Регіональні суспільні телеканали продовжують показувати прем’єри програм, які для них виробили на аутсорсі. Проєкти реалізовані в межах програми «Створюй із Суспільним».

Про це повідомили на корпоративному сайті Суспільного.

У суботу, 18 вересня, і в неділю, 19 вересня, в ефірі філій вийдуть нові проєкти «Професія, якої не існує», «Мистецтво жити», «Історії (не) забутих сіл», «Народжені рікою», «Вчитель» і «Баба Єлька. Експедиція на піч».

18 вересня о 13:30 філії НСТУ покажуть проєкт «Мистецтво жити» від команди з Тернополя.

У фільмі йтиметься про життя і творчість народних майстрів Тернопільщини. У кожній серії майстер характеризує місцевість, у якій проживає, та розповідає, чому її варто відвідати.

«Кожен регіон Тернопільщини особливий своїми людьми та їхніми талантами. Майстри народної творчості — часто ті люди, які просто тихо роблять свою справу. Команда Максима Мельника та Уляни Джигринюк, які працюють над проєктом “Мистецтво жити”, розказала нам історії народних майстрів. При цьому їм вдалося розповісти про народну творчість через призму регіональних відмінностей. Глядачі дізнаються про особливості борщівської вишивки, чому гончар із Товстого працює з глиною, яку сам копає, яка лоза росте біля річок Чортківщини та багато іншого. Можливо, для когось із глядачів це стане мотивацією, аби знайти для себе нове хобі», — розповіла продюсерка Суспільного Тернополя Зоряна Биндас. 

18 вересня о 13:45 усі регіональні телеканалм Суспільного покажуть проєкт «Народжені рікою». Серію телепрограм виготовила черкаська команда під керівництвом Любомира Коломійця.

У проєкті журналіст і мандрівник Євген Артеменко у супроводі досвідченого гіда Любомира Коломійця вирушають на SUP-бордах водними стежками Черкащини — Рось, Тясмин, Ірдинь, Вільшанка, Золотоношка, Сула та Дніпро. Мета експедиції — дослідити, як у давнину відбувалося заселення берегів водойм, як водні артерії використовувались у різні часи і в якому стані перебувають нині. Глядачі Суспільного побачать 8 серій проєкту. 

«“Народжені рікою” як тревел-шоу є унікальним проєктом для регіонального телебачення. Принаймні я до цього не бачила ніде, щоб мандрівники пересувались на SUP-дошках і саме в такий спосіб пізнавали локації, знайомились чи спілкувалися з людьми», — сказала продюсерка Черкаської філії Суспільного Олена Баніна.

Любомир Коломієць упевнений, що програма відгукнеться багатьом, бо ситуація з річковим фондом в Україні плачевна, а «кожен глядач має в душі свою річку, доля котрої йому не байдужа».

«Щороку 80 відсотків свого весняно-літнього часу ми проводимо на річках, подорожуючи на SUP-дошці. Це допомагає чудово прослідкувати зсередини, як стан річки змінюється не в ліпшу сторону. Тому ми зібрали команду однодумців, щоби з'ясувати причини цього стрімкого занепаду водних ресурсів, — розповідає Любомир Коломієць. —  "Народжені рікою" — це і ми — ті, хто не уявляє свого життя без подорожей цими річками; це люди, які все життя прожили на цих річках, у яких тут "пуп закопаний"; це історія нашого регіону і його сучасність; а також те, що ми залишимо своїм дітям».

18 вересня о 15:00 цикл історій «Вчитель» виробництва хмельницької команди покажуть в ефірі усіх регіональних телеканалів Суспільного.

«Вчитель» — документальний освітній проєкт. У 12 відеороликах ідеться про вчителів, які працюють у спеціалізованих школах і класах. 31 серпня у приміщенні Хмельницької філії Суспільного відбулася офлайн-презентація програми.

«Проєкт став відкриттям. Познайомилися з цікавими вчителями. Справді відданими справі, які працюють за покликанням і люблять те, чим займаються. Вдячна їм за відвертість. Не хотіли здаватися кращими чи розумнішими, ніж є», — розповіла Наталія Захарчук, журналістка, яка працювала над телеісторіями проєкту «Вчитель».

19 вересня, о 13:30 у філіях стартує проєкт «Історії (не)забутих сіл».

Це розповіді про села, які зникають, та історії старожилів, що мешкали там усе життя. Проєкт на замовлення Суспільного виготовляло ПП «Файне місто».

«Кожен населений пункт особливий: десь готували унікальну страву, десь були свої традиції виготовлення полотна, десь відбулись історичні бої, а десь досі пам’ятають давні, ніде не зафіксовані пісні. Поки ці села не зникли назавжди, команда, яка працює над проєктом, збирає найцікавіше, щоб увічнити ці історії та розповісти нашим глядачам», — прокоментувала Зоряна Биндас.

19 вересня об 11:00 на всіх регіональних телеканалах Суспільного стартує показ проєкту «Баба Єлька. Експедиція на піч», виготовлений командою «Горобці продакшн». Загалом глядачі Суспільного побачать 12 серій телеекспедицій.

«Проєкт “Баба Єлька. Експедиція на піч” — це про унікальність та ідентичність, його варто переглянути кілька разів, показати дітям, бо це наша історія», — упевнена в.о. продюсерки Кропивницької філії Суспільного Яна Бабак.

За словами продюсерки телециклу «Баба Єлька. Експедиція на піч» Олени Горобець, у першій серії глядачі дізнаються, хто така баба Єлька, як народився проєкт її імені й для чого молоді жінки власним коштом і у власний вільний час відвідують чужих бабусь. Телевізійна експедиція завітає в село Копенкувате на автентичні пісні, танці та музики, а в селі Давидівка відвідає збережену будівлю парового млина й унікальну вишивальницю.

Головні героїні телециклу — Світлана Буланова, Інна Тільнова та Світлана Листюк, учасниці фольклорно-етнографічного проєкту «Баба Єлька», який уже третій рік діє на Кіровоградщині й сьогодні вже переріс у просвітницький рух.

«Головна наша мета — спонукати жителів Кіровоградщини досліджувати історію свого роду та популяризувати автентичні традиції, допомогти побороти комплекси національної меншовартості й показати, що Кіровоградщина, хай навіть не виокремлена в окремий етнографічний регіон, все ж має свої етнографічні особливості, — каже Інна Тільнова. — “Баба Єлька” робить це різними способами та завдяки різним медіаінструментам, маючи за основу інформацію “з полів”. Один із таких інструментів — це телебачення. Нам здається, що ми можемо зацікавити аудиторію Кіровоградщини людськими історіями, які розповідають старожили — серед них сторічна бабуся Яринка із села Турії, яка заспівала нам колядку, чи 83-річна Тетяна Андріївна із села Хайнівки, з якою ми вчилися пекти хліб у печі. Про традицію — пісню, вишивку, давні кулінарні рецепти — ми розкажемо без сценаріїв і декорацій. Бутафорної печі не буде в жодній серії, так само як і глечиків, тинків та гарбузів».

Нагадаємо, 11 і 12 вереся регіональні телеканали показали прем'єри проєктів, вироблені на аутсорсі, «ОK, я тобі поясню англійську», «Сковорода. Гастробайки», «Голоси Донбасу», «На згадку» і «Покоління. Паралелі».

Додамо, заявки приймали з 26 жовтня по 22 листопада 2020 року. Тоді філії Суспільного шукали ідеї телевізійних програм про: замовчувану історію регіону радянських часів; життя й побут віддалених міст регіону; здоров’я в регіоні; культурно-освітнє життя регіону під гаслом «Навчання впродовж життя»; деіндустріалізацію регіону і права, рівність та доступність у регіоні.

Суспільне отримало понад 200 заявок. 25 грудня оголосили 68 телепроєктів-переможців. 29 проєктів готові до реалізації у 2021 році коштом НСТУ, 39 проєктів потрапили у довгий список. Загальна вартість реалізації від 50 тис. до 750 тис. грн на один проєкт.

До 30 вересня 2021 року триває черговий конкурс на виробництво проєктів для регіонів. 

На Суспільному шукають ідеї телевізійних програм п'яти напрямів: особливості локального дозвілля; історію регіону; розвиток та навчання представників громад; довкілля: флора та фауна регіону; рівність, доступність, різноманіття та сталий розвиток.

Фото: пресслужби Суспільного