Сергій Таран: «Суспільне мовлення має боротися із популізмом»

Сергій Таран: «Суспільне мовлення має боротися із популізмом»

09:26,
10 Листопада 2015
3867

Сергій Таран: «Суспільне мовлення має боротися із популізмом»

09:26,
10 Листопада 2015
3867
Сергій Таран: «Суспільне мовлення має боротися із популізмом»
Сергій Таран: «Суспільне мовлення має боротися із популізмом»
Член Наглядової ради від парламентської фракції БПП «Солідарність» – про запобіжники, які убезпечать суспільний мовник від впливу політичних сил і влади

Сергій Таран, якого до Наглядової ради НСТУ обрала парламентська фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність», вважає, що найкращими запобіжниками від політичного впливу на Суспільне мовлення будуть: увага суспільства до продукту; громадянська позиція самих журналістів, які будуть дотримуватися професійних стандартів; особиста відповідальність і авторитет членів Наглядової ради.

На його думку,  суспільне мовлення має відходити від принципу рейтинговості та прибутковості – натомість робити інформаційний продукт, який допомагає суспільству вирішувати важливі питання.

Щодо фінансування ПАТ НСТУ, то Сергій Таран вважає, що задля повної незалежності Суспільне мовлення мало б фінансуватися самим суспільством. «Однак ми реалісти, і розуміємо, що на першому етапі це буде фінансування з державного бюджету. Також потрібно буде активно залучати грантові програми для створення конкретних проектів», – каже він.

За його словами, на членів Наглядової ради покладається певна відповідальність. «Тому я б відійшов від популізму і в принципі шукав би можливість, щоб члени Наглядової ради отримували зарплату. Тоді би це значною мірою зняло питання щодо їхньої особистої вмотивованості», – зауважує Сергій Таран.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком та творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном Глібовицьким.

– Сергію, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

– Суспільне мовлення відрізняється від комерційного тим, що воно має давати продукт, який є важливим для суспільства. Воно має відходити від принципу рейтинговості та прибутковості – натомість робити інформаційний продукт, який допомагає суспільству вирішувати важливі питання. Окремий напрямок - це створення продукту для окремих аудиторій, для яких не працює комерційне телебачення. Крім усього іншого, Суспільне мовлення має «підтягувати»  глядача до кращого рівня, а не опускатися до простих смаків аудиторії. Завдання Суспільного – давати освітній продукт у широкому сенсі цього слова, який змушує думати і знаходити відповіді на найважливіші питання. У цьому – кардинальна відмінність Суспільного мовлення від комерційного, яке орієнтується на рейтинги, на прибуток від реклами, на поточний тактичний політичний момент, який, можливо, цікавий політикам, цікавий власнику ЗМІ, але не настільки важливий для суспільства. Саме Суспільне мовлення має давати суспільно важливий продукт, який змушує думати і шукати відповіді, які роблять суспільство інтелектуальнішим.

Що стосується державного мовлення, то в Україні не має бути державного мовлення. Існування такого формату ЗМІ – це абсурд. В демократичних країнах в принципі державного мовлення бути не може. Виняток – іномовлення, яке орієнтується на закордон і має якраз представляти позицію держави. Особливості українських реалій такі, що, напевно, мають бути створені особливі механізми для мовлення на тимчасово окупованих територіях. Тобто держава точно повинна мати вплив на іномовлення та мовлення на окупованих територіях. У решту медійного простору держава не має втручатися. Крапка.

– Чи ставили Вам якісь завдання представники фракції, яка вас обрала членом НР?

– Ні, жодних завдань переді мною не ставили.

– На яких саме питаннях ви хотіли б зосередитися в Наглядовій раді?

– Дотримання журналістських стандартів, пошук механізмів створення продуктів, які змушують суспільство замислюватися, а не рефлексувати, як собака Павлова, на рейтинги, як це робиться в комерційних шоу на провідних олігархічних телеканалах.

– Склад Наглядової ради вже майже сформований. З ким з її членів ви знайомі? Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– Особисто чи заочно я знаю практично весь склад Наглядової ради. Щоб вона працювала ефективно, потрібно, щоб інтереси суспільства завжди домінували над особистими інтересами, над інтересами тих структур, які делегували цих людей до складу Наглядової ради. Я переконаний, що це вдасться, судячи з того складу ради, який зараз є.

– Одним з перших завдань Наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

– Я думаю, що до створення редакційного статуту мають долучитися і фахівці Нацради з питань телебачення та радіомовлення, і представники громадськості. Члени Наглядової ради також можуть бути долучені до створення статутних документів.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– Звісно, задля повної незалежності Суспільне мовлення мало б фінансуватися самим суспільством – або через механізми абонплати, або відповідного податку, так як це є в інших країнах. І рекламні надходження, які, можливо, будуть обмежені, але вони також можуть бути як одне із фінансових джерел.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Зміни відбулися, і доволі якісні. На Першому каналі з'явилися нові формати, новини стали збалансованими, кращими за якістю. Дуже важливо утримати заданий темп змін і запропонувати глядачам такий продукт, який би дав можливість Суспільному мовленню бути не гіршим за якістю ніж комерційні канали.

– Які програми ви хотіли би бачити/чути на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– Суспільство може об'єднатися навколо ідей, навколо конкретних цілей, навколо стратегій. Ці програми мають підтягувати суспільство. Суспільне мовлення має боротися із популізмом, тому що в журналістиці теж є популізм. Популізм – це коли рейтинг понад усе, і абсолютно немає значення, яка інформаційна якість продукту. Тому хотілося, щоб програми Суспільного були не популістичними, щоб вони орієнтувались на розумного глядача або тягнули його до рівня розумного. Якщо якість української політики і суспільства буде підвищена, це якнайкраще сприятиме об'єднанню країни.

– Як убезпечити Наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

– Увага суспільства до продукту – перший запобіжник. Другий – громадянська позиція самих журналістів, які будуть дотримуватися професійних стандартів. І третій – це особиста відповідальність і авторитет членів Наглядової ради.

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Не погоджуюсь. Це все одно, що сказати, що, мовляв, у парламенті мають працювати лише юристи, які знають – як писати закони. Парламент – це той орган, який, окрім усього іншого, є трибуною для обговорення важливих питань, це контрольний орган, це авторитетний орган. Народні депутати – люди, які представляють інтереси всього суспільства. Так само в Наглядовій раді мають бути представлені люди, які репрезентують різні верстви суспільства і є авторитетними у своїй галузі. Хоча, безперечно, до безпосередньої роботи мають бути залучені якомога більше професійних медійників та юристів.

– Відповідно до закону, члени Наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?

– На членів Наглядової ради покладається певна відповідальність. Тому я б відійшов від популізму і в принципі шукав би можливість, щоб члени Наглядової ради отримували зарплату. Тоді би це значною мірою зняло питання щодо їхньої особистої вмотивованості.

Фото: http://www.zik.com.ua

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду