Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Треба, щоб люди відновили рефлекс вмикати Перший»
Не секрет, що Перший національний розгубив свою аудиторію. До минулої весни канал славився заангажованими новинами, концертами Поплавського та шоу Шустера. В березні минулого року генеральним директором НТКУ став Зураб Аласанія. Нова команда взялася досягти стандартів суспільного мовлення тут і зараз — на тій базі, яка була в Першого національного. За рік із новин каналу зникла джинса, натомість з’явилися нові програми, концерти сучасних українських виконавців та фільми й програми європейських мовників.
Втім, усе це досі лишалося непоміченим. Аудиторія нерідко звинувачувала керівництво НТКУ в неробстві та відсутності змін, не дивлячись при цьому самого Першого національного. (Згадаймо, як в Івано-Франківську місцевий журналіст закидав Зурабу Аласанії відсутність нових передач. На питання «Хто дивиться Перший?» з усіх присутніх в аудиторії підняло руки три людини.)
У керівництва НТКУ весь час питали: «То коли вже запуститься суспільне?». Що при цьому вважати за старт — підписання закону, перетворення НТКУ на публічне акціонерне товариство чи просто зміну назви — було не ясно. Вочевидь, презентація 7 квітня мала символічний характер — показати людям, що суспільне мовлення запустилося, закон підписано, є новий контент, новий дизайн, новий сайт.
Робота над змінами триває вже давно, а сама презентація й одночасна урочиста зміна старого на нове — красива етапна подія, вважає в. о. гендиректора Національної радіокомпанії України Анатолій Табаченко. «Не буває так: ще вчора нових програм не було, а на завтра вони вже з’явилися. Це постійний безкінечний процес, який був і триває постійно», — додає він.
Ток-шоу на Першому: конструктивні дискусії та душевні розмови
Після зникнення «Шустер live» на Першому з’явилася незаповнена ніша. Потребу в якісному ток-шоу, в якому політики не сваритимуться, а конструктивно коментуватимуть суспільно важливі теми показав успіх «Національних дебатів».
Першого квітня на каналі стартувало прямоефірне ток-шоу «Дебати. PRO». Щоправда, рейтингів Савіка Шустера воно поки не принесло. Автори програми задумали її як перший в Україні публічний дискусійний майданчик телевізійного формату. Головну роль відведено аудиторії, а не ведучому чи експертам. Шоу має на меті створити умови для публічної аргументованої дискусії та пошуку рішень у процесі телешоу. Ведучий програми Роман Вибрановський стверджує: він виконує роль модератора, який координує дискусію.
Шеф-редактор проекту «Дебати. PRO» Дмитро Грузинський розповів: шоу не має на меті вразити глядача. «Як людина, яка багато працювала в комерційному телебаченні, я розумію, що ми не маємо яскравих елементів, але заяви політиків сприймаються. Це усвідомлена позиція. Ми хочемо, щоб воно було не тільки цікавим і яскравим з емоційного боку, а щоб воно було змістовним. Відгуки ми отримали різні. Хтось справді вважає його аж надто нудним, дехто вітав, що в нас у шоу люди нарешті говорять розумні речі. Дуже різні відгуки, але ми маємо робити те, що маємо», — прокоментував пан Грузинський.
«Про це не може написати ніякий Фолкнер чи Шекспір»
Перша заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк вирішила також долучитися до наповнення суспільного контентом і згадати свій досвід телеведучої. На презентації 7 квітня вона розповіла про ток-шоу «Подорожні», яке вона вестиме на волонтерських засадах. За описом воно нагадує ток-шоу «Без табу», яке пані Герасим’юк вела свого часу на «1+1».
«Я безмежно люблю історії наших потрясаючих людей, абсолютно звичайних, які ходять вулицями, не є зірками, які завжди жили по той бік екрана. Це історії, які хочеться слухати день і ніч, і які дають тобі силу жити. Програма називатиметься“Подорожні”. Це попутники, з якими нам по дорозі», — розповіла телеведуча. Вона наголошує: історії, які стаються в реальному житті — вражають, такого не зміг би вигадати ані Фолкнер, ані Шекспір.
Програми про Америку й Європу
У грудні минулого року на Першому стартував телепроект «Зроблено в Європі». Його ведучі Ілона Довгань та Андрій Юхименко зустрічаються з представниками влади, провідними реформаторами і звичайними людьми, які живуть у ЄС. Програма розповідає про те, що криється за реформами, які необхідно провести Україні для вступу до ЄС, та як їх проведення вплине на звичайних громадян.
Пані Довгань переконана: таких програм має бути більше, адже українці часто міфологізують Європу. «У цій програмі ми розвінчуємо міфи й показуємо проблеми, які є в Євросоюзі. Коли ми їздили в Литву, то показали і певні мінуси, і те, з чим вони стикнулися — їхній досвід, щоб Україна не наступала на ті самі граблі», — зазначає вона.
На Першому телеведуча працює з липня минулого року. Вона розповіла, що досвід роботи на каналі, який трансформується з державного на суспільний, навчив її працювати з обмеженими технічними й професійними ресурсами та обмеженим фінансуванням. «Мені дало досвід спробувати працювати в команді, де не всі люди розуміють, що це. Не всі люди цього хочуть. А тобі доводиться з цим працювати і це рухати. І намагатися за цих умов випускати такий контент, за який тобі має бути не соромно», — додала вона.
Журналістка та ведуча «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе у відеозверненні на презентації пообіцяла, що на Першому з’являться телевізійні проекти, вироблені спільно з американськими мовниками. «В одному з них я спробую говорити про Україну та її майбутнє з людьми, які впливають на вирішення і творення цього майбутнього. Сьогоднішня команда суспільного — це люди, які дивляться вперед, не бояться відповідальності й відкриті до змін. Це саме те, чого сьогодні потребує суспільство. Нова Україна потребує нових медіа, і з суспільним ми маємо шанс наблизити ту нову Україну, яку ми так важко виборюємо», — сказала журналістка.
Серіал, дешевший за аналогічний у Британії в 10 разів
У лютому Зураб Аласанія на дискусії «Культура vs пропаганда» розповідав, що виготовлення серіалів не по кишені суспільному, адже в середньому одна серія коштує 40 тисяч доларів. Втім, уже в травні на Першому вийде перша українська молодіжна веб-драма «5 баксів.net». В ефір вийдуть чотири серії, і якщо команда знайде кошти, то у вересні глядач побачить повний сезон.
Профінансувало створення серіалу Міністерство закордонних справ Великобританії, авторів консультує ВВС Media Action. Продюсер Руслан Ткаченко бюджет телепроекту розкрити не зміг, але сказав, що коштує це в десять разів дешевше, ніж було б у Британії.
Маленькі кінофайли життя
Не менш важливим за контент є візуальне оформлення мовника. Розробник бренду «UA: Суспільне мовлення» Дмитро Зоц презентував 9 міжпрограмних роликів оновленого Першого каналу. В кожному розповідається маленька історія.
«Ми просто пішли на вулицю, взяли якісну кінотехніку і зняли історії людей, де без слів, через кілька картинок ви відчуваєте — це ви. Ви могли бути на тій же вулиці, де ми знімали, скажімо, дівчину на Подолі», — розповідає пан Зоц. В Національній телекомпанії України немає потрібної апаратури, тому команда орендувала її на три дні і зняла 9 сюжетів, які розробник називає «маленькими кінофайлами життя». Рада Європи виділить гроші на зйомки продовження в 12 містах України. Герої презентованих роликів не говорять, але в планах творців є двохвилинні сюжети із синхронами.
«Зміни на Суспільному? Та такого бить нє может!»
Ведучий телепрограми «Війна і мир», що стартувала наприкінці січня, Юрій Макаров розповів, що глядачі, з якими він спілкується, або отримують інформацію з інтернету, або дивляться провідні комерційні канали. На його слова про зміни на Першому вони реагують із недовірою: «Та ти шо! Та нє, такого бить нє может!».
На питання, що треба, аби глядачі повернулися до Першого, ведучий стверджує: для початку треба, щоб люди вмикали телевізор. «Потім — щоб вони знову відновили у своїй пам’яті цей рефлекс — вмикати Перший. А далі… Мені здається, це неможливо не відчути. Новини дуже якісні вже зараз. Є ціла низка авторських програм, за які було б не соромно будь-якому каналу. Є запозичений, куплений або подарований іноземний контент. Я ніколи не міг уявити, що колись на українському телебаченні, тим паче на державному — тепер суспільному, можна слухати нормальну класичну музику або дивитися нормальні документальні європейські фільми… Ну це просто щось нечуване! Тепер можна увімкнути Перший і не побачити ту нудоту, яка інтоксикувала нашого глядача і значною мірою його відштовхнула», — додав пан Макаров.
На думку ведучого, суспільний мовник, як і Україна в цілому, потребує ідеалістів — людей, які щиро вірять у свою справу.