23 вересня 2020 року відбулося засідання робочої групи з питань функціонування регіонального інформаційного мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України, на якому обговорили концепцію регіонального мовлення.

У засіданні взяли участь перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народна депутатка України Ірина Констанкевич, члени правління НСТУ Микола Чернотицький і Дмитро Хоркін, експертка Європейської спілки мовників, керівниця зі зв’язків із країнами Центральної та Східної Європи Радка Бетчева, голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа та інші.

Микола Чернотицький розповів, що на сьогодні філії Суспільного працюють як єдина міжрегіональна платформа.

За його словами, виробництво поділяється на такі формати: локальне (новини, суспільно-політичні токшоу, дискусійні програми), міжрегіональне виробництво («Ранок на Суспільному», «Відтінки України»), загальнонаціональне виробництво («Суспільна студія»), виробництво на замовлення у локальних продакшнів (восени запустять 20 таких програм, частина з них уже виходить в ефірі всіх філій), унікальне виробництво (обрана філія – для всієї країни).

Скріншоти презентації Миколи Чернотицького з фейсбук-сторінка Ірини Констанкевич

Такий підхід позитивно оцінила Радка Бетчева.За її словами, в Європі практично немає суспільних медіа без регіональних мовників.

«Це вагома парадигма для забезпечення довіри до суспільних медіа. І практично немає суспільних медіа з регіональними центрами, які б не були під парасолькою єдиної компанії. Це пов’язано з тим, що лише об’єднані під єдиним дахом центральні та регіональні підрозділи можуть дотримуватися єдиних норм, стандартів, етичних правил та бути успішними і конкурентоспроможними», – сказала вона.

На її думку, концепція регіонального мовлення НСТУ передбачає «не централізацію, а оптимізацію».

«Інтерактивний зв'язок між центральними та регіональними підрозділами забезпечує додаткову вартість за всіма напрямами: в контенті, в технічних рішеннях, в оптимізації ресурсів, зокрема фінансових», – вважає експертка.

Радка Бетчева зазначила, що АТ «НСТУ» запровадило технічний ланцюг між регіонами та центром у Києві, якого раніше ніколи не існувало.

«З точки зору управління оптимізація полягає також у кращому використанні фінансових засобів – уникненні задвоювань, затроювань та нечесної конкуренції (що раніше існувала в регіональних мовників)», – додала вона.

Ірина Констанкевич поділилася своїми висновками після зустручі на власній фейсбук-сторінці.

Фото: фейсбук-сторінка Ірини Констанкевич

«Переконана, що саме незалежність є визначальною для суспільного мовника; він має бути у кожній домівці і має бути доступним. Також важливим є якісний контент», – написала вона.

Народна депутатка зазначила, що  в Європі 11% загальнаціонального радіоефіру зайнято регіональним мовником, в Україні ця частка контенту становить 15%.

«Це гарний показник, адже наявність регіонального мовника підвищує рівень довіри суспільства», – вважає пані Констанкевич.

Світлана Остапа  назвала причини, чому наглядова рада підтримала Концепцію регіонального мовлення Суспільного на 2020–2021 роки.

За її словами, одна з них полягає в тому, що концепція дасть змогу вимірювати показники популярності міжрегіональної платформи.

«Ми побачимо показники якості контенту у філіях», – сказала вона. Раніше філії не потрапляли до панелі вимірювання.

За словами пані Остапи, друга причина –  це можливість створювати проєкти на конкурсних засадах. Без конкурсу «немає з ким конкурувати й немає з ким порівняти».

Вона відзначила якість інформаційного мовлення регіональних філій Суспільного.

«Новини в регіонах уже покращилися порівняно з попередніми роками. Вони мають високу якість. Про це свідчать і моніторинги, і матеріали критиків. Тепер черга за проєктами в регіонах. Від Верховної Ради, тобто від фінансування на наступний рік, залежить, скільки таких проєктів буде», — сказала Світлана Остапа.

Нагадаємо, що упродовж 2020 року Національна суспільна телерадіокомпанія Україні впроваджує нову концепцію регіонального мовлення, згідно з якою всі філії працюватимуть як міжрегіональна платформа. 

Згідно з цією концепцією, філії працюватимуть за уніфікованою сіткою мовлення, в якій посилиться вечірня інформаційна година.  Під час інформаційної години до поданих фактів одразу мають додавати фаховий аналіз подій. 

Фото: Анастасія Мантач, сайт suspilne.media