Експерти Ради Європи назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ

Експерти Ради Європи назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ

12:25,
25 Січня 2019
5738

Експерти Ради Європи назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ

12:25,
25 Січня 2019
5738
Експерти Ради Європи назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ
Експерти Ради Європи назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ
Згідно з першим сценарієм фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) має здійснюватися зі спеціального фонду, що поповнюється за рахунок плати за користування радіочастотним ресурсом. Сценарій Б базується на вдосконаленій версії поточної моделі фінансування, згідно з якою Суспільний мовник фінансується із загального фонду Державного бюджету.

Два сценарії фінансування НСТУ підготували експерти Ради Європи Маріуш Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна). 24 січня вони розповіли про свої розробки у Страсбурзі  під час презентації Звіту експертів Ради Європи щодо системи фінансування українського суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у світлі стандартів Ради Європи. Про це йдеться на фейсбук-сторінці «Медійні проекти Ради Європи в Україні».

Експерти Ради Європи підготували звіт на запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Як зазначили у Раді Європи, результати аналітичної роботи експертів свідчать про те, що в поточній ситуації в Україні життєздатними є два сценарії. У звіті йдеться, що відправною точкою будь-якого сценарію є те, що фінансування повинно бути достатнім для того, щоб компанія НСТУ виконувала свою місію суспільного мовника, а також те, що передбачуваність і прозорість цього фінансування повинна бути гарантована. Фінансування не повинно використовуватися, як засіб тиску, винагороди або підпорядкування. За будь-якими формами фінансування повинні стояти надійні, прозорі та дієві гарантії. Слід створити запобіжники, щоб запобігти втручанню як у процесі планування, так і затвердження розміру виділеного фінансування, пояснили експерти.

Перший запропонований сценарій базується на новій моделі фінансування, яка передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Її підтримує наглядова рада НСТУ.

Для цього необхідні такі гарантії:
- Відсутність обмеження фінансування внаслідок прив’язки її до відсотків від загального доходу за користування частотою.
- Надання абсолютного пріоритету фінансуванню ПАТ «НСТУ», заборонивши направляти виділені для цього кошти в Спеціальному фонді на інші цілі, доки не будуть задоволені потреби у фінансуванні ПАТ «НСТУ».

Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Сценарій Б базується на вдосконаленій версії поточної моделі фінансування, згідно з якою НСТУ фінансується із загального фонду Державного бюджету, сказали у Звіті експерти.

За їхніми словами, чинне законодавство гарантує в бюджеті окрему графу бюджету для фінансування НСТУ. Однак стаття 14 Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» не була повністю введена в дію, а сума видатків для НСТУ визначається Урядом на основі наявних коштів державного бюджету.

«Проте, цю модель важко реалізувати в реальності: досвід на сьогоднішній момент показав, що із самого початку цією моделлю зловживали для отримання політичної вигоди. З урахуванням змін до законодавства, описаних нижче, вона могла б забезпечити стабільне та прогнозоване фінансування, яке потрібне ПАТ “НСТУ” для безперервного розвитку. Втім, ця модель спрацювала б лише за умови зміни політичних практик і культури, і очевидно, що це не відбудеться миттєво», – йдеться у звіті.

На думку експертів-авторів цього звіту, перевагу слід віддати одному з двох запропонованих сценаріїв.

У презентації взяв участь секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський. Він сказав сайту «Детектор медіа», що детальний глибокий аналіз системи фінансування, підготовлений Радою Європи на прохання Комітету свободи слова ВРУ, довів, що запропонована наглядовою радою НСТУ нова модель фінансування є не тільки реалістичною, а й оптимальним рішенням у для забезпечення сталості фінансування Суспільного мовлення. «Cьогодні у питанні фінансування українського Суспільного мовлення є невиконаним стандарт Ради Європи, що передбачає обов'язок держав-членів запровадити належні, захищені та прозорі механізми фінансування, які гарантуватимуть Суспільним мовникам засоби, необхідні для виконання їхньої місії. Розраховуємо на конструктивну співпрацю з урядом та парламентом для якнайшвидшого виконання цього європейського стандарту», – додав він.

Разом із Вадимом Міським заході взяли участь голова Наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва, члени правління НСТУ Інна Гребенюк, та Родіон Никоненко, заступник Міністра фінансів Україні Юрій Джигир, консультант Ради Європи Віктор Мазярчук, член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк та керівниця проекту «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» Галина Смірнова. Також, в заході взяли участь Дмитро Кулеба, Посол, Постійний представник України при Раді Європи; Павло Пушкар, керівник Відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи; Борис Бергант та Радка Бетчева, Європейська мовна спілка, Оксана Пашенюк, старший політичний радник Спеціального представника Генерального секретаря Ради Європи в Україні, Сергій Кіраль, депутат-член Делегації України в ПАРЄ та інші учасники.

Презентацію модерував голова департаменту інформаційного суспільства Ради Європи Патрік Пеннінкс.

Нагадаємо, у листопаді народні депутати України прийняли Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», де на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України виділили 1 млрд. 5 млн. 100 гривень замість 1 млрд. 816 млн, як передбачено законом «Про суспільне телебачення і радіомовлення України».

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду