13 листопада в «Медіацентрі Україна» відбувся показ документального фільму «100 років “Українського радіо”», над створенням якого працювала команда Суспільного.

Стрічка показує найважливіші віхи історії першої української радіостанції. Через розповіді й інтерв’ю оповідачка фільму — ведуча радіо «Промінь» Анна Заклецька — проводить глядача історією радіо.

Фільм містить розповідь про те, якими словами починався перший ефір радіо та коли вперше прозвучали радіоконцерт і радіовистава. У фільмі використані архівні знахідки й розказані особисті історії людей, які працювали й продовжують працювати на «Українському радіо».

У1920-ті роки  українські голоси першими зазвучали в радіоефірі. У 1930-ті працівники радіо зазнали репресій, у 1970-ті на радіо почали лунати мелодії українського музичного відродження — хіти «Червона рута» і «Водограй». У 1991 році радіослухачі стали свідками проголошення державної Незалежності в прямому ефірі — на хвилях «Українського радіо» прозвучав Акт проголошення Незалежності України.

Галина Бабій презентує глядачам фільм «100 років “Українського радіо”»

• Читайте також: Від гучномовців на дахах до мовлення в інтернеті: історія «Українського радіо» в архівних знімках

За роки існування Будинку звукозапису «Українського радіо» створено аудіофонд, що налічує десятки тисяч аудіозаписів найкращих музичних творів.

Розповідь про історію «Українського радіо» глядачі почули від працівників радіостанції різних поколінь, відомі українці розказали, яку роль радіо відіграло в їхньому житті. Серед спікерів фільму: Дмитро Хоркін, член правління Суспільного; Анатолій Табаченко, ветеран «Українського радіо»; Галина Бабій, ведуча «Українського радіо»; Алла Мазур, тележурналістка, кореспондентка та ведуча «Українського радіо» (1987—1993); Данило Гайдамаха, ведучий радіоблогу «Знак переходу» на радіо «Культура»; Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка України, ведуча дитячих програм «Українського радіо» у 80-х роках; Олег Скрипка, співак і лідер гурту «ВВ»; Олег Комаров, ведучий програми «Від суботи до суботи»; Віктор Герасимов, ветеран «Українського радіо»; Юрій Табаченко, виконавчий продюсер «Українського радіо»; Юлія Шелудько, координаторка Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності; Володимир Шейко, художній керівник і головний диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру «Українського радіо»; Наталя Сумська, акторка, народна артистка України; Тарас Петриненко, співак, народний артист України й інші люди.

• Читайте також: 100 років в ефірі: в Києві пройшли урочистості з нагоди ювілею Українського радіо

Глядачі під час перегляду фільму

Прем’єрний показ документального проєкту «100 років “Українського радіо”», приурочений до ювілею першого українського радіомовника, відбувся 16 листопада 2024 року на платформах Суспільного.

Учасники обговорення: Данило Гайдамаха, Анатолій Табаченко, Анна Заклецька, Дмитро Хоркін, Галина Бабій

Після перегляду фільму відбулось обговорення «Сто років ефіру: як радіо підтримує культуру, зберігає пам’ять і об’єднує націю у найтемніші часи». Учасниками дискусії стали ветеран «Українського радіо» Анатолій Табаченко, ведуча радіо «Промінь» Анна Заклецька, ведучий «Українського радіо» та член правління Суспільного Дмитро Хоркін і ведучий радіоблогу «Знак переходу» на радіо «Культура» Данило Гайдамаха. Модераторкою розмови була ведуча «Українського радіо» Галина Бабій. Учасники дискусії та присутні у залі глядачі говорили про важливість мови, дух нації та близькість до людей завдяки ефіру «Українського радіо».

Член правління Суспільного Дмитро Хоркін нагадав присутнім, як «Українське радіо» святкувало свій сторічний ювілей, розповівши, що до цієї дати був і відповідний указ президента, а Володимир Зеленський побував у студії «Українського радіо». Крім того, на урочистостях із нагоди сторіччя першого українського мовника був прем’єр-міністр Денис Шмигаль, а в Києві з’явилася нова топонімічна одиниця — сквер «Українського радіо».

 Дмитро Хоркін

«Я нещодавно був на сторіччі данського радіо, перед цим — на сторіччі польського радіо. І вони з такою доброю заздрістю дивляться на нас, тому що, наприклад, у Данії прийшов король, але його мама, королева Маргрете, пішла на балет, а не на сторіччя данського радіо. А в Польщі, хоча було заплановано прибуття перших осіб, на жаль, ніхто не був. Ми ж не є урядовим мовником, ми Суспільний мовник, але важливо те, що була увага до радіо, радіо стало таким must have для всіх. Монети, випущені до сторіччя радіо, розібрали, книжка до сторіччя вже має друге видання. Ми не очікували, що таке станеться. Це дуже-дуже приємно. Радіо є супутником і основоположником електронних медіа в Україні. Невідомо, як би склалася доля наших медіа, якби не з’явилося “Українське радіо”», — сказав Дмитро Хоркін.

Анатолій Табаченко, Анна Заклецька, Дмитро Хоркін

Анна Заклецька розповіла історію своєї родини, у якій «Українське радіо» зіграло свою роль. Ведуча пригадала, як на початку 60-х років її мама, Раїса Заклецька, п’ятнадцятирічною дівчинкою приїхала в Київ і вступила до театрального училища, з якого її відрахували після першої сесії, тому що «вступила не по блату».

«І вона після цього йде Хрещатиком і плаче. Ридає, бо не знає, що робити — гроші закінчилися, з гуртожитку виселили… Що робити — незрозуміло: вертатися до села на Волинь? І тут вона проходить повз арку Хрещатика 26. А звідти виходить Олена Коваленко, питає: “Дитино, ти чого плачеш?”. Мама їй розповіла. Вона її за руку завела просто в студію, заспокїла, дала чай. І раптом запитала: “А ти співати вмієш?”. Мама заспівала. Олена розповіла про мою маму колегам. Їй порадили піти в хор Верьовки, який якраз набирав співаків. І маму зарахували. Там вона познайомилася з Ніною Матвієнко, вони стали подругами. А чоловік Ніни Матвієнко, Петро Гончар, художник, товаришував із моїм майбутнім татом, радіоінженером, який щойно розлучився. Отак мої батьки і познайомилися — і народилася я. А якби Олена Коваленко на секунду пізніше чи раніше вийшла з тієї арки на Хрещатику, то взагалі було би все інакше», — розповіла Анна Заклецька.

• Читайте також: Радіодинастія. Анатолій і Юрій Табаченки пропрацювали на «Українському радіо» вже пів століття

Анатолій Табаченко розповів, що хоча й не вперше дивиться фільм «100 років “Українського радіо”», але він у нього викликає такі ж сильні емоції, як і вперше.

«Особливо важливо подивитися його з людьми, які є героями цього фільму й творцями “Українського радіо”. І приймати нових людей на роботу на “Українському радіо” варто аж після того, як вони подивляться цей фільм і прийдуть на екскурсію в музей “Українського радіо”. А якщо без жартів, то цей фільм дає можливість людині зрозуміти, який це феномен, яка це величезна потуга. Для мене радіо в моїй особистій долі — це сім’я, і в переносному, і в прямому сенсі слова», — сказав Анатолій Табаченко.

Данило Гайдамаха

Данило Гайдамаха розповів, що перегляд фільму викликав у нього емоції.

«У мене сльози потекли, коли я чув про те, як люди слухали радіо під окупацією. Я сам із Криму. Пригадую, як у Криму, коли я ще був малим, бував у бабусі та дідуся. Розумієте, в родинному колі, на подвір’ї бабусі та дідуся не відчувається окупація. Але я чув радіоприймач і те, що він видавав. І воно настільки різало, настільки вибивалося... Радіо — це те, що маркувало. Як я хочу, щоб у тому дворі зазвучало “Українське радіо”!» — поділився Данило Гайдамаха.

Галина Бабій

Галина Бабій розповіла, що разом із головною редакторкою газети «День» Ларисою Івшиною на «Українському радіо» був реалізований ще один проєкт.

«Лариса Івшина прийшла до нас з ідеєю, сказала: “Я випускаю книгу, у якій зібрані всі мої передмови до книжок «Бібліотеки “Дня”» — а це багаторічна робота, історичні, дослідницькі тексти, публіцистичні, дуже важливі в наш час. І я хочу, щоб ця книга зазвучала на “Українському радіо”. І так і сталося. Потім Лариса Олексіївна мені дзвонить і каже: “У мене є ідея. Я хочу, щоб ця книга звучала в усіх університетах України, у всіх навчальних закладах, у військових частинах. Я обов’язково туди поїду, і щоб «Українське радіо» її транслювало саме в цих аудиторіях”. Що ми зробили? На книзі та на блокнотиках, які її супроводжують, є QR-коди. Там зібрані всі наші радіоефіри, всі програми, де була начитана ця книга. І в усіх університетах студенти можуть слухати, і слухають у бібліотеках, слухають на лекціях, слухають курсанти військових навчальних закладів, слухають у військових підрозділах», — розповіла Галина Бабій.

До обговорення долучилися всі присутні. Хтось пригадував цікаві моменти з життя, пов’язані з «Українським радіо», а хтось питав порад у досвідчених радійників — як зробити свої перші кроки на радіо.

Фото: Анастасія Мантач, Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».