osvita.mediasapiens.ua

Олег Наливайко: «Упевнений, що фіскали не спеціально загальмували реформу суспільного мовлення…»

За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, фіскальна служба загальмувала реформу суспільного мовлення не спеціально. «Це бюрократичні та процедурні проблеми, і подібні були й в інших ОДТРК», – сказав він під час чат-конференції на «Детекторі медіа» 19 вересня 2016 року на тему: «Медіареформи: проблеми реформування преси та перетворення державного мовлення на суспільне».

До обговорення було запропоновано такі питання:

• Які шанси 2016 року створити юридичну особу Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України»?

• Хто найбільше перешкоджає реформуванню державних та комунальних ЗМІ?

• Яке ставлення членів НСЖУ до новоутвореної секретарями Спілки організації НАУМ?

Олег Наливайко вірить, що до 2017 року буде створено юридичну особу ПАТ «НСТУ», обіцяє, що до того часу системних скорочень не буде. «Укртелефільм» також не стане на заваді створенню юрособи ПАТ «НСТУ», хоча рейдерів стосовно майна студії не поменшало, каже він.

Щодо скандалів і сварок у медіаорганізаціях, то Олег Наливайко не виключає особистісний фактор, хоча йому сумно, що ті, котрі разом стояли на Майдані за краще майбутнє, тепер іноді по різні боки барикад.

 – Вітаю. Розпочинаємо!

– Вітаю, пане Олеже! Чи зрушилася з місця реформа суспільного мовлення після вашої спільної заяви про те, що її гальмують фіскальні органи? Якщо так, то що зроблено? І що ще треба зробити, аби НСТУ запрацювало з 2017 року?

– Так, зрушилася. Представники ДФС завершують роботу з Національною радіокомпанією та двома кримськими телерадіоорганізаціями. Плануємо днями видати наказ Держкомтелерадіо «Про перетворення НТКУ в ПАТ “НСТУ”». Нам треба здійснити оцінку разом із Фондом державного майна, завершити роботу над проектом статуту НСТУ та в грудні 2016 року затвердити статут постановою уряду й таким чином створити ПАТ «НСТУ». У проекті бюджету наступного року рядок про фінансування суспільного передбачено.

– І ще запитання. А фіскали гальмують спеціально, за чиєюсь указівкою, чи просто несвідомі чинуші?

– Упевнений, що не спеціально. Це бюрократичні та процедурні проблеми, і подібні були й в інших ОДТРК.

– Ви казали на прес-конференції про ще якийсь судовий процес у Дніпрі проти Укртелефільму. Це не загальмує реформу? Хто, на вашу думку, за цим судом стоїть?

– Судовий процес стосується тільки Укртелефільму. Він не загальмує процес, оскільки Укртелефільм спочатку повинен реорганізуватись у ПАТ, а потім приєднатися до ПАТ «НСТУ». Але те, що Укртелефільм входитиме до суспільного, ніяких сумнівів та пересторог немає.

– Пане Олеже, чи не вплине затягування реформи суспільного мовлення на якісне проведення «Євробачення» на «UA: Першому»?

– Ні, не вплине. Це два різних проекти, і їх розведено в часі.

 

– Уточніть, будь ласка, коли останній термін видання Держкомтелерадіо наказу про реформування НТКУ в ПАТ «НСТУ», щоб суспільне запрацювало з 1 січня 2017 року?

– До кінця вересня.

– Чи будуть скорочення в системі державного мовлення до створення суспільного цього року? Якщо так, то на скільки відсотків?

– Системних – ні!

– Поясніть, будь ласка, що відбувається в НСЖУ? Там розкол? Хто за цим стоїть?

– НСЖУ – це жива організація, яка має величезну членську базу. Тому є різні точки зору. Я б не вів мову про розкол. Триває підготовка до чергового з’їзду, який відбувається раз на п’ять років і на якому буде обрано нове керівництво, зроблено аналіз п’ятирічного розвитку Спілки та сформовано плани на майбутнє.

– Пане Олеже, як ви допустили, що секретарі НСЖУ створили ще одну організацію, яка робить те саме, що й НСЖУ? Це все боротьба за гранти? Цих секретарів вигнали з НСЖУ?

– Я не є головою Спілки. Тому не можу дозволяти або не дозволяти секретарям якісь дії. Як керівник державного органу, вітаю будь-які громадські ініціативи, спрямовані на підтримку медіареформ. Питання про виключення секретарів було відкликано під час вересневого пленуму, і я особисто є противником подібних дій у громадських організаціях.

– Багато хто вважає НСЖУ занадто радянською. Чи маєте ви план, як осучаснити Спілку? Чи збираєтеся ви й надалі балотуватись на голову НСЖУ?

– Мені здається, що Спілка за останні роки значно осучаснилася, знайшла своє місце в підтримці медіареформ. Я працюю головою Держкомтелерадіо й інші пропозиції до імплементації ключових медійних законів не розглядаю.

– Знаю, що Укртелефільм у судах бореться за право на житловий будинок із нерозподіленими квартирами та офісними приміщеннями. Навіщо студії ці квартири? Як вона їх використовуватиме?

– Ми повернули квартири у власність Укртелефільму, але з’явились нові рейдери, які намагаються захопити державну власність, та це їм не вдасться. Мені здається, що зміни, які відбулися в Укртелефільмі, створюють можливість займатися колективу основною статутною діяльністю та створенням телепроектів. Ближчим часом новий керівник Сергій Омельчук поінформує про це громадськість. Студія – це не фірма, яка опікується нерухомістю, а творчий підрозділ Держкомтелерадіо, а в майбутньому – суспільного мовника.

– Пане Олеже, який штат має Держкомтелерадіо?

– За штатним розписом – 130.

– Сьогодні стало відомо, що в проекті Держбюджету-2017 заплановано 897,8 млн грн на суспільне мовлення замість обіцяних 1,26 млрд грн. Як ви вважаєте, Держкомтелерадіо вдасться розпорядитися цими коштами так, щоб запустити суспільне із цим бюджетом? На чому доведеться економити насамперед?

– Я твердо переконаний, що під час бюджетного процесу нам разом із Наглядовою радою НСТУ, медіаспільнотою вдасться відстояти фінансові показники відповідно до закону.

– Як просувається реформа державних і комунальних друкованих ЗМІ? Скільки видань вибрало перший етап?

– До участі в першому етапі зголосилося 244 видання, хоча попередньо експерти прогнозували 70–100. Ближчим часом ми очікуємо, що уряд затвердить «Перелік друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюватиметься на першому етапі». Також ми підготували проект «Порядку надання державної підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження».

– Щодо цієї реформи створюється враження, що щось іде не так. Чи не гальмує Кабмін цю реформу? Якщо ні, то хто гальмує?

– Ні, не гальмує. Перша затримка в липні 2016 року була на прохання редакційних колективів, які не встигли розв’язати всі проблеми зі своїми засновниками. Тепер над проектом працює Мін’юст, і це досить складна робота, тому що в нашому проекті присутні видання без рішень засновників (співзасновників), які мають бути відповідно до законодавства. Саме такий підхід імплементації законопроекту підтримують наші колеги з медіаспільноти.

– Пане Олеже, як ви ставитеся до новоствореної організації НАУМ? Скільки громадських і галузевих організацій займається впровадженням цієї реформи? Ви з ними співпрацюєте?

– Роботу, яку виконали секретарі НСЖУ, оцінюю позитивно. НАУМ іще тільки в процесі створення. Будь-які громадські ініціативи підтримую. Орієнтовно до 10 організацій займаються впровадженням реформи. З усіма ми співпрацюємо.

– Як ви оцінюєте скандали в Комісії із журналістської етики, НСЖУ і НМПУ. Там задіяна в усіх секретар НСЖУ Котюжинська. Це її приватна ініціатива чи за нею хтось стоїть зовні?

– Оцінюю, безумовно, негативно. Ми всі були разом на Майдані. Ми всі багато зробили для того, щоб змінювалась медійна сфера в нашій державі, боролися за свободу слова, були солідарні одне з одним. Саме це є запорукою нашого успіху. Сподіваюся, що ми повернемось до нашої єдності.

– Кажуть, що з 2017 року Держкомтелерадіо не розпоряджатиметься коштами за програмою «Випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Для Держкомтелерадіо це добре чи погано? На вашу думку, чи вдавалося Держкомтелерадіо випускати потрібні для людей книжки, які вони шукали в бібліотеках і книгарнях. Якими виданнями можете пишатися?

– Кошти на програму «Українська книга» передбачено Мінкульту. До кінця року має бути створено Український інститут книги. Цього року за програмою «Українська книга» вийде 236 видань загальним накладом майже 400 тис. примірників. У проекті задіяно майже 80 видавців. Пишаємося низкою видань військово-патріотичної тематики, увічненням пам’яті героїв Небесної сотні, учасників Революції Гідності та учасників АТО.

– Чи плануєте подавати на конкурс керівника суспільного мовлення?

– Планую, що до кінця року має бути завершено всі процедури створення НСТУ.

– Як ви думаєте, чому нині так багато сварок у медіаорганізаціях?

– Ми разом здійснюємо масштабні проекти. Є різні точки зору і, на жаль, багато особистих причин.

– Коли очікують створення Інституту книги, який розподілятиме гроші за «Українською книгою»? На якій стадії зараз його створення? Які будуть структурні та кадрові зміни в Держкомтелерадіо після втрати «Української книги»?

– До кінця року. Цим питанням опікується Мінкультури. Держкомтелерадіо є центральним органом виконавчої влади у видавничій сфері загалом. У такому разі зміни будуть у структурі управління.

– Пане Олеже, а чим ви займалися з 2002-го по 2009 рік ? У біографії немає даних.

– У цей період був керівником УНІАНу та медіа-холдингу «Главред-медіа».

– Чому на суспільне в проекті бюджету виділено 897,8 млн грн замість обіцяних 1,2 млрд? А як же норма закону про 0,2% витратної частини бюджету попереднього року?

– Це тільки проект. Будемо разом переконувати парламент.

– Ви закінчили журналістику у Львівському університеті імені Франка. Не знаю, чи цікавитеся, як справи тепер на факультеті, але від випускників не раз чую, що краще б туди не вступали. І сам із тим погоджуюся. У вас не виникало думки побувати на факультеті та якось вплинути на підготовку майбутніх журналістів?

– Минулої п’ятниці був у Львівському університеті. Презентували на факультеті журналістики книжку, присвячену Вацлаву Гавелу. Мав тривале спілкування зі студентами та викладачами.

– Повернусь до Укртелефільму. Я зрозумів, що квартири – у власності Укртелефільму. Та для чого вони студії, так і не дістав відповіді. У них зніматимуть фільми? Їх дадуть почесним працівникам? Продадуть?

– Це давній проект. Попередньо планували кошти від реалізації нерухомості спрямувати на розвиток студії загалом.

– Як ви особисто відстоюватимете фінансові показники за законом щодо суспільного? Треба звертатися до депутатів і Президента?

– Активно співпрацюватиму з профільним Комітетом парламенту з питань свободи слова та інформаційної політики й медіаспільнотою.

– До побачення! Дякую за спілкування!

Фото: Олексій Темченко

Чат проведено в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні». 

comments powered by Disqus