У засіданні круглого столу «Шоста експертна нарада: роль державних ЗМІ у протидії дезінформації» взяли участь представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Тереза Рібейру, доцентка університету Гельсінкі Мінна Аслама Горовіц, керівник інституційних та міжнародних відносин Європейської телерадіомовної спілки Ніколя Франк, голова Ради компанії Громадського телебачення та радіомовлення Вірменії Ара Ширінян, головний редактор дослідницької групи бельгійського громадського мовника  VRT NWS Люк ван Бакель, директор Центру ЗМІ, інформаційних даних та товариства (CMDS) Центральноєвропейського університету в Угорщині Марюс Драгомир. Говорили про вплив потужних суспільних  медіа на протидію  суспільства  дезінформації в різних контекстах, які визначають їхню роль у національному медіасередовищ — зокрема відповідні програми та експертні оцінки потенціалу щодо зменшення шкідливого впливу дезінформації.

У вступному слові  Тереза Рібейру сказала: «Посилюється загроза  з боку дезінформації з розвитком інтернету. Один зі способів протидії цьому – потужні суспільні медіа, адже вони є платформою для просування правдивої інформації для громадян». Представниця ОБСЄ наголосила на проблемах суспільних ЗМІ в Румунії, Боснії та Герцеговині, які виникли через недосконалість демократичних важелів у цих державах.

Мінна Аслама Горовіц згадала Резолюцію Ради Європи щодо впливу нових комунікативних та інформаційних технологій на демократію. «Суспільні ЗМІ слугують платформами для спроб достукатися до кожного громадянина.  Адже правдива інформація, власне, як і дезінформація, може поширюватися швидко. З огляду на те, що люди не надто довіряють мейнстриму, актуалізується проблема довіри. Що потужніші суспільні медіа, то ефективніша  протидія дезінформації.  Щоб суспільство довіряло ЗМІ, досить важливі рівень їх фаховості й грамотності», — сказала вона.

Наступною проблемою є перевірка фактів, рівень якої в різних країнах також різний. На думку доцентки Гельсінського університету, професійні приватні  медійні організації також могли б долучитися до її розв’язання. Мінна Аслама Горовіц наголосила: «Головний спосіб протидії дезінформації — правда. Тож держави мають  опікуватися тим, щоб приватні політичні ЗМІ також були правдивими. І в цьому урядам мають допомагати суспільні медіа. До прикладу, в Норвегії приватні медійні організації допомагають суспільним».

Ніколя Франк навів приклад Eurovision News — величезної студії, яка працює вже 60 років, де довіра є найбільшою цінністю боротьбі з дезінформацією. «Багато людей розуміє, що соцмережам безумовно довіряти не варто, тож суспільні медіа мають найвищий рівень довіри. У найскладніші часи по правдиву інформацію  громадяни звертаються саме до суспільних ЗМІ», — сказав він. На переконання Франка, головними принципами суспільних медійних організацій мають бути правдивість, об’єктивність і підзвітність. Він розповів про «Європейську перспективу» — цифрову європейську телестудію, яка  доступна в багатьох європейських країнах. Вона створена з використанням технології штучного інтелекту та допомагає журналістам швидко і ефективно перевіряти факти.

Ара Ширінян з Вірменії  намагався переконати учасників, що у його країні тривають зміни в системі суспільного телебачення в бік демократизації та посилення плюралізму.  «Раніше корупція у Вірменії була звичним явищем, натомість дезінформація з Азербайджану провокувала протести у Вірменії», —  казав Ширінян, згадуючи також про «інформаційну загрозу з боку США». Зараз, за словами представника Вірменії, «у державі панує  демократія і зростає рівень довіри до суспільних медіа». У відповідь на зауваження  Люка ван Бакеля  щодо особливостей вірменських ЗМІ Ара Ширінян мусив визнати, що вірменський медійний простір «сповнений боротьби за довіру глядача, суспільне мовлення має довіру, водночас її рівень надто низький».

Люк ван Бакель зокрема зупинився на проблемі фейкових новин, зокрема в тіктоку та інстаграмі. «Бельгійська дослідницька  група VRT NWS, яку я представляю, отримала мандат на боротьбу з дезінформацією», — розповів він.  Дослідницька група сконцентрована насамперед на аналізі контенту, адресованого молоді.

Марюс Драгомир згадав дослідження The Sorry, Sorry, State of State Media: проблема державних ЗМІ в тому, що вони «пов’язані з урядами держав, і змушені прямо відбивати позицію влади. Фінансування є складовою цього процесу, адже воно безпосередньо впливає на роботу медійних організацій».

Українська правниця Антоніна Черевко,  старша радниця  Офісу представника ОБСЄ з питань свободи ЗМ, нагадала, що державна підтримка суспільних медіа є однією з рекомендацій ОБСЄ, на що  директор Центру ЗМІ, інформаційних даних та товариства (CMDS) Маркос Драгомир відповів, що попри потребу в такій підтримці «це не має бути підставою для впливу влади на роботу суспільних ЗМІ». На його переконання, слід розуміти, яким є джерело фінансування й чи не є фінансування інструментом тиску.

У підсумку Мінна Аслама Горовіц сказала: «Є потреба в дотриманні професійних стандартів, які для суспільних медіа мають бути  високі».

Всі учасники погодились, що суспільні медіа  важливі для розвитку демократичного суспільства, а протидія дезінформації має бути головним принципом роботи таких медіа, адже вони мають досить високий ступінь довіри суспільства. Наступна експертна зустріч  запланована на листопад 2022 року.

Фото: depositphotos