Вибори членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України від громадськості перетнули «екватор»: минули вже п’ять з дев’яти запланованих конференцій громадських об’єднань та асоціацій. Про перші дві – у сфері освіти й науки та фізичного виховання і спорту – ми писали у попередньому матеріалі.

19 жовтня відбулись одразу дві конференції – у сфері журналістики та забезпечення прав національних меншин. 21 жовтня відбулась конференція з обрання представника у правозахисній сфері. Якщо журналістська і правозахисна спільноти, хоч і невеликим складом, але доволі швидко визначили своїх членів, то конференція ГО у сфері національних меншин затягнулась і не дала результату – представника обрати не вдалося.

На конференціях впало у вічі, що у сферах освіти й науки, спортивній та забезпечення прав національних меншин деякі кандидати не до кінця розуміли, до якого органу вони намагаються потрапити і чим будуть займатись наступні чотири роки в разі обрання. Від них не було чути окреслення стратегії НСТУ – вони обмежувалися проблемами своєї галузі та побажаннями щодо її висвітлення у ЗМІ. «На жаль, є конференції, учасники яких вважають, що потрібно прийти і зробити так, щоб програм їхньої тематики в ефірі стало більше. Це зовсім неправильний підхід, бо завдання наглядової ради в тому, щоби Суспільне відбулося, щоби наглядова рада стала дієвим органом, щоби було обрано дійсно професійне правління, щоби був професійний незалежний голова правління, редакційний статут», - зазначає голова Громадської ради при Нацраді і членкиня Громадської комісії з оцінки кандидатів на членство в наглядовій раді Суспільного мовника Катерина М’ясникова, яка була присутня на всіх п’яти заходах.

«На перших двох конференціях мене непокоїло те, що учасники не дуже розуміли, про що йдеться, - зізнався генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія на конференції у сфері журналістики. – Більшість із них навіть не читали закону. Ми розуміємо, що перший склад наглядової ради – це такі собі піонери, першопрохідці, які ще не розуміють, як це все буде працювати. Втім, нам страшенно потрібні зміни, а не резервація того, що було. А дехто з ГО, які брали участь, мислить старими категоріями та хоче більше зберегти те, що є. А це катастрофа для ідеї Суспільного».

Медіаспільнота: чи за Конституцією створюється Суспільне?

Від конференції у сфері журналістики всі дотичні до обрання наглядової ради очікували, що принаймні ці кандидати точно знають, яка робота їм належить. Втім, не обійшлося без суперечок, зокрема, про скорочення співробітників НТКУ. Представники журналістських організацій подискутували, хто має виробляти критерії для відбору фахівців для продовження роботи на мовникові.

У конференції брали участь сім громадських організацій:

1. Міжнародна громадська організація «Асоціація журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа».
2. Всеукраїнська громадська організація «Незалежна асоціація телерадіомовників».
3. Міжнародна громадська організація «Європейська медіа платформа».
4. Національна спілка журналістів України.
5. Всеукраїнська професійна спілка «Незалежна медіа-профспілка України».
6. Громадська організація «Телекритика».
7. Громадська організація «Інститут масової інформації».

Вони висунули трьох кандидатів:

Тетяна Лебедєва від Незалежної асоціації телерадіомовників, яку підтримали ще три організації – ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, МГО «Європейська медіа платформа»;

Тетяна Котюжинська від Національної спілки журналістів України (НСЖУ), яку підтримала й Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ);

Руслан Кухарчук від Міжнародної асоціації журналістів, видавців і мовників християн «Новомедіа», який зняв свою кандидатуру з голосування.

На думку Тетяни Лебедєвої, головне завдання першої наглядової ради НСТУ – допомогти реалізації ідеї суспільного мовлення в України. «Попереду багато юридичної та організаційної роботи. Ще незрозуміло, як ми це будемо будувати, але треба обрати правління, треба призначити керівників, треба створити нормативну базу. І думаю, що кожен з нас мусить стати найбільшим агітатором цієї ідеї. Адже поки в суспільстві не буде розуміння, чим цей новий мовник відрізнятиметься від державного і чому треба це робити, не буде підтримки», - вважає пані Лебедєва.

Тетяна Котюжинська на конференцію не прийшла – поїхала у відрядження, тож її представляв юрист НМПУ Олександр Тарасов, який зачитав виступ пані Котюжинської. У виступі – акцент на належних умовах праці журналістів і редакторів Суспільного мовника. Також пані Котюжинська вважає, що інформація на Суспільному має бути достовірною, точною, збалансованою та неупередженою, а НСТУ має стати організацією, яка буде відстоювати інтереси глядачів, а не влади.

У кандидатки від НСЖУ та НМПУ є й зауваження до процесу створення Суспільного: «Незалежна медіа-профспілка України та Національної спілки журналістів України з сумом констатують, що під час створення мовника допускаються суттєві порушення законодавства України. Так, не відповідає Конституції України норма закону про суспільне мовлення, яка передбачає формування наглядової ради фракціями Верховної Ради. Не відповідає господарському кодексу організаційно-правова форма Суспільного мовника – ПАТ. Досі, незважаючи на тривалий процес підготовки до реорганізації великої кількості юросіб, що мають приєднатися до НТКУ та стати однією юридичною особою, не вирішено ані організаційні, ані юридичні питання. Не опубліковано для суспільного експертного обговорення прозору структуру та штатну чисельність Суспільного мовника, проект його статуту, посадові обов’язки журналістів, редакторів і технічного персоналу».

Тоді юрист Інституту масової інформації Роман Головенко поцікавився, в чому саме створення Суспільного не відповідає Конституції, на що пан Тарасов відповів: у втручанні уряду через представників парламентських фракцій і груп. «До чого ж тут Конституція?», - здивувався пан Головенко. У відповідь пан Тарасов нагадав, що за Конституцією джерелом влади є народ.

Далі розмова перейшла до теми скорочень працівників НТКУ. Пан Таросов припустив, що лишати на новому мовникові будуть не професійних працівників, а «тих, кого треба», чим викликав бурхливу дискусію. Подробиці обговорення – у відео.

Зрештою, під час голосування голоси розподілилися таким чином:

Тетяна Лебедєва - 27 голосів;

Тетяна Котюжинська - 15 голосів.

Таким чином, Тетяна Лебедєва стала членкинею наглядової ради НСТУ від сфери журналістики.

Нацменшини: не поділили на чотирьох

На участь у конференції з обрання представника у сфері забезпечення прав національних меншин подавалися 14 громадських організацій. Відбір Громадської комісії пройшли лише сім, а в конференції змогли взяти участь лише чотири – решта три не визначилися з представником і не підтримали жодну з висунутих іншими ГО кандидатур.

За членство в наглядовій раді змагалися:

Мехман Салманов від ГО «Спілка азербайджанської молоді в Україні»;

Наталія Мекахаль від МГО «Інтернаціональний союз;

Катерина Юрченко від релігійної організації «Духовне управління мусульман»;

Ашот Аванесян від СГО «Рада національно-культурних громад».

Зі сферою забезпечення прав нацменшин скандал стався ще на етапі оцінки поданих громадськими організаціями заяв до участі в конференції. 17 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на підставі висновків Громадської комісії приймала рішення про допуск і недопуск ГО. Серед недопущених виявилася одна ромська організація, яка не надала Громадській комісії та Нацраді підтверджень своєї активної діяльності протягом трьох років. Її представник одразу звинуватив усіх і вся в утисках ромської громади. Та коли його особисто попросили надати підтвердження активності його ГО, він обмежився загальними словами, що багато робить і всі його знають, після чого пішов геть, грюкнувши дверима.

Подібний інцидент стався й на самій конференції ГО у сфері нацменшин 19 жовтня. Крім допущених на захід організацій, на неї прийшли представники Спілки поляків України, які заявили, що вони теж хочуть долучитися до обговорення, й обурилися, що їм не повідомили про зібрання завчасно. Їм спробували роз’яснити складну процедуру обрання наглядової ради і неможливість включити їх до голосування на цьому етапі, а також нагадали, що інформація про створення Суспільного мовника та обрання його наглядової ради була розміщена на сайті Нацради й інших ресурсах. На це представники Спілки поляків заявили, що конференція без їхньої участі буде нелегітимною й вони оскаржуватимуть прийняте на ній рішення.

Попри це конференція пішла за своєю програмою.

Наталію Мекахаль на заході представляла Дарія Карякіна. Говорила про необхідність участі представників усіх національностей у прийнятті державних рішень щодо мовної та інформаційної політики суспільного мовлення. «Ми виступаємо за формування сучасної політики суспільного мовлення, базуючись на засадах багатокультурного суспільства та розробку національної інформаційної стратегії багатокультурності, яка відповідатиме сучасним суспільно-політичним викликам України», - йшлося у виступі.

На думку Мехмана Салманова, основними завданнями наглядової ради НСТУ будуть питання конкретних механізмів перетворення структур, які увійшли до складу Суспільного мовника, та забезпечення гідного фінансування, в тому числі і з залученням додаткової міжнародної підтримки. Пан Салманов також висловив жаль з приводу малої кількості учасників, допущених до конференції, та сподівання, що присутнім вдасться обрати гідного представника в їхній сфері.

Втім, члена наглядової ради обрати не вдалося. За підсумками голосування, Мехман Салманов і Наталія Мекахаль отримали однакову кількість балів – по 12. Катерина Юрченко й Ашот Аванесян набрали по 4 бали кожен. Оскільки однаковий результат отримали два кандидати, відповідно до Порядку проведення конференції, відбулося повторне голосування. Його результат знову виявився тим самим – по 12 балів у двох кандидатів.

Спостерігачі за конференцією запропонували зробити перерву на 10 хвилин, аби учасники могли поговорити і визначитись із представником. Категорично проти виступив голова Нацради Юрій Артеменко. Він наголосив, що необрання кандидата засвідчує демократичність процедури, а кулуарні домовленості суперечать принципам громадської роботи.

Відбулася третя спроба голосування, яка теж завершилася внічию – знову по 12 балів.

Таким чином, представника до наглядової ради на цій конференції обрати не вдалося. Процес для громадських організацій у сфері забезпечення прав національних меншин почнеться з початку: оголошення про прийом заяв, їх оцінка Громадською комісією, допуск/недопуск і – повторна конференція. Для сфери нацменшин це можливість розширити коло учасників конференції, для ГО – все-таки довести свою активну роботу протягом трьох років.

Але для Суспільного мовника відсутність одного з членів наглядової ради – великий мінус. «Важливо, аби в наглядовій раді зберігалася більшість представників від громадськості. Їх має бути дев’ять, а стільки їх не буде, поки не буде обрано представника нацменшин», - пояснює голова Громадської комісії з оцінки кандидатів на членство в наглядовій раді Суспільного мовника Катерина М’ясникова. Саме тому важливо, або повторна конференція відбулася якнайшвидше.

Правозахист: джентльменська угода

Кандидати в члени наглядової ради НСТУ у правозахисній сфері та спостерігачі за конференцією ще на початку заходу відзначили високий рівень підготовки учасників, адже всі вони – авторитетні юристи.

Своїх кандидатів у наглядову раду висунули п’ять організацій:

Денис Бугай від ВГО «Асоціація правників України»;

Сергій Гитченко від ВГО «Рада юристів України»;

Олексій Кошель від ВГО «Комітет виборців України»;

Олександр Павліченко від ГО «Харківська правозахисна група»;

Тарас Шевченко від ГО «Інститут медіа права».

Денис Бугай у своєму виступі висловив переконання, що одне з головних завдань наглядової ради – забезпечити повну незалежність Суспільного мовника від влади, а також не дати політикам впливати на роботу НСТУ. Він виділив чотири головні напрямки роботи наглядового органу: визначення основних напрямків діяльності, затвердження редакційного статуту та обрання п’яти членів редакційної ради, обрання голови правління та забезпечення прозорості роботи ревізійної комісії.

Один з ідеологів і творців (на законодавчому рівні) Суспільного Тарас Шевченко розповів про досягнення Інституту медіа права в процесі становлення суспільного мовлення в Україні. Серед своїх завдань як члена наглядової ради він назвав роботу над документами, статутом, поправками до законів, вдосконаленням юридичної бази. При цьому, наголосив він, наглядова рада має якнайменше втручатися в редакційні питання мовника.

Процедура обрання члена наглядової ради передбачає анонімне рейтингове голосування. На попередніх конференціях учасники виставляли одне одному будь-які бали від одного до п’яти. Правники ж вирішили діяти відповідно до регламенту і домовилися, що кожен учасник має виставити всі бали – від одного до п’яти – розподіливши їх між учасниками відповідно до якості їхніх виступів. Це рішення назвали «джентльменською угодою», адже перевірити, хто як проголосував неможливо.

Голоси розподілилися таким чином:

Денис Бугай – 14;

Сергій Гитченко – 10;

Олексій Кошель – 15;

Олександр Павліченко – 16;

Тарас Шевченко – 20.

Таким чином, членом наглядової ради НСТУ від правозахисної сфери став Тарас Шевченко.

***

Попереду – ще чотири конференції ГО з обрання членів наглядової ради. 23 жовтня – у сфері захисту інтересів дітей і молоді, 26 жовтня – у творчій сфері, 28 жовтня – у сфері місцевого самоврядування, 30 жовтня – у сфері захисту прав осіб з особливими потребами.

Нагадаємо, що наглядова рада НСТУ складатиметься з двох частин: до неї входитимуть представники громадськості та представники парламентських фракцій і груп. Загалом це 17 осіб. Парламентські фракції і групи вже висунули до ради вісім представників.