Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові, Кривому Розі та на Донбасі

Чотири із шести східних філій мають показник дотримання стандартів інформаційної журналістики, вищий за 5 балів із шести можливих. Скромніші результати у Дніпровської філії (4,55 бала), найнижчі у Криворізької. Найбільше проблем у всіх філій із забезпеченням точності та повноти інформації. Зовсім мало матеріалів, де до коментування конфліктних ситуацій залучали незалежних експертів. Також загальною тенденцією залишається тяжіння до легких тем, прагнення уникнути висвітлення дій влади та політичних процесів, відсутність критичного підходу до почутого від спікерів, особливо посадовців.

 

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Донецьк і Луганськ — «UA: Донбас»

Дотримання стандартів журналістами каналу оцінено на 5,18 бала. 

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом у новинах«UA: Донбасу» висвітлюються різні теми. Значна увага приділяється переселенцям, дітям з інвалідністю, культурно-освітнім заходам, військовій тематиці. Випуски новин насичені повноцінними сюжетами, в деяких програмах є дозована кількість новин прес-служб різних силових відомств. Натомість майже відсутні сюжети за участі представників влади. Лише одна новина перенасичена присутністю чиновників, — сюжет від 19 вересня «Запускають тролейбуси з автономним ходом». Сюжет про чотири тролейбуси із запасом автономного ходу до 20 км, які міська влада придбала у кредит за майже 28 мільйонів гривень для Краматорського трамвайно-тролейбусного управління, вийшов в ефір у середині випуску. Подію коментують водій нового тролейбуса, постачальник та представник компанії-виробника і навіть старший майстер тролейбусного депо. На відео бачимо урочисте вручення ключів водіям, а потім виступ зі сцени міського голови Краматорська Андрія Панкова, який зазначив: «Такого транспорта на улицах города еще не было. Троллейбусы на автономном ходу, которые позволяют без электроэнергии около 20 км перемещаться самостоятельно. Это позволит нам удаленные участки наших поселков обеспечить транспортом и связать их с центром нашего любимого и родного города Краматорск», —і одразу ж коментар заступника міського голови Сергія Боєвського: «Маршрут уже сформирован. Вот эти первые четыре единицы троллейбусов пойдут на поселок Красногорка и поедут по нашей улице Олекси Тихого на завод Энергомашспецсталь. Вот это вот как бы конечные его две остановки. Они полностью готовы уже к эксплуатации. Поэтому сейчас уже осталось провести только как бы оформительные документы, пройти как бы техническое согласование, наших служб. Максимум это две недели и первые троллейбусы будут уже на маршруте». Якщо коментар Боєвського ще має бодай якусь суспільну важливість, то виступ мера — жодної. Що думають мешканці міста про саме такий розподіл тролейбусів, глядачі не дізналися.

Загалом оцінки за стандартами балансу думок, оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів перевищують 0,9 бала. Натомість новинам каналу бракує точності та повноти інформації.

Наприклад, як у сюжеті від 17 вересня «Перенесли святкування Дня міста». Власне, інформація про перенесення дня Маріуполя з 10 на 29 вересня через ремонти з’явилася ще 3 вересня, про це писали інші ЗМІ. Вона не втратила актуальності, але маємо порушення стандарту оперативності. У матеріалі є коментар із зазначенням причини переносу святкування від представника влади, а також позиція жителів міста, які схвалюють такі зміни, й тих, хто проти. Ще в новині є коментар директорки музею, яка наводить історичні відомості про дату заснування міста. Для маріупольців це принципове й болюче питання ідентифікації — заснували місто козаки, греки-переселенці чи росіяни. Але тільки останню версію згадано в сюжеті з посиланням на джерела в Москві.

У новині від 18 вересня «У дитячому садочку почав протікати дах» порушено стандарти точності, повноти й балансу думок. Це новина про те, що в сєвєродонецькому дитячому садку № 10 почав протікати дах, який ремонтують, отож дошкільний заклад тимчасово закрили, а дітей перевели до інших дитсадочків. Матеріал містить коментарі представника підрядної організації, який розповідає про хід ремонту, та синхрон начальниці відділу освіти Сєвєродонецької міськради про причини такої ситуації і шляхи її вирішення. Для збалансованості матеріалу варто було би поцікавитися позицією батьків, які змушені водити дітей у «чужі» садочки.

В аналізованих випусках є матеріали, в яких порушено одразу декілька стандартів. Здебільшого це новини, які стосуються ДТП та зроблені з повідомлень прес-служб різних відомств. Зокрема, бачимо таке в новині від 19 вересня «На ходу загорівся автомобіль». Суть її повідомляє ведучий без посилання на джерело інформації: «У Слов’янську на Бульварі Героїв Крут під час руху загорівся автомобіль. Пожежних опівдні викликали перехожі. На цьому відео з місця події видно, що автомобіль типу пікап їхав із мікрорайону Артема в напрямку центру. Займання почалося з капота. В автівці водій був сам. На час гасіння рух транспорту перекрили». Інформацію подано неточно, новина не є повною. «Пожежних опівдні викликали перехожі» — можемо лише здогадуватися, що це опівдні цього ж дня. «На цьому відео з місця події видно, що автомобіль типу пікап їхав із мікрорайону Артема в напрямку центру. Займання почалося з капота», — жодного посилання на джерело інформації, не зрозуміло, хто розповів про деталі аварії, звідки й куди рухався автомобіль. Новину підкріплено лише телефонним коментарем речниці головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій Донецької області, який не підтверджує слів ведучого: «Рятувальники оперативно погасили займання. В результаті займання ніхто не постраждав. Причина займання та обставини події наразі встановлюються відповідними фахівцями».

Із порушеннями стандартів вийшов в ефір і сюжет від 20 вересня «Голодує голова профспілки шахтарів». Перед сюжетом ведуча зазначає: «Третій день у приміщенні Міненерговугілля голодує голова організації незалежної профспілки гірників Селидового та Новогродівки Віктор Трифонов». Не зрозуміло, коли герой сюжету розпочав голодування: глядач може переглянути сюжет і через день, і через тиждень. У матеріалі йдеться про те, що держава заборгувала гірникам підприємства «Селидововугілля» понад двісті мільйонів гривень і чоловік вимагає виплатити заборговану зарплатню. Позицію ж іншої сторони озвучує ведуча з цікавим формулюванням: «Як розповіла представниця прес-служби Міністерства енергетики та вугільної промисловості, що не назвалася, звернення гірників у відомстві зареєстрували і опрацьовують. Опісля того, як розглянуть, готові дати коментар».

Дніпро — 51-й канал

Експерти оцінили дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період на 4,55 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Вони звернули увагу, що журналісти каналу не висвітлювали діяльність обласної влади, редакція новин не проводила розслідувань і не займалася глибоким опрацюванням резонансних подій. А низка суспільно-важливих тем узагалі залишилася поза кадром. Так, у новинах каналу не йшлося про випадок захворювання на ботулізм у Дніпрі, не зацікавилися журналісти каналу й темами фінансування реконструкції злітно-посадкової смуги в аеропорту й порушень, що були виявлені при реорганізації Дніпровської психіатричної лікарні.

Кількість сюжетів у підсумкових випусках невелика. Практично не мають проблем на каналі з оперативністю. Що ж стосується збалансованості новин, достовірності й відокремлення фактів від коментарів, то проблеми з дотриманням цих стандартів мають 15–20 % матеріалів. Неточності виявлено в кожній четвертій новині, а повноти інформації бракує у 60 % матеріалів.

Прикладом порушення стандартів інформаційної журналістики є сюжет від 19 вересня «У Дніпрі першокласник випав із третього поверху». Хлопчик випав із вікна школи 18 вересня, близько другої години дня, але того дня в новинах не було жодної згадки про цей випадок. У підводці до сюжету ведучий вживає оцінну лексику («випадково») й не посилається на джерело інформації: «Вихователь групи подовженого дня випадково зачинила шестирічного хлопчика в класі». У сюжеті версія подій від заступниці начальника управління освіти міськради Олени Яковенко подається як остаточна істина: «Заступник начальника управління освіти міськради Олена Яковенко розповіла, як все сталося». Хоча посадовиця розповідає про інцидент із посиланням на інших осіб і досить плутано: «Вихователька вивела дітей з класу, зачинила кабінет. При цьому одна дитина залишилася чи то за шафою, чи то як, але зі слів, то за шафою. І потім, як говорить хлопчик, я подивився у вікно, і чи випав, чи вистрибнув — ми цього не бачили, не знаємо». Утім, журналісти не повідомили про спробу перевірити її слова.

У сюжеті відсутній коментар батьків постраждалої дитини або повідомлення про намагання отримати цей коментар. Ще одне зауваження стосується тривалості синхрону пані Яковенко — майже хвилина. Хоча можна було виокремити з коментаря головне, а решту розповісти з посиланням на джерело.

У деяких сюжетах журналісти каналу обмежуються позицією чиновників, не намагаючись перевірити їхні слова або дізнатися точку зору зацікавлених осіб. Це можна спостерігати в матеріалі від 20 вересня про знесення гаражів «У Дніпрі продовжать зносити незаконно встановлені гаражі», в якому інформацію надано виключно з позиції начальника інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради Руслана Мороза. При цьому відсутня думка власників гаражів, які вже знесли або планують знести. Крім того, в матеріалі відсутнє посилання на джерело статистичної інформації про незаконні, узаконені та знесені гаражі, а ще вживаються оцінні судження («Найчастіше власники, отримавши припис, самі розбирають свої гаражі. Значно простіше узаконити свій гараж»).

Інший приклад ретранслювання «офіціозу» — матеріали, які стосуються висвітлення теми про масове захворювання учнів школи № 62. Так, у випуску новин від 17 вересня «Кількість учнів школи № 62, яким поставили діагноз гостра кишкова інфекція, зросла» є лише коментарі начальника відділу санепіднагляду головного управління Держпродспоживслужби в області Нелі Полюхович і головного спеціаліста відділу медичної допомоги департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міськради Наталі Мороз. Обидва доволі плутані й через це малоінформативні. Натомість відсутні коментарі лікарів, батьків і керівництва школи. Отже, немає балансу думок. А в сюжеті від 19 вересня про результати дослідження Держпродспоживслужби щодо причин масового захворювання учнів школи № 62 Найвірогіднішою причиною захворювання учнів в школі №62 стало бактеріологічне забруднення води») синхрон начальника відділу санепіднагляду головного управління Держпродспоживслужби в області Нелі Полюхович триває близько двох хвилин. При цьому в матеріалі відсутні коментарі батьків і вчителів щодо того, чи були скарги на забруднення води, або повідомлення про намагання взяти такий коментар. У підводці до матеріалу відсутнє посилання на джерело щодо кількості учнів, що звернулися по медичну допомогу, і тих, що були виписані. Також не вказано, звідки інформація про закриття школи на час усунення порушень. Матеріал побудовано на відео, відзнятому попереднього тижня та під час прес-конференції.

Журналісти не поїхали до школи, щоби пересвідчитися на власні очі, що вона справді закрита. Вони не поцікавилися, яким чином і в який строк планується усунути порушення, виявлені у школі № 62. Журналісти не дізналися також, чи є ситуація з відсутністю централізованої подачі гарячої води типовою для шкіл міста.

У деяких матеріалах баланс думок дотримано лише формально. Наприклад, у сюжеті від 18 вересня про демонтаж кіоску, в якому начебто нелегально продавали алкоголь На вулиці Донецьке шосе, 99 демонтували кіоск»),на перший погляд, слово надано всім сторонам конфлікту: юристу КП «Благоустрій міста», що займається знесенням «наливайок», власниці демонтованого кіоску й місцевій мешканці. Юрист і власниця надають протилежну інформацію (юрист каже про численні скарги від мешканців на продаж алкоголю, а власниця — про те що, скарга була лише одна, ще 15 травня, не від місцевого й нічим не підтверджена). Журналіст не намагається перевірити їхні висловлювання, скажімо, попросити юриста продемонструвати скарги, на які він посилається, або дізнатися в місцевих жителів, продавали в кіоску алкоголь чи ні. Натомість місцева мешканка відповідає на зовсім інше питання: чи вважає вона справедливим знесення кіоску. Крім того, побудова сюжету (він починається й закінчується коментарем юриста КП) також сприяє порушенню балансу думок.

Найбільше ж зауважень до повноти інформації. Скажімо, в сюжеті від 20 вересня «У Дніпрі на міському маршруті № 158 запустили нові автобуси» сказано,що причиною заміни транспорту були скарги на неякісні перевезення, відтак міськрада поміняла перевізника. Однак ані першого, ні другого не названо.

Запоріжжя — «Запоріжжя»

Стандарти інформаційної журналістики запорізьких новинах дотримано на 5,11 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Утім, попри високі показники, журналісти припустилися низки помилок, які призвели до того, що у двох із 36 проаналізованих сюжетів монітори побачили ознаки замовності.

Перший із них — це матеріал «Акцію до Дня миру проводять працівники Управління юстиції» від 21 вересня. Власне, тут не на користь журналістів спрацював вибір теми: пропіарили орган державної влади, працівники якого не займалися притаманними їм функціями, а проводили конкурс дитячого малюнка на асфальті.

Викликає запитання й матеріал від 17 вересня «Відбулася прес-конференція щодо захоплення кафе поблизу скверу імені Яланського його забудовником». У ньому йдеться про прес-брифінг, який провели «представники Запорізьких громадських організацій захисників скверу імені Яланського». Але спікерами на цьому заході виступають представники «Національного корпусу» (Максим Зайченко) та власники кав’ярні, яку начебто «віджали» забудовники скверу. Загалом незаконність зміни власника кафе і є основною темою заходу, а відтак і сюжету («незаконні дії з боку забудовника території — товариства «Ленд Девелопмент»). Представник «Національного корпусу», що позиціює свою ГО як захисницю скверу, заявляє: «Для самої координації наших спільних зусиль, ми створимо оперативний штаб по збереженню парку Яланського. І з дозволу власника цієї будівлі, територіально будемо знаходитись саме в цьому закладі, аби в нас була можливість і відстежувати події, які відбуваються в парку Яланському. І захищати не тільки громаду, а й підприємців від зазіхань людей, які хочуть просто забрати чуже майно».

Отож у сюжеті вийшов заміс із господарського конфлікту двох комерційних структур та очевидного самопіару «Національного корпусу», який журналісти каналу випустили в ефір. Можливо, за наявності розумного бекґраунду новина виглядала би переконливішою. Щоправда, журналісти пообіцяли висвітлити позицію іншої сторони конфлікту й наступного дня в сюжеті «Позиція “Ленд Дівелопмент” щодо кав’ярні у сквері ім. Яланського» таки спробували збалансувати інформацію. Але не пояснили, який стосунок має керівник контактного центру «Запоріжжя. Сучасний центр міста» до компанії «Ленд Дівелопмент». У сюжеті це прозвучало так: «Каже, має повноваження озвучити позицію товариства “Ленд Дівелопмент” щодо кав'ярні». До того ж, коментар його також неконкретний: «… Розпочалися розмови про незаконні дії з боку нашої компанії. Ми повідомили, що з нашого боку буде проведене ретельне розслідування. Оскільки, ми заключили законний договір, ніяких протизаконних дій з нашого боку не було. Тому як тільки ми знайдемо якісь відповіді на питання, ми зможемо прокоментувати ситуацію, а поки сказати нічого».

У новинах каналу протягом тижня фактично не порушувалися проблемні питання. Теми, які висвітлювали в новинах, як правило повторювали ті, що вже фігурували в інтернет-виданнях, або ж це були сюжети за матеріалами прес-служб силових відомств.

Що ж до дотримання фахових стандартів, то високими були показники оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Щоправда, були й окремі випадки їх порушення. Наприклад, у сюжеті «18 вересня розглядали справу Романа Нанівського, якого звинуватили у перекриті дороги до будівництва Придніпровського БІОТРЕЦ» кореспонденти послуговуються як джерелом інформації про перебіг судового засідання розповіддю присутнього на ньому журналіста «Токмацьких вістей» Віктора Харламівського. Хоча цілком можна було віднайти контакти підсудного депутата міськради і сторони звинувачення. А в сюжеті «Гранату у дівчину кинув 26-річний житель Дніпрорудного через ревнощі» від 17 вересня викликає запитання, на підставі чого ведуча в підводці зробила такий висновок про причини правопорушення. У синхроні речниці Нацполіції про це нічого не йдеться, а джерел цих відомостей журналістка не називає.

Що стосується точності й повноти новин каналу, то часом ці стандарти порушуються навіть тоді, коли забезпечити відповідність новин вимогам критеріїв оцінювання зовсім не важко. Наприклад, як у сюжеті від 18 вересня «Співробітники СБУ провели обшуки у ВНЗ Запоріжжя». Він базується на оперативному відео спецслужби і в тих, хто його надав, можна було поцікавитися, у скількох вишах був трус.

Або ж візьмімо сюжет «Нині Наталя Саргутіна продовжує жити під під'їздом» від 19 вересня. Для повноти розуміння проблеми матеріалу дуже не вистачає бекґраунду про те, що згадану жінку понад тиждень тому начебто незаконно виселила з помешкання майор поліції. Та журналісти суспільного в Запоріжжі показують жінку в суді 14 вересня (архівні кадри протитровано), не розповідають про обставини виселення, не записують її коментар, сусідів чи родичів, не намагаються отримати коментар поліцейської. Автори телесюжету констатують, що пані живе під під’їздом, і наводять формальний синхрон речника прокуратури Запорізької області, який не додає розуміння ситуації: «Відомості були внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження за вказаними фактами. А власне, прокуратура області, слідча прокуратура області розслідують наявність або відсутність даних фактів. Досудове розслідування триває, тобто ще чекаємо результатів».

Що ж до балансу думок, то загалом журналісти запорізької філії Суспільного намагалися виважено висвітлювати події. Але траплялися і проколи на кшталт сюжету від 18 вересня «Голодування на знак протесту». Його герой, який постраждав через напад, як випливає із сюжету, «мажорів», обурений пом’якшенням його кривдникам запобіжного заходу. Він каже: «…На мою думку, трійка суддів отримувала гроші, адже жодних підстав на зміну запобіжного заходу не було». Утім, автор сюжету не дає слова ані суддям, ані стороні підозрюваного.

Кривий Ріг — «Криворіжжя»

Відповідність криворізьких новин фаховим стандартам експертами оцінено на 3 бали із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Із 27 новин, які вийшли в ефірі «Криворіжжя» моніторингового тижня, власними продуктом каналу були 14 сюжетів, решта — матеріали інших філій Суспільного. Структура новин також викликає певні зауваження. Чотири з них інформують глядачів про надзвичайні події в місті, а саме про загибель людей від нещасних випадків, отруєння дітей в одній із шкіл міста та спробу самогубства іноземної студентки. Соціальні питання висвітлювались у трьох сюжетах, у яких ішлося про ініціативу надання місту статусу екологічно небезпечного, розгляд петиції про зміни в русі громадського транспорту та про організацію навчання дітей з особливими потребами. Ще три новини розповідали про акції громадськості з різним ступенем залучення мешканців міста, в одній ішлося про підозру Генпрокуратури трьом народним депутатам, два з яких мають стосунок до Дніпропетровської області. З огляду на те, що в цих матеріалах також допускалися порушення стандартів інформаційної журналістики, криворізький глядач навряд чи отримував повну інформаційну картину життя свого краю.

Найнижчим є показник повноти інформації: лише один сюжет відповідає цьому критерію. Невисокими є й показники балансу думок і точності: їх дотримано в половині та майже у третині новин. Половина власного контенту не містить оцінних суджень та інших порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів. Коректні посилання на джерела інформації наявні у 71 % матеріалів. Неоперативними визнано кожну десяту новину.

Багатьом матеріалам бракує повноти наданої інформації, погляду на подію з позиції глядача, задля якого фактично і працює суспільне телебачення. Тоді би, можливо, в ефірі не з’являлися сюжети на кшталт сумнозвісних «кришечок», які нібито збирають на протези ветеранам війни: «Акція Кришечки» від 21 вересня. Сюжет, інформаційним приводом до якого є умовна дата початку акції з неоднозначною репутацією, складається з архівних кадрів та кількох фраз телефоном. У ньому відсутні баланс думок та відокремлення фактів від коментарів, інформацію не перевірено.

Іноді в сюжетах для додаткової драматизації журналісти транслюють оцінні судження осіб, які не були свідками події, як значущі факти. Наприклад, як у сюжеті від 20 вересня «Іноземна студентка вчинила спробу самогубства в університетському гуртожитку». Вже на його початку журналістка повідомляє, що ті, з ким вона спілкується, «знають, що наразі життю дівчини нічого не загрожує. Але що стало причиною самогубства — не здогадуються». Свідченням цього є здивований вигляд студентки в кадрі, яку журналістка все ж намагається дотиснути, пропонуючи їй та іншим різні варіанти передумов події:

«Марина Яйцова, репортер: (..) У КНУ навчається багато іноземців, не всі один одного знають, каже студентка Меріем. Вона теж з Алжиру, про нічний випадок нічого не знає, але ім’я дівчини відразу називає (…).

Голос за кадром, озвучує студента: Ми тільки чули якийсь шум, але нічого не знаємо.

Марина Яйцова, диктор: (…) Меріем каже, суїцид навряд чи пов’язаний з навчанням, радше це було імпульсивне рішення, через проблеми в особистих стосунках.

Голос за кадром, озвучує студентів: Ні-ні, це не через викладачів.

Марина Яйцова, диктор: Можливо, це через якусь романтичну історію?

Меріем, студентка з Алжиру: Може бути, так. Це романтична історія.

Марина Яйцова, диктор: Еймат теж алжирець, але, за його словами, саме невдала спроба вступу до вишу штовхнула дівчину до суїциду. Студентка не витримала стресової ситуації.

Голос за кадром, озвучує студента з Алжиру Еймата: Мабуть, в неї немає хлопця, але можуть бути проблеми із навчанням (…)».

Якщо вірити перекладачу, припущення студента журналістка трансформувала у ствердження, що є порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів. Таким чином, криворізький глядач отримав кілька версій некримінальної події у студентському гуртожитку від осіб, які не володіють достовірною інформацією. Задля балансу в сюжеті надано нібито офіційну інформацію від речниці криворізької патрульної поліції, але її синхрону немає.

Невизначеність джерел інформації спостерігається в кількох сюжетах, зокрема, у двох схожих за змістом повідомленнях про смертельні випадки на виробництві. У них не вказано конкретні джерела інформації, вони розмиті. Натомість до висновків слідства повідомляється про те, що це були нещасні випадки. Наприклад, як у сюжеті від 21 вересня «Нещасний випадок на Рудозбагачувальній фабриці №1»: «У п’ятницю, 21 вересня, близько 11-ї години на території Рудозбагачувальної фабрики № 1 та Північного РЗФ стався нещасний випадок. Підрядник впав із ґанку та отримав серйозні травми голови. Його госпіталізували в лікарню, там чоловік помер. За попередньою інформацією, електромонтер підрядної організації вийшов із приміщення РЗФ один на ґанок, який знаходиться в аварійному стані. Чоловік 53 років впав із висоти чотирьох метрів. Він отримав забій головного мозку, шийного відділу хребта, кісток і склепіння основи черепа. А також множинні переломи ребер. Постраждалого госпіталізували в сьому міську лікарню, там він помер». У сюжеті порушено стандарти достовірності та відокремлення фактів від коментарів.

Полтава — «Лтава»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5, 07 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Вимогам фахових стандартів відповідала половина проаналізованого контенту. Усі новини каналу були оперативним, обійшлося майже без порушень стандартів, достовірності, точності інформації та відокремлення фактів від коментарів.

Топ-темою моніторингового тижня був «переворот» у Полтавській міській раді, який стався 14 вересня. Журналісти каналу відстежували цей процес у розвитку і щодня присвячували цій темі один-два сюжети. Здебільшого в цих сюжетах вдалося забезпечити збалансоване висвітлення подій, позаяк кореспонденти працювали фахово й акуратно. Шкода, що їм не вдалося вийти за межі репортажної подачі й забезпечити хоча би трохи аналітики, щоби глядачі могли не тільки стежити за розвитком подій, а й зрозуміти їх причини й чого чекати від змін у міській владі.

Моніторинговий тиждень 17 вересня редакція починає із сюжету «Полтавською міською радою керують двоє». У ньому йдеться про новообраного секретаря Полтавської міськради Олександра Шамоту, який намагається зайти в кабінет колишнього секретаря та шукає печатку міськради.

«Наразі абсурдна ситуація. Ніхто не може знайти: ні служба безпеки, ні керівник хозвідділу не можуть знайти дубліката ключа», — каже Шамота.

«Цю сесію, псевдосесію, як міський голова я не визнаю. Якщо хтось, чимсь не задоволений, звертається до суду. Зараз будуть приносити певні рішення, які без печатки, які за підписом Шамоти, вони будуть повертатися всі назад, без розгляду», — далі в сюжеті говорить Олександр Мамай, міський голова Полтави, якого 14 вересня усунули депутати міськради.

Впродовж усього сюжету редакція звертає увагу на думку сторін конфлікту та розповідає про пошуки печатки міськради. Натомість відволікається від головного: як зміна керівництва вплине або вже впливає на полтавців.

Із дня усунення мера Мамая та призначення секретарем Шамоти пройшло три дні, проте у випуску новин 17 вересня редакція не проаналізувала законність перебування Олександра Шамоти на посаді секретаря міськради. На яких підставах Мамай і досі перебуває в будівлі міськради, в ефірі також не пояснюють. Утім, зазначається, що журналісти Суспільного зв’язалися з юристом із виборчого права й надіслали йому відомості про перебіг позачергової сесії: «Чи порушили депутати процедури її проведення, розкажемо у завтрашніх випусках новин».

Наступного дня, 18 вересня, в сюжеті «Другий день Полтавською міською радою керують двоє» редакція продовжує цю тему: розповідає про серпневу позачергову сесію міськради, на якій депутати призначили секретарем міськради Шамоту. Згодом переказують рішення сесії від 14 вересня, на якій Мамая відсторонили від посади. Експерт пояснює, що серпнева сесія відбулася за відсутності кворуму, оскільки відкрили її з урахуванням шести новообраних депутатів.

«Тут складний юридичний факт. […] Важливою є вимога, яка міститься в Законі України “Про місцеве самоврядування” і в Законі України “Про статус депутатів місцевих рад”. Стаття номер 49: “Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідної територіальної виборчої комісії на сесії ради рішенням "Про підсумки вибрів та визнання повноважень депутатів"”. Мова йде про те, що у той момент, коли ТВК повідомляє на сесії, розпочинаються його [депутата. — Ред.] повноваження», — наголошує на порушенні регламенту в ефірі телеканалу полтавський юрист Олексій Любченко.

Але в наступні три дні новинарі вже забувають про коментар юриста. Розповідають про засідання комісій міськради, про позачергове зібрання депутатів та обрання нових заступників міського голови. Питання ймовірного порушення процедури ані депутати, ані Шамота, ані Мамай ніяк не коментують. Імовірно, журналісти їх про це й не питали.

Загалом балансу думок бракувало майже у чверті проаналізованих новин. Наприклад, як у сюжеті від 17 вересня «Дах під’їзду на вулиці Зінківська», в якому йдеться про аварійний під'їзд в одному з будинків Полтави. Фактично конфлікт зводиться до того, що місцеві мешканці заявляють про низку звернень до представників ЖКГ міста, а заступник начальника житлово-експлуатаційного об’єднання Михайло Лукін каже, що насправді звернень не було. Автор відволікає глядача від ключового: чи під’їзд потребує ремонту, хто й коли його відремонтує?

Або візьмімо сюжет від 19 вересня «Трасу Київ — Харків розблокували». Матеріал проілюстровано запозиченим відео, коментує подію тільки речник поліції Полтавщини Юрій Сулаєв, з уст якого лунають відомості про те, хто блокував дорогу, які були вимоги в цих людей тощо. Коментаря ж хоча би когось із учасників акції протесту немає, хоча сказано, що «акція була попередньо спланована і відповідна заявка була подана до підрозділу поліції Полтавського району». Отже дізнатися, хто конкретно організовував перекриття дороги, знайти їхні контакти й уточнити, чого вони хочуть, було цілком реально.

Повноти бракує сюжету від 17 вересня «На Полтавщині оголосили карантин через амброзію», з якого так і не зрозуміло, що робитимуть під час карантину. Загалом, повноти інформації бракувало 42 % новин.

Харків — «UA: Харків»

Протягом моніторингового тижня в новинах каналу «UA: Харків» зафіксовано високий рівень дотримання стандартів журналістики — 5,68 балів із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Основну увагу протягом журналісти каналу приділяли криміналу, корупції та висвітленню судових засідань. Попри це, новинний тиждень вийшов «лайтовим». Водночас запропоновані глядачам сюжети і справді були новинами, бо журналісти повідомляли їх у день висвітлених подій, не лінувалися брати коментарі й витрачати багато часу на один матеріал.

Що ж до виявлених помилок, то найчастіше в новинах не дотримувалися стандарту повноти інформації — середній бал 0,77. Зокрема, через порушення інших критеріїв оцінювання. Так, у сюжеті від 17 вересня «ДТП на вулиці Раєвської» бракує балансу думок, оскільки в матеріалі не представлено точки зору винуватця дорожньо-транспортної пригоди, натомість є тільки слова прес-офіцера патрульної поліції Харківщини. У другому сюжеті, який вийшов цього ж дня, постраждала повнота через порушення стандарту достовірності інформації, — «Танк поблизу історичного музею». У ньому розповідається про перформанс художника, який одягнув танк у яскраву піжаму. Журналісти в матеріалі посилаються на фотографії в соцмережах як джерело цієї інформації. Щоправда, зауважують: «Нам вдалося зв’язатися із автором через соцмережі. Він говорить, одягнув танк у піжаму, бо хоче, щоб всі конфлікти заснули, та люди могли відпочити». Але в ефірі не показали жодних підтверджень цим словам. Наступного ж дня в знову вийшов сюжет на цю ж тему, однак вже з коментарями художника Чому одягли танк у Харкові»).

Ще три сюжети вийшли неповними через те, що в них бракувало значущої інформації. Наприклад, 19 вересня в ефір вийшов матеріал «На тренувальній базі обласного управління поліції…» про змагання зі спортивного орієнтування серед молоді. Попри те, що репортаж був цікавим, автор так і не повідомив, яка команда перемогла.

Напередодні, 18 вересня, журналісти підготували матеріал із судового засідання «Водій, що влітку збив на смерть 7-річну дівчинку…». У сюжеті журналіст розповідає про те, яке покарання просила прокуратура і що в результаті вирішив суддя. Крім того, журналісти подають слова адвоката батьків вбитої дівчинки про вимогу виплати мільйон гривень моральної шкоди. В результаті журналіст повідомляє глядачам лише частину вироку, що стосувався ув’язнення, однак не розказує, що суд також вирішив стягнути із винуватця цю суму (інформація про це оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

А 17 вересня вийшов сюжет «В області продовжують закуповувати соціальне житло» про успіхи з купівлею житла для сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. У ньому сказано, скільки нерухомості вже придбали, скільки ще планують і скількох розселять в одному з населених пунктів області у відремонтований будинок, але немає відомостей про те, скільки загалом потрібно житла для дітей-сиріт.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту «Детектор медіа».

comments powered by Disqus