Практично на всіх відвіданих філіях (окрім Луганської) – біда з технічним оснащенням, обладнання застаріле, постійно виходить з ладу, що в результаті впливає й на якість картинки.

На трьох із п’яти – великі штати. Про найбільшу – Львівську – я вже писала(315,5 штатних ставок). Харків не став винятком, тут в штаті 259 посад. Але в Харкові, на відміну від Львова, телебачення в орендованому приміщенні, а радіо навпаки у власному. Усі ці приміщення потребують капітального ремонту. Хороший вигляд мають тільки студії ОТБ. Стан понад столітнього Радіодому, який в центрі Харкова якраз навпроти приміщенні СБУ, справляє гнітюче враження: воно дуже-дуже потребує капіталовкладень, яких у філії немає й сотої частини.

Харків був першим містом, де члени делегації не зустрічалися з місцевою владою. «Чому?», - запитаєте ви. Просто не було нагальної потреби. Влада на філію не тисне. А подивившись 40 різних програм ОТБ, у мене склалося враження, що місцева влада журналістів філії просто не цікавить. Її практично немає в ефірі. Ні журналістських розслідувань, ні в новинах. Хто дивитиметься постійно ОТБ, може подумати, що на Харківщині немає ніяких ОДА, губернатора, голови облради та інших представників влади. Журналісти беруть час від часу коментарі у чиновників нижчого рангу, у разі пожежі чи ще якихось надзвичайних ситуацій. А так загалом програми ОТБ мають соціально-культурне спрямування, суспільно-політично якщо й є, то вони все одно скидаються на соціально-культурні. Сподіваюсь, роз’яснення щодо правил висвітлення Суспільним діяльності влади, які розробляє правління (про це говорив на зустрічі з владою Донецької ОВЦА член правління ПАТ «НСТУ» Роман Вінтонів) стане у нагоді Харкову.

Ще цю філію вирізняє те, що на ній приділяють велику увагу спорту, загалом готуючи три спортивні програми.

Якість деяких програм дещо краща, але популярність практично така як і на інших філіях. Програма за кілька місяців в ютубі може мати 12 переглядів.

Питання, які ставили працівники Харківської філії на зустрічі з делегацією НР: чи створять у Харкові хаб (а не бюро), що робити з тематичними планами, коли буде оптимізація штату. Найбільше питань було про механізм проведення конкурсу проектів. Людей цікавило, хто вирішуватиме, якої тематики проектів бракує, хто платитиме кошти, хто може брати участь у пітчингу ідей тощо. Такі питання, на мою думку, свідчать про те, що люди планують працювати на Суспільному. Член правління Микола Чернотицький і директор з виробництва Дирекції по роботі з філіями Дмитро Грузинський надали максимум інформації. Але, очевидно, правлінню треба швидше розробити відповідний документ про проведення конкурсів проектів та поширити серед працівників філій, щоб вони могли планувати свою діяльність.

Цікаво, чому не було питань про підвищення зарплат. Можливо тому, що працівники філії зрозуміли, що без проведення оптимізації його не буде. Бо не можливо підняти всім понад семи тисячам працівників зарплату тільки за те, що вони, працювавши на державному, автоматично опинилися на суспільному. Тепер вони мають виробляти суспільно орієнтований конкурентно якісний контент.

Але були й інші питання, які свідчили про те, що люди хочуть залишися на філії, але працювати по-старому. Про це говорило те, що поставивши питання, вони не слухали відповіді, їм просто ці відповіді не були потрібні.

Харків сьогодні відзначає день міста, і нам вчора продемонстрували пряме включення журналістки за допомогою новітніх технологій щодо підготовки до свята.

Радіо нас зустріло свіжими роздруківками місії суспільного та ін., але членів делегації вразило не це, а те, що в радійній редакції немає ньюзруму, взагалі. Немає спільних проектів з телебаченням. Хоча працівники Харківського радіо запевняли, що готові до такої співпраці, готові до змін і готові творити Суспільне.

Наступна поїздка делегації планується у вересні до Дніпра.