візиту в медцентр Андрія Садового. До того ж, окрім синхрону міського голови, сюжет не містить жодних інших коментарів компетентних у медичній сфері спеціалістів, — «Для медичного центру «Мікрохірургія ока» за кошти міста придбали надсучасне обладнання»:

«Христина Купльовська, ведуча: Для медичного центру “Мікрохірургія ока” за кошти міста придбали надсучасне обладнання. В медичному центрі 8-ї клінічної лікарні щороку проводять близько 1,5 тисячі операцій на око. Надсучасний апарат дозволить максимально точно виконувати хірургію високої складності із видалення катаракти та глаукоми. Його вартість — 2,5 мільйони гривень. Операції будуть безкоштовними, але всі розхідні матеріали пацієнти купуватимуть за свої кошти. Триватиме одна операція від 10 до 20 хвилин. Лікарі кажуть, хворі відчують ефект від операції вже наступного дня.

Андрій Садовий, міський голова Львова: Вже більше 300 операцій на цьому апараті було проведено. Лікарі задоволені, пацієнти задоволені, тому що в принципі дякуючи цьому апарату фактично врази операції проходять швидше і набагато вища якість і звичайно кінцевий результат. В лікарню в обладнання ми в цьому році інвестували 12 мільйонів. Це є фактично на 300 % більше, чим в минулому році. А взагалі по місту Львову — це більше 60 мільйонів інвестицій в медицину, в обладнання».

І, нарешті, до умовно замовних віднесено «протокольний» сюжет «Дошкільна освіта в регіоні — проблеми та перспективи розвитку» за 28 жовтня. Суспільно важлива інформація в ньому зведена до нуля, позаяк це класичний звітіз чиновницького заходу.

Тернопіль, «ТТБ»

Експерти проаналізували 35 сюжетів, які вийшли в новинах «ТТБ» у моніторинговий період. Ознаки замовності помічено в чотирьох із них, що склало 11 % цього контенту (проти 22 % у вересні). Усі ці сюжети мали ознаки замовності політичної.

Зокрема, в моніторів викликала сумнів новина «Два блокпости вартістю триста тисяч гривень для бійців АТО зробили у Заліщиках» за 24 жовтня.Начебто й тема благородна, й інформаційний привід появи сюжету виправданий. Але основний спікер у ньому — екс-депутат облради, радикал Іван Навольський, відомий скандальним складанням мандату після закидів про його причетність до незаконного видобутку гравію в Дністрі у період нересту риби. Він фігурує в майже трихвилинному сюжеті як директор ПП «Тіміртан», що виготовило блокпости, із синхроном тривалістю майже півтори хвилини. Причому всуто позитивному контексті. Окрім нього — Степан Навольський, голова Спілки учасників АТО Заліщицького району. Отож, припускаємо, йдеться про сімейний «іміджевий підряд»:

«Ведуча: Два блокпости вартістю триста тисяч гривень для бійців АТО зробили у Заліщиках. Утеплені контейнери повезли у Маріуполь.

Михайло Пінчак, кор.: Один такий блокпост розрахований на шестеро людей. Також всередині є буржуйка, освітлення та бойлер на гарячу воду. На те, щоб втілити ідею, на приватному підприємстві “Тіміртан” витратили близько місяця. Робітники над подібним проектом працювали вперше, проте стверджують, що за потреби контейнерів зможуть зробити будь-яку кількість.

Іван Навольський, директор ПП “Тіміртан”: Бачачи, як живуть наші хлопці на блокпостах, як на сьогодні на передовій вони находяться, ми вирішили зробити таких два сучасних блокпости. Вони повністю утеплені, в них є шість койкомісць, буржуйки є. Для підогріву води є, освітлення повністю зроблено. Так що для проживання і обігріву це дуже прекрасна штука. Маріупольський напрямок — це Широкіне. Вже там їх чекають в неділю. Вже заказані крани, автомашини, які будуть перевозити. Так що, це вони будуть знаходитися на Маріупольському напрямку, де сьогодні саме-саме найактивніше тривають бої. Такого ще до цього не робилося. Я думаю, що якщо наші воїни були на передових. Та ми бачимо сьогодні і по телебаченню, як вони живуть і як вони є, наші хлопці. Це дуже-дуже добра штука. Чому? Тому що цей же блокпост можна всього-навсього обкласти мішками з піском. По ззовні обкласти мішками з піском, так що ніяка вже пуля чи снаряд туда не проб'є. Також там є, якщо ви бачили, там є люк. І він для того, щоби зробити окоп. І у випадок чого, обстрілу активного, вони просто заховалися в окоп і туди не може попасти ніякий снаряд, нічого. І захистить наших воїнів. Коли виникла ця ідея, то нам це дуже стало по душі. Тому що хочеться все зробити для наших бійців. І це в нас, як кажуть, у всіх в душі заложено. Тому роботу робили якомога скоріше. І як краще старалися, щоб люди на бойових діях відчували себе краще і могли хоть трохи відпочити від того всього.

Степан Навольський, голова спілки учасників АТО Заліщанського району: Це небо і земля. Умови набагато кращі і місця більше, зручніше. В нас було б в два рази більше такого. То були контейнери звичайні чи землянки, перекриті панелями звичайними і всьо.

Кор.: Перед від'їздом волонтерів на схід, священики освятили тимчасові будинки для воїнів та помолились за їх життя. Робити такі конструкції на підприємстві поки не планують. Стверджують, що хотіли поліпшити побут бійців, які перебувають здебільшого у землянках та показати, як мало б виглядати солдатське житло. Зараз ці пости стоятимуть поблизу Маріуполя. В них житимуть спецпризначенці».

Двічі в новинах каналу виходили сюжети, присвячені анонсуванню прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Якщо поява першого із них з огляду на суспільну значимість виправдана («Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман обіцяє заробітну плату у 2017 році 3200 гривень», 26 жовтня), то вдруге (28 жовтня, «Прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяє українцям у новому році мінімальну зарплату 3200 гривень») звернення до цієї ж теми у вигляді прямої ретрансляції ледь розширеного урядового меседжу без розвитку, аналізу та експертної оцінки тощо можна вважати провладною джинсою.

Іще в двох сюжетах, де вбачаються ознаки замовності, фігурує голова Тернопільскої ОДА Степан Барна. Це матеріали «На Тернопільщині починають виплачувати заборговані зарплати та стипендії профтехучилищам» за 25 жовтня і «Нові автобуси для школярів» за 28 жовтня. У першому як великий здобуток влади підноситься часткове «розрулювання» проблеми фінансування профтехосвіти, яка на державному рівні, власне, й була створена. В іншому — в такій же тональності подано питання забезпечення шкільними автобусами навчальних закладів замість тих, які 2014 року забрали для потреб АТО. Причому, використання «децентралізаційних» коштів на місцях з доброго дива називається безпрецедентним:

«Кор.: Школам повернули нові автобуси замість тих, які забрали у 2014 році на потреби АТО. Такі 100 % профінансувались з державного бюджету, а це майже 14 мільйонів гривень. Інші автобуси були куплені за кошти субвенції, але 30 % профінансовано з місцевих бюджетів. Це є безпрецедентний випадок, коли через децентралізацію громади мають можливість самостійно закупити автобуси».

Зауважимо, голова ОДА в новинах каналу фігурує часто і багато сюжетів за його участю — на межі визнання замовними через формат подачі інформації. Канал транслює його довжелезні синхрони, він здебільшого єдиний спікер в сюжеті, а якщо фігурує хтось іще, то за вагою і значимістю ці особи не є рівнозначними.

Хмельницький, «Поділля-центр»

Експерти проаналізували 40 сюжетів, які вийшли в новинах каналу «Поділля-центр» у моніторинговий період. Ознаки замовності помічено в одному матеріалі, що склало 3 % цього контенту. Минулого моніторингового періоду цей показник був 2 %.

Цікаво, що протягом моніторингового тижня в новинах компанії жодного разу зайво не згадувалися перші особи області — голова ОДА та обласної ради. Це може означати, що творчий колектив телестудії враховує реальну суспільну важливість дій офіційних осіб і без потреб не робить їх центральними особами сюжетів. Тобто, так звані «паркетники» відсутні.

Що ж стосується матеріалу з ознаками замовності, то таким експерти вважають матеріал в новинах за 25 жовтня — «Віктор Вікарчук відмінив акції протесту під міською радою», і ось чому.

24 жовтня на каналі виходить сюжет про акцію протесту під стінами розважального комплексу проти проведення концерту Потапа і Насті. Протестувальники звинувачують бізнесмена Вікарчука в наданні приміщення артистам, влаштовуючи перформанс. Підприємець в свою чергу звинувачує міську владу у замовності акції і говорить про пікетування мерії. Журналісти, дотримуючись стандартів, подають точку зору обох сторін. Уже наступного дня виходить сюжет, у якому журналісти повідомляють, що бізнесмен відмовився від акцій протесту, адже знає, що міська рада не внесе на розгляд чергової сесії його вимогу щодо звільнення певних посадовців, яких він вважає замовником акції протесту.

На жаль, журналісти, готуючи цей сюжет, не висвітлили інший погляд і навіть не згадали про ту заяву, яку днем раніше зробили представники міської влади. Через це можна дійти висновку, що сюжет просуває інтереси певної особи, а отже класифікується як такий, що має елементи «політичного замовлення».

Чернівці, «Буковина»

Із 32 матеріалів із випусків новин каналу три, або 9 %, мають ознаки порушень, що можуть свідчити про їхній замовний характер. Це на 10 % менше, аніж попереднього моніторингового періоду. Усі вони належать до умовної категорії політичної джинси.

Зокрема, йдеться про матеріали «Центр соціального обслуговування» за 25 жовтня та «Про децентралізацію у Чернівецькій області» за 26-те.

«Паркетним», насиченим незмістовними коментарями і, вочевидь, замовним, є матеріал про центр соціального обслуговування у Кельменцях:

«Максим Калінчук, ведучий: Майже п'ять тисяч найменш забезпечених жителів Кельменецького району будуть отримувати послуги у новому приміщенні територіального Центру соціального обслуговування. На новосіллі побувала і наша знімальна група.(…)

Василь Бічер, депутат Чернівецької обласної ради, генеральний директор ТзОВ “Надія”: Враховуючи то, шо голова профільної комісії обласній раді будівництва, транспорту, зв'язку і так далі. Ми, разом з нашим колективом, стараємося здати об'єкти як належить на сьогоднішній день будівельними нормами. Я Вам хочу доповісти ще одно, що в нас на сьогоднішній день об'єкт зданий повністю з усіма нормами, тоїсть пож. сигналізація, пож.оброботку і всі норми які потрібні при здачі об'єкта. Щоб ми сьогодні пішли звідси і починаються проблеми. Газ зданий в експлуатацію. Технічні умови по електрообладнанню всі зроблені. Настоящій об'єкт який не потребує по будівельним нормам.

Кор.: З усіма комунікаціями?

Василь Бічер: З усіма комунікаціями, само собою.

Кор.: Реконструкцію цієї будівлі було ропочато шість років тому. До речі терцентр не єдиний соціальний об'єкт довгобуду на Буковині.

Олександр Фищук, голова Чернівецької облдержадміністрації: Якось так складалося, що до цього часу різні політичні сили, які були при владі завжди закладали камінь, капсулу, а будувати приходиться нам, але це добре, бо це все будується для людей. Ми минулого тижня також відкрили ФАП у Вижниці Вижницького району, теж довгобуд який 30 років будувався. Для того щоб завершити всі об'єкти, які на сьогоднішній день є в Чернівецькій області треба біля півтора мільярда. Нам треба тільки на будівництво доріг і мостів, на дорожню всю систему мільярд.

Кор.: Найближчим часом крига скресне ще на одному довгобуді, тепер уже у Чернівцях. Принаймні про це повідомив народний депутат України Максим Бурбак який теж взяв участь у відкритті терцентру.

Максим Бурбак, народний депутат України: Минулого тижня ми проголосували за висновок бюджетного комітету і направили проект бюджету на наступний рік на підготовку до другого читання у Кабінет міністрів. Разом з моїм колегою Миколою Федоруком ми врешті-решт добилися того, що підтверджено фінансування, принаймні 45 мільйонів гривень, на завершення будівництва перинатального центру в місті Чернівці. Будемо робити все і я буду мати зустріч з прем'єр-міністром Гройсманом цього тижня щоби там було профінансовано в повному обсязі. Був запит на 85 мільйонів гривень, щоб цей довгобуд, який потрібен всій області, для того щоб в перинатальному центрі ми допомагали і рятували життя наших маленьких громадян, щоб це запрацювало для всієї області(…)».

Важлива інформація (зокрема, перелік послуг, які можуть отримати громадяни) в цьому матеріалі рясно пересипана політичним самопіаром політиків і чиновників, серед яких депутати місцевої та Верховної рад. Очевидно, що відкриття центру — лише привід для того, щоби дати слово цим людям і дозволити їм похвалити себе та відзвітувати про досягнення. При цьому обіцянки політиків, зокрема нардепа Максима Бурбака, не перевірені, а отже глядачам залишається вірити на слово, не знаючи, чи справді гроші буде виділено.

Ще один матеріал, що викликає обґрунтовані підозри щодо замовного характеру, — про з’їзд Асоціації міст України за 26 жовтня («Про децентралізацію у Чернівецькій області»):

«Анастасія Федорюк, ведуча: Проблемні питання децентралізації влади та забезпечення фінансової спроможності територіальних громад обговорювали у Чернівцях учасники засідання регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування Чернівецького відділення Асоціації міст України.(…)».

Тема децентралізації є важливою, однак це не виправдовує появи в сюжеті Миколи Федорука, чернівецького мажоритарника, представника «Народного фронту». Як і Максим Бурбак в аналогічному матеріалі 25 жовтня, екс-мер Чернівців Федорук з’являється в сюжеті не до речі, після згадки про «фахівців»:

«Микола Федорук, народний депутат України: Альтернативі об’єднанню громад немає і не буде. Якщо хтось чекає, то він тільки програє. Все рівно, якщо закінчується добровільне, то як показує досвід Скандинавських країн, буде наступний закон про об’єднання громад. Тому, я ще раз хочу звернутися до голів, місцевих голів і сільських селищних, до голів районних рад адміністрацій, цей процес не гальмувати».

СТАНДАРТИ

Волинь, «Нова Волинь»

Загальний бал каналу за дотримання в новинах фахових стандартів у жовтні складає 3,68 бали із можливих шести, причому стандартів оперативності й повноти викладених фактів не дотримано більше ніж у половині сюжетів.

Що ж до інших, то, наприклад, показник дотримання стандарту балансу думок сягнув усього 0,57 бала через численні порушення вимог критерію оцінювання. Так, у сюжеті «Меценати для солдата» за 25 жовтня про організацію волонтерами «Народного тилу» відпочинку для сімей загиблих атовців подано інформацію від організаторів проекту, до того ж, з їхньої сторінки у Фейсбуку. Натомість із боку отримувачів послуги — жодного коментаря. Трапляються й випадки імітації балансу думок, як, наприклад, у сюжеті за 24 жовтня «Виділення земельних ділянок учасникам АТО і членам сімей загиблих військовослужбовців на Волині». Фактично новина є викладом позиції представників влади — облдержадміністрації і Держгеокадастру, а короткий синхрон учасника бойових дій не містить інформації по суті питання: «Олег Моргун, учасник бойових дій: В першу чергу це праця. Цього року начали, пробуєм. Надалі будем бачити. Буде родюча земля, будем працювати. Не буде — будем землю завозити, будем тоже працювати».

Стандарту оперативності не дотримано в кожних трьох із п’яти сюжетів телеканалу (0,43 бала). Скажімо, в сюжеті «В Голобах відбувся вперше у Ковельському районі фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе» за 25 жовтня розповідається про фестиваль, який відбувся 22 жовтня. Матеріал «Обласний фестиваль серед ветеранів «Спортивне довголіття — «Спорт для всіх — радість життя» відбувся у Володимирі-Волинському» за 25 жовтня запізнився з виходом в ефір на два дні. Власне, як і новина за 26 жовтня «У Любовлі на центральній площі відбулася міжконфесійна молитва за Україну», яка з’явилася у випуску новин лише 26 жовтня.

Зауважимо, цього дня вийшли ще три сюжети про події, які відбулись напередодні.

Дотримання стандарту достовірності «Новій Волині» вдавалося найкраще (показник за критерієм — 0,84 бала). Утім, іноді в новинах трапляються посилання, наприклад, на анонімних «представників бізнесу», — сюжет «Про державну митну службу» за 27 жовтня: «Представники бізнесу висловили пропозицію, як удосконалити податкове і митне законодавство».

Відносно високим є забезпечення журналістами каналу вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів — 0,70 бала. Та експерти помітили й оцінні судження, які подекуди з’являються у словах авторів сюжетів каналу на кшталт «патріот своєї держави, інтелігент, першокласний педагог та неперевершений баяніст Феофан Щегельський віддав музичній школі №1 53 роки свого життя». Або ж так новинарі кажуть про письменників: «Сергій Цюриць постійно йде назустріч людям, постійно з людьми і серед людей. Повсякчас у русі активного життя, бо найголовніше для нього допомогти — кому словом, а кому і реальними справами», «Суворий і веселий одночасно, невтомний лідер, патріот, фанат мистецтва, умів вселити оптимізм і натхнення, переконати кожного в його унікальності».

У моніторинговий період новини волинян були досить точними (0,68 бала), але експерти зауважили, що журналісти каналу грішать переказуванням слів героїв своїх сюжетів замість прямої мови, що може спотворити висловлену думку чи позицію.

А повнота подачі інформації в новинах є одним із найслабших місць «Нової Волині» — результат дотримання цього стандарту становить лише 0,45 бала. Занижують показник міні-сюжети, які не містять жодних коментарів, історії проблеми тощо і складаються лише з повідомлення диктора або автора сюжету. Типовий приклад — сюжет за 24 жовтня «Прикордонники Львівського загону спільно з працівниками митниці запобігли спробі незаконного переміщення через кордон предметів старовини».

Закарпаття, «Тиса-1»

Сукупний показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії — 4,13 балів із шести можливих. Цей показник є дещо вищим, ніж за попередній моніторинговий період (3,86).

Найвищим є показник дотримання стандартів відокремлення фактів від коментарів (0,87 бала) і достовірності (0,83), далі оперативність (0,76), баланс думок і точність (0,61), а найнижчим — показник дотримання стандарту повноти (0,46).

Загалом новинам «Тиси-1» дещо менше, ніж іншим аналізованим телекомпаніям, притаманне висвітлення актуальних для регіону політичних та економічних тем у паркетному форматі. Водночас, 27 жовтня конфліктну ситуацію, що виникла навколо пункту перетину кордону, перевели в формат «паркету», так і не давши відповіді на важливе питання:

«Мар’яна Лошак, ведуча: Жителі села Велика Паладь на Виноградівщині мітингували за відкриття нового пункту пропуску з Угорщиною. Відповідну угоду між двома країнами підписали ще у 2013-му, а розмови про створення нового ККП ведуть взагалі з десяток років. Однак досі жодних результатів немає. Тож мешканці села вийшли на мітинг за пришвидшення процесу реалізації угоди. Відвідали акцію і представники закарпатської влади, а також угорські урядовці. Деталі розкаже Вероніка Мороз.

Вероніка Мороз, журналіст: Колись ця місцевість була спільною територією, але давні родинні та культурні зв’язки розділив кордон. Відновити їх, а також посприяти економічному розвитку прикордонних територій міг би новий контрольно-пропускний пункт “Велика Паладь — Нодьгодош”. Саме це і вимагали мітингувальники.

Жінка: Місце тут дуже вдале, через нове КПП можна буде виїхати не тільки на автостраду до Будапешта, але потрапити до Румунії. До найближчого пункту пропуску, до якого звідси біля п’яти кілометрів.

Кор.: Представники влади двох країн після діалогу з громадою села , вирушили до місця, де безпосередньо і мають облаштувати нове КПП.

Зараз село Велика Паладь відділяє від Угорщини тільки п’ять кілометрів битого шляху та колючий дріт. Але, як зазначають чиновники, можливо вже наступного року тут з’явиться новий пункт пропуску.

Буквально за сто метрів від цього місця українців вже рада вітати Угорщина. тат до гіпотетичного пункту пропуску вже зробили цілком реальну дорогу. Однак, коли на неї ступить нога українця точно не відомо.

Аттіла Тілкі, член угорського уряду: Створити пункт пропуску мало. Говорити про розвиток економічних транскордонних зв’язків можна тільки в тому випадку, якщо з української сторони зроблять хорошу дорогу. Що зі свого боку ще 2014-го зробила Угорщина. Тепер чекаємо чим відповість Україна. Як що ваша країна всерйоз ставиться до реалізації євроінтеграційних планів, то необхідно створювати нові і нові переходи і налагоджувати транскордонні зв’язки.

Кор.: Досі за словами чиновників, втілити проект заважала складна політична та економічна ситуація в країні. Однак, як зазначив голова Закарпатської ОДА, реалізувати умови угоди для відкриття контрольно-пропускного пункту можна всього за півроку.

Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА: Це би посилило і культурний обмін, і економічний. В першу чергу прикордонну торгівлю. трошки би в такий важкий час дало б людям якусь надію на краще життя».

«Чиновники» в особі голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля демонструють свою відкритість і демократичність, однак констатація, що реалізувати угоду «можна», не означає, що це буде зроблено — губернатор каже лише про гіпотетичну можливість. Не реагуючи водночас на зауваження угорського колеги про необхідність зробити дорогу. Завданням журналістів, якого ті не виконали, було отримати від чиновника відповіді на ці питання, а не лише процитувати його.

Водночас трапляються повідомлення, в яких бракує фактів, бекґраунду, що означає порушення стандартів повноти та точності. Наприклад, як у сюжеті за 27 жовтня «Сертифікування лісів Закарпаття»: «На Закарпатті знову радилися, як сертифікувати ліси. В Ужгороді за круглим столом зустрілися лісівники, громадські активісти та представники міжнародної організації, що сертифікує деревину. Без такого сертифікату продати продукцію за кордон майже нереально. Нині за інформацією обласного лісового управління 14 з 18-ти лісогосподарських підприємств вже пройшли міжнародний аудит та отримали відповідний сертифікат. Це значить, що 80 % лісів Закарпаття вже сертифіковані, — повідомили у прес-службі Управління лісомисливського господарства».

Жодної інформації про результат наради; саме ж повідомлення про те, що нарада відбулася, не є цінним для аудиторії.

Так само 25 жовтня у випуску новин бачимо інформацію в стилі «відбулася подія», — сюжет «В обласній службі автомобільних доріг відбулися урочистості з нагоди відзначення прийдешнього Дня автомобіліста та дорожника». Для мешканців регіону, окрім співробітників «Укравтодору», ця інформація не має жодної цінності.

Експерти також зауважили, що канал підкреслено аполітичний — про місцеві ради в новинах практично немає згадок, фігурує здебільшого лише голова ОДА та центральна влада. Для Закарпаття, де на місцевому рівні існує доволі сильна політична напруга, це неприродна ситуація — виникає враження, що телекомпанія свідомо дистанціюється від політичної дискусії в регіоні.

Івано-Франківськ, «Карпати»

Дотримання фахових стандартів в новинах «Карпат» оцінено на 3,28 із шести можливих балів (проти 4,29 у попередній моніторинговий період).

Найвищим є показник дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,74 бала), достовірності й точності (0,64), далі оперативність (0,52) і баланс думок (0,44), а найнижчим — показник дотримання стандарту повноти (0,32). Важливо врахувати, що через невелику кількість матеріалів у випусках новин каналу вибірка є малою, і результати — менш показовими, ніж в інших аналізованих телеканалів.

Перш за все, слід звернути увагу на незрозумілу логіку добору тем для коротких (4-5 матеріалів) випусків новин. Наприклад, у понеділок, 24 жовтня, до випуску увійшли: сюжет про голодування місцевого депутата задля привернення уваги до начебто незаконної приватизації, матеріал про творчий вечір композитора, матеріал про нову збірку поета, сюжет про презентацію нового мультиплікаційного фільму про УПА та, на завершення, коротке повідомлення про вручення відзнак ветеранам УПА ж. Таким чином, надміру стислий формат стає на заваді повному висвітленню життя міста й регіону.

Це також зумовлює порушення стандарту повноти й балансу думок. Скажімо, наступного дня, 25 жовтня, випуск починається з такого сюжету «Відповідь на голодування депутата міської ради Андріана Волгіна»:

«Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська: Ми готові купити це приміщення, або якщо буде така воля, Міністерство освіти зокрема Прикарпатського Національного університету, ми готові прийняти на баланс міста, утримувати цей комплекс. Тут повинна бути політична воля не тільки міста, я цілком підтримаю вимоги Андріана Волгіна, тут має бути воля Міністерства освіти, а також обласної держави і адміністрації обласної ради. Також я, розпорядження міського головою, створив комісію, в яку увійшли юристи, які вийшли представники нашого фонду комунального майна, а також правоохоронців, за згодою їхньою, тому що там багато було моментів як відчужували це майно, тощо. Тому місто готове, і все ж таки, ми цілком підтримаємо всі вимоги Андріана».

У поєднанні з сюжетом, що вийшов в ефір напередодні, цей коментар доречний, однак, будучи вирваним із контексту і позбавленим бодай мінімального бекґраунду — що за голодування, про яке приміщення йдеться — втрачає будь-який сенс.

Тему ініційованого урядом підвищення мінімальної зарплатні у два рази івано-франківські новинарі подають у форматі вокспопа — вуличного опитування, яке не є репрезентативним. Замість коментарів експертів, які могли би пояснити неоднозначність наслідків цього рішення, журналісти звертаються до перехожих, які дають емоційні відповіді на запитання, як вони ставляться до підвищення зарплати. Лейтмотивом цих відповідей є «я не вірю», що радше характеризує недовіру до політиків, аніж якимось чином стосується реальних перспектив підвищення зарплатні і, що головне, ймовірних наслідків.

Це не єдиний приклад недоречного використання формату вокспоп. До прикладу, 28 жовтня, давши статистику травм і загиблих на залізниці (сюжет «71 особа травмована із яких 35 загинуло»), журналісти вирушили по коментарі на вокзал: «Більшість респондентів, яких нам вдалося допитати на вокзалі, все ж дотримуються правил безпеки поводження на залізниці». У матеріалі наведено три коментарі людей, які стверджують, що не перебігають через рейки, й один — чоловіка, який зізнається, що іноді через рейки перебігає. Яку цінність мають ці коментарі, що вони повинні символізувати, не зрозуміло.

Львів, «Львів»

Монітори фіксують поступове зростання показників дотримання стандартів у новинах львів’ян від прикрих 2,4 балів у липні, до 3,09 — вересні і 3,55 — у жовтні.

Проте занизькою є відповідність проаналізованих сюжетів «Львова» вимогам стандарту балансу думок — 0,53 бала. Так, наприклад, у сюжеті «Наступного року держава має намір обмежити бюджети місцевого самоврядування» за 25 жовтня представлено тільки позицію Департаменту фінансової політики міськради, оприлюднену в підводці ведучого і підкріплену синхроном посадовця:

«Христина Купльовська, ведуча: Наступного року держава має намір обмежити бюджети місцевого самоврядування, переклавши на них низку видатків, які раніше сама ж і здійснювала. Таким чином бюджет розвитку Львова може зменшитися майже на сімсот мільйонів гривень, кажуть у Ратуші. Так, на бюджет міста перекинули видатки на пільговий проїзд у транспорті та фінансування двох десятків ПТУ. Окрім того, держава не дофінансувала медичну та освітню сфери. Тож місто було змушене додатково вкласти близько сімдесяти мільйонів гривень, аби уникнути скорочення персоналу.

Олег Іщук, директор Департаменту фінансової політики: Ті видатки, які оголосила держава повинні проводитися за рахунок державного бюджету. Якщо вона щось передає на місцеві бюджети, згідно цих нормативних актів, держава повинна компенсувати. Зараз проходить процес просто скидання своїх видатків на місцевий бюджет без додаткового фінансового ресурсу».

Чимало питань є й до оперативності в новинах філії. На думку експертів, вимоги стандарту витримані тільки у 40 % новин. В основному це викликане тим, що телеканал часто випускає в ефір сюжети, не прив’язані до конкретної дати. Тобто які не є власне новинами. Наприклад, у випуску новин за 26 жовтня два сюжети поспіль — «У центрі Львова реставрують старовинні сходи» і «Аби навчальних груп у дитсадках побільшало, в місті відновлюють приміщення, які раніше перебували в оренді» — не стосуються жодної події і могли б вийти будь-якого дня. Також один із сюжетів каналу — «Студенти медичних і фармацевтичних навчальних закладів проходять військову підготовку» (28 жовтня) — розповідає про відповідне рішення Верховної Ради, яке було ухвалене ще за десять днів до виходу сюжету.

Посилання на джерела місять 77 % львівських новин. Проте в деяких сюжетах журналісти посилаються на невідомих колег, лікарів, експертів та когось із Ратуші тощо. Наприклад, у підводці до сюжету «Пам'ять видатного українця» за 24 жовтняйдеться:«У Львові вшанували Івана Лубківського. Письменник, державний і громадський діяч, дипломат, член Спілки письменників України, а ще просто хороша людина. Так про Івана Мар'яновича відкликаються його колеги. Особистість Івана Лубківського навіть після його смерті притягує та заслуговує на пошану, пояснюють друзі та рідні письменника. Від так у неділю відомі режисери, художники та поети зібрались у Львівській філармонії аби згадати, як все було». Але говорять про митця тільки його сини.

Порушено вимоги стандарту достовірності і в сюжеті «Для медичного центру «Мікрохірургія ока» за кошти міста придбали надсучасне обладнання» за 25 жовтня. Звідкіля ведуча новин взяла інформацію, озвучену у підводці — незрозуміло: «Для медичного центру «Мікрохірургія ока» за кошти міста придбали надсучасне обладнання. В медичному центрі 8-ї клінічної лікарні щороку проводять близько 1,5 тисячі операцій на око. Надсучасний апарат дозволить максимально точно виконувати хірургію високої складності із видалення катаракти та глаукоми. Його вартість — 2,5 мільйони гривень. Операції будуть безкоштовними, але всі розхідні матеріали пацієнти купуватимуть за свої кошти. Триватиме одна операція від 10 до 20 хвилин. Лікарі кажуть, хворі відчують ефект від операції вже наступного дня».

Оціночні судження експерти помітили в кожній п’ятій новині «Львова», наприклад, як припущення кореспондента щодо настроїв жителів села в сюжеті за 27 жовтня «за американськими тенденціями: «Зустріли з радістю американського посла і у селі Старичі що на Львівщині, діти та викладачі презентували керівництву зміни закладі, а також зробили виставку, яку назвали до і після. Такий візит неспроста, саме завдяки американському проекту із надання гуманітарної допомоги школі розпочалися роботи».

Точними експерти визнали дві третини проаналізованих новин (0,66 бала). А як приклад порушення цього стандарту можна навести сюжет «Вишкіл для молоді» (25 жовтня), із якого глядач так і не дізнається, що ж за загадкові «специфічні предмети» викладаються у спортивно-вишкільному таборі.

Найнижчим за показником дотримання в новинах каналу є стандарт повноти інформації — 0,4 бала. Куценькі сюжети за схемою «підводка+синхрон», або ж узагалі короткі повідомлення ведучої, відсутність бекґраунду та порушення решти стандартів — головні чинники, що спричинили низькі оцінки за критерієм.

Тернопіль, «ТТБ»

Що стосується дотримання авторами новин «ТТБ» фахових стандартів, то порівняно з показниками вересневого моніторингу вони дещо погіршилися, — загальний бал складає 4,03 із шести можливих проти попередніх 4,59 бала. Усіх стандартів дотримано в дев'яти з 35 проаналізованих сюжетів.

Найкраще в моніторинговий період автори тернопільських новин дотримувалися вимог стандартів відокремлення фактів від коментарів (0,91 бала) та достовірності (0,86). Утім, порушення цих оцінкових критеріїв таки траплялися. Скажімо, в сюжеті «Нові автобуси для школярів» за 28 жовтня журналіст бездоказово називає виділення «децентралізаційних» коштів місцевих громад на придбання шкільних автобусів безпрецедентним, а в повідомленні за 27 жовтня «Про те, як знайти цікаву та високооплачувану роботу в провідних компаніях, розповідають охочим на ярмарку вакансій в Українському домі “Перемога”» з’являється означення«провідні компанії», хоча в чому саме вони кращі — обґрунтування немає. Або ж, аналізуючи хід декларування чиновниками своїх статків, журналісти телевізії стверджують, що «найвідповідальнішим виявився голова обласної ради. Він перший оприлюднив свої майнові статки», — сюжет за 28 жовтня «Українська політична еліта вийшла на фінішну пряму у довгому марафоні заповнення власних електронних декларацій».

Чимало зауважень є й до оперативності в новинах «ТТБ», — показник за стандартом — 0,80 бала. Наприклад, візьмімо сюжет «Тернопільська міська рада виділила кошти на становлення побутових лічильників тепла» за 24 жовтня. У ньому йдеться про рішення сесії міськради, що відбулась іще 21-го числа. Якщо ж ці відомості міський голова оприлюднив таки в день виходу новини на окремому медіа-заході, то журналісти про це не повідомили. Чи візьмімо сюжет «Уряд розширив перелік платних медичних послуг», який вийшов 26 жовтня, хоча відповідне рішення Кабміну було оприлюднене ще 10 жовтня.Ця ж вадапритаманна сюжету «У Франкфурті в Німеччині пройшов найбільший книжковий ярмарок світу» за 27 жовтня: захід відбувся 19–21 жовтня.

Що стосується точності, то показник дотримання стандарту — 0,71 бала. Найбільше зауважень експертів викликає те, що автори новин часто не вказують, який захід вони висвітлюють. Наприклад, візьмімо сюжет «Нескорена слава Лисоні» за 26 жовтня. Невтаємниченому глядачеві важко второпати, про що йдеться: «Нескорена слава Лисоні. Вкотре згадували українських січових стрільців на уроці історичної правди. Краєзнавці, митці, історики та військовослужбовці проводили паралелі між боями за Україну столітньої давності та сучасною війною». І тільки з інших джерел вдалося дізнатись, що 26 жовтня в Тернопільській ОУНБ відбувся урок історичної правди «Невмируща слава Лисоні», присвячений 100-річчю боїв за гору Лисоню між російською армією та полком Українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами.

Найбільше ж порушень експерти зафіксували за стандартами балансу думок (0,49 бала) та повноти інформації (0,26). Незбалансованими є здебільшого новини, в яких фігурують посадовці різного рангу, — їхні твердження є безальтернативними. Утім, і в сюжетах на резонансні теми можливість висловитись надають не всім зацікавленим сторонам. Наприклад, як у матеріалі «У Тернополі вже п'яту добу незаконно утримують призовників у військкоматі» за 25 жовтня. У підводці до сюжету йдеться: «У Тернополі уже 5 — ту добу незаконно утримують призовників у військкоматі. З такою заявою до прокурора Тернопільського гарнізону звернувся адвокат Василь Пацула. У ній поскаржився, що його клієнта, як і інших 15 потенційних призовників, п'яту добу незаконно утримують у приміщенні обласного збірного пункту. До вирішення конфлікту адвокат підключив поліцію та регіонально координатора уповноваженого Верховної ради з прав людини в області Володимира Шевченка, який на місці перевіряв заклад та умови утримання громадян». Далі в сюжеті — тільки синхрон посадовця. Ні адвокат, ані прокурори, ані представники військкомату чи родичі призовників своєї позиції не оприлюднюють.

Згадані порушення фахових стандартів та майже тотальна відсутність у новинах бекґраундів ставлять під сумнів вичерпність інформування каналом «ТТБ» своїх глядачів.

Хмельницький, «Поділля-центр»

Показники дотримання фахових стандартів у новинах каналу в жовтні відчутно покращилися порівняно з попереднім моніторинговим періодом, — із 4,09 до 4,83 балів із шести можливих. Усіх стандартів дотримано у 18 із 40 проаналізованих сюжетів, це з урахуванням того, що два сюжети з максимальною оцінкою «6» мали чотири повтори.

Найвищу оцінку отримано за дотримання критерію достовірності, що становить 0,98 бала. Вимог критерію оперативності дотримано на 0,93 бала. Порушено стандарт у сюжеті «Нові водогони, дороги та спортивний комплекс» за 27 жовтня. У матеріалі йдеться про досягнення реформи децентралізації в даному населеному пункті: «Олена Каменяш, ведуча: Нові водогони, дороги та спортивний комплекс. Сатанівська об'єднана територіальна громада — одна з небагатьох, яка має стратегію розвитку аж до 2020 року. Її вже презентували і почали виконувати. Що саме обіцяє документ та що вже зробили із запланованого? Далі — у сюжеті».

Коли презентовано? Коли почали виконувати? Чому саме зараз час сюжету?

Найбільше зауважень до журналістів — стосовно дотримання стандарту баланс думок — показник за критерієм лише 0,53 бала. Тобто в кожному другому сюжеті відсутній коментар другої зацікавленої сторони. Наприклад, у сюжеті за 24 жовтня «Мертве немовля серед сміття» журналісти надають слово і свідкам події, і правоохоронцям, але медикам (працівники пологового будинку) слова не надали. Це, на жаль, впливає на якість матеріалу.

Таку ж ваду має і матеріал за 26 жовтня «Кредитна пастка». У ньому йдеться про людей, які стали заручниками валютних кредитів. Готуючи репортаж, журналіст висвітлює тільки позицію лідера «кредитного майдану», «боржниці», а про позицію представників банку або юристів не повідомляє. Такий дисбаланс спотворює реальну ситуацію навколо цієї болючої теми.

Через відсутність балансу думок втрачає в якості матеріал за 25 жовтня «Спалах африканської чуми свиней Летичівському районі спровокував неабияку паніку серед подолян», де є коментарі всіх зацікавлених сторін, окрім людей, які зазнали втрат через хворобу своєї худоби:

«Ведуча: Спалах африканської чуми свиней Летичівському районі спровокував неабияку паніку серед подолян, 99,9 % яких утримують домашні господарства чи хоча б одне порося. Тож більш-менш відгодованих свиней пускають під ніж. Наразі нових випадків захворювання свійських тварин на африканську чуму в області не зафіксовано».

Стандарт відокремлення фактів від коментарів у новинах хмельничан порушується чотири рази, — показник за критерієм оцінювання становить становить 0,88 бала. Так, у сюжеті «Гніздо Горлиці» про допрем'єрний показ однойменної української повнометражної стрічки журналіст зловживає епітетами, розповідаючи про фільм: «зовсім несолодке життя», «проникливо зіграла відома українська акторка», «Хмельницькому пощастило бути третім містом, де відбувся допрем'єрний показ» тощо.

Відсутність балансу думок, порушення стандартів достовірність, відокремлення фактів від коментарів напряму впливають на критерій повноти поданих фактів. У моніторинговий тиждень бал за цим критерієм становив 0,6 бала. Журналістам каналу слід звернути на це увагу, бо попри продуманий підбір соціально-політичних сюжетів, сюжетів із освітньою та просвітницькою функціями — показник досить низький.

Чернівці, «Буковина»

Сукупний показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Чернівецької ОДТРК — 4,80 бали із шести можливих. Цей показник кращий, ніж за попередній моніторинговий період (чотири бали).

Найвищим є показник дотримання стандарту оперативності (0,91 бала), достовірності та відокремлення фактів від коментарів (0,86 бала), далі балансу думок (0,77 бала), точності (0,74), і найнижчим — показник дотримання стандарту повноти (0,66 бала). Загалом, якість новин «Буковини», як на регіональні телеканали, порівняно висока, хоча їй притаманні певні системні проблеми, спільні для більшості державних телеканалів.

На початку випусків часто подається статистична інформація про збройний конфлікт на Донбасі, яка вибивається з загального контексту чернівецьких новин. Наприклад: «За минулу добу зафіксовано тридцять чотири обстріли. За даними штабу антитерористичної операції на Маріупольському напрямку було найбільше випадків порушення режиму тиші. 24 обстріли зі зброї різного калібру. На Луганському напрямку зафіксовано п'ять провокацій проти сил АТО. На Донеччині обстрілювали Авдіївку. Зафіксовано п'ять збройних провокацій» (26 жовтня). Поза цією прес-релізною інформацією навіть не в кожному випуску є згадки про те, що в країні йде війна.

Характерною проблемою для новин каналу є «паркетний» стиль висвітлення, коли суть проблеми та необхідність показати ситуацію з різних боків підмінюється зйомками з урочистих церемоній. До прикладу, матеріал 25 жовтня «Довгоочікувані входини» про багатодітну родину, яка після 10 років чекання отримала житло, ілюструється моментом, де мер Чернівців вручає ключі й документи, а потім розповідає про будинок, принагідно згадуючи, що кілька квартир «фактично розподілили між пільговими категоріями і родини загиблих у нас отримали». При цьому в матеріалі немає необхідного бекґраунду: за яким принципом розподіляються квартири і хто отримує їх у першу чергу.

27 жовтня заява Володимира Гройсмана про підвищення мінімальної зарплатні вдвічі спонукнула чернівецьких телевізійників зробити сюжет, у якому цю перспективу коментують перехожі, а також — уже трохи більш кваліфіковано — місцевий економіст. Щоправда, узагальнення в журналістському тексті призводять до порушення стандартів інформаційної журналістики, зокрема достовірності, відокремлення фактів від коментарів та балансу: «Таку заяву прем'єра сьогодні активно обговорюють в усіх куточках країни. Із нинішніх тисяча триста сімдесяти восьми гривень зарплата у грудні виросте на дві сотні, а з нового року у два рази. Працю українців оцінюватимуть у три тисячі двісті гривень. Люди збільшенню радіють, бо, зізнаються, давно не вистачало ні на що». Вочевидь немає підстав стверджувати, що всі люди радіють, надто ж що всім людям «не вистачало ні на що».

Так само, як політичні новини телевізії прив’язані до «паркету» та протокольних подій, культурні добираються не за принципом актуальності теми — порядок денний диктується презентаціями, концертами та благодійними вечорами, які проводяться в обласному центрі. Зокрема, розлогий сюжет 24 жовтня присвячений акції «Подаруй дитині життя», організованій на базі самої Чернівецької філії НТКУ; в сюжеті навіть використаний коментар виконавчої директорки телекомпанії. Йдеться про доброчинну акцію, під час якої збирали гроші для хворого хлопчика, однак сам хлопчик взагалі не присутній у матеріалі. Натомість там є такий пасаж:

«Загальна сума благодійних коштів, зібраних під час телерадіомарафону 196 тисяч 115 гривень, із них тільки освітяни Буковини та учасники концертної програми, батьки в палаці “Юність Буковини” зібрали 100 тисяч гривень, особлива подяка торговій марці “Обнова єврошоп”, футбольному клубу “Буковина” та партнерам клубу, які футбольний матч вже 23 жовтня оголосили благодійним. Під час гри на трибунах відбувався збір коштів і кожен вболівальник міг долучитися до лікування маленького Павлика. За підсумками цієї футбольно-благодійної акції до наданих торговою маркою “Обнова єврошоп” та партнерами під час марафону коштів додали ще 12 тисяч гривень. Крім цього, керівники футбольно-спортивного клубу “Буковина” вирішили передати і 30 % коштів, виручених від продажу на матч квитків. Особливі слова вдячності Чернівецькому обласному благодійному фонду допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію “Подаруй дитині життя”, освітянським колективам, Чернівецькому медичному коледжу, БДМУ, Транспортному коледжу та Комерційному технікуму, колективам Національної поліції України, головному управлінню Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, колективу Об’єднаної державної податкової інспекції у місті Чернівцях, депутатам усіх рівнів, колективам медичних установ, Торгово-розважальному центру “Депо” та Обласному центру естетичного виховання “Юність Буковини”, керівникові торгової марки “Гном”, Чернівецькій обласній федерації пауерліфтингу, а також усім небайдужим людям, які просто перерахували кошти на рахунок батька Радислава Талушняка не повідомляючи про себе або просто вкинули допомогу у скриньку. Велике спасибі усім, хто вже долучився і ще долучатиметься до порятунку Павлика Талушняка. Щира подяка усім благодійникам від усього колективу телерадіокомпанії “Буковина”».

Попри те, що доброчинність, безперечно, є доброю справою, такий перелік в ефірі суперечить формату й функціям новин, адже не інформує аудиторію ні про що справді важливе для неї. Доцільніше було би розповісти історію хлопчика, що спонукала би глядачів співпереживати й жертвувати гроші йому та іншим хворим дітям.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут.Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Фото з сайту: vz.ua

comments powered by Disqus