Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України затвердила Концепцію мовлення з тематики національних меншин Суспільного мовника. Тепер перед філіями, зокрема Закарпатською, Чернівецькою та Одеською, де є редакції мовами національних меншин, стоїть завдання її втілити. «Детектор медіа» розпитав у продюсера Закарпатської філії НСТУ Євгена Тичини, з чого починатимуть та як реалізовуватимуть крок за кроком цей документ.

Євген Тичина — не нова людина у філії. Свого часу він працював ведучим ранкового шоу на тоді ще телеканалі «Тиса-1» («UA: Закарпаття» з листопада 2018 року), пізніше очолював молодіжну радіостанцію «Тиса ФМ», вів боротьбу на її захист, коли була загроза закриття ФМ-радіостанцій у філіях. Уже більше року Євген Тичина відповідає за контент на телеканалі «UA: Закарпаття» та двох радіостанціях — «Тиса ФМ» і «Ужгород. Українське радіо».

— Євгене, Закарпатська філія — одна з тих, які будуть втілювати Концепцію мовлення з тематики національних меншин Суспільного. У Концепції наведено дані перепису населення 2001 року на території області. Звідти відомо, що найчисельніші національні меншини — угорці (12,1 %), румуни (2,6 %), росіяни (2,5 %). Чи впливає ця статистика на обсяг контенту?

— Саме від цього ми й відштовхуємося. Згідно з Концепцією, найчисельнішою має бути угорська редакція, яка повинна виробляти щоденні новини угорською, культурологічну програму та суспільно-політичне ток-шоу «Тема дня» чи «Тема тижня». Наразі ми маємо проблему з цим, оскільки наша угорська редакція повним складом перейшла на комерційний канал («21 Ungvar». — Ред.).

— Раніше ви казали, що угорська редакція обіцяла поєднувати роботу у філії та на іншому телеканалі. Їм це не вдалося?

— Ця домовленість була до кінця грудня 2018-го. Наразі у них немає фізичної можливості створювали програми паралельно на два телеканали. Наприкінці минулого року нам довелося зняти з ефіру всі програми угорською мовою.

Ба більше, ми залишилися без керівників Творчо-виробничого об’єднання (ТВО) програм мовами національних меншин — головного редактора і продюсера (в минулому першого заступника директора виконавчого філії), які були представниками угорської меншини й відповідали за весь напрям — п'ять редакцій мовами національних меншин (угорською, румунською, російською / ромською / русинською, словацькою й німецькою). Сьогодні ми активно працюємо над набором нового штату та відновленням повноцінного мовлення угорською. Зараз маємо нового керівника ТВО, це також представник угорської меншини. Він має медійний досвід, працював на телебаченні і радіо, має своє бачення розвитку творчо-виробничого об'єднання. До команди філії на днях долучилися кореспондентка та два відеографи. Як тільки знайдемо перекладача, відразу зможемо запустити новини угорською, які виходитимуть у загальних випусках каналу та радіо. Із подальшим наповненням штату зможемо вийти на виробництво культурологічних програм. Останнім етапом буде впровадження суспільно-політичного ток-шоу.

— Чи маєте дедлайн формування угорської редакції та випуску всіх запланованих проектів?

— Про дедлайн дуже складно говорити. Ми розраховували, що все буде швидше розвиватися, але зіштовхнулися з тим, що комерційний канал «21» одночасно з нами має ресурсну потребу, проте в них вищі заробітні плати, краще технічне забезпечення. Зараз ми не можемо з ними вийти на рівень конкуренції. До того ж фахових людей із журналістським досвідом і знанням мови не так багато. Я дуже сподіваюся, що скоро ми запустимо угорську редакцію й будемо виробляти контент угорською з перекладом на українську: від новин до ток-шоу.

— Зважаючи на брак кадрів, скільки редакцій мовами національних меншин реально працює?

— Штатний розпис залишився сталим: у складі філії – 5 редакцій. Зараз є певні труднощі з укомплектуванням угорської, тож, фактично, контент виготовляють працівники 4-ох редакцій нацменшин. Про те, що ми шукаємо людей в угорську редакцію, на Закарпатті знають усі: зверталися до газет з оголошеннями, до дипломатичних структур.

— Скільки програм виходить мовами національних меншин? У Концепції є дані про те, що у вас виходить 14 телевізійних і 13 радіопрограм без перекладу і субтитрів українською мовою.

— У філії є 7 мовних напрямів, кожен із яких охоплював по дві програми. Тепер ми переходимо від кількості до якості, прийняли рішення залишити кожній редакції по 1 культурологічній програмі, натомість підвищити їхню якість. Тож з січня 2019 року маємо 6 програм мовами національних меншин на тиждень, які виходять в окремий час. Сьома програма буде угорською, коли сформується повністю угорська редакція.

Наразі готуємо до переформатування всі програми, редакції вчаться працювати з так званими картами проекту, де прописано, що це за програма, яка аудиторія, для кого, яка структура, що має робити ведучий. Це стосується і проекту про національні меншини для україномовної аудиторії з назвою «Від суботи до суботи», яка є спільною для всіх редакцій національних меншин: кожна редакція готує власний сюжет тривалістю 5 хвилин, який об’єднує одна програма українською. До слова, цей проект виходив і раніше, був субтитрований, але тепер він підлягатиме повному переформатуванню. У минулому «Від суботи до суботи» позиціонувався як інформаційний підсумок тижня, в якому розглядалися найважливіші події, що відбулися у житті національних громад. Проте подієвою інформацією та новинами у філії займається Бюро новин, яке ретельно стежить за дотриманням стандартів журналістики. У національних редакцій трішки інше спрямування, тож програму «Від суботи до суботи» від інформаційної ми переформатовуємо на просвітницьку (культурологічну). Готуємо нову графіку, нове бачення студійного запису, підводки ведучого.

— Угорська редакція розпочне роботу з запуску новин. Як ви бачите співпрацю з Бюро новин?

— Новинарі угорської редакції будуть підпорядковуватися Бюро новин. Це двосторонній рух: якщо сюжети Бюро новин будуть цікаві угорському глядачеві, вони входитимуть у випуск новин угорською, і навпаки, журналісти угорської редакції робитимуть сюжети з перекладом на українську для основного випуску новин.

— Чи будуть новини угорською виходити одночасно на радіо?

— Насамперед йдеться про щоденний п’ятихвилинний випуск новин на телебаченні. Але ж ми можемо адаптувати  ці новини та розповсюдити на всіх платформах: у соціальних мережах, YouTube, радіо.

— У ранковому шоу ви показуєте сюжети національних редакцій, які титруються українською. Як чергуєте редакції?

— Ми маємо 7 ранкових шоу на тиждень, кожна редакція має свій день, на який готує сюжет. Раз на тиждень хтось із напрямів виготовляє два сюжети.

— Інші філії у ранкових випусках роблять уроки вивчення якоїсь мови. Ви цього не практикуєте?

— Ми вирішили розширити обізнаність глядачів ранку сюжетами. На Закарпатті багато таких громад проживають компактно.

— У ранкових випусках ви використовуєте багато кліпів, серед них є музика етногуртів з гуцульськими мотивами. Хто формує плей-лист для філії?

— На ранкове шоу музику надсилають централізовано з Києва. Є спеціальні люди у ПАТ «НСТУ», які займаються підбором кліпів, у тому числі музики національних громад. Кожна редакція філії дружить із суспільними мовниками інших країн, між ними відбувається обмін контентом, це може стосуватися і наповнення музичної бази НСТУ. Та ми поки що нічого не пропонували.

— Чи уже створений координаційний центр у Києві, який має централізовано виробляти програми про національні меншини?

— Ще ні. Планується створення у 2019 році. Поки що жодної співпраці у цьому плані не відбувається.

— 18 філій уже мають нові сайти. Чи знаєте, коли запустять сайт «UA: Закарпаття»?

— Не можу сказати, коли це станеться. Ми зараз активно працюємо над наповненням цього сайту. У нас це займає більше часу, ніж в інших філіях, маємо більше програм, зважаючи на контент мовами національних меншин. Щоб все це завантажити, зробити описи, додати команду, фотографії всіх ведучих, іде більше часу.

— Чи не втрачаєте аудиторію у зв’язку з тим, що старий сайт не оновлюється, новий ще не запущений? Вам доведеться надолужувати втрачене.

— Сайт буде на іншому домені, матиме іншу назву, ми розраховуємо на те, що активний піар сайту через соцмережі приведе цю аудиторію, людям буде цікаво. Новий сайт є простим у користуванні та доволі функціональним.

— Чому ви вирішили до запуску нового сайту заморозити «Тису-1»?

— Цей сайт не буде існувати, тож немає сенсу його наповнювати, краще зосередитися на новому, який буде функціонувати у подальшому.

— Чи уже звикли слухачі та телеглядачі до нової назви телеканалу «UA: Закарпаття»? Не називають вас досі «Тиса-1»?

— Я, принаймні, не зустрічаю ні від кого згадок про «Тису-1», всі побачили, що змінилися логотип, графіка, наповнення. Сподіваюся, що люди оцінили нову якість новин. Ті відгуки, які мені надходять від учасників або героїв наших сюжетів, тільки схвальні, не чув жодного критичного зауваження від людей або прес-служб, що їм не сподобався наш новинний матеріал. Всі знають, що є суспільний мовник з назвою «UA: Закарпаття».

— На радіо ця назва не поширюється, тобто залишилася назва «Тиса ФМ»?

— У нас є дві радіостанції «Тиса ФМ» і «Українське радіо Ужгород». Друге - це те радіо, яке мовить на частотах Першого каналу «Українського радіо», має 4 врізки на добу. Зараз ми активно працюємо над наповненням цієї радіостанції: прямі ефіри, цікаві гості, піар у соцмережах. До слова, на радіо ми теж мали нестачу людей. Тож зараз робимо все для того, аби доукомплектувати штат.

— Раніше, коли ваші колеги розповідали про філію, цій радіостанції не приділяли особливої уваги.

— Радіостанція «Українське радіо Ужгород» була в тіні «Тиси ФМ». Зокрема, це стосувалося мовлення. Радіо мовило в УКХ-мережі і проводовій мережі, аудиторія була досить нечисельною. На відміну від « Українського радіо Ужгород», радіостанція «Тиса ФМ» завжди була сучасною, модерновою, працювала та працює за кращими прикладами європейських радіостанцій. Зараз ми ліквідовуємо цю різницю. Тепер на «Українському радіо Ужгород» виходять програми, якими можна пишатися, а мовлення розповсюджується на всю область у ФМ-частотах та врізках на першому каналі «Українського радіо».

— Чи робите спільні програми для обох радіостанцій?

— Ми працюємо над універсалізацією: хочемо, щоб нові сучасні програми виходили на обох радіостанціях. Нові працівники «Українського радіо Ужгород» оживили ефір, працюють динамічніше, роблять актуальні сюжети, запрошують у студію цікавих гостей. Цей контент із врахуванням особливостей аудиторій, яка у радіостанцій різна за віком і місцем проживання, будемо розповсюджувати на «Українське радіо Ужгород» і «Тису ФМ».

— У вас на новому сайті теж не буде радіо, як і в інших філіях?

— Насамперед запускаємо телетрансляцію, наповнення телепрограм. Радіо на новому сайті буде представлене згодом. Передбачається, що на веб-ресурсі будуть онлайн-мовлення, інформація про радійну команду, архів програм.

— У Запоріжжі, Кропивницькому та інших філіях запустили «Радіодень». Ви теж плануєте таку програму?

— Проект «Радіодень» – централізована ініціатива  ПАТ «НСТУ» із запуску віжн-студії. Програму звідти будемо транслювати у прямому ефірі на радіо і телебаченні. Поки що ми не готові виходити технічно:  маємо проблеми із приміщенням, яке поки непридатне для якісних зйомок, та технікою (камери, комп’ютери) для трансляції, якої ще бракує. «Радіодень» буде запускатися у кожній філії по мірі готовності. Наразі готуємо приміщення до ремонту, а наступним кроком буде технічне оснащення.

— 6 філій готуються до запуску «Регіональні дебати», їм надали для цього нову техніку за грантову допомогу. Вас немає у цьому списку. Маєте достатньо техніки, щоб запустити цей проект у майбутньому?

— Поки що ми не беремо участі у цьому проекті і не готуємо його. Мені складно коментувати, чому нашу філію не вибрали. Нам вистачає обладнання для студійних і виїзних зйомок, виготовлення новин, ранку і «Теми дня». З технікою є проблеми у редакції мовами національних меншин. Угорська редакція користувалася технікою, яку їй надало Товариство угорської культури Закарпаття КМКС, (яке очолює народний депутат від Блоку Петра Порошенка Василь (Ласко) Брензович – Ред.). Коли редакція перейшла повним складом на приватний 21-й канал, техніку забрала з собою.

— Тобто вам надали техніку і потім забрали її?

— Це різні речі. Та техніка (студійні камери), яка нам надійшла у вигляді партнерської допомоги, працює на телеканалі. Але була ще техніка від товариства КМКС, яке функціонує на Закарпатті. Воно надало техніку у користування виключно угорській редакції. Інші журналісти нею не користувалися.

— Чи вистачить техніки, якщо почне працювати у повному форматі угорська редакція?

— Звісно, що потрібна буде. Зараз ми працюємо в різних напрямах, щоб це питання закрити: це можуть бути техніка з центральної дирекції, грантові програми чи допомога донорів.

— Ви подавали на пітчинг 7 проектів, скільки з них будете реалізовувати?

— Обидва етапи пітчингу пройшли 2 проекти: суспільно-політичний «Про головне» та інформаційно-спортивний «Час футболу». Є ще один проект про воїнів АТО «Один із нас», який наразі остаточно не затверджений. Зважаючи на те, що НСТУ недофінансована, коштів на проекти, які уже пройшли відбір, немає. Вони, фактично,  висять у повітрі і чекають на кращі часи до свого запуску. Можливо, виграємо грант під них.

— Ви були ведучим ранкового шоу на «Тисі-1». Як, на вашу думку, змінилася ця програма?

— Ми створювали ранок у 2005 році, коли на Закарпатті цього ніхто не робив. Були приклади на центральному телебаченні або закордонних каналах, але як його робити, тоді ніхто не знав. Це було нововведення на телеканалі. У ранковій програмі на початку був один ведучий. Вся команда старалася: вели рубрики, робили кулінарні вкраплення, де намагалися щось готувати у прямому ефірі. Зважаючи на відсутність технічних можливостей, та програма була доволі примітивна, виглядала наче маленька дитинка. З часом зростали і технічні можливості, і керівництво ранку, і професіоналізм ведучих. Сьогодні ранкова програма – сформований продукт. Звісно, є куди зростати, але рівень, як на мене, досить непоганий.

— Один із ведучих ранку Даніїл Самсонов стажувався на радіо «Культура». Він пообіцяв повернутися в Ужгород, хоча йому пропонували залишатися в Києві. Як ви ставитеся до змін у колективі?

— Даніїл має великий потенціал. Такого не буде, щоб людину тримати на одному місці заради того, щоб все життя працювала на нас. Я радий, коли люди розвиваються, прогресують. Ми стаємо фундаментом, опираючись на який люди рухаються вперед, їдуть в інші міста, країни, але знають, що їх творчий шлях починався звідси. Я завжди за прогрес. Мені імпонує співпрацювати з такими людьми.

— Півроку ви працювали без менеджера. У жовтні 2018 року обрали менеджера. Як ви з цим справлялися?

— У нас була тимчасово виконуюча обов’язків, яка чудово впоралася до проведення нового конкурсу. У мене жодних проблем у цей період не виникало. Звісно, очікували на нову людину, яка прийде і концептуально буде займатися технічними проблемами.

— Менеджер – це господарник філії. Що змінилося з приходом нового менеджера?

— Я уже можу планувати ремонтні роботи і спільно з Мирославом Поляковським підходити до нових проектів. З останнього – оновлюємо студію інформаційної програми, оформили її у наших брендових кольовах філії. Наразі займаємося перебудування студії радіо під новий проект «Радіодень». Переробили декорації для новин, підлаштували їх під нову графіку, нові корпоративні кольори, які характеризують нашу філію, щоб це все виглядало гармонійно. Це все заслуга нового менеджера філії.

Раніше телевізійники та радійники працювали у різних приміщеннях, тепер ми під одним дахом. Проводитимемо капітальний ремонт будівлі радіо за грант, який виграли минулого року та очікуємо, що він запрацює. Маємо амбітні плани на довгострокову перспективу, оскільки у будівлі радіо повинна запрацювати база для національних меншин, приїжджих журналістів, кореспондентів, де буде можливість створювати телерадіопрограми.

Фото: з архіву Закарпатської філії НСТУ