15 січня 2021 року на останньому засіданні чинного складу Наглядової ради Суспільного її голова Світлана Остапа розповіла про здобутки й труднощі в роботі Наглядової ради першого скликання. Нижче наводимо виступ Світлани Остапи у повному обсязі.  

19 січня Суспільному мовнику України виповнюється чотири роки. Нагадаю, 19 січня 2017 року було зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» як юридичну особу і припинено юридичну особу Національна телекомпанія України (НТКУ).

Що було на старті?

Відповідно до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», до ПАТ «НСТУ» увійшли два загальнонаціональні телеканали («Перший національний», який досі багато хто називає «УТ-1», канал «Культура»), три канали «Українського радіо» («УР-1», «Промінь» і «Культура»), всі обласні державні ТРК (плюс КДР ТРК, Кримську, Новгород-Сіверську і Криворізьку ТРК). Загалом це – 274 об’єкти нерухомості власності (адмінбудівлі, гаражі, гуртожитки, кінотеатр, склади, виробничі споруди, бомбосховище). Загальна площа – понад 193 124 кв. м. Земельних ділянок у постійному користуванні – 39, загальною площею 34 га.

Від державного нам дісталося 162 ліцензії, з яких 73 – телебачення, 89 – радіомовлення.

У штаті було понад 7,5 тисяч працівників, нагадаю штати всіх державних ТРК були дуже роздуті.

Керівництво НСТУ не призначалося парламентом/президентом/урядом, а обиралося на конкурсі членами Наглядової ради, до якої увійшли по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради й дев’ять членів від громадських об’єднань та асоціацій.

19 січня 2017 року почався чотирирічний відлік повноважень першого складу Наглядової ради. Нас було 17, це були люди, які повірили в ідею Суспільного мовлення, в його перевагу над державним. У квітні 2017-го обрали першого голову правління, у травні – членів правління.

Суспільне реформувалося відразу в кількох площинах: проводилася ревізія контенту; продовжувалися облік/реєстрація/перереєстрація майна і землі; оптимізувався штат, вибудовувалася управлінська вертикаль; вибудовувалися нові відносини з владою/бізнесом/громадським сектором.

Оскільки реформа потребувала низки програмних документів, Наглядова рада на початку каденції проводила засідання дуже часто. Тільки за 2017-й ми провели 17 засідань, хоча відповідно до закону могли збиратися не рідше, ніж раз на квартал.

Ми ухвалили місію, основні напрями діяльності, Стратегію НСТУ, Редакційний статут, пакет документів для проведення конкурсу, Концепцію мовлення з тематики національних меншин; Концепцію дитячого та підліткового мовлення НСТУ; Концепцію регіонального мовлення НСТУ тощо.

У НР не було апарату, а самі ми, відповідно до закону, працювали безоплатно, це був наш внесок у розвиток демократичної України.

Суспільне, яке згідно з законом має фінансуватися з держбюджету, всі перші чотири роки недофінансовувалося. Тому Наглядова рада перші роки не вимагала створення апарату. Але коли ми зрозуміли, що обсяг навантажень на нас збільшується (самих листів/звернень надходили десятки на місяць), то попросили створити маленький апарат: секретар, юрист і корпоративний секретар. Це полегшило нашу роботу, яка стала набагато системнішою.

Оскільки відповідно до Закону ми не маємо права втручатися в поточну господарську діяльність, а нам необхідно було проводити нагляд за діяльністю компанії, ми, окрім Ревізійної комісії, створили Службу внутрішнього аудиту, яка тепер практично на кожному засіданні звітує нам про результати перевірок та реакцію правління на рекомендації служби.

Загалом за 4 роки ми провели 50 засідань, на них ми розглянули майже 300 питань роботи компанії й ухвалили низку стратегічних документів, які заклали фундамент роботи Суспільного мовлення на майбутні роки.

Не всі члени НР витримали таке навантаження 4 роки, деякі пішли достроково через конфлікт інтересів. З січня 2017-го в НР було 22 особи (включно з тими, хто припинив повноваження достроково).

Дякую першій голові Наглядової ради суспільного — Тетяні Лебедєвій, ексзаступнику голови Ігорю Хохичу. Дякую всім, хто брав активну участь у роботі Наглядової ради.

Окремо хочу назвати тих вісьмох членів, які працювали як волонтери 4 роки, поіменно: Дарія Карякіна, Олексій Панич, Євген Глібовицький, Наталія Скрипка, Вадим Міський, Лаврентій Малазонія, Володимир Яворівський.

Вся наша робота прозора, засідання відкриті, протоколи засідань оприлюднюються на корпоративному сайті.

Мені часто дзвонять політики й скаржаться на контент на Суспільному, просять щось зробити. Коректно роз’яснюю, що Наглядова не втручається в контент. Якщо є скарги на контент, їх розглядає Редакційна рада. Якщо є скарги на поведінку працівників Суспільного, в тому числі голови правління, їх тепер розглядає Комісія з етики, керуючись Кодексом корпоративної етики.

Члени НР відвідували філії компанії та проводили зустрічі з колективами; захищали належний рівень фінансування НСТУ; брали участь у публічних заходах і конференціях, зустрічах з фракціями та представниками органів виконавчої влади; розробляли законодавчі пропозиції й пропозиції до урядових рішень з питань діяльності НСТУ, брали участь у різноманітних робочих групах; відповідали на звернення громадян, профспілок, народних депутатів, слухачів і глядачів.

Що ми передаємо наступникам?

Ми починали з нуля. Прецедентів не було, і нам було важко. Але, думаю, що ми збудували не тільки фундамент, а й перший поверх. Головне, що ми намагалися напрацювати правила і зробити так, щоб компанія жила за цими правилами. І хоч деякі політики намагаються применшити роль Суспільного, абсолютно не розуміючи суті реформи, все ж я впевнена, що Суспільне відбулося, і відкату назад не буде.

На сьогодні Суспільне — це не тільки загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення, а й потужна діджитал-платформа. Якісне інформаційне мовлення, «Українське радіо» — найпопулярніше розмовне радіо країни.

Суспільне достойно висвітлювало три виборчі кампанії: президентську, парламентську та місцеву. Саме вибори показали, що Суспільне не заангажоване жодною політичною силою, не працює на догоду олігархам.

Завершена розбудова мережі «Українське радіо». Телеканал «UA: Культура» отримав цифрову ліцензію. Продовжують розбудовуватися FM-мережі радіо «Промінь» та радіо «Культура», їх тепер чути в більшості обласних центрів. За це велика подяка Нацраді.

Зроблено дуже-дуже багато. І вірю, що буде зроблено ще більше: і рейтинги телеканалів зростуть, і зніматимемо свої серіали.

Якось у 2015-му в інтерв’ю я запитала керівника суспільного мовника Литви, який створили в середині 90-х, а коли у вас завершилася реформа? Він відповів: «А звідки ви взяли, що реформа завершилася?»

Тому реформа триватиме, незалежно від того, хто входитиме до нової Наглядової ради. Бажаю успіхів усім, хто незабаром увійде до НР. Дуже дякую донорам за підтримку Суспільного. І ще раз дякую усім колегам, які абсолютно безкоштовно створювали суспільне мовлення в Україні!

Джерело: сайт corp.suspilne.media