13 травня у Зураба Аласанії завершився контракт на посаді голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України. На корпоративному сайті Суспільного опублікували статтю про його 7 останніх років.

Зураб Аласанія прийшов у НТКУ 2014 року для того, щоб перетворити його на суспільний мовник. Розповідаємо хронологію реформи, яку очолив Аласанія.

2014. Початок реформи:

Міжнародні зобов’язання України полягають не у формальній, «для галочки», зміні вивіски, а саме в забезпеченні належного й ефективного існування мовника, зокрема відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R (96) 10, R (99) 15, CM/REC (2007) 3, REC (2007) 2, 1878 (2009) CM/REC (2012) 1 та Резолюції ПАРЄ 1466 (2005), 2179 (2017). Зобов’язання щодо створення ефективної системи Суспільного мовлення є також зобов’язанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (Додаток 37, стаття 397).

Призначений 25 березня 2014 року гендиректором НТКУ Зураб Аласанія заявив, що кінцевою метою реформування Першого Національного бачить роздержавлення і створення на його базі суспільного мовника. 

11 квітня 2014-го відбувся візит до Києва представників Європейської мовної спілки. Вони заявили, що ЄМС всіляко підтримує НТКУ на шляху створення суспільного мовлення.

17 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». За відповідний законопроєкт №1076 у цілому проголосували 243 народні депутати. Закон набув чинності з моменту опублікування.

13 травня 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав Закон України № 1227-VII «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Закон передбачає створення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) на базі державного телерадіомовлення, зокрема Першого національного, мережі ОДТРК та ін. Вже наступного дня, 14 травня, закон було опубліковано.

11 червня 2014 року на публічне обговорення медіаексперти винесли питання Наглядової ради НСТУ. В цей день ГО «Телекритика» (проіснувала до 2020 року) організувала круглий стіл «Першочергові дії з впровадження суспільного мовлення в Україні». Учасники обговорили ідеї та винесли ряд рекомендацій щодо вдосконалення закону про Суспільне мовлення.

Загальною темою обговорення був механізм трансформації державних мовників у НСТУ. Зокрема, найбільш дискусійним питанням стали принципи формування наглядових рад суспільних мовників — хто має до них входити, чи мають там бути кандидати від парламентських фракцій та ін.

31 липня 2014-го Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 31 липня ухвалила взяти за основу проєкт Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань та обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіоорганізації України. Документ винесено на громадське обговорення, яке тривало впродовж місяця з моменту публікації. Проєкт положення підготовлено за сприяння експертів Ради Європи, у тому числі міжнародної експертки Ів Саломон, автор проєкту – медіаюрист Дмитро Котляр. Пан Котляр презентував документ на засіданні Нацради.

2 липня 2014 року депутати ініціювали зміни до закону про суспільне телебачення і радіомовлення: у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4224а про внесення змін до ухваленого 17 квітня Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо уточнення окремих положень). Авторами документу були народні депутати Микола Томенко, Олена Кондратюк, Олександр Абдуллін, Ірина Геращенко, Андрій Шевченко та Микола Баграєв.

Вони пропонували:

- вилучити державну ТРК «Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"» з переліку державних мовників, на базі яких буде створюватися Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ). Пояснили це тим, що база УТР має бути використана для створення іномовлення;

- не обмежувати суспільне телебачення лише двома каналами;

- встановити чіткі вимоги, яким має відповідати особа, що претендує на зайняття посади голови або члена правління НСТУ: 1) мати громадянство України; 2) проживати на території України останні п’ять років; 3) мати повну вищу освіту та загальний стаж роботи не менше п’яти років; 4) мати бездоганну ділову репутацію; 5) не може мати не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість;

- скасувати норму про фінансування НСТУ протягом перших чотирьох років лише за рахунок державного бюджету. За їхньою пропозицією, НСТУ одразу зможе фінансуватися з кількох джерел: продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами; державного і місцевих бюджетів; добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних; інших надходжень.

23 липня 2014 року Комітет з питань свободи слова та інформації підтримав проєкт закону №4224а про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо уточнення окремих положень), внесений народними депутатами Миколою Томенком, Оленою Кондратюк, Андрієм Шевченком та іншими. Члени Комітету рекомендували парламентові прийняти це й проєкт у першому читанні за основу.

31 липня 2014 року Державний комітет телебачення та радіомовлення на своєму офіційному сайті оприлюднив проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України"». Відповідне доручення було надане Кабінетом Міністрів України, який має забезпечити приведення у відповідність наявних норм регулювання телерадіомовлення до вимог прийнятого 17 квітня закону.

7 жовтня 2014-го Мін’юст зареєстрував Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань, обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та припинення їхніх повноважень (№ 1147/25924), яке ухвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 4 вересня 2014 року.

13 жовтня 2014 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на позачерговому засіданні затвердила календарний план підготовки та проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань на 2014 рік. У плані передбачено обов’язкові етапи, що передують проведенню конференцій ВГО з обрання складу наглядової ради суспільного мовника, та визначено дати конференцій у сферах освіти, науки, фізичного виховання та спорту, журналістики, правозахисній, захисту інтересів дітей та молоді, творчій, місцевого самоврядування, захисту прав осіб з особливими потребами.

15 жовтня 2014 року громадські ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення і Державному комітеті телебачення і радіомовлення визначили своїх представників до Громадської комісії з питань проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань для обрання членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

5 грудня 2014 року Національна телекомпанія України оголосила конкурс на назву для Суспільного мовника (у законі — Національна суспільна телерадіокомпанія України).

2015

7 квітня 2015 року в Мистецькому Арсеналі відбулася презентація суспільного мовлення. Тоді було презентовано новий бренд мовника — UΛ:Суспільне мовлення, у прямому ефірі було змінено логотип телеканалу на «UΛ:Перший», було запущено новий сайт телеканалу. На цьому ж заході Президент України підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» (законопроєкт № 1357).

7 квітня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» (законопроєкт № 1357), який дає змогу створити суспільне мовлення в Україні.

18 вересня 2015 року НТКУ зареєструвала свої філії у всіх областях, і почався процес переводу працівників і передача майна від ОДТРК до нових філій НТКУ.

17 грудня 2015 року Національна рада на засіданні затвердила склад Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. До складу Наглядової ради суспільного мовника увійшли представники громадськості й депутатських фракцій та груп Верховної Ради України.

Від громадських об’єднань та асоціацій під час конференцій членами Наглядової ради було обрано Володимира Бринзака — у сфері фізичного виховання та спорту, Євгена Глібовицького — у творчій сфері, Дарію Карякіну — у сфері забезпечення прав національних меншин, Тетяну Лебедєву — у сфері журналістики, Вадима Міського — у сфері захисту інтересів дітей та молоді, Олексія Панича — у сфері освіти та науки, Віктора Тарана — у сфері місцевого самоврядування, Тараса Шевченка — у правозахисній сфері, Наталю Скрипку — у сфері захисту прав осіб з особливими потребами.

Від депутатських фракції та груп членами Наглядової ради НСТУ стали Тарас Аврахов (депутатська група «Воля народу»), Вячеслав Козак (депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Лаврентій Малазонія (депутатська фракція політичної партії «Опозиційний блок»), Світлана Остапа (депутатська фракція політичної партії «Об’єднання "Самопоміч"»), Віталій Портников (депутатська фракція політичної партії «Народний фронт»), Сергій Таран (депутатська фракція партії «Блок Петра Порошенка»), Ігор Хохич (депутатська група «Відродження»), Володимир Яворівський (депутатська фракція політичної партії «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"»).

2016

18 квітня 2016 року Держкомтелерадіо вніс чергові зміни до Статуту Національної телекомпанії України, пов’язані з об’єднанням з ДТРК. Тепер НТКУ має зареєструвати цей Статут відповідно до законодавства.

НТКУ стали правонаступниками майна, прав та обов’язків Національної радіокомпанії України, телеканалу «Культура», 28 ДТРК, які реформовані в філії НТКУ. А саме: Івано-Франківської, Полтавської, Херсонської, Хмельницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської, Вінницької, Луганської ОДТРК, Київської ДРТРК, Новгород-Сіверської та Криворізької РДТРК. Нагадаємо, засновником НТКУ є Кабінет Міністрів.

28 липня 2016 року голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко затвердив статут Національної телекомпанії України в новій редакції. Це остання зміна статуту перед перетворенням НТКУ в ПАТ НСТУ.

28 грудня 2016 року Кабінет Міністрів одноголосно ухвалив статут ПАТ НСТУ на засіданні під головуванням прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Кабмін розпорядженням від 16 січня 2017 року «Про визначення органу, що здійснює функції з управління майном ПАТ НСТУ» визначив Державний комітет телебачення і радіомовлення органом, що здійснює функції з управлінням майном публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

18 січня 2017 року голова Держкомтелерадіо, голова Комісії з перетворення НТКУ у ПАТ «НСТУ» Олег Наливайко призначив тимчасового виконувача обов’язків голови правління НСТУ заступника голови Комісії з перетворення НТКУ в ПАТ «НСТУ», заступника гендиректора з фінансово-економічних питань, державних закупівель та матеріально-технічного забезпечення НТКУ Ганну Бичок. Вона буде тимчасовою керівницею ПАТ «НСТУ» до обрання голови правління Наглядовою радою НСТУ. Того ж дня він підписав Положення про Наглядову раду НСТУ, а також Положення про правління ПАТ НСТУ.

19 січня 2017 року публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» зареєстровано як юридичну особу і припинено юридичну особу НТКУ.

10 квітня 2017 року Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії обрала головою правління Суспільного мовлення Зураба Аласанію. За Зураба Аласанію у другому турі проголосували 10 членів Наглядової ради, за Олега Наливайка — 7 осіб. Голосування було таємним. 

4 травня 2017 року новообраний голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія і голова наглядової ради Суспільного мовлення Тетяна Лебедєва підписали контракт.

15 травня 2017-го Наглядова рада ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» обрала членів правління суспільного мовлення.

Були обрані всі 6 кандидатів, запропонованих головою правління ПАТ «НСТУ» Зурабом Аласанією. Це Олександра Кольцова, Інна Гребенюк, Родіон Никоненко, Юрій Макаров, Микола Чернотицький,  Роман Вінтонів. 

7 листопада 2017 року відбулося перше засідання Редакційної ради Суспільного: Нагадаємо, що першу п’ятірку членів редакційної ради НСТУ було обрано під час конференції редакційних рад філій суспільного мовлення, «Українського радіо», а також телеканалів «UA: Культура» та «Центральний канал». Ними стали: Костянтин Лоцман (Волинська філія), Наталія Войнова (Луганська філія), Ігор Бенцал (Тернопільська філія), Юлія Шелудько («Українське радіо»), Олена Адаменко (Сумська філія). Ще п’ятеро фахівців увійшли до редакційної ради за результатами голосування на загальних зборах творчого колективу Національної суспільної телерадіокомпанії України. Серед них: Павло Токар (Чернівецька філія), Мирослав Поляковський (Закарпатська філія), Зоряна Тивін (Львівська філія), Марина Тепленко-Дідик (Вінницька філія) та Оксана Клим (Львівська філія). Останню п’ятірку членів редакційної ради Національної суспільної телерадіокомпанії України було обрано під час чергового засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ». Ними стали: Анна Строкань («UA: Культура»), Тетяна Рихтун («UA: Крим»), Ольга Вакало (Запорізька філія), Владислав Грузинський («UA: Перший») та Юлія Марковська (Сумська філія).

7 листопада 2017 року було створена об’єднаний суспільний мовник для Донецької й Луганської областей із назвою «UA: Донбас». Колективи двох філій Суспільного об’єднуються на технічній базі Сєвєродонецька, Луганської філії.

8 листопада 2017-го вперше оголошено відкритий конкурс на посади менеджерів та продюсерів філій Суспільного. Вперше в історії компанії керівників регіональних філій не призначають, а обирають шляхом відкритого й незалежного конкурсу. Участь у конкурсі можуть взяти усі охочі, хто відповідає кваліфікаційним вимогам. Функції адміністративного та творчого управління повністю розділені, відтак керівником творчого напрямку роботи філії є продюсер, а усіма адміністративними та господарчими питаннями керує менеджер.

20 листопада 2017 року ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на своїх загальнонаціональних та регіональних теле- і радіоканалах мовлення не розміщуватиме рекламу, пов’язану із діяльністю політичних партій, громадських об’єднань, рухів політичної спрямованості чи окремих політичних діячів у позавиборчий період.

27 листопада 2017 року Національна суспільна телерадіокомпанія України створила Академію суспільного мовлення, мета якої допомагати працівникам НСТУ впроваджувати нові цінності й стандарти роботи, знаходити кращі технічні й творчі рішення шляхом фахової підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів компанії.

11 грудня 2017-го три загальнонаціональні телеканали Суспільного — «UA: Перший», «UA: Культура» і «UA: Крим» міняють поточний формат свого мовлення на широкоекранний — 16:9. Відмовляючись від формату кадру 4:3, мовники також частково оновлять і свою графіку. Такі зміни стануть ще одним кроком на шляху до переходу на мовлення Суспільного у форматі HD (High Definition).

18 грудня 2017 року запрацював офіційний сайт Суспільного мовника – suspilne.media (зараз corp.suspilne.media)

21 грудня 2017 року Наглядовій раді презентували оптимізовану структуру Суспільного. Відбулася уніфікація штатної структури та її оптимізація. Кількість посад була скорочена з 7318,25 до 4212.

2018 

12 лютого 2018 року На Суспільному стартує пілотний внутрішній відбір творчих проєктів для регіонального мовлення, який у підсумку перетворився у програму «Створюй із Суспільним» — програма співпраці для локальних продакшенів на умовах аутсорсу, відкритий відбір творчих проєктів для трансляції на регіональних телеканалах UA: Суспільне мовлення. Від першого пілотного конкурсу кількість відібраних для реалізації проєктів зросла з 11 до 68 проєктів в останній хвилі восени 2020 року. 

16 лютого 2018 року Телеканал «UA: Перший» лідирує за висвітленням регіональних новин. Його найчастіше називають телеканалом про найважливіші проблеми регіонів.

16 лютого 2018 року — Перші кроки перетворень регіонального мовлення: присвоєння двом філіям своєрідного знаку якості Суспільного — логотипу UA:. Івано-Франківська філія отримала назву «UA: Карпати», а Рівненська — «UA: Рівне».

З 9 лютого по 25 лютого 2018 року XXIII Зимові Олімпійські ігри, що транслювалися на телеканалі «UA: Перший», подивились 15 мільйонів глядачів по всій Україні. 

12-15 березня 2018 року Суспільне запустило музичний проєкт «UA: Класична музика», який містить 125 аудіозаписів відомих композиторів з фонду мовника. Композиції безкоштовно доступні онлайн та дитячий проєкт з аудіоказками українською мовою — kazky.suspilne.media. 

18 червня 2018 року Три канали «Українського радіо» розпочали мовлення у цифровому форматі: відтепер їх можна слухати у Києві на приймачах, які мовлять у форматі DAB (DAB+).

6 серпня 2018 року тижневе охоплення «Українського радіо» за останні 9 місяців зросло на 67% (національного дослідження аудиторії радіо, що проводиться на замовлення міжгалузевого індустріального об`єднання «Радіокомітет» дослідницькою компанією Кantar TNS в Україні).

6 вересня 2018 року «Українське радіо» увійшло у ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за рейтингом слухання новин – Internews. Відсоток прослуховування новин на Першому каналі «Українського радіо» зріс із 8 % у 2017 році до 13 % у 2018 році.

16 листопада 2018 року у День працівників радіо, телебачення і зв'язку України, Національна суспільна телерадіокомпанія України запустила мобільні додатки для суспільного радіо, де доступне прослуховування «Українського радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура».

17 грудня 2018 року в найбільших містах країни у рейс вийшли перші тролейбуси й автобуси, брендовані «UA: Українське радіо» з ФМ-частотами та кодом для завантаження додатка.

2019

31 січня 2019 року Наглядова рада затвердила нову структуру НСТУ: з новими членами правління. Згідно з новою структурою, до складу менеджменту буде входити голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України та 6 членів правління, які відповідатимуть за телебачення, радіо, інфомовлення та діджитал, розвиток, регіони й операційні та фінансові питання.

31 січня 2019 року Наглядова рада розірвала контракт із Зурабом Аласанією.

10 березня 2019 року Суспільне запускає мобільний додаток для телеканалів «UA: Перший» та «UA: Культура».

18 березня 2019 року Прем’єра ток-шоу «Зворотний відлік» зібрала 1,2 млн українців біля екранів

25 квітня 2019 року урочисте відкриття Одеського хабу Академії суспільного мовлення. Новий освітній простір і коворкінг для студентів та працівників медіа створено за підтримки Deutsche Welle Akademie.

20 травня 2019 року Незалежний моніторинг висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії визнав суспільний телеканал UA: ПЕРШИЙ єдиним каналом, де відсутні матеріали з ознаками замовності.

21 травня 2019 року Суспільний мовник запускає нову цифрову платформу «UA: Спорт». Відтепер трансляції міжнародних спортивних змагань можна буде дивитися з різних ракурсів, у HD-якості й без перерви на рекламу.

20 червня 2019 року «UA: Перший» — лідер за показами соціальної реклами на телебаченні (Національна рада повідомляє у звіті «Соціальна реклама на телебаченні», підготованому в співпраці з Індустріальним телевізійним комітетом (ІТК).

1 липня 2019 року Зураб Аласанія офіційно поновлений на посаді голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України.

28 серпня 2019 року «UA: Перший» став єдиним телеканалом без «джинси» у висвітленні двох виборчих кампаній.

29 серпня 2019 року Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії (НСТУ) за пропозицією голови правління Суспільного мовника Зураба Аласанії затвердила новий склад правління НСТУ. За це рішення проголосували більшість членів наглядової ради шляхом таємного голосування. До складу правління увійшли двоє нових членів: Ярослав Лодигін і Дмитро Хоркін. Зі старого складу правління залишилося троє членів: Інна Гребенюк, Микола Чернотицький і Родіон Никоненко.

25 вересня 2019 року «UA: Перший» входить у топ постачальників новин, які використовує для трансляції Європейська спілка мовників.

25 листопада 2019 року На Суспільному почав роботу Координаційний центр мовлення мовами нацменшин. Команда Центру створює проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них  — українською. Співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот: «UA: Закарпаття» створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою; «UA: Одеса» — гагаузькою, молдавською та болгарською; «UA: Буковина» виготовляє проєкт румунською. 

1 грудня 2019 року розпочав роботу новинний сайт Суспільне Новини на платформі suspilne.media.

10 грудня 2019 року Суспільні телеканали «UA: Перший» та «UA: Культура» о 13:45 та 16:40 транслюватимуть церемонію нагородження Нобелівських лауреатів 2019 — уперше в історії українського телебачення.

7 грудня 2019 року о 20:00 суспільні телеканали «UA: Перший» та «UA: Культура» вперше в історії українського телебачення транслюватимуть XXXII Церемонію вручення премій Європейської кіноакадемії. 

2020

28 лютого 2020 року роботу Суспільного заблоковано: арештовані всі рахунки. 18 лютого Міністерство юстиції України відкрило виконавче провадження щодо стягнення із Суспільного боргу в сумі 10 млн 591 тис. 224 євро 48 центів та 73 080 грн судового збору на користь акціонерного товариства «Євроньюз».

10 квітня 2020 року «UA: Перший» у першому кварталі зріс за всіма аудиторіями.

5 травня 2020 року Суспільне запустило діджитал-платформу для людей з інвалідністю — «Разом».

13 травня 2020 року розпочинає роботу Дитяча Академія суспільного мовлення.

26 червня 2020 року запрацював новинний сайт Суспільне Крим — crimea.suspilne.media.

3 липня 2020 року оголосили результати Ukraine Innovation Awards-2020, проєкт діджитал-трансформації Суспільного потрапив до топ-10 інноваційних кейсів в Україні.

15 липня 2020 року стартувало міжрегіональне інформаційно-пізнавальний ранкове шоу «Ранок на Суспільному», яке виготовляють спільно всі філії.

16 липня 2020 року за підсумками першого півріччя 2020 року, суспільний телеканал «UA: Перший» продемонстрував стале зростання частки за базовою аудиторією 18+ (вся Україна). У порівнянні з першим півріччям 2019-го року, частка каналу зросла на 29%, сягнувши показника 0,97%.

За підсумками серпня 2020 року, досягли відмітки у 100 000 000 переглядів відео на фейсбук за місяць.

У серпні 2020 року запрацювала спортивна секція на сайті suspilne.media. 

8 вересня 2020 року «Суспільна студія» виходить з павільйону з новими декораціями й стає майданчиком для багатогодинних ефірів на телеканалі «UA: Перший».

27 жовтня 2020 року UA: Суспільне мовлення, як незалежний майданчик, запрошує кандидатів у мери, що вийдуть до другого туру місцевих виборів, на публічні дебати. Дебати з обома кандидатам відбулися у 6 регіонах.

11 листопада 2020 року ХХ Радіодиктант національної єдності об’єднав сотні тисяч глядачів та слухачів у всьому світі. Трансляція диктанту відбувалася на всіх каналах Суспільного мовника. Слухачі й глядачі Суспільного писали диктант на всіх 6 континентах.

16 листопада 2020 року відбулося офіційне відкриття київського хабу Академії суспільного мовлення — Радіохабу. Це коворкінг і творчий простір на Хрещатику, 26 для медіафахівців, а також локація для проведення тренінгів і навчальних заходів для працівників та гостей Суспільного.

9 листопада 2020 року журналісти Суспільного потрапили до короткого списку претендентів на премію «Високі стандарти журналістики-2020».

26 листопада 2020 року запрацював новий сайт суспільного мовника Суспільне Культура, на якому можна читати різноманітні публікації про літературу, мистецтво, кіно і музику, дивитися онлайн телеканал «UA: Культура» та слухати радіостанцію радіо «Культура».

1 грудня 2020 року Суспільне оголошує відбір проєктів журналістських розслідувань у регіонах.

22 грудня 2020 року Національна суспільна телерадіокомпанія України повністю погасила пеню за кредитною угодою від 16 жовтня 1996 року між Ексімбанком Японії та Україною. Це був останній з боргів Суспільного, успадкованих від колишніх державних ТРК, які тягнулися роками.

З січня 2021 року на Суспільному запроваджуватимуть грейдингову систему оплати праці. Протягом першого етапу впровадження грейдингової системи в НСТУ збільшать оклади працівникам некерівного складу. Загалом нову систему, яка має підняти рівень оплати праці всіх працівників до ринкового, впроваджуватимуть упродовж трьох років.

1 січня 2021 року «Українське радіо» відновлює мовлення на середніх хвилях.

27 січня 2021 року запустили мобільний додаток «Суспільне Новини».

19 січня 2021 року «UA: Перший» за 2020 рік отримав найкращі показники частки аудиторії за останні шість років.

За підсумками березня 2021 року досягли відмітки у 4 000 000 унікальних відвідувачів сайту suspilne.media.

5 травня 2021 року на Суспільному стартують проєкти локальних розслідувань.

5 травня 2021 року запущено новий цифровий формат — подкасти.

7 травня 2021 року 5 проєктів Суспільного відібрані до шорт-листа премії «Честь професії»: фільм-розслідування про корупцію в системі встановлення інвалідності, документальний фільм до 20-х роковин смерті журналіста Георгія Ґонґадзе, соціальний експеримент про сексуальне домагання у громадському транспорті, фільм про каральну психіатрію та інтерв’ю з дизайнером румунського походження від Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного.

13 травня 2021 року закінчення контракту голови правління Суспільного Зураба Аласанії.