Олена Кваша, продюсерка «UA: Одеси»: «Людей не можна тримати в законсервованому стані»

Олена Кваша, продюсерка «UA: Одеси»: «Людей не можна тримати в законсервованому стані»

11:43,
24 Вересня 2021
3249

Олена Кваша, продюсерка «UA: Одеси»: «Людей не можна тримати в законсервованому стані»

11:43,
24 Вересня 2021
3249
Олена Кваша, продюсерка «UA: Одеси»: «Людей не можна тримати в законсервованому стані»
Олена Кваша, продюсерка «UA: Одеси»: «Людей не можна тримати в законсервованому стані»
Переїхавши з Кропивницького в Одесу, продюсерка за сім місяців втілила низку проєктів і поставила перед собою завдання змістити увагу глядачів із пляжу й моря на культуру і спорт.

В Одеській філії Суспільного працює 87 людей, із них понад 50 творчих працівників. Із грудня 2020 року філією керує менеджер Назарій Максимчук, а з березня 2021 року до нього приєдналася продюсерка Олена Кваша. До того вона була продюсеркою Кропивницької філії. До її роботи у правління Національної суспільної телерадіокомпанії України не було зауважень: колектив працював злагоджено, виробляв нові спецпроєкти, дотримувався стандартів у суспільно-політичних програмах і новинах. Але продюсерці не сиділося «в теплій ванній», як вона каже про комфортне місце роботи, і вона вирішила переїхати.

За сім місяців в Одесі їй вдалося «розбудити» філію. Свіжим оком вона виловила прогалини в ефірі й наповнила їх, підписала кілька меморандумів із культурними закладами та спортивними організаціями, налагодила діалог із національними спільнотами, громадами й віддаленими районами Одещини. Спілкуючись із «Детектором медіа», Олена Кваша неодноразово повторювала: «чому б і ні», «нам завжди хочеться більше».

– Пані Олено, ви довго працювали у Кропивницькому ще на обласному державному телебаченні. У вас склалася непогана кар’єра: ведуча ранкової програми, продюсерка й заступниця директора Кіровоградської тоді ще державної телерадіокомпанії, продюсерка філії Суспільного. В лютому-березні ви вирішуєте все кинути й податися на конкурс на посаду продюсера Одеської філії НСТУ. Чому?

Я прийшла на телебачення у 2010 році. Дуже добре знаю, що таке державне телебачення і що таке Суспільне. Так сталося, що останні роки державного й перші роки Суспільного була на керівних посадах. Якщо працюєш керівником, то настає момент, коли маєш сформувати команду, на яку можна покластися. Водночас є розуміння, що не можна тримати людей у законсервованому стані, потрібно давати можливість кар’єрного зростання. Сидіти постійно на одному місці в зоні комфорту — це прекрасно і просто, але якщо ти маєш амбіцію зростати як професіонал, ти маєш робити собі періодично контрастний душ, отримувати додаткові навантаження, займатися собою.

У Кропивницькому хороший сформований колектив: я знаю, що можуть мої колеги, вони знають, що можу я. Хоча є моменти, над якими варто продовжувати працювати, розкриваючи людей. У команді «UA: Кропивницького» є Яна Бабак (виконувачка обов’язків продюсера філії після Олени Кваші — ДМ), якій я спокійно передала кермо. Ми тепер маємо партнерські стосунки, втілюємо разом творчі ідеї: телерадіомости та обговорення тем, актуальних для глядачів в обох регіонах.

Одеса — більший за Кіровоградщину регіон, із більшою кількістю викликів, із певними особливостями, серед яких національні спільноти. Тут є моменти, які, я вважаю, потрібно було би підтримати з точки зору організаційної роботи, творчих ідей, проєктів. Чому б і ні.

– Ви приїхали в Одесу в період змін: менеджер Олег Небольсін звільнився, продюсерка Ірина Кипоренко звільнилася. До того у філіях проходила оптимізація, люди протестували проти концепції розвитку регіонального мовлення.

Я б не сказала, що тут була критична ситуація. Я дивилася ефіри, бачила, що є в них, чого немає. За будь-яким процесом, особливо телевізійним, стоять люди; важливо їх чути й дати їм відчувати, що вони реалізовані. Також важливий фінансовий фактор. Зараз відбувається грейдування, маю надію, що фінансова ситуація зміниться на краще. Люди мають отримати відчуття простору для творчості, навіть якщо робота має циклічний характер.

– Як впровадження грейдингової системи вплинуло на настрій працівників. Можливо, були інші очікування?

Аби не було марних очікувань і розчарування, я і менеджер Назарій Максимчук проводимо зустрічі з колективом, пояснюємо, що грейдування відбувається етапами. Думаю, що розчарування немає, принаймні під час зустрічей із колегами я такого не чую. Колектив чекає на технічне вдосконалення, яке ми разом із технічним директором Суспільного Юрієм Бойчуком намагаємося втілити. За сім місяців нам вдалося дещо зробити: наша філія однією з перших отримала пристрій LiveU, який дозволяє робити прямі включення в хорошій якості з будь-якої точки. Коли ми звернулися до Юрія Бойчука з аргументами, чому це обладнання нам потрібне саме зараз, він не відмахнувся, а допоміг. Зараз усі філії отримують таке обладнання завдяки донорській підтримці. Щойно ми отримали LiveU, відразу включили в роботу: вперше в історії філії зробили пряме включення для всіх філій в Україні з церемонії відкриття Одеського міжнародного кінофестивалю. Для команди це був стрес, ми дуже хвилювалися. Нас бачила вся Україна через мережу Суспільного. А нещодавно ми проводили пряму трансляцію з концертів-постлюдій на ютуб-каналі філії в межах фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики», присвяченого тридцятій річниці Незалежності.

– Ви є партнерами цього фестивалю?

Маємо з ними підписаний меморандум. Партнерська ніша в Одеської філії була не заповненою до кінця і не реалізованою. Така кількість подій, таке їхнє різноманіття у культурному сегменті потребувало від філії певної позиції. Як продюсерка я це зробила ключовим акцентом року. Ми маємо підтримати культуру, хочемо стати майданчиком для культурних подій і дискусій.

– Філія вже зробила певні кроки для цього. У травні підписали меморандум з Одеським національним академічним театром опери і балету. Як він втілюється на практиці?

Ми готуємо телеверсію десяти вистав «під ключ» для глядацької аудиторії Суспільного. Зараз триває підготовка, ми відвідали декілька генеральних репетицій, зустрічалися з режисерами, з’ясовуємо, як і чим будемо знімати.

У серпні в оперному театрі стартував VI Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон», ми проводили онлайн-трансляцію концерту-відкриття «Україна — світу», який відбувся під гаслом «Єдність. Воля. Незалежність». Ми не можемо стримити всі концерти, оскільки маємо враховувати обмеження щодо авторських прав.

Із 23 серпня до 3 вересня міжрегіональне токшоу «Ранок на Суспільному» вперше виходило у виїзній студії, яку розташували просто неба біля Одеського національного академічного театру опери та балету. Над проєктом працювала команда з Києва, Одеси та Львова, звідки приїхала ПТС. В одній із програм ми показали театр усередині, ведучі поспілкувалися з танцівниками балету й диригентами, виходили на сцену. Це була подія для культури, мистецтва, туризму. Із шефредакторкою «Ранку на Суспільному» Наталкою Волянюк і креативною продюсеркою проєкту Катериною Жуліною ми зійшлися на думці, що цей проєкт має бути для глядачів знайомством з Одесою як чимось більшим за море і пляж. Показати, що тут є багато класних історій, людей, ініціатив, того, що створює місто. У межах «Ранку» ми показали добірку інтерв’ю з відомими одеситами.

Я хотіла би, щоби приїзд «Ранку на Суспільному» став щорічним. Добре спрацювала ідея зі студією просто неба. Це дозволяє глядачам, які сидять удома, побачити більше міста. А перехожі бачили зйомки, зупинялися, підходили за лаштунки, робили селфі. Це наближає глядача до Суспільного.

– Зараз ви і з «Українським радіо» хочете стати ближчими до людей. Член правління НСТУ, відповідальний за радіо, Дмитро Хоркін поширив у фейсбуку відео із громадського транспорту Одеси, де звучали історії від «Українського радіо».

Це наше експериментальне партнерство. Ми би хотіли, щоб одесити й гості міста, які користуються громадським транспортом, отримали цікаву інформацію про історію міста, пов’язану з маршрутом, яким вони їдуть. Зараз тестується маршрут №17, і ми стали учасниками нульового рейсу — перевіряли, чи збігається наша звукова доріжка із зупинками за хронометражем. В історії заклали трішки наших джинглів, щоб було зрозуміло, хто їх створив. Цей проєкт допомагатиме популяризувати нашу хвилю, наше радіо, приєднати до «Українського радіо. Одеса» слухачів. Коли все буде готово до офіційного відкриття, знатимемо, скільки разів на день звучатимуть історії, де саме, оскільки готується не один маршрут.

– Ви також підписали меморандум зі спортивними організаціями. Побільшало спорту?

Спорту в нас достатньо. У новинах і в програмі «Сьогодні. Головне» ми говорили про те, як одеські спортсмени беруть участь в Олімпіаді й Паралімпіаді. Я би хотіла, щоб ми почали записувати спортивні події. Для цього потрібно відпрацювати механізм, як це має відбуватися. Поки що ми готуємося, маємо зрозуміти, що ми можемо і що буде цікаво нашому глядачу.

– На одному із заходів про діалог з органами місцевого самоврядування ви закликали громади до співпраці, пояснили їм, що таке новина і що саме потенційно було б цікаво Суспільному. Діалог пожвавився?

Як на мене, кількість звернень і телефонних дзвінків зросла. Для України створення громад — нове явище. Люди, які працюють із медіа й публічністю в цих громадах, як правило, не мають значного досвіду. А якщо й мають, то працювали з районними газетами, де засновниками були райдержадміністрації. Але те, що вони виходять на контакт, що хочуть і пропонують певні речі, дуже добре, це говорить про довіру. Я це дуже ціную.

Нещодавно ми співпрацювали із закладами професійно-технічної освіти з віддалених куточків Одещини. У межах «РадіоДня», який тепер транслюємо і по телебаченню, провели марафон, де говорили про підтримку професійно-технічних навальних закладів, освіту, її проблеми, вибір навчального закладу для майбутніх студентів, пропозиції, які є поруч. Завершили марафон телерадіомостом за участі Кропивницького, представниці міністерства освіти і науки, відповідальної за систему профтехосвіти, і представників профтехосвіти з Одещини, які розповідали про себе. Співпраця з ними триває, звертаються до нас, коли щось відбувається.

– Суспільне починає формувати гіперлокальну мережу. Ви би хотіли, щоб Одеса стала четвертим регіоном мережі?

Нам завжди хочеться більше. Тільки-но з’явилася інформація про пілот, я мала розмову з Марією Фрей, яка є відповідальною за регіональну мережу. Сказала, що ми маємо прагнення долучитися до цього проєкту, маємо вже напрацьовані ідеї.

– Уже за вашого продюсування у філії запрацювала віжн-студія «РадіоДень», про яку ви згадали. Назарій Максимчук сказав корпоративному сайту Суспільного, що це була ваша ініціатива. Тобто у філії все для цього було, бракувало рушійної сили?

Це не потребувало додаткових ресурсів та апаратури. Я вважала за доцільне зробити віжн-студію, бо в Одесі з’явилася нова ФМ-хвиля, яка потребувала підтримки; телевізійний ефір у цьому сенсі є дуже помічним. Віжн-студія забезпечить додаткову промоцію «РадіоДню» й «Українському радіо. Одеса» загалом. Під час «РадіоДнів» озвучується багато тем та ідей. Така колаборація корисна й не потребує додаткових вкладень і зусиль. Цю практику я мала у Кропивницькому. Ще за часів ОДТРК ми були чи не першою телерадіокомпанією державної системи,  яка зробила свій віжн.

Зараз в Одеській філії Назарій Максимчук облаштовує просторий ньюзрум, якого до того не було, журналісти працювали в маленькому кабінеті. Ми прагнемо змінити умови праці на краще для всього колективу.

– Навесні ви відряджали телевізійні групи й радіоведучих разом у віддалені райони Одещини. Практикуєте й надалі такі виїзди?

Для мене це раціональне використання ресурсу, особливо враховуючи те, що на Одещині є райони, куди справді далеко їхати. Якщо туди їде машина, то чому не поїхати більшій кількості людей, які могли би протягом робочого дня знімати й записувати героїв для майбутніх програм? Першим ми відвідали Ізмаїл, куди я поїхала з колегами, — хотіла побачити організацію роботи, сильні і слабкі сторони. Їздили ще на 200-річчя Болграда. У сезон відпусток скоротили відрядження. Якщо локдауну не буде, я налаштована практикувати й надалі такі телевізійно-радійні пленери.

– На початку нашої розмови ви сказали, що у Кропивницькому немає національних спільнот, на які багата Одещина. Ви провели зустріч із представниками нацспільнот, заклали з ними квітник на території філії, запустили погоду...

Наші колеги, які ведуть погоду, не є ведучими-телевізійниками. Це одесити, які через ведення прогнозу погоди на волонтерських засадах представляють свою нацспільноту, нехай у легкій формі, але досить ексклюзивно й симпатично. Це перший крок до окремої програми. В Одеській області є більш ніж 40 активних центрів нацспільнот. Після зустрічі з ними та візиту в консульство Болгарії я зрозуміла, що давно пора запропонувати їм співпрацю. Наші редакції створюють програми гагаузькою, молдавською та болгарською. Інші спільноти теж хочуть, щоб на них звертали увагу не тільки ситуативно, якщо вони роблять якусь подію, а систематично. Зараз ми працюємо над програмою про традиції спільнот.

Для фейсбуку ми створили розмовник мовами спільнот, які живуть на Одещині, пропонуємо познайомитися з найпоширенішими словами. Мені здається, це добре, коли ви їдете в Одесу й десь зустрінетеся з представником болгарської або гагаузької спільноти, то зможете привітатися або поцікавитися, як у людини справи, її рідною мовою.

Всі ці проєкти ми втілюємо у співпраці з Координаційним центром мовлення нацспільнот, який очолює Анастасія Гудима.

– В Одесі ви побачили ще один нерозкритий потенціал — архіви філії. Навесні ви відправляли в Кропивницький посилками металеві бобіни для оцифровування архіву 60-х років. Тоді говорили про створення музею. На якому етапі ця ідея? Що вдалося оцифрувати?

Музей має виглядати пристойно. Він буде в конференц-залі на першому поверсі нашого телецентру, де ми проводимо урочистості. Ми завершили ремонт, з’явилися перші стенди, маємо налаштовані роялі, плануємо найближчим часом щоп’ятниці організовувати музичні вечори. Що ж до архіву, то ми — заручники того, що не знаємо, який контент оцифровуємо. На металевих касетах не завжди збереглися написи, а ті, що є, не відповідають змісту. Ми зараз трішки працюємо як пошуковці: маємо надію, що знайдемо свою Трою. Поки що знайшли й оцифрували вистави й концерти. Будемо їх використовувати до ювілейних дат.

– У вас склалася співпраця з Кропивницьким, що не дивно. З іншими філіями теж маєте спільні проєкти?

Мали колаборацію через «РадіоДень» і «Сьогодні. Головне» зі Львовом. В Одеси та Львова є багато спільних як гострих, так і дозвіллєвих тем. Люди хочуть їхати на відпочинок або на море, або до Львова, тож ми мали розмову й обмін думками у студіях про туризм під час карантину. З Миколаєвом говорили про вплив зміни клімату на сільське господарство.

– Які проєкти, вироблені на аутсорсі, готуєте до показу цієї осені?

На попередньому конкурсі «Створюй із Суспільним» від Одеси відібрали чотири проєкти — два були готові до втілення, ще два треба було доробляти. Зараз готуємо до запуску три проєкти — «Їсторія» і «Зникаючі села», які були відібрані і прийняті до мене, та «Сімейний портрет» із довгого списку, дороблений уже зі мною. Сподіваємося, що до кінця вересня нам здадуть повністю готові проєкти і в жовтні вони вийдуть в ефір усіх філій Суспільного.

– До 30 вересня триває прийом заявок на черговий пітчинг. Маєте вже ідеї проєктів?

Поки що маємо дві заявки. Маю надію, що до 30 вересня їх буде не менше, ніж п’ять. Я поширила оголошення в соцмережах, проінформувала ті продакшени, які з нами працюють. Тягти когось і вмовляти подаватися не хочу. Пітчинг передбачає ідеї та ініціативу.

Те, які проєкти відібрані Суспільним і втілені сторонніми продакшенами, — це теж частково очі й серце продюсера філії Суспільного. Коли ми отримуємо заповнені документи, то маємо відчути не тільки спроможність продакшену, але й побачити глибину історії. Вся наша група продюсерів філій, будучи дуже різною, порушує зсередини країни теми, які для України дуже цінні. Проєкти, вироблені на аутсорсі, стануть магнітом, який притягне нових глядачів до Суспільного.

– У вересні продюсери філій мали зустріч у Полтаві, де обговорювали розвиток регіонального мовлення. Як глядачці, мені цікаво, яким буде телеканал «UA: Одеса» за рік? Чи побільшає власного виробництва?

Сподіваюся, що контенту власного виробництва побільшає. І це не потребує надвисоких зусиль. Йдеться не про гонитву за кількістю, а про цікаві для регіону спецпроєкти. Наступного року я хотіла би більше онлайн-трансляцій спортивних і культурних подій. Ці трансляції будуть цікаві усім в Україні, хто любить культуру і спорт.

Фото: з архіву Олени Кваші

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Яна Рибальська
13:08 / 02.10.2021
Традиційно суспільна жінка - як попало одягнена, з немитим волоссям і тупим виразом обличчя. До слова,гарно вписалася б і в редакцію Лігачової, там всі такі. Не дай боже на Суспільному чи в ДМ бути молодою, сексуальною, розумною і талановитою, ще й не бухати - зжеруть з потрозами. Тепер по справі - коменти агінь, я просто ржу. Оперний театр - це джинса, по всім ознакам журналістських стандартів. До слова, театр проросійький і українську мову там ненавидять. Я нещодавно була в Одесі і шокована тим, що в супермаркетах написи російською, і на українську реагують дуже агресивно. Чому Суспільне за державні гроші живе і піарить сепаратистский театр- питати не буду, це як питати у дурня чому він дурний. Скоріше можна знайти відповідь на питання Козьми Пруткова "Где начало того конца, которым оканчивается начало?"
Аня Иванко
11:27 / 27.09.2021
А зачем вы пиарите ОПерный? они же должны за это деньги платить, не? махровая джинса в действии....ну и вишенка.. Из 106 спектаклей, которые демонстрировались в Одесском национальном академическом театре оперы и балета за последние восемь месяцев, только три шли на украинском. Об этом сообщил уполномоченный по защите государственного языка Тарас Кремень. А концерт Любы Успенской будете транслировать? ждем хахахах
Сереже
21:50 / 24.09.2021
100% совок. Много прыжков, эй-не-не. Жук в общем-то тоже еще та совок. И очень кто-то в ДМ косорукий по фото. Эти личные со страницы, а часто в статья просто дно, а не фото. Девушка совок. И делает как раз не общественное, а ОДТРК. Чисто по Аласания - профи уволим, наберем с улицы. Продукта нет, зато вот эти все скачки.
вопрос
20:55 / 24.09.2021
Интересно, почему она все время на всех фото ржет? Какой-то туповатый детсад, который жрет хренову тучу бюджету, а толку ноль. Жук задолбала своими одами. Лигачева совок махровый, но с амициями. Не повезло украинскому тв.
Сережа
20:35 / 24.09.2021
победоносно, в духе лучших примеров времен ссср. это такой позорняк, поговорите с людьми на местах, вместо этих од. шутка про конкуренцию Чернотицкому забавная) Оливець жги еще)
Оксана
20:32 / 24.09.2021
Ольга Жук, скільки грн відкатів ви отримуєте за цю джинсу? Чому не запитали у Оленки про скандал з табличкою на клумбу (омг!!!), де молдован і румунів обізвали одним народом, що яскраво демонструє компетенції Оленки. Чому не запитали, навіщо вона всім сує алкоголь? в неї залежність чи що? чому не запитали, скільки людей звільнилося останнім часом? і чому? люди йдуть звідти масово. чому, якщо все так прекрасно? скільки грошей отримали цього року і не порівняли з іншими роками? чому в ефірі джинса щодо Оперного театру? чому в ефірі джинса і вітання керівників різних товариств (Серед них і політики)?
Андрей
20:09 / 24.09.2021
Ох и разактивничалась Ольга Жук, ох и обсуспильнилась! И подложила свинью Елене. Прочитает все хвалебные оды Чернотицкий и сожрёт с потрохами. Дабы конкурентов не было.
олівець
19:38 / 24.09.2021
А Аласанія з Чернотицьким музей в Олівці знищили під корінь. А ви навпаки... Ох, гикнецься це Вам.
оливець
19:14 / 24.09.2021
Олено! З такими характеристиками вам терміново треба подавати гендиректора НТКУ!! З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮ!!!
тихо ша
18:56 / 24.09.2021
Олено, ваші старші колеги з Київа- відстій. Хто може зрозуміти, що з 23серпня по 3 вересня вони виходили в ефір на фоні одеського оперного театру? Сказали словами - так це радіо. Такий фон можна знайти в будь-якому дворі. А от якщо би вони попрацювали зі справжнього одеського подвір'я... ото була би бомба! Але тями їм не вистачило на це.
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду