Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Житомирі, Києві, Рівному, Сумах, Чернігові та Черкасах

Ми вже писали про результати моніторингу новин філії НСТУ на сході, півдні та заході. Остання частина присвячена шести північним філіям.

У матеріалах новинарів філій Суспільного поменшало оцінних суджень і неточностей, вони стали більш оперативними і збалансованими. Та досі залишаються неповними, без чітко сформульованого контексту висвітлюваних подій. Бачимо і зворотний бік боротьби за баланс: матеріали насичуються такою кількістю синхронів, що за час перегляду глядач губиться і втрачає суть події. Часто використовується неінформативна, незрозуміла пряма мова.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Житомир — «UA: Житомир»

За оцінками експертів, журналісти дотримувалися стандартів на 4,81 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Щодня в підсумкових новинах каналу виходило 4–8 сюжетів. Кілька резонансних тем журналісти відстежували протягом тижня. Наприклад, забрудненню річки Тетерів присвячено матеріал «Оприлюднені аналізи води з річок Кам'янки та Тетерів» від 19 червня, що є продовженням новини, яка вийшла в ефір попереднього тижня. З появою нових фактів історія продовжується в сюжеті від 20 червня, а наступного дня журналісти повертаються до теми в сюжеті «Чому до очисних споруд продовжують потрапляти неочищені стоки?».

Загалом новини стосувалися чотирьох основних тем: ремонту доріг, забруднення річок, публічних протестів і ДТП. Поза увагою «UA: Житомира» опинилося пограбування квартири мера Новограда-Волинського та обшуки, проведені СБУ на Житомирському бронетанковому заводі.

У новинах каналу найліпше дотримано вимоги стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів, досить високі показники й за стандартами оперативності та балансу думок. До точності й повноти інформації експерти висловили низку зауважень. Прикладом матеріалу з порушеннями фахових стандартів є сюжет «Представники “Правого сектору” в Житомирі провели акцію біля будівлі обласної поліції» від 21 червня. Цю тему автори розкрили дуже поверхово. Зокрема, ведучий починає сюжет словами: «Представники “Правого сектору” у Житомирі провели акцію біля будівлі обласної поліції». Далі бачимо коментародного з учасників: «Було більше 50 постраждалих, були поламані руки, ноги, пальці. Більше шістдесяти було затримано. У нас є чотири вимоги. Перша — це негайна відставка Зозулі з лав Національної поліції. Друге — публічне розкриття коштів, які були витрачені на цю подію державою. По-третє, ми вимагаємо повного розслідування, тому що тут є багато ознак злочинів, перевищення посадових обов'язків. І четвертий пункт — це ідентифікація усіх поліцейських, які брали участь». Але про яких постраждалих ідеться, коли це сталося, за яких обставин, у чому звинувачують поліцейських пікетувальники і хто такий Зозуля, журналісти не повідомляють. Немає відомостей, чому це відбувається в Житомирі. Хоча з відеоряду можна здогадатися, що йдеться про всеукраїнську акцію «Ні поліцейському свавіллю!». Якщо врахувати, що причиною конфлікту з поліцією стали події 17 червня на тлі проведення «Маршу рівності» в Києві, ці відомості варто було б винести у бекґраунд, зосередившись на суті основного меседжу.

Найчастіше журналісти Житомирської філії НСТУ порушували вимоги стандарту повноти інформації. Візьмімо, наприклад, новину «Чотири попереджувальні знаки з написом “Купатися заборонено”» від 19 червня, де через відсутність бекґраунду причина заборони звучить дуже непереконливо. Особливо на тлі того, що в інших містах на подібних територіях із нуля створюють рекреаційні зони з пляжами та розвагами на воді. Автори мали б нагадати, що кілька днів тому (9 червня) в кар’єрі втопився юнак.

Є поодинокі випадки, коли актуальна інформація на телеканалі виходить із запізненням на один день. Але про це завжди повідомляє ведучий на початку сюжету, як-от у новинах «Наші журналісти перевірили дорогу “Велика Горбаша — Троковичі — Піщанка”» від 19 червня та «Проект реконструкції очисних споруд Панінківської картонно-паперової фабрики» від 22 червня. А часом житомирські кореспонденти «оновлюють» застарілі повідомлення без прив'язки до часу й дати події, яка відбулася. Наприклад, 18 червня вийшов сюжет «Марія Кролевецька разом зі своєю службовою вівчаркою Еммою вибороли перемогу на міжнародній виставці собак». Хоча прес-служба поліції розіслала цю інформацію ще 15 червня, а самі змагання пройшли з 9 по 10 червня. Однак журналісти Житомирської філії НСТУ оприлюднили новину з актуалізацією через інтерв'ю з переможницею та її тренером, що виправдало її появу в ефірі.

Із достовірністю ситуація неоднозначна. З одного боку, телевізійники чітко посилаються на джерело інформації, а з іншого — розмивають у титрах посади і статус спікерів. Зокрема, з числа правоохоронців, представників органів державної влади та місцевого самоврядування. Як-от у сюжеті «Двох жінок затримали сьогодні патрульні поліцейські у Житомирі» від 22 червня, де кореспондент п'ять разів вказує на «представників» різних відомств: «Ми звертались до поліції, представниця відомства Алла Ващенко телефон потерпілої та затриманих нам не дала»; «У центрі з надання правової допомоги Дар'я Гончарова розповіла, що з центру адвокатів жінкам не надали»; «У місцевій прокуратурі Андрій Грибович сказав, що справа до прокуратури не надходила». Із сюжету не зрозуміло, хто всі ці люди і які посади вони обіймають.

Крім того, житомирські телевізійники нехтують правилами маркування запозиченого контенту. Дуже часто в титрах новини є тільки підпис «аматорське відео». Таким є сюжет від 19 червня «Кількасот людей перекрили міжнародну автотрасу “Київ — Чоп” поблизу Новограда-Волинського». Він же одночасно є прикладом порушення стандарту точності: в сюжеті не згадується про ініціаторів блокування траси, ГО «Автоєвросила», про що ті самі повідомили на своїй сторінці у Фейсбуку, а також формулювання на кшталт «кількасот людей перекрили міжнародну автотрасу», «люди таким чином протестували проти нібито забруднення річок».

Київ — «Центральний канал»

Відповідність новин каналу стандартам інформаційної журналісти експерти оцінили в 3,63 бала із шести можливих. Чотири матеріали мали ознаки замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Відверто дивує поява в новинах сюжету від 18 червня, який повторили й наступного дня: «Наймолодшеньким видаватимуть перший документ прямо в палаті новонароджених». Він не має інфоприводу, адже свідоцтва про народження, які видаються в пологових будинках, вже давно не новина. Але бачимо таке: «Інтернет, планшети, кілька хвилин. Сьогодні дві третини свідоцтв про народження видаються у пологових будинках, розповів міністр юстиції Павло Петренко. Крім документа, фахівці Мін'юсту допоможуть батькам одразу ж після народження дитини заповнити всі документи для отримання соціальних виплат.

Павло Петренко, міністр юстиції України: Українці звикають до якісного сервісу, який отримав додаткові опції спільно з Мінсоцполітики. Ми на сьогоднішній день так само надаємо послугу онлайн-реєстрації й утримання державної допомоги при народженні дитини. Так само в пологовому будинку можна зареєструвати місце проживання дитини, і цією послугою скористалося 72 тисячі українських сімей(…)».

Окрім того, вкрай однобокий і не дуже зрозумілий сюжеті вийшов в ефірі каналу 22 червня: «Антикорупційний автопробіг у Ірпені». У ньому зображено акцію невідомих осіб, імовірно, жителів Ірпеня, які з антикорупційним пробігом прибули до «маєтку генерального прокурора в селі Стоянка» й завершили акцію «похованням Конституції під його стінами». На відео з Ютуба видно, що люди прибули із заздалегідь заготовленими банерами, в тому числі антилуценківськими. Далі показують відео з якогось медійного заходу, що відбувся невідомо де й коли, на якому спікери («активісти») висловлюють незадоволення хаотичною забудовою в місті: «У нас вокруг нет ни одной поликлиники, больницы, школы, детских садов, парковок. Хаотичная застройка. Просто вырубается лес, уничтожается экосистема. Хаотично строятся многоэтажки. И больше нет ничего. Будет транспортный коллапс, будут пожары. Кто будет за это отвечать? Мы, жители Ирпеня, хотели бы, чтобы обратили внимание на нашу проблему». Юрист, якому також надають слово, наприкінці резюмує, що «Генеральна прокуратура, прокуратура Київської області, Києво-Святошинськамісцева прокуратура належним чином, як ми вважаємо, не виконує свої повноваження».В сюжеті немає ані бекґраунду, який би пояснив контекст описаних подій, ані позиції іншої сторони, на адресу якої сиплються звинувачення. Тому матеріал має ознаки замовності.

Можна вважати іміджевим матеріалом із ознаками комерційної замовності й новину від 19 червня «За безпеку на київських пляжах стежать 150 рятувальників і лайфгардів». У цьому коротенькому повідомленні, яке починається з питань безпеки київських пляжів, керівник комунального підприємства «Плесо» Олег Юсипенко розповідає про визначні здобутки комунальників та міжнародні нагороди: «Ще місяць тому ми були претендентами на отримання міждународної відзнаки “Блакитний прапор”. На сьогодні я вже можу сказати, що ми не претенденти, а ми отримали сім “Блакитних прапорів” — це міждународна відзнака, якій вже більше тридцяти років. Ми отримали ці “Блакитні прапори” на сім наших, одну з основних локацій». Олег Юсипенко в цьому сюжеті з’являється вже вдруге за тиждень. Напередодні він був єдиним спікером у сюжеті «У столиці триває пляжний сезон».

Випуски новин насичуються великою кількістю повідомлень. Але з 37 проаналізованих п'ять сюжетів — повтори. Із дотриманням фахових стандартів у проаналізованих матеріалах ситуація не найкраща. Бо якщо за збалансованість та оперативність новин експерти поставили 0,76 бала, то дотримання достовірності й точності побачили у двох третинах проаналізованого контенту, а відокремлення фактів від коментарів — менш ніж у 60 % новин. Що ж до повноти інформації, то її було забезпечено тільки в кожному четвертому сюжеті.

18 вересня спільноті показали сюжет «Відтепер українські журналісти матимуть свою професійну премію “Народний голос”». Відео відзняте на неназваному заході в «Інтерфаксі».У підводці йдеться про те, що відтепер вітчизняні журналісти матимуть премію «Народний голос». Але кому, коли і за що її вручатимуть, не кажуть. Засновники також не конкретизовані: «Її ініціювали благодійні організації, громадські активісти та незалежні журналісти з різних країн світу».А її мета — «боротьба з утисками, престиж професійної діяльності та захист принципів чесної журналістики». Здавалося, ситуацію мала би пояснити пряма мова спікерки — членкині Союзу World Alliance Світлани Мазур, але премії вона не стосується, бо жінка пояснює одну з презентованих діаграм: «Ви бачите різні кольори: гарно — це білий, досить гарно — це жовтий, проблемні території позначені помаранчевим і погано — це червоне, дуже погано — це чорний. Я хочу сказати, що Україна зараз на 101-му місці, і це жахливо».

І це не єдиний випадок повідомлень, із яких не зрозуміло, де й коли відбувається подія. Наприклад, як із сюжету від 22 червня: «Не для Попелюшки, а для Сашка»: «Не для Попелюшки, а для Сашка. В одній зі столичних книгарень презентували казку “Три горішки для Сашка”. І хоча історія вигадана, написана вона так, щоб діти могли впізнати в героях себе або своїх знайомих. Про що саме книжка і яке майбутнє дитячої літератури в цілому — дивиться далі».

Вражає й сюжет від 18 червня «І стався тропічний інцидент на столичному пляжі». «І стався тропічний інцидент на столичному пляжі. У Дніпровському районі на озері Тельбін помітили двох пітонів. Користувачі в коментарях в мережі припустили, що це домашні тварини. Місцеві жителі бачили чоловіка, який носить двох подібних змій на шиї. Його бачили в одній з аптек та в автобусі. Соціальні мережі вибухнули коментарями.

Фу. От не розумію, любиш ти собі змій, ну і люби на здоров'я, але навіщо їх всюди волочити за собою. Як на мене це не ті тварини, які викликають у всіх любов і почуття розчулення.

Це що, жарт такий? Які змії в озері. Народ зовсім страх втратив? Нехай вдома їх зберігають.

А якщо воно заповзе кудись або яйця відкладе? Не сильно в курсі, як у них все це відбувається, але на Тельбіні тільки популяції змій і не вистачало».

У сюжеті немає персоніфікованих посилань на джерело інформації — згадують соціальні мережі, що «вибухнули коментарями». Немає власного відео. Не йдеться навіть про спробу перевірити, чи був такий інцидент узагалі, й жодного коментаря фахівців.

Що ж до збалансованості новин, то прикро вражає відсутність у сюжеті від 21 червня «Розселення ромів на території південно-залізничного вокзалу» коментаря хоча би когось із мешканців розселеного табору. А йдеться ж про тему вкрай дражливу. Цей сюжет показували двічі.

Рівне — «UA: Рівне»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах у моніторинговий період оцінено на 4,48 бала із шести можливих. У двох сюжетах експерти побачили ознаки замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Один із них — матеріал від 20 червня «Спортивний майданчик із гумовим покриттям відкрили сьогодні». Прохідний матеріал про благодійність комерційних компаній журналісти доповнили синхроном міського голови Володимира Хомка, без якого цілком можна було обійтися: «В цьому році ще чотири вже в роботі і сім в проекті, але такого не було. Майданчик 1 млн 400 тис. — це так, сленговою мовою, це жирно. Майданчики є різні: від 300 тисяч до одного мільйона, залежно чим він обладнаний. Бо майданчики є, ви бачили, ми по Явлецькій відкривали майданчик, де спеціальні такі знаряддя, де можна займатися спортом, не бігати, а саме займатися, він дуже дорогий». Нової значущоїінформації посадовець не оприлюднив, натомість нагадав давні заслуги міськради в розвитку спортивної інфраструктури.

Спорту стосується й іще один сюжет, у якому вбачаються ознаки замовності. Йдеться про літній табір для маленьких спортсменів від місцевого баскетбольного клубу: «“Рівне” влаштував літній баскетбольний дитячий табір» від 20 червня.Фактично маємо справу з інформаційним сюжетом на межі з іміджевим матеріалом спортивного клубу.

Повноту інформації забезпечено тільки у третині новин, включених до моніторингу. Це призводить до того, що деякі сюжети виглядають дивно. Наприклад, як матеріал від 19 червня «Рівень забруднення води на очисних спорудах “Рівнеазоту” збільшився через дощі». У підводці ведуча обмовилася, що через дощі «у п’ятницю (15 червня. — Авт.) на очисних спорудах “Рівнеазоту”, які обслуговують обласний центр, ледь не сталася екологічна аварія. Там працівники підприємства зафіксували залпове надходження стічних вод із високим вмістом забруднень. Це призвело до забивання механічних грабель». А далі в сюжеті є коментар: «Ми поставили терміново людей, які граблями це все прибирали. Якщо це не зробити, воно забиває граблі й ці стоки потрапляють на луг, а з луга — на Горинь. Тому багато людей поставили, граблі далі, вони тими граблями збирали те все, той хлам. Окремо там було шість куп ганчірок, полотна позбирали, і це продовжувалося до 13-ї години». Про яку кількість людей ідеться, як узагалі працює система очисних споруд, чому до цієї теми повернулися через чотири дні, аудиторії не роз’яснюється.

Що ж до зауважень, то авторам новин варто звернути увагу на титрування спікерів у сюжетах, бо почасти вони залишаються безіменними. Наприклад, у сюжеті від 18 червня «У селі Іваничі Рівненського району обурені намірами влади закрити початкову школу», в якому один із важливих коментарів про збір підписів озвучує неназвана жінка: «Розглянути наше питання про закриття нашого навчального закладу. Це звернення уже підписало 43 жителі нашого села. У нас просто є такі сім'ї, які живуть у віддалених куточках сіл. І їм, щоб сюди дістатися, треба пройти три кілометри, а то іще потім доїжджати кудись». Власне, це є й порушенням стандарту точності інформації. І стосується воно не лише прізвищ спікерів, а й статусу організацій, які згадуються в сюжетах. Наприклад, у матеріалі від 20 червня «На річці Устя з'явилися білі плями невідомого походження» кореспонденти не тільки залишили безіменним «місцевого жителя», але й не пояснили, який статус має «Екоклуб», члени якого б’ють на сполох.

Іще один тип порушень — це відсутність інформації про час події, як-от у новині від 19 червня «Відтепер у кожному районному та міському центрах первинної медико-санітарної допомоги можна безкоштовно щепитися». У сюжеті взагалі немає жодної дати або вказівки на початок процесу безкоштовної вакцинації від гемофільної інфекції, інформації про якість вакцини, можливість щепитися дорослим (якщо це необхідно) тощо.

Прикладом порушення стандарту оперативності є сюжет «Майже 9,5 тисяч гривень благодійної допомоги назбирали на фестивалі». Подія відбулася в п’ятницю, 15 червня, а в ефірі повідомлення з’явилося у вівторок, 19 червня. Чи то організатори акції так довго гроші лічили?

Суми — «UA: Суми»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,32 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Попри високі показники відповідності проаналізованого контенту базовим критеріям оцінювання, експерти виокремили кілька проблем. Зокрема, з дотриманням стандартів точності й відокремлення фактів від коментарів. Ідеться про те, як автори новин повідомляють про кількість учасників заходів, зокрема протестних акцій. Навіть якщо йдеться про два-три десятки людей, кількість присутніх визначають «приблизно», до того ж на око, не послуговуючись даними організаторів чи правоохоронців.

Інше порушення стандарту стосується невдалих спроб повідомити суть вимог учасників публічних масових акцій. Наприклад, у сюжеті від 18 червня «Толерантність до прав і цінностей» ведучаЮлія Марковська нагадує про те, що вчора в Сумах відбулася хода за сімейні цінності: «…Її учасники прямо та опосередковано з зображеннями на плакатах, які тримали в руках під час ходи, заявляли про своє несприйняття людей іншої сексуальної орієнтації». Чому ведуча доходить такого висновку, незрозуміло. Паралельно глядач бачить відеоряд зі вчорашньої акції, люди рухаються, тому розгледіти надписи на плакатах майже неможливо. Чути, як учасники вигукують гасло «Усі разом за сім’ю». Коментаря жодного з учасників акції, який би підтверджував їхню гомофобію, немає.

У низці сюжетів журналісти не досить зрозуміло пояснюють ситуацію, підміняючи факти синхронами учасників. Наприклад, у сюжеті від 19 червня «За два місяці представники громадського фонду “Суми” пообіцяли завершити будівництво меморіалу пам'яті у Сумах». Він зроблений за підсумками круглого столу з питань зведення меморіалу загиблим учасникам війни на Донбасі, який мав би бути завершений до роковин їхнього поховання. Очевидно, що ситуація для сторін, які в ній фігурують, не просто дражлива. Журналістка каже, що у справі будівництва відкрито кримінальне провадження і правоохоронці вивчають діяльність фонду «Суми», який займався будівництвом. Але в сюжеті бачимо нагромадження коментарів та відео сварок між представниками родин загиблих ветеранів і Фонду. У прямій мові правоохоронців ідеться лише про те, що тривають допити і збирають докази. Але зрозуміти, в чому полягають претензії до фонду, практично неможливо. Для прикладу, слова заступника начальника слідчого управління: «Наразі, на жаль, я не можу більше сказати, тому що за такий короткий проміжок часу надати якісь оцінки і висловитись, що хтось правий, хтось винуватий, слідство не може». А ось фрагмент сварки між військовий Владиславом Вєтровим та волонтером Вадимом Дубодєловим, поданий у сюжеті: «– Почему вы занимаетесь строительством, если вы не юридическое лицо? Вы волонтер.

Громадський фонд, мы уходим от темы.

Нет. Мы не уходим, это вы уходите, почему вы занимаетесь строительством, если вы волонтер?

Я не занимаюсь строительством.

Почему вы отвечаете сейчас за кого-то, если вы волонтер?

Я говорю от имени фонда».

Розуміння суті справи цей діалог не полегшує.

У цьому ж сюжеті фігурує перший заступник сумського міського голови: «Було прийнято рішення про виділення коштів і тут зараз, дивлячись на оце все, я розумію, що це все не треба було йти на ці всі умови, а просто було проводити повністю процедури бюджетні виділення». Можна здогадатися, що конфлікт почався через недотримання бюджетних процедур при виділенні фонду коштів на будівництво меморіалу.

Такі ж вади притаманні й сюжету від 2червня «Затвердили першу чергу незатвердженого проекту». Тут теж бачимо багато коментарів, які за подробицями ховають суть проблеми. Так, у підводці ведуча каже, що «два садочки і школу на тисячу місць — саме таку кількість освітніх закладів необхідно мати у мікрорайоні Еспланада у Сумах». А далі у п’ятихвилинному сюжеті шестеро спікерів розповідають про будівництво житлового масиву та жонглюють садочками, перекидаючи відповідальність один на одного за те, чому ж їх там ще немає. До кінця перегляду розуміння ситуації, хто винен і що треба робити, втрачається цілковито.

Розмивається суть проблеми й нечітко формулюється основне конфліктне питання й у сюжеті від 22 червня «Перевірка центру перетримки тварин». У підводці до сюжету ведуча каже, що за день до цього місцева влада приїхала до центру перетримки тварин із перевіркою, й відбувся словесний конфлікт. Із синхронів сторін можна припустити, що він пов’язаний із земельною ділянкою, на якій розташований центр. Ось коментар волонтерки центру: «Ми таки не побачили документ, по якому праву вони приїхали, що перевіряють. Чому ми уперлись рогом від переїзду на Римського-Корсакова? Директором КП “Центр догляду за тваринами” було озвучено, що після того, як наші собаки переїдуть на їх територію, ми не зможемо приходити у той час, коли зможемо». Поруч директор КП «Центр догляду за тваринами», який був присутній на перевірці, каже, що комісія має перевірити, безпритульні чи власні собаки в центрі: якщо безпритульні, то їх треба забрати. Суть конфлікту зміщається із земельної ділянки на тварин. Потім журналіст знову згадує про землю і, врешті, із синхрону стає зрозуміло, що тут фігурує Центр зайнятості, якому вона належить, і що представник цієї установи вважає дії зоозахисників самозахопленням. Врешті повідомляється, що центр захисту тварин не проти переїхати в інше місце.

Черкаси — «Рось»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «Рось» у моніторинговий період оцінено на бала 4,95 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найкраще журналістам удавалосядотримуватися вимог стандартів достовірності й точності інформації. Не було й суттєвих зауважень до оперативності новин та відокремлення в них фактів від коментарів. Натомість у деяких сюжетах не вдалося досягти балансу думок.

Формально його дотримано, наприклад, у матеріалі від 19 червня «Частина вулиці Гетьмана Сагайдачного у Черкасах потребує капітального ремонту». В сюжеті подано численні коментарі невдоволених водіїв і є лише один коментар представника компетентних інституцій: начальника управління вуличної інфраструктури міста, який констатує відсутність коштів на капітальний ремонт доріг. Якщо фінальний акцент у сюжеті зроблено на грошах, варто було би поцікавитися цим у міського голови, голови бюджетної комісії та депутатів. Відтак у сюжеті страждає й повнота поданих фактів.

Ще одним прикладом порушення стандарту балансу думок є сюжет від 20 червня «2 липня в Черкасах починається прийом заявок на Громадський бюджет», де ситуацію коментують тільки представники міської ради. До того ж директорка «департаменту фінансової політики Черкас» критикує за провал реалізації торішніх проектів-переможців два інших департаменти, а їм не надано можливості висловити свою позицію.

Також експерти зауважили, що журналісти каналу досить неакуратно обходяться з точним відтворенням назв посад своїх спікерів. Адже ця директорка, очевидно, очолює департамент фінансової політики міської ради, а не «Черкас». Експерти зауважили й те, що в новинах каналу бракує сюжетів на проблемні теми, натомість переважають легкі новини. Хоча моніторингового тижня, скажімо, відбулася сесія міської ради. Але про рішення міських депутатів згадується тільки в сюжеті новині «Ремонтні роботи в спортзалі Черкаської школи № 34 зупинено» від 19 червня.Зате канал охоче розповідає про мистецькі заходи. Так, 18 червня на телеканалі виходить матеріал «Художниця Наталя Атамась пише картини більше сорока років», а вже 19 червня та ж сама Наталя Атамась в іншому амплуа: сюжет «У селі Стецівка Чигиринського району жителі самотужки та за власні гроші створили центр творчості». 21 червня три із семи новин підсумкового випуску були такими: «Бібліотека під парасолькою», «Виставку заслуженого художника України Івана Фізера відкрили в Черкаському обласному художньому музеї» та «Леопардові іменини відсвяткували у Черкаському зоопарку».

Експерти звернули увагу на наявність матеріалів, близьких за форматом до паркетних. Вони з’являються в ефірі після відвідування кореспондентами заходів органів влади, часто зводяться до трансляції оприлюднених посадовцями звітних показників. Приклад — сюжет від 20 червня «Найвищий рівень безробіття на Черкащині нині серед людей віком від 15 до 24 років».

Часом на каналі виходять не надто оперативні новини. Зокрема, сюжет про чемпіонат із веслування, який завершився 17 червня, вийшов в ефір 20 червня.

Чернігів — «UA: Чернігів»

Стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу дотримувалися на 4,72 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У новинах каналу висвітлювалися різні значущі теми, а йшлося в них як про події в обласному центрі, так і в районах регіону. Переважно це були авторські матеріали, які з’являлися своєчасно й були насичені достатньою кількістю потрібних коментарів компетентних спікерів. Не зловживали журналісти каналу й оцінними судженнями та підміною фактів власними висновками. Порушення вимог стандартів балансу думок і повноти інформації траплялися найчастіше. І якщо недостатньо збалансованими експертам видалася чверть проаналізованих новин, то вичерпність інформування вони побачили тільки у третині сюжетів.

Такі зауваження, зокрема, стосуються матеріалів, які були переказом повідомлень прес-служб. Скажімо, в сюжеті від 18 червня «Вчора у 169-му навчальному центрі сухопутних військ» єдиним джерелом інформації є керівниця прес-служби навчального центру сухопутних військ. У матеріалі тривалістю 72 секунди майже хвилину глядач спостерігає, як танк пересувається у воді. І жодних коментарів, які мали би пояснити, в чому практичне значення процесу й для чого все це відбувається: «Учора ж у 169-му навчальному центрі сухопутних військ, що в Десні Козелецького району провели обкатку танків у воді. Як повідомила начальник прес-служби навчального центру Олеся Гузун, для цього почистили та привели до ладу спеціальний басейн у парку танкового полку. Два танки Т-64Б та “Булат” загерметизували та підготували для подолання водних перешкод, устаткувавши машини трубами-лазами для екстреної евакуації екіпажу».

У новині «На перехресті вулиць Шевченка та Молодчого у Чернігові закінчили ремонт колектора» журналісти обмежилися коментарем прес-служби «Чернігівводоканалу» (хоча й зазначили, що коментар був ексклюзивним). У сюжеті також ідеться про те, що транспорт вулицею так і не ходить через те, що «Облтеплокомуненерго» «проводить роботи». Питання, що це за роботи й коли транспорт знову ходитиме на цій ділянці дороги, залишаються без відповіді.

У новині за 21 червня «Заборонене купання у Десні за пішохідним мостом та у Стрижні діятиме принаймні ще тиждень» знайдено три порушення: відсутність посилань на джерела інформації, точності та повноти поданих фактів. Не вказано, хто саме заборонив купатися у водоймі (це повідомлення із сайту мерії). На початку сюжету ведуча анонсує: кореспондент розкаже, чим може загрожувати купання в річці з кишковою паличкою, а наприкінці журналіст таки резюмує, що купатися або ні, — власне рішення кожного. Мовляв, головне — не пірнати. У кадрі з пляжу з’являється чоловік, який повідомляє: «Там, може, на дні і СНІД є». Давати такий коментар без пояснення, що вірус імунодефіциту людини не передається через воду, необачно.

Подекуди новинам не вистачає ширшого контексту, розставлених акцентів, пояснень, чому саме ця інформація варта уваги. Скажімо, в сюжеті «У Гончарівському тривають військові збори резервістів» за 18 червня журналіст занурює глядача в атмосферу на полігоні, розповідає, які вправи та завдання виконуються. Однак не вистачає розуміння: заради чого, власне, вони зібралися? І тільки наприкінці сюжету журналістка каже: «Потім підіб’ють підсумки та розроблять ряд рекомендацій щодо створення бригад територіальної оборони в інших областях».

Без зрозумілого інфоприводу та жодної часової прив’язки вийшов сюжет «Місто проміняли на відрізане від цивілізації село» за 18 червня. Принаймні, в сюжеті не вказано, коли саме герої переїхали з міста у село та чому саме тепер назріла потреба розповісти про їхній вчинок. Зрозуміло лише, що подружжя господарює вже давненько, бо ще «торік придбали мотоблок».

А сюжет «Корюківський центр первинної медико-санітарної допомоги стане першим закладом області, в якому гроші підуть за пацієнтом» за 22 червня вийшов дещо протокольним. Він складається із синхрону в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та слів журналіста, який переказує решту її виступу на прес-конференції. Збагатив би матеріал коментар когось із працівників центру про те, як працювалося до реформи. Новина вийшла неповною, проте ведучі пообіцяли в наступних випусках розповісти про роботу закладу.

І насамкінець, дуже суперечливе враження залишив по собі перегляд сюжету «Смерть резервіста» від 19 червня.Ведуча в підводці до матеріалу впевнено заявила, що чоловік повісився, хоча інцидент стався вранці того ж дня, коли вийшов сюжет. І, очевидно, триватиме розслідування. Кореспонденти старанно намагалися з’ясувати причини суїциду (?), розпитуючи про чоловіка тих, із ким він служив, колег по роботі, зв’язалися з дружиною та навіть продавчинею магазину, куди він приходив. Наголос чомусь було зроблено на тому, чи зловживав резервіст спиртним.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.  Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens, а також тут.

comments powered by Disqus