«Дороги України. Переплутані нитки любові». Українці діляться враженнями про написання цьогорічного Радіодиктанту національної єдності
«Дороги України. Переплутані нитки любові». Українці діляться враженнями про написання цьогорічного Радіодиктанту національної єдності
Президент України Володимир Зеленський у своїй промові, вітаючи з Днем української писемності та мови, згадав про написання радіодиктанту.
«Сьогодні День української писемності та мови. Як і завжди, багатьох у цей день об'єднав Радіодиктант національної єдності. І хай сьогодні усіх об'єднає відчуття, як багато Україна, українська мова, всі наші українські люди витримали — змогли, пройшли, пережили, зробили для того, щоб Україна завжди була вільною та одного дня відзначила свою перемогу. Свою, омріяну!» — сказав Володимир Зеленський.
Суспільне мовлення доклало максимум зусиль, щоб усі охочі мали змогу долучитися до написання радіодиктанту. Його транслювали на всіх платформах мовника: на «Українському радіо» та радіо «Культура», в етері телеканалу «Культура», а також на ютуб-каналі «Українського радіо» та фейсбук-сторінках Суспільного.
«Я багато років пишу радіодиктант “Українського радіо”. Раніше писала просто вдома, слухаючи радіо. Останні кілька років пишу на одній з офіційних локацій Суспільного мовника. По-перше, я хочу долучитися до загальнонаціонального заходу, який уже став міжнародним. Для мене важлива популяризація української мови. І мене не лякає, як декого, слово “диктант”. Цьогорічний текст, який написала Катерина Калитко, був дуже актуальним під час війни Росії проти України, і щемним. Саме дороги України з’єднують нашу країну в одне ціле. А українці сьогодні хочуть Перемоги та щоб Україна нарешті відвоювала всі свої території, які захопила Росія», — сказала голова правління Суспільного Світлана Остапа.
Міністри, народні депутати, військовослужбовці, актори й актриси у різних куточках України та за кордоном долучилися до написання радіодиктанту.
«Детектор медіа» зібрав відгуки в соціальних мережах про те, як пройшло написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Народна депутатка України, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Євгенія Кравчук:
«Вже традиційно пишу Радіодиктант національної єдності. Цьогоріч він має назву “Дороги України”. Авторка тексту, письменниця і лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко, вклала у свій твір багато дуже справжніх і близьких всім українцям емоцій. А голос харизматичного Олексія Гнатковського, який зіграв Івана Довбуша у стрічці “Довбуш”, творить неймовірну атмосферу.
Ну і не забувайте, що мета радіодиктанту — об’єднати людей навколо України в усьому світі, а не перевіряти грамотність учасників всеукраїнського флешмобу. Особливо важливо зараз об'єднати всіх наших земляків: тих, хто був змушений покинути свої домівки й виїхати за кордон, тих, хто лишився, попри небезпеку, й тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях».
В. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв:
«Дискусії про двомовність в Україні залишилися в минулому. Державна мова перемагає опонентів та ворогів, вона є джерелом стійкості цілої нації.
Разом з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем написали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського у Києві. Цей вищий навчальний заклад був вимушено переміщений з українського Сімферополя під час окупації Росією Криму.
Сьогодні тут разом зі всіма українцями писали диктант освітяни, студенти та учні, культурні та державні діячі з нашої Донеччини. Онлайн до нас долучились військові та представники територіальних громад. Це є ще одним свідченням нашої єдності.
Українська мова стає однією із мов діалогу і комунікації на міжнародних платформах, конференціях та інших комунікативних майданчиках, а також предметом інтересу іноземців через героїзм Збройних сил України.
Плекаймо нашу солов’їну. З Днем української писемності та мови!».
Народний артист України, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка і військовослужбовець Євген Нищук:
«“Дороги України. Переплутані нитки любові”… посічені обстрілами, заплутані з-поміж хат, вкриті скелетами згорілої ворожої техніки... але водночас такі рідні та теплі дороги ДОДОМУ..
За вже доброю традицією долучився до написання Радіодиктанту національної єдності. Другий рік роблю це, перебуваючи з побратимами на виконанні бойових завдань. Бо ніде не можна переривати такі гарні традиції.
Цьогорічний текст написала чудова Катерина Калитко, яку я мав честь вітати з отриманням Національної Шевченківської премії. Дякую, Катю, за такий щемкий текст. Зараз ми, дійсно, увесь час в дорозі.. А також моєму колезі, актору Франківського драмтеатру Олексі Гнатковському за прочитання.
Також, традиційна подяка Суспільному за організацію Радіодиктанту. Сподіваюсь, вже наступного року ми писатимемо текст про нашу Перемогу.
А поки — боротьба триває!
Підтримуйте Сили Оборони України.
Найтемніша ніч — перед світанком.
Переможемо обов’язково!
З днем української писемності та мови!».
У Варшаві разом зі школярами української школи писала радіодиктант актриса Римма Зюбіна:
«Я знаю, що нас багато тем роз’єднує, а радіодиктант нас об’єднує. Ніхто ваші помилки перевіряти не буде, але це так круто зануритись в атмосферу школи, в атмосферу єдності, в атмосферу таємничості, тому що ми не знаємо, який буде текст. Я щаслива, що текст написала Катерина Калитко, бо я люблю Катерину Калитко як письменницю і як особистість».
Авторка тексту цьогорічного радіодиктанту Катерина Калитко:
«Це як день народження, тільки краще.
Бо українська мова й писемність — це, певно, найкраще, що у нас є. Може хіба поруч із українським військом.
Від кадрів, де військові в балаклавах, у польових наметах пишуть радіодиктант, я втирала по щоках сльози. Дехто зворушливо, як школярик, чухав потилицю) Потім Сергій Гнезділов написав, як ледь за ручки не побилися, і я вже сміялася. Спасибі вам за цей день і за всі наші дні, несамовиті люди ЗСУ.
Ви написали мені вже без ліку живого і щемкого, люди. Хтось помандрував Україною з-поза кордону і уявив, яка вона восени, хтось упізнав свій край, хтось заговорив про упертість збіжжя, що проростає після пожежі, хтось побачив засвічене батьківське вікно в кінці дороги. Я все ще гортаю сотні ваших позначок в інсті й на фб, але вже зараз дякую всім-всім за те, що ми прожили цю історію разом. Хтось дуже важливий відшукав у тексті особистий ключ. Усе це безцінно і ніколи не промине.
Дякую, дорогі, сердечні, відважні українські люди. Я вас дуже люблю.
P.S. У цьому пості багато разів ужито слово "люди". Бо все це — дуже людське. Бумбокс уже пояснив)».
Фото: Суспільне, скриншоти з фейсбук-сторінок