Уряд відповів щодо заяви Тимошенка про обрання наглядової ради НСТУ та її голови: це його власна думка

Уряд відповів щодо заяви Тимошенка про обрання наглядової ради НСТУ та її голови: це його власна думка

10:54,
8 Вересня 2021
3167

Уряд відповів щодо заяви Тимошенка про обрання наглядової ради НСТУ та її голови: це його власна думка

10:54,
8 Вересня 2021
3167
Уряд відповів щодо заяви Тимошенка про обрання наглядової ради НСТУ та її голови: це його власна думка
Уряд відповів щодо заяви Тимошенка про обрання наглядової ради НСТУ та її голови: це його власна думка
В офіційній заяві уряду на скаргу на платформі Ради Європи зазначено, що представник Офісу президента України не робив офіційної заяви й має право на свободу вираження поглядів.

Третього вересня уряд України відповів на скаргу на платформі Ради Європи стосовно загрози незалежності Національної суспільної телерадіокомпанії України через слова представник Офісу президента України Кирила Тимошенка.

Відповідь опубліковано на Платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів.

У скарзі йшлося, що 1 червня 2021 року Кирило Тимошенко в публічному інтерв’ю «Інтерфаксу Україна» розкритикував спосіб формування наглядової ради НСТУ (більшість членів якої — від громадських організацій, а голова обирається членами ради). Він припустив, що голову наглядової ради може призначати уряд. У скарзі наголосили: такі зміни загрожують незалежності НСТУ та піддають редакційну політику НСТУ політичному впливу.

Влада України в офіційній відповіді на скаргу не вбачає загроз свободі слова в Україні.

«Кирило Тимошенко висловив свою думку у відповідь на питання журналістів, які задавалися в ході інтерв'ю, але він не робив окремої заяви. Право на свободу вираження поглядів передбачено законодавством України (зокрема, Конституцією України, Законом України “Про інформацію” та іншими законодавчими актами), а також статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, формулюючи відповідь на питання журналістів, Кирило Тимошенко лише висловив власну думку про приклади формування наглядових рад суспільних мовників в інших країнах, а також про редакційну політику Національної суспільної телерадіокомпанії України», – зазначено у відповіді.

На думку влади України, висловлювання Кирила Тимошенка було оціночним судженням і не містило закликів внести зміни в закони України, щоби змінити порядок обрання членів наглядової ради НСТУ або її голови.

У відповіді йдеться, що у Верховній Раді не розглядається жоден проєкт щодо внесення змін до законодавства України з метою зміни порядку обрання членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України або її голови.

Як писав «Детектор медіа», Кирило Тимошенко в інтерв’ю інформаційній агенції «Інтерфакс Україна» заявив, що «...є приклади того, коли суспільний мовник є не нейтральним, а тим, хто озвучує позицію інших політичних сил».

Також він вважає дивним, що більшість членів наглядової ради НСТУ — від громадських організації, а представництво Верховної Ради — в меншості. «Я знаю багато прикладів в інших країнах, коли уряд призначає голову наглядової ради суспільного телебачення або саму наглядову раду, або квоту, тому що вони розуміють, що держбюджет виділяє на це чималі гроші і міністерства часто незадоволені витрачанням грошей».

В НСТУ пояснили, що слова заступника керівника Офісу президента стосовно підозри в упередженості Суспільного не відповідають дійсності.

Після цього інтерв’ю Платформа Ради Європи зареєструвала скаргу про загрозу незалежності НСТУ через заяву Кирила Тимошенка. Уряд України повинен офіційно відреагувати на неї. 

Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів (Платформа) є публічним простором, що має на меті захист журналістів, надання кращої відповіді на загрози і випадки насильства щодо працівників медіа і створення механізму раннього попередження і можливостей реагування в рамках Ради Європи.

Платформа працює онлайн і дає можливість знайти всі повідомлення про загрози, що стосуються країн — членкинь Ради Європи, інформацію щодо реагування країн-членкинь (урядів) на повідомлення, інформаційні бюлетені та статистку, розподілену за темами повідомлень: замахи на фізичну безпеку журналістів, затримання та ув’язнення журналістів, переслідування та залякування журналістів, безкарність та інші дії, що негативно впливають на свободу медіа.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
НІК
11:29 / 08.09.2021
З СУСПІЛЬНИМ ТРЕБА ЩОСЬ РОБИТИ. ПОВНА БІДА. ПОКИ, ЩО, ЦЕ НЕ СУСПІЛЬНЕ, А ДЕБІЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ. ТИМОШЕНКО ПРАВИЙ. МОЖЕ НЕ ПО ФОРМІ, АЛЕ ПО СУТІ ТОЧНО.
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду