Публіцист та телерадіоведучий Віталій Портников вважає, що Суспільне мовлення повинно насамперед піднімати такі теми, які не обов'язково відповідають завданням рекламного ринку. «Тем цих – безліч: культура, соціальні проблеми, історія, суспільна і політична дискусія, інтереси меншин... Про неупереджені новини я вже й не згадую, це - даність», – каже він.

За його словами, це зовсім не означає, що таке мовлення не може бути популярним і комерційно успішним, не може знімати «рейтингові» програми. «Може і повинно, подивіться хоча б на популярні шоу і серіали BBC», – стверджує він.

Віталій Портников переконаний, що робота в наглядовій раді не буде простою. «Для нашої ефективної роботи важливий насамперед суспільний інтерес до створення незалежного мовлення. Цей інтерес має бути виражений і в увазі до змін на колишньому державному телебаченні, і в підтримці, і в бюджеті», – зауважує він. І додає, що члени наглядової ради повинні здійснювати свою діяльність виключно на громадських засадах. «Якщо з моєю думкою не погодяться, зобов'язуюсь передавати свою винагороду у фонд розвитку суспільного мовлення», – заявляє він.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном Глібовицьким, Сергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність»), Ігорем Хохичем (від парламентської групи «Партії «Відродження»), Миколою Давидюком (від парламентської фракції «Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимиром Яворівським (від парламентської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»), Тарасом Шевченком (від правозахисної сфери), Тетяною Лебедєвою (від медійних організацій) та Наталею Скрипкою (від сфери захисту прав осіб з особливими потребами).

– Віталію, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

– Вважаю Суспільне мовлення мовленням на майбутнє. Сьогодні в нашій країні практично немає того приватного телемовлення, яке існує в усьому цивілізованому світі, телемовлення, вибудуваного за законами бізнесу. Навпаки, провідні українські телеканали сьогодні є улюбленими іграшками своїх власників і забезпечують їм політичний і пропагандистський вплив. Якщо така ситуація збережеться – це означатиме, що Україна ніколи не стане демократичною європейською країною і ніякого суспільного мовлення в ній теж не буде, якими б гарними словами не називали державний телеканал. Але, якщо внаслідок демонополізації, економічних і політичних перетворень, Україна зміниться – зміниться й її приватне телемовлення. Тоді будуть важливі завдання суспільного мовлення. Воно повинно буде насамперед піднімати теми, які не обов'язково відповідають завданням рекламного ринку. Тем цих – безліч: культура, соціальні проблеми, історія, суспільна і політична дискусія, інтереси меншин ... Про неупереджені новини я вже й не згадую, це – даність. Це, до речі, зовсім не означає, що таке телебачення не може бути популярним і комерційно успішним, знімати «рейтингові» програми. Може і повинно, подивіться хоча б на популярні шоу і серіали BBC. І, тим не менш, воно може дозволити собі і те, що свідомо приберуть з сітки мовлення телеканали, які розраховують на прибуток.

– Чи ставили вам якісь завдання представники депутатської фракції, яка вас обрала членом НР?

– Члени фракції побажали мені відстоювати свої уявлення про суспільне мовлення і журналістику. Ось і всі завдання.

– На яких саме питаннях ви хотіли б зосередитися в наглядовій раді?

– Думаю, тут важливе не питання моїх бажань, а питання розподілу функцій та компетенції серед членів ради, у цьому ще належить розібратися. Крім того, громадська рада - це дискусійний орган, а не адміністративна рада.

– Склад наглядової  ради вже майже сформований. З ким з її членів ви знайомі? Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– Знаю багатьох членів ради – когось особисто, когось з професійної діяльності. Для нашої ефективної роботи важливий насамперед суспільний інтерес до створення незалежного мовлення. Цей інтерес має бути виражений і в увазі до змін на колишньому державному телебаченні, і в підтримці, і в бюджеті. Не думаю, що наша робота буде простою.

– Одним з перших завдань наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

– Вважаю, що відповідні документи повинні бути розроблені фахівцями. Тут важлива спільна робота Національної ради, наглядової ради і керівництва НТКУ.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– В ідеалі не хотів би бачити рекламу на суспільному мовленні. Однак у мене питання: а як воно буде сьогодні фінансуватися? Зрозуміло, що в нашій країні абонентська плата - це прямий шлях до закриття каналу. Залишається бюджет, в якому немає грошей ні на що.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Вважаю, що за останній час вдалося змінити контент в кращу сторону, але розумію, як непросто робити такі зміни в умовах бюджетного дефіциту, громадської інерції і неефективної схеми побудови компанії.

– Які програми ви хотіли би бачити/чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– Вже відповідав на це питання у своїй першій відповіді. Для мене важливі програми, які мають суспільне значення, але аж ніяк не обов'язково приносять прибуток. Програми, умовно кажучи, орієнтовані на інтереси більшості, але й такі, що не забувають про меншини в самому широкому сенсі цього поняття. Тому що об'єднати країну можна тільки повагою до кожного.

– Як убезпечити наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– Для забезпечення незалежності наглядової ради важлива насамперед сумлінність її членів. Я сподіваюся, що кожен з членів НР це добре розуміє.

– Деякі експерти вважають, що членами наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Вважаю, що наглядова рада повинна виражати широкий спектр суспільних інтересів. Одними медійниками та юристами тут явно не обійтися.

– Відповідно до закону, члени наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?  

– Переконаний, що члени наглядової ради повинні здійснювати свою діяльність виключно на громадських засадах. Якщо з моєю думкою не погодяться, зобов'язуюсь передавати свою винагороду у фонд розвитку суспільного мовлення.