На проросійському ютуб-каналі «Mеdia гвардия» вийшло так зване «розслідування» про «капище української брехні і пропаганди», як російські окупанти назвали херсонську філію Суспільного.

Ведучий начебто проводить екскурсію телецентром і показує, де працювали журналісти, якою застарілою технікою користувалися та яку «нацистську» літературу читали.

Менеджер херсонської філії Михайло Сваричевський проаналізував «розслідування» окупантів і написав у фейсбуку спростування цього «суцільного фейку».

Він нагадав, що будівлю херсонської філії Суспільного військові Росії захопили 2 березня. Спершу встановили розтяжку, а 3 березня захопили телевежу. У філії вони облаштували одну зі своїх штаб-квартир, у дворі скупчували військову техніку. Першу частину свого «розслідування» росіяни показали тільки 12 травня і за кілька днів – другу частину.

Ведучий цього «розслідування» стверджує, що працівники філії «розграбували» обладнання. «Не один житель у Херсоні бачив, як військові РФ підігнали до філії з боку вулиці Перекопської вантажівки і виносили звідти обладнання», – кажуть працівники херсонської філії Суспільного.

За словами Сваричевського, на відео продемонстровано застарілу та списану техніку, яка була у підвальних приміщеннях, а також студію, що використовувалась як складське приміщення.

«А от вся нова техніка та обладнання чомусь на відео не попали, оскільки, скоріш за все, вивезені до Росії», – написав менеджер філії.

«Наразі в студії, з якої мовило Суспільне Херсон, немає жодної телекамери чи екрана, з кабінетів працівників російські військові винесли абсолютно всі комп'ютери і будь-яку, варту уваги мародерів техніку. Все, що залишилось, – застаріле і списане давно обладнання. Саме його використали російські пропагандисти, аби відзняти так зване “розслідування”», – поділився Михайло Сваричевський.

У пропагандистській програмі є «розповіді» про життя у підвалах Суспільного територіальної оборони Херсона та ветеранів АТО, які працюють на філії. Показані й фото працівників херсонської філії Суспільного. Їх, найімовірніше, взяли з особових справ, які зберігалися у військкоматі. Причому серед тих, кого окупанти показали як «працівників Суспільного Херсон», є люди, які вже не працюють на філії, також є й ті, хто вже помер.

«Не дивно бачити на відео військові посвідчення, адже будівля військкомату була захоплена з перших днів окупації. Ми з гордістю, шаною та повагою відносимось до військових. Їхня наявність у складі трудового колективу – звичайна справа, яка підкріплена взаємним волевиявленням сторін», – каже Михайло Сваричевський.

Основою російського «розслідування» стало звинувачення «UA: Херсон» в пропаганді всього українського та нібито формуванні ненависті до росіян та їхніх прихильників. Як приклад ведучий пропагандистського матеріалу демонстрував книги, які начебто знайшли у приміщенні філії, зокрема книгу «Україна – не Росія» Леоніда Кучми, збірки про діяльність ОУН, злочини російської влади тощо.

«Дуже добре, що орк знає, де можна дістати подібного роду літературу на Херсонщині. Читайте уважно! Книги дуже гарно описують, що відбувалось з тими, хто намагався захопити Українську землю. Російська ідеологія – безаргументна, словесна діарея!», – написав менеджер філії.

11 травня колаборанти заявили про те, що в Херсонській області почне мовлення телерадіокомпанія «Таврія». «РИА Новости» повідомили, що так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації» Кирило Стремоусов звернувся до «очільника» Криму Сергія Аксьонова з проханням допомогти місцевій телерадіокомпанії зі співробітниками і технікою. Радник «керівника» і генеральний продюсер ТРК «Крим» Олег Крючков заявив, що вони «готові до набору журналістів у Херсоні». І уточнив, що допомогу в організації мовлення надасть його телерадіокомпанія.

У Херсоні росіяни розшукують керівників херсонської філії Суспільного та працівників, проводять обшуки в їхніх помешканнях. 

Команда херсонської філії Суспільного не припиняла працювати, незважаючи на окупацію міста і телецентру. Вони роблять новини для сайту Суспільного, поширюють їх у соціальних мережах та включаються у національний і регіональний марафони.