«Дороги України. Переплутані нитки любові». Українці діляться враженнями про написання цьогорічного Радіодиктанту національної єдності
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Дороги України. Переплутані нитки любові». Українці діляться враженнями про написання цьогорічного Радіодиктанту національної єдності
Президент України Володимир Зеленський у своїй промові, вітаючи з Днем української писемності та мови, згадав про написання радіодиктанту.
«Сьогодні День української писемності та мови. Як і завжди, багатьох у цей день об'єднав Радіодиктант національної єдності. І хай сьогодні усіх об'єднає відчуття, як багато Україна, українська мова, всі наші українські люди витримали — змогли, пройшли, пережили, зробили для того, щоб Україна завжди була вільною та одного дня відзначила свою перемогу. Свою, омріяну!» — сказав Володимир Зеленський.
Суспільне мовлення доклало максимум зусиль, щоб усі охочі мали змогу долучитися до написання радіодиктанту. Його транслювали на всіх платформах мовника: на «Українському радіо» та радіо «Культура», в етері телеканалу «Культура», а також на ютуб-каналі «Українського радіо» та фейсбук-сторінках Суспільного.
«Я багато років пишу радіодиктант “Українського радіо”. Раніше писала просто вдома, слухаючи радіо. Останні кілька років пишу на одній з офіційних локацій Суспільного мовника. По-перше, я хочу долучитися до загальнонаціонального заходу, який уже став міжнародним. Для мене важлива популяризація української мови. І мене не лякає, як декого, слово “диктант”. Цьогорічний текст, який написала Катерина Калитко, був дуже актуальним під час війни Росії проти України, і щемним. Саме дороги України з’єднують нашу країну в одне ціле. А українці сьогодні хочуть Перемоги та щоб Україна нарешті відвоювала всі свої території, які захопила Росія», — сказала голова правління Суспільного Світлана Остапа.
Міністри, народні депутати, військовослужбовці, актори й актриси у різних куточках України та за кордоном долучилися до написання радіодиктанту.
«Детектор медіа» зібрав відгуки в соціальних мережах про те, як пройшло написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Народна депутатка України, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Євгенія Кравчук:
«Вже традиційно пишу Радіодиктант національної єдності. Цьогоріч він має назву “Дороги України”. Авторка тексту, письменниця і лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко, вклала у свій твір багато дуже справжніх і близьких всім українцям емоцій. А голос харизматичного Олексія Гнатковського, який зіграв Івана Довбуша у стрічці “Довбуш”, творить неймовірну атмосферу.
Ну і не забувайте, що мета радіодиктанту — об’єднати людей навколо України в усьому світі, а не перевіряти грамотність учасників всеукраїнського флешмобу. Особливо важливо зараз об'єднати всіх наших земляків: тих, хто був змушений покинути свої домівки й виїхати за кордон, тих, хто лишився, попри небезпеку, й тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях».
В. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв:
«Дискусії про двомовність в Україні залишилися в минулому. Державна мова перемагає опонентів та ворогів, вона є джерелом стійкості цілої нації.
Разом з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем написали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського у Києві. Цей вищий навчальний заклад був вимушено переміщений з українського Сімферополя під час окупації Росією Криму.
Сьогодні тут разом зі всіма українцями писали диктант освітяни, студенти та учні, культурні та державні діячі з нашої Донеччини. Онлайн до нас долучились військові та представники територіальних громад. Це є ще одним свідченням нашої єдності.
Українська мова стає однією із мов діалогу і комунікації на міжнародних платформах, конференціях та інших комунікативних майданчиках, а також предметом інтересу іноземців через героїзм Збройних сил України.
Плекаймо нашу солов’їну. З Днем української писемності та мови!».
Народний артист України, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка і військовослужбовець Євген Нищук:
«“Дороги України. Переплутані нитки любові”… посічені обстрілами, заплутані з-поміж хат, вкриті скелетами згорілої ворожої техніки... але водночас такі рідні та теплі дороги ДОДОМУ..
За вже доброю традицією долучився до написання Радіодиктанту національної єдності. Другий рік роблю це, перебуваючи з побратимами на виконанні бойових завдань. Бо ніде не можна переривати такі гарні традиції.
Цьогорічний текст написала чудова Катерина Калитко, яку я мав честь вітати з отриманням Національної Шевченківської премії. Дякую, Катю, за такий щемкий текст. Зараз ми, дійсно, увесь час в дорозі.. А також моєму колезі, актору Франківського драмтеатру Олексі Гнатковському за прочитання.
Також, традиційна подяка Суспільному за організацію Радіодиктанту. Сподіваюсь, вже наступного року ми писатимемо текст про нашу Перемогу.
А поки — боротьба триває!
Підтримуйте Сили Оборони України.
Найтемніша ніч — перед світанком.
Переможемо обов’язково!
З днем української писемності та мови!».
У Варшаві разом зі школярами української школи писала радіодиктант актриса Римма Зюбіна:
«Я знаю, що нас багато тем роз’єднує, а радіодиктант нас об’єднує. Ніхто ваші помилки перевіряти не буде, але це так круто зануритись в атмосферу школи, в атмосферу єдності, в атмосферу таємничості, тому що ми не знаємо, який буде текст. Я щаслива, що текст написала Катерина Калитко, бо я люблю Катерину Калитко як письменницю і як особистість».
Авторка тексту цьогорічного радіодиктанту Катерина Калитко:
«Це як день народження, тільки краще.
Бо українська мова й писемність — це, певно, найкраще, що у нас є. Може хіба поруч із українським військом.
Від кадрів, де військові в балаклавах, у польових наметах пишуть радіодиктант, я втирала по щоках сльози. Дехто зворушливо, як школярик, чухав потилицю) Потім Сергій Гнезділов написав, як ледь за ручки не побилися, і я вже сміялася. Спасибі вам за цей день і за всі наші дні, несамовиті люди ЗСУ.
Ви написали мені вже без ліку живого і щемкого, люди. Хтось помандрував Україною з-поза кордону і уявив, яка вона восени, хтось упізнав свій край, хтось заговорив про упертість збіжжя, що проростає після пожежі, хтось побачив засвічене батьківське вікно в кінці дороги. Я все ще гортаю сотні ваших позначок в інсті й на фб, але вже зараз дякую всім-всім за те, що ми прожили цю історію разом. Хтось дуже важливий відшукав у тексті особистий ключ. Усе це безцінно і ніколи не промине.
Дякую, дорогі, сердечні, відважні українські люди. Я вас дуже люблю.
P.S. У цьому пості багато разів ужито слово "люди". Бо все це — дуже людське. Бумбокс уже пояснив)».
Фото: Суспільне, скриншоти з фейсбук-сторінок