«Цікавий продукт можна зробити навіть із табуретки». Як пройшов конкурс на посаду голови правління Суспільного
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Цікавий продукт можна зробити навіть із табуретки». Як пройшов конкурс на посаду голови правління Суспільного
27 квітня наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України зібралась, щоб обрати нового голову правління. У фінал вийшли четверо кандидатів: колишній керівник державної Національної телекомпанії України Віталій Докаленко, колишня менеджерка Дніпровської філії Суспільного Оксана Цибуля, чинний член правління НСТУ Микола Чернотицький та колишній менеджер «UA: Донбас» Андрій Шаповалов. Обрали Миколу Чернотицького: його підтримали десятеро членів конкурсної комісії, а Андрія Шаповалова п’ятеро. За решту двох кандидатів не голосував ніхто. Голосуванню передували кілька годин презентацій та запитань-відповідей, із яких ми взяли для вас найцікавіше.
Віталій Докаленко: «Я тоді сказав, що ви всі – збо…, злочинці»
Якщо на дебатах 19 квітня Віталій Докаленко читав свою програму розвитку НСТУ зі слайдів, то у фіналі конкурсу він відкрив перший слайд і на цьому зупинився. Далі говорив із пам’яті, багато усміхався й поводився розкуто, не нервував, як решта кандидатів. Його ідеї створення новинного каналу, запуску у виробництво телесеріалів, телефільмів, програм і розповсюдженням реклами суспільних платформ викликали багато запитань у членів наглядової ради.
Віталій Докаленко
Членкиня наглядової ради Катерина Батенко зазначила, що Віталію Докаленку потрібна буде людина, яка лобіюватиме закони у Верховній Раді, й на це піде три роки з чотирьох років його каденції. «Я звик працювати в обмежених умовах. В будь-якому разі можна зробити цікавий продукт навіть із табуретки», — запевнив пан Докаленко й не раз повторив, що для виробництва сучасних, цікавих програм і реаліті-шоу потрібно всього три-чотири людини («журналіст, оператор і режисер монтажу»). «Людей у штаті вистачає. Чому вони не працюють?».
Віталій Докаленко позитивно відгукнувся про літературно-кулінарну програму «ЕнеЇда» з Євгеном Клопотенком, роботу Дмитра Хоркіна і розвиток «Українського радіо» та запуск ньюзхаусу на Хрещатику, 26: «Це треба розвивати». Водночас він розповів, що хотів би виробляти:
- Сучасний серіал про Мішеля Терещенка, який він уже десять років шукає можливість зняти. «Таких історій багато. Ці історії піднімуть рейтинг каналу, можуть продаватися на інтернет-платформи для інших країн».
- Реаліті про підготовку нової опери за участі оркестру Українського радіо. «Ми матимемо 10-20 епізодів, як це відбуватиметься. Це може бути яскравим наповненням сітки».
- Подаватись на конкурси Держкіно та проводити пітчинги на початку року, щоб встигнути виробити фільм до кінця року. Це буде альтернативний варіант, якщо для довготривалих проєктів у НСТУ не вистачить бюджету, закладеного на рік, а заборону на копродукцію не вдасться скасувати
- Телепродукт «і про великих українців, і про тих людей, які поруч із нами».
Віталій Докаленко також хотів би внести в новини «світлячки» — позитивні матеріали. «Коли я у 2006 році прийшов перший раз спілкуватися з новинами на тодішній Перший національний, я тоді сказав, що ви всі — прєступнікі…або…, злочинці. Тому що ви не показуєте позитиву, який є в країні. Для вас існує тільки погане. Мене запитали, чи це темники. Я сказав, що це світлячки», — розповів він. Хоча зазвичай новини нинішнього Суспільного якщо й критикують, то точно не за надмірно негативну подачу.
Також Віталія Докаленка запитали, чому він пропонує співпрацювати з телекомпаніями Білорусі й Молдови, а також мати власкорів у Росії — а не, наприклад, у країнах Західної Європи. «Ми – сусіди, тенденція світова – це локалізація», — відповів кандидат. За його словами, у Росії хотів би співпрацювати з опозиційними медіа на зразок сайту «Медуза».
Галина Титиш цікавилася щодо виробництва дитячого контенту та чому НСТУ потрібен кореспондент у Росії
А ось щодо контенту для дітей Віталій Докаленко налаштований не так оптимістично: «Для дитячого контенту замало фахівців. Ми пробували створити дитячі новини і в нас нічого не вийшло, тому що діти ще не можуть, а дорослі не можуть мислити як діти».
Оксана Цибуля: «Я просто перестала стежити за Суспільним, якщо відверто»
Оксана Цибуля працювала продюсеркою філії у Дніпрі, але торік звільнилась. «Я дуже хочу все змінити. Дуже, — сказала вона. — Я вірю в Суспільне. І зараз вірю. Навіть після того, як пішла з Суспільного, вірю, що можна все змінити. Треба змінити докорінно, болісно і дуже багато бюрократичної тяганини». На тій же ноті кандидатка завершила: «Я вірю, що у Суспільного зі мною є шанс, як і з Андрієм Шаповаловим та Віталієм Докаленком. Давайте щось змінимо».
Оксана Цибуля
У теперішньому Суспільному їй подобається незалежність від влади та неможливість втручання в редакційну політику. Та загалом Оксана Цибуля «не розділяє шлях, яким рухається Суспільне». Головне, чим переймається колишня менеджерка філії — виробництво контенту: «Філії можуть і хочуть робити контент, для цього не потрібні захмарні бюджети».
На думку кандидатки, потрібна нова система фінансування Суспільного, але не та, яку кілька років просуває наглядова рада і рекомендують експерти Офісу Ради Європи в Україні (за рахунок надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом), а «заробляти рекламою, публікувати матеріали, які можна подивитися чи прочитати лише за підпискою», хоча « до цієї моделі фінансування можна прийти лише поступово», а тим часом отримувати гроші від держави.
Людмила Березовська
На запитання членкині наглядової ради Людмили Березовської, який бюджет і штат потрібні філіям та які функції вони мають виконувати, кандидатка відповіла: «Я зараз не готова зробити розкладку по філіях. Я над цим працювала. По Дніпру ми подавали штат 60 людей. В мене функціонал є, просто зараз я його не згадаю, можу вам надіслати. Це були штатні одиниці, зарплатня. Ми виходили на той самий фонд оплати праці, який зараз є на філії — 700 тисяч гривень або щось таке».
Загалом Оксана Цибуля не раз давала зрозуміти, що не повністю знайома з ситуацією на Суспільному. На запитання голови наглядової ради, чи знає вона бюджет UA: Першого» (цю суму в інтерв’ю «Бабелю» озвучив Микола Чернотицький, а «Лівому берегу» — Зураб Аласанія) та як має виглядати «UA: Перший» через рік — що в ефірі, які рейтинги тощо, — Оксана Цибуля сказала: «Якщо показник за рік збільшиться на 0,2 – це вже буде досягнення. Треба розширювати, урізноманітнювати жанри. Виробництво контенту перш за все. Вибачте, коли я відійшла, мені дуже боліло, я просто перестала стежити за Суспільним, якщо відверто. Я не готова відповісти щодо сітки мовлення».
Микола Чернотицький: «В “UA: Першого” немає шансів увійти у топ-6 каналів за часткою»
Недоброзичливці критикують Миколу Чернотицького як «спадкоємця» Зураба Аласанії та співвідповідального за невдачі попереднього керівництва. Він уже мав досвід керування Суспільним у період відсторонення Зураба Аласанії, отримав найбільше голосів членів конкурсної комісії під час голосування 19 квітня і представляв наглядовій раді той курс, яким компанія рухається зараз.
Микола Чернотицький
Втім під час презентації поводився не як людина, впевнена у своїй перемозі. «Було дивно бачити ваше хвилювання», — сказала йому Катерина Батенко.
Катерина Батенко
Стрімкого зростання рейтингів кандидат не обіцяв: сказав, що в «UA: Першого» практично немає шансів увійти у топ-6 телеканалів за часткою, що у 2021 році частка каналу мала б у середньому сягнути 1,06. У березні 2021 року «UA: Перший» мав частку 1,04 за аудиторією 18+.
Він розповів про ті проєкти, які перемогли на мистецьких конкурсах чи ще відбираються. Сказав, що регіональне мовлення бачить як один канал із вікнами місцевого продукту для кожного регіону. За його словами, «Українське радіо» збереже свою назву. Микола Чернотицький розповів про освітні проєкти, покликані стимулювати молоде покоління до навчання: їх поширюватимуть на цифрових платформах. «У нові медіа треба вкладати ресурси», — додав він.
Згадав про фільми про тварин, які зараз приносять рейтинги Суспільному, але дуже роздратували деяких кандидатів на посаду голови правління. Микола Чернотицький хотів би замінити ці фільми контентом власного виробництва, який би зберіг аудиторію. «UA: Перший», за його словами, має показувати фільми, за які не соромно. Тож цього року на закупку контенту виділено 50 мільйонів гривень (у 2020 році – 27 мільйонів), втім можливості НСТУ обмежені — права компанія може купувати лише на рік.
Андрій Шаповалов: «Тільки у тісній співпраці з вами»
Історія з загадковим коментарем під дописом Олексія Харченка, в якому Андрій Шаповалов (або, за його версією, невідома підробка-клон) коментує зв’язок члена наглядової ради з «америкосами», поставила кандидата в незручне становище. Адже американські організації — серед найважливіших донорів, які роблять можливим розвиток Суспільного. Тож Андрія Шаповалова не раз запитували про донорів.
Андрій Шаповалов
Членкиня наглядової ради Оксана Романюк запитала його про зв’язок із телеканалом «Донбас онлайн», який позаторік запустила дружина Андрія Шаповалова. Кандидат заперечив, що має стосунок до цього проєкту, натомість назвав своїм успіхом відкриття студії «UA: Донбас» у Сєвєродонецьку коштом донорів. «Залізо – це моя тема. Я цим живу», — сказав він. На уточнювальне запитання, чиї це були гроші, Андрій Шаповалов відповів: гроші платників податків США.
На запитання про судовий позов проти НСТУ та конфлікт із попереднім керівником Суспільного Андрій Шаповалов відповів: «Це дуже складне питання. У мене немає жодного особистого конфлікту ані із Зурабом Аласанією, ані з жодним із членів правління, ні тим більше з наглядовою радою. Не знаю, чи коректно про це говорити».
Андрій Шаповалов хотів би змінити роботу філій, збільшивши кількість власного контенту: «Одна година контенту – це вкрай мало». Також він вважає вкрай невдалим двовладдя у філії, коли є менеджер, який відповідає за господарські питання, та продюсер, відповідальний за контент.
На запитання, чи є в нього команда, кандидат відповів: «Якби ви тільки знали, яка велика у мене команда і скільки разів я чув, що у мене немає команди. Я маю декілька десятків кандидатур, які радо долучаться до моєї команди. Це не люди з Сєвєродонецька. Щодо обрання членів правління. Я вам представлю набагато більше кандидатур, ніж треба в це правління. І ми разом із вами оберемо найгідніших і найкращих. Я хочу розділити з вами відповідальність, бо наглядова рада – це орган управління». На це член наглядової ради Лаврентій Малазоній заперечив: «На нас відповідальність у цьому плані не покладай».
Лаврентій Малазонія
Попри це, Андрій Шаповалов не раз казав, що хоче впроваджувати зміни «у тісній співпраці з наглядовою радою». Наприклад, він хотів залучити наглядову раду до пошуку способів «зшити країну»: «У мене немає відповіді на це питання».
«У мене були хороші вчителі, я дуже наполегливий, я маю відповідний досвід і бажання змінити нинішній стан речей», — схарактеризував себе Андрій Шаповалов. Коли ж Катерина Батенко запитала його: «Що для вас у пріоритеті: рейтинги чи слідування стандартам місії Суспільного? Що перше: курка чи яйце?», кандидат сприйняв запитання як суто філософське.
«Не можна одне бачити відокремлено від другого, — відповів він. — У мене немає відповіді на це питання. Яйце чи курка? Пєтух, кажуть. Але це не точно».
Фото: пресслужби Суспільного