Автори:

Ольга Жук

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат України Микита Потураєв заявив, що не буде голосувати за проєкт бюджету на 2021 рік, якщо фінансування на Суспільне мовлення в ньому буде зменшено. Про це він сказав під час онлайн-обговорення «Потужний та фінансово-стабільний Суспільний мовник – невід’ємна частина демократичного суспільства», яке відбулося 19 жовтня.

На фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України в проєкті держбюджету на 2021 рік уряд заклав 2 млрд 274 млн 158 тис. грн. Це саме та сума, яку передбачає закон про суспільне мовлення: не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Однак НСТУ ще жодного разу не отримувала повної суми фінансування, передбаченої законом.

Водночас Микита Потураєв виступив за те, щоб розробити поправки до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», щоб забезпечити Суспільному автоматичне фінансування і не залежати щороку від голосування народних депутатів за закон про бюджет. «Якщо ми хочемо забезпечити стале і передбачуване майбутнє Суспільного мовника, то маємо відмовитися від теперішньої моделі фінансування», – зазначив народний депутат.

Він не впевнений, що нову модель фінансування підтримають у Верховній Раді України, але, на його думку, над цим треба все одно працювати.

«Я не знаю, які шанси ми маємо провести такий закон через Верховну Раду, враховуючи її стан і кількість людей, які зацікавлені в знищені Суспільного мовлення у цій Раді. Але ми маємо підготувати поправки і поставити питання руба, щоб Україна побачила прізвища, які блокують фінансування незалежного Суспільного мовника, а отже, ігнорують зобов’язання України перед Радою Європи та перед ЄС у рамках угоди про асоціацію. Незважаючи на перспективи у Верховній Раді, ми маємо розробити такий текст, винести його на публічне обговорення, отримати необхідні позитивні відгуки і забезпечити незалежність Суспільного мовника раз і назавжди», – закликав Микита Потураєв.

За його словами, не можна допустити, щоб теперішню модель міксували з іншою, бо це буде стимулювати при будь-якій нагоді не виконати фінансування з держбюджету. «Фінансування Суспільного ми маємо розглядати виключно у таких моделях, завдяки яким ми забезпечимо максимальну автоматичність, щоб ніхто не міг втрутитися у цей процес. Це має відбуватися автоматично», –  сказав Микита Потураєв.

Пропозицію Микити Потураєва підтримав секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський, який сказав, що готовий приєднатися до підготовки поправок.

«Ми готові в максимально короткі строки спільно з вами, пане Микито, спільно з Комітетом напрацювати текст законопроєкту. Фактично ці всі тексти уже є. Дайте доручення, і ми вам дамо їх у будь-якому варіанті», –  сказав він.

За його словами, потрібно вносити зміни до бюджетного кодексу України і  Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

Членкиня правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Інна Гребенюк також підтримала Микиту Потураєва щодо автоматичності процесу фінансування Суспільного. За її словами, через недостатнє фінансування щороку доводиться реалізовувати план виживання і відмовлятися від плану розвитку. Вона зазначила, що успіхи, яких досягло Суспільне за три роки, вдалося реалізувати за підтримки міжнародних партнерів.

«У нас місії схожі з парламентом і урядом, ми разом працюємо над тим, щоб Україна ставала кращою. Але ми мусимо постійно виправдовуватися, чому Суспільне потрібне», – сказала вона і висловила сподівання, що найближчим часом це зміниться завдяки політичній волі.

В обговоренні  необхідності потужного та фінансово-стабільного Суспільного мовника взяли участь голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко, Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, керівник програм співробітництва Представництва  Європейського Союзу в Україні Штефан Шльойнінг, голова програм в Україні Посольства Великої Британії в Україні Нік Баулер, голова відділу з питань преси, освіти та культури Посольства США в Україні Волтер Браунолер, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова робочої групи з питань функціонування регіонального мовлення АТ «НСТУ» Ірина Констанкевич, голова правління НСТУ Зураб Аласанія, консультант Ради Європи (Угорщина) Маріус Драгомір, колишній віце-президент  Європейської мовної спілки Борис Бергант, заступниця  голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, голова підкомітету  з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький, секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський та члени правління НСТУ.

Як писав «Детектор медіа», у 2018 році наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені програмним директором ГО «Детектор медіа» Вадимом Міським, які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У 2019 році експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, яку перед тим схвалила наглядова рада, а саме, що на фінансову підтримку НСТУ спрямовуватимуть надходжень від рентної плати за користування радіочастотним.

Після цього тодішній голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування і презентував її на профільних Комітетах Верховної Ради, але тоді ніхто не підняв питання про підготовку законопроєкту.