Державний інформаційний концерн пропонують створити на базі НСТУ і ще двох установ

Державний інформаційний концерн пропонують створити на базі НСТУ і ще двох установ

18:26,
17 Грудня 2021
3592

Державний інформаційний концерн пропонують створити на базі НСТУ і ще двох установ

18:26,
17 Грудня 2021
3592
Державний інформаційний концерн пропонують створити на базі НСТУ і ще двох установ
Державний інформаційний концерн пропонують створити на базі НСТУ і ще двох установ
Науково-експертна рада Державного інформаційного концерну має складатися з дванадцяти членів. Президент України, Верховна Рада та Рада національної безпеки і оборони призначатимуть по три члена. Три члена призначатимуться від національних творчих спілок України за їхнім спільним поданням.

15 грудня у Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону України № 6430 «Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України», автором якого є народний депутат від фракції «Слуга народу» Олег Дунда.

Народний депутат пропонує створити концерн на базі Національної суспільної телерадіокомпанії України, Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» і Державного агентства України з питань кіно.

Автор проєкту пропонує утворити Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України у формі акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належатимуть державі. Концерн підпорядковуватиметься Кабінету міністрів України і може фінансуватися завдяки: продажу створеного відповідно до технічних завдань телерадіоконтенту, плати за користування авторськими та суміжними правами; державного і місцевих бюджетів; орендної плати за користування технічним та студійним обладнанням Державного інформаційного концерну; інших надходжень, не заборонених законодавством.

На базі інформаційного концерну пропонують створити експертну раду.

У статті 10 законопроєкту прописано склад та порядок формування науково-експертної ради Державного інформаційного концерну. Ця науково-експертна рада має складатися з дванадцяти членів. Президент України, Верховна Рада та Рада національної безпеки і оборони призначатимуть по три члена ради. Ще три члена ради мають призначатися від національних творчих спілок України за їхнім спільним поданням. Згідно із законопроєктом, строк повноважень членів науково-експертної ради буде становити п’ять років з дня їх призначення на посади.

«Державний інформаційний концерн – це форма державної підтримки талановитих українців, захист інформаційного поля від країни-агресора і впровадження моди на українське сучасне національне мистецтво», – зазначено у пояснювальній записці законопроєкту.

Концерн має стати замовником якісного національного інформаційного продукту, щоб забезпечити потреби суспільства в отриманні як розважальних, так й інформаційних українських програм. Крім цього, концерн підтримуватиме талановитих українських митців шляхом надання їм можливості створення контенту і гарантованого його розміщення на радіо та телевізійних майданчиках місцевого і загальнонаціонального мовлення.

Пріоритет концерну за принципом – «національне – в кожну домівку».

У законопроєкті пропонують статтю 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» доповнити новою частиною такого змісту: «Телерадіоорганізації при здійсненні теле- і радіомовлення повинні забезпечувати не менше 25 відсотків національного контенту, створеного відповідно до технічного завдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну, з урахуванням вимог Закону України "Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України". Контент має бути поширений пропорційно протягом всього добового часу мовлення телерадіоорганізацій». 

На сьогодні законопроєкт направлено на розгляд Комітету. 

Нагадаємо, 12 грудня 2019 року у Верховній Раді було зарєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України). Зокрема, у змінах до закону хотіли не менше половини бюджетного фінансування НСТУ спрямувати на контент. Його досі не розглянула Верховна Рада. 

Фото: фейсбук Олега Дунди

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Суспільному бути
10:48 / 22.12.2021
Суспільне мовлення має бути! Але не таке як зараз, а справжнє - з урахуванням запитів всіх верств суспільства. Такого немає. Особливо на регіональному рівні. Місцеві канали суспільного мало хто дивиться зараз і це марне витрачання коштів.
Концерну
17:38 / 21.12.2021
Ошибаешься, дружок. Говняную свободу слова на Супильному не собирают, а ПОКУПАЮТ за хорошие бабосы в вонючих аутсорсингових дырках.
Концерн
17:29 / 21.12.2021
Колись, під орудою держчиновників, УТ-1 займало в рейтингу щаблі на двадцять пунктів вище, ніж нинішнє Суспільне. От і рахуйте, що гірше. Чи вам краще говняна свобода слова, яку збирають по всіх смердячих аутсорсингових дірках, ніж нормальний самостійний продукт свого виробництва?
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду