Питання майна державних телерадіокомпаній набуло актуальності у зв’язку з реформуванням державного мовлення на суспільне та побоюванням окремих політиків і представників ОДТРК щодо ймовірної «приватизації» державних ТРК. Нюанси володіння, користування та розпорядження майном майбутньої Національної суспільної телерадіокомпанії України дискутуються в контексті змін до закону про суспільне мовлення. Саме тому ми вирішили поспілкуватися про майно державних ТРК з людиною, яка здійснювала технічних аудит державних ТРК — начальником управління внутрішнього аудиту Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наталією Степановою.

Наталія Степанова працює в Держкомтелерадіо з грудня 2006 року. За її словами, за цей час управління внутрішнього аудиту пережило кілька трансформацій, раніше перед ним стояли трохи інші завдання, а майнові питання додалися тільки з 2012 року. Зараз управління поділено на два напрями: перший — фінансовий аудит та аудит відповідності, другий — аудит ефективності та управління державним майном. Саме в рамках програми ефективності державного майна Держкомтелерадіо й проводило технічний аудит державних ТРК. Згідно з результатами аналізу управління напрацювало пропозиції для подальших рухів із майном, яке не використовується.

Зокрема, державні мовники в регіонах мають 4509 одиниць основних засобів, які не використовуються, з них 3857 одиниць — це технологічне обладнання, яке є фізично зношеним чи морально застарілим. Також мають 93 одиниці транспортних засобів (загалом 355), у тому числі 10 ПТС, яким понад 20 років. Управління пропонує їх відремонтувати й передати в зону АТО.

За словами пані Степанової, є непоодинокі випадки, коли державне майно, яке весь цей час перебувало на балансі телерадіокомпаній, органи місцевого самоврядування реєструють на себе. «З 1991 року майно Компартії розмежовувалося між загальнодержавною та комунальною власністю. Але реєстрація цього майна фактично розпочалася тільки десь з 2010 року, і залежно від того, яким чином таке майно передавалося, так і відбувається його реєстрація. Не все майно належним чином було передано в державну власність, існують випадки, коли нерухоме майно передавалося на баланс телерадіокомпаніям, але передача на баланс не означає його передачі зі сфери в сферу, і тому органи місцевого самоврядування реєструють таке майно на себе», — зазначає вона.

Із 29 телерадіоорганізацій сфери управління Держкомтелерадіо нерухоме майно донедавна мали 26 юридичних осіб. Не мали його КДРТРК, ДТРК «Всесвітня служба УТР» та ДТРК «Культура». Лише частина з них оформили право власності й на майно, й на земельні ділянки. Деякі або на майно, або на землю. І досі не оформлено права власності ні на земельній ділянки, ні на нерухоме майно в Запорізькій та Одеській ОДТРК. Передача та закріплення майна відбувалася в 90-х роках. Але процес його реєстрації розпочався лише 2010 року, тобто майже через 15–20 років після взяття його на облік.

Майновий стан державних ТРК

і що робити з майном, яке не використовується 

– Пані Наталю, скільки юридичних осіб, на базі яких має бути створено НСТУ, перевірило ваше управління? Що саме перевіряло, в який спосіб? І які саме результати аудиту?

– Ми провели аудит майнового стану юридичних осіб (технічний аудит). Технічний аудит передбачав проведення кількісного та якісного аналізу майна, що обліковується на балансі наших телерадіокомпаній і студії «Укртелефільм», на базі яких створюється суспільне телебачення й радіомовлення, а також майна, яке ними орендується або прийняте на тимчасове зберігання. Зокрема, було проаналізовано майно ДТРК, що обліковується на балансі, на предмет його використання. За результатами аналізу нами напрацьовано пропозиції для подальших рухів із майном, яке не використовується і підлягає списанню, продажу або передачі з балансу на баланс.

Аудит проводився за категоріями майна — окремо об’єктів нерухомості, окремо технологічного обладнання, комп’ютерної техніки, автотранспортних засобів, у тому числі ПТС. Результати оприлюднювалися на засіданнях робочої групи. Можу озвучити, що ми отримали.

Ось, наприклад, основні засоби, що не використовуються, налічують 4509 одиниць. З них 3857 одиниць — це технологічне обладнання, яке є фізично зношеним чи морально застарілим, із ним щось потрібно робити: або списувати, або передавати з балансу на баланс, або продавати. Але враховуючи, що наші телерадіокомпанії поступово модернізуються, передача такого обладнання в інші компанії сфери Держкомтелерадіо в більшості випадків не матиме сенсу, тому його треба або списати, або здати на металобрухт.

По кожній групі об’єктів проведено відповідне узагальнення даних. Як приклад, зведені дані по автотранспортних засобах засвідчили, що на балансі телерадіокомпаній у цілому обліковується 355 автомобілів, третина з них відпрацювала ресурс 20 років, тобто це вже застаріла техніка, відповідно до якої треба приймати якісь управлінські рішення. Ми сформували переліки такого майна та пропозиції, що з ним далі робити.

Зокрема, в телерадіокомпаніях обліковується 93 одиниці транспортних засобів, у тому числі 10 ПТС, які відпрацювали свій технологічний ресурс (більше 20 років) і не використовуються в цілому. Транспортні засоби з високою прохідністю ми пропонуємо передати в зону проведення АТО. Орган управління готовий ініціювати передачу таких автомобілів до Міністерства оборони або Міністерства внутрішніх справ (волонтери навіть погоджуються їх відремонтувати) для того, щоб наші бійці використовували їх за призначенням. Інші транспортні засоби, можливо, якісь колекціонери або хтось інший захоче купити. Продаж цих автомобілів відбуватиметься за рішенням Держкомтелерадіо, експертну оцінку робитимуть сертифіковані експерти, продаватися вони мають через аукціони. Транспортні засоби, які взагалі не підлягають продажу, потребують списання.

– А хто має це робити? Самі телекомпанії?

– Те майно, первісна вартість якого становить 10 і більше тисяч гривень, на підставі рішення комісії зі списання майна списується за наказом Держкомтелерадіо. Відповідно до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабміну, підвідомчі підприємства подають Держкомтелерадіо пакети документів, які розглядаються й опрацьовуються профільними підрозділами органу управління (представники яких є членами постійної комісії зі списання), і тоді вже, після відповідного засідання комісії і прийняття нею протокольного рішення, за наказом Держкомтелерадіо проводиться списання цього майна. Аналогічно, проводиться передача майна з балансу на баланс та відчуження майна. Тобто все майно, яке потребує відчуження, крім нерухомого, проводиться за наказом Держкомтелерадіо, і на цей дозвіл теж відповідно до порядку потрібен свій пакет документів.

Вважаємо, що робота, пов’язана з управлінням майном, повинна проводитися щодня. Це така робота, яку потрібно проводити, не прив’язуючись до реорганізації або зміни в організаційно-правовій формі суб’єктів господарювання. Члени комісії розглядають документи окремо по кожній одиниці майна, що підлягає списанню, відчуженню або передачі. На кожну окрему одиницю має бути зібрано повний пакет документів, який відповідатиме вимогам порядку: проведено всі експертизи, отримано всі дозволи, і тільки після цього буде здійснено якісь рухи по об’єкту. На мою думку, цю роботу потрібно активізувати, оскільки кількість обладнання і транспортних засобів, які не використовуються, не підлягають ремонту і потребують передачі, продажу чи списанню, вимагає значних витрат часу на оформлення та опрацювання документів, необхідних для прийняття управлінських рішень.

– А в який спосіб проводився аудит? Дистанційно? Чи ви їздили в кожну компанію?

– Оскільки витрати на відрядження обмежені, ми на об’єкти не їздили. Під час проведення аудиту ми збирали всю інформацію по проведених річних інвентаризаціях; збирали додаткову статистичну та аналітичну інформацію в розрізі об’єктів, узагальнювали дані, аналізували їх. За результатами такого аналізу ми побачили проблемні питання, над якими треба працювати. Ми побачили загальну кількість об’єктів, які не використовуються, і вже далі наша комісія і спеціалісти профільних підрозділів будуть працювати з кожним об’єктом окремо.

– А коли востаннє Держкомтелерадіо проводив такий великий аудит?

– Оскільки наші телерадіокомпанії утримуються за рахунок бюджету і є, по суті, бюджетними організаціями, ревізії й перевірки на них регулярно, щодва роки, проводяться Державною фінансовою інспекцією, а в рамках контролю окремих бюджетних програм — Рахунковою палатою. Управління внутрішнього аудиту невелике і не може осягнути перевірками всі об’єкти управління. Тому наше управління зосереджувалося на перевірках тих об’єктів, які регулярно не перевіряються органами зовнішнього фінансового контролю — це державні видавництва, інші господарські підприємства, які практично не перевіряються цими органами, бо Держфінінспекція та Рахункова палата переважно зосереджені на перевірках використання бюджетних коштів.

Разом із тим, нами здійснюється узагальнення результатів ревізій і перевірок, проведених Держфінінспекцією та Рахунковою палатою. Ми збираємо та опрацьовуємо матеріали, готуємо відповідну інформацію і проекти рішень на засідання колегії Комітету, наради тощо. Також ми контролюємо стан усунення порушень фінансової дисципліни та впровадження рекомендацій і вимог. Виїжджали ми на телерадіокомпанії лише з вузьких питань: щодо наповнення спецфонду, для розгляду скарг трудового колективу або звернень депутатів, на прохання правоохоронних органів.

– Ви вже завершили цей аудит чи він іще триває?

– Ми завершили аудит із питання діагностики стану наявного майна на ДТРК і надали свої рекомендації за кожним напрямом. За результатами аудиту ми визначили, що крім нерухомого майна, яке обліковується на балансі телерадіокомпаній, деякі ДТРК орендують додаткові приміщення.

Нерухоме майно ОДТРК — державне чи комунальне?

– Після розпаду СРСР приймалося рішення про розмежовування майна між загальнодержавною і комунальною власністю. Чи справді всі приміщення ОДТРК наразі в державній власності? Чи місцевим органам влади вдалося частково його забрати в комунальну власність?

– Телерадіокомпанії в оперативному управлінні мають нерухоме майно площею 191,5 тис. кв. м, крім того орендують 24,6 тис. кв. м нерухомого майна, з якого 19,3 тис. кв. м — площа орендованого комунального майна. Як приклад, на балансі телерадіокомпанії є своє майно, але в разі, якщо його не вистачає для забезпечення своєї виробничої діяльності, нею орендуються додаткові приміщення. Також є телерадіокомпанії, їх небагато, які не мають взагалі власного нерухомого майна і повністю розміщуються на орендованих площах.

Згідно з результатами проведеного аналізу ми, щоб запобігти виникненню ризиків внаслідок реорганізації або зміни організаційно-правової форми юридичної особи, порекомендували здійснити перегляд чинних договорів оренди на предмет продовження їхніх термінів хоча би на три роки. Крім того, для забезпечення повноти й достовірності бухгалтерського обліку, орендовані приміщення нами рекомендовано обліковувати на позабалансових рахунках юридичної особи.

Також рекомендовано обрахувати витрати на оренду, виходячи з чинних розцінок. Зазначу, що на сьогодні розцінки орендованого державного й комунального майна для ДТРК становлять одну гривню на рік незалежно від орендованої площі. Якщо ж у нас змінюється організаційно-правова форма юридичної особи, орендні ставки коливатимуться від 10 до 18%. Тому потрібно завчасно обрахувати витрати і визначитися з доцільністю подальшої оренди цього майна, оскільки при зміні організаційно-правової форми існує висока ймовірність скасування цієї пільги.

Крім того, ми пропонуємо закріпити чинну пільгу з оренди державного майна на законодавчому рівні. Зокрема, внести зміни до Методики розрахунків орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів, в частині закріплення за НСТУ права пільги щодо річної орендної плати в розмірі 1 гривні (незалежно від площі) за оренду державного нерухомого майна, оскільки ПАТ НСТУ не має на меті отримання прибутку від своєї діяльності та буде переважно утримуватися коштом бюджетного фінансування.

– Так майно в ДТРК у комунальній чи в державній власності?

– З 1991 року майно Компартії розмежовувалося між загальнодержавною та комунальною власністю. Але реєстрація цього майна фактично розпочалася з 2010 року, і залежно від того, яким чином воно передавалося, так і відбувається його реєстрація. Не все майно належним чином було передано в державну власність, існують випадки, коли нерухоме майно передавалося на баланс телерадіокомпаніям, але передача на баланс не означає його передачі зі сфери в сферу, і тому органи місцевого самоврядування реєструють таке майно на себе.

У нас є непоодинокі випадки, коли державне майно, яке весь цей час перебувало на балансі телерадіокомпаній, органами місцевого самоврядування реєструється за собою, і потім, уже після його реєстрації, телерадіокомпанії примушують передавати це майно в комунальну власність і оформлювати його оренду. Ці ризики виникли після 2010 року, коли почався процес реєстрації майна.

– А є такі, що в державній власності?

– Є.

– Чи є дані, скільки нерухомого майна ДТРК у державній власності, а скільки —  в комунальній, скільки орендують і скільки не використовується?

– Давайте одразу по реєстрації речових прав, а потім по цифрах, які ми маємо.

Із 29 телерадіоорганізацій сфери управління Держкомтелерадіо нерухоме майно донедавна мали 26 юридичних осіб. Не мали свого нерухомого майна Київська державна регіональна телерадіокомпанія, ДТРК «Всесвітня служба УТР» та ДТРК «Культура». Але до цього переліку, на жаль, вже додалася Хмельницька ОДТРК та існує висока ймовірність приєднання й Івано-Франківської ОДТРК.

Із 26 юридичних осіб право власності на будівлі та споруди і передані в постійне користування земельні ділянки оформили лише 9 організацій — це 34% — Вінницька, Луганська, Донецька, Житомирська, Рівненська, Чернівецька і Херсонська ОДТРК, Криворізька, та Новгород-Сіверська РДТРК. Право власності на будівлі й споруди частково оформлено, водночас не оформлено у відповідному порядку документи щодо земельних ділянок — у Львівської ОДТРК. Оформлені державні акти на землю, водночас відсутні документи на будівлі чи споруди, в 13 організацій — НРКУ, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Чернігівська ОДТРК. Отже, в більшості організацій оформлено права на земельні ділянки і не оформлено речові права на нерухоме майно.

Не оформлено права власності ані на земельній ділянки, ані на нерухоме майно в Запорізькій та Одеській ОДТРК.

Харківська ОДТРК, приміром, під телебачення орендує приміщення, а будівля під радіо перебуває в оперативному управлінні та обліковується на балансі телерадіокомпанії.

Загальна кількість об’єктів нерухомого майна становить 294 одиниці, з них — 36 одиниць — адміністративні будівлі, 38 одиниць — виробничі споруди, 9 одиниць — об’єкти соціально-побутового призначення, 4 — захисні споруди та 207 одиниць — інші допоміжні приміщення.

Ми узагальнили статистику за кожною категорією майна (по адміністративних, виробничих та соціально-побутових будівлях), з’ясували, які об’єкти використовуються, а які ні, які потребують ремонту, передачі, списання тощо.

– Уточніть, що таке будівля соціально-побутового призначення?

– Маємо 9 таких об’єктів, сім із них — це службові приміщення (я так розумію, це службові квартири НТКУ, в яких, сподіваюся, живуть працівники), а також гуртожиток для робітників Одеської ОДТРК та кінотеатр «Батьківщина» Волинської ОДТРК, реконструкцію якого ще не завершено (тобто об’єкт не введено в експлуатацію після його модернізації).

Щодо стану використання нерухомого майна. Виробничі споруди налічують 38 одиниць, із них 37 — використовується, але 18 із них потребують ремонту. Не використовується цех декораційних споруд УСТФ «Укртелефільм». Ми зробили повний перелік цього майна.

Захисні споруди в нас є як вбудовані, тобто це підвальні приміщення в основній будівлі, так і такі, що стоять окремо і, можливо, потребують передачі, оскільки на їхнє утримання відсутні кошти.

Адміністративні будівлі налічують 36 одиниць. Не використовується адміністративно-студійний корпус УСТФ «Укртелефільм», всі інші будівлі використовуються, але 13 із них потребують ремонту. Маємо також значний перелік допоміжних споруд, що потребують ремонту (гаражі, сховища, майстерні).

– Ви казали, що частина приміщень не використовується, але водночас ТРК орендують нерухоме майно. Чому так?

– Приміром, НТКУ орендує додатково 209 кв. м у НРКУ на Хрещатику, 26; «Всесвітня служба УТР» орендує в НТКУ і НРКУ загалом 1 тис. кв. м, «Культура» орендує 1384 кв. м НТКУ.

Вінницька ОДТРК має в управлінні 438 кв. м власних площ (це адміністративна будівля) і додатково орендує 2707 кв. м в Управління спільної комунальної власності територіальної громади Вінницької області й у Вінницької міської ради.

Дніпропетровська ОДТРК має 9953 кв. м власних площ і орендує ще 119 кв. м в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області (там розташовано філію).

Київська ДРТРК орендує 3139 кв. м (переважно в НРКУ).

Кіровоградська ОДТРК орендує 1322 кв. м в КП по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради та має своїх 5 тис. кв. м.

Львівська ОДТРК орендує 1567 кв. м в Управління комунальної власності, при цьому має 11,5 тис. кв. м власного нерухомого майна.

Полтавська ОДТРК орендує 2823 кв. м в Управління майном Полтавської обласної ради та має своїх 3 тис. кв. м.

Харківська ОДТРК орендує приміщення площею 2981 кв. м (під телебачення) та має на балансі власне майно площею 2997 кв. м (переважно будівлі радіо).

Хмельницька ОДТРК орендує 5130 кв. м, це майно, яке перейшло в комунальну власність.

Черкаська ОДТРК — орендує 376 кв. м, Чернівецька — 611, Чернігівська — 945, Одеська — 90.

Херсонська ОДТРК має лише власне майно площею 1818 м.

Івано-Франківська — має 789 кв. м власного майна, але оскільки речові права на нього не оформлені, питання спірне.

У разі реорганізації ми рекомендуємо обрахувати, наскільки дорогою буде ця оренда в подальшому і чи справді ці приміщення необхідні. В разі проведення відповідних ремонтних робіт і реконструкції власних приміщень (знов-таки, це витрати) — чи можна буде відмовитися від додаткової оренди. Крім того, низці ДТРК потрібно ще зареєструвати свої будівлі і зберегти за собою відповідні права. Ви ж бачите, що лише 30% ТРК оформили речові права на майно. Якщо їцього не зробити, їх оформлять за собою органи місцевого самоврядування, й тоді в ДТРК не збережуться права на ці споруди.

– А ті, що оформлені, в чиїй власності?

– Якщо оформлені речові права, то це вже державна власність: видане свідоцтво, майно занесено в реєстр, отже його остаточно закріплено як державну власність. А поки майно належним чином не оформлено, ризики високі. Оскільки оформлення відбувається в залежності від рішень про передачу майна (просто на баланс чи у власність), то в більшості випадків його статус буде вирішуватиметься в судовому порядку.

– Чи давався якийсь термін ДТРК, до якого року вони мали оформити таке майно?

– Передача та закріплення майна відбувалась у 90-х роках. Але процес його реєстрації розпочався лише з 2010 року, тобто майже через 15–20 років після взяття його на облік.

– І зараз нікого не буде покарано через те, що ці права досі не оформлено?

– Ви розумієте, вимоги щодо необхідності оформлення речових прав на майно керівникам підвідомчих підприємств Держкомтелерадіо висував неодноразово. Починаючи з 2012 року, коли цю функцію було передано в наше управління, ми постійно вимагаємо належним чином оформити речові права на майно. Коли ми побачили, що відбувається з реєстрацією речових прав, то ініціювали закріпити такі вимоги й персональну відповідальність керівників за їх невиконання в рішеннях колегії Держкомтелерадіо. У відповідь більшість керівників відзвітувала про відтермінування процесу оформлення речових прав через брак коштів на виготовлення технічних паспортів на будівлі і споруди та довгу тривалість цієї процедури. Також про необхідність додаткового часу на оформлення пакету документів, що подається реєстратору (починаючи від акту вводу в експлуатацію і закінчуючи рішенням місцевої ради про присвоєння адреси). Оскільки практично всі приміщення побудовані за часів СРСР та, зважаючи на досить значний проміжок часу, що минув із часу передачі майна, і за цей період змінився не один керівник телерадіокомпанії, — ці документи не завжди легко розшукати. Вони їх розшукують, звертаються в архіви, іноді бракує відповідних наказів.

Так, в 1995 році, коли створювалися ДТРК шляхом об’єднання регіональних творчо-виробничих об’єднань і дирекцій, де-юре було зазначено, що юридичні особи ліквідуються, але також було прописано, що на їхній базі утворюються ДТРК. Тобто було зазначено суперечливі речі: ліквідація, яка не передбачає правонаступництва, і створення на базі… — що передбачає реорганізацію з правонаступництвом, що, по суті, й відбувалось. Але такі речі в деяких випадках призвели до того, що реєстратори відмовлялися реєструвати майно без додаткового підтвердження правонаступництва. Тобто є проблеми, вирішувати які необхідно, в тому числі й у судовому порядку, але всі ці питання потребують вирішення.

– А чому третина компаній змогла це зробити, а решта ні?

– …

Хто вирішуватиме долю майна ДТРК?

– Хто буде вирішувати/рахувати, скільки потрібно майна залишити? Самі ДТРК? Чи буде вироблено якісь рекомендації в рамках робочої групи?

– Якщо почнеться процес реорганізації, то щодо кожної юридичної особи буде створено окремі комісії, які складатимуться як із працівників телерадіокомпаній, так і з представників Держкомтелерадіо, фахівців Фонду державного майна та інших відомств. Ці комісії, в тому числі, організовуватимуть проведення експертних оцінок майна, враховуючи й наші дані щодо того, що використовується, а що ні. В рамках роботи цих комісій можна буде зобов’язати фінансові служби провести відповідні обрахунки майна, що орендується, що потребує ремонтів (і яким коштом ці ремонти проводити), а також майна, що потребує списання. Вважаю, що робота цих комісій одним місяцем не обмежиться.

– Держкомтелерадіо буде створювати загальну комісію чи в кожній ТРК буде створено окрему?

– Комісії з реорганізації буде створено в кожній ДТРК. Але, можливо, Кабінетом Міністрів буде доручено створити загальну комісію, до складу якої увійдуть, у тому числі, фахівці Держкомтелерадіо.

– Комісії буде створено після ухвалення змін до закону про суспільне мовлення?

– Так. Держкомтелерадіо необхідно буде розробити дорожню карту щодо процесу реорганізації і корпоратизації та запропонувати її уряду для розгляду і схвалення. Але, можливо, буде прийнято й інший порядок. Визначення акціонера, який управлятиме корпоративними правами держави, є преференцією Кабінету Міністрів. НСТУ може управлятися безпосередньо Кабміном, або ж уряд делегуватиме це право якомусь центральному органу виконавчої влади (Держкомтелерадіо, Міністерству інформаційної політики, Фонду державного майна тощо). Уряд вирішить, хто організовуватиме і проводитиме ці процеси. Кабмін може створити свою комісію, до якої залучить відповідних фахівців, і вже ця комісія буде опікуватися всіма комісіями на місцях. Можливі й інші варіанти. Сьогодні не можна однозначно стверджувати, яким чином піде процес реорганізації і якою буде черговість: чи це буде реорганізація всіх одночасно, чи поетапна, чи буде запропоновано й схвалено якісь інші варіанти.

– Можливо, для ефективної роботи стільки майна й не треба, якщо порівняти з комерційними загальнонаціональними мовниками, в яких і менше працівників, і менше майна, водночас такий самий обсяг контенту, більші зарплати?

– Я з вами цілком погоджуюсь. Але ви розумієте, чому в нас не впроваджується закон про суспільне телебачення і радіомовлення? Однією з причин є побоювання регіональних телерадіокомпаній іти на зміни організаційно-правової форми та в цілому змінювати свій статус. Є побоювання в колективах, що звільнять усіх працівників і за безцінь буде комусь передано майно. Тому ці запобіжні чинники було враховано в законопроекті №1357 до другого читання.

Можливі ризики після створення ПАТ НТСУ

– Як ви вважаєте, які небезпеки ще можуть чекати на НСТУ, якщо це буде ПАТ — публічне акціонерне товариство?

– По-перше, треба справді прорахувати кошти, потрібні для життєдіяльності ПАТ НСТУ, і потрібні гарантії, що ці кошти щороку будуть виділятися з державного бюджету і що ПАТ зможе ще додатково заробляти шляхом розміщення тієї ж реклами, виготовлення телерадіопродукції на замовлення тощо. Якщо не буде належного фінансування, а ПАТ вимушена виробляти і транслювати, і, не дай Боже, вона братиме кредити в банку, які не зможе своєчасно погашати, і водночас на майно ці борги не можуть бути звернуті, то вона стане прихованим банкрутом, не буде достатніх оборотних коштів, і це загальмує роботу.

Ризик у тому, що на сьогодні у структурах ДТРК працює понад 8 тисяч людей, які перейдуть на роботу на зовсім інших умовах. Думаю, постане також проблема якості. Люди звикли працювати в бюджетній установі. За цих умов конкурентне середовище суттєво не впливає на роботу деяких категорій працівників. Тобто незалежно від того, як людина працює, вона все одно отримує свою заробітну плату. А в інших умовах людина повинна буде своєю працею доводити свою ефективність, контрактна основа вимагатиме більшої відповідальності. Водночас, наскільки менеджмент на всіх ділянках буде ефективним — невідомо. Це теж високий ризик: наскільки ефективним буде управління такою масштабною  структурою.

Також ми вже бачимо, який значний обсяг коштів потрібно буде вкладати в ремонти, оновлення обладнання, модернізацію, запровадження нових технологій. А нові технології — це недешеві речі. Отже ПАТ вимагатиме значних фінансових вкладень. І якщо їх не буде, самі розумієте…

– А чи може бути продано нерухоме майно ДТРК?

– Ні. Не може.

– А рухоме?

– Рухоме може — в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Але про що мова? Про старий автопарк, який нікому не потрібний, або застарілі ПТС?

Приміром, можна ефективно розпоряджатися архівом. Архівну продукцію можна оцінити, оформити прокатні посвідчення, отримувати відповідні кошти. Або можна продавати власну якісну продукцію, приміром, документальні фільми, зняті на базі УСТФ «Укртелефільм». Але для того, щоби це все робити, потрібно спочатку все це довести до ладу.

– Якщо на базі ОДТРК буде створено НСТУ, це означатиме, що все майно і приміщення переходить до НСТУ, чи лише частина? Якщо останнє, то що буде з рештою майна?

– Переходить усе майно і приміщення, крім тих об’єктів, які не може бути передано в статутний капітал та обміняно на акції, це об’єкти цивільної оборони, соціальна сфера. Це майно буде або вилучено й передано іншим юридичним особам, або передано на баланс в управління, тобто матиме статус державного, але це вирішуватиме відповідна комісія та орган управління.

Хто віддасть борги?

– Чи багато боргів у ДТРК і «Укртелефільму»? Чи буде хтось їх списувати, чи доведеться віддавати? Якщо віддавати, то в який спосіб?

– Не можу наразі сказати щодо боргу в «Укртелефільмі», оскільки там ще тривають судові процеси. Судові справи відкриті відносно набутого й не набутого майна, права на яке заявляє «Укртелефільм», це приміщення в адміністративно-житловому будинку. Залежно від того, яке рішення прийме суд, ми будемо бачити, з’явився борг в «Укртелефільму» чи ні. Державний захист у цій справі представляє прокуратура, яку залучено в якості третьої особи.

Щодо телерадіокомпаній, то основними боржниками є НТКУ та НРКУ. Це борги перед Європейською мовною спілкою, Euronews та за японським кредитом, які не забезпечені бюджетними призначеннями і становлять відповідно понад 450 млн грн (НТКУ) та 1,5 млн грн (НРКУ). І це за курсом на 1 січня цього року!

Стосовно списання боргів НТКУ і НРКУ. Думаю, це питання не вирішено. В цьому році навіть поточні борги, які виникли за загальним фондом бюджету в телерадіокомпаніях, передбачено погашати переважно коштом спецфонду.

– Що це за борги?

– За трансляцію. Їх має бути погашено, але фінансування з державного бюджету щороку зменшується.

– Ще озвучувалися борги, які виникли через те, що працівники не використали свої відпустки?

– Проблеми з відпустками, що передбачають значний обсяг коштів на відшкодування невикористаної відпустки, існують переважно в НТКУ. Й вони зараз повинні їх вирішувати, надавати людям за графіком зароблені відпустки.

– А скільки у ДТРК поточних боргів?

– Взагалі за системою поточна кредиторська заборгованість на початок року становила близько 40 млн грн. Це заборгованість переважно за трансляцію. По НТКУ ця сума дорівнює понад 18 млн грн, по НРКУ — близько 7 млн грн, 2,5 млн грн — в УТР, 1,8 млн — «Культури». Полтавська, Одеська, Київська телерадіокомпанії мали на початок року по 1 млн грн боргу, Закарпатська — 1,7 млн. У решти — заборгованість менша.

Приміром, Херсонська ОДТРК має на балансі 7 об’єктів нерухомого майна загальною площею 1818,5 кв. м (дві адміністративні будівлі й допоміжні споруди). Штатна чисельність працівників — 239 чоловік. Бюджетні видатки в 2014році склали 10 млн 623 тис. грн, надходження за надання платних послуг на спецрахунок (розміщення реклами, створення телерадіопрограм на замовлення) — 3 млн 364 тис. грн. Обсяг отриманих на спецрахунок коштів становить 24% від загального обсягу надходжень.

У більшості ТРК, за винятком НТКУ, спецфонд якої становить понад 40%, тобто близько половини від загальних надходжень, спецфонд коливається в діапазоні 10–20% надходжень. Менше 10% (без урахування Донецької й Луганської ОДТРК) заробляють — Криворізька телерадіокомпанія, «Культура» й УТР. Від 20 до 30% - решта телерадіокомпаній.

– Олег Наливайко в інтерв’ю «Телекритиці» сказав, що якщо порівняти фінансування з державного й обласного бюджету, то з області в середньому спрямовується десь 3–5%.

– Так, десь так. Це надходження коштів на спеціальний рахунок телерадіокомпаній за виконання ними взятих зобов’язань за договорами про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Ці кошти враховано в загальних даних по надходженнях у спецфонд.

– На вашу думку, чи зможе обласна влада самотужки фінансувати ОДТРК?

– Дивлячись на сьогоднішній рівень фінансування, думаю, що ні. Для прикладу, технологічне обладнання має 71% зносу, переважно є застарілим і потребує оновлення. А за мізерного фінансування на модернізацію коштів не вистачатиме, телерадіокомпанія розвиватися не буде.

Крім того, в областях є й інші ТРК, частина яких у комунальній власності. То навіщо ОДА фінансувати дві ТРК, вони виберуть одну або об’єднають їх в одне комунальне підприємство?

Хто зможе продати нерухоме майно суспільного мовника?

– Ви брали участь у робочій групі, що обговорювала поправки до законопроекту №1357. Чи пропонували ви якісь свої поправки, чи це була загальна пропозиція від Держкомтелерадіо.

– Так, я пропонувала все, що стосується не ліквідації, а реорганізації, збереження регіонального мовлення, закріплення майна, заборони його приватизації. Як я вже казала, навколо цього було дуже багато спекуляцій про те, що буде рейдерське захоплення майна, і воно за безцінь буде розпродане. Це узгоджена позиція Держкомтелерадіо. Я її просто озвучувала по своєму напряму діяльності. Серед пропозицій є й та, що стосується управління майном, тобто яким чином Кабінет Міністрів здійснюватиме списання або відчуження майна, крім нерухомого, та інші.

– Яка організаційно-правова форма майбутнього НСТУ вам видається найкращою, щоб суспільний мовник працював ефективно і був максимально незалежний від влади?

– Найбільшу незалежність все же таки дає ПАТ. З погляду вільнішого використання бюджетного ресурсу і розпорядження майном. Що стосується однієї або декількох юридичних осіб, вважаю, що за наявністю достатніх фінансових ресурсів можна було би створювати корпорацію, вибудовувати горизонтальні й вертикальні зв’язки, але при сьогоднішній ситуації одна юридична особа є найбільш економічно обґрунтованим рішенням, оскільки корпорація потребує ще значного додаткового фінансування.

Що стосується регіонального мовника, моя позиція — що регіональні мовники повинні бути всі в одній системі, тобто в суспільному телебаченні й радіомовленні, а не бути окремими мовниками в регіонах. Це дає можливість створювати якісний продукт на місцевому та загальнонаціональному рівнях, а також певну незалежність від місцевих еліт.

– Чи зможе НСТУ, якщо вона буде ПАТ, продати своє майно або здати в оренду?

– ПАТ не заборонено здавати майно в короткострокову оренду. Продаж можливий лише рухомого майна і лише у встановленому Кабінетом Міністрів порядку. Довгострокову оренду заборонено через високий ризик переходу права власності. Що стосується відчуження нерухомого майна, його заборонено цим законом.

– Тобто продати вони нічого не зможуть?

– Нерухоме майно — не зможуть.

– А Кабмін може продати?

– Ні.

– А якщо їм стільки майна не треба буде і вони захочуть його кудись діти, що вони зможуть із ним зробити?

– У нас є закон про державно-приватне партнерство, який передбачає, що приватний партнер використовує це майно на власний розсуд, отримує прибутки, але права власності на майно він набути не зможе. Вважаю, що в рамках державно-приватного партнерства можна буде працювати.

– Хто, на вашу думку, заважає процесу створення суспільного в державі, а хто сприяє?

– Я не можу на це відповісти однозначно. Ми проходимо через якісь свої помилки. На мою думку, можливо, так налаштовані керівники ОДТРК, бо вони не побачили себе з самого початку в суспільному, не побачили переваг суспільного. Можливо, й суспільство виявилося не готовим, бо мало тисне. Люди зараз налякані тим, що відбувається в країні, тому колективи переживають, що їх викинуть на вулицю.

– На вашу думку, наскільки ефективна робоча група з питань створення НСТУ, яка щотижня збирається на Першому національному?

– Напрацювання робочої групи показують, куди ми рухаємося. Наприклад, ми зробили діагностику технічного майна, побачили, що ми маємо, який відсоток зносу цього майна, що з ним робити далі. Далі ми бачимо, яким чином буде наповнюватися ефір, говоримо про спільні проекти.

Зараз обговорюється структура мовника, але це дуже важкий процес, оскільки дуже складно відходити від стереотипів, і кожен керівник бачить майбутнє так, як він звик працювати. А треба рухатися далі.

Страх перед невідомим, або Коли буде створено суспільне мовлення

– На вашу думку, чому більшість працівників нинішніх державних мовників активно виступають проти такої форми, як ПАТ? Їх налякало слово «ліквідація»?

– Я думаю, що регіональних мовників із самого початку налякало те, що вони не бачили себе в структурі НСТУ й переживали за зникнення мовлення на місцевому рівні. Вони бачили себе лише як корпункти, які використовуються для наповнення двох загальнонаціональних телеканалів і трьох радіоканалів. Ми, як робоча група, яка працювала над змінами в законі про суспільне мовлення, ці побоювання намагалися максимально нейтралізувати в змінах до закону. В цих змінах, що підготовлені до прийняття у другому читанні, чітко закріплюється регіональне мовлення, всі ліцензії, які мають мовники, повинні бути оформлені на НСТУ, яке мовитиме не тільки на двох національних телеканалах і трьох радіоканалах, але й на місцях у межах своїх ліцензій. На думку Держкомтелерадіо, це надасть можливість зберегти весь творчий потенціал, і не тільки зберегти, а й розвивати.

Чому вони злякалися форми ПАТ? Ви розумієте, дуже важко виходити з бюджетної організації, коли всі ризики на себе приймає бюджет і всі процеси контролює держава. Людина захищена, вона регулярно отримує заробітну плату, оскільки це є захищена стаття видатків бюджету. Вона в своїй діяльності не має жодних ризиків. Усі інші форми не надають такого захисту. В інших організаційно-правових формах юридичної особи ризики є значно вищими. Від організації роботи керівника й менеджменту безпосередньо залежатиме, як спрацює ця юридична особа, чи буде вона банкрутом, чи буде отримувати заявлені кошти, які потрібні для здійснення виробничої діяльності та проведення розрахунків із працівниками, постачальниками послуг тощо. Тому є великий ризик.

Люди бояться, вони бачать, як державна сфера, державні підприємства банкрутують і потім за безцінь продаються. Люди бачать, як акціонерні товариства, майно яких обмінене державою на акції, також стають банкрутами, їхні акції знецінюються, майно продається або ж описується в заставу. Ми передбачили, знов-таки, в змінах до закону, і прописали це в першій же статті, що на нерухоме майно, яке обміняне на акції, не може звертатися кредитор для вимагання боргів, воно не може бути об’єктом приватизації, передачі тощо. Тобто об’єкти державного нерухомого майна залишатимуться в тих межах, у яких вони були до передачі, але, можливо, з’являться і додатково набуті об’єкти.

– Припустимо, в березні буде ухвалено зміни до закону №1357. Коли в Україні з’явиться суспільний мовник?

– Реорганізація — тривалий процес. Ми вже сьогодні можемо запроваджувати стандарти суспільного мовлення з погляду контенту. Крім того, нам потрібні будуть і експертні оцінки, прорахунки активів, пасивів, реєстрація акцій тощо. На це піде не менше, ніж півроку, а можливо й більше.

Фото з архіву Першого національного