«Я – голова правління НСТУ. І це мої перші кроки»

«Я – голова правління НСТУ. І це мої перші кроки»

10:23,
14 Квітня 2021
6384

«Я – голова правління НСТУ. І це мої перші кроки»

10:23,
14 Квітня 2021
6384
«Я – голова правління НСТУ. І це мої перші кроки»
«Я – голова правління НСТУ. І це мої перші кроки»
Повернути журналістів у філії НСТУ, скоротити колектив і перевести всіх на контракт, змінити контентну політику, продовжити роботу відповідно до річного плану компанії, — що планують робити кандидати на посаду голови правління Суспільного в разі перемоги.

Щоби зрозуміти, що чекає на Національну суспільну телерадіокомпанію України відразу після зміни керівництва, «Детектор суспільного мовлення» запитав у кандидатів на посаду голови правління, з чого вони почнуть свою роботу в разі перемоги в конкурсі.

Ми поставили їм лише одне запитання: «Якщо вас оберуть головою правління НСТУ, яким буде ваше перше рішення, перші кроки?»

Майже всі наші співрозмовники говорили про потребу виробництва власного контенту, кадрову політику, брак фахівців і необхідність розвитку регіонального мовлення. Із 13 кандидатів троє не взяли участі в опитуванні: Віталій Докаленко та Олександр Зирін відмовилися розмовляти з «Детектором», не вдалося отримати відповіді і від Лілії Дутки.

Олександр Бабуров: «Тупо всіх звільняти не збираюся»

Перше рішення буде таким: надати можливість усім членам попереднього правління представити свої «напрацювання» за минулі роки роботи. Також надати таку можливість керівникам підрозділів. Безумовно, своя думка щодо політики НСТУ «першого созиву» в мене є. І все ж хотілось би поспілкуватися про це. Час на виконання цього «першого скликання»  максимум тиждень. Тупо всіх звільняти не збираюся.

Я не можу зараз говорити про контент і структуру. Моя колишня посада  головний редактор регіонального радіо. «Новини» про роботу керівництва НСТУ були не дуже обширні. Але я точно знаю, що буду в разі перемоги повертати на екрани та в радіоефіри повноцінного регіонального мовника. І я точно знаю, що це необхідно! Зебри та носороги  це теж непогано, але події та люди в регіонах набагато важливіші. Питання одне: хто працює на ТБ та радіо в регіонах? Кажу відверто: справжніх професіоналів мало. Треба їх знаходити або повертати.

Олександр Бутко: «Хотів би, щоб журналісти повернулися у філії та реалізували себе»

— Є дві больові точки. Перше завдання  увиразнити й персоніфікувати контент, зробити яскраві бренди передач, які підкуповували би глядачів, змінити контентну політику. Друге — надати більше самостійності регіональним компаніям. Політика виструнчилась, уніфікувалася настільки, що регіональні компанії втратили свою самобутність, а отже яскравим журналістам там нецікаво працювати, вони звільняються.

Мені кілька років довелося бути головою журі фестивалю «Калинові острови», де всі регіональні компанії надсилали свої роботи. Було дуже складно вибрати переможців, настільки яскраві журналісти присилали свої програми. Тепер вони покинули журналістику. Хотів би, щоб журналісти повернулися у філії. Треба наповнити сильними кадрами і «UA: Перший», і регіональні компанії. Журналісти, які пішли з філій, готові повернутися в команду, але якщо це буде цікаво. Для них на першому місці не зарплати, а атмосфера в колективі, можливість реалізації. Мені хотілося б, щоби ці люди реалізувалися.

У НСТУ є люди, які виробляють цікаві програми, але знеособлені. Слава для людини багато значить: коли передача персоніфікована, коли є свобода творчості, то людина відкривається зовсім по-іншому. Рейтинги «UA: Першого» низькі саме тому, шо цей канал став знеособлений. Йому треба приділити особливу увагу. Я знаю, як його брендувати. Кажуть, що релонч — це дуже дорого і довго. Мені доводилося займатися релончами «Тонісу», це займало щонайбільше два місяці й коштувало недорого, робилося силами самого колективу.

Я би із задоволенням узявся за канал «UA: Культура». За пів року цей канал мав би абсолютно інше обличчя. Я керував подібними підрозділами, в мене є маса ідей, як це реалізувати.

Свого часу я реформував «Промінь» і радіо «Культура». Канали «Українського радіо» пішли повністю в розмовний формат, втратили соціальну спрямованість і культуру в широкому розумінні цього слова. Між розмовним радіо і художнім радіо треба знаходити розумний баланс, цього балансу, на жаль, зараз немає.

Олег Валуйсков: «Суспільне мовлення має бути в кожному з виборчих округів»

— Одним із моїх перших рішень буде вектор спрямування Суспільного мовлення до об’єднаних територіальних громад. Потрібно, щоб Суспільне мовлення було на національному та обласному рівнях і в кожному з виборчих округів. Внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою із 490 виборчих округів зробили 136.

Я хотів би, щоб Суспільне мовлення у партнерстві з ОТГ і грантодавцями в кожному окрузі було залучене до створення локальних платформ. НСТУ не має виступати організатором, який прийде і все зробить. Майданчики у громадах мають бути створені спільними зусиллями, на партнерських умовах. Для початку потрібно створити потужні пілотні проєкти в кількох ОТГ, зробити промоцію перед гратодавцями і фондами, у майбутньому такі майданчики мали би бути в кожному зі 136 округів.

Ці майданчики не зможуть виробляти 24 години власного контенту. НСТУ має займатися їх програмуванням, виробляти контент і ділитися ним. Якщо хтось у громаді створить контент про місцеві проблеми (екологію, економіку тощо), журналісти НСТУ зможуть його покращити й поширити на національному рівні. Тоді не буде розриву, коли на національному рівні говорять про те, що не цікаво пересічному громадянину України.

Іван Гришин: «Треба зменшувати витрати, скорочувати людей»

— Перше завдання — підняти рейтинги. Якщо з фінансуванням завжди проблема, то треба зменшити витрати. Зараз працюють 2,4 тисячі людей у центральному офісі НСТУ і близько 2 тисяч в областях. Ми робили філію «Правди ТУТ» у Львові, де працюють 45 людей. Вони виробляють близько 8 годин власного контенту на день. Ніяких загальних працевлаштувань. Треба скоротити витрати й перевести більшість людей на строкові трудові контракти, щоб не було так, що неможливо людей звільнити, бо вони захищені профспілками. Людям треба платити за результат їхньої роботи, а не просто так.

Зураб Аласанія зробив дуже велику роботу, скоротивши колектив майже вдвічі. За це йому пошана і подяка. Треба скорочувати людей ще, треба зменшувати витрати мінімум удвічі — це буде максимально правильно щодо стабільності функціонування. Фінансування під загрозою, із закладених 2 млрд частину можуть не виділити. Суспільне будуть завжди шантажувати недофінансуванням.

Фінансування може бути національним і місцевим. Раніше область призначала керівника ОДТРК і давала кошти на висвітлення своєї діяльності, досить великі кошти для регіонального мовника. Це було добре для корупції та погано для глядача. Нині Суспільне призначає своїх керівників у регіонах і може отримувати кошти з місцевого бюджету. Воно висвітлює діяльність влади так чи інакше.

Далі треба переходити до питання контенту. Мене цікавить регіональне мовлення, зараз воно проїдає кошти Суспільного, повністю ретранслює «UA: Перший» і має лише одну годину мовлення. Я так розумію, що десь 1 млн на місяць — витратна частина на кожну філію. Це надзвичайно великі кошти.

Можна зробити програмний ліфт. Наприклад, у Львові виробляють хорошу програму, вона заходить місцевому мовнику, ділимося із сусідніми мовниками; якщо заходить і там — фінансуємо цю програму і робимо її національною. Всі журналісти хочуть переїхати до Києва, працювати у столиці, отримувати заробітну плату, хочуть шанування.

Жоден телеканал не має такої присутності журналістів і студій по всій Україні, як НСТУ. Якщо навіть у філіях скоротити до 50 людей, то на місцях буде працювати до однієї тисячі людей, вони вироблятимуть надзвичайно велику кількість контенту. Я маю досвід роботи із локальними продакшенами, які почали виробляти власні програми для місцевого телебачення, а потім переходили на національний рівень.

У Суспільного є всі ліцензії, компанія їх не використовує, й це дуже прикро.

У питаннях радіо я не великий спеціаліст. Воно працює. Ми спочатку розберемося з телебаченням, особливо з місцевим мовленням, із сіткою новин. Не розумію, чому так мало новин виробляє Суспільне. Мені не подобається те, що я бачу на Суспільному. Контент має бути сучасним. Колись Скрипін робив «Громадське телебачення», на той час воно було дуже сучасним, потім перестало. Таким треба робити Суспільне.

Я колись багато критикував Суспільне. Мій товариш сказав, щоб я подавався на конкурс на посаду голови правління, і коли не пройду, то матиму право реально критикувати. Якщо мене не оберуть, то я побудую приватне суспільне мовлення і, коли розвалять НСТУ, продам його державі.

Євген Каленський: «Серед першочергових завдань — об’єднання колективу. Їм роками розповідали, що вони не такі»

— Протягом тижня від дня призначення правління підготую та розгляну аналіз контенту насамперед «UA: Першого» та каналу «UA: Культура» на відповідність Закону про Суспільне, його місії та здоровому глузду. За підсумками двох тижнів ухвалимо рішення щодо поетапної зміни сіток мовлення, а також першочергових змін в інформаційному мовленні.

Протягом двох літніх місяців коригуватимемо сітки мовлення. Йдеться і про аутсорсинг, і про контент власного виробництва. Маємо попередні домовленості з колегами щодо контентної підтримки.

А ще серед першочергових завдань — об’єднання колективу та його зусиль. Їм роками розповідали, що вони не такі. Отже, до 15 липня 2021 року правління опрацює та подасть на розгляд Наглядової ради довгострокові концепції мовлення «UA: Першого» та «UA: Культури», а також маркетингові стратегії та плани розвитку всіх каналів мовлення та позиціонування каналів регіонального мовлення. Докладно про свою позицію щодо покращення ситуації з контентом викладу на засіданні наглядової ради.

Олександр Коваленко: «Програми власного виробництва повинні працювати цілодобово»

— Я хочу зацікавити аудиторію збільшенням кількості програм власного виробництва. Хочу збільшити аудиторію за межами України, тому програми власного виробництва повинні працювати цілодобово.

Потрібно ввести в сітку мовлення додаткові програми власного виробництва про розвиток суспільства, культуру, політику, мотиваційні соціальні зміни.

Потрібно, щоб у телепередачах подавався зворотній зв'язок за допомогою поширених сьогодні соціальних мереж — як українських громадян, так і іноземців. І програми такого формату виходитимуть у прямому ефірі.

Для залучення до діалогу громадян інших країн доцільно робити синхронний переклад на найбільш затребувані мови світу, із можливістю вибору мови на телевізійному приймачі.

Леся Сакада: «Мета — познайомити українського глядача з можливостями Суспільного»

— Щодо контенту. Звернуся до своїх колег із сайта suspilne.media із проханням здійснити моніторинг суспільних мовників різних країн щодо новин з України протягом останніх трьох місяців. Запропоную зробити рубрику на сайті «Що повідомляють про Україну наші колеги з інших країн».

Порадилася би з Федором Скрипником (генпродюсер інформаційного мовлення. — Ред.), чи не могли б журналісти новин зробити документальний цикл про суспільних мовників різних країн: історія, моделі фінансування, рейтинги, найпопулярніші формати, зірки мовлення, тенденції розвитку. Мета — познайомити українського глядача з можливостями Суспільного.

Щодо структури. Звернулася би до ревізійної комісії щодо використання коштів НСТУ на телеканалі «UA: Культура». Мене цікавить, скільки було відряджень, скільки груп відряджали і в якому складі, який контент було вироблено і випущено в ефір, собівартість продемонстрованого в ефірі.

Оксана Цибуля: «Контент — найважливіше для Суспільного»

— Я почну з виробництва контенту. Знаєте, на мою особисту думку, якби за всі роки свого існування Суспільне виробило лише щось на кшталт (за якістю) мінісеріалу «Чорнобиль» (виробництва американського кабельного каналу HBO та британського Sky Atlantic), то це було би супер. Кошторис мінісеріалу «Чорнобиль» складає близько 7 млрд грн (в еквіваленті). Від задуму до втілення пройшло 4-5 років. Можете сказати, що в Суспільного немає таких бюджетів. Так. Але я й маю на увазі всі роки існування.

Я вважаю, що контент — найважливіше для Суспільного. Разом із тим розумію, що АТ «НСТУ» не може витрачати всі гроші лише на виготовлення контенту, бо є приміщення, земля тощо, а це комунальні платежі, податки — шалені суми. І без оптимізації цієї статті витрат (господарських витрат) неможливо говорити про крутий контент. А оптимізовувати витрати потрібно теж одразу, бо ми можемо дійти до того, що витрачатимемо весь річний бюджет Суспільного лише на утримання стін.

Тобто контент і оптимізація витрат в пріоритеті. І тут не обійтися без плідної і системної співпраці правління, наглядової ради, народних депутатів і Кабміну. Бо я розумію, що для реалізації задуманого треба буде змінювати законодавство.

Микола Чернотицький: «Продовжимо роботу відповідно до річного плану компанії»

— Я не думаю, що в цьому випадку важливою є черговість рішень. Ми маємо бути орієнтованими на результат. Важливим кроком буде укомлектування правління новими членами та відповідна синхронізація всередині компанії.Далі продовжимо роботу відповідно до річного плану. Наразі компанія має великий виклик — Олімпіада.

Андрій Шаповалов: «Обов'язково потрібна ревізія або аудит фахівців, які відповідають за виробництво контенту»

— Перше, що треба робити, — почати працювати з двома глобальними викликами: відсутність у компанії стратегій розвитку у вигляді дієвих алгоритмів, а не гасел і теорій, та відсутність у компанії контролю за виконанням існуючих регламентів.

На першому місці контент. Але щоб його якісно виробляти, необхідні фахівці. Тому обов'язково потрібна ревізія або аудит фахівців, які відповідають за виробництво контенту. У всіх, хто сьогодні відповідає за виробництво контенту, було достатньо часу показати всі свої сильні сторони.

Фото: пресслужби НСТУ

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду