
В Європі продовжують переходити з абонплати на податок за суспільне мовлення
В Європі продовжують переходити з абонплати на податок за суспільне мовлення


До таких висновків дійшло всесвітнє об’єднання суспільних ЗМІ, що спеціалізується на адвокації та підтримці незалежних медіа. «Альянс суспільних медіа», проаналізувавши зміни моделей фінансування суспільних мовників, що відбуваються в Європі. Про це повідомляє сайт «UA: Суспільне мовлення».
Абонплата з домогосподарств робила суспільні мовники залежними від кількості споживачів. Завдяки зміні моделі фінансування держави Європи впроваджують стабільний бюджет для суспільних мовників.
Як писав «Детектор медіа», у березні 2018 року під час круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст» секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський запропронував нову модель фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України.
5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.
У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.
Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.
У 2018-2019 роках експерти Ради Європи розробили кілька варіантів фінансування НСТУ. Навесні 2019 року Мортен Енберг та експерти Ради Європи презентували їх у Комінеті свободи слова і Бюджетному комітеті.
Ознайомитися з повним текстом нової моделі фінансування НСТУ можна тут. Один із найоптимальніших варіантів нової моделі фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала би від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України.
Фото: сайт ebu