Проблему з арештом рахунків Суспільного треба вирішити на кількох рівнях – Вадим Міський
Проблему з арештом рахунків Суспільного треба вирішити на кількох рівнях – Вадим Міський
Про один із найшвидших варіантів вирішення проблеми з арештом рахунків Суспільного Вадим Міський повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Нагадаємо, 28 лютого Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила, що накладено арешт на всі рахунки Суспільного через борг у сумі 10 млн 591 тис. 224 євро 48 центів на користь «Євроньюз» та 1,6 млн євро виконавчого збору, що телерадіокомпанія має сплатити додатково. Через це роботу Суспільного заблоковано.
Вадим Міський запропонував один із найшвидших варіантів вирішення проблеми на кількох рівнях.
- «Уряду необхідно наблизити кошти держфінансування з кінця року, щоб погасити борг і вирішити, як покрити 300 млн грн діри в бюджеті НСТУ, яка виникне після повернення боргу.
- Наглядовій раді НСТУ слід подумати над тим, як оптимізувати організаційну побудову НСТУ, щоб борги (минулі і майбутні) одного медіаактиву не зупиняли всю систему.
- Законодавцю також слід подумати над тим, як подолати стратегічний ризик завалення під тягарем боргів Суспільного мовника, і окреслити законом вимоги до його організаційної моделі, спираючись на кращі приклади. А також запровадити більш надійну систему фінансування, яка вже давно розроблена і рекомендована експертами Ради Європи», – запропонував Вадим Міський.
Він пояснив ситуацію, як сталося, що Суспільне має борг перед Euronews.
За словами Вадима Міського, це старий борг, який державне телебачення тягнуло за собою близько 10 років, зараз арештовані всі рахунки Суспільного мовника.
«Якщо Уряд змінить графік отиманя держфінансування НСТУ і дасть змогу потратити більше прямо зараз, перекинувши гроші з кінця року, — компанія зможе погасити 300 млн грн успадкованого боргу. І залишитися голою-босою без телевізійного контенту», – зазначив пан Міський.
Вадим Міський також навів приклади суспільних мовників в інших країнах, які убезпечені від подібних проблем.
За його словами, створення системи суспільного мовлення шляхом приєднання всіх компаній до підприємства-боржника НТКУ дало свої плоди: тепер за борги зупиняється не лише одне підприємство, а вся система (і радіоканали, і всі регіональні канали).
«В інших країнах є й більш грамотні приклади структурної організації системи суспільного мовлення, які убезпечують групу мовників від таких потрясінь: всі медіактиви є автономними дочірніми підприємствами, і самі відповідають за своїми зобов’язаннями, а володіє і управляє ними спільна холдингова компанія (яка і є національним суспільним мовником, задає редакційні стандарти та інші політики, котронлює їх виконання). Це приклади Швеції, Швейцарії, і зараз триває передання самостійних мовників під керівництво спільної холдингової компанії у Франції», – пояснив Вадим Міський.
Він зазначив, що в України був інший шлях для створення системи суспільного мовлення, але законодавець обрав найменш оптимальний (всі етапи приєднання підприємств до компанії-боржника НТКУ були описані саме в законі), і ризик загинути під боргами після злиття в одну юрособу не був належно оцінений і прорахований.
У той же час голова правління НСТУ Зураб Аласанія вважає, що уряд має погасити заборгованість держави. Він проти того, аби державний борг сплачували з бюджету Суспільного, який і так на 300 млн урізали.
«Що слід зробити урядовцям:
Погасити заборгованість держави.
Що роблять урядовці натомість:
Збираються сплатити державний борг зі знаменитих "двамільярди" Суспільного (насправді 1,7). А зі сплатою боргу (мінус 308 мільйонів) – 1, 4.
І так, безперечно, наприкінці року урядовці неодмінно спитають – а де ефективна робота-рейтинги-нові програми і "вот єто всьо".
Ви теж, до речі, спитаєте. Про мінус гроші – забудете, а про спитати за ефективність – ні», – про це написав він на своїй сторінці у Facebook.
Член правління НСТУ Микола Чернотицький теж вважає, що уряд може погасити борг завдяки резервному фонду.
Нагадаємо, у 2010 році Національна телекомпанія України підписала ліцензійний договір з компанією Euronews на шість років.
12 травня 2015 року компанія Euronews подала до Господарського суду міста Києва позов про стягнення з НТКУ 10 млн 591 тис. 224 євро, що еквівалентно 251 млн 76 тис. 179 грн, простроченого ліцензійного платежу за ліцензійним договором від 21 жовтня 2010 року.
14 липня 2015 року НТКУ подала зустрічний позов, у якому просила суд визнати ліцензійний договір недійсним.
18 листопада 2015 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов Euronews і відмовив у задоволенні зустрічного позову НТКУ.
19 травня 2016 року Київський апеляційний господарський суд підтвердив це рішення. Хоча один із суддів (Віталій Пателієнко) виклав окрему думку: він вважає рішення Господарського суду міста Києва незаконним, тому що час його ухвалення вказаний у рішенні раніший, ніж час початку судового засідання, вказаний у протоколі.
19 липня 2016 року Вищий господарський суд України скасував рішення попередніх інстанцій і повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
17 жовтня 2016 року Господарський суд міста Києва за результатами нового розгляду справи знову задовольнив позов Euronews і відмовив у задоволенні зустрічного позову НТКУ.
Влітку 2016 року генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія в коментарі Deutsche Welle припустив, що Кабінет Міністрів України та Euronews, можливо, розпочнуть переговори про реструктуризацію боргу в розмірі понад 10 млн євро, який європейський канал хоче стягнути з НТКУ. За словами пана Аласанії, контракт між НТКУ та Euronews було укладено на шість років, що є порушенням законодавства, адже державні установи не мають права укладати угоди більше, ніж на рік.
Функціонування української редакції Euronews щороку обходилося НТКУ приблизно у 5,5 мільйона євро. Зураб Аласанія прийшов на свою посаду у 2014 році, коли НТКУ вже заборгувала Euronews за ліцензійною угодою приблизно 11 мільйонів євро. У 2015 році пан Аласанія вирішив не продовжувати контракт з Euronews.
З 2015 року ліцензією на українську версію міжнародного телеканалу Euronews володіє медіагрупа Inter Media Group Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна. Українська ліцензія оформлена на ТОВ «Видавництво “Чистий прибуток”». Влітку 2016 року стало відомо, що 2016 року канал Euronews може припинити мовлення українською через рішення Inter Media Group.
Восени 2016 року стало відомо про майбутнє закриття української служби Euronews і звільнення 17 журналістів. 9 грудня 2016 року журналісти Euronews висловили недовіру керівництву та прийняли заяву про те, шо цей ЗМІ більше не може розглядатися як незалежний та збалансований. 15 грудня на Euronews відбувся 24-годинний страйк, одним із головних закликів якого було збереження української редакції. 11 січня 2017 року українські громадські діячі та журналісти петицією закликали українську владу зберегти українську редакцію.
Директор української редакції Euronews Фідель Павленко в інтерв’ю «Детектору медіа» повідомив, що українська редакція єдина з 13 мовних служб Euronews, яку повністю закривають.
У лютому 2017 року американська телекомпанія NBC News купила 25% акцій французької компанії Euronews.
19 квітня 2017 року НСТУ програла в апеляції справу за позовом французької корпорації Euronews SA про стягнення заборгованості.
5 вересня 2017 року Вищий господарськомий суд України визнав, що НСТУ має сплатити Euronews 10, 6 млн євро боргу.
28 лютого 2020 року НСТУ повідомила, що накладено арешт на всі рахунки Суспільного через борг у сумі 10 млн 591 тис. 224 євро 48 центів на користь «Євроньюз» та 1,6 млн євро виконавчого збору, що телерадіокомпанія має сплатити додатково. Через це роботу Суспільного заблоковано.
Суспільний мовник звертається по допомогу до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства культури, молоді та спорту України й Міністерства юстиції України, проте не отримує відповіді та потрібної з боку держави підтримки.