Топ-20 матеріалів про Суспільне мовлення: зради й перемоги НСТУ
Топ-20 матеріалів про Суспільне мовлення: зради й перемоги НСТУ
Топ-10 новин про Суспільне: нові проекти, зарплати, радіодиктант і криза в НСТУ
У 2018 році зі всіх новин про діяльність НСТУ та її реформування найкраще прочитали інформацію про запуск першого українського лялькового шоу та першого цілодобового україномовного онлайн-радіо «Казки». Уперше за 3 роки до списку топ-10 потрапили дві новини про радіодиктант на «Українському радіо». Крім позитивних новин, у топі є й «зради».
1. «UA: Перший» запускає перше українське лялькове шоу «Додолики» для дітей від 2 до 6 років
Одним із досягнень Суспільного мовлення в 2018 році став контент власного виробництва для найменшої аудиторії. У травні новина про те, що на «UA: Першому» вийде в ефір перше українське лялькове шоу «Додолики» для найменших глядачів від 2 до 6 років, яке створено в партнерстві з японським суспільним мовником NHK, розлетілася, як гарячі пиріжки. 9 633 рази користувачі інтернету прочитали про те, що «Додолики» – це програма у форматі лялькового театру про дружбу, взаємопідтримку, вирішення проблем, із якими стикаються сучасні діти. А також дізналися, що в телецентрі «Олівець» для «Додоликів» виділили окрему студію, де розміщено декорації. Кожен із героїв має своє помешкання, яке в реальності займає півкімнати. Герої між собою спілкуються, ходять один до одного в гості, вирішують спільно проблеми, дізнаються технічні новинки. «UA: Перший», завершивши показ першого сезону по суботах о 9:50, куди входить 12 серій, повернеться до «Додоликів» у новорічні свята та вже з 31 грудня лялькове шоу можна буде дивитися о 6:34. Батькам доведеться для найменших діток наставляти будильник.
2. Перше цілодобове україномовне радіо «Казки» запустило Суспільне
Команда НСТУ в 2018 році зробила акцент на інтернет-платформи. Один із проектів, який досі для багатьох користувачів Фейсбуку є приємним сюрпризом – цілодобове онлайн-радіо «Казки» та сайт «:Казки». На сайті «:Казки» також можна завантажити розмальовки до казок. Ілюстрації для проекту виконала Женя Гайдамака. Новина про казки набрала 9 017 переглядів.
3. Працівникам Суспільного презентували новий штатний розпис зі збільшеними вдвічі окладами
Із 23 квітня 2018 року в компанії внаслідок оптимізації стало 4 510 штатних одиниць (було 7050), збільшені оклади працівникам та уніфіковано назви посад. Новину про розмір оплати праці прочитали 7 963 разів.
4. Радіодиктант: де слухати і дивитися та куди надсилати
Новина про радіодиктант останні два роки набирала найбільше переглядів за рік. Лише в 2018-му поступилася призовими місцями. Інформацію про те, де можна слухати і дивитися трансляцію радіодиктанту, переглянули 7 871 раз.
5. На «Українському радіо» розповіли, яким буде радіодиктант-2019
Новину про те, чим текст радіодиктанту буде особливим у 2018 році, переглянули 6 723 рази. Доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор радіодиктанту Олександр Авраменкорозповів, що під час відпочинку в Східниці пішов у спортзал, де тренер поцікавився, чи бува він не той Авраменко, який читає радіодиктант на «Українському радіо». Аліна Акуленко згадала, що на «Українське радіо» приходять листи з окупованих Донецька та Луганська, Криму. За її словами, один чоловік із Криму дуже хотів надіслати листа з радіодиктантом у конверті, тож він на велосипеді поїхав у Херсонську область і звідти переслав свій текст.
Із 2 квітня 2018 року мали бути збільшені розміри оплати праці працівників Суспільного. Таке рішення правління НСТУ прийняло ще25 жовтня 2017 року. Однак згодом правління не попередило наглядову раду Суспільного, що їм не вдасться вчасно запровадити зміни. Члени наглядової ради НСТУ на засіданні 5 квітня 2018 року констатували невиконання правлінням рішення. На засіданні стало відомо, що реальна дата підвищення зарплат – 23 квітня 2018 року. Новину про це читачі переглянули 6 316 разів.
7. Стало відомо, хто переміг у додатковому конкурсі на менеджерів і продюсерів філій НСТУ (УТОЧНЕНО)
У грудні 2017 року в НСТУ вперше провели конкурс на посади менеджерів і продюсерів філій Суспільного. У тих регіонах, де конкурс не відбувся у грудні, було призначено тимчасових виконувачів обов’язки менеджера й продюсера у лютому 2018 року. Було обрано 7 кандидатів на позиції менеджера та 6 кандидатів на позиції продюсера, з їхніми іменами читачі ознайомилися 6 237 разів.
8. Зураб Аласанія показав, чому НСТУ вистачить фінансування лише до квітня-червня (ІНФОГРАФІКА)
У березні голова правління НСТУ Зураб Аласанія сказав, що в 2018 році НСТУ отримала найменше фінансування, починаючи з 2012 року. За його словами, якщо НСТУ найближчим часом не отримає коштів, які передбачені Законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення», тоді у квітні-червні може припинитися трансляція.
Цього не сталося навесні, припинення трансляції вдалося відтермінувати до осені. 25 вересня із 6:27 ранку Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення (КРРТ) відключив аналогове мовлення каналу «UA:Перший» по всій Україні, крім зони Операції Об'єднаних сил (ООС).
Інформацію про те, що у зв’язку з недофінансуванням на 50 % НСТУ доведеться зекономити 92 млн – на заробітній платі, 275 млн – на оплаті трансляції, 143 млн – на виробництві контенту, 88 млн – на послугах, 5 млн – на комунальних послугах, 23 млн – на обладнанні, переглянули 5 677 разів.
9. Відбір на «Євробачення-2018: у фінал пройшли Laud, The Erised і Vilna (ВІДЕО)
Останні кілька років національний відбір на «Євробачення» став не так змаганням за можливість представити Україну на міжнародному конкурсі, як засвітитися на телебаченні та представити свою творчість широкій аудиторії. Інформація про трьох переможців першого півфіналу нацвідбору набрала 5 497 переглядів.
5 липня медіахолдинг «Ера-Медіа» запросив на ефір ранкової програми «Доброго ранку, країно», яка виходить згідно з угодою на «UA: Першому»,лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко, в інтерв’ю з якою ведучий Антон Середа говорив про майбутні президентські вибори та її головного конкурента Петра Порошенка. Співведуча цього випуску Тетяна Гончарова після виходу програми написала в себе на сторінці у Фейсбуку: «Вчора Тимошенко сказала, що її поява в нашому ефірі несе для нас великі ризики, натякаючи на те, що програму можуть закрити. Тож гадаємо на вогні: у нас сьогодні останній ефір тижня (як завжди по п’ятницях) чи останній загалом?». При цьому ведуча знала про майбутнє закриття програми з 10 липня 2018 року.Адже НСТУ листами від 05.06.2018 та від 07.06.2018 направило ТОВ «Ера-Медіа» повідомлення про припинення дії договору. Та про це ведучі «Ери» не згадали, а поширили фейк, нібито опозиційний політик в ефірі стала причиною закриття програми. Новину про початок цьогорічної історії конфлікту з «Ерою» прочитали 5 454 разів.
Наразі між НСТУ та «Ерою» тривають судові процеси і в ефірі «UA: Першого» досі виходить шоу «Доброго ранку, країно», яке аж ніяк не відповідає стандартам Суспільного, зважаючи хоча би на часті запрошення до студії екстрасенсів, які пророкують політичну долю України.
Топ-10 статей про Суспільне: конфлікти, критика та моніторингові звіти новин
2018 рік для Суспільного мовлення ввійде в історію як рік конфлікту Національної суспільної телерадіокомпанії України з «Ерою», боротьби міжнародної спільноти з владою України за повноцінне фінансування Суспільного, дискусії про те, як суспільні телеканали мають висвітлювати релігійні події, та зміни в роботі новинарів як у Києві, так і в філіях по всій Україні.
1. Юніорське «Євробачення»: а може, краще була би пауза?
Борис Бахтєєвщороку переглядає національні відбори на юніорські конкурси «Євробачення» і зробив висновки, що від того можна луснути з нудьги. Його аргумент: «Це типовий піонерський табір "Орлятко" доби "дорогого Леоніда Ілліча". Коли діти з серйозними обличчями, мов колись на піонерських лінійках, одне за одним монотонними голосами вимовляють завчені правильні фрази виховного й самовиховного змісту. Ну от чому дитяче "Євробачення" має бути апофеозом "сурйозності"? Без юнацького завзяття, без енергії молодості, без веселощів, узагалі без емоцій?» Можна з цим погоджуватися чи не погоджуватися, однак прочитати варто, що і зробили відвідувачі сайту 5 634 рази.
2. Змія вкусила корову. Що сталося між «Ерою» і Суспільним
Описувати стосунки компанії «Ера-Медіа» та НСТУ – не дуже вдячна справа, оскільки інформації назбиралося на цілий роман. Однак Ользі Жук вдалося цю всю епопею помістити в метафоричну історію про змію в карпатському селі. «Це схоже на реальну гуцульську історію, яка трапилася у Криворівні. У підвалі будинку завелася змія. Господарі не мали сміливості одразу її вигнати. Тож щоб вона не наробила капості, щодня давали їй молоко. Якось змії не налили молока, тож вона вилізла з підвалу, підповзла до корови і вкусила її за вим’я. Корова здохла, родина зазнала збитків, а змія залишилася без домівки в підвалі — й без молока, звісно». Хто в цій історії змія, а хто – господарі, розбиралися читачі, переглянувши статтю 5 622 разів.
3. Запаморочення від усуспільнення. Чого досі бракує новинам філій НСТУ
Краще за Отара Довженка написати висновки з моніторингу регіональних новин Суспільного, проведеного ГО «Детектор медіа» в березні, міг лише Отар Довженко. Варто лише прочитати вступ до статті, щоб у цьому переконатися і заглибитися далі у текст: «Головне слово у процесі перетворення державних телерадіокомпаній на суспільні — довіра. Медіа, які були майданчиками пропаганди й піару влади, мусять стати джерелами неупереджених і якісних новин. А також переконати аудиторію, що новини, створені за стандартами й дібрані за принципом суспільної важливості, а не інтересів влади / власників / замовників, є найкращим вибором. Моніторинг новин усіх філій Суспільного, проведений експертами громадської організації "Детектор медіа", засвідчив, що рух у цьому напрямку розпочався всюди. Але одні біжать, інші повзуть, треті стрибають на одній ніжці». Статтю переглянули 5 275 разів.
4. Недофінансування Суспільного — запитання до влади, в яку Європу йде Україна
Під час круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст», який відбувся в лютому, стало зрозуміло, що Суспільному мовленню найближчим часом не світить фінансування згідно з законом, яке має становити 0, 2 %видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік. Ольга Жук у репортажі описала, наскільки різні існують погляди. Народні депутати хочуть, аби з ними говорили, домовлялися, пояснювали. «Можна бути гордим, моральним і загинути», — сказала народний депутат Ірина Подоляк («Самопоміч»). Дещо іншої думки іноземні гості. «Закони треба не тільки приймати, але й виконувати. Якщо ви у 2014 році прийняли цей закон і не виконуєте його, то в яку Європу йдете? Де правова держава? Я вже кажу не лише про Суспільне мовлення, а загалом про Україну. Куди ви йдете?», – запитав керівник Литовського суспільного мовника Оудрюс Сяурусявічус. Консультант Ради Європи, фахівець із публічних фінансів Юрій Джигир та секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський вперше презентували нову модель фінансування НСТУ, яка могла би гарантувати мовнику стабільність. У чому її суть і звідки брати гроші, дізнавалися читачі, які переглянули статтю 4 935 разів.
Про генерального продюсера «Українського радіо» Дмитра Хоркіна у НСТУ кажуть, що в його жилах тече радіо. В інтерв’ю «Детектору медіа» він розповів про перший рік роботи радіостанцій у складі Суспільного мовлення. Поговорили з ним не лише про новий контент і підготовку до сезону, зміни у штаті, а й про дисципліну на радіо та дрес-код. Читачі мали можливість переконатися в тому, чи справді в НСТУ не брешуть щодо радійної крові Дмитра Хоркіна, переглянувши інтерв’ю 4 816 разів.
6. Релігія vs політика. Чи мав «UA: Перший» транслювати ходу до Дня хрещення Русі?
Опитування, яке провели журналісти «Детектора медіа», можна віднести до вічного шекспірівського пошуку: «Бути чи не бути». На запитання: «Чи мав «UA: Перший» транслювати 28 липня ходу вірян Української православної церкви (Київського патріархату), присвячену 1030-й річниці хрещення Русі, в якій узяв участь Президент України із дружиною?», відповіли Ігор Балинський, Євген Бистрицький, Отар Довженко, Володимир Єрмоленко, Михайло Канафоцький, Вахтанг Кіпіані, Андрій Куликов, Аксиня Куріна, Олексій Панич. Думки респондентів розділилися. За трансляцію ходи на «UA: Першому» виступили ті, хто вважає, що це була не лише релігійна, а й суспільно-політична подія. Проти – ті, хто зазначає: або транслювати всі значущі події різних конфесій в Україні, або жодної; і висвітлювати це в новинах чи на ток-шоу з експертами. Визначитися зі своєю позицію та ознайомитися з іншими думками відвідувачі сайту спробували 4 635 разів.
7. У НСТУ розробили концепцію мовлення нацменшин. Це буде війна, — попереджають у філіях
Війни не сталося. Та якби не залучилися до обговорення та розробки концепції мовлення нацменшин для філій Суспільного громадські активісти, представники нацменшин та члени наглядової ради НСТУ, зокрема Дарія Карякіна, все могло би статися. Розроблений керівництвом перший варіант проекту концепції не знайшов підтримки у філіях. Чому – читачі дізнавалися з матеріалу Ольги Жук 4 596 разів.
8. UA: Сором. Найгірші новини Суспільного робляться в Києві
Отар Довженко, проаналізувавши результати перших у 2018 році моніторингів новин філій Суспільного, зазначив, що всюди помітні зміни на краще. Крім новин Центрального каналу у Києві. «Переглянувши кілька свіжих випусків новин Центрального каналу, мушу констатувати: ні. Це справді вкрай неякісні новини. Це навіть не на трієчку», – написав він. Що за сором криється у новинах з Києва та Київської області, переглянули 4 576 разів.
Зі всіх хвиль моніторингів, проведених ГО «Детектор медіа», найбільше переглядів набрала третя частина узагальненого моніторингу дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах філій Заходу за 12-16 березня – 4 016. Їхні новини потішили майже цілковитою відсутність сюжетів із ознаками замовності. Таких випадків лише два — один у Тернополі, де журналісти пропіарили успіхи управління юстиції, а другий – у Чернівцях, де новину про спортивні змагання перетворили на трибуну для депутата обласної ради.
10. Кого з політиків найчастіше запрошує «UA: Перший». Інфографіка
«Детектор медіа» проаналізував випуски розмовних студійних програм «Тема дня», «Складна розмова», «Перша шпальта», «До справи» та «Війна і мир», що виходили із 1 липня 2017 року по 1 липня 2018 року, щоби з’ясувати, кого з політиків запрошували в ефір скільки разів. Виявилося, щотроє народних депутатів бували в ефірі суспільного мовника більше двох разів протягом року. Системної переваги не має жодна політична сила. Матеріал з інфографікою переглянули 3 970 разів.
