Серж Смолін і його етновесілля на Суспільному

Серж Смолін і його етновесілля на Суспільному

08:03,
9 Лютого 2022
2433

Серж Смолін і його етновесілля на Суспільному

08:03,
9 Лютого 2022
2433
Серж Смолін і його етновесілля на Суспільному
Серж Смолін і його етновесілля на Суспільному
Суспільне вирішило розширити аудиторію, презентувавши новий сезон проєкту про національні спільноти «Візуальний код-2» на відкритті Ukrainian Fashion Week.

Із 19 лютого щосуботи на телеканалах Суспільного та на ютуб-каналі «Суспільне Країна» виходитиме другий сезон програми про національні спільноти «Візуальний код-2». Презентація проєкту відбулася в культурно-мистецькому комплексі «Мистецький арсенал» на відкритті 25-го сезону Ukrainian Fashion Week. Минулого року через те, що Ukrainian Fashion Week провели у режимі онлайн і те, колекція жіночого одягу дизайнерки зі Львова Ольги Романової більше нагадувала масмаркет, цю ідею не вдалося втілити. Щоб не пролетіти з гучною презентацією вдруге, керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Анастасія Гудима запросила на роль ведучого українського дизайнера, засновника бренду чоловічого одягу IDoL Сержа Смоліна. Він побував у шести містах — Берегові, Солотвині, Мукачеві, Харкові, Одесі й Ковелі; познайомився з представниками національних спільнот, перейняв їхній досвід та створив капсульну колекцію весільних суконь з елементами єврейського, грузинського, угорського, румунського, вірменського та німецького етномотивів. Як сказала під час презентації медіапроєкту співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська, «це однозначно колекція кутюр». Вона порадила Сержу Смоліну творити також для жінок.

Насправді ж і Суспільному давно пора стукати в кожні двері, пропонувати свій продукт різній аудиторії і не закриватися в бульбашці «немає грошей, немає реклами, немає глядача».

Запрошення у проєкт відомого дизайнера та вихід із презентацією на Ukrainian Fashion Week стали цьому доказом. Локація з колекцією Сержа Смоліна простояла в «Мистецькому арсеналі» один день. У залі поруч із нею було багато інших цікавих локацій як дизайнерів, так і медіа- чи бізнес-проєктів. Наприклад, сусідами весільних суконь були куточки «Нової пошти» і програми «Світське життя». Та майже жодна не збирала біля себе стільки людей, як сукні з проєкту «Візуальний код-2». Відвідувачам, блогерам, фешн-журналістам хотілося якщо не сфотографуватися між сукнями, то поспілкуватися із Сержем Смоліним чи хоча би порозглядати манекени та інші артоб’єкти: умовну вітрину з написами про Суспільне й вінтажні відеокамери.

Не факт, що багато хто з них вловив, що це презентація медійного проєкту «Візуальний код-2», який незабаром вийде на різних платформах Суспільного. Тим паче, що на екрані показували тизер із сукнями, підписаними «Грузія», «Румунія» тощо. Та стежина до цих людей як майбутніх глядачів Суспільного вже прокладена.

«Візуальний код-2» для Суспільного на аутсорсі виробляє продакшен Vip media. Його представник Іван Петренко виграв тендер через систему Prozorro. 23 липня 2021 року з ним підписали договір на суму 847 тисяч гривень. Анастасія Гудима з командою розробили ідею проєкту, обрали дизайнера й героїв, один із яких згодом відмовився. Продакшен Vip media мав написати сценарій, знайти заміну герою, який відмовився, виробити шість програм і показати перший пілотний випуск проєкту фокус-групі. Виробники мають на кожному етапі узгоджувати все із Суспільним, а при монтажі наступних випусків врахувати зауваги фокус-групи.  На цьому ґрунті виникали суперечки між Суспільним  і продакшеном, бо виробники хотіли більше свободи.

Як сказала «Детектору медіа» Лілія Вашатко з Vip media, поки що жоден випуск повністю не готовий. «Через це з нами ще не розрахувалися. Поки що заплатили за сценарій. Попереду дві частини оплати», — каже вона. На запитання, як продакшену працювалося із Суспільним, Лілія Вашатко та її колеги почали помітно нервуватися й недоговорювати. Це їхня перша співпраця із Суспільним і перше знайомство з національними спільнотами України. За словами Лілії Вашатко, вона — представниця чеської спільноти, знає, як живуть українські чехи. А про інші меншини не чула, як і про проєкти Суспільного про нацменшини. До того продакшен виробляв на замовлення здебільшого відеоролики і кліпи, співпрацював із 5 каналом. Нещодавно знімали ролики для Фонду гарантування вкладів.

«Продакшену можна було дати більше волі. Коли ми хотіли додати щось своє, нам не дозволяли, бо затвердили формат. Ми мусили не відходити від плану, розробленого Суспільним. Звісно, що краще, коли робиш повністю власний проєкт і здаєш його замовнику. Якби могли виробляти самі, цей проєкт був би іншим, ми би зовсім по-іншому його робили», — каже Лілія Вашатко. У проєкті вона займалася сценарієм і зйомками.

Насправді перед продакшеном стояло завдання опрацювати перший сезон «Візуального коду», як референс. На початку співпраці йшла мова про те, що єдині зміни у проєкті –  це ведучий і результат створення одягу за етномотивами у кожному епізоді, а не в кінці.

Показ колекції на Ukrainian Fashion Week увійде в останню серію «Візуального коду-2». Коли люди після офіційного відкриття розійшлися, до Сержа Смоліна підійшов Юрій Ковцуняк, який у цьому проєкті і режисер, і оператор, та попросив записати останню сцену: «Я записую кінець, ти прощаєшся, і все». Дизайнер став перед двома камерами, позаду нього на манекенах — весільні сукні. Він каже, що на цьому другий сезон завершився, до зустрічі через рік. Сержа Смоліна просять вигадати інший варіант кінцівки, без «до зустрічі через рік». «Скажи, що це був непростий проєкт», — каже йому Юрій Ковцуняк. «Чому це непростий?» — не погоджується дизайнер і каже, що не знає, що казати в останній сцені, бо йому ніхто не дав слів. Із кількох спроб Сержу Смоліну вдається записати нейтральне прощання із глядачем.

Юрій Ковцуняк розповів, що зйомки тривали два місяці нон-стоп без відпочинку. «Я чуть не кончився», — не стримує він емоцій. Три міста знімали у грудні 2021 року, ще три — в січні. Погода не сприяла, часом падав крижаний дощ, часом сніг. «Зараз ми працюємо над останньою серією, і, як виявилося, до кожної серії треба відзняти фінал. Тобто кожна серія готова на 90%. Фінал зніматимемо в Києві, покажемо моделі, які створив Серж», — сказав Юрій Ковцуняк.

Перший випуск «Візуального коду-2» буде присвячений Сержу Смоліну та його єврейському корінню. Зйомки проходили в Києві, де працює дизайнер, та в Ковелі, звідки його дідусь і бабуся — етнічна єврейка. Серж Смолін розповів, що залюблений у весільну фотографію дідуся й бабусі з 1936 року.

«У той час у Ковелі було три театри, були кінотеатри, де показували голлівудські фільми. Моя сім’я вела світське життя, мала гроші, щоб пошити собі такий одяг, як бачила у фільмах, і виглядати, як голлівудські зірки. Весільна сукня моєї бабусі надихнула мене на створення колекції», — каже дизайнер.

Попри те, що участь у проєкті вирвала його на два місяці з повсякденного дизайнерського життя, та й гонорар, очевидно, не такий великий, щоби спокуситися на заробіток, Серж Смолін дуже задоволений роботою над «Візуальним кодом-2». «Мені цікаво їздити Україною, знайомитися з різними людьми, цікаво розмовляти українською мовою. Я російськомовний. Під час зйомок іноді проскакували російські слова. Я собі кидаю виклик участю у цьому проєкті», — каже він.

Колекцію створював два з половиною тижні. Каже, що таку колекцію роблять мінімум два місяці. За його словами, грошей на колекцію не було, а витрати на зарплатню колективу, оренду й комунальні послуги ніхто не скасовував. Беручи участь у «Візуальному коді», своєю роботою Серж не займався, лише казав працівницям, що треба робити. Коли почав втілювати ідею з весільними сукнями, «видихнув і зробив так, щоб ніхто навіть не розумів, скільки це коштує».

Він вперше не тільки створив жіночий одяг, — до того вся його кар’єра була побудована на чоловічих колекціях, — а й став ведучим. «У школі я ніколи не вчив прозу, імпровізував. Тут треба було йти за сценарієм, стояти і говорити без суфлера. А це не моє. Я згадав, як ведучі ведуть новини і програми, як беруть інтерв’ю, як розставлять акценти. Вирішив, що говоритиму, йдучи на камеру. Після цього зйомки пішли з першого дубля. І картинка стала динамічною», — каже Серж Смолін. Коли він розповідає про поїздки до Мукачева, Берегова, Солотвина, Харкова, Одеси й Ковеля, його очі сповнюються ще більшою радістю, а усмішка не сходить з обличчя. Видно, що дизайнер закохався в людей, із якими познайомився в цих містах.

На презентацію в «Мистецький арсенал» завітали двоє героїв проєкту — засновниця бренду одягу «Марципанка» німкеня Наталія Рибар та художній керівник вірменського колективу пісні й танцю «Аракс» при консульстві Вірменії у Харкові Гамлет Оганесян. Вони дякували дизайнеру за увагу до їхніх традицій, відчуття культури національних спільнот і за красиве весільне вбрання. «Серж впорався з поставленим завданням на 100%», — сказав Гамлет Оганесян.

Дизайнер сам створив головні убори для більшості моделей. Представники вірменської та грузинської спільнот передали Сержу для колекції автентичні весільні убори — корону й діадему.

«Я хочу займатися цим проєктом у наступному сезоні. Я підняв планку проєкту і створення суконь на такий рівень, який складно буде переплюнути іншому ведучому і дизайнеру. І свідомо на це пішов, у наступному сезоні мені доведеться цю планку самому переступати. І не просто переступати. Спробуй весілля переплюнути. Чим? Але я це зроблю», — каже Серж Смолін.

На Суспільному нічого не кажуть про третій сезон, але й не заперечують, що він буде. Зараз для компанії важливо прийняти «чистий» продукт, який можна було би пропонувати партнерам у Європейській спілці мовників, на телефестивалі тощо. І щоби збереглася атмосфера дружності, відкритості, єдності, як у попередніх проєктах Суспільного про нацспільноти.

Фото: Ольги Жук і Анастасії Мантач із Суспільного

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Юрій Ковцуняк
22:21 / 11.02.2022
Допис про цю статтю зник з ФБ і відповідно мого коментару теж немає, тому продублюю його тут: Ольга Жук! Цікава стаття: але по відношенню до Vipmedia багато маніпуляцій і недописаних фраз, приклад текст, який безпосередньо стосується мене і Сержа: «Скажи, що це був непростий проєкт», — каже йому Юрій Ковцуняк. «Чому це непростий?» — - (ну а далі шо я говорив не написано, а це важливо, тобто вирвані слова з контексту, за класикою стилю раша ту дей та їм подібних московських медіа і плюс це були наші робочі моменти за якими підглядала пані Жук) не погоджується дизайнер (звісно не погоджується, бо це робоча версія, ми багато чого обговорюємо командою у процесі зйомок і вирішуємо на місці як ліпше записати) і каже, що не знає, що казати в останній сцені, бо йому ніхто не дав слів. Із кількох спроб Сержу Смоліну вдається записати нейтральне прощання із глядачем. (це маніпуляція! - ми переписували доти, поки не записали хороший дубль, і доречі в монтаж пішов не нейтральне прощання а вдалий хороший дубль). Одним словом, стаття ок, а написана однобоко якось. А стосовно проєкту: проєкт вийшов офігенний, навіть по при те "що я чуть не кончівся", доробляємо останню серію. І доречі, пані Жук, це наша не перша співпраця з Суспільним і не єдиним Суспільним, і ми не заточені чітко на рекламу, у нашому порфоліо (Vipmedia) є реалізовані хороші великі телевізійні проєкти (ток шоу і грантові проєкти, за підтримки європейських і американських партнерів). А рекламою, яку робимо ми дійсно пишаємось. Пишіть об'єктивно. В тому цінність журналістики, бо все решта це ..... (шоб нікого не образити
стоп-лист
12:21 / 11.02.2022
Их не просо никто не смотрит, скоро с такой строчкой в резюме будет стоп-лист. Уже многие каналы, которые взяли тех, кто был на гос и имеет историю, говорят "только не Суспильне". Менеджеры остальных или оставшихся каналов знают, что ни одного приличного спикера, ни одной актуальной программы или новости на канале нет. В регионах просто все мертвое. А раньше регионы были круче чем вечное унылое УТ-1 и НТКУ. Это были базовые компании, которые могли все. И все частные местные за самыми большими эфирами и программами шли на бывшее гос.В странах бывшего соцлагеря, где тоже была подобная реформа, все каналы живы, пополняются техникой, молодыми специалистами и не сокращаются, а наоборот увеличивают штат и тематические каналы.Только Украина такое сотворила со своим ТВ. Особенно НТКУ, который отдал все свои фишки типа отбора на Евро, чемпионатов. Сейчас вернули, но убито все.
очевидец
11:10 / 11.02.2022
Да уж. Умные не нужны это точно. Нужны тихие, молчаливые и гнусные по своей сути люди. Они выжили постепенно тех, кто о чем-то спорил, что-то доказывал. Это не нужно. Те,кто остался, делают видимость работы. На самом деле и они понимают,куда все катится. И что суспильные каналы никто по сути не смотрит. Но они будут сидеть на развалинах до последнего.
ответу
10:37 / 11.02.2022
а платить им будут вечно, но они даже за деньги не сделают ничего. Их посыл прихода туда - это сидеть и получать бабло. Ужасно, что они даже перекрыли возможность людям работать. Они сами не хотят работать, только получать, и людям, кто хотел бы, не дают. Никакой реформы не случилось. Случилось уничтожение остатков ТВ. Радио останется. Сети и сайт останется, потому что пользоваться бесплатными ресурсами они будут, чтоб тиснуть свои три новости и под эти отчеты клянчить у Наглядовой рады деньги. Вопрос к депутатам, как они допустили продления финансирования этого балагана, который прикрылся вывеской Общественного. Частниые каналы и то дают больше общественного запроса, а здесь кучка своих, которые захватили государственный бюджет. Булят любого, кто пытается сказать правду.
ответу
10:26 / 11.02.2022
Они сами за последние годы создали такую систему. Госкомпании отличались тем, что это была игра вдолгую. Есть вещи, которые ценней чем магазин со штанами, где завтра будут продавать шины, а послезавтра - шаурнму. Были базы обучающие на ТВ-специальности. Площадкой для них были госкомпаии. Так работает во всем мире. Везде в приличных странаха, где нормальное ТВ, а оно везде нормальное кроме Украины, все работает спокойно и развивается. Добавляет, а не рушит. Здесь ТВ не деградировало. Его уничтожили. НИКТО не будет вкладываться, работа, креатив и все остальное - это тоже ресурс, не только деньги, если тебя держат на коротком поводке и на год. НИКТО! На год, ок, работаем на минималке, ищем другой канал. Но проблема в том, что эти телекомпеании были базами для остальных каналов до уничтожения. Отсюда шли кадры. А теперь все уничтожено. И трупоеды выедают тот бюджет, который был шел на развитие ТВ. Аласания - назначенец. Если бы не Аваков и не Яценюк никакая бы медиспильнота его на должность директора НТКУ не поставила. А его хотелки "все поломать" привели к тому, что теперь на ТВ не попадет никто. Конкурсы фикция, пока не высосут все до дна. Это не развитие, это уничтожение. Малолетки продюсеры никогда не возьмут никого старше себя, умней и т.д. Достаточно посмотреть на опусы Фрей. Эта дурочка поведала, что у ни будет аудитория 18+. Общественное ТВ - это аудитория 45+ и 60+. Только такие как Фрей ничего не расскажут такой аудитории. Или такие как Кисельчук. Потому - это все. Спасибо идиоту Аласании. Набрал кретинов под себя, показав свой уровень. Систему на выживание и на выжирание бюджета они себе придумали сами. А Чернотыцкий вообще сказал, что ТВ - это дорого и долго, потому все будет диджитал. RIP
ответ
09:53 / 11.02.2022
Чем могут похвастаться продюсеры? Зарплатами! Они этого и не скрывают. Говорил с одним из них. Сказал : "знаю, что смотреть нечего, все проэкты фикция. ТБ постепенно деградирует. А что делать? Пока платят, буду работать. А дальше видно будет. Но ты не думай, что все спокойно у нас. Нервы надо иметь железные. Многие не выдерживают. Это система "на выживание".
аутсорсу
21:38 / 10.02.2022
С ними потому никто не хочет работать. Все дико медленно, там, где это была поточная работа. Все тупо. Неделями, ожидание годами. Т.е. по выходу уже просто нет никакой радости от происходящего. Топовые каналы отказались работать с Суспильным. Почему и вернули отборы на Евро в том числе. Послали с марафоном по ковид. И по областям многие не ипдут на конкурс, потому что денег мизер, все надо согласовывать в Киеве, совок отдыхает. Любую мелочь. И все это ОООчень медленно. Многие просто перешли даже с готовыми проектами на другие каналы где проекты взяли СРАЗУ. Многих просто помурыжили и выкинули. Т.е. это настолько тупая компания. У них потому все работает не как ТВ, а как кинотеатр повторного, очень повторного фильма. При этом ни один проект у них не идет так, чтоб выстрелил. Т.е. зачем эти согласования с продюсерами? Только для понтов. Филии стали просто дико зависимыми. Они даже при губернаторах в производстве кроме новостей и политики имели полную свободу. От Киева были свободны от Держкометелерадио. Там принимали то, что привозили филии. Теперь это тупая контора, где ноль по факту, очень долго и много понтов. Поэтому это уже совсем те, кто или первый раз в тв, или вообще негде туда рискует пойти. Мне интересно, чем могут похвастаться продюсеры? Ведь ноль по эфиру.
аутсорс чітко зрозумів ідиотизм замовників
11:57 / 09.02.2022
" Виробники мають на кожному етапі узгоджувати все із Суспільним, а при монтажі наступних випусків врахувати зауваги фокус-групи. На цьому ґрунті виникали суперечки між Суспільним і продакшеном, бо виробники хотіли більше свободи" - це те, від ого потерпають ті залишки творчих професій, що залишились на першому. Тотальне ідиотське втручання в найменші дрібниці то головна ознака нинішнього керівництва Першого. Ніяких фокус-групи немає. Тільки палки в колеса, тільки роздування щік, тільки дилетантська пихатисть, тільки поза - я начальник, а вы всі дурні і повинні вгадати чого я хочу, - ось головні "творчо-керівні" принципи команди Аласанії.
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду