«Детектор медіа» вже публікував матеріал про особливості роботи швейцарського суспільного. Нині розповідаємо, що дізналися представники НСТУ в EBU (European Broadcasting Union, укр. - Європейська мовна спілка).

Чим займається EBU

Основна сфера діяльності Спілки — створення та обмін контентом. EBU також займається політичним лобіюванням, що включає захист інтересів мовників нарізних рівнях, та бізнес-діяльністю, зокрема підтримкою Eurovision Services. Медійний департамент EBU має три платформи — радійну, телевізійну та цифрову.

EBU має такі основні напрями діяльності:

1. Забезпечення контентним матеріалом членів спілки, а це понад 170 національних мовників, агенцій. Взаємний обмін контентом між членами EBU. Прагнення EBU — мати сильних партнерів і найякісніший продукт. До 40 % коштів, отриманих від членських внесків, спілка реінвестує в обмін новинами. Новою сьогодні для EBU є зона соціальних медіа.

Представники НСТУ відвідали ньюзрум EBU і на практиці побачили, як відбираються та передаються новини, в тому числі з України. «UA: Перший» займає 41-ше місце із 314 телеканалів за кількістю міжнародних новин, які бере для поширення EBU. У пріоритеті ньюзруму — суспільно важлива інформація. Якщо шефредактор вважає, що інформація, яку EBU бере для поширення, потребує додаткової перевірки — її перевіряють. Іноді в ньюзрумі EBU новину з якогось національного мовника роблять нейтральнішою, якщо вона, приміром, емоційно забарвлена.

2. Музичний обмін. За рік EBU підтримала близько 3000 концертів. Члени спілки обмінюються концертними програмами. Активним учасником обміну є «Українське радіо» (надає власні записи, а також транслює європейські).

3. Проведення прямоефірних подій, таких як «Євробаченння», «Дитяче Євробачення», «Хор року». Директор EBUз питань медіа Жан Філіп де Тендер високо оцінив фаховий рівень підготовки та проведення «Євробачення» в Україні у 2017 році, подякував за справді високий стандарт, який продемонструвала українська сторона, що готувала фінал міжнародного пісенного конкурсу.

4. Обмін найкращими практиками через зустрічі, конференції, різні заходи. EBU організовує до 200 подій щорічно для менеджменту і творчих працівників, як Creative Forum — цьогоріч проходить у Римі, EBU Connect — присвячений питанням брендування та промо тощо. Також EBU має навчальні програми з гострих питань, як-от Handbook on diversity («Довідник з різноманітності»).

Жан Філіп де Тендер (зліва)

Виклики для суспільних мовників

На зустрічах представники НСТУ та EBU обговорювали низку викликів, актуальних для суспільних мовників різних країн.

1. Фінансовий тиск на суспільних мовників. Проблеми з фінансуванням не оминули нікого з національних суспільних мовників, зауважила Ванесса О'Коннор, директорка зі зв’язків та комунікації з членами EBU. Гендиректор EBU Ноель Курран розповів, що прийшов у Спілку не з «багатого» мовника (він керував суспільним мовником Ірландії), а тому проблеми більшості членів EBU, які стикаються з фінансовими викликами, йому зрозумілі. Він вважає реформу суспільного мовлення в Україні дуже важливою й запевнив у подальшій підтримці з боку EBU.

Ноель Курран 

2. Необхідність постійно пояснювати, що таке суспільне мовлення та навіщо воно потрібне. Деякі уряди думають, що воно не потрібне їхнім країнам. Утім, фінансування суспільного мовника в цілому поліпшує стан національного теле- та радіоринку. Чим більше коштів вкладається в Суспільне, тим розвиненішою стає індустрія. Річ у тім, що в багатьох країнах суспільний мовник є найбільшим замовником на ринку продакшенів, а також інвестує у виробництво фільмів і серіалів із коштів держпідтримки, а тому є ринкотворчим гравцем. Власне, це відповідь на запитання, навіщо вкладати в суспільного мовника.

3. Розвиток технічних гігантів, які поширюють контент — Netflix, Facebook, Google та інших. Частка аудиторії суспільних медіа зменшується у процесі конкуренції з цифровими платформами. За останні шість місяців Netflix «відкусив» 15 % ринку в мовників у Норвегії, а його частка ринку у Великій Британії сягає вже 50 %. Втім, технічні гіганти не орієнтовані на виробництво локального контенту. Тож у цих умовах країнам, які не хочуть втратити національне виробництво, важливо фінансово підтримувати своїх суспільних мовників.

Важливі для НСТУ питання

Важливою для представників НСТУ була зустріч із Роберто Суарешем, який очолює Департамент стратегії EBU, адже НСТУ якраз працює над власною стратегією. На його думку, важливими для стратегії є індикатори, які закладаються при плануванні, та джерела даних. Він навів приклади індикаторів, за виконанням яких стежать наглядові ради мовників:

• кількісні: охоплення аудиторії каналами та платформами мовлення (денне, тижневе);
• якісні: як мовник впливає на добробут громадян, наскільки мовник допомагає розуміти реальність, як мовник допомагає робити вибір при голосуванні — використовуються на BBC, вимірюються соцопитуваннями;
• кількісно-якісні: як мовник співпрацює зі школами та позашкільною освітою, як мовник співпрацює з галуззю художньої літератури тощо — статистика заходів та впливу по кожній сфері.

Індикатором суспільної довіри представники EBU назвали соцопитування, за яким визначається відсоток населення, який зазначає, що він втратить, якщо суспільний мовник перестане існувати. «Але цей інструмент може бути застосований там, де вже є стабільна довіра до такого мовника і сформована система відносин між мовником та глядачем чи слухачем», — вважає член наглядової ради НСТУ Олександр Павліченко.

Фото: Медійні проекти Ради Європи в Україні

Із Радкою Бетчевою (голова департаменту зв’язків із мовниками — членами EBU, регіон Центральна та Східна Європа) представники НСТУ говорили про проблеми, що виникають між наглядовою радою та правлінням Суспільного в різних країнах. Окремо розібрали приклад Латвії, де члени наглядової ради є членами регуляторного органу.

Із директором юридичного департаментуEBU Річардом Бернлі та головою відділу законодавства у сфері медіа та комунікації EBU Міхаелем Вагнером говорили про основні засади правової політики щодо медіа в Україні та ЄС, зокрема питання авторського права, про діяльність відсутнього в НСТУ інструмента — департаменту з питань скарг, про роль служби внутрішнього аудиту суспільного мовника й комунікацію з нею наглядової ради та правління. До речі, і в EBU, й у швейцарському суспільному мовнику SRG SSR служба внутрішнього аудиту, як і в НСТУ, підпорядкована наглядовому органу. Окремим інструментом наглядової ради є зовнішній аудит, підрядника для здійснення якого обирає наглядова рада.

В EBU наголосили, що забезпечення незалежності суспільного мовника — в руках наглядової ради, яка має балансувати між невтручанням і наглядом, також важливими є процеси саморегулювання.

Враження представників НСТУ

На думку заступника голови наглядової ради Ігоря Хохича, візит укріпив зв’язки між EBU та НСТУ.

«Ми пересвідчитися в підтримці європейських колег. EBU й надалі підтримуватиме реформу суспільного мовлення в Україні. Під час зустрічей ми багато уваги приділили стратегіям розвитку суспільних мовників, показникам, за якими оцінюється ефективність їх роботи. Це корисно для України, оскільки зараз наглядова рада спільно з правлінням ефективно розробляє стратегію мовника і критерії оцінки ефективності діяльності», — сказав він.

Член наглядової ради Олександра Павліченка зацікавили питання, які стосувалися контенту суспільних мовників, забезпечення роботи баз даних, передачі контенту і збереження авторських прав, юридичні аспекти забезпечення діяльності суспільного мовника, захисту персональних даних, кампанії з подолання булінгу на цифрових платформах. Він переконаний, що цей досвід треба врахувати в українському контексті. До речі, представники НСТУ планують детальніше вивчити внутрішню систему захисту персональних даних, яка працює в EBU, і, можливо, запровадити її в НСТУ.

На думку Олександра Павліченка, в НСТУ варто порушити питання створення інституту інформаційного омбудсмена — так званого медіатора між аудиторією та мовником. «Тобто ті питання, які зараз потрапляють трохи в сіру неврегульовану зону, коли надходять незадоволені скарги і звернення. На сьогодні вони здебільшого знаходяться в дискреції тієї ж наглядової ради, яка шукає з правлінням відповідь, і це триває досить довго. А так це було б завданням для омбудсмена. Його діяльність сприяла б покращенню контенту і дотриманню стандартів не через судовий спір, а через досудове врегулювання», — вважає він.

Членам правління НСТУ вдалося домовитися, щоб EBU надала технічні рішення, які використовують у роботі з новинами. «У них також, як і в нас, проблема — моніторинг якості сигналу. Ми не одні в такій ситуації», — зазначив член правління НСТУ Микола Чернотицький.

На думку членкині правління Інни Гребенюк, однією із ключових зустрічей була зустріч із керівником стратегічного департаменту, який займався розробкою стратегії для EBU: «EBU теж нещодавно пройшла період трансформації, ухвалила нову стратегію, яка називається “Разом”, і змінила стратегію по відношенню до своїх членів — суспільних мовників усієї Європи. А оскільки НСТУ на фінальній стадії обговорення своєї стратегії на кілька років, то представникам правління і наглядової ради було корисно з ним поспілкуватися. Ми домовилися, що він візьме участь у фіналізації нашої стратегії, у них великий досвід по роботі з усіма мовниками, зокрема й нашими сусідами, які мають подібні проблеми. Очікуємо його приїзд в Україну».

Члени делегації мали можливість отримати детальну інформацію про всі аспекти діяльності EBU, з’ясувати всі можливості, що їх надає членство в цій поважній організації. «Більше того, керівники підрозділів EBU уважно дослухалися до наших побажань та обіцяли започаткувати нові сервіси, які були допоміжні з рішенням наших проблем, — розповіла членкиня Наглядової ради Тетяна Лебедєва. — Цікаво було дізнатися не лише про те, якими можливостями користується НСТУ, але й те, як інші члени мережі користуються інформацією, яку генерує українська сторона. Надважливою була зустріч, що була присвячена розумінню та розробці стратегії суспільного мовника. Це були практичні рекомендації».

Секретар Наглядової ради Вадим Міський вважає, що лейтмотивом зустрічей була думка про те, що Суспільне мовлення — це більше, ніж просто «бізнес», у нього поряд із конкуренцією на ринку є важливе завдання підтримки національної культури, освіти, забезпечення інформаційних потреб найрізноманітніших категорій громадян. «Перед НСТУ зараз стоїть важливе завдання — розробка першої стратегії компанії, яка дасть відповідь на запитання: куди компанія рухається та як вимірює свою ефективність. Спираючись європейський досвід, ми включатимемо до ключових показників ефективності як кількісні (дані вимірювань аудиторії), так і якісні показники, які допоможуть спрямувати роботу компанії в русло повноцінного виконання своєї місії й перетворити її на популярний та впливовий медіахолдинг на службі в українського суспільству», — зазначив він.

Голова Наглядової ради Світлана Остапа зазначила, що це перше знайомство української делегації, яка складалася з керівництва та членів Наглядової ради та членів правління НСТУ, з керівництвом EBU. «Під час зустрічей нас часто називали наймолодшим суспільним мовником Європи, цікавилися, чи не тиснуть на нас через недофінансування, як триває реформа тощо. У ньюзрумах EBU і SRG SSR ми почули, що їх дуже часто цікавлять новини з України, вже ніхто не плутає Україну з Росією», — сказала Світлана Остапа.

Фото: з Фейсбук-сторінки Світлани Остапи