Ганна Бичок пропрацювала в Національній телекомпанії України (з 19 січня 2017 року – ПАТ «НСТУ») понад 11 років. Під час керівництва компанією Зурабом Аласанією стала заступником гендиректора з фінансово-економічних питань, державних закупівель та матеріально-технічного забезпечення, маючи за спиною понад 30 років стажу в фінансовій діяльності. Після звільнення за власним бажанням гендиректора за день до реєстрації ПАТ «НСТУ» 18 січня 2017 року голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко призначив Ганну Бичок тимчасово виконуючою обов’язки голови правління суспільного мовлення.

З моменту призначення Ганні Бичок разом з новими менеджерами, відповідальними за удосконалення сітки мовлення «UA: Першого», довелося боротися з кризою, пов’язаною з підготовкою проекту «Євробачення-2017», яка тягнулися кілька місяців і вибухнула відходом частини команди. Наразі пані Бичок готує фундамент для нового голови правління НСТУ, якого у квітні на конкурсі обере Наглядова рада.

В інтерв’ю сайту «Суспільне мовлення» Ганна Бичок розповіла про суперечності під час засідань Наглядової ради, які, на її думку, є значно кращими за мовчазну згоду, про руйнівний фінансовий стан НСТУ, про те, що 75 телевізійних ліцензій оптимізують і їх стане 31, про те, що колектив чекає скорочення, а також про свою заробітну плату.

 – Пані Ганно, як ви сприйняли інформацію, що саме вас призначать виконуючою обов’язки керівника новоствореної об’єднаної суспільної телерадіокомпанії?

– Все сталося само собою. Я точно не планувала і не бажала брати на себе таку відповідальну місію – бути керівником новоствореної об’єднаної суспільної телерадіокомпанії. Чому так сталося? Мабуть, тому що я з самого початку реального проведення реформи була в центрі роботи. Це був складний період як для мене, так і для моїх колег із Національної телекомпанії України, Держкомтелерадіо та обласних телерадіокомпаній. Ми всі заглибилися в процес реформи і намагалися вибудувати нову структурну одиницю, яка мала би певний зрозумілий статус у правовому полі та у відповідності до прийнятого спеціального законодавства нарешті отримала фінансову стабільність. Ми намагалися почати технічне переоснащення та перейти до головного – створювати суспільне мовлення, на яке так довго очікує наше суспільство.

Саме в той час пролунали заклики призупинити реформування, мотивуючи це неможливістю проведення в Україні «Євробачення-2017». Для мене та моїх колег було зрозуміло, що такі заклики є спланованими. Якщо ми зупинили б реформу в листопаді-грудні, то отримали б «довгобуд», який добудовували б ще не один рік.

Потрібно було робити нові конкурси на оцінку майна, декілька інвентаризацій, саму оцінку майна, формування статутного капіталу тощо. Тому ми командно – НТКУ, Держкомтелерадіо, філії – почали попри всі негаразди та перепони працювати, як в останній день жити.

Під час цього напруженого процесу мене обрали заступником голови комісії з перетворення НТКУ, об’єднаної в ПАТ «НСТУ». Це був кінець 2016-го – початок 2017 року, потрібно було професійно закінчити бюджетний рік усієї системи, не схибити з початком нового бюджетного року і, звичайно ж, зареєструвати ПАТ «НСТУ». І під час цього найнапруженішого періоду ще постійно доводилося чути, що «все пропало» з проведенням пісенного конкурсу «Євробачення» в Україні.

Одним словом, я продовжувала так само працювати, але вже в іншому статусі. Зрозуміло, що на такий стислий і непростий період призначати когось нового на посаду керівника ПАТ «НСТУ» було б недоречним, тому голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко доручив тимчасово виконувати обов’язки голови правління мені. Його пропозицію закріплено постановою Кабінету Міністрів України, в якій зазначено, що я тимчасово виконуватиму обов’язки голови правління суспільного мовника до обрання нового керівника на конкурсі, який проводитиметься Наглядовою радою.

– Як у вас складається співпраця з Наглядовою радою «НСТУ»?

– Наглядова рада почала повноцінно працювати в день реєстрації ПАТ «НСТУ» 19 січня 2017 року. В цей день я була на першому засіданні, з того часу ми тісно співпрацюємо. Кожного разу на засіданнях Наглядової ради присутні керівники чи фахівці ПАТ «НСТУ» в залежності від складності та тематики питань, які розглядаються. На мій погляд, на сьогодні між ПАТ «НСТУ» та Наглядовою радою існує повне взаєморозуміння. У нас проходять обговорення питань, іноді суперечливі, але це є нормальним процесом, гірше було б, якби була мовчазна згода. Всі члени Наглядової ради дуже ретельно підходять до ухвалення будь-якого рішення. Така позиція Наглядової ради, звичайно ж, напружує НСТУ, але я особисто сприймаю такі підходи як виважені та професйні.

– Чи всі необхідні для роботи ПАТ «НСТУ» рішення ухвалює Наглядова рада? Якщо ні, то яких наразі бракує?

– На сьогодні всі необхідні рішення для організації виробничого процесу прийняті: визначені умови та розміри оплати праці, що дало можливість сформувати штатні розписи ПАТ «НСТУ» разом із філіями та виплачувати заробітну плату працівникам; названі основні напрями роботи ПАТ «НСТУ»; визначено розмір посадового окладу голови правління, на підставі чого в штатному розписі публічного акціонерного товариства з’явилася вакантна посада голови правління, тобто створена можливість проведення конкурсу на обрання голови правління та інші питання.

– Чи попереджені вже заступники генерального директора НТКУ про скорочення цих посад після обрання голови і членів правління?

– В існуючому штатному розписі залишилися посади заступників генерального директора та радника генерального директора НТКУ, яка 19 січня 2017 року припинила свою діяльність, наразі всі ці посади зайняті працівниками. 22 лютого 2017 року підписаний наказ про скорочення штату ПАТ «НСТУ» у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Відповідно до вимог Кодексу законів про працю, профспілкова організація попереджається за три місяці до дати звільнення працівників, а власне працівників попереджає адміністрація не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці працівникові обов’язково пропонуються інші наявні вакантні посади. Профспілкову організацію вже повідомлено щодо проведення такого скорочення, працівники будуть попереджені не пізніше ніж за два місяці до звільнення.

– Чому не призначені тимчасово виконуючі члени правління? І хто, на ваш погляд, це мав зробити?

– Члени правління не призначаються, а відповідно до вимог спеціального Закону про створення суспільного мовлення в Україні та статуту ПАТ «НСТУ» вибираються на конкурсних умовах. Наглядова рада теж констатує, що тимчасово виконуючі обов’язки члени правління не призначаються, оскільки така форма призначення суперечить чинному законодавству. Члени правління будуть вибрані на конкурсних умовах за поданням обраного голови правління Наглядовою радою. Це має відбутися в квітні-травні.

– Новообраний голова правління НСТУ отримуватиме 76 800 гривень. Чи отримуєте ви таку ж заробітну плату як тимчасово виконуюча обов’язки голови правління?

– Такий розмір посадового окладу (76 800 грн) визначений голові правління НСТУ Наглядовою радою відповідно до показників, встановлених спеціальною постановою Кабміну № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності». В додатку до зазначеної постанови Кабміну окреслені показники для визначення посадового окладу керівника такої організації, якими є вартість активів або середньооблікова чисельність працівників. Враховуючи показники ПАТ «НСТУ», максимальний посадовий оклад голови правління міг би бути 130 560 грн. Встановлений оклад – найменший можливий розмір посадового окладу. Щодо мотивації визначення саме такого розміру не маю жодної інформації.

Я не претендую і не отримую заробітну плату, виходячи з встановленого окладу голові правління, хоча законодавство це й дозволяє. Мій посадовий оклад, як і всіх заступників, у сім разів менший за визначений Наглядовою радою оклад голови правління.

– Нацрада з питань телебачення і радіомовлення спростила діяльність ліцензіата – суспільного мовника. Раніше радійних ліцензій було 87, тепер вони будуть об’єднані за трьома програмами «Українського радіо» («Перший канал», «Промінь», «Культура») та Всесвітньою службою «Радіо Україна», тобто буде всього чотири ліцензії. Ви вже подали документи до Нацради на внесення змін до ліцензії?

– НСТУ тривалий час проводила консультації з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення з цього питання, окремо проводилась спеціальна роз’яснювальна робота з регіональними філіями, які мали десятки ліцензій на радіомовлення, велику роботу здійснено центральною філією «Українське радіо». Врешті-решт був розроблений спеціальний наказ ПАТ «НСТУ», який регулює мовлення у відрізках центральної філії «Українського радіо» та регіональних філій, після чого до Нацради були подані пакети документів для внесення змін до ліцензій з радіомовлення. Після внесення відповідних змін в ПАТ «НСТУ» буде п’ять ліцензій на радіомовлення: «Українське радіо», «Радіо Промінь», «Радіо Культура», Всесвітня служба радіомовлення  Україна та «Тиса FM».

Крім того, ми оптимізували проведення чисельних тендерних процедур, підписання договорів та адміністрування цих процесів. Після внесення відповідних змін до ліцензій кошти на закупівлю послуг з трансляції радіопрограм будуть акумулюватися в центральній філії «Українське радіо». Остання проводитиме тендерні процедури та укладатиме договори з операторами зв’язку, а регіональні філії будуть сплачувати лише за трансляцію комерційних проявів.

– Чи будуть об’єднані телевізійні ліцензії?

– Об’єднана ПАТ «НСТУ» має 75 ліцензій на телемовлення. В 2017 році проводяться консультації з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення щодо їхньої оптимізації. Вже знайдені рішення і після завершення оптимізації ліцензій на радіомовлення розпочнеться робота з переоформлення ліцензій на телемовлення. В результаті оптимізації очікуємо отримати лише 31 ліцензію.

– Заступник гендиректора Олександр Мельничук, який відповідає за контент, розповів сайту «Суспільне мовлення», що планує активно співпрацювати з філіями, робити на «UA: Першому» новини з регіонів, вносити зміни у сітку мовлення НСТУ. Чи потрібні такі зміни, зважаючи на те, що у квітні-травні розпочне діяльність новообране керівництво, яке буде реалізовувати свою концепцію?

– Так, заступник гендиректора Олександр Мельничук займається саме контентом, і дійсно, зараз відбуваються деякі зміни у сітці мовлення НСТУ. Зокрема, збільшено випуски новин, з лютого додали випуск о 15:00, планується інформаційна програма або ж додатковий випуск новин вранці о 9:00. Напрацювань є чимало, але є й розуміння того, що новообраний керівник розробить концепцію розвитку ПАТ «НСТУ», підбере собі команду, з якою і буде її реалізовувати.

– Чи змінилися новини на «UA: Першому» з приходом на посаду директора творчого об'єднання «Новини» Сергія Мамаєва?

– Про таку зміну ще зарано говорити, оскільки Сергій Мамаєв працює в штаті лише з 13 лютого. Але головним продюсером з інформаційного мовлення працює, як і раніше, Владислав Грузинський. Він координує роботу щоденного інформаційного мовлення.

– Зурабу Аласанії закидали значне падіння рейтингів «UA:Першого». Чи зросли рейтинги каналу за останні кілька місяців? Завдяки яким програмам? Чи проводите ви вимірювання рейтингів?

– Звичайно, ми проводимо вимірювання рейтингів. Вони дещо виросли за останні місяці. Мені дуже хотілося б, щоб до приходу нового керівника ми не допустили їхнього падіння. Намагаюся контролювати цей надважливий напрямок роботи.

В середньому показники телеканалу в 2017 році зросли на 50% (рейтинг) та на 23% (частка) за аудиторією 18+. Показники дивлення каналу за аудиторією «Київ» також зросли, в середньому на 37% (рейтинг) і 24% (частка).

– Чи відбудеться фінансовий аудит ПАТ «НСТУ» з приходом нового керівництва?

– Сьогодні НСТУ отримала рішення Наглядової ради щодо забезпечення проведення аудиту після обрання голови правління. Я вважаю це рішення абсолютно правильним.

– Телеканал «Ера» вже майже 20 років мовить на частотах «UA: Першого». У квітні у «Ери» завершується ліцензія. Чи готовий цей мовник попрощатися з «UA: Першим»?

– НТКУ довгий час мала незручності із розірваною ліцензією. У 2001 році Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс і визнала ТОВ «ТРК “Ера”» переможцем конкурсного відбору на використання радіочастотних мереж УТ-1. Таким чином, Нацрада своїм рішенням забрала на користь ТОВ «ТРК “Ера”» 5,3 години ефірного часу УТ-1.

Рішенням Нацради від 5 грудня 2002 року № 1056 було затверджено сітку мовлення в мережі УТ-1, зміненої під час продовження строку дії ліцензії на ефірне мовлення, яка залишається чинною на сьогодні у такому вигляді:

09:00 – 23:00 – НТКУ

23:00 – 01:18 – «Ера»

01:18 – 06:00 – НТКУ

06:00- 09:00 – «Ера»

Держкомтелерадіо ще в 2001 році звертався до Президента України стосовно того, що ухвалене Нацрадою рішення порушує прикінцеві положення Закону України «Про телебачення і радіомовлення». У ньому йдеться про те, що під час оголошення загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях встановлюється особливий режим роботи телебачення і радіомовлення, відповідно до якого розповсюдження в ефірі теле- і радіопередач (програм) здійснюється лише телерадіоорганізаціями уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення.

Таким чином Держкомтелерадіо дійшов висновку, що прийняте рішення Нацради суперечить інтересам національної безпеки держави.

НТКУ, своєю чергою, також неодноразово зверталася з листами щодо критичної ситуації, яка склалась у питанні з розподілом ліцензійного часу державної НТКУ та приватної телерадіокомпанії «Ера» на Першому, тоді ще загальнодержавному телевізійному каналі. Зокрема, ще в 2009 році після ухвалення Нацрадою рішення щодо продовження строку дії ліцензії НТКУ зі збереженням розподілу наявного ліцензійного часу між НТКУ та ТОВ «ТРК “Ера”» телекомпанія зверталася до Президента України, прем’єр-міністра, секретаріату Ради національної безпеки та оборони України, Держкомтелерадіо. Результат такий, як маємо на сьогодні, але в лютому цього року ПАТ «НСТУ» вже як суспільний мовник звернулося з проханням до прем’єр-міністра України за підтримкою та до голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо забезпечення можливості мовлення суспільного мовника 24 години на добу.

– Раніше Держкомтелерадіо, отримавши звернення від тоді ще НТКУ, звернувся до Кабміну з проханням погодити проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» щодо тимчасового звільнення від оподаткування ПАТ «НСТУ». Наскільки мені відомо, НСТУ не звільнили від оподаткування? Чи є надія зробити це в 2017 році?

– Ми й ще як НТКУ, і вже як ПАТ «НСТУ» зверталися до Держкомтелерадіо щодо тимчасового звільнення від оподаткування НСТУ. Сподіваємося, що у 2017 році НСТУ буде мати таку підтримку від держави.

– Чи вистачає бюджету для роботи ПАТ «НСТУ»? Як відомо, поки що держава не додала мовнику близько 300 млн грн.

– У статті 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» визначено норму щорічного мінімального відсотку фінансування на забезпечення діяльності ПАТ «НСТУ», а саме: держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України та становить не менше 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з урахуванням внесених протягом року змін розмір 0,2% видатківстановить 1294,44 млн грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено обсяг фінансової підтримки з загального фонду на діяльність ПАТ «НСТУ» – 970,79 млн грн., яких вистачає на заробітну плату з нарахуваннями, оплату комунальних послуг, трансляцію телепрограм на 59,5% та радіопрограм 77,75% ліцензійного обсягу. При цьому не затверджено кошти на послуги виробництва теле- та радіопрограм, оплату податку на землю в сумі 30 млн грн.

Крім того, нестача фінансування в сумі 323,65 млн грн. безпосередньо вплинула на стан заборгованості перед Європейською мовною спілкою, а також заблокувала можливість отримувати будь-які ліцензійні права на спортивні змагання європейського та світового рівня та створювати нові телерадіопроекти для суспільного мовлення.

З позитивного можу зазначити те, що в цьому році вперше за останнє десятиріччя передбачені видатки на погашення японського кредиту 1996 року, який був отриманий на придбання обладнання, що вже зношене як морально, так і фізично.

Такий фінансовий стан ПАТ «НСТУ» практично руйнує діяльність новоствореної суспільної телерадіокомпанії.

– У Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для пісенного конкурсу «Євробачення – 2017», затвердженому Кабміном, Національна суспільна телерадіокомпанія повинна до 20 числа кожного місяця звітувати Держкомтелерадіо про використання коштів. Скільки коштів використала НСТУ за період до 20 лютого?

– Передбачені в державному бюджеті кошти для забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу «Євробачення – 2017» до 20 лютого поточного року практично не витрачалися. Тільки з початку березня підписуються основні договори після проведення тендерних закупівель і в березні буде використано значну суму коштів, про що обов’язково будемо інформувати суспільство.

– Після того, як частина команди пішла з проекту «Євробачення-2017», ви сказали під час брифінгу, що Київ допомагає фінансово у підготовці конкурсу. Процитую ваші слова: «655,7 млн грн. – це точно затверджений бюджет, з яких 455,7 – те, що виділяє уряд, і 200 млн – те, що виділяє місто Київ. У минулому році було виділено 50 млн грн., 15 млн. з яких повернули в бюджет міста як невикористані. У п’ятницю була сесія, на якій прийняли рішення виділити 165 млн грн., яких не вистачало до 200 млн грн., ми їх отримаємо на рахунки і будемо використовувати». Віталій Кличко заявив, що ці 200 млн грн. йдуть на інфраструктуру, благоустрій. Павло Грицак нам це підтвердив. А ви сказали, що отримуєте ці кошти на рахунок і будете використовувати. Це правда?

– Так і є. 9 лютого 2017 року КМДА прийняла рішення щодо виділення субвенції для проведення в Києві «Євробачення-2017» в сумі 165 млн грн. Кошти були виділені Держкомтелерадіо як головному розпоряднику бюджетних коштів для ПАТ «НСТУ». Його ж призначили відповідальним виконавцем Комплексної міської цільової програми «Столична культура 2016-2018». Чому саме Держкомтелерадіо? Тому що ПАТ «НСТУ», на відміну від НТКУ, яка припинила свою діяльність, не є розпорядником бюджетних коштів, а лише одержувачем. У зв’язку з цим є певні вимоги бюджетного законодавства.

Враховуючи, що мовником-організатором «Євробачення-2017» є саме НСТУ, яка безпосередньо має використовувати кошти на міжнародний конкурс, внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на підготовку та проведення «Євробачення- 2017». ПАТ «НСТУ» отримає зазначені кошти від Держкомтелерадіо на спеціальний рахунок, відкритий в Державному казначействі, і буде використовувати за цільовим призначенням відповідно до кошторису.

– Вам вдалося подолати кризовий період у формуванні команди «Євробачення»?

– Кризовий період в підготовці до проведення в Україні «Євробачення-2017» продовжувався, починаючи з липня 2016 року, та затягнувся аж до початку лютого 2017 року.

14 грудня 2016 року заступником генерального директора НТКУ був призначений Павло Грицак, який провів перші тендерні процедури, підписав декілька десятків договорів. Крім того, були здійснені оплати за рахунок коштів місцевого бюджету Києва. В січні був підготовлений, а на початку лютого затверджений кошторис на «Євробачення-2017», який забезпечив можливість проведення тендерних процедур.

Але в будь-якому разі в 2016 році було зроблено чимало підготовчої роботи, за що велика вдячність людям, які працювали в проекті «Євробачення».

Якщо говорити про фахівців, які залишили проект «Євробачення», то єдиним досить досвідченим фахівцем і людиною, яка повинна була працювати і потрібна проекту, є Вікторія Романова.

Повну команду вдалося сформувати досить швидко через те, що в Україні в цілому та в ПАТ «НСТУ» зокрема є багато талановитих людей, котрі з відповідальністю ставляться до справи, яку роблять, до людей, які працюють поряд, та врешті-решт до своєї країни.

«Євробачення-2017» – це можливість створення міжнародного іміджевого статусу для України, тому потрібна не критика, не «скандали», а консолідація зусиль, спрямованих на досягнення високого рівня проведення події в нашій країні.

– Вікторія Романова співпрацюватиме з проектом «Євробачення»? Вона залишилася на посаді заступника директора?

– Так, вона займає посаду заступника генерального директора. Проектом «Євробачення» Вікторія Романова поки що відмовилася займатися.

– Олександр Харебін залишився першим заступником генерального директора НТКУ. При тому він відверто висловлює свою критику щодо команди «Євробачення» і нового менеджменту. Як вам з ним працювати? Які обов’язки він наразі виконує?

– Олександр Харебін поки залишається на посаді першого заступника генерального директора НТКУ. В ПАТ «НСТУ» немає посади генерального директора, саме тому і мусять бути скорочені посади заступників гендиректора НТКУ – організації, яка припинила свою діяльність.

Олександр перебуває в штаті НТКУ всього два роки. З лютого 2015 по червень 2016 року в його підпорядкуванні не було жодного структурного підрозділу, яких у НТКУ, а тепер НСТУ, було і залишається понад 30. З червня 2016 року йому підпорядковуються обслуговуючі служби, в яких працюють слюсарі, електрики, сантехніки, охоронці, ключниці, прибиральниці.

На мою думку, Олександр не може професійно висловлювати критику до будь-яких процесів такого складного телевізійного проекту, як пісенний конкурс «Євробачення», оскільки він не організував навіть жодного мінітелесюжету в НТКУ. Як сказав Юліан Тувім: «Критик подібний автомобілю: чим він гірший, тим більше шуму». А ще мені до вподоби визначення терміну «критикувати» в словнику Даля: «Критикувати – робити розбір і висновки по ньому». Це означає, що потрібно мати досвід та знання справи, яку розбираєш, та робити висновки.

Фото з архіву Ганни Бичок