У 2017 році повноваження Держкомтелерадіо знову скоротилися. По-перше, державне мовлення, яким опікувався Держкомітет, перетворено на суспільне. По-друге, створено Інститут книги, який займатиметься програмою «Українська книга», що її дотепер виконував Держком. Водночас на Держкомтелерадіо покладені обов’язків з реалізації кількох важливих законів, зокрема, про суспільне мовлення та реформування друкованих ЗМІ — останнє триватиме до кінця 2018 року.

За словами голови комітету Олега Наливайка, зроблено вже чимало, але попереду ще багато роботи. Зокрема, щоб завершити організаційно-правову реформу суспільного мовлення, потрібно відповідно до закону перетворити державне підприємство «Студія “Укртелефільм”» на публічне акціонерне товариство і приєднати його до ПАТ НСТУ. Поки що «Укртелефільму» реформа безпосередньо не торкнулася.

Крім того, в першому півріччі 2017-го багато зусиль комітет доклав до проведення міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення» і реалізації закону про надання дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора і тимчасово окупованої території України. Станом на 6 липня 2017 року вже видано 548 дозволів; 87 заявникам було відмовлено; 239 заяв перебувають на стадії розгляду.

Наразі можна почути також і про необхідність зміни назви комітету, оскільки вже немає державного телебачення і радіомовлення, або й узагалі лунають заклики про ліквідацію такого державного органу. Та для цього необхідно вносити зміни до Конституції України. Про все це детально — в інтерв’ю Олега Наливайка сайту «Суспільне мовлення».

– Пане Олеже, що в 2017 році вже встиг зробити Держкомтелерадіо в реалізації законів щодо реформування друкованих ЗМІ; суспільного мовлення; видачі дозволів на ввезення видавничої продукції, яка має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора і тимчасово окупованої території України?

– Державний комітет робив усе можливе задля реалізації цих законів. Розпочну з реформування друкованих ЗМІ.

Держкомтелерадіо затвердив Порядок формування переліку друкованих ЗМІ та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі. Сформований до 1 липня 2016 року Перелік друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, затверджено постановою уряду.

Також комітет затвердив Порядок формування зведеного переліку об’єктів реформування. Ми підготували проект постанови Кабміну «Про затвердження Порядку надання державної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження». Мінфін не підтримав проекту постанови, зазначивши, що в проекті держбюджету на 2017 рік видатків на держпідтримку реформованих друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження не передбачено. Відповідні пропозиції також буде надано Мінфіну при формуванні проекту держбюджету на 2018 рік.

У 2017 році триває формування Зведеного переліку з урахуванням інформації, що надходить від засновників (співзасновників). На сьогодні у Зведеному переліку 690 комунальних і державних видань, із них комунальних — 612 видань, державних — 78. Зведений перелік постійно доповнюється й оновлена інформація щомісячно розміщується на веб-сайті Держкомтелерадіо.

Перелік учасників першого етапу реформування умовно розділено на чотири категорії відповідно до стадії реформування. Так, результати моніторингу свідчать про те, що станом на 1 липня 2017 року 60 друкованих ЗМІ та редакцій — учасників першого етапу — здійснили перереєстрацію друкованих ЗМІ зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості; 127 юридичних осіб перебувають у процесі припинення; 27 реорганізованих комунальних редакцій наразі очікують перереєстрації друкованого ЗМІ; у 36 редакцій — учасниць першого етапу ще не зібрані відповідні документи для подання державному реєстратору.

Наразі згідно з інформацією з регіонів та безпосередньо від головних редакторів комунальних редакцій, процес реформування вже розпочали й учасники другого етапу реформування.

8 червня 2017 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6560 «Про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо удосконалення механізму реформування друкованих ЗМІ», яким пропонується, серед іншого, встановити відповідальність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та про спосіб реформування; заборону розірвання трудового договору з керівником редакції з ініціативи власника або уповноваженого органу — без згоди трудового колективу. Держкомтелерадіо здійснюватиме супровід законопроекту у комітетах та на пленарних засіданнях Верховної Ради.

Щодо суспільного мовленняДержкомтелерадіо реалізував важливе завдання для інформаційної сфери країни — реформував державні телерадіокомпанії на суспільного мовника. Ми вжили всіх необхідних заходів щодо завершення перетворення на суспільного мовника Національної телекомпанії України, її філій (регіональних та центральних дирекцій).

Нагадаю, 28 грудня 2016 року Кабмін за поданням Держкомтелерадіо затвердив статут ПАТ «НСТУ». Наразі відповідно до розпорядження від 16 січня 2017 року «Про визначення органу, що здійснює функції з управлінням майном ПАТ «НСТУ», уряд визначив Держкомтелерадіо органом, який здійснюватиме функції з управлінням майном ПАТ «НСТУ».

Наказом голови Держкомтелерадіо від 18 січня 2017 року затверджено положення про Наглядову раду та правління ПАТ «НСТУ».

19 січня 2017 року ПАТ «НСТУ» було зареєстровано. Відповідний запис відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10 квітня на конкурсній основі наглядова рада НСТУ обрала головою правління Суспільного мовлення Зураба Аласанію. 4 травня 2017 року відбулося підписання з ним контракту, який вступив у силу з 13 травня. 15 травня наглядова рада обрала шістьох членів правління НСТУ. Членів правління, як і голову правління, обрано строком на чотири роки.

Держкомтелерадіо як акціонеру залишилося здійснити останній крок для завершення реформи, а саме корпоратизувати та приєднати до юридичної особи ПАТ «НСТУ» державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”», яке відповідно до закону має увійти до складу суспільного мовника. З приєднанням «Укртелефільму», як відомо, існували проблеми через судові тяжби щодо майна та великі борги із виплати зарплат.

Держкомтелерадіо розробив проект постанови Кабміну «Питання перетворення державного підприємства “Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”” у публічне акціонерне товариство “Укртелефільм”», яким визначено механізм та «дорожню карту» перетворення. Міністерство фінансів України, Державна аудиторська служба України, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку погодили проект постанови без зауважень; Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд, Мін’юст — із зауваженнями. Після доопрацювання проекту постанови його буде подано на розгляд уряду.

Крім того, в червні комітет призначив нового керівника підприємства — Віктора Підлісного.

Також Держкомтелерадіо спільно з НСТУ багато зусиль доклав до організації і проведення в Україні пісенного конкурсу «Євробачення-2017» у травні цього року. Хочу наголосити, що конкурс відбувся вже на каналі Суспільного мовлення.

І, нарешті, про виконання закону про надання дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора і тимчасово окупованої території України.

У рамках імплементації закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», що набув чинності 1 січня 2017 року, видано постанови уряду від 05.04.2017 № 262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України» та від 05.04.2017 № 235 «Про затвердження Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово-окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу».

Також я цього року підписав накази Держкомтелерадіо «Про затвердження складу експертної ради Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України»; «Про затвердження Положення про експертну раду Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України»; «Про затвердження Критеріїв оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України»; «Про затвердження Рекомендацій з підготовки рецензії щодо оцінки та характеристики змісту видання»; «Про затвердження Положення про Реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України»; «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг».

Ще один наказ Держкомтелерадіо від 6 липня 2017 року № 129 «Про затвердження Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів та вилучення з обігу видавничої продукції за порушення вимог статті 28¹ Закону України “Про видавничу справу”» подано на державну реєстрацію до Мін’юсту.

Станом на 6 липня 2017 року видано 548 дозволів; 87 заявникам відмовлено у їхній видачі, у тому числі на підставі висновку експертної ради — одному. На даний момент 239 заяв перебувають на стадії розгляду, одне видання ми винесли на розгляд експертної ради у зв’язку з невідповідністю Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

– Чи передав уже Держкомтелерадіо свої повноваження у книговидавничій сфері Мінкульту?

– Справді, щоб уникнути дублювання повноважень у книговидавничій сфері уряд своєю постановою від 24 травня 2017 року № 442 вніс зміни до положень про Держкомтелерадіо та Міністерство культури. До повноважень Мінкультури віднесені питання щодо порядку та критеріїв формування переліку книжкових видань, передбачених до випуску за бюджетними програмами випуску книжкової продукції; розвитку книговидавничої справи та книгорозповсюдження; популяризації вітчизняної книговидавничої продукції; здійснення Українським інститутом книги функцій з виконання програм підтримки книговидавничої справи; здійснення інформаційного та організаційного забезпечення участі України в міжнародних книжкових виставках, ярмарках, форумах тощо.

Водночас Держкомтелерадіо у видавничій сфері буде здійснювати підготовку пропозицій щодо вдосконалення системи державного управління; аналіз та прогнозування розвитку ринку; забезпечення дотримання державної мовної політики; забезпечення підвищення кваліфікації працівників ЗМІ, видавничої сфери, поліграфії; ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції тощо.

Також із метою недопущення на український ринок видавничої продукції антиукраїнського змісту на Держкомтелерадіо покладено функції обмеження ввезення видавничої продукції з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України.

Серед цих функцій — уже згадана видача дозволів; ухвалення рішень про накладення штрафу за розповсюдження на території України такої видавничої продукції без наявності відповідного дозволу; вилучення її з обігу; ведення відповідного реєстру.

– Який штат Держкомтелерадіо? Скільки коштів виділено з держбюджету на 2017 рік?

– Штатний розпис Держкомтелерадіо на 2017 рік погоджений Міністерством фінансів, в апараті комітету — 130 працівників.

Державним бюджетом 2017 року за програмою 1701010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення» за загальним фондом затверджено видатки в сумі 24 565,9 тис. грн. Станом на 5 липня 2017 року програма профінансована стовідсотково згідно з лімітами на січень — липень у сумі 14 323,4 тис. грн.

– Чи вдалося вирішити проблему з приміщенням видавництва Української енциклопедії? Скільки в Україні наразі існує державних видавництв?

– Питання розміщення в Києві наукової установи «Енциклопедичне видавництво» за адресою вул. Богдана Хмельницького, будинок № 51, літ. А буде вирішено після укладення договору оренди установи з КП «Київжитлоспецексплуатація».

На даний час проводиться робота щодо укладання договору про реструктуризацію заборгованості на приміщення між КП «Київжитлоспецексплуатація» та «Енциклопедичним видавництвом» на суму понад 700 тис. грн. відповідно до зобов’язань з оплати заборгованості за договором оренди попереднього орендаря, ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана».

Для виконання статутної діяльності Державну наукову установу «Енциклопедичне видавництво» тимчасово розміщено в приміщенні Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 63, де створено всі умови для її стабільного функціонування.

До сфери управління Держкомтелерадіо належить 17 державних видавництв. У Держреєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровано близько 6 тис. суб’єктів видавничої справи. Статистичного дослідження щодо кількості існуючих в Україні державних видавництв серед зареєстрованих суб’єктів видавничої справи Держкомтелерадіо не проводив. Натомість дана інформація перебуває в розпорядженні Мінекономрозвитку, яке щоквартально збирає інформаційно-аналітичні матеріали від центральних органів виконавчої влади про ефективність управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

– Які у вас відносини з МІП, Комітетом із питань свободи слова та інформаційної політики?

– Держкомтелерадіо тісно співпрацює з МІП, зокрема щодо інформаційного захисту інтересів держави шляхом відновлення і розширення присутності українських телерадіомовників на тимчасово окупованих територіях, а також реалізації суспільно важливих державницьких інформаційних кампаній у ЗМІ.

Представники Держкомтелерадіо входять до Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення, засідання якої відбуваються щомісяця (а буває й щотижня) для оперативного вирішення питань спільними зусиллями органів, що опікуються інформаційною сферою.

У результаті спільних зусиль НСТУ наразі має дозволи Нацради на тимчасове мовлення на території проведення АТО з використанням 17 частотних присвоєнь для теле- і радіомовлення в Донецькій і 17 частотних присвоєнь — в Луганській областях.

З профільним Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики у нас також конструктивна співпраця, представники Держкомтелерадіо постійно беруть участь у його засіданнях. Зокрема, здійснюють супровід законопроектів, розроблених Держкомтелерадіо. Яскравим прикладом такої співпраці є схвалення профільним комітетом та прийняття Верховною Радою закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». 14 та 15 червня я взяв участь у виїзному засіданні комітету на Донеччині. Метою цієї поїздки була перевірка стану виконання Рекомендацій Комітету органам центральної виконавчої влади України, Донецькій та Луганській обласним державним військово-цивільним адміністраціям, напрацьованих за результатами виїзного засідання Комітету в регіон проведення АТО в червні минулого року.

– Ви раніше дуже плідно співпрацювали з донорами. Як справи цього року?

– Держкомтелерадіо є бенефіціаром та виступає партнером у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. В рамках реалізації надається експертна допомога з упровадження в українське медійне законодавство європейських стандартів, відбувається підвищення професійності незалежних ЗМІ, як наслідок впроваджуються новітні медійні технології, відбувається вдосконалення організаційного потенціалу неурядових організацій, що працюють у сфері мас-медіа.

У рамках реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2015–2017 роки комітет виступає бенефіціаром та партнером проекту «Свобода медіа в Україні», який виконується за донорської підтримки Європейської Комісії. Партнером проекту є також Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Результатом його виконання минулого року стала розробка законопроекту «Про аудіовізуальні послуги», який нині доопрацьовує робоча група при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, а також впровадження європейських стандартів у сферу регулювання аудіовізуальних послуг у частині прозорості медіавласності. Окрім того, відбулася кампанія з інформування громадськості про цінності суспільного мовлення. У 2017 році планується подальше надання з боку Ради Європи підтримки в роботі з удосконалення українського законодавства в сфері медіа та розробці відповідних підзаконних актів; посилення спроможності Нацради в питаннях прозорості медіавласності; реформування друкованих комунальних ЗМІ; впровадження в Україні мовлення громад; розповсюдження європейських практик щодо висвітлення виборчих процесів у медіа.

На підтримку реформи друкованих ЗМІ спрямований цьогорічний проект Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Підтримка реформи державних та комунальних ЗМІ». У рамках проекту проводяться експертні консультації й тематичні навчання для співробітників редакцій, розроблялися зміни до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Окрім того, планується запуск спеціалізованого інтернет-порталу з питань реформування друкованих ЗМІ.

Держкомтелерадіо також є бенефіціаром низки інших проектів міжнародної технічної допомоги — зокрема, проекту «Український медійний проект (У-Медіа)», який реалізується в Україні міжнародною організацією «Інтерньюз Нетворк» із 2011 року за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Учасниками проекту з української сторони загалом стали понад 30 громадських організацій, що працюють у сфері масмедіа. У рамках проекту «У-Медіа» проводяться національний та регіональний медіамоніторинги, круглі столи, тренінги, дискусії, навчання з цифрової та особистої безпеки журналістів, зокрема тих, які працюють у небезпечній зоні на сході України, а також відбуваються заходи, спрямовані на підвищення медіаграмотності широких кіл громадськості, та надаються консультації з питань дотримання законодавства, покращення організаційної спроможності неурядових медіаорганізацій.

Із 2014 року в рамках Канадської програми технічного співробітництва з Україною за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади в Україні реалізується проект «Сприяння журналістським розслідуванням». У рамках проекту проводяться тренінги для журналістів щодо виробництва телевізійних розслідувань, надається підтримка медійним організаціям-партнерам задля створення програм у форматі журналістських розслідувань та їхнього розміщення на різних, у тому числі регіональних, телеканалах та інтернет-ресурсах. У проекті беруть участь медіаорганізації, які спеціалізуються на проведенні журналістських розслідувань на суспільно значущі теми, такі як ГО «Громадське телебачення», ГО «Громадянська cлужба «Свідомо» та інші.

Проект «Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту», який реалізується з березня 2016 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади, передбачає створення і збільшення обсягу медіаконтенту з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб та громад, що їх приймають, а також спрямований на підвищення якості медіаконтенту з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Партнерами проекту є понад двадцять ЗМІ, в тому числі НСТУ і регіональні філії суспільного мовника, та громадські медійні організації. У рамках проекту розповсюджується актуальна інформація, публікуються у друкованих місцевих і національних ЗМІ матеріали, які стосуються питань переселенців та громад, що їх приймають, а також створюються і розміщуються на телеканалах та інтернет-ресурсах відеосюжети, телепрограми з цієї тематики.

Також Держкомтелерадіо є бенефіціаром проекту «Програма партнерства у галузі мас-медіа в Україні» (UMPP), що спрямований на підвищення професійності журналістів та впровадження новітніх технологій у роботу ЗМІ та який впроваджує в Україні з 2007 року Рада Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за фінансової підтримки Державного департаменту США. У рамках проекту встановлюються партнерські контакти між українськими регіональними медіа та американськими партнерами. Відбуваються взаємні візити журналістів та працівників ЗМІ України та США, під час яких партнери обмінюються досвідом щодо питань менеджменту, функціонування веб-сайтів масмедіа, журналістської майстерності. Окрім того, проводяться семінари та кругли столи учасників проекту, де обговорюються результати партнерської діяльності.

Держкомтелерадіо також виступатиме бенефіціаром «Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні», який впроваджуватиметься в рамках угоди між урядом України та урядом Японії про технічну співпрацю та грантову допомогу. Проект, донором якого є Японське агентство міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA), стосується розбудови спроможності НСТУ. Він передбачає проведення тренінгів для персоналу суспільного мовника щодо використання сучасного телевізійного обладнання та вироблення власного якісного програмного продукту, а також створення на базі суспільного мовника інформаційної структури для висвітлення природних катастроф та надзвичайних ситуацій. Проект нині перебуває на реєстрації в Мінекономрозвитку.

– Чи розробляє наразі Держкомтелерадіо якісь законопроекти, інші нормативно-правові документи, і якщо так, то які?

– Для забезпечення належного доступу до інформації осіб із порушеннями зору Держкомтелерадіо за участю громадських організацій підготовив законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення аудіокоментування телепродукту». Законопроектом пропонується встановити частку загального обсягу телевізійного добового мовлення, адаптовану для сприйняття особами з порушеннями зору шляхом аудіокоментування українською мовою в розмірі не менше 10 %.

Аналогічний законопроект, спрямований на забезпечення належного доступу до інформації осіб із порушеннями слуху, перебуває на розгляді в парламенті.

Для підтримки дітей журналістів, які загинули у зв’язку з виконанням службових обов’язків, Держкомтелерадіо підготував два проекти указів Президента України, які перебувають на стадії погодження із зацікавленими органами.

Найближчим часом на розгляд уряду буде подано проект постанови Кабміну, який визначатиме механізм перетворення ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на ПАТ «Укртелефільм».

Водночас у зв’язку з успішною підготовкою Концепції інформування громадськості щодо євроатлантичної інтеграції Держкомтелерадіо доручено підготувати проект Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки, який наразі доопрацьовується із залученням як вітчизняних, так і іноземних експертів.

Фото: Олексій Темченко