Микола Давидюк: «Щоб створити потужне Суспільне мовлення, влада, держава мають відпустити його»

Микола Давидюк: «Щоб створити потужне Суспільне мовлення, влада, держава мають відпустити його»

08:47,
12 Листопада 2015
3595

Микола Давидюк: «Щоб створити потужне Суспільне мовлення, влада, держава мають відпустити його»

08:47,
12 Листопада 2015
3595
Микола Давидюк: «Щоб створити потужне Суспільне мовлення, влада, держава мають відпустити його»
Микола Давидюк: «Щоб створити потужне Суспільне мовлення, влада, держава мають відпустити його»
Член Наглядової ради НСТУ від парламентської фракції «Радикальна партія Олега Ляшка» – про головні виклики, які сьогодні стоять перед Суспільним мовленням

На думку директора аналітичного центру «Політика» Миколи Давидюка, суспільне мовлення від державного та комерційного має відрізнятися незалежністю, принциповістю та бажання працювати виключно на глядача. Питання фінансування та пошук моделі існування СМ він вважає одним із головних викликів на сьогодні, як для каналу так і для наглядової ради в цілому.

Обрання членом наглядової ради для Миколи Давидюка стало сюрпризом, бо ні з ким із політиків він цього питання не обговорював.

За його словами, зміни в контенті на НТКУ та НРКУ є. «Вони позитивні, яскраві та дуже амбіційні», – каже пан Микола.

Микола Давидюк також має рецепт того, як убезпечити наглядову раду від тиску. А саме, він пропонує повністю вивести зі складу представників політичних партій.

Нагадаємо, у жовтні було обрано кілька представників Наглядової ради НСТУ від громадських організацій. Наразі вже обрано вісім членів наглядової ради від парламентських фракцій і груп: Світлана Остапа («Самопоміч»), Лаврентій Малазонія («Опозиційний блок»), Віталій Портников («Народний фронт»), Сергій Таран («Блок Петра Порошенка»), Тарас Аврахов («Воля народу»), Ігор Хохич («Відродження»), Микола Давидюк («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Яворівський («Батьківщина»).

Сайт «Суспільне мовлення» вже оприлюднив інтрев’ю з членом Наглядової ради від ГО освітян і науковців Олексієм Паничем (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» в Шевченківському районі м. Києва), Лаврентієм Малазонією (від парламентської фракції «Опозиційний блок»), Тарасом Авраховим (від депутатської групи «Воля народу»). Також опубліковані інтерв’ю з членами Наглядової ради від сфери фізичного виховання та спорту, віце-президентом Національного олімпійського комітету, президентом Федерації біатлону Володимиром Бринзаком, творчої сфери – партнером агентства Pro.mova, представником ГО «Форум видавців» Євгеном Глібовицьким, Сергієм Тараном (від парламентської фракції БПП «Солідарність») та Ігорем Хохичем (від парламентської групи «Партії «Відродження»).

 – Пане Миколо, яким, на вашу думку, має бути Суспільне мовлення в Україні? Чим воно відрізнятиметься від державного і комерційного?

– Незалежністю, принциповістю та бажання працювати виключно на глядача.

– Чи ставили вам якісь завдання представники депутатської фракції, яка вас обрала членом НР?

– Ні, для мене це стало сюрпризом, бо ні з ким із політиків я такі пропозиції не обговорював. Для мене і досі загадка, чому обрали саме мене.

– Склад Наглядової  ради вже майже сформований. З ким з її членів ви знайомі? Як ви вважаєте, що потрібно для того, щоб НР працювала ефективно?

– Знайомий із Тарасом Шевченком та Сергієм Тараном, також із Андрієм Шевченко, але він уже не братиме участі у роботі НР. А для плідної роботи потрібно виключно бажання, час та бачення фінального результату.

– Одним з перших завдань Наглядової ради буде затвердження редакційного статуту та обрання на конкурсних засадах на чотири роки голови правління та членів правління НСТУ. На вашу думку, хто має підготувати положення про обрання на конкурсних засадах керівника НСТУ та проект статуту НСТУ?

– Окрім самого складу НР, слід залучати професійних юристів та медіаекспертів, причому в якомога ширшому колі. Адже чим більше людей попрацює над текстом сьогодні, тим менше запитань до нього буде завтра. Тому максимальна відкритість та прозорість.

– Чи має на Суспільному мовнику бути реклама? Як, на вашу думку, має фінансуватись НСТУ: з держбюджету, абонплата тощо?

– Питання фінансування та пошук моделі існування СМ я вважаю одним із головних викликів на сьогодні, як для каналу так і для наглядової ради в цілому. Адже від цього залежить надзвичайна кількість питань: починаючи від незалежності матеріалів, закінчуючи ефективністю, популярністю та довготривалістю.

Тому якщо ми хочемо закласти проект на десятки років, а не до наступних виборів, ми маємо запропонувати якісну «бізнес модель» діяльності каналу, що дозволить йому бути і цікавим, і незалежним і відповідальним перед своїми глядачами.

А щодо питання про доцільність реклами, то це слід запитати у самих глядачів, інтерактивних інструментів сьогодні більш, ніж достатньо.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ, НРКУ? Чи помітили зміни контенту порівняно з тим, який був ще рік тому?

– Звичайно, що зміни є, вони позитивні, яскраві та дуже амбіційні. Але, на жаль, вони тримаються виключно на самовіддачі колективу та керівництва. Не вистачає коштів, суперсучасної техніки, участі у спільних міжнародних проектах. Важко конкурувати не тільки із міжнародними регіональними лідерами, але навіть і з каналами всередині країни.

– Як убезпечити Наглядову раду від впливу політичних сил і влади?

Повністю вивести зі складу представників політичних партій. Щоб склад НР не залежав ні від парламенту, із його постійними виборами, довиборами, перевиборами. Ні від політичних лідерів та фракцій. Адже останні можуть делегувати різних людей із різними цілями. А Суспільне має бути більше про чесне мовлення, а не політичний лобізм та протекціонізм.

Щоб створити потужне Суспільне мовлення, влада, держава мають відпустити його, дати бюджет та відпустити. Нічого не вимагати, нічого не просити, просто дати час та гроші.  І результат буде, правда, не так швидко, як ми всі хочемо.

Якщо влада не відпустить, і буде нав’язувати своїх представників, торгуватись бюджетом вимагати високих рейтингів та впливати на картинку, то замість Суспільного ми всі отримаємо «слухняного дворового пса». Низькорейтингового, безхребетного, якого ніхто не буде любити, навіть ті, хто кормить.

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише медійники та юристи, які знаються на телерадіовиробництві. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Не тільки, не можна, щоб НР була вузькопрофільна. Там мають бути громадські лідери та національні авторитети. Люди, з якими асоціюється чесність, порядність та справедливість. Все те, що закладено у Суспільне. Тоді і довіра до НР і до каналу буде вище. І люди зможуть жертвувати більше, адже буде довіра.

Але 100% там не має бути політичних представників та делегованих фракціями осіб. Це історія в нікуди. Пережитки радянськості. Поточним складом ми маємо створити таке положення, що б уже в наступному складі, нікого із політичних представників не було. А виключно люди, яких делегують не з високих кабінетів, а краще з вулиці.

– Відповідно до закону, члени Наглядової ради мають працювати на громадських засадах, ви погоджуєтеся з цією правовою нормою, чи вважаєте, що вони мають працювати за винагороду?

– Кожен із членів НР – професіонал у своїй сфері, тому заробляє кошти не на Суспільному. І нехай так і буде, хоча це питання в майбутньому може бути відкритим та дискусійним.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду