Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко вважає, що Національна суспільна телерадіокомпанія не має бути рантьє, як зараз. На його думку, через зміни до Закону про Суспільне потрібно прибрати невластиві мовнику функції.

Про це він сказав 16 грудня під час програми «Сьогодні. Зранку» на «Українському радіо».

«Нам треба рухатися у бік переосмислення того, як ми далі створюємо Суспільне. Це має бути мовник, а не рантьє, як зараз. Я не кажу, що Суспільний мовник здає приміщення, кажу, що у нього їх багато. Економічно ефективним було б прибирати невластиві функції. Суспільний мовник не має займатися адмініструванням приміщень», – зазначив Олександр Корнієнко.

За його словами, народні депутати давно говорять про комплексні зміни у Закон про Суспільне, який був ухвалений у 2014 році.

«Зараз 2021 рік. Треба рухатися. Ми це пройшли на прикладі децентралізації, медичної реформи. Реформи, які починалися після Революції Гідності, потребують коригування на марші. Так само реформа Суспільного мовника», – сказав пан Корнієнко.

Як відомо, НСТУ створена на базі державного телебачення. У спадок Суспільний мовник отримав приміщення колишніх обласних державних телераідокомпаній, частину з яких не має потреби використосувати самостійно, тому здає їх в оренду. 

Олександр Корнієнко додав, що особисто є прихильником фінансування Суспільного у повному обсязі, але в парламенті є критики Суспільного мовника, на їхню думку, він має мовити по-інакшому. Олександр Корнієнко закликав усіх разом – і народних депутатів, і Суспільне –  працювати над тим, щоб Суспільне було цікавим, «не цуратися», «своїм прикладом показувати». Пан Корнієнко відзначив новий ньюзрум NewsHouse на Хрещатику, 26. 

«Коли я кажу молодим народним депутатам про "Українське радіо", вони сміються, вважають, що це брехунець. Я їм показую ФМ-покриття радіостанції», – зазначив перший заступник голови Верховної Ради України.

Ведучий програми, член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін сказав, що молоде покоління народних депутатів приходить на радіо на ефіри.

Також Олександр Корнієнко розповів, що читає «Детектор медіа» і може посперечатися з оглядачами сайту. За його словами, він часто бував на ефірах токшоу «Зворотний відлік» на «UA: Першому» і на токшоу на комерційних каналах, про які потім читав моніторингові звіти.

«Бачив в одному огляді дуже прискіпливу позицію щодо одних каналів, зокрема щодо Суспільного, щодо токшоу "Зворотний відлік", в якому я постійно брав участь. Там була примітка, що Суспільне треба більше вивчати, бо вони за гроші платників податків. Я з цим не згоден, до речі. Щодо каналів олігархічних, там було все м’яко, все нормально, ніхто нікого не ображав. Хоча я знаходився у студії, все було зовсім не м’яко. Оглядачі теж люди, вони якось працюють», – поділився перший заступник голови Верховної Ради України.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у 2014 році, зі змінами у 2015, 2016 і 2017 роках.

12 грудня 2019 року у Верховній Раді було зарєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України). Зокрема, у змінах до закону хотіли не менше половини бюджетного фінансування НСТУ спрямувати на контент. Також змін потребує сьогоднішній механізм фінансування, який не дає можливості Суспільному копродукції та замовлення великого проєкту на аутсорсі, для виробництва якого потрібно більше року. Наразі для компанії виділяють бюджет на один рік, через що тривале фінансування проєктів нереальне. 

Додамо, що медіаексперт, медіатренер Ігор Куляс щомісяця моніторить випуски суспільно-політичного токшоу «UA: Першого». Моніторинг дотримання стандартів інформаційної журналістики у «Зворотному відліку» робиться за усталеною «Методологією моніторингів телевізійних і радійних програм» ГО «Детектор медіа». Крім того, в моніторингу оцінюються ті вади форми подачі інформації, які впливають на якість змісту або ж на можливість легкого сприйняття інформації глядачами.