У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації, якщо вони є.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту суспільними мовниками.

Нагадаємо, що новини, які звучать в ефірі каналів «Українського радіо», з 2018 року передані у відання об'єднаного Департаменту інформаційного мовлення НСТУ, розташованого в телецентрі «Олівець», який виготовляє новини для центральних каналів телебачення та радіо.

Оскільки на «Українському радіо» нема єдиного випуску, який міг би вважатися підсумковим, у моніторингу розглядаються п'ять щогодинних випусків, які виходять в ефір у вечірній час, — це випуски за 18:00, 19:00, 20:00, 21:00 і 22:00. Якщо в інших випусках протягом дня виходять матеріали на головні суспільно-політичні теми дня, або матеріали, в яких є ознаки замовності, — вони також розглядаються моніторингом. Не розглядаються повні повтори матеріалів і повтори зі змінами лише за формою (тобто, коли ці зміни не стосуються появи в матеріалі нових фактів і / або нових коментарів).

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики у вечірніх випусках новин «Українського радіо»:

Період моніторингу: 16–20 вересня 2019 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

 * Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

У досліджених випусках новин «Українського радіо» на звітному тижні вересня порівняно з попереднім дослідженим періодом у червні цього року значно зросла загальна кількість порушень більшості стандартів. Зокрема, стандарту балансу думок (з 4 до 10 %), стандарту достовірності подачі інформації (з 9 до 23 %), стандарту відокремлення фактів від думок (із 13 до 20 %), точності інформації (з 1 до 5 %). Майже незмінною залишилася частка матеріалів із порушеннями стандарту повноти подачі інформації (було 50, стало 49 %). Не порушувався на звітному тижні, як і в попередньому моніторингу, лише стандарт оперативності подачі інформації. Був зафіксований лише один матеріал із ознаками замовності (в попередньому моніторингу таких було два).

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено у 8 матеріалах із 83 досліджених (або в 10 % досліджених матеріалів).

У матеріалі про зустріч президента Зеленського з президенткою Словаччини 16 вересня надається слово Зеленському, де він розповідає про плани врегулювання ситуації на Донбасі, які збирається просувати на переговорах у нормандському форматі. Не надано слово нікому з політичних опонентів саме таких планів нинішньої влади.

У матеріалі про представлення урядовцями проєкту бюджету-2020 на погоджувальній раді парламенту 16 вересня не надано слово представникам опозиційних фракцій.

У матеріалі 17 вересня про те, що суд відпустив на поруки двох екснародних депутатів-опоблоківців Олександра Вілкула і Дмитра Колєснікова, народний депутат Дмитро Шпенов звинувачує прокуратуру в політичному переслідуванні цих двох, слова у відповідь на це звинувачення представникам прокуратури в матеріалі не надано.

У матеріалі 17 вересня про те, що прокуратура Києва повідомила про підозру завідувачу поліклінічного відділення Національного інституту раку та лікарю-онкологу у причетності до корупційних схем із безплатними ліками, слово підозрюваним не надано.

У матеріалі 17 вересня про початок змагання шкіл із навчання правилам безпечного поводження на дорогах слово не надано головним учасникам події — самим школярам.

У матеріалі 18 вересня знову не надано слово лікарям Інституту раку, яких підозрюють у продажу пацієнтам оплачених державою ліків.

У матеріалі 19 вересня, де мер Києва Віталій Кличко звинувачує депутатів Київради в саботуванні роботи, немає думки жодного представника тієї частини депутатів, які не приходять на засідання.

На звітному тижні стандарт оперативності подачі інформації не було порушено в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації було порушено у 19 матеріалах із 83 досліджених (23 %).

Значна кількість таких порушень — це неперсоніфіковані посилання на джерела інформації в певних структурах, установах чи групах людей:

«Обстріли зафіксовано в районах Пищовика, Новотроїцього, Павлополя, Лебединського, Миколаївки, Мар’їнки, Верхньоторецького, повідомили в пресцентрі ООС» (16 вересня).

«Один військовий загинув, двоє дістали поранення в зоні проведення бойових дій на Донбасі, повідомили в пресцентрі Об’єднаних сил» (17 вересня).

«Крім того, розповідають у прокуратурі, посадовці надавали вказівки іншим лікарям, яким чином проводити консультації з пацієнтами та їхніми родичами, щоб змусити їх сплачувати кошти за ліки, які вони мали б отримувати безоплатно» (17 вересня).

«Творці фільму заклали в нього важливі ціннісні орієнтири, тому впевнені, що дітям «Фокстер і Макс» точно сподобається» (19 вересня).

«Станом на 19 годину про втрати в штабі Операцій Об’єднаних сил не повідомляється» (19 вересня).

«Пізніше в МВС уточнили, що після проведення перевірки події буде дана правова кваліфікація» (19 вересня).

«На думку організаторів пікету, результатом імплементації «формули Штанмаєра» стане втрата Україною державного суверенітету» (19 вересня).

«Представники пропрезидентської політсили розповідали: на фракції це питання не обговорювали» (20 вересня).

Цього разу була велика кількість посилань на джерела в інтернеті без підтверджень інформації:

«Про це у фейсбуку повідомив глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров» (16 вересня).

«Служба безпеки України долучилася до розслідування підпалу будинку колишньої очільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої, на виконання доручення Президента, про це йдеться на сайті СБУ» (17 вересня).

«Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на пресслужбу Конституційного Суду. Проте на сайті установи поки цієї інформації немає» (17 вересня). Тут є й недостовірна спроба підтвердити інформацію на сайті, а не зателефонувати, наприклад, у пресслужбу КС.

«За інформацією «Києва оперативного», поліція запустила дрон, який чоловік розстріляв» (18 вересня).

«На своїй сторінці у фейсбуку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виклав відео нічного допиту затриманого і називає його ім’я» (19 вересня).

«Зараз же на своїй сторінці у фейсбуці міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав, буде подавати клопотання до суду про мінімальне покарання для підозрюваного і сам готовий взяти його на поруки» (19 вересня).

«Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про імпічмент, повідомляється на сайті відомства» (19 вересня).

Ще у двох випадках — абстрактні посилання на невизначену кількість людей:

«Хлопці, яких в училищі близько 90 %, Таню сприймають не як подругу, а як друга. Називають її талісманом» (17 вересня).

«Як також повідомили очевидці, перед цим один з квадрокоптерів був розстріляний» (18 вересня).

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у 17 матеріалах із 83 досліджених (20 %).

Кілька разів у журналістських текстах (ведучих чи кореспондентів) вживалася оцінна лексика:

«Щоправда, конкретної дати зустрічі лідерів країн «нормандського формату» поки немає» (16 вересня).

«Їй 19, вона з легкістю підкидає 10-кілограмову гирю» (17 вересня).

«Під’їзди до мосту було перекрито, рух метрополітену від станції “Хрещатик” до “Лісової” паралізований» (18 вересня).

Крім того, журналісти «УР» час від часу невиправдано вживають лексику урочистого стилю на позначення простої дії «сказав»:

«Координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголошує…» (16 вересня).

«Так прокоментував заяву Кличка нардеп із “Слуги народу” Олександр Ткаченко, який раніше заявляв про намір очолити столицю» (19 вересня).

«Рух мостами Києва не перекривали, спеціалісти наразі проводять перевірку, зазначила Оксана Блищик» (19 вересня).

«Однак зазначив, якщо Україна не завершить усіх процедур, щоб працювати за європейським законодавством, вони пропонуватимуть короткостроковий контракт на транзит» (19 вересня).

«Раніше Белько попросив вибачення у всіх, кому завдав шкоди, та заявив, що не приймав наркотиків» (20 вересня).

Так само час від часу замінюють нейтральні дієслова на такі, що містять певну оцінку характеру дії «сказав»:

«Пізніше в МВС уточнили, що після проведення перевірки події буде дана правова кваліфікація» (19 вересня).

«Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський сумнівається, що сторони домовляться щодо більшого обсягу транзиту» (19 вересня).

«Раніше керівник “Нафтогазу” Олексій Коболєв припустив, що Росія після появи в Україні незалежного оператора української газотранспортної системи спробує взагалі відмовитися від контракту» (19 вересня).

«На суді ж запевняв, прийняв знеболювальне» (20 вересня).

В одному випадку, в матеріалі 16 вересня, не було чіткого позначення меж цитати: «Координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголошує: прикметно, що катування відбувалися не на етапі слідства, для вибивання потрібних ФСБ свідчень, а вже після винесення вироку. Тобто тортури та знущання були як спосіб покарання за боротьбу з російською системою». Тут незрозуміло (немає чітких маркерів), чи друге речення, починаючи зі слова «тобто» — є продовженням цитати думки Ольги Скрипник, чи є висновком ведучої новин.

Двічі використовувалися сполучники зі значенням зіставлення / протиставлення фактів, які є маркером суб’єктивної думки (висновку, порівняння, оцінки):

«Після перемовин на спільному брифінгу Володимир Зеленський зокрема сказав, що покладає надії, що головування Словаччини в ОБСЄ сприятиме завершенню війни на Донбасі. А ще розповів про свої очікування від зустрічі в «нормандському форматі» за участі України, Франції, Німеччини та Росії» (16 вересня).

«Подання на призначення нового складу центральної виборчої комісії так і не надійшло до парламенту від президента Володимира Зеленського цього тижня» (20 вересня).

У матеріалі 17 вересня ведуча стверджує, що завідувач поліклінічного відділення Інституту раку і лікар-онколог є «причетними до корупційних схем у медзакладі», що є суб’єктивним висновком про істинність звинувачень прокуратури Києва, які на цей момент жодним чином не є доведеними.

У матеріалі 18 вересня і ведуча, і кореспондент у прямому ввімкненні називають «злочинцем» чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро в Києві. Це передчасна оцінка журналістів (на цей момент невідомо, наприклад, чи не є ця людина психічно хворою).

У матеріалі 19 вересня висновок журналістки, який базується на недостовірному узагальненому посиланні: «Творці фільму заклали в нього важливі ціннісні орієнтири, тому впевнені, що дітям “Фокстер і Макс” точно сподобається».

19 вересня в матеріалі про затриманого Олексія Белька, що погрожував підірвати Міст метро в Києві, кореспондентка каже: «Усе це чоловік розказує під дією наркотиків». У наведеному на сторінці Авакова відеозапису затриманий справді каже: «Я знаходжусь у стані наркотичного сп’яніння». Але авторка сюжету не робить посилання на затриманого, тож це звучить як її суб’єктивний висновок. Крім того, чи справді затриманий перебуває під дією наркотиків під час цього допиту, на цей момент не встановлено жодною експертизою.

У матеріалі 19 вересня про пікетування Офісу президента кореспондентка самотужки оцінює кількість протестувальників: «тут кілька сотень людей, понад 200». Замість того, щоб отримати ці оцінки в організаторів акції та правоохоронців. У цьому ж матеріалі є журналістський висновок: «На вулиці Банковій біля Офісу президента зараз уже зібралося понад дві сотні людей, незважаючи на те що початок акції було заявлено на 19 годину».

На звітному тижні стандарт точності подачі інформації було порушено у чотирьох матеріалах із 83 досліджених (5 %).

У вже згаданому матеріалі 17 вересня використання визначення «причетними до корупційних схем у медзакладі» стосовно підозрюваних прокуратурою Києва завідувача поліклінічного відділення Національного інституту раку та лікаря-онколога є порушенням стандарту точності, оскільки це є лише недоведеною версією прокуратури. Точним визначенням було би «підозрювані в причетності до корупційних схем у медзакладі».

У матеріалі 18 вересня про вбивство трьох співробітників АЗС в Миколаєві — неточне визначення: «Олександр Грицюк, свідок у даній справі, о 9:30 приїхав з напарником заправляти автівку. На місті чоловіки дізналися, що не вдасться цього зробити через відсутність світла на станції». Точно було б «відсутність електрики».

Як вже згадано вище, у матеріалі 18 вересня і ведуча, і кореспондент називають «злочинцем» чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро в Києві. На цей момент той є лише підозрюваним у злочині.

Неточність цитування і визначення поняття — 18 вересня в одному з матеріалів про події на Мосту метро в Києві ведуча каже: «Вербально чоловік був під дією невідомих речовин, говорить Андрій Крищенко». Насправді Крищенко казав «візуально».

Стандарт повноти подачі інформації так чи інакше порушується в 41 із 83 досліджених матеріалів (49 %).

У матеріалі 16 вересня про зустріч президента Зеленського з президенткою Словаччини плани переговорів у «нормандському форматі», озвучені в матеріалі Зеленським, потребували бекґраундів.

У матеріалі 16 вересня про початок навчань Rapid Trident немає бекґраунду щодо історії цих навчань.

Матеріал 16 вересня про роковини убивства журналіста Георгія Гонгадзе не містить новини як такої: «сьогодні вшановують пам’ять українського журналіста Георгія Гонгадзе» — і жодного слова про те, хто і як саме вшановує пам’ять.

У матеріалі 16 вересня про вбивство в Маріуполі Джумаєва, якого підозрювали в участі у російсько-терористичних угрупованнях на Донбасі, в бекґраунді не згадується, що суд відпустив Джумаєва під домашній арешт.

У матеріалі 16 вересня про медіафорум «КиївМедіаВік» нема бекґраундів-пояснень до великої кількості складних термінів або незрозумілих абстрактних визначень, які звучать як у журналістському тексті, так і в синхронах учасників форуму. Зокрема, що конкретно мається на увазі під «креативними підходами», «ефективними бізнес-моделями», «новими підходами до форматів телебачення». Або що означає «крадіжка контенту», «скаутинг локацій».

У матеріалі про пікетування Офісу президента хворими на рідкісні захворювання 17 вересня не було необхідного бекґраунду-пояснення терміну «орфанні пацієнти», який неодноразово згадується в матеріалі.

У матеріалі 17 вересня про початок змагання шкіл із навчання правилам безпечного поводження на дорогах є незрозумілим, які саме «різні акції, флешмоби» робитимуть школярі, тобто що саме вони робитимуть у цих змаганнях. Також незрозуміло, які саме школи братимуть участь у цих змаганнях.

Повідомлення 19 вересня у випуску о 20:00 про те, що Росія готова підписати з Україною нову угоду про транзит газу до Європи, потребувала бекґраунду мінімально хоча б про те, що попередня угода закінчується цьогоріч.

У матеріалі 19 вересня про розробку в Харкові програми із блокуванню інтернет-магазинів наркотиків потребувала бекґраундів-пояснень термінології, якою значна частина аудиторії «Українського радіо» не послуговується й не розуміє («чат», «бот», «месенджер» тощо). З цього ж матеріалу незрозуміло, як саме працює розроблена харків’янами програма.

У матеріалі 19 вересня немає пояснення компетентності експерта Валентина Землянського в енергетичних питаннях.

У ряді матеріалів тижня стандарт повноти також порушено за рахунок порушення інших стандартів — балансу думок і достовірності. У деяких коротких матеріалах — слабка деталізація.

Протягом звітного тижня на каналі був один матеріал із ознаками можливої замовності (1 %).

Матеріал про зустріч Зеленського із президенткою Словаччини (16 вересня) — типовий «протокольний» звіт, при цьому з порушенням стандарту балансу думок і браком бекґраундів.

16 вересня (понеділок):

Випуск о 18:00

1. «Військові дії на Донбасі обговорили президенти України та Словаччини

Ведуча: Війна на Донбасі, боротьба з контрабандою та збільшення інвестицій — ці питання, серед інших, обговорили президенти України та Словаччини. Сьогодні президент Словаччини Зузана Чапатова перебуває в Києві з офіційним візитом. Після перемовин на спільному брифінгу Володимир Зеленський зокрема сказав, що покладає надії, що головування Словаччини в ОБСЄ сприятиме завершенню війни на Донбасі. А ще розповів про свої очікування від зустрічі в «нормандському форматі» за участі України, Франції, Німеччини та Росії. Щоправда, конкретної дати зустрічі лідерів країн «нормандського формату» поки немає. Говорить Володимир Зеленський:

Володимир Зеленський, президент України: Головні кроки — це не підняття теми, а вирішення питання остаточного обміну всіх наших полонених. «Всіх на всіх», ми можемо так називати. Друге питання — остаточне вирішення з чіткими термінами розведення військ: Золоте, Петрівське, а потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська впродовж нашої всієї контактної лінії. Третє — чіткі терміни, якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях, ми повинні з вами розуміти, що чіткі терміни будуть, до виборів, виведення всіх військ з тимчасово окупованих територій. Я не знаю, зможемо ми все це вирішити за одну зустріч, тому що у нас будуть складні перемовини. Очікую, що європейські країни будуть підтримувати позицію українську, і очікую що ще зустрічі в «нормандському форматі» після цього будуть не через три роки, а будуть дуже часто, поки ми не вирішимо всі питання, пов’язані з поверненням наших територій і з припиненням війни.

Ведуча: Зузана Чапатова каже, що Словаччина вважає санкції ЄС проти Росії легітимним інструментом відновлення справедливості та підтримує їх подовження до моменту виконання «мінських угод» і отримання Україною контролю над всією своєю територією».

(Матеріал має ознаки замовності. Головною темою є протокольна зустріч двох президентів, типовий «паркетний» матеріал. Пряма мова Зеленського в матеріалі містить розповідь про плани влади, які мають опонентуру, наприклад, представників тієї ж «Європейської солідарності». Слова опонентам не надано, отже в матеріалі порушено стандарт балансу думок. Крім того, озвучення цих планів у матеріалі потребувало бекґраундів.)

2. «Володимир Балух збирається позиватися до Росії в Європейському суді з прав людини

Ведуча: Побиття і катування електрострумом — про такі тортури в Тверській колонії Російської Федерації розповів український політв’язень Володимир Балух під час першої пресконференції після повернення в Україну. Як доказ показав відео, яке зняв його адвокат, коли Балух був за гратами. Володимир каже, збирається позиватися до країни-агресора в Європейському суді з прав людини.

Володимир Балух, колишній політв’язень: Принципово важливо покарати державу за її дії принаймні фінансово, зрозуміло, що там якось вплинути на духовність «найдуховнішої» держави в світі я не зможу. Але першочергово не це є ціллю. Там перебувають багато ще наших хлопців, це для них має значення. Щоб утримати в рамках якоїсь людяності цю систему, щоб цивілізований світ мав можливість впливати на ці процеси, на те, що там відбувається.

Ведуча: Координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголошує: прикметно, що катування відбувалися не на етапі слідства, для вибивання потрібних ФСБ свідчень, а вже після винесення вироку. Тобто тортури та знущання були як спосіб покарання за боротьбу з російською системою. Нагадаю, російські силовики затримали Володимира Балуха у грудні 2016 в окупованому Криму. Начебто знайшли на горищі у будинку боєприпаси. Сам Володимир каже, зброю йому підкинули. Захист Балуха вважає, що його ув’язнили через проукраїнську позицію. Після анексії Криму він вивісив український прапор та прибив на свій будинок табличку “Вулиця Героїв Небесної Сотні”. Підконтрольний Росії кримський суд засудив його до 5 років колонії. 7 вересня Балух та ще 34 українських політв’язня повернулися в Україну».

3. «Українсько-американські штабні навчання Rapid Trident стартували у міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Львівщині

Ведуча: Українсько-американські штабні навчання Rapid Trident стартували у міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Львівщині. Військовослужбовці з 14 країн світу протягом двох тижнів проходитимуть спільний вишкіл. У навчаннях беруть участь Україна, США, Канада, Польща, Великобританія, Молдова та Грузія. Про це на церемонії відкриття навчань сказав начальник управління підготовки оперативного командування “Захід” Збройних сил України Олександр Жакун.

Олександр Жакун, начальник управління підготовки оперативного командування “Захід” Збройних Сил України: Таке навчання в цьому році проводиться вперше в Україні, так як в ньому приймає участь багатонаціональна бригада, основу якої складають підрозділи Збройних Сил України. Зокрема, в навчанні приймає участь понад 3800 чоловік особового складу та більше 700 одиниць озброєння та військової техніки. Це дуже велика кількість.

Ведуча: Rapid Trident показує напрямок, куди рухаються сили безпеки України. Це взаємосумісність зі збройними силами НАТО, сказав співкерівник військових навчань з американського боку полковник збройних сил армії США Тімоті Клівленд.

Тімоті Клівленд, керівник військових навчань з американського боку полковник збройних сил армії США: Rapid Trident-2019 показує напрямок, у якому рухаються сили безпеки України. Цілі, які вони ставлять перед собою, є взаємосумісність із збройними силами НАТО. Отож у майбутньому не країни-партнери навчатимуть Збройні сили України і не лише будуть надавати менторство та наставництво Збройним силам України, а ми будемо спільно відпрацьовувати наші дії на полігоні. І саме це буде відбуватися під час навчань Rapid Trident-2019, оскільки один взвод із збройних сил Сполучених Штатів Америки буде відпрацьовувати свої дії спільно із Національною гвардією України та Збройними силами України під час навчань».

(Недостатня повнота інформації, немає бекґраунду щодо історії навчань Rapid Trident.)

Випуск о 19:00

1. «Сьогодні вшановують пам’ять українського журналіста Георгія Гонгадзе

Ведуча: Сьогодні вшановують пам’ять українського журналіста Георгія Гонгадзе. (Питання повноти інформації: якщо «вшановують», то хто це робить, де і як, натомість повідомлення повністю складається з бекґраунду при відсутності новини як такої). 19 років тому засновник інтернет-видання “Українська правда” зник у Києві, вийшовши з роботи, але додому так і не дійшов. У листопаді 2000 року в лісі під Таращею, Київської області виявлено обезголовлене тіло, яке за висновками експертів належало журналістові. У 2009 році, в Київській області, знайдено рештки черепа, які за даними експертизи належать Георгію Гонгадзе. За вбивство журналіста засуджено до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції: Миколу Протасова — 13 років позбавлення волі, помер у тюрмі, Валерія Костенка та Олександра Поповича — 12 років позбавлення волі. Поховали тіло Георгія Гонгадзе 22 березня 2016 року в Києві. Замовники вбивства досі не встановлені».

2.«Мінімальна зарплата у наступному році становитиме 4723 гривні

Ведуча: Мінімальна зарплата у 2020 становитиме 4723 гривні, це на 550 гривень більше, ніж цьогоріч. Про це йдеться в проєкті державного бюджету-2020, поданого Кабінетом міністрів до парламенту. Прожитковий мінімум до кінця року має зрости до 2189 гривень. У порівнянні із груднем 2019 це плюс 62 гривні. Нагадаю, учора проєкт бюджету на наступний рік зареєстрували у Верховній Раді. Сьогодні документ обговорювали під час погоджувальної ради.

Кореспондентка: Проєкт закону про державний бюджет України на 2020 рік побудований на весняному макропрогнозі із валютним курсом 28 гривень 20 копійок за долар, розповіла міністр фінансів Оксана Маркарова. За її словами, основні завдання на наступний рік — зменшення дефіциту бюджету та скорочення державного боргу.

Оксана Маркарова, міністр фінансів: Дефіцит до ВВП в 20 році, який ми ставимо для себе як задачу, це 2,09 %. Це дуже амбітна ціль, але ми впевнені, що це реалістично і ми його досягнемо.

Кореспондентка: Видатки на національну безпеку і оборону планується встановити на рівні 246 мільярдів гривень, що на 33 мільярди більше, ніж цього року. На освіту планується зосередити близько 136 мільярдів гривень, що на понад 7,5 мільярдів гривень більше, ніж в 2019 році. Загальні видатки на охорону здоров’я становитимуть 108 млрд гривень, це на майже 10 мільярдів більше, ніж цьогоріч. На розвиток Суспільного мовлення планується виділити 2 мільярди гривень. Нагадаю, цього року Суспільне не було профінансоване у повному обсязі. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, це перший варіант закону про держбюджет. До документу ще вноситимуться правки та зміни.

Олексій Гончарук, прем’єр-міністр: У жовтні місяці між першим та другим читанням Міністерство економіки спрогнозує ситуацію на наступний рік, і ми, там цілком можливо, внесемо певні корективи в бюджет, який буде подаватися.

Кореспондентка: Урядовий проєкт бюджету є реалістичним та збалансованим, каже представник уряду у Верховній Раді член фракції “Слуга народу” Ірина Верещук. За її словами, в п’ятницю документ презентує депутатам прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Ірина Верещук, представник уряду у Верховній Раді, член фракції “Слуга народу”: Зробити бюджет реальним, аби ті доходи, які закладені в бюджет 2020 року, були виконувані.

Кореспондентка: Проаналізувати проєкт бюджету наразі неможливо, розповів журналістам Сергій Соболєв з “Батьківщини”.

Сергій Соболєв, народний депутат, фракція “Батьківщина”: Як можна ухвалювати бюджет без, наприклад, питання ціни на газ. Як можна розглядати бюджет, якщо немає мінімального фактичного прожиткового рівня, який поданий у вигляді законопроєкту.

Кореспондентка: За словами економіста Олега Пензина, після обговорення проєкту держбюджету деякі цифри зміняться докорінно.

Олег Пензин, економіст: В любому випадку ми маємо розуміти, що є такі розхідні статті державного бюджету, які по любому будуть виконані. Дефіцит пенсійного фонду буде фінансуватися? Буде. Будуть фінансуватися субсидії? Будуть.

Кореспондентка: 2019 рік стане останнім, коли відбувається щорічне планування бюджету, сказав Олексій Гончарук. За його словами, надалі ухваленню бюджету, цитую “передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації”».

(Порушено стандарт балансу думок — значна перевага владного табору над опонентами. «Батьківщина» не позиціонує себе як опозиція владі, відтак у матеріалі слово представникам опозиції взагалі не надано.)

3. «У Маріуполі сьогодні у власній квартирі розстріляли чоловіка, якого підозрювали в участі у незаконних збройних формуваннях на Донбасі

Ведуча: У Маріуполі сьогодні у власній квартирі розстріляли чоловіка, якого підозрювали в участі у незаконних збройних формуваннях на Донбасі. Раніше суд відпустив його під домашній арешт. Подробиці Суспільному повідомила речниця поліції Донеччини Олександра Гаврилко.

Олександра Гаврилко, речниця поліції Донеччини: Про постріли у квартирі багатоповерхівки до поліції повідомила місцева мешканка. В тамбурі було знайдено тіло чоловіка з вогнепальним пораненням. Попередньо встановлено, що близько 11:30 невідомі подзвонили у двері потерпілого. Коли він відчинив — його застрелили. Попередня правова кваліфікація вказаної події — частина перша 115-ї статті Кримінального кодексу України «Умисне вбивство». Наразі відомо, що потерпілий притягувався до відповідальності за участь у незаконних збройних формуваннях.

Ведуча: Речниця поліції каже, прізвище вбитого називати права не має, але водночас не заперечила, що йдеться про Романа Джумаєва. За даними слідства, влітку 2014 він пішов воювати проти українських збройних сил на боці сепаратистів. Українські силовики затримали його позаторік, коли через Мар’їнку він намагався в’їхати в Україну, щоб провідати родичів. Проти Джумаєва завели кримінальну справу, звинувачували у створенні терористичної групи чи терористичної організації. За цією статтею Джумаєву загрожувало від 8 до 15 років в’язниці».

(У бекґраунді бракує факту, що на початку серпня суд, попри клопотання прокуратури про утримання Джумаєва під вартою, відпустив його під домашній арешт.)

4. «Більше 150 кілограм сміття зібрали херсонські школярі на узбережжі Чорного моря

Ведуча: Більше 150 кілограмів сміття зібрали херсонські школярі на узбережжі Чорного моря. За дві години очистили понад 7 кілометрів пляжу біля селища Приморського Голопристаньського району. Влад Цінковський взяв участь у прибиранні узбережжя Чорного моря.

Влад Цінковський, учасник прибирання: Тут дуже багато сміття. Ми його прибирали. Ми розгребли все сміття, було дуже багато пакетів.

Ведуча: Прибирати дикий пляж вийшли учні 32 Херсонської, 4 Голопристаньської, Малокопанівської шкіл і центру дитячої та юнацької творчості».

5. «“Київ МедіаВік”. Дев’ятий медіафорум Центральної та Східної Європи стартував сьогодні у Києві

Ведуча: “Київ МедіаВік”. Дев’ятий медіафорум Центральної та Східної Європи стартував сьогодні у Києві. Цього року він присвячений сучасним технологіям і трендам, реалізації креативних підходів та впровадженню нових ефективних бізнес-моделей у галузях теле- і кіновиробництва. На форум з’їхалися представники медіа бізнесу з понад 30 країн світу, серед яких Корея, Казахстан, Америка. Катерина Шевцова докладніше.

Кореспондентка: Створення іміджу кінематографу України за кордоном, боротьба з піратством та результати боротьби з крадіжкою контенту, нові підходи до форматів телебачення — про це зокрема йдеться цього року на «Київ Медіа Вік», розповіла організаторка медіа форуму Катерина Удуд.

Катерина Удуд, організаторка медіафоруму: Запрошуємо гостей з усього світу, які можуть щось нас навчити, показати, надихнути для того, щоб гравці нашого медіабізнесу, кіно- та телесфери могли потім це застосувати аби надихнутися для того, щоб зробити щось подібне чи не зробити таку ситуацію в Україні і в своїй сфері.

Кореспондентка: Про нові бізнес-моделі, огляд кіноринку, креативи та нові технології у виробництві фільмів дізнаються щоразу під час перебування на форумі у Києві представники компанії “Айвіей Медіа” з Казахстану. Вперше цього року у панельній дискусії брав участь телепродюсер з Казахстану Микола Пак. Він робив огляд аудіо та візуальної продукції Молдови, Азербайджану, Казахстану.

Микола Пак, телепродюсер з Казахстану: Я приїхав, бо постійно взаємодію з українськими сценаристами, режисерами, продюсерами. Але для роботи на своєму ринку. Знайомлюся з новими форматами, партнерами, українськими фахівцями. В Казахстані їх цінують. 31-й канал очолювала українська продюсерка Алла Липовецька. Серед сценаристів, які багато пишуть для нашого кіноринку, Леся Волошина. Загалом за останні два роки 40% сценарного ринку Казахстану написано українськими сценаристами.

Кореспондентка: Про українську кінопродукцію розповів директор Індустріального телевізійного комітету Ігор Коваль. За його словами, нині відбувається екранізація публіцистичних творів, скажімо, Оксани Забужко, братів Капранових, інших українських літераторів.

Ігор Коваль, директор Індустріального телевізійного комітету: Було здійснено інвестицій в скаутинг українських локацій. Українськими кіностудіями було внесено багато інвестицій, щоб розвідати та промотувати на міжнародному рівні різні локації. Ті ж самі Олешківські піски і низки кар’єрів, де знімався “Захар Беркут”, ліси закарпатські. Локацій дуже багато, які дозволяють знімати практично будь-які питання.

Кореспондентка: Медіафорум “КиївМедіаВік” триватиме до 19 вересня».

(У матеріалі в журналістському тексті й у прямій мові учасників форуму є велика кількість складної для сприйняття термінології, яка потребувала бекґраундів-пояснень: «тренди», «креативні підходи», «крадіжка контенту», «скаутинг локацій» тощо.)

Випуск о 20:00

1. «Один військовий дістав поранення за минулу добу на Донбасі

Ведуча: Внаслідок ворожого обстрілу один український військовий дістав поранення, йдеться у вечірньому зведенні з пресцентру Операцій Об’єднаних сил. За інформацією, впродовж доби, російські збройні формування 14 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював українські позиції з заборонених мінськими угодами мінометів калібру 120 та 82 мм, з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. Обстріли зафіксовано в районах Пищовика, Новотроїцього, Павлополя, Лебединського, Миколаївки, Мар’їнки, Верхньоторецького, повідомили в пресцентрі ООС».

2. «Генасамблея ООН включила розгляд ситуації на тимчасово окупованих територіях України до порядку денного її наступної сесії

Ведуча: Генеральна асамблея організації ООН сьогодні шляхом голосування схвалила процедурне рішення про включення пункту “Ситуація на тимчасово окупованих територіях України” до порядку денного її наступної сесії. Про це повідомив представник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко. За його словами, включення пункту дозволить Україні та міжнародній спільноті тримати руку на пульсі ситуації на Донбасі та в Криму, точково обговорювати проблемні питання, також ініціювати резолюції на підтримку зусиль з мирного врегулювання. Олег Ніколенко також нагадав, що нова 74-та сесія розпочинає роботу вже завтра, 17 вересня».

3. «Тіло кримського татарина Ейнара Еюпова, який зник рік тому, знайшли в лісі в Бахчисараї

Ведуча: В анексованому Криму знайдено тіло кримського татарина Ейнара Еюпов, який зник рік тому. Про це у фейсбуку повідомив глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров. Тіло в лісі в Бахчисарайському районі поблизу села Залісне знайшла жінка, що пасла кіз. 20-річний Ейнар Еюпов зник 6 серпня 2018 року. Вранці він пішов на роботу, приблизно опівдні зв’язок з ним перервався. Кримські татари неодноразово виходили на його пошуки, але безрезультатно. До сьогодні в окупованому Криму зниклими без вісти вважалися 17 осіб, 13 з них кримські татари».

4. «86 капканів, по одному на кожного в’язня Кремля, сьогодні встановили в середмісті Львова

Ведуча: 86 капканів, по одному на кожного в’язня Кремля, сьогодні встановили в середмісті Львова. Вулична акція переїжджає з міста до міста, нагадуючи, скільки ще українців утримують у неволі в Росії та в окупованому Криму. Львів у списку сьомий, тамтешню акцію підтримали родичі арештантів.

Кореспондентка: Близько о пів на дванадцяту під стінами Ратуші розпочали розставляти металеві капкани. Сьогодні їх 86, вони символізують в’язнів Кремля. На кожному із капканів є бірка із написом “Сдєлано в Крємлє”. Також у центрі міста поставили банер, на якому прізвища усіх громадян України, яких зараз утримує Росія. Ірина Лемешко — дружина харків’янина Геннадія Лемешка, якого у 2017 затримали в Судаку, його звинуватили у виготовленні та перевезенні вибухонебезпечних речовин, розповідає жінка.

Ірина Лемешко, дружина політв’язня: У 2018 році суд його осудив і дали 8 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Після того його етапували в Росію, в Ставропольський край в хутір Дидинкіно. Контакти, скажу так, дуже рідко він телефонує, тому що там можливості немає, інколи пише листи.

Кореспондентка: Серед родичів в’язнів кримських татарів Решат Усеїнов, його сина Рустема, батька трьох неповнолітніх дітей, розповідає чоловік, заарештували 15 лютого цього року.

Решат Усеїнов, батько політв’язня: Зараз він у Сімферополі у в’язниці. Ніяких побачень нам не дозволяють. Зазвичай у Сімферополі вони впродовж двох років, а далі по суді їх вивозять в Ростов або в Москву. За статтею «тероризм». У Крим ми переїхали майже 30 років тому, живемо в Україні, де ніхто не думав та не уявляв, що тероризм можливий.

Кореспондентка: Також людям пропонували написати листа в’язням Кремля. Схожі акції проведуть у Чернівцях, Вінниці та Чернігові».

5. «Близько 3 тонн домашніх наїдків для військових повезли на передову волонтери Тернопільщини

Ведуча: Близько 3 тонн домашніх наїдків для військових повезли на передову волонтери Тернопільського обласного коша Українського козацтва. Допомогу збирали тиждень, повідомив волонтер Володимир Мосейко. Як це відбувалося в селі Борщівка Лановецького району, бачив наш кореспондент.

Кореспондент: Волонтерка Ольга Цісаренко збирала допомогу в селі Борщівка Лановецького району.

Ольга Цісаренко, волонтерка: Люди долучились дуже активно: закрутки, картопля, макарони, те, що полежить там, якісь солодощі, варення, ну найбільше такого плану. Шкарпетки, хімія, мило, те, що хлопцям найбільш необхідно.

Кореспондент: Волонтер Сергій Ліп’янін каже, їхати потрібно два дні, це буде його 47-ма поїздка на схід.

Сергій Ліп’янин, волонтер: Дорога є важка, а самий цей груз, який ми веземо, потрібний хлопцям нашим. Тобто, всі сили кинуті на те, щоб груз доставити і вернутися щасливо додому. Цей бус — це наша квартира, ми тут і живемо, і харчуємося, у нас є для цього все необхідне.

Кореспондент: Волонтер Володимир Мосейко розповідає, за тиждень зібрали три тони допомоги. Це буде сьома поїздка волонтерів на схід.

Володимир Мосейко, волонтер: Борщівка має такий якийсь великий патріотизм, часто долучається до цієї волонтерської допомоги. От мені пані Оля зателефонувала і запропонувала свою допомогу у волонтерстві. Ми підтримали, частину продуктів везем звідси, частину з Монастирищини, з Тернополя, з технічного університету, з Микулинець передають».

6.«“ДніпроГогольфест”. Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва вперше відбудеться в Дніпрі

Ведуча: “ДніпроГогольфест”. Міжнародний міждисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва вперше відбудеться 27–29 вересня в Дніпрі. Анна Басова, програмна директорка фестивалю, в ефірі “Українського радіо” сказала, що “Гогольфест” традиційно намагається творити в кожному місті щось унікальне, ґрунтуючись на його міфі. Так, за словами Анни Басової, під час фестивалю відбуватимуться перфоманси на території станції метро “Центральна”, яка ще будується.

Анна Басова, програмна директорка фестивалю: Це недобудована станція метро. Зараз там якраз ведуться ось ці буремні роботи, викопується тунель і таке інше. Там капає вода, і таке інше, і це все надає такого цікавого антуражу. Дніпро, також, ще одна така його міфічна історія — це космічний центр України. Наразі ми будемо туди інтегровувати проєкт — це опера “Йов”, яка увійшла у 2018 році в топ-10 кращих опер світу. Ми будемо дивитися, як в різних локаціях ця сакральна тема “Йова” впишеться в цей космічний простір».

Випуск о 21:00

1. «Пам’ять загиблих журналістів вшанували сьогодні на майдані Свободи у Харкові

Ведуча: Пам’ять загиблих журналістів вшанували сьогодні на майдані Свободи у Харкові. Там відбулася акція “18+”. Учасники зібралися біля намету «Все для перемоги», де на папері зображували свободу слова. Так, серед інших, вшанували загиблого журналіста Георгія Гонгадзе, розповіли організатор заходу Володимир Частилін та журналіст Юрій Хомайко.

Володимир Частилін, організатор акції: Ми щороку в Харкові виходимо, різні формати, сьогодні вирішили робити таку мистецьку акцію, а головне, ми хочемо, щоб нова уже влада все ж таки розслідувала цю справу.

Юрій Хомайко, журналіст: Я прихожу на ці заходи кожного року 16 вересня. Не можна залишатися спокійним, коли нічого не робиться з боку влади і вона думає, що ми всі забуваємо про те, що гинуть наші колеги. Але ми не забуваємо і хоча б раз на рік ми повинні нагадувати про це владі».

Випуск о 22:00

1. «Колишній політв’язень Володимир Балух планує допомагати іншим політв’язням

Ведуча: Володимир Балух збирається вивезти родину з анексованого Криму і допомагати іншим політв’язням. Про це він сказав на пресконференції в Києві. З ним до журналістів прийшли сьогодні його адвокат та архієпископ православної церкви України Климент. Про три роки у в’язниці і що допомагало йому далі.

Кореспондент: Володимир Балух розповідає про тортури, яким піддавали його росіяни.

Володимир Балух, колишній політв’язень: Я стояв обличчям до стіни у розтягнутому, до дикого фізичного болю, розтягнутому положенні ніг. Лицем до стіни, ноги розтягнуті, практично шпагат. Били три тижні тому, ось залишилося, це від удару ногою під час прийомки.

Кореспондент: Відео, записане в російській колонії, показали на першій пресконференції Балуха після повернення його в Україну. Так політв’язня зустріли в колонії міста Торжок після переведення з Керченської, розповідає Дмитро Дінзе, адвокат Володимира Балуха.

Дмитро Дінзе, адвокат Володимира Балуха: Я думаю, це не випадково його перевели з півострова, тому що як самі співробітники Федеральної служби виконання покарань говорили, що Володя нас тут дістав, постійно щось вимагає, постійно щось хоче, постійно просить дотримуватися його прав. Тобто на півострові співробітники Федеральної служби виконання покарань трохи побоюються політичних українських в’язнів. Вирішили у центральну частину Росії відправити, а там взагалі повне свавілля. Володю, до речі, зробили в колонії російським громадянином. Він став громадянином Росії саме в Торжківській колонії. Там сказали, що йому видали паспорт, що всі документи будуть відповідним чином складені.

Кореспондент: Архієпископ Климент розповів, що не міг потрапити до Балуха на суд і в колонію як душепастир, лише як громадський захисник.

Архієпископ Климент: У мене було спілкування з мамою Володі Балуха. Самий страшний момент в житті був, коли Володя був під домашнім арештом і потім його забрали на суд. Коли ви бачили ці відео, коли приїхав УФСІН, коли Володя виходив з дому, його посадили в цю машину, в УФСІН, і повезли на суд. І саме страшне було приїхати після суду до мами Володі і сказати, що мама вже не побачить свого сина певний час. Це страшно було.

Кореспондент: Володимир Балух розповів, у в’язниці його підтримували листи не лише з України, а й усього світу. Більша частина з них зникла в колонії. Незважаючи на тяжкі умови ув’язнення, Балух каже: ні про що не шкодує і дивиться у майбутнє з оптимізмом.

Володимир Балух, колишній політв’язень: Не вважайте мене за людину постраждалу, бо мені насправді подаровано цей шлях, усвідомлення тої любові, в якій я купаюся. Це щастя навіть там. Усвідомлювати там, що ти щаслива людина, я думаю, що за допомогою любові ми виправимо ситуацію в країні також.

Кореспондент: Володимир Балух планує вивезти свою сім’ю з окупованого Криму і має намір активно допомагати визволяти українських політв’язнів».

У випусках за 16 вересня не повідомлялося про таку важливу тему дня:

В Одеській області внаслідок зіткнення двох мікроавтобусів поранено близько двох десятків людей.

17 вересня (вівторок):

Випуск о 18:00

1. «Від початку бойових дій на Донбасі загинули понад 3300 мирних жителів

Ведуча: Від початку бойових дій на Донбасі загинули понад 3300 мирних жителів. Такі цифри озвучила глава Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер. Вона представила доповідь про ситуацію з правами людини в Україні в період із 16 травня до 15 серпня цього року. У доповіді йдеться, що за останні три місяці через бойові дії на Донбасі загинуло 8 осіб: 4 чоловіка та 4 жінки. 60 людей дістали поранення, серед них 9 дітей.

Матільда Богнер, глава Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні: Після відновлення 21 липня режиму припинення вогню, кількість жертв серед цивільного населення значно зменшилася. З 21 липня ми зафіксували 7 цивільних осіб, поранених у ході бойових дій. Кількість жертв серед цивільного населення є найнижчою за весь період конфлікту. Сподіваємся, тенденція до зниження збережеться у майбутньому».

2. «Звільнений політв’язень Микола Карпюк на першій пресконференції розповів про тортури Кремля

Ведуча: Звільнений політв’язень Микола Карпюк, якого в Росії засудили до 22,5 років ув’язнення, за начебто участь у Чеченській війні, розповів, що його катували в російських СІЗО, аби отримати зізнання. За словами Карпюка, участі у війні в Чечні він не брав, про це він сказав під час першої пресконференції після повернення в Україну.

Микола Карпюк, політв’язень: Я був командиром УНСО у війні в Придністров’ї. Я був командиром УНСО у війні 93 року в Абхазії. Але на Чеченську війну я не відправлявся, в той час у мене була дуже хвора мама. Вона і померла в березні 1995 року. І друга причина — я не підтримував участь нашої організації в цій війні. Ми симпатизували і збирали гуманітарну допомогу чеченцям, але для нас тоді було важливо зберегти ситуацію в Криму, там сепаратистські тенденції йшли. І тому, в силу певних обставин, я не підтримав.

Ведуча: Нагадаю, Карпюк родом з Рівного. У 90-х був головою Рівненського осередку Української національної асамблеї. За списками цієї партії брав участь у парламентських виборах 1998 та 2002 років, але політсила обидва рази до Верховної Ради не пройшла. Під час Революції Гідності Микола Карпюк став одним із лідерів «Правого сектору». В березні 2014-го його затримали під час в’їзду до Росії. Карпюка звинуватили в організації збройної групи, яка нібито брала участь у Чеченській війні. В травні 2016-го його засудили до 22,5 років ув’язнення. Російська правозахисна організація “Меморіал” визнала Миколу Карпюка політв’язнем. 7 вересня його звільнили в рамках обміну ув’язненими між Україною та Росією. У Рівному Карпюка нагородили відзнакою “За заслуги перед містом” 1 ступеня».

3. «Колишні політв’язні проходять лікування у лікарні “Феофанія”

Ведуча: Іншого звільненого в рамках обміну з російського полону моряка Дениса Гриценка успішно прооперували в лікарні “Феофанія”. Ще двоє політв’язнів Роман Сущенко та Олег Сенцов відучора проходять повне обстеження. Складних захворювань не мають, повідомив головний лікар клінічної лікарні “Феофанія” Ігор Семенів. Нині у “Феофанії” лікуються ще 10 колишніх політв’язнів. Їхній стан здоров’я, за словами лікаря, не є важким, дещо складніша ситуація в Павла Гриба, каже головний лікар.

Ігор Семенів, головний лікар клінічної лікарні “Феофанія”: Таке об’ємне обстеження йому проводиться, після якого буде проведена консультація зі спеціалістами з інституту Шалімова, які займаються власне тими проблемами, які є сьогодні в Павла Гриба. Патологія, зв’язана з його хворобою з дитинства, зв’язано тою ситуацією, в якій він перебував».

4. «У школяра, якого побили після недільних акцій у Харкові, хімічний опік очей

Ведуча: Школяр, якого побили після недільних акцій у Харкові, написав заяву до поліції. Хтось із нападників застосував газовий балончик. Тепер у хлопця хімічний опік очей. Сам каже, ані в “Харків-прайді”, ані в марші за традиційні цінності участі не брав.

Школяр, якого травмували: Ну ось, тільки те, що на руці.

Кореспондентка: 15-річний школяр просить не називати його імені, показує сліди побоїв. Подряпини та синці отримав два дні тому.

Школяр, якого травмували: Ми гуляли у саду Шевченка, проходили повз групу людей. Через те, що у моєї дівчини на футболці була веселка, їй плюнули в обличчя.

Кореспондентка: Натовп чоловіків переслідував хлопця кілька хвилин. Його били та повалили на землю. Це сталося за півгодини після завершення маршу на підтримку ЛГБТ-спільноти та акції за традиційні сімейні цінності. Школяр говорить: не був на жодному з цих заходів, до саду прийшов з подругою на прогулянку.

Школяр, якого травмували: Я за неї заступився, мене оточили майже 30 чоловіків. Вони почали штовхати, бити, намагалися гасити цигарки. Підійшла жінка, допомогла мені вийти. Я намагався від них втекти. Мені залили око перцевим балончиком і от в мене хімічний опік. Потім мене повалили на землю і почали бити ногами по голові й по тілу.

Кореспондентка: До лікарні хлопець поїхав сам. Обробивши травми, медики відпустили його лікуватися додому. Поліцейські відкрили провадження за кілька годин після публікації відео з кадрами побиття. Особу хлопця вирахували, зв’язалися з ним та запросили у райвідділ написати заяву. Розповідає речниця поліцейських Інеса Снитко.

Інеса Снитко, речниця поліції: На підставі саме цього відео, інформацію про цей випадок було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань — це «хуліганство». Потім, під час проведення всіх слідчих дій, було встановлено цього хлопчика.

Кореспондентка: Снитко говорить, зараз розслідування триває. На питання, чи відомі слідчим імена людей, які били хлопця, Снитко відповідає так.

Інеса Снитко, речниця поліції: Те ще таємниця слідства, наразі такі дані не розголошуються.

Кореспондентка: У неділю на акції за традиційні сімейні цінності вийшли учасники організацій “Фрайкорт”, “Традиції і порядок”, “Правий сектор” та “Національний корпус”. Кореспонденти Суспільного зв’язались з представниками всіх чотирьох організацій. Причетність своїх прихильників до побиття школяра у саду Шевченка вони заперечують».

Випуск о 19:00

1. «СБУ долучилася до розслідування підпалу будинку колишньої очільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої

Ведуча: Служба безпеки України долучилася до розслідування підпалу будинку колишньої очільниці Нацбанку Валерії Гонтарєвої, на виконання доручення Президента, про це йдеться на сайті СБУ. Раніше речник поліції Київщини Микола Жукович повідомив, розглядають кілька версій: коротке замикання, ненавмисний підпал через використання відкритого вогню і навмисний підпал. Остання версія є основною. На місті згорілого будинку поліцейські знайшли запальну світло-шумову ракету. За словами Жуковича, поліція не відкидає і версію, що будинок ексголови Нацбанку підпалили за її замовленням.

Микола Жукович, речник поліції Київщини: Зловмиснику, коли ми його зловимо, буде загрожувати від 3 до 10 років позбавлення волі. Сюди направлені працівники кримінальної поліції, кримінального аналізу, які проводять оперативно-розшукову роботу для того, щоб встановити, можливо, особу, а можливо, і осіб, які проникали сюди та чинили цей підпал.

Ведуча: Це не вперше горить майно, яке належить родині ексочільниці Нацбанку. У ніч проти 5 вересня в середмісті міста Києва спалили автівку, зареєстровану на її невістку. А 26 серпня Валерію Гонтарєву в Лондоні збив автомобіль. Місцева поліція назвала це нещасним випадком. Тоді Гонтарєва повідомляла, що ці події можуть бути пов’язані. Валерія Гонтарєва була главою НБУ з 2014 до 2018 років. Нині живе і працює у Лондоні, проходить як свідок у двох кримінальних справах в Україні. Перша — можливе розкрадання 150 мільйонів гривень під час укладання угоди між Аграрним фондом та “Брокбізнесбанком” українського бізнесмена Сергія Курченка. А друга — зловживання службовим становищем. За версією слідства, керівництво Нацбанку 2016 року змінило правила валютного регулювання з метою отримання неправомірної вигоди».

2. «На поруки депутата Дмитра Шпенова відпустив Жовтневий суд Дніпра депутатів Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова

Ведуча: На поруки депутата Дмитра Шпенова відпустив Жовтневий суд у Дніпрі колишніх депутатів від “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова. Про це Суспільному розказав суддя-спікер Сергій Мельниченко. Вчорашнє засідання пройшло без журналістів, бо його не було в розкладі. Речник пояснив, схожі клопотання розглядають того дня, коли вони надходять. Розповів Мельниченко і про те, чому Вілкулу і Колєснікову призначили саме такий запобіжний захід.

Сергій Мельниченко, суддя-спікер: Прокурор, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу, повинен довести три речі. Перше — це те, що підозрювані обґрунтовано підозрюються. Друге — це те, що існують ризики, визначені кримінально-процесуальним законом. Це, наприклад, такі речі, як: ризик втечі, ризик впливу на свідків, там їх 5 визначено. І третє — що більш м’який запобіжний захід не зможе забезпечити нівелювання цих ризиків. В даному випадку прокурор довів перві два пункти і не довів третій, тому судом було обрано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Оперативність розгляду цих клопотань — вони розглядаються щоденно такі клопотання, просто не настільки резонансні. Вони настільки оперативні, що не зазначають, тому що сьогодні зайшло клопотання, воно сьогодні ж і розглядається.

Ведуча: Народний депутат-самовисуванець Дмитро Шпенов пояснив нашим кореспондентам, чому вирішив узяти на поруки Колєснікова та Вілкула.

Дмитро Шпенов, народний депутат-самовисуванець: Ну, як мінімум, я знаю цих людей 16 років. По-друге, я юрист, детально розбирався в матеріалах справи, оскільки це розглядалося на минулій каденції в регламентному комітеті. Я був присутній, і жодного доказу не принесли. Я вважаю, що це політичне додаткове переслідування старої влади.

Ведуча: Олександра Вілкула прокуратура підозрює в зловживанні владою або службовим становищем. Як наслідок, за версією слідства, це завдало збитків бюджету на понад 12 мільйонів гривень. Мова йде про проведення гірничих робіт, які призвели до знищення родючого ґрунту. А Дмитрові Колєснікову закидають сприяння незаконній приватизації двох цехів оборонного підприємства, коли він був головою Агентства державного майна. Нагадаю, торік зняти депутатську недоторканість з двох депутатів “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова рекомендував нардепам регламентний комітет. З відповідним проханням звернувся колишній генпрокурор Юрій Луценко. За його словами, обох народних депутатів підозрюють у зловживанні службовим становищем, що завдало державі збитків. Однак депутатської недоторканості тоді Верховна Рада не зняла ані з співголови фракції “Опозиційний блок” Олександра Вілкула, ані з депутата “Опозиційного блоку” Дмитра Колєснікова».

(У матеріалі порушено стандарт балансу думок: народний депутат Шпенов однобічно звинувачує прокуратуру в політичному переслідуванні екснародних депутатів-опоблоківців. Слова у відповідь на звинувачення представникам прокуратури не надано.)

3. «Збільшити кошти на лікування пацієнтів із рідкісними захворюваннями, вранці вимагали люди біля Офісу президента

Ведуча: Збільшити кошти на лікування пацієнтів із рідкісними захворюваннями, вранці вимагали люди біля Офісу президента. Організаторка Тетяна Кулеша розповідає, лікування таких людей дороге, а допомоги від держави немає.

Тетяна Кулеша, організаторка акції: На сьогоднішній день ми знаємо, що доведений бюджет і збільшена цифра на витрати для Міністерства охорони здоров’я. Але, на жаль, всі програми, які стосуються орфанних пацієнтів на сьогоднішній день скорочені вдвоє. На сьогоднішній день ми стоїмо за крок від того, що наші пацієнти припинять своє лікування, а як наслідок не зможуть повноцінно жити і будуть глибокими інвалідами. Саме сьогодні ми прийшли до президента з проханням, щоб він звернув увагу на виконання закону, який існує в Україні, це закон №1213 від 15 квітня 2014 року, який гарантує всім орфанним пацієнтам захист у цій державі.

Ведуча: До мітингарів з Офісу президента ніхто не вийшов. Нині наші кореспонденти намагаються дістати коментар речниці Володимира Зеленського Юлії Мендель. Далі мітингарі пішли до будівлі Міністерства охорони здоров’я».

4. «Перебої з поставками ліків загрожують життю 5-літньої Софії Барановської з Черкас

Ведуча: Перебої з поставками ліків загрожують життю 5-літньої Софії Барановської з Черкас. У дівчинки рідкісна хвороба Помпе. Це єдина пацієнтка з таким діагнозом на всю область, каже очільниця Центру планування сім’ї та репродукції людини Марина Валова. Препаратами Софію мають забезпечувати за державною програмою. Ліки надходять із запізненням на рік. Про це мама дівчинки Дар’я Барановська розповіла моїй колезі.

Дар’я Барановська, мама дівчинки: Проблеми начались десь приблизно з 2 місяців. Дитина перестала набирати нормально вагу. Але в перший час не звернули на це увагу. До 7 місяців дитина так і не сіла. Далі ми почали звертатися по лікарях.

Кореспондентка: Тоді Дар’я з чоловіком дізнались, у їхньої доньки рідкісне генетичне захворювання — хвороба Помпе. Цей діагноз, каже жінка, Софії поставили київські медики. Пояснили, жити з хворобою можна, якщо отримувати спеціальні препарати.

Дар’я Барановська, мама дівчинки: За останніми даними, приблизно один флакон препарату коштує 15 тисяч гривень. Так як нам потрібно на один раз кожні два тижні, тільки зараз, 10 флаконів, це 150 тисяч гривень кожні два тижні, дитина постійно росте. Самі ми просто не можемо придбати цей препарат. Це тільки державні програми.

Кореспондентка: Зі слів Дар’ї, ліками держава забезпечує дитину із запізненням, через це вона досі не ходить. Зараз їй вводять ліки 2018 року поставки. Цьогоріч препарат ще не надходив, розповідає жінка.

Дар’я Барановська, мама дівчинки: Перед самою подачею заявки нам приходить попередня партія препарату, і на момент подачі заявки в нас дуже великі залишки. Чомусь при подачі заявки опираються саме на залишки, не на потребу, а саме на залишки препарату. А на момент постачі вже в Україні у нас препарат закінчується, але на нас його так і не замовили.

Кореспондентка: Торік, додає Дар’я, дитина півроку не одержувала ліки. Чому так відбувається, пояснює директорка Черкаського обласного центру планування сім’ї та репродукції людини Марина Валова.

Марина Валова, директорка Черкаського обласного центру планування сім’ї та репродукції людини: Ми вже в ті терміни, які є, ми заявку подаєм вчасно, так. Як правило, Міністерство наші заявки виконує. Але терміни виконання ми не знаємо. Цій дитині отримано додатково препарат МОЗу. Вже він повинен надійти найближчим часом.

Кореспондентка: Нині в дівчинки, каже Дар’я, залишилося препарату на одну процедуру. Як далі лікувати дитину, родина не знає. Батьки дівчинки сподіваються, що держава врегулює механізм забезпечення таких пацієнтів ліками».

Випуск о 20:00

1. «Один військовий загинув сьогодні на передовій

Ведуча: Один військовий загинув, двоє дістали поранення в зоні проведення бойових дій на Донбасі, повідомили в пресцентрі Об’єднаних сил. Впродовж доби російські збройні формування 5 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції наших військових із заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 82 мм поблизу Новотошківського, з гранатометів різних систем та стрілецької зброї неподалік Новотроїцького, Водяного, Павлополя та Залізного, йдеться в вечірньому зведенні пресцентру ООС».

2. «Суд наклав арешт на нерухоме майно і корпоративні права суднобудівного заводу “Кузня на Рибальському”

Ведуча: Суд за клопотанням Державного бюро розслідувань наклав арешт на нерухоме майно і корпоративні права суднобудівного заводу “Кузня на Рибальському”. Про це Суспільному повідомила речниця Державного бюро розслідувань Анжеліка Іванова.

Анжеліка Іванова, речниця Державного бюро розслідувань: Даний арешт був накладений в рамках досудового розслідування кримінального провадження, щодо можливих порушень закону, під час операцій купівлі-продажу заводу “Кузня на Рибальському”.

Ведуча: Договір про продаж заводу “Кузня на Рибальському” було підписано в листопаді минулого року. Нині власником цього заводу є бізнесмен Сергій Тігіпко. Раніше підприємство належало 5-му президенту України Петру Порошенку. “Українське радіо” намагається дістати коментарі від них».

3. «День рятувальника відзначають в Україні

Ведуча: День рятувальника відзначають в Україні. Професійне свято надзвичайників і тих, хто долучався до цієї роботи. 2008 його запровадив президент Віктор Ющенко. Майбутній рятувальниці Тетяні Мордач тоді було 8. Нині вона вчиться у Вінницькому вищому професійному училищі і готується до міжнародних змагань надзвичайників у Києві.

Кореспондентка: Їй 19, вона з легкістю підкидає 10-кілограмову гирю. Кількість разів, каже, не рахує, головне — результат. 2,5 роки тому Тетяна Мордач вступила до Вінницького вищого профучилища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Стати рятувальником дівчина вирішила ще в дитинстві.

Тетяна Мордач, майбутня рятувальниця: В кожної дівчини були іграшки — ляльки, там, а у мене плоскогубці, молоток. В третьому класі я обрізала косу, щоб грати у футбол із хлопцями. Потім з 8 класу в мене була мрія стати рятувальником.

Кореспондентка: Її день починається о 6:30 у казармі. Потім ранкова пробіжка і сніданок. Далі тренування і підготовка до змагань. І так, каже Тетяна, щодня. Родом дівчина з Чечельницького району, що на Вінниччині. Згадує, все дитинство дружила з хлопцями.

Тетяна Мордач, майбутня рятувальниця: З хлопцями набагато легше.

Кореспондентка: Хлопці, яких в училищі близько 90 %, Таню сприймають не як подругу, а як друга. Називають її талісманом. Про свою підопічну розповідає майор служби цивільного захисту населення Роман Ривков.

Роман Ривков, майор служби цивільного захисту населення: Таких, як Таня, більше нема. Вона одна така у нас. На всіх заняттях вона старається нічим не поступатись хлопцям. Поблажок не робим.

Кореспондентка: І не дарма, каже Ривков. У липні на змаганнях “Найсильніший пожежник-рятувальник Львова” Тетяна здобула бронзу в індивідуальному жіночому забігу.

Тетяна Мордач, майбутня рятувальниця: Батьки були дуже проти, що я поступаю в такий заклад. Зараз, навпаки, пишаються. Мама, коли дивилася пряму трансляцію, коли були змагання у Львові, навіть плакала.

Кореспондентка: По завершенні училища Тетяна Мордач вирішила — вищу освіту здобуватиме у Львові.

Тетяна Мордач, майбутня рятувальниця: В Україні дуже мало жінок, які очолюють таку професію, більш інспектора, радіотелефоністи.

Кореспондентка: 20 вересня разом із командою з Вінниччини Таня поїде до Києва. Там змагатиметься за перемогу на міжнародних змаганнях “Найсильніший пожежник-рятувальник 2019”».

4. «Обрати лікаря та перевірити фінансовий стан медичного закладу віднині можна через мережу інтернет

Ведуча: Обрати лікаря та перевірити фінансовий стан медичного закладу віднині можна через мережу інтернет у смартфоні за посиланням www.e.gov.ua. Цей онлайн-сервіс вдалося створити завдяки інструменту “Відкрита медреформа”, який презентували сьогодні у Києві.

Кореспондентка: Онлайн-сервіс допомагає проаналізувати завантаженість лікарів, обрати лікаря у медичних закладах або дозволяє побачити їх навантаження. Для цього достатньо зайти на портал даних www.e.gov.ua, написати ім’я і прізвище лікаря, адресу або назву медустанови, і система видасть інформацію про кількість підписаних декларацій кожного з медиків, каже представник Асоціації журналістських даних, яка реалізувала цей проєкт, Дмитро Колесник.

Дмитро Колесник, представник Асоціації журналістських даних: Київська область, Згурівка, центр первинної медичної допомоги — Тернець Галина, терапевт. В неї вже є 2763 пацієнта. Але якщо погортати далі, можна в тій самій лікарні знайти лікаря, в якого ще немає 2000 пацієнтів і відповідно до того лікаря можна прийти і підписати декларацію.

Кореспондентка: Завдяки сервісу можна порівняти по областях, скільки лікарів отримає виплати від Національної служби здоров’я. Дізнатися, як збільшилася їхня зарплата, каже голова Національної служби здоров’я Олег Петренко.

Олег Петренко, голова Національної служби здоров’я: Цей інструмент дозволяє порівняти, як ходять кошти. Якщо ви обрали лікаря в цьому закладі, то саме в цей заклад за вами прийдуть кошти. І ці кошти, як вони ходять, і де ці пацієнти знаходяться і де ці лікарі працюють, зараз абсолютно відкриті.

Кореспондентка: Онлайн сервіс зекономить час тим, хто багато працює, каже моя співрозмовниця Тетяна Бойко.

Тетяна Бойко: Більшість людей мого віку постійно зайняті на роботі і знайти час, щоб обрати лікаря, знайти там, де мені зручно, поруч з роботою, наприклад, чи поруч з домом. Зайти, знайти лікаря, тут же подивившись номер телефону або можливість онлайн-запису, записатися до нього.

Кореспондентка: Нецікавий сервіс Нині Галашевській. Жінка каже, що віддає перевагу спілкуванню зі своїм лікарем.

Ніна Галашевська: Я користуватися цим інструментом не буду. Уклали угоду з лікарем, приходжу, коли мені потрібно. Сидіти і витрачати час на те, щоб виявити, що куди пішло і які гроші. Може, я просто лінуюсь, не знаю. Краще піду погуляю.

Кореспондентка: Як сказав перший заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб, розвиток системи відкритих даних залишається пріоритетом для нового уряду, особливо у сферах, які реформують».

Випуск о 21:00

1. «Прокуратура повідомила про підозру завідувачу поліклінічного відділення Національного інституту раку та лікарю-онкологу

Ведуча: Прокуратура повідомила про підозру завідувачу поліклінічного відділення Національного інституту раку та лікарю-онкологу, причетним до корупційних схем у медзакладі. (Це твердження ведучої є лише версією прокуратури Києва, точним формулюванням було б “підозрювані в причетності”. У наведеному формулюванні виходить, що корупційні схеми у медзакладі точно є і ці лікарі є до них причетними.) Про це повідомляє пресслужба прокуратури Києва. Слідство встановило, що двоє лікарів організували незаконну схему надання платних послуг у безоплатному закладі. Крім того, розповідають у прокуратурі, посадовці надавали вказівки іншим лікарям, яким чином проводити консультації з пацієнтами та їхніми родичами, щоб змусити їх сплачувати кошти за ліки, які вони мали б отримувати безоплатно. Наразі в кримінальному провадженні встановлено сім потерпілих, яким завдано матеріальних збитків на суму близько 40 тисяч гривень, йдеться в повідомленні пресслужби прокуратури. Суспільне слідкуватиме за цією темою і повідомлятиме про розвиток подій».

(У матеріалі порушено стандарт балансу думок: немає коментарів підозрюваних у злочині, принаймні один із яких — завідувач поліклінічного відділення Національного інституту раку — є чітко ідентифікований.)

2. «Новим головою Конституційного Суду став заступник Олександр Тупицький

Ведуча: Новим головою Конституційного Суду став заступник Олександр Тупицький. Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на пресслужбу Конституційного Суду. Проте на сайті установи поки цієї інформації немає. Олександр Тупицький змінив на цій посаді Наталю Шоптало, яка подала заяву про відставку, через закінчення терміну повноваження судді. Суддею Конституційного Суду Тупицький став 14 травня 2013 року. Його призначив на посаду тодішній президент Віктор Янукович. 15 березня минулого року Олександр Тупицький став заступником голови суду».

3. «Змагання шкіл із навчання правилам безпечного поводження на дорогах розпочинаються сьогодні в Україні

Ведуча: Змагання шкіл із навчання правилам безпечного поводження на дорогах розпочинаються сьогодні в Україні.

Кореспондентка: “#марафонспикапюкрейн” — це проєкт, який має на меті допомогти дітям і дорослим краще зрозуміти правила дорожнього руху, а також безпечно поводитися в автомобілі й на дорозі. Адже за останні 7 місяців цього року за участі дітей сталось майже 2,5 тисячі аварій, каже тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції Олексій Зіберов.

Олексій Зіберов, тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділу зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції: Ситуація була до початку навчального року. На початку навчального року також, на жаль, відбувалися певні ДТП, які доповнюють печальну статистику.

Кореспондентка: Безпека починається з кожного з нас, вважає уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба. За його словами, питаннями безпечної поведінки на дорозі мають займатися не лише батьки, а й школа.

Микола Кулеба, уповноважений президента з прав дитини: Школи мають постійно працювати з дітьми стосовно роз’яснювання того, наскільки це може бути для них небезпечно.

Кореспондентка: Під час змагань “#марафонспикапюкрейн” команди проводитимуть різні акції, флешмоби задля підвищення рівня дорожньої безпеки і поінформованості мешканців у своєму населеному пункті. А своїми досягненнями можна буде поділитися у соціальних мережах із хештегом “спикапюкрейн”. Серед подарунків, які отримають школи-переможці, зокрема, мультимедійні проєктори, комплекти світловідбивачів, делініатори, аптечки домедичної допомоги, а також сучасні гаджети, розповідає директор компанії “Призма” Ольга Пшенична.

Ольга Пшенична, директор компанії “Призма”: Делініатори — вони є гнучкими. Вони не пошкоджують ні дитину, ні автомобіль. Це підказка для водія, допомагає дітям бачити вірну дорогу, що відбувається, коли вони можуть перейти цю дорогу. Ми також передамо комплект таких світловідбиваючих плівок — це плівка 3М. Її можна приклеїти на рюкзачок, на сумку, на куртку, на велосипед. Водій, який бачить маячок здалеку, він зверне увагу, що там щось відбувається.

Кореспондентка: Всеукраїнські змагання з безпеки дорожнього руху для дитячо-молодіжних команд “#марафонспикапюкрейн” триватимуть до 17 листопада».

(Порушено стандарт балансу думок: не надано слово головним учасникам події — школярам. Порушено стандарт повноти інформації: з матеріалу незрозуміло, що саме — які «різні акції, флешмоби» робитимуть школярі. Також незрозуміло, які саме школи братимуть участь у змаганнях.) 

Випуск о 22:00

1. «День рятувальника відзначають в Україні

Ведуча: День рятувальника відзначають в Україні. Професійне свято надзвичайників і тих, хто долучався до цієї роботи. Напередодні наші кореспонденти поспілкувалися зі Святославом Зведенюком, який цього року став переможцем змагань “Найсильніший пожежний рятівник Тернопілля”. Йому 25 років, рятівником працює 3 роки.

Кореспондентка: Святослав Зведенюк — начальник караулу другої Тернопільської пожежно-рятувальної частини. Робочий день рятівника починається з перевірки обладнання.

Святослав Зведенюк, начальник караулу другої Тернопільської пожежно-рятувальної частини: Це цистерна, в якій на пожежу відправляються 7 чоловік. Перевозить вона дві п’ятсот тони води, 170 піноутворювача. Я роблю перевірку номер один, перевірку апаратів на стислому повітрі, які дають нам можливість працювати в непридатному для дихання середовищі.

Кореспондентка: Стати пожежником Святослав вирішив в юності.

Святослав Зведенюк, начальник караулу другої Тернопільської пожежно-рятувальної частини: Я думав, це все-таки престижно, це круто. Були такі виклики, це досить такі емоційні. Я тоді працював у Львівській області, як ми врятували зубра. Це була зима, він провалився в ополонку, і ми рятувальними мотузками його витягували.

Кореспондентка: Два тижні тому Святослав Зведенюк став найсильнішим пожежним рятувальником області. Він переміг на обласних змаганнях з професійної підготовки рятувальників. Зараз готується до ще одних змагань, “Файерфайтеркомбатчелендж”, які відбудуться у Києві. Також кілька днів тому Святослав взяв участь у “Тернопільській озеряні”. Це забіг навколо Тернопільського ставу на дистанцію 9 км. Біг рятівник зі спорядженням вагою 22 кг. У такому спорядженні рятівники виїжджають на гасіння пожеж».

У випусках за 17 вересня не повідомлялося про таку важливу тему дня:

Українська делегація залишила засідання ОБСЄ на знак протесту проти заяв про «російський Крим».

18 вересня (середа):

Випуск о 18:00

1. «Столичний Міст метро та чотири станції метрополітену зачинені через погрози чоловіка підірвати вибуховий пристрій

Ведуча: У Києві на Мосту метро посеред проїжджої частини стоїть чоловік і погрожує підірвати вибуховий пристрій. Кадри про це кореспонденти видання “Інформатор” зняли півгодини тому. Рух для автомобілів перекрили правоохоронці. Про це нашим кореспондентам розповіла речниця столичної поліції Яна Неруш. Чотири станції метро — “Арсенальна”, “Дніпро”, “Лівобережна” та “Гідропарк” — не працюють на вхід і вихід. Поліцейські кваліфікували це як підготовку до терористичного акту. На місті зараз наш кореспондент.

Кореспондент: Наразі на місці події знаходиться керівництво головного та територіального управлінь поліції, наряди патрульних, кінологи зі службовими собаками, спецпризначенці та фахівці вибухотехнічної служби. Також щойно прибув бронетранспортер з поліції. Поки що це вся інформація».

2. «Чоловік, який впритул розстріляв чиновника Якимівської селищної ради на Запоріжжі, втік на автівці і потім спалив її

Ведуча: Чоловік, який впритул розстріляв чиновника Якимівської селищної ради на Запоріжжі, втік на автівці і потім спалив її. Про це під час брифінгу в Запоріжжі повідомив глава Національної поліції Сергій Князєв. Він також розповів про версії слідства.

Сергій Князєв, глава Національної поліції: Відпрацьовуються декілька версій, які пов’язані з його особистим життям, з його комерційною діяльністю. Політичної версії, враховуючи його політичну діяльність, того, що він депутат місцевої ради — наразі наявної інформації у слідства немає. Нам відомі прикмети злочинця, від очевидців, яких встановила поліція. З місця злочину тікав, використовуючи автомобіль, який потім ми знайшли спаленим. Знайшли очевидців, які бачили, як горів автомобіль. Можлива зброя, якою вчинено вбивство, знаходиться зараз в руках експертів.

Ведуча: Заступника голови Якимівської об’єднаної територіальної громади Дмитра Кирилова вбили сьогодні вранці. Цю інформацію під час телефонної розмови кореспондентам «Суспільного» підтвердила речниця Нацполіції в Запорізькій області Катерина Людвиг. Подія сталася біля входу до Якимівської селищної ради. Вбитий опікувався гуманітарними питаннями селища. Дмитрові Кирилову було 42 роки. Без батька залишилося двоє дітей».

3. «Народні депутати зменшили навантаження на Антикорупційний суд

Ведуча: Зменшили навантаження на Антикорупційний суд. Верховна Рада ухвалила зміни до закону при Вищий антикорупційний суд. Вони передбачають, що до цього суду будуть передаватися лише ті справи, які розслідувало Національне антикорупційне бюро. Кримінальні провадження, які були розпочаті після запуску Вищого Антикорупційного суду, можуть передаватися до нього незалежно від органу, який проводив слідство. У пояснювальній записці до документу йдеться, що за законом новостворений суд має прийняти понад 3,5 тисячі справ. Лише понад 160 розслідувало Антикорупційне бюро. Ось як прокоментувала таке рішення Ірина Верещук з фракції “Слуга народу”.

Ірина Верещук, народний депутат з фракції “Слуга народу”: Тисячі справ, які закидані уже в новому Антикорупційному суді, розуміючи, з яким мотивом, аби ті справи, які є реальними, які дійсно чекають на вирішення щодо великої корупції, тобто топрівня, були відтягнені у часі, а відтак і заговорені, забуті, а там, можливо, і руки не дійдуть, і Антикорупційний суд буде змінено склад. Ми вирішили розділити.

Ведуча: Антикорупційний суд розвантажили, і тепер можна чекати розгляду справ, які стосуються топкорупції, каже Олександра Устінова із фракції “Голос”, яка раніше працювала в Центрі протидії корупції.

Олександра Устінова, народний депутат з фракції “Голос”: Є можливість не завалити суд, в якому невелика кількість суддів, 3,5 тисячу справ. На розгляд таких справ підуть не те що роки, десятки років. Зараз вони мають сконцентруватися на топкорупціонерах, вести справи Антикорупційного бюро. Поки що я не маю ніяких застережень, але будемо дивитись, як воно буде працювати.

Ведуча: Нагадаю, закон про Вищий антикорупційний суд Верховна Рада ухвалила 7 червня минулого року. Тодішній президент Петро Порошенко підписав його 11 червня. Водночас НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наполягали, щоб за Вищим антикорупційним судом закріпили розгляд виключно справ, розслідуваних їхніми детективами та прокурорами».

4. «Кампанія із забору крові стартувала у Закарпатській обласній станції переливання

Ведуча: Кампанія зі збору крові стартувала у Закарпатській обласній станції переливання. Її гасло: “Європа — за тебе, ти — за життя, будь донором”.

Кореспондент: Ужгородка Наталія Корбан стала доноркою, здавала кров вперше.

Наталя Корбан, ужгородка: Потреба в крові є дуже важливою при якихось захворюваннях чи близьких, чи знайомих, чи друзів. І нема налагодженої системи зв’язків між різними закладами охорони здоров’я в Україні. Надіюся, що в майбутньому ми дійдемо до того, що наша Україна, медична система охорони здоров’я зможе передавати із міста в місто при потребі донорську кров.

Кореспондент: Кампанія зі збору крові здійснюється у чотирьох прикордонних областях України: Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Одеській. Завідувачка відділення комплектування донорських кадрів обласної станції Марія Фантич розповідає, якої крові потребують.

Марія Фантич, завідувачка відділення комплектування донорських кадрів обласної станції: Завжди в нас обмаль мінусової групи. Зараз уже так склалося, що беруть у різні лікувальні заклади міста здебільшого мінусову першу і другу групи, і тому у нас зараз дуже така напружена ситуація вже другий тиждень. Люди приходять, відгукуються, здають, але ми відразу віддаємо її у лікувальні заклади, так що в принципі запасів у нас майже не залишається.

Кореспондент: Приймають кров на обласній станції з 9-ї до 14-ї години. Акція триватиме до 20 вересня».

Випуск о 19:00

1. «Підірвати Міст метро у Києві погрожує озброєний злочинець

Ведуча: Підірвати столичний Міст метро погрожує озброєний злочинець. Він вже здійснив декілька пострілів у повітря, повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало. На мосту наразі перекрито автомобільний рух, також зупинено курсування потягів «червоною гілкою» метрополітену від станції “Арсенальна” до станції “Дарниця”. Правоохоронці ввели в столиці спеціальний оперативний план. Наразі на місті події знаходиться керівництво головного та територіального управлінь поліції, наряди патрульних, кінологи зі службовими собаками, спецпризначенці та фахівці вибухотехнічної служби, повідомив начальник головного управління національної поліції Києва Андрій Крищенко. Погрозу підірвати Міст метро поліція кваліфікувала, як підготовку до теракту. На місті події працює кореспондент Суспільного, ми з ним обов’язково зв’яжемося в цьому випуску».

2. «Побитий заступник столичного мера Володимир Слончак дав свідчення поліції

Ведуча: Побитий заступник столичного мера Володимир Слончак дав свідчення поліції. Нині перебуває в важкому стані в лікарні. Йому наклали 14 швів, у нього струс головного мозку. Про це «Українському радіо» повідомила його прессекретар Галина Шпак. За її словами, зараз Слончак через свій стан не може тривалий час спілкуватися і не готовий коментувати причини нападу. Галина Шпак не змогла сказати, чи пов’язаний напад із професійною діяльністю заступника голови КМДА. Правоохоронці вирішують питання щодо відкриття кримінального провадження, повідомила «Українському радіо «заступник речника Нацполіції Києва Яна Неруш. Нагадаю, Володимир Слончак, заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень. З 2006 року працював у Київраді на різних посадах. Також Слончак очолює наглядову раду будівельної холдингової компанії “Київміськбуд”».

3. «Поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у вбивстві трьох співробітників автозаправної станції в Миколаєві

Ведуча: Поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у вбивстві трьох співробітників автозаправної станції у Миколаєві. Про це повідомив перший заступник голови Нацполіції Євген Коваль. Тіла загиблих сьогодні знайшли о 12-й годині на АЗС на Новозаводській.

Кореспондент: Тіла працівників паливної станції “Фактор” знайшла дружина одного з працівників. Олександр Грицюк, свідок у даній справі, о 9:30 приїхав з напарником заправляти автівку. На місті чоловіки дізналися, що не вдасться цього зробити через відсутність світла на станції.

Олександр Грицюк, свідок: Ми просто чекали в черзі заправитись. Об 11-й, сказали, будуть працювати. Об 11-й нема. О котрій? О 12:20 зателефонували до поліції, підійшли до жінки, вона істерично плаче. Ми тільки запитали, що там трапилось. Думали, що током вбило, бо світла не було. Валерій зайшов, а там, каже, жах, море крові.

Кореспондент: За словами виконуючого обов’язки начальника Нацполіції в Миколаївські області Івана Вигівського, каса заправки була порожньою. Слідчі розглядають кілька версій: заволодіння майном, побутова сварка, пограбування.

Іван Вигівський, в.о. начальника Національної поліції в Миколаївські області: Слідчими управління головного управління Нацполіції внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 115 Кримінального кодексу України. На даний час на місці події проводяться невідкладні слідчо-оперативні дії. Було оглянуто місце кінологом зі службовою собакою, також експерти-криміналісти, імунологи. Вилучаємо речові докази, які будуть в подальшому призначено ряд експертиз. Встановлюються обставини та події, а також коло осіб, яке може бути причетними. Була використана вогнепальна зброя. Розуміємо, на даний момент, що вогнепальні поранення стали причиною смерті».

4. «Підірвати Міст метро у Києві погрожує озброєний злочинець

Ведуча: Отже, повертаємось до загрози вибуху на столичному Мосту метро. На місті події працює наш кореспондент.

Кореспондент: На даний момент рух на мосту не відкритий. Також спостерігається ускладнення у роботі транспорту, який проїжджає під мостом. Тільки що був відправлений на центр моста військовий квадрокоптер. Як також повідомили очевидці, перед цим один з квадрокоптерів був розстріляний. Наразі працює два квадрокоптери і також снайпери. На місці події знаходиться близько 10 машин поліції, два автомобілі пожежної служби, також бронетранспортер і інша військова техніка. Наразі це все, що я зміг дізнатись».

5. «Верховна Рада відмовилася проголосувати за скасування закону про імпічмент президенту

Ведуча: Верховна Рада відмовилася проголосувати за скасування закону про імпічмент президенту. Відповідний проєкт постанови не набрав достатньої кількості голосів депутатів. І у такий спосіб вони розблокували підписання закону спікером і президентом. проєкт постанови про скасування закону про імпічмент зареєстрували народні депутати від фракції «Європейська солідарність». Як пояснив сьогодні представник цієї фракції Олексій Гончаренко, реалізувати на практиці ухвалений закон про імпічмент буде неможливо. Президент не підписав закон про тимчасові слідчі комісії.

Олексій Гончаренко, народний депутат з фракції “Європейська солідарність”: Принципово важлива процедура створення тимчасових слідчих комісій, як вони мають працювати, цього всього немає, а без цього воно не має сенсу. ТСК, яке має розслідувати це і виносити це рішення в зал. Ця процедура не може бути легкою, вона складна, і зрозуміло, чому вона складна. Закон прийнятий таким чином, що вона нескладна, а вона неможлива.

Ведуча: Представник президента Володимира Зеленського у Конституційному Суді Федір Веніславський каже, що ухвалений закон відповідає Конституції України і в разі потреби парламент може усунути президента із займаної посади.

Федір Веніславський, представник президента у Конституційному Суді: Порядок створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, порядок призначення спеціального прокурора, спеціального слідчого, вимоги до цих осіб. На сьогоднішній день той закон, за який Верховна Рада проголосувала, і який сьогодні результатом голосування намагалися скасувати, він абсолютно детально регламентує відповідно до Конституції України всі процедурні моменти, пов’язані з можливим усуненням президента з поста у порядку імпічменту.

Ведуча: Нагадаю, 10 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні та в цілому законопроєкт президента Володимира Зеленського про імпічмент. Згідно з ним нардепи зможуть усунути президента з посади в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину за письмовим поданням, підписаним більшістю народних депутатів».

6. «Лікарів Національного інституту раку, яких підозрюють у хабарництві, усунули від роботи

Ведуча: Лікарів Національного інституту раку, яких підозрюють у хабарництві, усунули від роботи. Про це Суспільному розповів виконувач обов’язків директора інституту Андрій Лукашенко. Таке рішення тиждень тому ухвалила службова комісія. Усунули, окрім них, ще двох: головного лікаря та його заступника. Їх комісія теж вважає причетними до корупції. Андрій Лукашенко каже: відсторонили усіх на час розслідування.

Андрій Лукашенко, в.о. директора Національного інституту раку: Якщо суд вирішить, що вони невинні, вони далі продовжать виконувати свої обов’язки. Вони є абсолютно нормальними професіоналами з виконання своїх медичних обов’язків, а відповідно до корупційних дій я персонально не бачив корупційних дій з їх боку. Але ви знаєте, що певні слідчі дії йдуть.

Ведуча: Лікарів, яким вручили підозри, на робочих місцях сьогодні не було. Відео прокуратура Києва оприлюднила вчора ввечері, на ньому, за даними слідства, завідувач одного з відділень навчає підлеглих, як правильно спілкуватися з пацієнтами, щоб змусити їх платити гроші».

(У матеріалі порушено стандарт балансу думок — не надано слово підозрюваним лікарям.)

Випуск о 20:00

1. «Затримано чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро в Києві

Ведуча: Чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро у Києві, затримали. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Подробиці затримання щойно на брифінгу повідомив начальник столичної поліції Андрій Крищенко. Деталі дізнаємося впродовж цього випуску новин від наших кореспондентів, які знаходяться на місті події».

(Порушено стандарт повноти інформації — взагалі нема бекґраунду про подію.)

2. «Чотири рази російські найманці обстріляли наших військових на Донбасі

Ведуча: Чотири ворожі обстріли на передовій. Про це “Українському радіо” повідомив представник пресцентру Об’єднаних сил Віталій Іванов. Окупанти застосували гранатомети різних систем та стрілецьку зброю. Загиблих і поранених серед українських військових, станом на 18 годину немає, говорить Віталій Іванов.

Віталій Іванов, представник пресцентру Операції Об’єднаних сил: В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Схід”, противник здійснив два обстріли позицій Об’єднаних сил. Неподалік Березового, в напрямку Докучаєвська, зі стрілецької зброї. Поблизу Водяного в напрямку Ужинці з протитанкового гранатомета. В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Північ” противник також здійснив два обстріли позицій Об’єднаних сил. Неподалік Травневого з автоматичного гранатомета та стрілецької зброї, поблизу Кримського в напрямку Донецького, з ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї.

Ведуча: Минулої доби окупанти вдалися до збройних провокацій 11 разів, під час виконання бойового завдання один український військовий загинув, двоє дістали поранення».

3. «Злочинця, який погрожував підірвати Міст метро у Києві, затримали

Ведуча: Повертаємося до ситуації на Мосту метро у Києві. Наш кореспондент зараз на прямому зв'язку зі студією. Як затримали злочинця?

Кореспондент: Злочинця дійсно затримали. Він здався сам, тобто була проведена спецоперація. Також на мосту ще залишаються патрульні машини і вибухотехніки, адже машина злочинця ще залишається на мосту. Також невідомий здійснював постріли з помпової рушниці. Також зараз вже злочинця, ймовірного злочинця, вже вивезли з мосту. Так, наразі це вся інформація, яку я дізнався.

Ведуча: Це був наш кореспондент, який перебуває на Мосту метро в Києві, де затримали злочинця, що збирався підірвати міст».

4. «У Львові розпочали 26-й книжковий форум

Ведуча: У Львові розпочали 26-й книжковий форум. Він триватиме 5 днів на 30 локаціях. У форумі візьмуть участь більше 1000 учасників із України та з-за кордону. Гості приїдуть із 34 країн, про це розповіла співорганізаторка заходу Марія Кравченко. На форум їде й колишній політв'язень Олег Сенцов.

Марія Кравченко, співорганізаторка заходу: Цьогоріч дуже насичена програма. Багато зустрічей з іноземними гостями, багато літературних презентацій і дискусій. Щороку наша команда намагається зробити бук-форум якомога інклюзивнішим, і цього року ми будемо перекладати 14 подій для дорослих та дітей. Це презентації книжок, наприклад, презентація книжки Галини Вдовиченко буде перекладатися жестовою мовою, також різні майстер-класи для дітей, презентації і зустрічі для дітей».

Випуск о 21:00

1. «Чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро у Києві, затримали

Ведуча: Чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро у Києві — затримали, про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Операцією керував голова столичної поліції Андрій Крищенко. Він підтвердив, що чоловік погрожував підірвати міст, але жодних вимог не висував, начебто хотів поговорити з дівчиною. Андрій Крищенко розповів, що «мінер» — кримчанин, колишній військовий. Під час затримання силовики не стріляли. Проти чоловіка порушили справу за фактом “підготовка та здійснення терористичного акту”. Йому може загрожувати довічне ув’язнення. Вербально чоловік був під дією невідомих речовин, говорить Андрій Крищенко.

Андрій Крищенко, голова столичної поліції: Було встановлено його телефони, з ним зв’язалися особисто я і наш психолог, і командир спецпідрозділу, з ним розмовляли. На контакт він не йшов, вимагав переговорити зі своєю дівчиною, але ніяких нерозумних вимог, ніяких якихось зв’язних думок від нього не було, тому було прийнято рішення організовувати штурм, який провели за підтримки бронетехніки. Провів спецпідрозділ “Корд” Національної поліції. Його було затримано. При ньому на даний момент нічого не знайдено, ні вибухового, нічого. Проводиться огляд вибухотехніками автомобіля. Він викинув карабін, і коли вивчали місце події з квадрокоптерів, він з мисливської зброї пошкодив один наш квадрокоптер, який впав у річку. Тому ми зрозуміли, що він озброєний, в нього може бути вибухівка.

Ведуча: Протягом чотирьох годин чоловік погрожував підірвати Міст метро в Києві та державні установи. Він приїхав на автомобілі “опель”, яким частково заблокував міст. Поліція перекрила рух транспорту, закрили чотири станції підземки. Чи відновили рух транспорту і що відбувається на Мосту метро зараз, дізнаємося у мого колеги.

Кореспондент: Рух на Мості метро частково відновлений. Зараз поїзди метро можуть курсувати як в сторону лівого берегу, так і правого. Також частково відновлений рух автотранспорту. На даний момент автомобілі можуть їхати з лівого на правий берег. Також до операції була залучена і річкова поліція. І буквально хвилин 10–15 тому на міст заїхав евакуатор, щоб забрати автомобіль підозрюваного.

Ведуча: Нагадаю, що вдень озброєний чоловік зупинив авто на Мосту метро і погрожував його підірвати. За інформацією “Києва оперативного”, поліція запустила дрон, який чоловік розстріляв. Поліція провела спецоперацію. До мосту підігнали броньовану техніку. На місці працювали снайпери. Аби почати переговори, правоохоронці відправили чоловіку телефон чи рацію. Під’їзди до мосту було перекрито, рух метрополітену від станції “Хрещатик” до “Лісової” паралізований. Подію кваліфікували як підготовку до терористичного акту».

Випуск о 22:00

1. «Чоловік, який впритул розстріляв чиновника Якимівської селищної ради на Запоріжжі, втік на автівці і потім спалив її

Ведуча: На Запоріжжі вбили заступника голови Якимівської об’єднаної територіальної громади Дмитра Кирилова. Сталося це сьогодні вранці біля входу до селищної ради. Вбитий опікувався гуманітарними питаннями селища. Дмитрові Кирилову було 42 роки. Без батька залишилося двоє дітей. Слідчі, що приїхали на місце злочину, зокрема опитали працівників об’єднаної територіальної громади, повідомив Суспільному секретар селищної ради Василь Забара. По обіді глава Національної поліції Сергій Князєв, представляючи нового очільника обласного управління, назвав версії цього злочину.

Сергій Князєв, глава Національної поліції: Відпрацьовуються декілька версій, які пов’язані з його особистим життям, з його комерційною діяльністю. Політичної версії, враховуючи його політичну діяльність, того що він депутат місцевої ради, наразі наявної інформації у слідства немає. Нам відомі прикмети злочинця, від очевидців, яких встановила поліція. З місця злочину тікав, використовуючи автомобіль, який потім ми знайшли спаленим. Знайшли очевидців, які бачили, як горів автомобіль. Можлива зброя, якою вчинено вбивство, знаходиться зараз в руках експертів».

У випусках за 18 вересня не повідомлялося про таку важливу тему дня:

Кабінет міністрів звільнив Володимира В’ятровича з посади керівника Інституту національної пам’яті

19 вересня (четвер):

Випуск о 18:00

1. «Хуліганство та неправдиве повідомлення про замінування інкримінують затриманому, який учора в Києві погрожував підірвати міст

Ведуча: Не підготовка до теракту, а хуліганство та неправдиве повідомлення про замінування — такі статті Кримінального кодексу інкримінують затриманому чоловіку, який учора на Мосту метро в Києві влаштував стрілянину та погрожував підірвати переправу. Тепер йому загрожує до 7 років ув’язнення, про це на брифінгу повідомив керівник поліції Києва Андрій Крищенко. Каже, кваліфікацію статті вирішили змінити, бо чоловік не мав при собі вибухівки. Під час затримання в нього вилучили карабін та помпову рушницю.

Андрій Крищенко, керівник поліції Києва: Стріляв по дрону із помпової рушниці. Або влучив, або інші якісь обставини, дрон впав, ми його втратили. Вибухівки в нього не було знайдено ні в автомобілі, ні при ньому, тому і фактично порушення кримінального провадження було фальшиве замінування.

Ведуча: На своїй сторінці у фейсбуку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виклав відео нічного допиту затриманого і називає його ім’я. Це уродженець Криму і колишній військовий Олексій Белько. Він розповідає, що не мав наміру підривати міст, а просто хотів привернути до себе увагу. Також зізнався, що вживав наркотики і шість днів не спав.

Олексій Белько, правопорушник: Я не хочу себе виправдовувати, але для себе я знайшов такий вихід. Не хочу жити таким життям, як зараз. Я два тижні живу в машині, куди б не звернувся — усюди мені відмовляють. Я знаходжусь у стані наркотичного сп’яніння. Вживав наркотики, тому що мені не давали спати. Мені доводилось жити на вулиці, а навколо мене відбувалися вночі незрозумілі речі, як от постукування у вікно, вмикання світла.

Ведуча: Правоохоронці взяли у затриманого біологічні зразки для аналізів на наявність наркотиків та алкоголю. Наразі експертиза ще не завершена. Керівник київської поліції Андрій Крищенко також повідомив, що Олексія Белька направлять і на психіатричну експертизу. Зі свого боку, керівник міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков сказав, що клопотатиме про мінімальне покарання для Белька, оскільки той здійснив найдурніший вчинок в стані наркотичного сп’яніння, і повідомив, що хоче взяти його на поруки. Нагадаю, подія сталося учора в Києві близько 16 години. Озброєний чоловік зупинив авто на Мосту метро і погрожував його підірвати. Правоохоронці розгорнули спецоперацію, перекрили під’їзди до моста, залучили бронетехніку та квадрокоптери. В один з дронів чоловік поцілив зі своєї зброї. Врешті чоловік здався».

2. «Мер Києва Віталій Кличкозвернувся до Верховної Ради з проханням розпустити Київраду

Ведуча: Мер Києва Віталій Кличко звернувся до Верховної Ради з проханням розпустити Київраду восьмого скликання, яка знову не зібрала кворум для проведення чергової сесії. Сьогодні в залі були 38 депутатів. Це трохи більше половини від кількості, яка необхідна для ухвалення якихось рішень.

Віталій Кличко, мер Києва: Депутати повинні нести відповідальність перед людьми, які їх обрали, які їм доручили відстоювати інтереси життєдіяльності нашого міста, а не керуватися політичною кон’юнктурою і особистими інтересами. Сьогодні ми бачимо, що кворуму немає. Тобто працювати готові таки не всі. І тому я звертаюсь до парламенту щодо розпуску Київради восьмого скликання і призначення дострокових виборів у Києві. Хай депутати йдуть і розказують киянам, як вони працювали, і чому вони думають, що їх оберуть знову».

(Немає балансу думок: мав би бути коментар представника тієї частини депутатського корпусу, яку Кличко звинувачує в саботуванні роботи Київради.)

3. «Відсьогодні “Фокстер і Макс”,український сімейний фантастичний фільм, виходить в прокат по всій країні

Ведуча: Відсьогодні “Фокстер і Макс”, український сімейний фантастичний фільм, виходить в прокат по всій країні. Вчора у Києві відбувся допрем’єрний показ. “Фокстер і Макс” став переможцем 8 конкурсного відбору кінопроєктів Держкіно. На створення фільму виділили майже 39 мільйонів гривень з бюджету.

Кореспондентка: За сюжетом 12-річний школяр Макс тікає з дому і ховається під мостом. Там він знаходить балончик з фарбами і малює графіті собаки. Раптово малюнок оживає та перетворюється у пса-наноробота із суперможливостями. Разом із собакою Фокстером Макс потрапляє у вир небезпечних подій, завдяки яким він знаходить нових друзів та перше кохання. Собаку-супергероя Фокстера зіграв пес Амадей. Він постійно бере участь у собачих чемпіонатах та має власний канал на ютуб. Головних акторів на ролі Макса та Соні обирали з понад 500 претендентів. Їх у фільмі зіграли юні актори з Тернополя Богдан Козій та Віталія Турчин.

Богдан Козій, актор: Ну, було цікаво працювати. Це був мій перший фільм. Взагалі-то запам’яталось все. Подивиться, як це робиться в реальності.

Віталія Турчин, акторка: Це був мій перший досвід. До того я тільки грала у театральних виставах. Мені, напевно, найбільше запам’ятались зйомки з каскадерами, тому що тоді, ой, це було для мене дуже важко. Я пам’ятаю, як ми знімали зйомки, там, де головний злодій пригрожує Максу, що хоче викинути мене через кришу. Це були нічні зйомки, 4 година ранку, і мені кажуть: наша сонечка, вставай, не бійся. Звичайно, була страховка, але психологічно ти розумієш, що це ніч, що ти стоїш над просто прірвою. Це було важко і страшно.

Кореспондентка: Творці фільму заклали в нього важливі ціннісні орієнтири, тому впевнені, що дітям “Фокстер і Макс” точно сподобається».

Випуск о 19:00

1. «Учорашньому псевдомінеру Андрію Бельку оголосили підозру

Ведуча: Олексію Бельку, який вчора погрожував підірвати міст в Києві, оголосили підозру. Зараз він у СІЗО, проте після судового засідання щодо обрання йому запобіжного заходу може вийти на волю. Хто готовий взяти чоловіка на поруки і як пояснив свої дії сам Олексій Белько.

Андрій Белько, псевдомінер: Єдина ціль цієї акції була, щоб закінчилося те, що відбувається у моєму житті зараз.

Кореспондентка: Це розповідь Олексія Белька. Він вчора погрожував підірвати Міст метро. Після чотирьохгодинної спецоперації правоохоронці відвезли його у відділок поліції. Там вночі після інциденту і зняли це відео. Олексій каже, що у нього були проблеми із влаштуванням на роботу, проблеми з дівчиною та не було грошей. Через це майже тиждень не спав та вживав наркотики.

Андрій Белько, псевдомінер: Вибухівки в моєму автомобілі не було і бути не могло. Я, коли заїхав на міст, я спочатку попросив ввічливо людей за мною не їхати, а потім грубо, пострілом у бруси. На міст виїхав, аби нікому не нашкодити. Не збирався я нічого підривати. У машині були мої особисті речі, документи і дві зареєстровані одиниці зброї: помпова рушниця «Хасан» та самозарядний карабін Сімонова.

Кореспондентка: Усе це чоловік розказує під дією наркотиків. За скоєне Олексію загрожує до 7 років за ґратами. Йому інкримінують хуліганство та неправдиве повідомлення про замінування.

Андрій Крищенко, керівник поліції Києва: Вибухівки в нього не було знайдено ні в автомобілі, ні при ньому, тому і фактично порушення кримінального провадження про фальшиве замінування. Людина ця була затримана за статтею 208 Кримінально-процесуального кодексу, зараз в ізоляторі тимчасового тримання знаходиться, з нею проводяться слідчі дії.

Кореспондентка: Три місяці тому в Олексія вилучили три кілограми вибухівки та боєприпаси, за словами Крищенка. Тоді його не затримали, бо зброю він здав добровільно. Зараз за свій вчинок Олексій просить вибачення перед киянами, каже міністр у справах ветеранів Оксана Коляда. Він воював на Донбасі, потім отримав звання старшого сержанта та працював начальником радіоцентру польового вузла зв’язку військової частини в Броварах. У червні цього року Олексія звільнили за те, що він самовільно залишив військову частину. Зараз же на своїй сторінці у фейсбуку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав, буде подавати клопотання до суду про мінімальне покарання для підозрюваного і сам готовий взяти його на поруки».

2. «Акція протесту проти “формули Штайнмаєра” відбувається зараз під Офісом президента

Ведуча: “Нормандська змова — державна зрада”. Така акція протесту проти “формули Штайнмаєра” відбувається зараз під Офісом президента. На думку організаторів пікету, результатом імплементації “формули Штайнмаєра” стане втрата Україною державного суверенітету. На акції перебуває наша кореспондентка, що зараз відбувається?

Кореспондентка: Так, на вулиці Банковій біля Офісу президента зараз уже зібралося понад дві сотні людей,незважаючи на те що початок акції було заявлено на 19-ту годину. Ще до початку акції за хвилин 15 тут нікого не було, і був перекритий вхід до Офісу президента патрульними, які повідомляли про можливі повідомлення про замінування було, і вони перевіряли цю інформацію. Буквально через хвилин 5 вони усіх впустили, і зараз люди перші підходять. Повторюю, тут кілька сотень людей, понад 200. Люди приходять з національною символікою, з плакатами. Вони говорять про те, що вони проти амністії, жодної амністії сепаратистам, жодних виборів на окупованій території. На гаслах, на плакатах написано “Ні капітуляції!”, “Проти формули Швайнпутіна!”, “Німецька змова — державна зрада”. Ось я бачу зараз плакат “Реакція мого кота на вашу формулу” і дуже жартівливі картинки зображені. І люди все ще приходять».

3. «Віталій Кличко вимагає розпустити Київраду

Ведуча: Мер Києва Віталій Кличко звернувся до Верховної Ради з проханням розпустити Київраду восьмого скликання. Депутати в черговий раз не зібрали кворум для проведення сесії. Представники парламентської більшості кажуть: заяви столичного градоначальника замало та чекають офіційного звернення.

Кореспондентка: У залі Київради 38 депутатів, це трохи більше половини від кількості, яка необхідна для ухвалення якихось рішень. Мер Києва Віталій Кличко назвав таку ситуацію саботажем. Каже, ті, хто не прийшов, керуються політичною кон’юнктурою і особистими інтересами.

Віталій Кличко, мер Києва: За це депутати, яких кияни обрали, і депутати несуть відповідальність перед киянами виключно. І судячи зі всього вже дуже скоро.

Олександр Ткаченко, народний депутат з фракції “Слуга народу”: А себе переобрати він не просить, насправді це свідчить про недієздатність мера здійснювати співпрацю з Київською радою. Тому питання стосовно завчасних виборів як Київради, так і мера, вже на порядку денному, залишилось додати ще і мера.

Кореспондентка: Так прокоментував заяву Кличка нардеп із “Слуги народу” Олександр Ткаченко, який раніше заявляв про намір очолити столицю. А заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко запропонував міському голові Києва написати офіційне прохання провести дострокові вибори до Київради.

Олександ Корнієнко, заступник голови фракції “Слуга народу”: Чи перетворяться його намагання на конкретний документ, ми будемо чекати, за якої умови їх проводити, в зв’язку з чим.

Кореспондентка: Проводити вибори столичної влади, не змінивши законодавство, недоцільно, каже Кіра Рудик з фракції “Голос”.

Кіра Рудик, народний депутат з фракції “Голос”: Київська міська державна адміністрація не працює — тоді вона повинна бути замінена. В який строк — це вже важко зараз сказати. Я можу сказати, що це буде, якщо ця кампанія справді пройде до 8 грудня, це буде достатньо коротка і важка кампанія для всіх, тому що треба буде створити програму і осягнути дуже багато за такий короткий строк.

Кореспондентка: Парламент сьогодні вніс до порядку денного законопроєкт, яким представники пропрезидентської політсили пропонують правки до Закону про столицю. Документ, зокрема, передбачає проведення позачергових виборів Київського міського голови і депутатів Київської міської ради 8 грудня цього року».

(Порушено стандарт балансу думок — не надано слово представникам Київради, яких Кличко звинувачує в саботуванні роботи, не надано слова Кличку у відповідь на закиди Ткаченка.)

4. «Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про імпічмент Президента

Ведуча: Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про імпічмент, повідомляється на сайті відомства. Документ направлено на підпис президенту. Нагадаю, 10 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні та в цілому законопроєкт президента Володимира Зеленського про імпічмент. Згідно з ним нардепи зможуть усунути Президента з посади в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину за письмовим поданням, підписаним більшістю народних депутатів».

5. «Ліквідувати військову прокуратуру та зменшити штат прокурорів передбачає президентський законопроєкт про реформу прокуратури

Ведуча: Ліквідувати військову прокуратуру та зменшити штат прокурорів — таке передбачає президентський законопроєкт про реформу прокуратури, який сьогодні ухвалила Верховна Рада. Генпрокуратуру також мають перейменувати в Офіс генерального прокурора. Крім того, повертається вимога до генерального прокурора мати вищу юридичну освіту. Цю норму скасували в 2016, що дозволило стати генпрокурором Юрію Луценку. Прокурорів зобов’яжуть пройти переатестацію, розповів голова Комітету правової політики Денис Монастирський, котрий представляє фракцію “Слуга народу”.

Денис Монастирський, фракція “Слуга народу”: Відкривається така можливість через переатестацію залишити самі професійні кадри в органах прокуратури. Ті кадри, до яких питання є щодо доброчесності, професійності, мають залишити органи прокуратури. Але це, не думаю, буде масове явище, особливо на рівні місцевих сьогоднішніх прокуратур. В принципі, найбільше питань саме до співробітників Генеральної прокуратури і регіональних.

Ведуча: Генпрокурор отримає максимум повноважень. На півтора роки припиняється прокурорське самоврядування. Це основні ризики, закладені в новому законі про прокуратуру, так вважає Андрій Осадчук з фракції “Голос”.

Андрій Осадчук, фракція “Голос”: Прокурорське самоврядування — це саме інститут контролю зловживань, дисциплінарний і так далі. Зараз це все зупинено повністю, і ми віддали абсолютно повну необмежену владу Руслану Рябошапці. Да, я вірю, що конкурси будуть, але знову-таки їх буде одноосібно організовувати і одноосібно вирішувати генеральний прокурор України, що, на думку наших європейських колег, суперечить базовим стандартам роботи прокуратури».

Випуск о 20:00

1. «У Києві надійшло повідомлення про замінування низки об’єктів

Ведуча: У Києві надійшло повідомлення про замінування всіх мостів. Невідомий надіслав електронний лист про замінування низки інфраструктурних об’єктів столиці, серед яких медичні заклади, житлові будинки, дипломатичні установи, в тому числі мости. Про це повідомила очільниця відділу комунікації столичної поліції Оксана Блищик. Рух мостами Києва не перекривали, спеціалісти наразі проводять перевірку, зазначила Оксана Блищик. Додам, саме через повідомлення про замінування правоохоронці не пропускали активістів та пресу в урядовий квартал, де була запланована акція «Нормандська змова — державна зрада». За інформацією нашої кореспондентки, після перевірки території людям дозволили підійти до будівлі Офісу президента».

2. «Шість разів обстрілювали наші позиції на Донбасі

Ведуча: Від початку доби російські збройні формування шість разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював українські позиції з озброєння БМП, гранатометів різних систем та стрілецької зброї. Станом на 19 годину про втрати в штабі Операцій Об’єднаних сил не повідомляється».

3. «Першу зустріч президентів України та США обговорили телефоном Володимир Зеленський та віцепрезидент США Майк Пенс

Ведуча: Першу зустріч президентів України та Сполучених Штатів обговорили телефоном Володимир Зеленський та віцепрезидент США Майк Пенс. Про це нашим кореспондентам розповіла речниця Зеленського Юлія Мендель. Зустріч може відбутися під час засідання Генасамблеї ООН, яке розпочнеться 23 вересня в Нью-Йорку.

Юлія Мендель, прессекретарка президента України: Ця зустріч потрібна і є дуже важливою на персональному рівні, оскільки, коли зустрічаються президенти двох країн, то встановлюється певний контакт, розширюються можливості для співпраці. І як Володимир Зеленський уже зазначив, він очікує на те, що, можливо, не лише продовження програми безпекової допомоги Україні, а й те, що обсяги такої допомоги можуть зрости наступного року. За час війни на Донбасі Сполучені Штати Америки надали Україні вже майже півтора мільярди доларів на цю програму безпекової допомоги так звану».

4. «Росія готова підписати нову угоду про транзит газу територією України до Європи за європейськими правилами

Ведуча: Росія готова підписати нову угоду про транзит газу територією України до Європи за європейськими правилами. За словами міністра енергетики Олексія Оржеля саме цього на тристоронніх перемовинах в Брюсселі домагалася Україна. Про готовність укласти новий контракт сказав і міністр енергетики Росії Олександр Новак. Однак зазначив, якщо Україна не завершить усіх процедур, щоб працювати за європейським законодавством, вони пропонуватимуть короткостроковий контракт на транзит. Тривали переговори 40 хвилин, учасники домовилися продовжити їх через місяць».

(Ця інформація потребувала хоч мінімального бекґраунду.)

5. «Три казарми для військовослужбовців збудували в Теребовлі на Тернопільщині

Ведуча: Три казарми для військовослужбовців збудували і облаштували в Теребовлі на Тернопільщині. З державного бюджету витрачено майже 48 мільйонів гривень. Про це Суспільному повідомив начальник квартирно-експлуатаційного відділу Тернополя Валерій Маланчук. Бригадир будівельної компанії Олександр Думанський показав журналістам «Суспільного», як облаштовано житло для військових.

Олександр Думанський, бригадир будівельної компанії: Система блочна, дві кімнати направо-наліво, по 5 чоловік. Кожному є по шкафчику для одягу, шкафчик для особливих речей, стіл і п’ять крісел.

Ведуча: Заселять військових у гуртожитки після їхнього повернення з операції Об’єднаних сил, каже пресофіцер військової частини Юрій Кульпа.

Юрій Кульпа, пресофіцер військової частини: Відомо, що казарми уже здаються в експлуатацію, помаленьку вони перейдуть на баланс військової частини, як тільки особовий склад повернеться з району проведення операцій об’єднаних сил, ми одразу же їх радо зустрінем і запросимо до проживання у нових помешканнях».

6. «Ковалі із різних країн Європи з’їжджаються до Івано-Франківська показати власні роботи

Ведуча: Ковалі із різних країн Європи з’їжджаються до Івано-Франківська. Показати власні роботи, попрацювати з металом уночі та створити щось спільне. Місто вперше приймає асамблею “Кільця ковальських міст Європи”, хоча саме в ній 10 років. Звідки приїхали майстри та що куватимуть разом, знає наша кореспондентка.

Кореспондентка: Ярослав Паньків ковальством займається ще з 2001 року. Це ремесло, каже, завжди вабило.

Ярослав Паньків, коваль: Наша робота багатьом подобається. Но багато людей не розуміють, що це дуже важка робота, кропітка робота, зрештою — шкідлива робота. Якщо людина не буде любити той шмат металу, то ніхто не буде його рести.

Кореспондентка: Ковалі привозять в палац Потоцьких елементи цьогорічної тематики кування, до якої повинні долучитися всі учасники. Говорить Сергій Полуботько, голова громадської організації “Свято ковалів”.

Сергій Полуботько, голова громадської організації “Свято ковалів”: Ми придумали для ковальської секції виконати лавочку дружби, вона так саме в формі кільця, як кільце ковальських міст. На ній розташовані 18 колон, що символізують 18 міст-учасників. І будемо просити гостей зробити від свого міста якійсь елемент, який на кулоні буде закріплений. Визначено місце — це буде парк Шевченка, і в суботу ми її там встановимо і відкриємо.

Кореспондентка: Про цьогорічних учасників та мету асамблеї розповідає один із співорганізаторів. Говорить Володимир Гайдар.

Володимир Гайдар, співорганізатор заходу: Кожна гільдія ковальська везе свої новинки. Будуть із Нідерландів, з Німеччини, з Австрії, з Бельгії. З України є ще одне місто, яке є в кільці ковальських міст Європи, це Донецьк.

Кореспондентка: Також на ковальській секції організована виставка-продаж ковальських робіт».

7. «У Херсоні готуються до міжнародному маршу за клімат

Ведуча: До міжнародного маршу за клімат в Україні, який відбудеться 20 вересня, готуються в Херсоні.

Кореспондентка: На плакаті Дениса і Євгена зображені руки, які тримають природу. Хлопці навчаються на факультеті біології, екології та географії Державного університету і тому говорять, не можуть не підтримати акцію.

Учасник акції: В наших руках природа, ми в ній живемо, ми розпоряджаємось, якою їй бути, допомагати їй чи все ж таки руйнувати її. Тому наш слоган “Все в наших руках”.

Кореспондентка: Намалювати плакат для екологічного маршу до Ботанічного саду прийшли 22 студенти Херсонського державного університету. З одного боку, як має виглядати земля, з іншого — що буде, якщо відбуватиметься потепління клімату, намалювали Тетяна Волошина і Валерій Димов.

Тетяна Волошина, учасниця акції: Ця проблема є дуже актуальною для XXI століття. Адже ми знаємо, що наш клімат тобто температура з кожним роком збільшується на 1-2 градуси, що може стати загрозою для нашого життя.

Кореспондентка: Матеріали, ватман та фарби, говорить менеджерка благодійної організації “Інше” Ольга Чебукіна, учасникам надали організатори.

Ольга Чебукіна, менеджерка благодійної організації «Інше»: Ми запрошували всіх бажаючих, хто хоче долучитись до маршу. Я думаю, що це дуже чудово, тому що всі перезнайомляться. І на майбутнє організуються такі невеликі громади, які будуть разом міняти цей світ на краще. Це дуже важлива тематика, ми забуваєм про те, що ми живемо на цій планеті, і ми її руйнуємо, а нам ще тут потрібно жити. Як міняється швидко клімат дуже бентежить це, насторожує, і хочеться якось це зупинити своїми силами».

Випуск о 21:00

1. «Поліція перевіряє анонімну інформацію про замінування низки об’єктів у столиці

Ведуча: Поліція перевіряє анонімну інформацію про замінування 11 дитячих садочків, 8 медичних закладів, 20 житлових будинків, столичних мостів, однієї дипломатичної і 7 держустанов, також ТРЦ. Про це повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало. Він пояснив, що зважаючи на час пік і велике скупчення транспортних засобів, поліція з кінологами проводить перевірку на мостах без зупинки дорожнього руху. За словами речника Нацполіції, текст повідомлення про замінування подібний до тих, які правоохоронці отримували раніше і перевіркою не підтверджувалися. Наразі кіберполіція працює над встановленням адресата, який надіслав лист про замінування. Пізніше в МВС уточнили, що після проведення перевірки події буде дана правова кваліфікація».

2. «В Університеті внутрішніх справ Харкова презентували додаток, який блокує інтернет-магазини з продажу наркотиків

Ведуча: В Університеті внутрішніх справ Харкова презентували додаток, який блокує інтернет-магазини з продажу наркотиків. На створення програми пішло 3 місяці, говорить один з авторів ідеї В’ячеслав Марков. Він декан факультету кіберполіції в університеті.

Кореспондентка: До чат-боту користувачі можуть додати адреси ймовірних точок продажу. Після адміністратор розглядає скаргу та блокує посилання. Чат-бот “Стоп, наркотик” — частина міської програми з протидії поширення наркоманії “Чисте місто”. Додаток 3 місяці розробляли кіберполіцейські та працівники університету внутрішніх справ, каже викладач навчального закладу Олексій Рвачов.

Олексій Рвачов, викладач університету: Вдруг якийсь не дуже добрий користувач схоче скористатися нашим чатом, для того, щоби блокувати нормальні чати. І модератор перевіряє — чи дійсно це інтернет-крамниця, яка продає наркотики, і тоді надсилається, вже додається до бази, щоб інші користувачі блокували.

Кореспондентка: Від початку року в Україні правоохоронці зафіксували 255 випадків поширення наркотиків через інтернет, розповідає декан факультету кіберполіції В’ячеслав Марков.

В’ячеслав Марков, декан факультету кіберполіції: 90 % наркоадрес, якщо вам відомо, знаходяться в месенджері Телеграм. Це пов'язано з тим, що інформація, яка там знаходиться, проходить певне шифрування. У зв'язку з цим злочинці користуються телеграмом. І ми їх будемо блокувати, тобто ми запускаємо наступний етап, ми не просто будемо стирати їх тільки на стінках, ми їх блокуватимемо в інтернеті.

Кореспондентка: Декан каже, на створення боту коштів не витрачали, за сьогодні у ньому зареєструвалися близько 1000 користувачів».

(Порушення стандарту повноти інформації — велика кількість непояснених термінів, яких значна частина аудиторії не знає — «чат», «бот», «месенджер» тощо.)

3. «Фокусна тема цьогорічного Форуму видавців, що почався у Львові, “Відшукування причетного”

Ведуча: Фокусна тема цьогорічного Форуму видавців, що почався у Львові, “Відшукування причетного” — назва одного із віршів українського поета Грицька Чубая. Розповідає прессекретарка форуму Марія Кравченко.

Марія Кравченко, прессекретарка Форуму видавців: Кожен бажаючий міг зняти коротке відео від 3 до 10 хвилин зі своєю інтерпретацією бачення текстів Грицька Чубая. Це може бути поеми як українською, так і англійською мовою. В нас вже є імена 10 фіналістів, які в неділю 22 вересня почують одне ім'я переможця, який обирається членами журі».

Випуск о 22:00

1. «Росія готова підписати нову угоду про транзит газу територією України до Європи за європейськими правилами

Ведуча: Росія готова підписати нову угоду про транзит газу територією України до Європи за європейськими правилами. За словами міністра енергетики Олексія Оржеля, саме цього на тристоронніх перемовинах в Брюсселі вимагала Україна. Про готовність укласти новий контракт сказав і міністр енергетики Росії Олександр Новак. Однак зазначив, якщо Україна не завершить усіх процедур, щоб працювати за європейським законодавством, вони пропонуватимуть короткостроковий контракт на транзит. Тривали переговори 40 хвилин, учасники домовилися продовжити їх через місяць. Чому Україна наполягає на підписанні довгострокового контракту, а Росія зацікавлена у короткостроковому, суспільному прокоментував експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.

Кореспондентка: Транзитний контракт з російським “Газпромом” уклали у 2009 на 10 років. На такий саме термін Україна хоче укласти нову угоду. У “Нафтогазі” очікують, що вона передбачатиме мінімальний обсяг транзиту до 60 мільярдів кубометрів на рік з можливістю збільшити його ще на 30 мільярдів. За перше півріччя 2019 Україна транспортувала понад 45 мільярдів кубів російського газу. За весь 2018-й майже 87 мільярдів. Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський сумнівається, що сторони домовляться щодо більшого обсягу транзиту.

Валентин Землянський, експерт з енергетичних питань: Я думаю, що не буде 60 мільярдів кубічних метрів на рік, тобто нам не вдасться вийти на цю цифру, але щонайменше на 40 мільярдів, от реально технічно, не наші забаганки, а реальні обсяги, які можуть бути, проходити через українську територію, можливо досягти. Питання часу, наскільки термін буде контракту, ну, я думаю, що 5 років — це було б достатньо цікаво для України. Тобто рік — це малувато, 10 — на це Росія точно не погодиться.

Кореспондентка: Росія зацікавлена укласти транзитний контракт на короткий термін, оскільки сподівається якнайшвидше добудувати газопроводи “Північний потік — 2” і “Турецький потік” та постачати свій газ в Європу в обхід України. На сьогодні “Північний потік — 2” готовий на 70 %. Раніше керівник “Нафтогазу” Олексій Коболєв припустив, що Росія після появи в Україні незалежного оператора української газотранспортної системи спробує взагалі відмовитися від контракту. Створити оператора, який працюватиме за європейськими правилами, Україна зобов’язалась перед європейським енергетичним товариством. Рік тому Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу “Нафтогазу” щодо компенсації недопоставки “Газпромом” погоджених обсягів газу для транзиту. Це понад 2,5 мільярди доларів. Крім того, Україна подала позов на 12 мільярдів доларів, як компенсацію за прискорену амортизацію української ГТС, якщо транзит припинять. Щороку Україна отримує від транзиту російського газу до Європи 3 мільярди доларів. Утім, як раніше сказав голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв, цей транзит важливий і для безпеки України. Прибравши його, Росія може вдатися до повноцінної агресії, вважає Коболєв».

(У матеріалі немає пояснення щодо компетентності експерта Землянського в енергетичних питаннях.)

2. «Легковий автомобіль “БМВ” сьогодні поповнив експозицію виставки “Український схід”

Ведуча: Легковий автомобіль “БМВ”, який бориспільські волонтери восени 14-го передали військовослужбовцям 93 окремої механізованої бригади, сьогодні поповнив експозицію виставки “Український схід”, розгорнутої в Національному музеї історії України в Другій світовій війні. Автівку до музею привезли на машині з причепом волонтери зі сходу, щоб не згнила десь на звалищі, сказав волонтер Сергій Листопад.

Кореспондентка: На майданчику просто неба біля брами Печерської фортеці, біля розбитих бойових машин, внаслідок війни на Донбасі і новенького БТР-а, переданого до музею “Укроборонпромом”, представлено “БМВ”-універсал. На дверцятах водія напис “Адам”, це позивний старшого солдата Анатолія Гладського, який їздив на цій машині.

Анатолій Гладський, старший солдат: Вона імено для мене біла привезена. Я прийшов туда з Майдана і з Майдана мої друзі, вони привезли в дуже хорошому стані. Помилки були різні, все ми своїми руками робили.

Кореспондентка: Кулі потрапляли в неї?

Анатолій Гладський, старший солдат: Ні, осколки, там, було таке.

Кореспондентка: Камуфльоване авто придбали волонтери для військовослужбовців 93-ї бригади восени 2014-го. На той час одна з рот бригади базувалась поблизу Донецького аеропорту. І цей автомобіль був єдиним транспортом для бійців у небезпечній зоні, він рятував життя воїнів, коли вивозив поранених із передової. Ним підвозили боєприпаси під час бою, говорить Анатолій Гладський.

Анатолій Гладський, старший солдат: Бойові машини великі, БМП, танки, туди їхати могли тільки в бойовій ситуації. Ця машина камуфльована привозила продукти, воду, підвозила ранених.

Кореспондентка: Автомашину використовували до 2016 року. Потім у неї зламався двигун, розповів волонтер Сергій Листопад, за ініціативи якого БМВ привезли до музею.

Сергій Листопад, волонтер: Ми її транспортували з Пєсок. Найсмішніше, що це була перша ротація бригади, коли їх вивозили машиною. Вона зупинилася за день до того, як бригада виходила взимку 2016 року.

Кореспондентка: Автівка поповнила експозицію музейного проєкту “Український схід”, який складається з розповідей і артефактів про участь різних військових формувань, добровольчих батальйонів в бойових діях на сході України, починаючи з 14-го року. Говорить заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Любов Лєгасова.

Любой Лєгасова, заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні: Це уже став музейний предмет, машина, це артефакт, котрий потрібно збирати, зберігати, а подалі розповідати через них про тих людей, хто сьогодні, не шкодуючи життя, відстоює незалежність України.

Кореспондентка: Як сказала Любов Лєгасова, у музейному проєкті “Український схід” представлено майже 10 тисяч експонатів, доправлених зі сходу з російсько-української війни».

У випусках за 19 вересня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Суд відпустив екс«регіонала» Олександра Єфремова з-під домашнього арешту.

НБУ повідомив про вилучення з обігу монет номіналом у 1, 2 та 5 копійок з 1 жовтня.

20 вересня (п’ятниця):

Випуск о 18:00

1. «Псевдомінеру Олексію Бельку обрали запобіжний захід

Ведуча: Тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави у 288 тисяч гривень — такий запобіжний захід обрали Олексію Бельку, який в середу погрожував підірвати столичний Міст метро. Раніше Белько попросив вибачення у всіх, кому завдав шкоди, та заявив, що не приймав наркотиків. На поруки його просили відпустити міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, нардеп Яна Зінкевич та командир спецпідрозділу “Корд” Микола Путій. Нагадаю, інформація про замінування надійшла до поліції в середу близько 16. Чоловік у Києві перекрив рух на мосту метро і погрожував підірвати його та кілька державних установ. Рух мостом був перекритий майже 5 годин, не працювали кілька станцій підземки. У спецоперації, яка тривала 4 години, взяли участь 300 правоохоронців: зокрема поліція діалогу, спецпризначенці, рятувальники, гвардійці та водна поліція. Також залучили бронетехніку і квадрокоптери. В один із дронів чоловік поцілив зі своєї зброї. Зрештою чоловік здався, його затримали. Вибухівки на мосту правоохоронці не знайшли».

2. «Депутати отримали проєкт держбюджету-2020

Ведуча: Майже третина державних коштів наступного року піде на виплату боргів, про це повідомила міністр фінансів Оксана Маркарова, представляючи проєкт бюджету у Верховній Раді. Долар заклали на рівні 28 гривень, мінімальна зарплата має зрости на 550 гривень і це буде 4723 гривні. Розповіла Маркарова й про інші видатки.

Оксана Маркарова, міністр фінансів: В цьому бюджеті на національну безпеку і оборону закладено 245 млрд гривень, причому постатейно розподілено, це 5,4 % до ВВП. На освіту заплановано загальну суму в 136,4 мільярдів. Це закладено фінансування і на освітню субвенцію, і на фінансування нової школи. Охорона здоров’я — 108 млрд гривень, це більше, ніж в 19 році, повністю закладено і первинну медицину, і реіндексацію вартості ліків, і екстрену медицину, і старт вторинної медицини з 1 квітня.

Ведуча: У бюджеті наступного року на освіту попередньо передбачено майже на 11 млрд. більше, ніж у цьогорічному кошторисі. На охорону здоров’я сума зросте на понад 13 мільярдів. Водночас депутати кажуть про урізання виплат на культурну сферу. Держбюджет передбачає зменшення фінансування Малої академії наук та Інституту книги, каже депутат від партії “Європейська солідарність” Микола Княжицький.

Микола Княжицький, депутат від партії “Європейська солідарність”: На Малу академію наук зменшене фінансування на 27 мільйонів гривень, я не розумію, чому, це не такі великі гроші. Ті Малі академії наук є по всій Україні, вони фінансуються місцевими бюджетами, але з центрального бюджету діти можуть їхати на олімпіади і конференції за кордон, отримувати спеціальне навчання. Все це зменшено і викреслено з бюджету. Натомість 26 мільярдів виділяється на Раду національної безпеки і оборони. Головою Ради національної безпеки і оборони є Президент України. Тобто, це кошти, які по суті поступають в його персональне і особисте розпорядження.

Ведуча: На культуру і інформаційну сферу в бюджет попередньо заклали 8,5 мільярдів, майже четверта частина цих грошей, 2 мільярди — для Суспільного мовлення, до складу якого входить і “Українське радіо”. Це 0,2 % від річного бюджету, який має бути за законом. Торік, нагадаю, уряд так само пропонував передбачену законом суму, а депутати в парламенті зменшили її майже вдвічі».

3. «Україна долучилася до кліматичних страйків, що проходять по всьому світу

Ведуча: Україна долучилася до кліматичних страйків, що проходять по всьому світу. Мета маршу — закликати уряди країн до виконання своїх зобов’язань в рамках міжнародної кліматичної угоди та реалізувати дієву кліматичну політику в усіх державах. Такий захід відбувся і в Полтаві.

Кореспондентка: Об 11:30 біля Білої альтанки у Полтаві збираються учасники міжнародного маршу за клімат. Сюди вони приходять із плакатами та табличками на екологічну тематику. На них написи, малюнки тварин та рослин. Разом із однокласниками на марш прийшла Анастасія Твердоступ.

Анастасія Твердоступ, учасниця акції: Я вважаю, що це корисно, і до цього повинен бути залучений кожен, тому що наша планета дуже страждає від глобального потепління та різних забруднень. Ми самі малювали плакати. Зараз білі ведмеді дуже страждають від глобального потепління. Їм нічого їсти, вони дуже худнуть та вмирають. І це дійсно глобальна проблема, і ми вирішили зобразити це на папері.

Кореспондентка: До акції долучилася полтавка Катерина Літкевич. Перед заходом, каже, ознайомлювалась із вимогами маршу.

Катерина Літкевич, учасниця акції: Вимоги міжнародного кліматичного маршу в Україні — це, по-перше, повний перехід на відновлювані джерела енергії до 2050 року. По-друге, це повна відмова від одноразового пластику. По-третє, це відмова від викопних палив. Також це розвиток велоінфраструктури і громадського електротранспорту. У нас у сім’ї дві машини, але я агітую батьків якомога менше використовувати автомобілі, якщо потрібно подолати невелику відстань, то краще пройти її пішки. Якщо вже треба кудись їхати, тоді вже так, але взагалі це й корисно, і для планети також корисно.

Кореспондентка: Близько 12:30 учасники маршу вирушають від Білої альтанки до міської ради.

Скандування учасників: Моя хата не з краю, коли планета палає.

Мілана Горбаньова, учасниця акції: Це марш за клімат, який має змінити щось на нашій планеті. Можливо, якщо люди побачать марш, наші дії, вони доєднаються до нас, можливо, їм стане цікаво, вони будуть занепокоєні станом планети і щось робитимуть для її збереження.

Кореспондентка: За словами Мілани Горбаньової, такий марш у Полтаві організували вперше. Як повідомила Суспільному інспекторка полтавського відділу поліції Анна Крамаренко, до нього долучилися близько 50 людей».

Випуск о 19:00

1. «Проєкт бюджету на наступний рік презентували у Верховній Раді

Ведуча: Майже півтори тисячі друкованих сторінок — проєкт бюджету на наступний рік роздали народним депутатам. Сьогодні в парламенті його презентувала міністр фінансів. Розказала про заплановане збільшення мінімальної зарплати та очікуваний курс долара.

Олексій Гончаренко, народний депутат з фракції “Європейська солідарність”: Поки не пізно — схаменіться. Внесіть нормальний бюджет, де є підтримка села, де є підтримка освітян, всього того, чого ви сьогодні позбавляєте країну. Ганьба!

Кореспондентка: Так оцінює проєкт бюджету на наступний рік народний депутат Олексій Гончаренко. Документ в парламенті представляє міністр фінансів.

Оксана Маркарова, міністр фінансів: Тут бюджет базується на реальному зростанні ВВП в 3,3 % і тих макроекономічних показниках і тих соціальних стандартах, які затверджені ще попереднім Кабміном в травні місяці. Ми задекларували амбітну мету — зростання в 5–7 % щорічно. Це дуже амбітна мета і вона досяжна. І насправді найголовніше, що це найправильніший спосіб боротьби з бідністю.

Кореспондентка: Окрім такого показника ВВП, у бюджеті йдеться зокрема про таке: долар на рівні 28 гривень, мінімальна зарплата має зрости на 550 гривень, і це буде 4723 гривні. Більше на 34 мільярди порівняно з цим роком хочуть дати на безпеку і оборону, а саме 245 мільярдів. 108 мільярдів гривень отримає медицина, це на 13 мільярдів більше. 74,5 мільярди планують витратити на дороги. На культуру, на інформаційну сферу у бюджет попередньо заклали 8,5 мільярдів. Майже четверта частина цих грошей, 2 мільярди — для Суспільного мовлення. Це 0,2 % річного бюджету, який має бути за законом. Торік уряд так само пропонував передбачену законом суму, а депутати в парламенті зменшили її майже вдвічі. Депутат від партії “Голос” Володимир Цабаль, за освітою економіст, каже, законопроєкт має як сильні, так і слабкі сторони.

Володимир Цабаль, депутат з фракції “Голос”: В цілому дуже зважений бюджет. Дефіцит падає, що це означає — що українці будуть більше за свій рахунок жити, а не за рахунок запозичень. Не сподобалась насправді одна річ, це те, що коли дивишся на частину програм бюджетних, вони просто скопійовані з минулого року.

Кореспондентка: Партійці від “Слуги народу” поки не визначились, які саме правки подаватимуть. Тепер до 1 жовтня парламентарі мають розглянути проєкт бюджету у комітетах та фракціях, подати пропозиції до документу. Потім не пізніше ніж 20 жовтня проєкт бюджету мають прийняти у першому читанні . Не пізніше ніж 1 грудня — у цілому».

2. «Подання на призначення нового складу ЦВК не надійшло цього тижня до парламенту від президента

Ведуча: Подання на призначення нового складу центральної виборчої комісії так і не надійшло до парламенту від президента Володимира Зеленського цього тижня. Нагадаю, минулої п’ятниці Верховна Рада достроково припинила повноваження Центрвиборчкому. Відповідно до закону, глава держави мав запропонувати депутатам новий склад ЦВК не пізніше середи 18 вересня.

Кореспондентка: Коли парламент призначить новий склад ЦВК? Із початку тижня у парламентських кулуарах журналісти намагаються з’ясувати відповідь на це запитання у народних обранців. Представники пропрезидентської політсили розповідали, на фракції це питання не обговорювали. Чекаємо подання від президента, каже голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу”: Парламент нічого не порушує. Парламент чекає пропозиції від офісу Президента і потім буде голосувати.

Кореспондентка: Відповідно до закону про ЦВК, подання про призначення нового складу комісії мало надійти від Президента 18 вересня. “Опозиційна платформа — За життя” своїх кандидатів запропонувала, каже представник цієї фракції Юрій Павленко.

Юрій Павленко, народний депутат з фракції “Опозиційна платформа — за життя”: Вчасно подала кандидатури: це пан Дубовик і пан Юрій Мірошниченко.

Кореспондентка: Дві кандидатури на посади у Центральній виборчій комісії подала “Європейська солідарність”, по одній кандидатурі — фракції “Батьківщина” та “Голос”. Фракція “Слуга народу” подала 12 кандидатур, розповів перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко. Прізвищ не назвав. Комісія повинна працювати не лише під час виборчих кампаній, каже Ярослав Юрчишин з фракції “Голос”, відсутність ЦВК, за його словами, блокує підготовку до виборів.

Ярослав Юрчишин, народний депутат з фракції “Голос”: Немає Центральної виборчої комісії, тобто нема кому проводити вибори. Зараз в 55 об’єднаних територіальних громадах це питання стоїть надзвичайно гостро. Ми втрачаємо на проведення будь-яких виборчих процесів півмісяця.

Кореспондентка: Призначення нового складу Центрвиборчкому відбувається кулуарно, так відреагував на дискусію голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Олексій Кошель, голова Комітету виборців України: Ні експерти, ані громадськість не мали можливості ознайомитись з інформацією про кандидатів, не мали можливості заслухати їх інформацію. Тому дуже важливо, щоб під час розгляду кандидатур у Верховній Раді кожен із кандидатів зміг сказати про своє бачення.

Кореспондентка: З’ясувати, коли президент передасть парламенту подання на призначення нового складу ЦВК, кореспондентам Суспільного наразі не вдалося. Його речниця Юлія Мендель пообіцяла коментар пізніше. Наступного разу депутати зберуться у сесійній залі на початку жовтня, і тоді представники більшості обіцяють проголосувати за новий склад Центрвиборчкому. Нагадаю, Верховна Рада 13 вересня звільнила весь склад комісії, “за” проголосували 341 депутат. Не підтримали таке рішення “Голос” та “Європейська солідарність”».

3. «Нинішні обсяги газу в українських підземних сховищах перевищують торішні

Ведуча: Нинішні обсяги газу в українських підземних сховищах перевищують торішні, про це сьогодні журналістам у Києві розповів міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. За його словами, до початку опалювального сезону для стабільного проходження зими Україна планує збільшити запаси газу до 21 мільярда кубометрів.

Олексій Оржель, міністр енергетики та захисту довкілля: Ніж минулі обсяги, вже більше, ніж на 4 мільярди, у нас 19,6 кубів в підземних газосховищах. Планується, що на початок опалювального сезону у нас вже може бути 21 мільярд кубометрів газу, для того, щоб Україна пройшла стабільно осінньо-зимовий опалювальний період.

Ведуча: Раніше голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв повідомляв, що для нормального проходження зими необхідно накопичити близько 20 мільярдів кубометрів газу».

Випуск о 20:00

1. «Троє військових дістали поранення на Донбасі

Ведуча: Впродовж доби троє українських військових дістали поранення в зоні проведення Операцій об’єднаних сил, йдеться у вечірньому зведенні пресцентру ООС. За інформацією, противник 10 разів порушив режим припинення вогню. Ворог обстрілював позиції наших військових з гранатометів різних систем та стрілецької зброї поблизу Новотроїцького, Новогнатівки, Красногор’ївки, Мар’їнки, Кримського та Південного».

2. «Проти продажу землі іноземцям сьогодні протестували аграрії у кількох областях України

Ведуча: Проти продажу землі іноземцям сьогодні протестували аграрії у кількох областях, зокрема: у Львівській, Харківській, Хмельницькій, Кіровоградській. Херсонці вийшли на трасу поблизу Нової Каховки.

Кореспондент: Протестувальники вийшли із плакатами, на яких були гасла проти продажу землі іноземцям. Голова Всеукраїнської аграрної ради у Херсонській області Володимир Хвостов, який виступив організатором акції, говорить, що він вивчив досвід інших країн світу у цьому питанні.

Володимир Хвостов, організатор акції: Чому опасаємся ми іноземців і ми на своїх плакатах на сьогоднішній день написали «Ні продажам іноземцям». Тому що є сумний досвід вже певних країн світу, насамперед Прибалтики, які були з нами в Радянському Союзі. Ми були у них. Це сумна вже статистика, яка каже про те, що країна є, людей немає, працювати нема кому, тому що люди від’їжджають. Земля попала в руки іноземців.

Кореспондент: Петро Скринчан працює у фермерському господарстві, приїхав з Великоолександрівського району.

Петро Скричан, учасник акції: Продадуть землю — залишимося без роботи. Як жити народу? Це природно, всім зрозуміло.

Кореспондент: Дмитро Бугра приїхав з Чеплинського району, говорить, що раніше не міг купити землю, а зараз її хочуть продати іноземцям.

Дмитро Бугра, учасник акції: Не давали продавати українцям. А іноземцям дають. Ми прийшли за свою землю.

Кореспондент: З Дмитром на акцію приїхав Юрій Дубовка. Вони разом працюють у фермерському господарстві.

Юрій Дубовка, учасник акції: Я вважаю, що повинні купувати тільки українці, в кого є бажання продавать. Я ж думаю, не всім будуть продавать землю. Є такі, що залишиться в оренді.

Кореспондент: Голова всеукраїнської аграрної ради у Херсонської області Володимир Хвостов розповідає, що на акцію приїхали представники малого та середнього агробізнесу з усіх районів області.

Володимир Хвостов, організатор акції: Є представники і фермера мелкого, і людей, у яких є 1000-2000 гектар, тому ці люди переживають. Ми готові до рішучих дій. Якщо ми не будем почуті, то ми плануємо похід, як робиться в цивілізованих странах, похід будемо робити на Київ до влади, щоб нас почули.

Кореспондент: За даними правоохоронців, які повідомила нам речниця Нацполіції в області Ірина Отаманенко, в акції взяли участь три сотні людей, було задіяно 70 сільгоспмашин і легкових авто. Порушень не було».

3. «Іноземці матимуть право лише успадковувати земельні паї, купувати сільськогосподарські землі зможуть українські громадяни та вітчизняні компанії, територіальні громади та держава — законопроєкт

Ведуча: Іноземці матимуть право лише успадковувати земельні паї, купувати сільськогосподарські землі зможуть українські громадяни та вітчизняні компанії, територіальні громади та держава. Про це йдеться в урядовому законопроєкті про ринок землі, який напрацювало і оприлюднило профільне міністерство. Загалом, як розповів на брифінгу міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, для запуску прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні потрібно зрозуміти, хто контролює ці землі, і хто є їхніми кінцевими власниками.

Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства: Ми будемо створювати систему моніторингу. Це насправді не питання іноземних чи не іноземних грошей, це питання того, чи ці гроші працюють на розвиток України чи вони працюють на шкоду Україні. Інколи українські гроші або іноземні працюють на користь України, а інколи проти. Потрібно не піддаватися на ці маніпуляції, а говорити по суті. Ми не запускаємо обіг землі, він є. Ми виводимо обіг землі з “тіні”, ми створюємо рівні правила ігри, тому що українець сьогодні простий не має доступу до цього “тіньового” обігу землі. Ми хочемо, щоб він став прозорим.

Ведуча: Раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив, що ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні запрацює 1 жовтня наступного року. Президент Володимир Зеленський доручив парламенту до 1 грудня цього року ухвалити законопроєкт, який регулюватиме вільний продаж землі в Україні. Нагадаю, з 2001 року в Україні діє мораторій на продаж сільгоспземель».

4. «Таблички, надруковані шрифтом Брайля, з’явилися в музеї Шевченка в Каневі на Черкащині

Ведуча: 53 таблички, надруковані шрифтом Брайля, з’явилися в музеї Шевченка в Каневі на Черкащині. Серед них і вірш “Заповіт”, про це Суспільному повідомив директор закладу Мар’ян Піняк. За його словами, встановити їх запропонував дизайнер із Києва Дмитро Ліховий, це його випускний проєкт.

Кореспондентка: Канівчанин Костянтин Ніколенко втратив зір у 21 рік. Каже, відтоді відвідував музей Шевченка заради дружини.

Костянтин Ніколенко, відвідувач музею: У дружини брат у хорі Верьовки, і вони постійно приїздять, мені гріх тут не бувати.

Кореспондентка: Костянтин додає, тепер з’явилася ще одна нагода бувати тут частіше: у закладі встановили таблички, надруковані шрифтом Брайля.

Костянтин Ніколенко, відвідувач музею: Є відсоток людей, досить великий по Україні, які не знають комп’ютерних технологій, і для них це знахідка. Вони дуже гарно володіють, це єдиний спосіб спілкування їхній зі світом.

Кореспондентка: Музей став доступнішим для людей з інвалідністю, говорить науковий співробітник Національного заповідника Лариса Миколенко.

Лариса Миколенко, науковий співробітник Національного заповідника: Цього не було раніше. Вони можуть піднятися і до експозицій, для цього є ліфт, для цього є спеціальні пандуси.

Кореспондентка: Ініціатором створення табличок із віршами поета, які надруковані шрифтом Брайля, став Дмитро Ліховий. Чоловік родом з Канева. Нині проживає у Києві. проєкт втілював власним коштом. Консультувався із представниками товариства сліпих. Працівники ж Канівського музею Шевченка допомогли з підбіркою текстів. Протягом місяця на території музею було встановлено 50 спеціальних табличок, іще три — в середині приміщення. Серед них «Заповіт» Тараса Шевченка. За словами першого заступника директора музею Ігоря Ліхового, у світі відомо понад 170 перекладів цього твору мовами різних народів. У Канівському музеї представлено 130.

Ігор Ліховий, перший заступник директора музею: Кожен має розуміти, тут китайською мовою, англійською, корейською чи будь-якою іншою мовою, тепер з’явився цей.

Кореспондентка: Таблички виконані у жовтому кольорі. Це — всесвітній код для людей із вадами зору. Незрячі зі здатністю до світловідчуття, говорить Ігор Ліховий, знають, що яскрава жовта пляма — це місце для комунікації».

Випуск о 21:00

1. «Двоє людей отримали травми внаслідок наїзду водійкою в натовп людей в Одесі

Ведуча: Двоє людей отримали травми внаслідок наїзду водійкою в натовп людей в Одесі. Інцидент стався близько 17 години на вулиці Корольова неподалік ринку “Південний”. За словами прессекретарки обласного головного управління Нацполіції Любові Гордієвської, машина в’їхала в людей, коли ті перекривали проїжджу частину, а саме на пішохідному переході. Це був санкціонований з поліцією мітинг проти забудови території колишнього дитсадку. Травмованих доставлено до лікарень, водійку, яка скоїла наїзд, затримала поліція. Чому вона скоїла наїзд, у поліції не повідомили, із жінкою зараз працюють слідчі. Попередньо поліція кваліфікувала дії кермувальниці за статтею Кримінального кодексу “Порушення вимог правил дорожнього руху”».

2. «Прокуратура Луцького гарнізону розпочала кримінальне провадження через нічну пожежу у військовому шпиталі

Ведуча: Прокуратура Луцького гарнізону розпочала кримінальне провадження через нічну пожежу у військовому шпиталі. Стаття — умисне знищення та пошкодження майна шляхом підпалу або іншим небезпечним способом. Дві основні версії займання — підпал або замикання дротів, сказав військовий прокурор Євген Давидов. Пожежа сталася вночі, на момент займання там було 80 пацієнтів, семеро в тяжкому стані. Крім того, на зміні було 11 медиків. Евакуацію людей проводили рятувальники, медики, поліцейські, а допомагали місцеві таксисти. Дах шпиталю вигорів ущент, а горішній поверх залило водою. 18 пацієнтів перевели до обласної клінічної лікарні, шестеро — в госпіталь ветеранів війни, ще 21 людина в міській лікарні Луцька.

Кореспондент: Наталя Корець — військова 39 зенітного ракетного полку. В госпіталі вчора перенесла операцію на нозі. Цієї ночі її разом з 20 іншими пацієнтами військового шпиталю евакуювали до міської лікарні Луцька. Розповідає, коли почалась пожежа, почула сильний тріск.

Наталя Корець, пацієнтка шпиталю: В 2 часа ночі почалися якби взрив. Всі подумали, що це салют. Потім дим, і з криши пішов вогонь. Почали кричати: “Пожежа”, документи хватали, хто в чому, хто як, лежачих почали виносити.

Кореспондент: Лучанин Віктор Дудчак, ветеран військової служби, каже, в момент займання він не спав.

Віктор Дудчак, пацієнт шпиталю: Дуже старий госпіталь, а що могло статися, не знаю. Багато хто каже, що електрика, але ми виходили, то вікна горіли, електрика працювала.

Кореспондент: Андрій Тимовський, військовий 14 бригади з Хмельницького, у госпіталі позавчора переніс операцію на нозі. З клінічної лікарні Луцька його переводять до Львівського військового шпиталю.

Андрій Тимовський, пацієнт шпиталю: Забігла медсестра і почала будити. Сразу речі там деякі закинув та й всьо — пішов.

Кореспондент: Зі слів заступника директора міської клінічної лікарні Володимира Шандибіла, ліками пацієнти, переведені з військового госпіталю, забезпечені.

Володимир Шандибіл, заступника директора міської клінічної лікарні: Всі пацієнти в стабільному стані, була, як кажуть, надана відповідна допомога, проводиться лікування згідно профілю. Значить, частина військовослужбовців, які є вже погодження з військовими, будуть на протязі цих двох днів переведені в інші військові госпіталі. Всі решта військові пенсіонери, які, як кажуть, цивільні, будуть лікування закінчувати в нашому закладі».

3. «Уряд допускає пряму купівлю російського газу у “Газпрому” лише на ринкових умовах

Ведуча: Уряд допускає пряму купівлю російського газу у “Газпрому” лише на ринкових умовах. Про це сказав міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель під час пресконференції в Києві. За його словами, напередодні в Брюсселі під час тристоронніх переговорів Росія порушувала питання про відновлення прямого постачання газу з Росії в Україну.

Олексій Оржель, міністр енергетики та захисту навколишнього середовища: Російська сторона підіймала питання щодо прямої поставки, і ми дійшли згоди, що подальша розмова, в рамках консультації, має ґрунтуватися на ринкових засадах, тобто ціна має бути дійсно ринковою. Виходячи з тих трендів, які є на європейському ринку і напряму логічно пов’язане.

Ведуча: Зазначу, що Україна не купує газ напряму у Росії з 25 листопада 2015 року».

4. «Україна долучилася до міжнародної акції марш за клімат

Ведуча: Україна долучилася до міжнародної акції марш за клімат. Мета маршу — закликати уряди країн до виконання своїх зобов’язань в рамках міжнародної кліматичної угоди та реалізувати дієву кліматичну політику в усіх державах. У центрі Києва люди прийшли з різноманітними плакатами, які закликають відмовитись від пластику, перейти на сонячну енергетику та не користуватись паливом, яке забруднює повітря. Свої вимоги вони скандували і перед Офісом президента на Банковій. Подібні акції відбулися у Запоріжжі, Львові, Одесі, Бахмуті та Полтаві і інших містах в Україні».

Випуск о 22:00

1. «Дніпровський суд Києва відмовився передати на поруки Олексія Белька

Ведуча: Дніпровський суд Києва відмовився передати на поруки Олексія Белька, це колишній військовий, який у середу погрожував підірвати міст у столиці. Його поручителями зголосилися бути троє людей, зокрема народний депутат. Чому прокурор вимагав для Белька ізолятор.

Кореспондентка: 60 діб під вартою або застава у 288 тисяч — таке рішення оголосила суддя Дніпровського райсуду Києва Юлія Іваніна. Таким чином вона частково підтримала клопотання прокурора. Той вимагав тримання під вартою без можливості внесення застави. За словами прокурора, шанси на внесення застави у Белька чималі, взяти підозрюваного на поруки хотіли нардеп Яна Зінкевич та командир спецпідрозділу “КОРД” Микола Путій. Також серед поручителів був представник міністра Авакова Андрій Тарасов. Яна Зінкевич сказала, що готова орендувати Бельку житло, а також відправити його на лікування.

Яна Зінкевич, народний депутат: Є в нас зобов’язання від військового госпіталю, які готові його прийняти. В спеціалізоване відділення закритого типу, яке є психіатричним, із відділенням і палатами лікування залежностей. І відповідно, я думаю, що мінімум декілька місяців він буде знаходитись там. І навряд чи зміниться якась ситуація за цих два місяці, яскраво зміниться, поки буде тривати слідство.

Кореспондентка: На допиті одразу після затримання Белько сказав, що був під дією наркотиків. На суді ж запевняв, прийняв знеболювальне. За інформацією прокурора, Олексій Белько поки що перебуватиме у Лук’янівському СІЗО. На думку його адвоката, застава надто велика. 18 вересня Олексій Белько перекрив рух на Мосту метро з погрозами підірвати його та ще декілька державних установ. У спецоперації, яка тривала майже чотири години, участь узяли 300 правоохоронців: зокрема поліція діалогу, спецпризначенці, рятувальники, гвардійці та водна поліція. Також залучили бронетехніку і квадрокоптери. В один із дронів чоловік поцілив зі своєї зброї. Зрештою Белько здався. Вибухівки на мосту правоохоронці не знайшли».

У випусках за 20 вересня не повідомлялося про таку важливу тему дня:

Палата представників Конгресу США схвалила виділення 250 млн доларів військової допомоги Україні.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.