Ігри з Росією. Токшоу «Новий відлік» 5 травня 2023 року

Ігри з Росією. Токшоу «Новий відлік» 5 травня 2023 року

11:00,
10 Травня 2023
2172

Ігри з Росією. Токшоу «Новий відлік» 5 травня 2023 року

11:00,
10 Травня 2023
2172
Ігри з Росією. Токшоу «Новий відлік» 5 травня 2023 року
Ігри з Росією. Токшоу «Новий відлік» 5 травня 2023 року
Суспільне добре описує дискусійні рішення влади, але влада ігнорує ці розмови.

Токшоу «Новий відлік» на Суспільному святкує другий місяць від прем’єри (читайте наш огляд) і на цьому етапі приємно визнати: добре, що воно існує. Суспільне мовлення під час війни ідентифікує та проговорює справді важливі проблеми. І робить це з огляду на обставини, доволі непогано.

Звісно, «Новий відлік» не знаходить відповідей на запитання. Українські токшоу ніколи цього не робили та й було б дивно розв’язувати проблему державної ваги за годину. І без представників влади. Але програма та її ведучий Андрій Діхтяренко виконують другу за важливістю функцію — ставлять правильні питання та розкривають ситуацію.

У першій частині випуску від 5 травня говорили про російські паспорти. Про спірну ситуацію, коли уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець порадив українцям на окупованих територіях брати російські документи заради виживання. А Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, наступного дня порадила цього не робити.

На розмову прийшли: Павло Романюк, юридичний радник громадянської мережі «Опора»; Андрій Осадчук, народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету парламенту з питань правоохоронної діяльності; Сергій Стуканов, журналіст «Українського радіо»; Валерій Димов, директор Центру стратегічних комунікацій «Форум». Представників влади, за словами ведучого, теж кликали. Але вони, вочевидь, ще напрацьовують спільну позицію.

У студії доволі швидко досягли консенсусу, що рішення про російський паспорт — дуже індивідуальне. Його варто уникати й держава повинна до цього мотивувати, але в окремих випадках, наприклад, коли це дійсно потрібно пенсіонерам для виживання, згоду на російський папірець можна зрозуміти.

При цьому гості проговорили кілька окремих важливих підтем. Наприклад, якщо в окупованого українця силою заберуть український паспорт чи він його просто загубить, — це не означає втрату громадянства. Хоча, звісно, український паспорт краще берегти — це полегшить ідентифікацію після звільнення територій.

Щодо проблем, які за собою тягне російська паспортизація, то, на думку гостей, це не просто легітимізує окупацію територій. А й означає російську мобілізацію та потенційні проблеми з доказами воєнних злочинів для України. Валерій Димов пояснював, що, якщо людина «добровільно» взяла паспорт, а потім росіяни її мобілізували, — це вже важче довести, як міжнародний злочин. Андрій Осадчук додавав, що так окупанти зможуть видавати потенційні жертви серед цивільних за росіян.

Головне питання — як Україні реагувати на російську паспортизацію — гості залишили без конкретного «що робити». Але зійшлися на тому, чого робити не варто — криміналізувати отримання папірців. Андрій Осадчук розповів, що у правоохоронному комітеті парламенту «крутяться» два законопроєкти про відповідальність за російські паспорти для найвищих посадовців. Проте під час попередньої дискусії комітет прийшов до думки, що такий підхід деструктивний. Врешті, посадовці на окупованих територіях і так отримають своє за колаборацію. Павло Романюк додав, що за злочини повинні відповідати злочинці (росіяни), а не жертви. Також глядачам нагадали, що примусова паспортизація не карається.

Практично не дискутуючи між собою, гості «Нового відліку» доволі добре описали проблему. І непрямо пояснили глядачам, чому для неї так важко знайти розв’язання. Цікаво, що чи не єдина, але доволі помітна суперечність у межах програми була в сюжетах самого Суспільного. Журналістський матеріал буквально починався словами: «Черги на отримання російського громадянства на окупованих територіях існують». А вже за двадцять п’ять хвилин у постійній рубриці спростування російських фейків робили висновок: «Якби українці дійсно ставали у черги… Навіть тут немає єдиного голосу:)

Друга частина програми була присвячена бойкотуванню спортивних змагань за участі росіян і білорусів. Ще одна дуже дискусійна тема, цього разу навіть у межах студії. І ще один приклад, коли представникам профільного міністерства не завадило б набратися сміливості та все ж прийти на токшоу.

Тему обговорювали: Жан Беленюк, олімпійський чемпіон, народний депутат від «Слуги народу»; Георгій Зантарая, голова Комісії атлетів НОК України, дзюдоїст, заслужений майстер спорту; Євген Пронін, виконувач обов'язків президента Федерації легкої атлетики України; Руслан Свірін, спортивний журналіст; Владислав Гераскевич, скелетоніст; Марта Костюк, тенісистка.

Навіть без представників Міністерства спорту, яке, власне, і видало наказ про бойкот, у Суспільного вийшла показова дискусія. Вона не те щоби описала проблему, але натомість продемонструвала на всю країну взаємні образи, звинувачення та загальний стан комунікації в українському спорті. Лишається сподівається, що болюча діагностика — це частина рішення.

Думки у студії, чи варто спортсменам відвідувати змагання за участі росіян та білорусів, розділилася одразу під час бліцопитування. Наприклад, Євген Пронін вважав, що спортсмени мають змагатися, а Олімпіаду нехай бойкотують чиновники. Руслан Спірін наголошував, що війна змінила наше життя, і ми повинні ігнорувати змагання за участі ворогів.

Найгострішу позицію займав скелетоніст Владислав Гераскевич під час ввімкнення. Він звинувачував міністра спорту України у бізнесових зв’язках із росіянами, у тому, що Міністерство нічого не робить для відсторонення росіян і білорусів від міжнародних змагань, натомість накладає санкції на українських спортсменів, що міністр Гутцайт торік погрожував спортсменам передовою. Гераскевич вважає, що кожен спортсмен має сам приймати рішення, чи змагатися. Особисто він цього б не робив.

Георгій Зантарая пояснював, що кожен спортсмен особисто не може приймати такі рішення, інакше це підриває спільну позицію держави. Мовляв, коли в інших видах спорту хочуть прибрати росіян, профільні чиновники відповідають, що українські тенісисти ж змагаються — й нічого. До речі, наприкінці програми Суспільне ввімкнуло одну з таких тенісисток — Марту Костюк. Але її розповідь про «особисту, тенісну війну», скажімо так, не переконала гостей.

Євген Пронін, в.о. президента Федерації легкої атлетики, розповідав, як у легкій атлетиці, що складає третину дисциплін літньої Олімпіади, досягли відсутності росіян. За словами пана Євгена, він особисто підійшов до кожного члена Всесвітньої ради легкої атлетики й показав відео з війни та некрологи українських спортсменів. У результаті під час голосування утримався лише Китай.

Пронін стверджував, що в них був суспільний договір з українським Міністерством спорту і його варто поширити на інші дисципліни: спочатку робимо все, аби росіян не було, а потім, якщо вони лишаються, думаємо що робити далі. Наразі, за словами пана Євгена, Україні дуже не вистачає комунікації зі світовою спільнотою та якоїсь спеціальної групи спортивних лобістів. Крім того, в.о. президента Федерації обурювався, що акторів і режисерів, які виступають на одній сцені з росіянами, чомусь не банять.

Загалом у студії добре читалося те, про що казав Жан Беленюк, і про що говорили гості в попередній темі — відсутність єдиного бачення. Також представник «Слуги народу» неагресивно, але доволі очевидно критикував представників міністерства за те, що вони не прийшли й не комунікували свою позицію.

Власне, наразі головна перевага «Нового відліку» в тому, що в його ефірі глядачі можуть усе ж почути різні й адекватні позиції. І побачити, наскільки насправді комплексними є, здавалося б, очевидні проблеми. Лишилася дрібниця — щоби ті, хто в результаті приймає рішення та інколи створює дискусійні інформаційні приводи, почали самі приходити в ефір.

Скриншот відео: Перший/YouTube

Читайте також
Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Викладу (ізложенію)
17:26 / 11.05.2023
От чесно - похвалити можна лише студійне оновлення. Нарешті (після суцільних зауважень) світло та простір змінені на більш пристойні. А що до "конструктивних розмов" на посиденьках - під час прямих ефірів на Ютубі Першого: 17 березня - 46, максимум 52 перегляди, 31 березня - 16 та 25 осіб (найвищий показник під час включення Данілова), 7 квітня - 14 максимум, мінімум - 6, 14 квітня - рекорд 40 переглядів, 21 квітня - вже 46, 28 квітня - 20 глядачів, 5 травня -аж 36!!! Йще раз підкреслюю - це цифри з сайту Першого, Ютуб, під час прямого ефіру. Розумію, що реальну кількість глядачів треба приблизно помножити на 22 (кількість регіональних суспільних каналів).
Изложению
11:50 / 11.05.2023
Це цілеспрямована діяльність. Називається пропаганда: ані аналізу, ні критики, а вишенькою на кексі - пристидити за питання "де бабки"? І цілком осмислена. І вона дуже добре оплачується. Просто дехто в освітніх і життєвих універсиетах вчиться, а дехто націлений зовсім на інше. Молодці, Детектор, далеко підете.
Моні
09:08 / 11.05.2023
Та із зарплатами там все чудово! Держава щедро фінансує! "Загальний обсяг виплачених у квітні коштів голові правління АТ «НСТУ» після оподаткування (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та військовий збір (ВЗ) 1,5%) становив 233 382, 50 грн. До структури оплати праці у квітні 2023 року п’яти членів правління входять: заробітна плата по окладу та основна відпустка. Загальний обсяг виплачених у квітні коштів членам правління АТ «НСТУ» за місцем роботи після оподаткування (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та військовий збір (ВЗ) 1,5%) становив 831 782, 89 грн."
Изложение
21:05 / 10.05.2023
Гарно прилаштувався Детектор : пишемо статейку без аналізу, без оцінок, без особистої думки, без емоцій. Простенько так собі пересказуєм про що йшла розмова в передачі. Жуємо жуйку. Подібному виду творчості вчать школярів в молодших і середніх класах школи. Чи не потрібно Детектору перейти в старші класи, або найняти авторів зі старших класів?
моня
20:36 / 10.05.2023
На які обставини оглядається детектор і радіє? У Першого одна обставина-проблема:нестача коштів для підняття зарплатні чернотицькім.
моня
20:32 / 10.05.2023
Суспільникам нема чого робити, так придумали свято-другий місяць святкують. А глядачу чого з цього непотрібну радіти?
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду