Про це йшлося 11 липня в Офісі Ради Європи під час експертної зустрічі з питань реформування Суспільного мовлення, повідомляють на офіційній сторінці у Фейсбуку Медійних проектів Ради Європи в Україні.

Від Офісу Президента на зустрічі були присутні заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко, радник команди Президента України Микита Потураєв та експерт інформдепартаменту Офісу Президента України Максим Кречетов. Також у зустрічі взяли участь представники ПАТ «НСТУ», Ради Європи, Представництва Європейського Союзу, Агентства США з Міжнародного Розвитку та громадянського суспільства.

В ході зустрічі обговорили такі теми:

• Ключові досягнення та виклики Суспільного мовлення (СМ)
• Фінансування Суспільного мовника – пропозиції щодо зміни моделі фінансування (експертний звіт Ради Європи щодо моделі фінансування Суспільного мовлення)
• Гарантії незалежності СМ відповідно до європейських стандартів
• Міжнародна підтримка реформування Суспільного мовлення в Україні.

«Кирило Тимошенко зазначив, що їх політична сила готова гарантувати надання фінансування ПАТ «НСТУ» на наступний рік в повному обсязі. В той же час, пан Тимошенко зазначив, що вони планують моніторити ефективність витрачання коштів Суспільним мовником і бажають отримати чітку стратегію СМ з плановими показниками роботи на найближчий рік», – повідомили в Раді Європи.  

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг нагадав, що створення Суспільного мовлення – це зобов’язання України перед РЄ з 2005 року. Незалежний суспільний мовник, на який не впливають влада та комерційні/політичні інтереси, має бути джерелом об’єктивної інформації/новин, це надзвичайно важливо для України в умовах концентрації медіа. Рада Європи надавала постійну експертну, методологічну підтримку процесу створення суспільного мовлення відповідно до стандартів Ради Європи і кращих європейських практик на всіх етапах створення і розвитку Суспільного мовлення. Незалежність Суспільного мовника є ключовою вимогою всіх стандартів Ради Європи в цій галузі, а справжня незалежність базується на належному і сталому фінансуванні. Відповідно до стандартів Ради Європи, модель фінансування повинна відповідати певним принципам - мають існувати надійні і прозорі законодавчі гарантії, працювати запобіжники використання фінансування з метою здійснення редакційного впливу. Також, фінансування має здійснюватися на рівні, що відповідає визначеним завданням суспільного мовлення – виконання його місії. Процес визначення рівня фінансування повинен унеможливлювати втручання в редакційну незалежність суспільного мовлення».

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія презентував досягнення Суспільного мовника і розповів про організаційні зміни в компанії та оптимізацію штату. Також, Зураб Аласанія презентував зміни в контенті (новини за стандартами, крос-платформений підхід, трансляції і записи концертів світового рівня), створення 38 проектів та 139 спецпроектів. Також, він детально розповів про проблеми недофінансування ПАТ «НСТУ».

Голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа розповіла про виклики, які стоять перед компанією, серед яких негатив, успадкований від державного мовлення, велика кількість зайвих приміщень, що потребує утримання та інше.

В ході зустрічі Мортен Енберг презентував звіт Ради Європи щодо системи фінансування українського суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у світлі стандартів Ради Європи на запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Перший варіант – це впровадження цільового джерела фінансування зі спеціального фонду державного бюджету, надходження до якого отримані внаслідок сплати рентної плати (зборів) користувачами радіочастотного ресурсу (наприклад, телерадіомовні компанії чи надавачі телекомунікаційних послуг). 
Другий варіант базується на вдосконаленій версії поточної моделі фінансування, згідно з якою НСТУ фінансується із загального фонду Державного бюджету. Чинне законодавство гарантує в бюджеті окрему графу бюджету для фінансування НСТУ. Проте, на думку експертів, цю модель важко реалізувати в реальності: досвід на сьогоднішній момент показав, що із самого початку цією моделлю зловживали для отримання політичної вигоди. 

Відповідно до аналізу ризиків, три ризики високого рівня пов’язані зі Сценарієм А, в той час як 5 ризиків високого рівня пов’язані зі Сценарієм Б. Звіт можна переглянути за ліноком.

Секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський презентував детальніше пропоновану модель фінансування і розповів, що чинна модель фінансування НСТУ надала Уряду та Парламенту необмежену дискрецію у розрахунку обсягів щорічного фінансування. Це фактично перетворило систему фінансування на інструмент політичного тиску на редакційну незалежність Суспільного мовлення. Тому, вона не відповідає міжнародним стандартам.

Вадим Міський зазначив, такі переваги нової моделі:
✔ Не вводиться новий податок.
✔ Обсяг гарантованого фінансування не зросте, а навпаки зменшиться, зате гарантія стане надійнішою.
✔ Нині радіочастотна рента є надходженням у Загальний фонд 
Держбюджету і не має цільового отримувача.
✔ Налагоджена система адміністрування.

Кирило Тимошенко підтримав ідею зміни моделі фінансування на базі ренти за користування радіочастотним ресурсом України. Також, було запропоновано проводити періодичні зустрічі в подібному форматі щодо реформування Суспільного мовлення.

Заступник голови наглядової ради НСТУ Ігор Хохич сказав, що за останній рік в компанії розбудовано функції контролю — службу внутрішнього аудиту та ревізійну комісію — у відповідності до вимог законодавства, і менеджнт компанії поступово звикає до більшої підзвітності. За його словами, після проведеного міжнародного аудиту компанією Ernst&Young за підтримки SIDA компанія отримала детальну дорожню карту реформування. Він зазначив, що повне фінансування НСТУ дозволить наглядовій раді щорічно залучати визнані міжнародні компанії до проведення аудиту, що спонукатиме компанію швидше та ефективніше розвиватися та підвищити якість корпоративного управління.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Фото: Фейсбук Медійних проектів Ради Європи в Україні