«Активізація» на «Українському радіо»: піар чи журналістика?

4 вересня програма Людмили Тягнирядно «Активізація», що транслюється на каналах Суспільного – «Українському радіо», «Радіо Культура», а також телеканалах «UA:Культура» та «UA:Крим», відкрила новий сезон.

«У новому сезоні програми вектор розмови зміниться. За кожним вдалим проєктом, соціальною кампанією чи ініціативою стоять люди, які втілюють задум або мрію в реальність. Саме вони будуть у центрі програми», – анонсувала пресслужба Суспільного новий сезон.

Також пресслужба процитувала ведучу Людмилу Тягнирядно: «Через історії звичайних людей ми показуватимемо зміни, які можна робити власноруч. Це може бути будь-що: від сортування сміття в школі чи створення ОСББ до масштабної кампанії з вивчення англійської мови чи боротьби за права переселенців. Такі історії зможуть підштовхнути інших до дій. Є багато активних людей, яких варто підштовхнути до дії. Що більше буде пасіонаріїв, то швидше Україна трансформується».

Чудові наміри, хоча й не оригінальні. Адже показувати зміни через історії «звичайних людей» (до речі, цікаво, кого можна вважати незвичайними, невже високопосадовців?) – хід безпрограшний. Саме історії звичайних людей, які спромоглися щось змінити у своєму житті, не кажучи вже про життя цілої країни, найдужче зачіпають тих телеглядачів та радіослухачів, які спрагли змін.

Проте до їхніх сердець треба вміти достукатись. А, як показав перший випуск нового сезону, слухачів «Українського радіо», точніше, тих, яких тут називають «додзвонювачами», цікавлять геть інші питання. Приміром, чому учасники програми вживають забагато іншомовних слів або ж хто фінансує онлайн-курси. Тобто, слухачі не готові, прослухавши чи переглянувши «Активізацію», бігцем наслідувати приклад героїв програми.

Даремно творці заявили про новий вектор «Активізації», адже новий сезон нічим не відрізняється від попереднього, якщо судити з останніх випусків. Формат програми дуже традиційний для радіо взагалі й Суспільного зокрема: до студії запрошують гостя, який може компетентно висловитися на заявлену тему. У першій частині програми гостю ставлять запитання щодо його діяльності, а в другій залучають коментатора, який у телефонному режимі описує конкретні прикладі успішної співпраці з головним спікером «Активізації».

В останньому випуску попереднього сезону 28 серпня до студії прийшла Світлана Оліфіра, керівниця управління зовнішніх зв'язків Національного антикорупційного бюро. Гостем першого випуску нового сезону 4 вересня був Ілля Філіппов, керівник і співзасновник студії онлайн-освіти EdEra. Однак назвати розмову з ним людською історією досить складно.

У програмі багато говорилося, як важливо нині подавати навчальний матеріал зрозумілою мовою, так, щоби найскладніші теми з фізики чи математики стали доступними для найширшого кола користувачів. І тут, на думку гостя «Активізації», важлива передусім форма, в яку запаковують зміст матеріалу. Зокрема, дуже важлива картинка. Неможливо сперечатися зі словами Іллі Філіппова щодо персоналізованості сучасної освіти: «Освіта, не підлаштована під користувача, ризикує знищити інтерес у тих, у кого він потенційно міг би бути».

Але, коли з його вуст лунає фраза «Мені здається, що потрібно якось певним чином квантувати, розподіляти так матеріал і намагатися настільки релевантно навчати людину в певний момент часу», це породжує певні сумніви в доступності й зрозумілості навчальних курсів студії EdEra.

Мабуть, варто все-таки бути релевантнішим щодо своєї авдиторії, не зловживаючи модними слівцями в ефірі. Бо, судячи з дзвінків до студії, слухачі не завжди розуміють, про що йдеться. Ставлять дивні запитання на кшталт «Якщо ваша улюблена книжка "Тут палять", то це ви пропагуєте паління?», геть проігнорувавши запитання ведучої на початку випуску «Яких знань і навичок вам не вистачає в житті і ви б хотіли їх опанувати через онлайн-курси?».

Інтерактив, або ж зворотний зв'язок, він же фідбек, як любить казати Людмила Тягнирядно, звісно, важливий. Але, як показує мій досвід радіожурналіста, переважно для начальства, яке чомусь визначає успішність програм за кількістю дзвінків до студії.

Біда в тім, що в прямий ефір зазвичай телефонують люди, які або ж намагаються вирішити юридичні проблеми, або ж ті, хто просто хоче висловити власну думку щодо останніх політичних подій у країні. Як на мене, подібний «фідбек» давно варто ліквідувати. Бо, коли в Світлани Оліфіри з НАБУ цікавляться, що робити, коли в селян незаконно відібрали землю, це не має жодного стосунку ані до посади гості, ані до заявленої теми програми «Міфи про корупцію, історії успіху, рецепти ефективної боротьби з корупцією, особливості антикорупційної кухні».

Новий і попередній сезони схожі не лише структурою випуску та безглуздим інтерактивом. Їх поєднує незмінна компліментарність до героїв. Адже в обох програмах видно, що ведуча «Активізації» працює виключно на створення позитивного іміджу НАБУ й EdEra, жодного разу не поставивши своїм спікерам гострого запитання.

Світлана Оліфіра мала змогу в ефірі сумлінно піарити НАБУ. Вона запевнила слухачів і глядачів, що детективи її відомства зробили свою справу, провівши досудове слідство й здобувши докази незаконних дій колишніх топових політиків на кшталт Розенблата чи Мосійчука, але їхня подальша доля залежить виключно від рішень Вищого антикорупційного суду, який на момент ефіру ще не працював. Детективи НАБУ роблять усе, чого від них вимагає закон, сказала пані Оліфіра, а всіх небайдужих до корупції громадян закликала поставити свої запитання учасникам різних панелей під час фестивалю «ДумкоFest», який організовує НАБУ.

Телефонне включення редакторки «Наших грошей», журналістки-розслідувачки Аліси Юрченко, у прямий ефір «Активізації» лише посилило враження, що це був піар НАБУ. Адже вона була однією з модераторів минулорічного «Думкофесту» й збиралася виступити в аналогічній ролі на фестивалі цього року.

Так само було і в другій частині програми з Іллею Філіпповим, де до розмови телефоном приєдналася Марія Крючок, керівниця організації VoxEducation. Вона дуже хвалила гостя, розповівши про колаборацію VoxEducation зі студією EdEra щодо розробки курсу економіки. Останній виявився настільки успішним, що його навіть рекомендували вивчати в провідних українських університетах, приміром, харківському імені Василя Каразіна. А головне враження пані Крючок від співпраці з EdEra – їхні навчальні курси цікаві, корисні та, головне,безкоштовні.

Цілком вірю, що проєкт корисний і потрібний, але від Суспільного мовника все ж очікувала більше журналістської роботи, а не піару.

Фото: Фейсбук-сторінка Людмили Тягнирядно

comments powered by Disqus