Про це він повідомив сайту «Суспільне мовлення» після того, як 20 квітня вийшла програма телевізійних розслідувань «Схеми» щодо підготовки до проведення «Євробачення-2017».

За словами Павла Грицака, Законодавство України не дозволяє проводити так звані внутрішні творчі конкурси, які використовувалися до його призначення. Німецька компанія Nussli була учасником, а пізніше переможцем, такого внутрішнього творчого конкурсу, та пізніше вона не відмовилася від участі у відкритому тендері. Компанія «Артмакс Інжиніринг» офіційно перемогла у конкурентній боротьбі в системі Prozorro і цей факт був єдиною підставою для укладення з цією фірмою договору на спорудження трибун.

Павло Грицак назвав вісім причин, чому на тендері на Prozorro виграла компанія «Артмакс Інжиніринг»:

«1. Одним з перших моїх рішень, як Заступника генерального директора ПАТ «НСТУ», було переведення всіх без виключення закупівель для ПКЄ-2017 на систему публічних закупівель Prozorro. Інформацію про всі без виключення закупівлі для проведення конкурсу будь-хто може знайти в цій відкритій системі.

2. Законодавство України, навіть спеціальні акти щодо ПКЄ-2017, не дозволяють проводити так звані внутрішні творчі конкурси, які використовувалися до мого призначення. Принципи формування кола конкурсантів та визначення переможців були не прозорі та не зрозумілі. Вважаю, що укладення договорів за результатами таких творчих конкурсів є порушенням нашого законодавства.

3. Компанія Nussli була учасником такого внутрішнього творчого конкурсу, проте, з невідомих причин, не прийняла участь у відкритому конкурсі в системі Prozorro і вже після проведення офіційних процедур закупівлі направила інформацію про себе звичайним електронним листом, а не через систему Prozorro, як це передбачено законом.  Хоча багато європейських компаній змагалися з вітчизняними постачальниками на рівних умовах в інших тендерах, що проводилися нами через Prozorro.

4. Запропонована компанією Nussli проектна кількість місць на трибунах не враховувала сценічне та світлове обладнання, і, що найголовніше, протипожежні норми, які діють в Україні. Тому проектна кількість місць, про які заявила компанія Nussli, не могла бути реалізована.

5. В Україні діють правила пожежної безпеки, які затверджені Наказом МВС України №1417 від 30.12.2014. Ці правила є обов’язковими для всіх і жодних виключень для ПКЄ-2017 немає. Ці правила пожежної безпеки посилаються на відповідні ДБН, в яких, в свою чергу, врегульована відстань між кріслами (глибина ряду). Тобто ми керувалися не стільки ДБН, скільки правилами пожежної безпеки, а ДБН використовували лише в тій частині, де вказана глибина ряду, оскільки правила пожежної безпеки прямо відсилають нас до джерела, де можна подивитися цю відстань (тобто до ДБН).

6. У тендері на Prozorro за право збудувати трибуни для ПКЄ-2017 боролися дві компанії: Артмакс та європейська фірма 4Е. Компанія 4Е використовувала в роботі європейські стандарти розміщення крісел, які, можливо, і є доволі прогресивними, але, на жаль, не відповідають чинним в Україні правилам пожежної безпеки (інша допустима глибина ряду). Тому пропозиція компанії 4Е була відхилена, адже в іншому випадку проект трибун не відповідав би законодавству України, а члени тендерного комітету могли понести відповідальність за українським законодавством.

7. Пропозиція компанії Артмакс повністю узгоджувалася з чинними в Україні нормами. Відповідно, вона офіційно перемогла у конкурентній боротьбі в системі Prozorro і цей факт був єдиною підставою для укладення з цією фірмою договору на спорудження трибун. Крім того, офіційна фінальна пропозиція компанії Артмакс, зроблена нею внаслідок участі у закупівлі через Prozorro, була більше ніж на 10 млн. грн. дешевшою за ціну, яку у своєму електронному повідомленні, надісланому не через систему Prozorro, озвучила Nussli.

8. Я не маю і ніколи не мав жодних стосунків до компанії Артмакс, які могли б бодай якимось чином поставити під сумнів мою неупередженість у ставленні до цієї компанії», – зазначив Павло Грицак.

Зазначимо, що до Павла Грицака тендерний комітет очолював призначений Європейською мовною спілкою виконавчий продюсер «Євробачення» Олександр Харебін. Саме він 14 грудня 2016 року провів внутрішній творчий конкурс, на якому обрав переможцем на встановлення трибун німецьку компанію Nussli. 15 грудня голова Комісії з перетворення НТКУ у НСТУ Олег Наливайко призначив Павла Грицака заступником генерального директора НТКУ, відповідального за виробництво музичних, спортивних програм, документальних фільмів, підготовку до пісенного конкурсу «Євробачення-2017», а також за комерційну діяльність НТКУ.

Павло Грицак пояснив, що договір із переможцем внутрішнього конкурсу – компанією Nussli – мав право підписати саме Олександр Харебін, а не він. «Олександру Харбіну було надано довіреність на підписання всіх угод через загальний відділ НСТУ. Тому він міг підписати як цей договір, так і всі інші. Але не зробив цього. Я сам особисто неодноразово пропонував йому підписати з ними (Nussli – Ред.) угоду, якщо він був таким впевненим у цьому проекті», – сказав Павло Грицак.

Нагадаємо,  у розслідуванні програми «Схеми» журналісти довели, що компанія «Артмакс Інжиніринг» зі Львова пов’язана із виконавчим продюсером конкурсу, заступником генерального директора Національної суспільної телерадіокомпанії Павлом Грицаком.

За даними журналістів, спершу конкурс на побудову трибун виграла німецька компанія Nussli Ltd. Після того, як Павло Грицак був призначений на посаду заступника генерального директора Національної телерадіокомпанії України, НТКУ відмовилась підписувати контракт із переможцем попереднього конкурсу.

Журналісти «Схем» зазначають, що компанія «Артмакс Інжинірінг» (стара назва «Альтернатива») тісно співпрацювала із «Євромедіа Компані» (100 % власник – Павло Грицак) та пов’язаними із ним компаніям під час проведення дитячого «Євробачення» у 2013 році. За інформацією із акту ревізії Державної інспекції України, ТОВ «Альтернатива» («Артмакс Інжинірінг»), отримала 13 мільйонів гривень на тендерах дитячого Євробачення, але частину коштів перерахувала фірмі Павла Грицака ТОВ «Євромедіа Компані» за субпідрядні роботи. Як йдеться у програмі, низка інших компаній, що отримали тоді субпідряди від ТОВ «Альтернатива» також мали стосунок до Павла Грицака через пов’язаних менеджерів.

Нагадаємо, півфінали 62-го пісенного конкурсу «Євробачення»  відбудуться 9 та 11 травня у Києві. Фінал «Євробачення» – 13 травня. Головні шоу конкурсу проходитимуть у Міжнародному виставковому центрі на лівому березі Дніпра.

Фото: Віталій Носач