Моніторинг Суспільного: як дотримувалися стандартів у Вінниці, Кропивницькому, Миколаєві, Одесі, Херсоні та на каналі «UA: Крим»

Моніторинг новин регіональних філій Суспільного свідчить, що журналісти досі не вибудували єдиного збалансованого підходу до висвітлення роботи влади й міри її присутності в новинах. Почасти сюжети залишаються без потрібних коментарів посадовців, а іноді чиновники невиправдано опиняються на першому плані у висвітленні подій, яких не стосуються. Два із шести аналізованих каналів показали рівень дотримання стандартів на п'ять і більше балів із шести можливих. Натомість філія, що висвітлює події в Криму, не дотягнула до чотирьох балів. Покращується й ситуація з матеріалами, що виглядають як замовні: із 184 проаналізованих сюжетів і повідомлень лише один «паркетний» матеріал було визнано таким, що викликає підозри в замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Вінниця — «UA:Вінниця»

Дотримання стандартів у новинах каналу експерти оцінили на п'ять балів із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У випусках новин не виявлено матеріалів із ознаками замовності, зокрема таких, які можна було би класифікувати як «паркетні». Утім, досягається це передусім за рахунок відсутності в новинах взагалі будь-якої інформації про діяльність органів влади. Єдиний сюжет, у якому поміж інших представлено позицію першого заступника голови Вінницької облдержадміністрації, — «Ще не запроваджена, але вже викликає багато нарікань» від 20 червня. Він збалансований, а позиція представника влади в ньому доречна.

Майже в усіх новинах дотримано вимоги стандарту достовірності, до трьох матеріалів є зауваження щодо порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Найменш дотримуваним стандартом є повнота поданих фактів — 0,68 бала.

Здебільшого сюжети каналу збалансовані, в них відображено різні погляди на проблему, що висвітлюється. Але в щоп’ятій новині цього стандарту не дотримано.

При цьому слід зазначити, що журналісти каналу намагаються забезпечити баланс думок навіть у сюжетах кримінальної хроніки, представляючи позицію підозрюваних. Скажімо, як у сюжеті від 22 червня «У Вінниці поліція затримала двох чоловіків, які розповсюджували наркотики».

Що ж до оперативності, то її забезпечено в переважній більшості новин телеканалу. Утім, було помічено низку сюжетів, які вийшли із запізненням. Наприклад, 19 червня вийшов сюжет про відкриття притулку для тварин. Інші ресурси повідомляли про це ще 16 червня. 20 червня вновинах каналу вийшов сюжет «Подарунок від німців: Вінницький центр профтехосвіти № 1 отримав сім верстатів для металообробки», хоча подія відбулася ще напередодні. А сюжет «Кращий спортсмен місяця у Вінниці» від 18 червня запізнився аж на чотири дні — відповідна новина з’явилася на сайті відділення НОК Вінниччини ще 14 червня.

Зауваження щодо неточностей, яких припустилися журналісти каналу, стосуються п’яти сюжетів. Зокрема, у вже згаданому сюжеті «Кращий спортсмен місяця у Вінниці» жодного разу не згадується, спортсменом якого місяця визнано вінничанина. А в сюжеті від 22 червня «Ветеран війни з нацизмом, офіцер медичної служби Раїса Єфремівна Шевчук…» ведучавикористовує неточне формулювання «війна з нацизмом».

Повноту інформації дотримано у двох третинах новин каналу. Решті ж сюжетів не вистачає даних для повного розуміння проблеми чи події, яка висвітлюється. Наприклад, із сюжету про проблему зі введенням в експлуатацію житлового будинку «Власники квартир у двох під'їздах будинку в селі Агрономічному не можуть у них вселитися» від 22 червня, попри наявність позицій забудовника й замовника будівництва, причини проблеми так і лишаються незрозумілими.

Кропивницький — «Кіровоград»

Відповідність новин каналу вимогам фахових стандартів оцінено на 4,71 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Більшість аналізованих сюжетів були подієвими, причому майже чверть контенту становили повідомлення про спортивні події. Значна кількість матеріалів висвітлювала «лайтові» теми, як-от «У Кропивницькому містяни взялись рятувати від спеки дерева», «Більше п'ятдесяти картин представив у музеї Осьмьоркіна заслужений художник України» або «У центрі Кропивницького встановили водяну рамку для охолодження у спекотну погоду». Однак і резонансні події перебували у фокусі уваги журналістів «Кіровограда». Зокрема, напередодні моніторингового тижня, 15 червня, на телеканалі вийшов ґрунтовний матеріал про незаконно спиляні дерева поряд із міським дендропарком. У понеділок, 18 червня, ефір розпочали з оновлення цієї інформації («Підприємство, яке спиляло 47 дерев біля Кропивницького дендропарку, має сплатити більше 10 тисяч гривень штрафу») коментарями екологічної інспекції щодо складених протоколів та визначення штрафу за неправомірну вирубку. У п’ятницю, 22 червня, журналісти підбили підсумок: заступник міського голови повідомив, що  винуватці зобов’язалися висадити нові дерева На 110 тисяч гривень висадять дерев замість спиляних по вулиці Академіка Тамма у Кропивницькому»). Щоправда, в жодному з цих сюжетів коментарів від представників фірми-порушниці немає, отож баланс думок не забезпечено.

Загалом новини каналу були оперативними, але у двох сюжетах експерти помітили порушення стандарту. Так, у матеріалі «Більше 200 мешканців будинку по вулиці Нікітіна в Кропивницькому залишилися без газу»йдеться про загоряння в одній із квартир, яке й призвело до відключення, що відбулося напередодні, 19 червня, близько 15:00. Сюжет вийшов у підсумковому випуску наступного дня, до того ж із деякими неточностями. Журналіст зазначає: «На момент зйомки сюжету о 13:40 20 червня газопостачання відновили частково», а в останньому коментарі начальник аварійно-диспетчерської служби «Кіровоградгаз» заявляє: «Станом на 14-ту годину газопостачання відновлено в повному обсязі».

Інший сюжет, «Чотири медалі завоювали кропивниччани на Всеукраїнському турнірі з боксу пам'яті Віктора Звєрєва», як репортаж спочатку виходить у понеділок, 18 червня, й розповідає про спортивний захід, що відбувся на вихідних. До цієї теми журналісти каналу повернулися у вівторок: матеріал вийшов дещо розширеним, але вже не оперативним. Причому головний меседж і навіть підводка залишилися незмінними.

Що ж до порушення інших стандартів інформаційної журналістики, то експерти мали найбільше зауважень до точності й повноти новин каналу. Зокрема, в сюжетах досить часто не вказується, коли відбулися ті чи інші події. Часом журналісти неточно вказують посади. Наприклад, як у матеріалі «Вода на річці Інгул на Ковалівському пляжі та у ставку села Петрове Знам’янського району забруднена» від 21 червня. Ситуацію в матеріалі коментує заступник директора з дослідження біологічних факторів Державної установи «Кіровоградський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Назва закладу досить громіздка для телебачення, тому експертку титрують як «заступника директора лабораторного центру»; але хоча б усно, в підводці ведуча могла б уточнити, яку саме установу та представляє.

Прикладом неповного розкриття теми може бути висвітлення історії з будівництвом магазину на клумбі біля житлового будинку. 19 червня вийшов сюжет «У Кропивницькому на клумбі почали будувати магазин». Фірму-замовника («Ятрань») журналісти пов’язують із міським головою Кропивницького, посилаючись на його декларацію, де він вказаний власником. Ведуча наголошує, що «редакція День за днем” 14 червня надіслала інформаційний запит в міське управління архітектури з проханням надати інформацію, чому підприємству “Ятрань” дозволив будувати магазин на клумбі». У четвер, 21 червня виходить продовження історії, в якому оприлюднюється відповідь міського архітектурного управління такого змісту: «Щоб порахувати кількість дозволів, виданих підприємству “Ятрань” на розміщення магазинів у Кропивницькому, потрібно 20 днів». І хоча в сюжеті кілька разів згадується про причетність міського голови до будівництва, навіть про спробу отримати його коментар не йдеться.

Що ж до матеріалів із ознаками замовності, їх у новинах каналу протягом моніторингового тижня не виявлено. Єдиним дещо сумнівним можна визнати сюжет «Аукціон картин учнів художньої школи просто неба влаштували в Кропивницькому» від 22 червня. У ньому йдеться, що під час літньої практики учні художньої школи намалювали картини, а потім виставили свої роботи на аукціон. Запитання, щоправда, викликає вибір будівлі-моделі: діти зображували фасад управління юстиції. У синхроні викладачка художньої школи каже, що їм «запропонували такий етюд зробити з Управління юстиції. Підійшли до нас і запропонували таку невеличку спільну співпрацю. Тому ми з радістю погодились і на пленері виконали такі етюди». І хоча в підводці обласне управління юстиції й не згадували, проте його представники весь час фігурують у сюжеті.

Миколаїв — «Миколаїв»

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу «Миколаїв» дотримано на 4,26 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Зі включених до моніторингу 23 сюжетів експерти виокремили один, що містить ознаки замовності через його «протокольний» характер. Це матеріал від 20 червня «У Миколаєві триває реалізація президентської програми забезпечення соціальним житлом осіб з числа дітей-сиріт». Власне, йдеться про статистику, озвучену на сесії Миколаївської міської ради мером Олександром Сєнкевичем. Інформація супроводжується відеорядом зі вручення п'яти сертифікатів на соціальне житло та квітів, а в підводці до сюжету наголошується, що «у Миколаєві триває реалізація президентської програми забезпечення соціальним житлом осіб з числа дітей-сиріт».

У новині немає навіть натяків на спробу проаналізувати ситуацію із забезпеченням житлом дітей-сиріт, наскільки ефективною є ця програма, а також чи достатніми є обсяги держсубвенції на ці потреби та як їх використовує міська рада. Акцент зроблено виключно на позитиві, що робить повідомлення однобоким і незбалансованим.

Утім, навряд чи йдеться про замовлення, радше про брак навичок роботи з інформацією такого штибу та невміння робити правильні акценти в загалом непоганих сюжетах, які розповідають про важливі події. Скажімо, як у сюжеті від 19 червня «З колективом Миколаївського суднобудівного заводу сьогодні зустрівся голова Обласної Державної Адміністрації Олексій Савченко». Хоча в матеріалі йдеться про проблеми із заборгованими колективу підприємства 55 мільйонами гривень зарплати, якої не виплачує «Укроборонпром», акцент у підводці журналісти зробили саме на візиті Савченка до суднобудівників.

Майже чверть проаналізованих новин має ваду: журналісти озвучують відомості, очевидно, почуті від когось із посадовців, учасників висвітлених подій, або з повідомлень прес-служб, але не посилаються на їхнє джерело. Наприклад, як у сюжеті від 20 червня «У районі селища імені Горького у Миколаєві під тепловоз кинувся чоловік». Журналіст каже таке:«В районі селища імені Горького машиніст, який проводив маневр, звернув увагу, що біля колії стоїть людина, і навіть посигналив йому гудком. Однак чоловік не зреагував. А коли тепловоз наблизився, несподівано кинувся до шляхів і поклав голову на рейки. Машиніст спробував загальмувати, але було вже пізно. Тепловоз протягнув тіло кілька метрів, зірвавши при цьому з нього одяг. Відрізана голова відлетіла на відстань близько ста метрів від тіла». Але за мить до цього в підводці звучало таке: «Наша знімальна група виїхала на місце події, втім, працівники залізничного вокзалу перешкоджали роботі групи та відмовились давати будь-які коментарі».Звідки ж у кореспондента такі подробиці? Тим більше, що далі йде пряма мова речниці Інгульського відділу поліції, яка й словом не обмовилася про ці речі.

Інший приклад — сюжет «У дитячому містечку “Казка” відбулась презентація фотовиставки» про експозицію світлин, на яких зображені діти з інвалідністю. Журналіст озвучує кількість учасників та прогнозовану тривалість виставки, але не повідомляє, звідки про це дізнався.

Власне, ці порушення корелюють і з порушеннями стандарту відокремлення фактів від коментарів: озвучені відомості без джерел їх походження набувають ознак оцінних суджень та підміни доведених фактів власними висновками журналістів. Наприклад, у вже згаданому сюжеті «З колективом Миколаївського суднобудівного заводу сьогодні зустрівся Голова Обласної Державної Адміністрації Олексій Савченко» є такий текст журналіста: «Окрім проблем із заборгованості, в акваторії заводу дислокується та безкоштовно обслуговується крейсер “Україна”, який був побудований на замовлення Міністерства оборони ще за часів Радянського Союзу. В незалежній Україні був на балансі міноборони, а тепер нічий».

Журналіст некоректно поєднав дві абсолютно різні проблеми підприємства, до того ж без жодних посилань оприлюднив відомості, які стосуються урядової структури.

Бачимо у цьому сюжеті й неконкретні формулювання, які порушують вимоги стандарту точності: «Неодноразово працівники суднобудівного заводу, щоб привернути увагу влади, влаштовували акції протесту та пікети на різних локаціях міста, перекривали дороги».

Ще одним прикладом порушення стандарту достовірності, що перетікає й у невідповідність вимогам відокремлення фактів від коментарів, може слугувати текст журналіста із сюжету від 19 червня «У Миколаєві офіційно презентували реконструйовану будівлю решіток Галицинівських споруд каналізації МКП Миколаївводоканал». Розповідаючи про реконструкцію об’єкта місцевого водоканалу в межах пілотного проекту, що фінансується ЄС, кореспондент стверджує: «Будівля каналізаційних решіток — не єдиний об'єкт на підприємстві, що потребує оновлення. Серед першочергових задач — ремонт водоочисних танків та заміна насосного обладнання. Європейські партнери готові продовжити співробітництво з Миколаєвом на п'ять років та вкладати кошти. Зараз документи знаходяться на розгляді у Адміністрації Президента».

Але жоден із чотирьох спікерів, зокремаголова представництва Європейського інвестиційного банку, який брав участь у презентації, в сюжеті цього не підтверджує.

Що ж до балансу думок, то його не забезпечено у третині миколаївських новин. Насамперед це стосується новин, створених за матеріалами силових відомств: СБУ, поліції тощо. У таких матеріалах оприлюднюється тільки позиція цих структур. Утім, і в сюжетах, де можна було би зібрати всі точки зору, позицій учасників конфліктної ситуації часом немає. Наприклад, у сюжеті від 20 червня «Миколаївобленерго через борги відключило ліфти в десяти багатоповерхівках» згадується підприємство — постачальник електроенергії та приватний ЖЕК «Соляні», який безпосередньо обслуговує «конфліктний» мікрорайон. Але в новині їхні позиції не представлені. До того ж ліфти ввімкнули того самого дня й журналісти Суспільного мали нагоду повідомити про це у випуску новин, але чомусь не зробили цього.

Найгірші ж показники в миколаївських новин за стандартом повноти інформації. Зазначимо, здебільшого через порушення інших стандартів інформаційної журналістики. Але не вистачає більшості новин, до яких були зауваження, і якісних бекґраундів. Скажімо, як у сюжеті про підвищення вартості проїзду в міських маршрутках від 22 червня «Тариф на проїзд у миколаївських маршрутках збільшено». Матеріал відзнятий на засіданні міськвиконкому, де було ухвалене це рішення за присутності всіх зацікавлених сторін. Але без позиції мешканців міста, яким доведеться платити за проїзд дорожче. До того ж у сюжеті є непрямі згадування перипетій формування ціни на проїзд і конфлікти, які виникали з цього приводу. А також не зовсім зрозуміла для пересічного глядача пряма мова мера про можливість ветувати рішення про підвищення тарифів: «Олександр Сєнкевич: Рішення прийнято. Я хочу сказати, нема чому радіти, бо насправді у вас є п'ятиденний строк, під час якого я візьму на себе відповідальність, про яку я сьогодні обіцяв членам виконкому. Вони проголосували сьогодні тому, що я дав обіцянку. В п'ятиденний строк всі ваші машини повинні бути в онлайні. Управлінню транспорту та телекомунікації опублікувати цю інформацію в онлайні з ссилками на веб-сайт, на якому це можна перевірити. 26-го числа вибираємо любу локацію, по вашему мнению, по предложению общественности. Смотрим приложение, 26-е, и автомобили, которые перемещаются по городу Николаеву. Я получаю в телефонном режиме эту информацию от Вас и принимаю решение. Принято? Я ветирую решение». Цю інформацію варто було би розтлумачити, а також нагадати обставини впровадження нових тарифів на проїзд.

Одеса — Філія ПАТ «НСТУ» «Одеська регіональна дирекція»

Фахових стандартів одесити дотримувалися на 5,32 із шести можливих балів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Утім, зауважень до якості проаналізованих новин чимало. Багато повідомлень складається з короткої підводки ведучого й довжелезного синхрону єдиного спікера, який часом триває до півтори хвилини. Натомість повноцінних сюжетів із різними точками зору та відеорядом мало. Відео з місця події в сюжетах мало або й узагалі немає. А наявне відео здебільшого статичне, переважають «мертві» плани.

Прикладом є сюжет від 19 червня «22 червня стартує фестиваль фестивалів “Хочу до Одеси”». У ньому є коментар директорки департаменту культури й туризму Одеської міської ради Тетяни Маркової, яка анонсує фестиваль, тривалістю аж 1 хвилину 18 секунд. У матеріалі «Попри зниження ціни на двадцять відсотків не знайшлося покупців на стадіон “Чорноморець”» телефонний коментар директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тараса Єлейка триває майже хвилину, і при цьому на екрані весь час видніє заставка з телефоном та фото спікера без додаткового відео.

Коментар директора Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолія Анісімова в сюжеті «Одинадцять випускників в Одеській області склали зовнішнє незалежне оцінювання на 200 балів» від 21 червня тривав майже півтори хвилини, теж без жодного додаткового відео чи графіки.

Така ж історія з тривалим коментарем голови Приморської райадміністрації Марата Корольова в сюжеті від 20 червня «Один із безкоштовних пляжів в Отраді перетворили на смітник». Попри тривалий синхрон, тему до кінця не розкрито. Хто, власне, винен і про кого взагалі говорив голова адміністрації, не зрозуміло.

Перелік таких матеріалів можна продовжувати. Майже всі вони не потребують додаткової точки зору, тому не порушують стандарту балансу думок.

Що ж до порушень фахових стандартів, то не зафіксовано їх тільки за відокремленням фактів від коментарів. Високими є й показники точності інформації. А однією з найпоширеніших вад є недотримання стандарту достовірності. Наприклад, у сюжеті «В Одеській області в неділю зафіксували смерч» не вказано авторство відео: «На цих кадрах ви можете побачити смерч. Його зафіксували на відео очевидці на пляжі у селі Приморське».

Балансу думок бракує кожному шостому сюжету. Попри практику використання тривалих синхронів, бракує прямої мови в сюжеті від 22 червня «Геннадій Мірошниченко звільняється»: «Геннадій Мірошниченко, який обіймав посаду начальника Управління інженерного захисту території міста і розвідки узбережжя, звільняється за власним бажанням. Розпорядження опубліковане на сайті мерії. Виконувати свої обов'язки чиновник буде до 25 червня».

Це, власне, вся новина. Синхрон посадовця тут важливий не лише для пояснення, що трапилось, але й тому, що цього ж тижня журналісти повідомляли про конфлікти на пляжах.

У двох сюжетах зафіксовано порушення стандарту оперативності. Так, аж 19 червня канал показав сюжет «Збірна команда Одеської області з пожежно-прикладного спорту посіла перше місце на міжнародному турнірі кубку Одеса-2018», хоча новина про це з’явилася на офіційному сайті ДСНС ще 11 червня.

Найбільше ж зауважень до повноти інформації, здебільшого — через порушення інших стандартів Але в деяких сюжетах відверто бракує даних. Для прикладу візьмімо новину від 19 червня «Патрульні поліцейські провели благодійну акцію зі збору іграшок», яка містить суперечливі відомості. Спершу журналіст каже: «Це іграшки, які зібрали патрульні поліцейські», — тож складається враження, що це їхня ініціатива. Хоча коментар начальниці відділу зв’язків із громадськістю поліції області Ганни Ліскової свідчить про інше: «Мешканці міста самі звернулися до мене з пропозицією передати іграшки, які раніше вони колекціонували, які діти виросли і їм вже не потрібно, викидати, звичайно, таких друзів м’яких їм було шкода». Журналісти навіть не спробували розвинути історію і вказати реальних ініціаторів акції.

Херсон — «Скіфія»

Відповідність новин каналу фаховим стандартам становить 4,42 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Екcперти зауважили, що тільки чотири із дев'ятнадцяти проаналізованих сюжетів стосуються подій, які відбулися поза обласним центром. А ще звернули увагу на значну кількість коментарів, отриманих у форматі телефонної розмови: інколи їх по два на сюжет («Херсонська область: пільговий проїзд у міському та приміському громадському транспорті» (19.06), «В Херсоні з 28 червня офіційне відкриття нової понтонної переправи» (20.06), «У Херсоні відновив роботу автобусний маршрут №51» (21.06).Це робить повідомлення важкими для сприйняття, адже глядачеві пропонується вслухатися в не дуже якісно переданий телефоном голос.

Три сюжети взагалі важко віднести до новин, оскільки в них відсутня подія як інфопривід, по суті, це записані журналістом монологи. Йдеться про сюжети «Із програмування в гончарство» — монолог переселенки з Криму про захоплення гончарством (19.06), «Більше 50 років робочого стажу» — монолог пенсіонерки, яка почала малювати(21.06) та «Спогади про війну» — розповідь ветерана Другої світової війни «про часи, проведені в партизанській бригаді, про поранення та визволення Ленінграду»(22.06).

Майже бездоганно журналісти каналу забезпечили точність новин, досить високі показники й за стандартами відокремлення фактів від коментарів та достовірності.

Журналісти каналу попрацювали над забезпеченням у сюжетах балансу думок. Але це призвело до іншої крайності — надлишку точок зору та пов’язану з цим «дірчастість» сюжетів, коли із синхронів неможливо зрозуміти суть проблеми.

Типовий приклад такого сюжету — матеріал від 18 червня «Ситуація навколо житла для ветерана АТО». Суть події викладено в підводці ведучої: «Віталій Кульчинський, ветеран АТО, вважає, що сільрада хоче відмінити своє рішення про надання йому фінансової допомоги на придбання житла. На засідання ради Виноградівської об’єднаної територіальної громади розглядали це питання. Підтримати чоловіка приїхали його товариші».

У цьому сюжеті є синхрони восьми осіб: ветерана, який, власне, і є головним персонажем, голови благодійного фонду «Українські серця», голови ОТГ і заступниці голови сільради, виконувачки обов’язків старости округу, голови Олешківської організації Всеукраїнської спілки «Побратими України», якогось невідомого чоловіка й навіть військового капелана! В сюжеті учасники обговорення проблеми щось просять, обурюються, говорять, звітують, обіцяють, радять. У синхронах ідеться про будинок, який начебто зарезервований для ветерана місцевою владою у благодійному фонді, невідомо навіщо приплетені в канву сюжету земельні ділянки, соціальних працівників, які виконують чи не виконують різні функції, довідки… Але головне питання, поставлене кореспондентом, — «Чоловік говорить, що не довіряє депутатам сільської ради. Чому? Ми зараз дізнаємося», — залишилось без відповіді.

Сюжет завершився тим, із чого й розпочався. Ветеран із не розкритих у сюжеті причин не довіряє владі: «После поддержки сослуживцев щось піде, но не факт, до марта того года будет».

У сюжеті також вбачається порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, коли кореспондент стверджує, що «сільська рада береться до осені придбати житло ветерану»,але з контексту такий висновок аж ніяк не випливає.

Інший приклад — новина від 18 червня «1 червня у Херсоні офіційно відкрилося чотири пляжі». У матеріалі розповідається, що один із херсонських пляжів де-факто існує, але офіційно його не відкрили й цьогоріч уже не відкриють, хоча чималі кошти на його благоустрій виділені. Щоб дійти до розуміння ситуації, як випливає з підводки, журналісти «опитали» аж 44 людини, включаючи восьмирічного Вітю (в сюжеті фігурує п’ятеро пляжників): «Сьогодні на пляжі будній день, ми нарахували 44 людини. Звісно, ці люди живуть поруч і їм зручно сюди добиратися, щоб відпочити, але кожен з них висловив думку, що тут непристосовані умови».

Після імпровізованого вокспопу журналіст узяв телефоном коментарі у двох чиновників і депутата міськради про те, що 5 червня пляж передано на баланс комунального підприємства «Розвиток спорту» з метою благоустрою, що на нього виділено 384 тисячі гривень і, не ставлячи зайвих запитань, інформує глядача, що цього року «пляж офіційно не працюватиме, його спочатку треба очистити від сміття, а потім займатися отриманням дозвільних документів».

«UA: Крим»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «UA: Криму» в моніторинговий період оцінено на 3,97 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Усі проаналізовані сюжети здебільшого пов’язані з подіями, що стосуються кримських татар та політв’язнів — вихідців із півострова. Тобто є нішевими й не відображають повноти життя на півострові. Формуються ці новини за подієвим принципом і часто ілюструються запозиченим відеорядом або світлинами. Це пов’язано з неможливістю для журналістів Суспільного працювати в окупованому Криму особисто. Тому експерти не фіксували як порушення стандартів відсутність джерела інформації у випадках, якщо публічність потенційно становила загрозу для нього для нього. А також відсутність позиції іншої сторони, якщо вона є представником країни-агресора.

Водночас експерти вважають, що в низці випадків журналісти знехтували можливістю й необхідністю представляти різні позиції учасників подій, тож висвітлення тем було поверховим. Наприклад, у випуску новин від 21 червня сім із десяти матеріалів подані без жодного синхрона.

В експертів також є зауваження до змісту і якості новин, які страждають через порушення фахових стандартів. Зокрема, стосовно повноти інформації. Наприклад, у сюжеті від 19 червня «Третий раз перенесли заседание» йдеться про перебіг суду «второго бахчисарайського дела “Хизб-ут-тахрир”». У матеріалі немає бекґраунду, відтак зрозуміти, у чому ж суть справи, неможливо.

Стандарти повноти та достовірності інформації порушені й у матеріалі від 20 червня «Активисты “Евромайдан-SOS” запустили новый этап акций в поддержку Олега Сенцова»: «Активисты “Евромайдан-SOS” запустили новый етап акций в поддержку Олега Сенцова. Они призвали людей отправлять электронные письма к президенту, Генсеку и представителям Парламентской Ассамблей Совета Европы. Акция запускается специально к открытию регулярной сессий Ассамблеи». Із сюжету не зрозуміло, навіщо запустили «новий етап», а також якого змісту мають бути електронні листи, коли був попередній етап акцій та яким чином регулярна сесія Асамблеї Ради Європи може посприяти визволенню Олега Сенцова.

Що ж до порушення стандарту достовірності, то експерти зауважили, що журналісти каналу часто посилаються на неназвані ЗМІ, вибудовують сюжети навколо повідомлень у соціальних мережах, але не верифікують відомості з цих постів. Узагальнене посилання «об этом сообщили в медиа» бачимо, наприклад, у сюжеті «Компания Samsun gотказалась от проекта аэропорта Симферополя» від 21 червня. А в матеріалі від 20 червня «Украинский омбудсмен Людмила Денисова просит свою российскую коллегу Татьяну Москалькову передать Путину прошение о помиловании Олега Сенцова»є посилання на Денисову. Але фактично він підготовлений на основі її допису у Фейсбуку: «Людмила Денисова просит свою российскую коллегу Татьяну Москалькову передать Путину прошение о помилования Олега Сенцова. Обращение Денисова опубликовала на своей странице Facebook».

Є новини взагалі без посилання на джерело інформації, як, наприклад, у сюжеті від 21 червня «Ресулю Велиляеву и Али Бариеву продлили срок содержания под стражей».

Також журналісти каналу порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, у сюжетах від 19 червня «С четвертой попутки оккупационный суд вынес вердикт» та«Балуху устраивают провокации» згадують про «прокремлевскую Фемиду».

Чимало проблем у журналістів «UA: Криму» із точністю інформації. Наприклад, у сюжеті від 18 червня «Очередной обыск» не вказують, коли обшук відбувся і скільки він тривав, у матеріалі від 20 червня «Обыск в Алупке» також не вказують, коли це сталось та за скільки часу затриманого відпустили. У сюжеті від 21 червня «Мать политзаключенного Нури Примова, объявила голодовку» немає інформації про те, коли жінка оголосила голодування та коли зверталася з проханням включити її сина у список обміну політв’язнів, що важливо, адже зазначається, що «на обращение поступит ответ в течении месяца».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus