Моніторинг підсумкових випусків новин «UA: Першого» за 5–10 жовтня 2020 року

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження у тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту суспільними мовниками.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого»:

Період моніторингу: 5–10 жовтня 2020 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

* Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні жовтня в новинах «UA: Першого» продовжила зростати кількість порушень стандарту достовірності подачі інформації (у 25% матеріалів, у червні цього року було 18%, у жовтні минулого року  7%). Приблизно однаковою з попереднім періодом залишається кількість матеріалів із порушеннями стандартів повноти інформації (жовтень — 44%, червень — 42%) і відокремлення фактів від думок (жовтень — 16%, червень — 18%). Залишається незначною кількість матеріалів із порушеннями стандарту балансу думок (жовтень — 1%, червень — 3%). Як і раніше, не було порушень стандарту оперативності подачі інформації і було одне порушення стандарту точності. На відміну від двох попередніх періодів моніторингу, цього разу був один матеріал з ознаками замовності.

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено у 1 матеріалі з 75-ти досліджених (1%).

7 жовтня про поїздку президента Володимира Зеленського до Великої Британії подано лише позитивні президентські оцінки важливості меморандуму про розбудову Військово-морського флоту ЗСУ, який планувалося підписати наступного дня. Ні думок представників британської сторони, ні думок представників ВМФ ЗСУ, ні експертних оцінок не наводилося.

На звітному тижні порушень стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному матеріалі (0%).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у 19 матеріалах із 75 досліджених (25%).

На відміну від попередніх моніторингів, цього разу була більша кількість посилань на неназвані, неперсоніфіковані джерела фактів чи навіть суб’єктивних суджень у певних структурах:

«За кермом був поліцейський, відсьогодні колишній, і сів в машину він п'яним, кажуть в Державному бюро розслідувань» (5 жовтня).

«Сьогодні медики борються за життя дівчини, кажуть, її стан важкий» (5 жовтня).

«Чоловіка вже звільнили з роботи, а його керівника усунуть з посади, повідомили у Національній поліції» (5 жовтня).

«Поки що полум'я вдалось стримати, — повідомили у Станично-Луганській райдержадміністрації» (5 жовтня).

«Перший інцидент у червні цього року охоронці назвали випадковістю» (5 жовтня).

«Основні ж сили кинули на захист населених пунктів, повідомили у пресслужбі надзвичайників Луганщини» (6 жовтня).

«Маневри проводитимуть у відкритому морі — повідомила пресслужба командування Військово-морських сил України» (7 жовтня).

«На два тижні іде на карантин Київський національний університет Шевченка, бо почастішали випадки захворювання на ковід-19, розповіли "Суспільному" в центрі комунікації закладу» (8 жовтня).

«Слідчі констатують, порушення правил карантину там були» (9 жовтня).

«Роботи в медиків щодня стає більше, розповіли "Суспільному" працівники «швидкої» (10 жовтня).

«Спілкуватися щодо обміну з "Суспільним" відмовилися і в Службі безпеки України» (10 жовтня).

«Не захотіли говорити ні члени української делегації в тристоронній контактній групі, ні в офісі омбудсмена» (10 жовтня).

«В Україні, за даними профільного міністерства, майже мільйон ветеранів і офіційно 11 тисяч з них шукають роботу» (10 жовтня).

Продовжує зростати кількість посилань на різноманітні інтернет-сторінки (в тому числі — в соцмережах) без належної перевірки інформації:

«Він намагається говорити та поки ще дуже слабкий, написала на своїй сторінці у фейсбуці нардеп Ірина Геращенко» (5 жовтня).

«Як зазначається на сайті обласної адміністрації, 300 тисяч гривень люди отримають за зруйнований будинок» (7 жовтня).

«Про це на своїй сторінці у фейсбук повідомив голова урядової комісії, що розслідує авіатрощу» (7 жовтня).

«Ім'я нового президента оголосили під вечір — це Анатолій Загородній, йдеться на сайті НАН» (7 жовтня).

«Про це повідомляє сайт Офісу президента» (8 жовтня).

«Про це йдеться на офіційному сайті Київської міськадміністрації» (9 жовтня).

«Список опублікували на сайті Мінохорони здоров'я» (9 жовтня).

І були узагальнені посилання на невизначені групи людей:

«Суху траву на передовій підпалюють бойовики з самоназваної "ЛНР", щоб вогонь ішов у бік українських позицій, кажуть військові» (5 жовтня).

«Наприкінці вересня згорів ліс і спостережний пункт українських бійців. Вони кажуть, позиції підпалили бойовики трасувальнми кулями» (5 жовтня).

«За словами чиновників, прийом хворих у жодній з лікарень Харкова не припиняли» (9 жовтня).

«Згодом люди повернулися в зруйновані домівки. І тепер вони проти реорганізації військової частини. Хоча біля неї, як кажуть самі, все одно почуваються як на пороховій діжці» (9 жовтня).

«Місцеві жителі кажуть, попри те, що ніколи не почувалися у безпеці так близько до арсеналів, скорочення військової частини не хочуть, адже багатьом із них вона дає роботу» (9 жовтня).

У одному матеріалі джерело інформації не вказувалося взагалі.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у 12 матеріалах із 75 досліджених (16%).

Переважно цими порушеннями було використання оцінної лексики, лексики урочистого стилю і сполучників протиставлення:

«За годину окупанти перекрили міст зі свого боку, а тоді стали пропускати по 15 людей за раз. І це в той час, коли на КПВВ було кілька тисяч охочих перейти лінію розмежування» (5 жовтня).

«Відразу після призначення зробив низку гучних заяв» (5 жовтня).

«Коломойський у відповідь заявив, що не спілкується з Філатовим теж через хамство» (5 жовтня).

«Проте суд звільнив його від переслідування через те, що сплив термін притягнення до відповідальності» (5 жовтня).

«А от у Харкові місця відпочинку охороняє приватна структура "Антирейдер ветеран". З нею вже пов'язані кілька гучних скандалів» (5 жовтня).

«А от студентська акція протесту "Парк — не зона" вже у вересні — публічна реакція на інше побиття відвідувачів у тому ж таки саду Шевченка» (5 жовтня).

«Наголошує, важливо вчасно звернутися до лікаря» (7 жовтня).

«Та перші погрози Світлана Благодєтєлєва-Вовк отримала якраз тоді, коли розгорівся скандал довкола робіт чиновника» (7 жовтня).

«Як тоді зазначав начальник поліції області Олександр Богомол, поліцейські будуть відкривати кримінальні провадження за статтею «порушення санітарних правил і норм» (8 жовтня).

«Це допоможе збільшити кількість тестувань, зазначив міністр охорони здоров'я Максим Степанов» (9 жовтня).

«Будинки-привиди без покрівель чи спалені вщент, вирви на покинутих подвір'ях» (9 жовтня).

«Готували виставку шість місяців, зізналися, що за це час дехто передумав зніматися, а декому тренери заборонили говорити про орієнтацію відкрито» (9 жовтня).

«Як організувати навчальний процес, вирішуватиме влада на місцях, але виконувач обов'язків міністра хоче, щоб там дослухались до рекомендацій Ради нацбезпеки і оборони, а також комісії із надзвичайних ситуацій» (10 жовтня).

«Місто одне з найбільш уражених в Україні» (10 жовтня).

«Нагадати про полонених і безвісти зниклих на фронті в окупованому Криму вийшли люди по всій Україні» (10 жовтня).

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні було порушено в одному матеріалі із 75 досліджених (1%).

У матеріалі 6 жовтня — незначне порушення точності (неточність визначення чи недоречне вживання сленгового слова). Ведуча каже: «І до підсумків саміту "Україна — ЄС" у Брюсселі. Нагадаю, це перша офлайн двостороння зустріч з початку пандемії». Жаргонізм «офлайн» означає «не в мережі» в сенсі «не на зв’язку», а не «очну зустріч».

Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 33 із 75 досліджених матеріалах (44%).

Порушення цього стандарту начастіше були наслідком порушення інших стандартів — балансу думок (брак необхідних для повноти інформації коментарів) і достовірності інформації (брак чітких посилань на джерело фактів). Крім того, часто недостатньою була деталізація в коротких формах подачі інформації.

Протягом звітного тижня на каналі був один матеріал із ознаками можливої замовності (0%).

Матеріал про поїздку президента Володимира Зеленського до Великої Британії (7 жовтня) мав ознаки замовлення. Порушено стандарт балансу думок — подано лише позитивні президентські оцінки важливості меморандуму про розбудову Військово-морського флоту ЗСУ, який планувалося підписати наступного дня («важливий стратегічний документ», «важливий перший такий потужний крок»). Збалансувати ці заяви слід було, як мінімум, думкою представника британської сторони. Логічною була б також наявність оцінки військового експерта, і, можливо, думки з цього приводу представника ВМС ЗСУ. Але для цього в матеріалі також була відсутня повнота інформації, сказано: «Ідеться про більш ніж мільярд фунтів стерлінгів, які підуть на українську морську армію. На що конкретно мають їх витратити, Зеленський не уточнив». У матеріалі йдеться лише про намір підписати меморандум про намір, що не є реальною новиною. Натомість президент Зеленський тут подається в позитивному контексті.

5 жовтня (понеділок):

1. У Броварах поліцейський збив двох жінок на пішохідному переході, одна з них загинула

«Ведуча: Просто на пішохідному переході автівка збила двох жінок в Броварах біля Києва, одна з них загинула, інша в лікарні. За кермом був поліцейський, відсьогодні колишній, і сів в машину він п'яним, кажуть в Державному бюро розслідувань. Підозрюваного затримали.

Кореспондентка: Під будівлею Броварської лікарні сьогодні в сльозах Любов, сюди вчора ввечері з переломами госпіталізували її двадцятидвохрічну племінницю Марину. А це кадри пішохідного переходу, де дівчину з мамою збив автомобіль. Мамі Надії було сорок три, вона померла на місці, а доньку прооперували.

Любов Чамара, тітка: Вона зараз в дуже важкому стані. По-перше, її знеболюють, звичайно, це дуже все боляче, і психологічно в неї зараз дуже велика травма. Звичайно, покарання повинно бути, але зараз не до цього. Зараз хочеться, щоб Марині легше було.

Кореспондентка: Сьогодні медики борються за життя дівчини, кажуть, її стан важкий.

Ярослав Зраітель, лікар: Множинні переломи кісток тазу, черепно-мозгова травма, струс головного мозку. Вчора ввечері їй була виконана в ургентному порядку операція на кістках тазу. На даний момент стан хворої стабільно важкий.

Кореспондентка: За кермом був дільничий офіцер Деснянського управління, спершу збив двох жінок, а потім проїхав ще півсотні метрів і врізався в дерево.

Ольга Чиканова, речниця Державного бюро розслідувань: Попередньо встановлено, що працівник поліції перебував у стані алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного освідування на стан сп'яніння він відмовився.

Кореспондентка: Чоловіка вже звільнили з роботи, а його керівника усунуть з посади, повідомили у Національній поліції. Слідчі ДБР просять колишнього поліцейського відправити до в'язниці.

Ольга Чиканова: Готується клопотання про обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі доведення вини затриманому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Кореспондентка: Ім'я підозрюваного ми намагаємось дізнатись, щоб почути його позицію. У Деснянському управлінні поліції, де він працює, з журналістами "Суспільного" спілкуватись відмовились. Коли оберуть запобіжний захід, наразі не відомо».

2. Нова пожежа на Луганщині

«Ведуча: Ще одна пожежа спалахнула на Луганщині. Зайнялося між селами Нижньотепле і Артема, звідки вогонь посунув до тамтешніх електропідстанцій та газопроводу. Поки що полум'я вдалось стримати, — повідомили у Станично-Луганській райдержадміністрації, але почали детонувати снаряди. Саму електропідстанцію тимчасово знеструмили. Зараз приборкують вогонь, що взяв курс на Петропавлівку. З вогнем на Луганщині рятувальники борються майже тиждень з 30 вересня. Нині найпотужніше горить ліс біля села Смолянинове. Загалом в небезпечну зону потрапило 32 населені пункти. Загинуло одинадцять людей, дев'ятнадцять травмовані. Загалом вогонь охопив понад 22 тисячі гектарів».

3. Українські військові: суху траву на передовій підпалюють бойовики

«Ведуча: Суху траву на передовій підпалюють бойовики з самоназваної "ЛНР", щоб вогонь ішов у бік українських позицій, кажуть військові. Помітили це, зокрема, неподалік Попасної. Це відео, де пожежа тільки-но розгорається, зняли самі бійці.

Військовослужбовець ЗСУ: Останнім часом противник використовує погодні умови, а саме напрям вітру дуже сильний, і те, що протягом всього літа не було жодного разу дощу. Противник хоче зробити так, щоб використовуючи режим припинення вогню нібито не обстрілюючи так сильно, але застосовуючи трасуючі боєприпаси, коктейлі Молотова, на відео видно, як вони кидають смолоскипи».

4. Люди на Луганщині залишилися без домівок внаслідок пожеж

«Ведуча: А це пожежа, що сталася неподалік окупованої Горлівки. Наприкінці вересня згорів ліс і спостережний пункт українських бійців. Вони кажуть, позиції підпалили бойовики трасувальнми кулями. Як підпал розслідують пожежні і правоохоронці. Цього ж разу палають села на Луганщині. В Сиротиному вигоріло кілька вулиць. З людьми, які залишилися без даху над головою, спілкувалися наші кореспонденти.

Віктор: Ось подивіться: все, що вціліло.

Кореспондент: Віктор разом із сім'єю та знайомими розбирає те, що залишилось від його житла. У нього згорів будинок і літня кухня. Каже, подекуди, під цеглою ще є полум'я.

Віктор: Ще гаряче все. Досі усе ще гаряче. Он, руку спалив. А чому розбираємо? Тому що мародерство почалося.

Кореспондент: А ось тут запечені яблука та сірі качки, що були білими Так тепер виглядає подвір'я Наталі. Тут був двоповерховий будинок, літня кухня, майстерня та дитячий майданчик.

Наталя, жителька села Сиротиного: У мене згоріло все моє майно. Будинок, свинарники, літня кухня, майстерня, свині у мене згоріли, дві собаки згоріло, у вогні загинули ще кошенята, може кілька птиць ще, 15 поросят зі свиноматкою. Загалом, пожежа завдала великого дуже збитку.

Кореспондент: Жінка розповіла, що під час евакуації разом з чоловіком допомагала сусідам.

Наталя: Ми побігли, треба було рятувати сусіда, він у нас інвалід. Вибили двері, ледве його витягли. Потім у нас тут ще один інвалід, і ось сусідку ще з будинку поруч рятували. Встигли взяти тільки свої документи. З тварин встигли взяти тільки одну вівчарку і випустили на подвір'я свиней.

Кореспондент: Свині, каже, врятувалися, бо самі зарилися у землю. Так сховалися від полум'я та вижили.

Наталя: Коли ми вже повернулися, свиней у дворі не було, лежали самі вуха. Ми почали їх виштовхувати. Вісім свиней було просто закопані в землю. Вони так закопалися, завдяки цьому врятувалися.

Кореспондент: Відтепер Наталя разом із чоловіком сплять на своєму подвір'ї на матрацах просто неба.

Наталя: Немає світла, немає електрики, немає газу, немає на чому їсти готувати. Немає одягу, немає нічого. Ось в чому вискочили, те й лишилося у нас.

Кореспондент: На подвір'ї сільської школи у Сиротиному влаштували пункт допомоги людям, що втратили домівки та майно. Пані Інна вчителька. Зараз вона допомагає своїм односельцям підібрати одяг, кожен може взяти ще і їжу. Пункт працює вже 5 днів.

Інна Стрільцова, вчителька, волонтерка: Так вийшло, що педагогічий колектив, коли прийшов, волонтери почали приїжджати і звозити все необхідне для наших людей, для наших односельців, тому ми разом з ними фасували, як бачите, речі і фасуємо і досі, вже п'ятий день працюємо зранку до ночі. Якісь гігієнічні продукти і засоби, і посуд.

Кореспондент: Нанесені збитки підраховують спеціальні комісії, до яких входять інспектори ДСНС. Пожеж у Сиротиному та у лісі поблизу сьогодні немає. Подекуди тліють згарища».

5. Почав працювати пункт пропуску у Станиці Луганській

«Ведуча: І нині о 9-й ранку запрацював пункт пропуску у Станиці Луганській, що кілька днів стояв закритий через пожежі. За годину окупанти перекрили міст зі свого боку, а тоді стали пропускати по 15 людей за раз. І це в той час, коли на КПВВ було кілька тисяч охочих перейти лінію розмежування.

Кореспондент: Ви чекали з 1 жовтня щоби це потрапити?

Чоловік: Да.

Кореспондент: А де ви саме перебували?

Чоловік: На квартире.

Кореспондент: Знімали?

Чоловік: Знімали, конечно.

Кореспондент: А скажіть, будь ласка, наскільки дорого знімати квартиру в Станиці Луганській?

Чоловік: Де 150, де 130 гривень.

Кореспондент: Це за на добу?

Чоловік: Так, на добу».

6. Окупанти обстріляли Новолуганське на Донеччині

«Ведуча: Вночі бойовики обстріляли Новолуганське на Донеччині. Відкрили вогонь з гранатомета, розказала речниця командування Об'єднаних сил Ярослава Зоріна. І це єдине порушення режиму припинення вогню за сьогодні».

7. Володимир Балух прийшов до тями

«Ведуча: Колишній політв'язень Володимир Балух прийшов до тями. Він намагається говорити та поки ще дуже слабкий, написала на своїй сторінці у фейсбуці нардеп Ірина Геращенко. Непритомним його знайшли в столичному Гідропарку восьмого вересня. Відтоді він у лікарні. Колишнього політв'язня побили. Чоловіка, котрий зробив це, затримали. Він не заперечує провини. Каже, з Балухом у нього був побутовий конфлікт в ресторані, де колишні бранці святкували річницю звільнення з російського полону. Підозрюваний ударив Володимира ногою в обличчя і втік. Чоловіка суд арештував на два місяці без права на заставу».

8. Нового обміну полоненими з Росією не буде

«Ведуча: Нового ж обміну полоненими з Росією і бойовиками поки що не буде, не вдається перевірити всі списки, які подали сторони, про це раніше сказав президент. Зокрема, місія Червоного хреста має з'ясувати, чи є всі ті, кого чекають в Україні, в тюрмах на окупованих територіях. А чекають на цих людей подеколи роками, їхні імена щодня на вустах у їхніх рідних, і ці імена вони просять пам'ятати і нас, українців. Цієї суботи в різних містах люди вийдуть на акцію "Нагадай про кожного". Про тих, кого чекають, попри все, розкажемо і ми. Щодня це буде одна історія, де є життя до і під час полону, і де понад усе вірять, що рано чи пізно з'явиться жадане після.

Айше Асанова, дружина засудженого жителя Криму: Я плакала, не скрою, потому что я понимала, что судья поставил между нами преграду в девятнадцать лет.

Кореспондентка: Айше — дружина кримчанина Марлена Асанова. Шістнадцятого вересня Північнокавказький суд Ростова-на-Дону засудив його до дев'ятнадцяти років позбавлення волі. Зокрема, чоловіка звинувачують в організації діяльності "Хізб ут-Тахрір", політичної організації, яка у Росії та окупованому Криму заборонена. Насправді організація займається розвінчуванням міфів та стереотипів про іслам, каже її очільник Амзаєв. За майже сімдесят років існування з боку її учасників не зафіксовано жодного випадку тероризму, проте в Росії та окупованому Криму організація є забороненою.

Айше Асанова: Я стояла біля дверей, чекала, коли вийдуть адвокати, щоб побачити хоч мимохіть чоловіка і перекинутись фразами. Він мені сказав: тримайся. Він така сильна духом людина, що я би мала його підтримати, але я не змогла стриматись, я заплакала.

Кореспондентка: Шістьох засуджених у справі щодо "Хізб ут-Тахрір" затримали у жовтні 2017-го року, серед них і Марлен Асанов, ще двох — У травні 2018-го. Всі вони учасники громадського об'єднання «Кримська солідарність», яка висвітлює незаконні переслідування, обшуки та суди в окупованому Криму. Айше розповідає, від затримання до моменту винесення вироку пройшло три роки, чоловіка за цей час не бачила жодного разу.

Айше Асанова: У мене досі перед очима люди в масках, величезні автомати. Я впевнена, що дітям це сприймати було ще важче. Вони дуже сильно плакали, нам же навіть не дзвонили чи стукали — відразу виламали двері, та і по всьому.

Кореспондентка: В Айше та Марлена четверо дітей — три хлопчика та дівчинка. Мати каже, з донькою їй простіше, а хлопцям потрібен батько».

9. Депутати Європарламенту написали листа Арахамії

«Ведуча: Троє депутатів Європарламенту написали листа голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії, бо вважають, що Україна може втратити макрофінансову допомогу від ЄС. Деяких представників президентської політсили звинуватили у поширенні проросійської інформації і в атаках на антикорупційні органи. Імен не назвали. Лист оприлюднила євродепутатка Віола фон Крамон. Його також підписали Міхаель Ґалер та Раса Юкнявічене. "Суспільне" намагається зв'язатись з Давидом Арахамією, щоб дізнатись його позицію. (Не вказано джерело інформації.)».

10. Про кандидатів у мери Дніпра

«Ведуча: А до самих місцевих виборів лишається рівно 20 днів і цей час ми використаємо для того, щоб розказати вам про основних претендентів на мерські крісла в різних містах. Як «Суспільне», ми не підтримуємо жодного з них, не агітуємо голосувати за будь-кого, ми лише наводимо факти, факти і нічого більше. Щодня ми перевірятимемо біографію основних кандидатів у конкретному місті. В поміч нам соцопитування й інформаційний простір. Говоримо про тих, хто з'являється в ньому найчастіше.

Кореспондент: Почнемо з Дніпра — міста, що у 2014 році стало форпостом боротьби проти проросійських сепаратистів на сході країни. За крісло очільника обласного центру з майже мільйонним населенням змагатимуться 17 кандидатів. За дослідженням соціологічної групи "Рейтинг", у трійці лідерів передвиборчої гонки — чинний мер Борис Філатов, колишній віцепрем'єр уряду Миколи Азарова Олександр Вілкул та депутат Дніпровської міської ради Загід Краснов. За нинішнього мера Філатова готові віддати свої голоси 48,5% серед тих, хто визначився і має намір голосувати. На другому місці Олександр Вілкул. Його готові підтримати майже 15% виборців. І замикає трійку Загід Краснов із понад 13%. Всього методом особистого інтерв'ю опитали 1000 жителів Дніпра віком від 18 років. Борис Філатов, 48 років, міський голова Дніпра. В минулому — бізнесмен, журналіст та адвокат фінансово-промислової групи «Приват». В українській політиці — з весни 2014 року. Тоді став заступником очільника області, олігарха Ігоря Коломойського. Відразу після призначення зробив низку гучних заяв, серед яких — обіцянка виплачувати винагороду за полонених російських найманців. Восени того ж року Філатов потрапив до Верховної Ради. За рік склав депутатські повноваження, оскільки переміг на виборах мера Дніпра. Доларовий мільйонер, за даними поданими ним в декларації. З 2015 року — член партії "УКРОП". Вийшов звідти 2018-го після конфлікту з Коломойським. Філатов назвав свого колишнього патрона "хамом" і звинуватив у занепаді аеропорту, футбольного клубу та стадіону Дніпра. Коломойський у відповідь заявив, що не спілкується з Філатовим теж через хамство. Олександр Вілкул, 46 років, колишній член команди президента-втікача Віктора Януковича. Вже боровся за посаду мера Дніпра. Депутат кількох парламентських скликань, колишній голова Дніпропетровської області і колишній віцепрем'єр. 2015 року програв у другому турі виборів Філатову з різницею в кілька десятків тисяч голосів. Вілкул називає збройний конфлікт на Донбасі "громадянською війною" і останніми роками організовує в Україні на 9 травня акції "Безсмертний полк" за прикладом Росії. Проте Москва два роки тому запровадила проти Вілкула персональні санкції, заборонивши йому в'їзд на територію Російської Федерації. Як кандидат на посаду президента України, Вілкул задекларував кілька мільйонів доларів та гривень на банківських рахунках, колекцію раритетних картин, ікон і документів. 2019 року Вілкул проходив у кількох кримінальних провадженнях за підозрою у зловживанні владою. Проте суд звільнив його від переслідування через те, що сплив термін притягнення до відповідальності. Загід Краснов, 54 роки. За даними опитування, замикає трійку лідерів-претендентів на посаду мера Дніпра. Багаторічний депутат Дніпропетровської міської ради теж має мільйонні статки. Краснов уперше став депутатом міської ради 2002 року, а 2006-го очолив фракцію "Блок Лазаренка" у Дніпропетровській міській раді. Нині очолює фракцію "Громадська сила". 2015 року Краснов балотувався на посаду Дніпровського міського голови. Програв, посівши третє місце. Як і Вілкул, Краснов є затятим опонентом Філатова. Серед інших зареєстрованих кандидатів на посаду мера Дніпра — відома волонтерка Тетяна Ричкова та очільник лікарні імені Мечникова Сергій Риженко. Після загибелі чоловіка у боях на Донбасі у 2014 році Ричкова перейшла на роботу в Міністерство оборони, де опікувалася забезпеченням українських військових. У 2016 році Ричкова стає депутатом парламенту, перемігши на проміжних виборах у Дніпрі. Рік тому Ричкова не змогла обратися до Верховної Ради, програвши кандидату від "Слуги народу". Колишній заступник міністра охорони здоров'я в уряді Миколи Азарова Сергій Риженко з 2011 року очолює лікарню імені Мечникова. З початком війни заклад перетворився на найближчий до лінії фронту великий військовий госпіталь, де медики врятували життя тисячам українських військових. Соціологічне дослідження, яке ми наводимо, проводили до реєстрації Ричкової і Риженка, тому даних щодо підтримки їх містянами поки що немає. Соціологи групи "Рейтинг" також спитали жителів Дніпра про те, які проблеми міста їх турбують найбільше. Люди позитивно оцінили роботу громадського транспорту та закладів освіти. Негативні відгуки були про роботу медичних закладів, поліції і комунальних підприємств. "Суспільне" й собі звернулося до жителів Дніпра з проханням озвучити проблему, за яку, на їхню думку, мав би передусім взятися майбутній очільник міста. Це опитування не є дослідженням. Наші кореспонденти просто звернулися до випадкових перехожих. Можемо їх послухати.

Тетяна Івасюк, жителька Дніпра: Коли у нас стануть кращими внутрішньоквартальні дороги і, мабуть, коли поліпшиться якість робіт з укладання плитки в центрі міста?

Жінка, жителька Дніпра: Потрібні двірники, щоб було чисте місто. Жах якийсь. Нашу вулицю ніхто не підмітає. Ми один раз поскаржилися Філатову, то й один раз прийшли і позамітали і все.

Артем Пітан, житель Дніпра: Коли буде економіка в місті Дніпропетровськ, а загалом в Україні на тому рівні, на якому є зараз західні країни — такі, як Польща, Чехія?

Володимир Будило, житель Дніпра: Коли стан довкілля в місті буде більш-менш нормальним? І друге питання — це громадський транспорт. Мабуть, треба забирати з вулиць "маршрутки" і запускати громадський транспорт — тролейбуси, великі автобуси і трамваї. Розвиток електротранспорту має бути в місті».

11. Нових хворих на ковід за добу виявлено 3774

«Ведуча: Хворих на коронавірус в Україні додалось за добу ще 3774, найбільше — 446 на Харківщині, розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Ще 286 інфікованих виявили вчора у Києві. 282 нових пацієнти маємо на Сумщині. Загальна ж кількість тих, хто підхопив ковід, сягнула в Україні за 230 тисяч. З них 124,5 тисячі хворіють зараз. Померло за вчора від ускладнень коронавірусу 33 людини, а очільник МОЗу каже, темпи поширення коронавірусу зростають. Вже цього тижня Україна може здолати позначку в п'ять тисяч нових хворих за добу».

12. В Україні новий поділ на карантинні зони

«Ведуча: І запровадили в Україні новий поділ на карантинні зони. "Червоним" лишається Тернопіль, а також відтепер буде Канів на Черкащині. Так вирішила минулого четверга Державна комісія з надзвичайних ситуацій. Карту поділу на зони ви бачите на своїх екранах. Єдиним повністю "зеленим" регіоном лишається Кіровоградщина. До "помаранчевої" потрапило одинадцять обласних центрів, зокрема Вінниця, Харків, Дніпро і Львів. А от Київ лишається у "жовтій" зоні».

13. Помер почаївський лікар Іван Вежинович

«Ведуча: Не від коронавірусу помер почаївський лікар Іван Венжинович. Він рятував хворих на ковід від початку пандемії в Україні, аж поки сам не опинився в лікарні з пневмонією. Минулого тижня медика не стало. Що показав розтин і ПЛР-тести, розкажуть мої колеги.

Кореспондентка: Це кадри, які в травні відзняли журналісти агенції "Associated Press". Іван Венжинович лікує хворих на ковід. Тоді про ситуацію говорив так:

Іван Вежинович, терапевт: Сімейна медицина самоусунулася, як на мою думку, від вирішення цих проблем. Ніхто навіть на виклик не поїде — наскільки мені люди розказують. Лікують по телефону та й таке інше.

Кореспондентка: Згодом його обличчя з'явилося на білбордах по всій Україні з написом "Дякую". Це була соціальна реклама для підтримки та подяки лікарям, які боролися з коронавірусною інфекцією. Іван Венжинович був одним з перших, хто почав працювати з хворими на ковід, каже його колега, завідувач терапевтичного відділення Почаївської лікарні Валерій Бондарчук.

Валерій Бондарчук, завідувач терапевтичного відділення Почаївської лікарні: Рахую, що багато людей залишилися живими тільки завдяки його професіоналізму. Він важких хворих брав на себе, він не відмовляв.

Кореспондентка: Валерій Бондарчук розповідає: Івану Венжиновичу надавали допомогу за протоколом лікування ковіду.

Валерій Бондарчук: Рентген показав двобічну полісигментарну пневмонію. І лікували ми його від двобічної полісигментарної пневмонії, але, на жаль, втратили.

Кореспондентка: Директор Почаївської районної лікарні Богдан Кучер каже, знав Івана Венжиновича з 1986 року. У лікарні він працював близько 25 років. Окрім лікарні, Іван Венжинович працював і в місцевій поліклініці. Богдан Кучер показує його кабінет.

Богдан Кучер, директор Почаївської районної лікарні: Оце він працював. Це його стіл, це його табличка. Бачите, вже зняли табличку, тому що життя показує, що час міняється.

Кореспондентка: Те, що тести Івана Венжиновича на ковід-19 були негативними, підтвердила і директорка обласного лабораторного центру Оксана Чайчук.

Оксана Чайчук, директорка обласного лабораторного центру: Біоматеріал на обстеження до нас поступив 30 вересня і 1-го числа виданий результат про те, що ПЛР-тест від'ємний. Кінцеві результати надають паталогоанатоми. Очевидно, в нього не було підозри на те, що це ковід-19.

Кореспондентка: Паталогоанатом Євгеній Москальчук робив розтин тіла Івана Венжиновича. Про свій висновок каже так:

Євгеній Москальчук, начальник Тернопільського обласного паталогоанатомічного бюро: Класичних ознаків ковіду не було. Я знайшов в нього пневмонію з тромбоемболією легеневої артерії. Все це відображено в діагнозі, який в мене вже Київ забрав.

Кореспондентка: Поховали Івана Венжиновича на Почаївському міському кладовищі».

14. Як дбають у громадах про безпеку жителів перед виборами

«Ведуча: "Громадська варта" чи приватні охоронні фірми? Хто має допомагати поліції охороняти порядок у містах і чи має взагалі? Наш спецпроєкт "Місцеві" розкаже цього тижня про те, як дбають у громадах про безпеку жителів перед виборам і не тільки, хто дає на це гроші і чи є від того користь. Першими перевірити все вирішили кореспонденти "Суспільного" з Харківщини. І ось, що з цього вийшло.

Кореспондентка: Дмитро Маслов — один з тих, хто входить до "Громадської варти" в Лозовій. Два роки тому йому запропонували долучитися до нової ініціативи. Набирали туди переважно ветеранів АТО.

Дмитро Маслов, колишній патрульний: Вирішив спробувати, це ж моє місто. Стало цікаво. Чим зможу, тим допоможу. Невеликі зміни, але були. У місті все ж стало спокійніше.

Кореспондентка: У центрі міста зустрічаємо Дениса Гуменного. Він добре пам'ятає такі патрулі і шкодує, що зараз їх немає на вулицях.

Денис Гуменний, житель Лозової: Я гадаю, що потрібно і щоб на це були гроші, щоб молодь не сиділа тут, не вживала алкоголь на лавках.

Кореспондентка: "Громадська варта" Лозової — частина проєкту "Безпечне місто", ініціатива Лозівської міськради. Такі патрулі мали запобігти дрібним злочинам і хуліганству, адже в місцевої поліції на це бракувало ресурсів, розповів секретар міськради Сергій Коба.

Сергій Коба, секретар Лозівської міської ради: Було дуже багато звернень наших мешканців про те, що хтось десь вночі кричить, щось десь пофарбували, десь хтось з ким подрався. І отакі питання саме і потрібно було вирішувати з допомогою патруля. В цілому вони, звичайно, з своїм завданням впоралися.

Кореспондентка: "Варта" в Лозовій пропрацювала два роки. Потім її розформували через брак грошей, адже фінансували наполовину з державного бюджету. Коли ці гроші вичерпалися, власним коштом утримувати патруль (а це майже 2 мільйони гривень на рік) місто не подужало. А от у Харкові місця відпочинку охороняє приватна структура "Антирейдер-ветеран". З нею вже пов'язані кілька гучних скандалів. Відвідувачі звинувачують охоронців у побитті. Перший інцидент у червні цього року охоронці назвали випадковістю.

Гурі Гвазава, охоронець саду Шевченка: Звичайно, зауваження щоденно доводиться робити людям, но щоб до бійки — у нас не доходило.

Геннадій Кернес, харківський міський голова: Він просто вів себе недостойно і недостойно себе вели охоронці. Тому робимо виводи. Ці люди вже понесли покарання своє трудове.

Кореспондентка: А от студентська акція протесту "Парк — не зона" вже у вересні — публічна реакція на інше побиття відвідувачів у тому ж таки саду Шевченка. Двоє студентів твердять, охоронці парку напали на них і жорстоко побили. "Антирейдер-ветеран" провини не визнає, а факт побиття заперечує. Нині цю справу розслідує поліція, а побитий Сергій Шигида та його подруга сад відтоді оминають.

Сергій Шигида, побитий студент: Ми з Діаною йшли повз сад. Вона побачила охоронців у формі і в неї почалась істерика. Вона тремтить, в неї сльози, їй страшно. Напевно, кожна людина, яка чує слово "охоронець", він трохи інакше... Охоронець — це той, хто має захистити тебе, твої права.

Кореспондентка: Зауваження, але не насильство. Як охоронні фірми, так і громадські формування аж ніяк не можуть застосовувати силу — твердить директор Інституту соціальних досліджень Денис Кобзін.

Денис Кобзін, директор Харківського інституту соціальних досліджень: Якщо ж це якась муніципальна варта, громадське формування, в них прав не більше, ніж у звичайної людини на вулиці».

У випуску за 5 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

У Верховній Раді ковід виявили у 75 людей, співробітниця апарату померла.

Рада НБУ висловила недовіру та догану заступникам голови Нацбанку з команди Смолія.

Суд поновив закрите в ДБР провадження про фальсифікацію справи Шеремета.

6 жовтня (вівторок):

1. У Харкові прощалися з загиблими курсантами та офіцерами Університету повітряних сил

«Ведуча: Тисячі людей, військових і цивільних, проводжали в останню путь курсантів та офіцерів Університету повітряних сил, що загинули в авіатрощі поблизу Чугуєва. Прощалися на площі Свободи в Харкові. Потому труни з тілами завантажили в літаки. Хлопців повезли до їх рідних містечок і сіл. Щоб вже там їх могли поховати рідні. Про жалобну церемонію і останній політ загиблих у катастрофі.

Кореспондентка: Припарковані вздовж Сумської автобуси. Їх — 25. У кожному труна із загиблими курсантами та офіцерами.

Місцева мешканка: Вони дуже любили літати. Вони марили небом.

Кореспондентка: Прощаються з військовими на Майдані Свободи. Біля огорожі збираються містяни і знайомі загиблих. Із квітами від ранку чекає на церемонію Лариса Єнько. Вона товаришувала зі штурманом літака Ашрафом Мсуя.

Лариса Єнько, знайома загиблого офіцера: Це була чудова людина. Патріот своєї України. Він відучився один рік в Академії фізичної культури і пішов в армію. В нашу, українську армію. А після — вступив до Кожедуба. В нього була мрія. Для нього небо було все. От і полетів він на небо.

Кореспондентка: Вшанувати свого учня прийшла вчителька загиблого курсанта Миколи Микитченка.

Лариса Істоміна, вчителька загиблого курсанта: Він мріяв бути льотчиком. Він з первого разу не вступив у льотне. Факультет. Він в коледжі навчався. Він — військовий метеоролог. Це — найкращі наші сини, найкращі наші хлопці. Патріоти. І ми не могли в таку хвилину бути дома. Ми повинні прийти і попроводити їх.

Кореспондентка: На майдані в оточенні військових — батьки і родичі загиблих. Виносять труни. Оголошують ім'я кожного загиблого. Їхні світлини з'являються на екранах. Труни накривають синьо-жовтими стягами. Хвилина мовчання. Над майданом пролітають літаки Іл-76 і двійка винищувачів Су-27. Шана тим, хто загинув у небі. Коли автобуси виїжджають з майдану, містяни стають на коліна. Серед присутніх на церемонії — президент України Володимир Зеленський. Жодних виступів під час церемонії. Жодних коментарів після. Коли огорожу знімають, люди йдуть зі словами підтримки до родичів. На місця, де стояли труни, кладуть квіти.

Родичка загиблого: Він був гідний свого батька».

2. Від самого ранку жителі Чугуєва несли квіти на місце авіатрощі

«Ведуча: Від самого ранку жителі Чугуєва несли квіти на місце авіатрощі, а на гілках дерев поряд лишали паперові літачки. Літак Ан-26 Університету повітряних сил упав неподалік містечка 25 вересня. О пів на 12 повз все місто проїхав кортеж із тілами загиблих, всього, нагадаю, в авіатрощі обірвалося життя 26 людей, 1 курсант вижив. У самому Чугуєві сьогодні поховали 3-х членів екіпажу літака: 30-річного майора Богдана Кашемію, який був за штурвалом, 29-річного старшого лейтенанта Ашра Фамсу, який мріяв дослужитися до генерала, а також 42-річного прапорщика Євгенія Іванова — старшого радиста. На Полтавщині в Миргороді нині ховали 21-річного курсанта Андрія Розпотнюка.

Олексій Мірошник, родич загиблого Євгенія Іванова: Скільки літав скільки привозив усіх поранених, убитих, зі всіх точок, де у нас іде війна, а загинув у місті своєму».

3. 60 мільйонів євро допомоги дасть Україні Євросоюз

«Ведуча: 60 мільйонів євро допомоги дасть Україні Євросоюз. Єврокомісія підписала з українським урядом 3 угоди, гроші мають піти на розвиток громад в регіонах і на перехід до економіки, яка б не шкодила клімату. Про коронавірусну кризу і її наслідки говорили президент України та очільник Європейської ради. Не приїхала на саміт голова Єврокомісії Урсула Фондерделяйн, вона зараз на карантині, бо спілкувалася з хворими на коронавірус, ну, а замість неї приїхав представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. 22-й саміт "Україна — ЄС" відбувся в Брюсселі, це перша від початку пандемії двостороння зустріч, яку проводили не онлайн».

4. 10 основних осередків пожеж на Луганщині ліквідували рятувальники

«Ведуча: 10 основних осередків пожеж на Луганщині ліквідували рятувальники, це пожежі в лісах, і загоряння очерету і сухої рослинності. Основні ж сили кинули на захист населених пунктів, повідомили у пресслужбі надзвичайників Луганщини. Нікого сьогодні не евакуйовували. Майже за тиждень пожеж домівки мусили покинути 150 людей. Скільки саме будинків знищив вогонь, ще уточнюють, розповів "Суспільному" голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай».

5. Розбирати завали на згарищах в Вороновому допомагають військові

«Ведуча: Розбирати завали на згарищах в Вороновому допомагають військові. Людям самим впоратися несила. Дехто досі мусить жити в погребах чи по сусідах.

Кореспондентка: Сергій Курило третій день живе в погребі. На руїнах свого будинку.

Сергій Курило, місцевий мешканець: Матрац є. Ліхтарик є. Ну, а куди їхати? Щоб ніхто не лазив.

Кореспондентка: Лариса Кожемякіна згадує, як згорів її дім.

Лариса Кожемякіна, місцева жителька: Вибігли одягнені. Добре, що зайнялося о сьомій вечора. Якби вночі — люди б погоріли. Буря вогняна налетіла. І темно, і дим.

Кореспондентка: Допомагали гасити пожежі рятувальникам четверо місцевих водіїв з агрофірми. Цистернами підвозили воду для спецавтівок працівників ДСНС.

Владислав Рибалка, водій: Горіли хати. Горіло все, що находилось вокруг в цих зонах. Поначалу да, було страшно. А потім якось начали орієнтіруваться на месності, було все нормально. Працювали ми в Сорокіно і в Вороново.

Кореспондентка: Вісім команд військовослужбовців розбирають завали зруйнованих будинків, каже офіцер групи координації військово-цивільної співпраці Михайло Дурчинець. Допомагають людям волонтери.

Лариса Кожемякіна, місцева жителька: Олію, макарони дали. Сказали "приходьте, якщо в нас будуть продукти". Чай, батон.

Руслана Дика, волонтерка: Ми отримуємо посилки з усієї України. Сотні повідомлень, гроші. Очікуємо закордонних посилок. Зараз у коробках — засоби гігієни, побутова хімія, будівельний інвентар, вітаміни.

Кореспондентка: Також у селах відновлюють газо- та електропостачання. Комісія вже оглянула пошкоджені будинки і порахує, якою буде компенсація.

Ведуча: Пожежі на Луганщині палають упродовж тижня. У небезпеці опинилися 32 села і містечка. Вогонь охопив більше, як 22 тисячі гектарів і одинадцять людей загинули».

6. Окупанти один раз відкривали вогонь

«Ведуча: До вечора бойовики один раз відкривали вогонь на передовій. З підствольного гранатомету били неподалік Зайцевого на Донеччині. Українські військові у відповідь не стріляли, повідомила речниця командування Об'єднаних сил Ярослава Зоріна».

7. Гроші на відновлення житла отримають селяни з прифронтової Жованки

«Ведуча: Уперше за 6 років війни гроші на відновлення житла отримають селяни з прифронтової Жованки — це частина Зайцевого. Будинки тут стоять посічені снарядами по кілька років. Нині їх оглядає спеціальна комісія, після чого люди зможуть отримати компенсацію.

Кореспондентка: Зруйнований дах, вибиті шибки, потрощені уламками снарядів стіни. Це будинок жительки прифронтової Жованки — Наталії.

Наталія Рябошапка, господарка будинку: Кілька разів у будинок прильоти були. Уперше — 2016 року. Ось розбитий дах. Усе тут посічене.

Кореспондентка: Наразі Наталя живе у Миколаєві. Сюди повертатися, каже, не планує.

Наталія Рябошапка: Я сподіваюся на компенсацію бо тут майже неможливо зробити ремонт. Ми морально не зможемо тут жити. Сьогодні 6 років як убили племінницю в сусідньому будинку.

Кореспондентка: Зруйновані обстрілами будинки у прифронтовій Жованці оглядають представники комісії. Руйнування документують та фотографують, визначають чи підлягає будинок відновленню.

Ганна Тимофєєва, начальниця гуманітарного центру Проліска-Майорськ: Подали 21 заяву на 18 домоволодінь. Наша основна мета — допомогти людям отримати компенсацію, щоб вони могли придбати житло замість того, яке втратили.

Кореспондентка: Жованка — це частина селища Зайцеве. Звідси до окупованої території менше кілометра. Господарі зруйнованих тут будинків уперше за 6 років війни зможуть отримати гроші на нове житло, каже голова місцевої ВЦА Володимир Весьолкін.

Володимир Весьолкін, керівник військово-цивільної адміністрації Зайцевого: Постанова, дійсно вона стосується лише людей, які втратили житло, яке зруйноване, яке буде визнаним зруйнованим і люди зможуть за 300 тисяч придбати або будиночок в селі Донецької області, або квартиру в якомусь райцентрі і їх вистачить.

Кореспондентка: Комісія огляне будинки у Жованці та Бахмутці. Нагадаємо, на компенсацію за будинки Донеччини та Луганщини, що були зруйновані внаслідок бойових дій після 14 квітня 2014 року у Держбюджеті передбачено 20 мільйонів гривень».

8. Підсумки саміту «Україна — ЄС»

«Ведуча: І до підсумків саміту "Україна — ЄС" у Брюсселі. Нагадаю, це перша офлайн двостороння зустріч з початку пандемії. І стежив за перебігом саміту в Брюсселі кореспондент "Радіо Свобода" Григорій Жигалов. Він з нами на зв'язку. Григорію, то з якими результатами їде додому українська делегація?

Григорій Жигалов, кореспондент "Радіо Свобода": Перед початком саміту президент України Зеленський в інтерв'ю виданню "Politico" заявив, що для нього санкції проти Росії будуть пріоритетним питання саміту "Україна — ЄС". Він пояснив це тим, що саме економічні важелі тиску на Росію є найефективнішим способом підтримки суверенітету і територіальної цілісності України. В Євросоюзі, треба сказати, з цього приводу зберігається повний консенсус і в Брюсселі заявляють: Україна залишається високо на порядку денному Євросоюзу. І політики, і президент Європейської ради Шарль Мішель, і високий представник Жозеп Боррель сьогодні на пресконференції не шкодували слів підтримки на адресу України. Сьогодні на пресконференції не шкодували і компліментів, відзначили суттєвий прогрес у реформах, згадали ринок землі, децентралізацію, закон про банківську сферу. Разом з тим, перед початком саміту з Брюсселя пролунало чимало сигналів, що тут накопичилися стурбованості та запитання, пов'язані із ефективністю офіційного Києва у боротьбі із корупцією. В Брюсселі вважають, що результати тут могли б бути значно кращими. І під час зустрічі на саміті про це говорили. І, як кажуть наші джерела, Києву вдалося значну частину напруженостей зняти. Після сьогоднішньої зустрічі українська делегація отримає низку нових угод, за якими Євросоюз виділить гроші на підтримку регіонів України. 30 мільйонів євро підуть на посилення безпеки в районах, що постраждали через конфлікт та на підтримку незалежних медіа, ще 20 мільйонів — на підтримку громадянського суспільства, 10 мільйонів — на боротьбу зі змінами клімату, 300 мільйонів Україна може отримати на підвищення енергоефективності громадських будівель. Разом з тим, завершився цей саміт без оновлення угоди про Асоціацію. Хоча, тут є новина. Діалог про це почнуть вже наступного року у перспективі і так званий "промисловий безвіз", який би ще більше відкрив європейські ринки для української продукції. Місія з оцінки готовності України до цієї угоди вже почала свою роботу. Наступного року можуть підписати і угоду про відкрите небо, що допустить на європейський ринок українські авіакомпанії. (У цьому прямому ввімкненні порушення стандартів не оцінювалися, оскільки їх припускався не співробітник "UA: Першого".)».

9. Колишнього поліцейського, який збив жінок на переході у Броварах, суд відправив під арешт

«Ведуча: Колишнього поліцейського, який збив двох жінок на пішохідному переході в Броварах, суд арештував на 2 місяці. Про це "Суспільному" розповіла речниця прокуратури Київщини Олександра Богачова, каже, за кермо водій сів п'яним, сам він, нагадаю, експертизу на алкоголь на місці проходити відмовився, аварія ж сталася в неділю ввечері, одна жінка загинула, її 22-річна донька в лікарні. Дільничного поліцейського з Деснянського райвідділу звільнили, йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Підозрюваний провину визнав і обіцяє заплатити постраждалим компенсацію. Він просив відпустити його під домашній арешт, бо, каже, має вагітну дружину, а також сина. Та оскаржувати це рішення суд не збирається».

10. Ще 4348 недужих із коронавірусом додалося в Україні за добу

«Ведуча: Ще 4348 недужих з коронавірусом додалось в Україні за добу, 90 людей померли за вчора, розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Ще 2149 пацієнтів одужали. Хворіють зараз 126,5 тисяч пацієнтів. Найбільше інфікованих вчора додалось в Харківській області — 487, а також в Києві, де 355 нових випадків. На 3-му місці вперше Полтавщина, там 305 нових інфікованих за добу. Загалом від початку пандемії в Україні ковід-19 підхопило 234,5 тисячі людей».

11. Ситуація з ковідом на Вінниччині

«Ведуча: На Вінниччині за вчора пацієнтів з коронавірусом стало на сто вісім більше, зараз в області хворіє дві з половиною тисячі людей. І в самій Вінниці місць в лікарнях для таких пацієнтів скоро може забракнути — дев'яносто відсотків уже зайняті. Ходити до лікарів подеколи мусять і ті, хто ковід поборов — формально вони одужали, та наслідки хвороби даються взнаки по кілька місяців. Що лишає по собі коронавірус, розкажуть мої колеги.

Кореспондентка: Сімейна лікарка Анна Соколяк коронавірусом перехворіла у квітні, каже, оговтувалась два місяці.

Анна Соколяк, сімейна лікарка: Дійсно, відчувалося, що важко дихати. Близько двох місяців була слабкість, сонливість.

Кореспондентка: Після того, як перехворіла коронавірусом, зробила обстеження Наталія Авраменко. Тепер, каже, має проблеми із тиском та постійні мігрені.

Наталія Авраменко, начальниця відділу лікування Департаменту охорони здоров'я: Вже є фіброзні зміни, тобто це грозить тим, що, якщо я буду, мабуть, погано берегтися, це поки що хронічний бронхіт. Ускладнилась моя гіпертонічна хвороба.

Кореспондентка: Практично щодня виявляє пацієнтів із пневмоніями сімейна лікарка Тетяна Тіхова. Тепер, каже, звертаються і ті, хто перехворів кілька місяців тому.

Тетяна Тіхова, сімейна лікарка: Пацієнтка була на лікарняному близько місяця. Незважаючи на такий термін, вона почуває себе далі погано. І астенічний синдром виражений, і проблеми із серцево-судинною системою виявились.

Кореспондентка: Наслідки для організму людини після перенесеного коронавірусу лише на стадії вивчення, каже головний інфекціоніст Вінниччини Лариса Мороз.

Лариса Мороз, головна інфекціоністка Вінниці: У нас є декілька пацієнтів, які протягом місяця-півтора повинні були бути дома на кисні. Дуже багато тих, хто перехворіли, кажуть про те, що у них тахікардія, тривалий час при будь-якому фізичному навантаженні.

Кореспондентка: За словами Наталії Авраменко, лікарні міста Вінниця заповнені пацієнтами із коронавірусом та пневмоніями на дев'яносто відсотків. Якщо люди не дотримуватимуться правил карантину, лікарні не впораються із напливом недужих.

Наталія Авраменко: Будуть хворіти. Карантин не для того, щоб перемогти цю хворобу, карантин для того, щоб справились наші медичні заклади.

Кореспондентка: Берегтися, носити маски та дотримуватись правил карантину потрібно і тим, хто переніс ковід-19 у легкій формі.

Лариса Мороз: При легкому перебігу практично імуноглобуліни класа G, ці захисники, не утворюються у людей. А люди, які мають легкий перебіг недіагностований, вони є джерелом інфекції і можуть наражати на небезпеку оточуючих, своїх рідних більш похилого віку. І у нас були випадки, коли в родині діти легко перехворіли, а батьки дуже важко, і деякі навіть загинули.

Кореспондентка: З понеділка Вінниця у "помаранчевій" зоні, наразі всі ліжка заповнені важкими хворими і всі вони потребують кисневої підтримки, каже Лариса Мороз. Через це до лікарень беруть лише складних і виписують іноді і через тиждень».

12. Під час місцевих виборів 25 жовтня хворі на коронавірус зможуть проголосувати в медичних закладах

«Ведуча: Під час місцевих виборів 25 жовтня хворі на коронавірус зможуть проголосувати в медичних закладах, якщо ж лишатимуться вдома в самоізоляції, до них відправлять виїзні бригади. Для цього виборці мають подати відповідну заяву до 20-ї години п'ятниці 23 жовтня розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов, каже, вибори відбудуться навіть в «червоних» зонах. На дільницях всі повинні бути в масках, дотримуватися дистанції і користуватися власною ручко. Неодмінно мають бути і антисептики, ну, а для людей з симптомами хвороби, облаштують окремі кабінки, сказав міністр».

13. «Лежачими поліцейськими» самотужки обладнали двір мешканці дніпровської багатоповерхівки

«Ведуча: "Лежачими поліцейськими" самотужки обладнали двір мешканці дніпровської багатоповерхівки. Встановили їх одразу одинадцять, бо втомилися ухилятися від автівок. Водії, об'їжджаючи затори на вулиці поряд, прямували просто через двори, і швидкість скидали далеко не завжди. Жителі не чекали допомоги влади і вирішили проблему самі. Та чи мали на це право?

Кореспондентка: Через прибудинкову дорогу водії оминають затори на вулиці Пані Кахи, розповідає Олег Демус. Чоловік живе у будинку, поруч з яким встановили перешкоди. У годину пік, говорить, неможливо вийти з під'їзду, постійно їздять машини. Каже, зверталися із сусідами до міської ради, відповіді не дочекалися, тому проблему вирішили власноруч — зібрали з усіх жителів чотирьох під'їздів близько восьми тисяч гривень і встановили дев'ять саморобних "лежачих поліцейських". Тепер вздовж будинку їх одинадцять. Дві перешкоди встановили ще 15 років тому.

Олег Демус, місцевий житель: Неможливо було перейти, щоб викинути сміття. Ображали, принижували у відповідь. Швидкість понад 60 їздили. Можливо ми трохи погарячкували, зате зараз спокійно мої онуки виходять до вулиці. "Поліцейські" лежать за ДСТом — не вище 10 сантиметрів.

Кореспондентка: З візочком щодня цією дорогою ходить Софія Шепелєва. Говорить, такі труднощі терпіти готова. Раніше каже, не могла спати. З п'ятої ранку під вікнами потоки машин. Спецтранспорт до будинку приїжджає без проблем.

Софія Шепелєва, місцева мешканка: Дуже задоволена, що вони поставили. Хоч і не зручно, але я можу йти спокійно не озираючись, за дитячий візочок не переживаю.

Кореспондентка: Станіслав живе не поблизу, але каже, часто їздить цією дорогою. Між «лежачими поліцейськими», говорить, занадто мала відстань і вони вищі за звичайні.

Станіслав, водій: Високі занадто, ходова розбивається швидко, були б понижче. А так швидкість поменше, зрозуміло.

Кореспондентка: Деякі водії оминають перешкоди через тротуари, але є й ті, хто не проти такої ініціативи місцевих. Їздить і машиною, і мотоциклом, розповідає Олександр. Проблем, каже, не виникало.

Олександр Семенов, водій: "Лежачий поліцейський" ні краплі не бентежить. Так, поволі через них переїхав, але їх можна переїхати. Тобто, проблеми ніякої немає. Якщо летіти, звичайно, то колеса повідпадають.

Кореспондентка: За словами речника патрульної поліції Павла Карманова, щоб встановити штучну перешкоду на дорозі, треба звернутися до поліції чи у міськраду, після чого фахівці вирішать, чи доцільно встановлювати "лежачих поліцейських". Самостійно ж їх зводити не можна.

Павло Карманов, речник патрульної поліції Дніпра: За це передбачено відповідальність згідно з кодексом України про адміністративні порушення, стаття 139, штраф 340 гривень, або навіть громадські роботи.

Кореспондентка: Скарг щодо одинадцяти "лежачих поліцейських" в поліції не отримували, говорить Павло Карманов. За словами ж Олега Демуса, планують перегородити і тротуари біля будинку».

14. Абромавічус більше не генеральний директор «Укроборонпрому»

«Ведуча: Айварас Абромавічус більше не генеральний директор "Укроборонпрому". Володимир Зеленський підписав заяву про звільнення, подану два місяці тому, це "Суспільному" підтвердили у пресслужбі Держконцерну. "Суспільне" намагається отримати коментар і самого Айвараса Абрамавічуса щодо його звільнення. Посаду гендиректора він обіймав з серпня минулого року, з 2014-го по 2016-й був міністром економічного розвитку і торгівлі України. Виконувати ж обов'язки генерального директора "Укроборонпрому" президент поки що призначив Ігоря Фоменка, який досі був заступником гендиректора з бронетанкової радіолокаційної та спеціальної техніки. Раніше ж він працював на Луганському акумуляторному заводі, Луганському верстатобудівному заводі і обіймав керівні посади в холдинговій компанії "АвтоКрАЗ"».

15. Під вартою залишив апеляційний суд Андрія Антоненка

«Ведуча: Під вартою залишиться щонайменше до 23 жовтня Андрій Антоненко, один з фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Київський апеляційний суд не задовольнив скарги його адвокатів. Він не скасував рішення Шевченківського райсуду про арешт. Кілька депутатів цього і попереднього скликань нині хотіли взяти музиканта й колишнього бійця Сил спеціальних операцій на поруки, між них Софія Медина, Геллер та Оксана Корчинська. Суд відмовив і їм. Одну зі скарг адвокатів судді все-таки задовольнили — Антоненку дозволили сидіти під час засідання поруч з захисниками, а не в скляному боксі. Сам же обвинувачений після засідання сказав: треба боротися далі.

Андрій Антоненко, обвинувачений у справі: Ці дії прокурора, мантра вся та сама, яка вже відбувається на протязі з 12 грудня без жодних змін, ну що поробиш. Будемо боротися. Сила разом до кінця. Треба змітати впил оце все і перемагати.

Ведуча: Андрія Антоненка затримали торік в грудні в справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Слідство називає його безпосереднім виконавцем. Фігурують в ній також лікар Юлія Кузьменко, військовий медик Яна Дугар. Ніхто з них своєї провини не визнає. Суд почав розглядати справу по суті у вересні, тоді ж присягу склали народні засідателі. Журналіст Павло Шеремет нагадаю, загинув у липні 16-го. Його машину підірвали у центрі Києва».

У випуску за 6 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Силовики жорстко розігнали протест під судом, який залишив Антоненка під арештом.

Експрокурора Тернопільщини, звільненого за пиятику на роботі й невідповідну поведінку, призначили заступником керівника Спеціалізованої військової прокуратури.

7 жовтня (середа):

1. Ще 4753 людини підхопили коронавірус в Україні

«Ведуча: Ще 4753 людини підхопили коронавірус в Україні. Це ті, чиї тести виявилися позитивними за вчора і поки що це найвищий показник за одну добу — розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Цей рекорд за вчора не єдиний. Тих, що одужали від ковід стало більше на 2569, ну і власне рекорд за кількістю нових хворих за день побила Харківщина. Там виявили ще 685 інфікованих. Загалом в Україні від початку пандемії коронавірус підхопило майже 240 тисяч людей. 128,5 тисяч хворіють зараз, 4,5 тисячі померли».

2. Хворому на ковід Петрові Порошенку стало гірше

«Ведуча: Хворому на ковід Петрові Порошенку стало гірше. Він у лікарні з двостороннім запаленням легень — розповіла в інтерв'ю Яніні Соколовій дружина політика Марина Порошенко. Через цукровий діабет п'ятий президент у групі ризику. Його кров нині стала настільки густою, що лікарі навіть не можуть взяти її на аналіз — каже колишня перша леді. У неї тест на коронавірус негативний. А от дочка подружжя заразилася. Вона хворобу переносить легше, ніж батько. Петро Порошенко не єдиний з політиків, хто зараз хворіє на ковід. Занедужала і лідерка партії "Голос" Кіра Рудик. У неї хвороба в легкій формі. Вдома лікується й очільник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Крім нього у президентській політсилі коронавірус тиждень тому виявили ще у 8 нардепів. І за згодою всіх фракцій вирішили скасувати пленарні засідання ради до 20 жовтня. Тоді зберуться на день, щоб розглянути бюджет на наступний рік. Ну а повноцінно до пленарних засідань депутати повернуться в листопаді уже після місцевих виборів».

3. Практично всі ліжка для пацієнтів з коронавірусом зайняті в 4-й столичній лікарні

«Ведуча: Практично всі ліжка для пацієнтів з коронавірусом зайняті в 4-й столичній лікарні. Півроку тому її довелося повністю переобладнати. З кількох різнопрофільних відділень зробили одне інфекційне. Облаштували майже 4 сотні місць для пацієнтів з ковід. Поки що беруть тільки тяжкохворих, та і їм може забракнути місць.

Кореспондентка: У Київській міській клінічній лікарні №4 до початку пандемії працювали зокрема терапевтичне, неврологічне, хірургічне, а також інфекційне відділення. До прийому хворих на ковід тут почали готуватися ще в лютому, а в березні надійшов перший інфікований. Потому зі збільшенням кількості пацієнтів всю лікарню довелося перепрофілювати в інфекційний шпиталь.

Відео: Это красная зона, это зона для пациентов.

Кореспондентка: Раніше в неврологічному відділенні, яким керує Алла Влащук, лікували пацієнтів з інсультом, черепно-мозковими травмами і радикулітом. Нині тут лише хворі на ковід. Жінка працює в лікарні більш, як 25 років. Щоб лікувати інфікованих, каже, спеціально навчалася.

Алла Влащук, завідувачка неврологічного відділення: Вибір був, але хіба так можна? Якщо хворі є, якщо я обрала професію лікаря, то я маю йти далі. Точно так же зробили всі мої лікарі і весь медичний персонал. В мене звільнилася лише одна медична сестра, але яка вже була у віці.

Кореспондентка: Щодня пані Алла декілька разів одягає захисний костюм, без нього працювати з пацієнтами не може. Каже, улітку від спеки деякі працівниці непритомніли. Тепер до таких умов звикли. Працюють у небезпечній зоні по 4 години, потім 4 години відпочинку і знову до роботи. У цьому відділенні 35 ліжок. Для тяжкохворих є палата інтенсивної терапії.

Алла Влащук: Це одна з них.

Кореспондентка: Олександра Кондратенко потрапила до лікарні з запаленням легенів тиждень тому. Припускає, ковід могла підхопити від колеги.

Олександра Кондратенко, хвора на ковід-19: Я задихалася. У мене був низький рівень кисню і двостороннє запалення легень, і була ну я йти не могла ногами, сказать по правді. І ви знаєте, на сьогоднішній день у добрий час сказать, поганий — помовчать, в мене вже вранці була температура нормальна.

Кореспондентка: Лікують пацієнтів безплатно, каже пані Алла. У лікарні хворі перебувають щонайменше 10 днів. Якщо повторний тест на коронавірус негативний і пацієнт почувається добре, його виписують. Далі лікуватиметься в медзакладі за місцем проживання. Оксану з дочкою вже виписують. 10 днів тому вони одночасно потрапили до лікарні.

Оксана, пацієнтка: Було тяжко, висока температура, головний біль, сухість у роті, слабкість.

Алла Влащук: Сатурація 98, це нормальна сатурація, це норма. Тому пацієнтка вже може йти додому.

Кореспондентка: На запитання, що найперше зроблять, коли вийдуть з лікарні, відповідають...

Оксана: Лікар дозволить, то підемо до парку погуляти, бо дуже хочеться свіжого повітря.

Кореспондентка: Алла Влащук каже, такі пацієнти загрози для оточення вже не становлять. Наголошує, важливо вчасно звернутися до лікаря.

Алла Влащук: Дуже багато хворих лікуються дома, самі лікують себе, на жаль. Цього робити нельзя.

Кореспондентка: Від початку серпня кількість інфікованих у лікарні швидко зростає і більшість із них у тяжкому стані, каже директорка Тетяна Мостепан. Загалом у закладі для хворих на ковід 395 ліжок, 95% — уже зайнято.

Тетяна Мостепан, директорка Київської міської клінічної лікарні №4: В любому випадку ми на сьогодні вже розглядаємо питання збільшення ліжок, розширення за додаткових, за допомогою додаткових приміщень. Враховуючи, що ми функціонували все життя як 635 ліжок, звичайно, ліжка є і ми зараз розглядаємо можливість задіяти додаткові ліжка.

Кореспондентка: Невролог Алла Влащук і далі працюватиме з хворими на ковід. Летальні випадки, каже, трапляються зазвичай, коли людей привозять запізно. Кожна виписка для неї маленька перемога, яка надихає».

4. Подружжя Зеленських зустрілося з принцом Вільямом та герцогинею Кейт Міддлтон в Лондоні

«Ведуча: Подружжя Зеленських зустрілося з принцом Вільямом та герцогинею Кейт Міддлтон в Лондоні. Українського президента приймали у Букінгемському палаці. До Сполученого Королівства Зеленський поїхав на два дні. Завтра там планує підписати меморандум про розбудову Військово-морського флоту Збройних сил України. Ідеться про більш ніж мільярд фунтів стерлінгів, які підуть на українську морську армію. На що конкретно мають їх витратити, Зеленський не уточнив.

Володимир Зеленський, президент України: Важливий стратегічний документ будемо на військово-морській базі, підпишемо цей меморандум на суму 1,25 мільярдів фунтів стерлінгів. Є ще відео про те, що знову з’явиться військово-морський флот в Україні й нарешті, це мені здається, важливий перший такий потужний крок».

5. Британський есмінець зайшов в Одесу

«Ведуча: Есмінець "Дракон" Військово-морських сил Сполученого Королівства зайшов в Одесу. До порту його супроводжував катер "Старобільськ". На борту "Дракона" тренуватимуться українські моряки спільно із британцями. Маневри проводитимуть у відкритому морі — повідомила пресслужба командування Військово-морських сил України. В королівському флоті есмінець 8 років. На обох боках його корпусу зображення валлійського дракона. Це національний символ Уельсу. Корабель затримається в Одесі до 12 жовтня».

6. Російські найманці один раз порушили режим тиші на Донбасі

«Ведуча: До вечора російські найманці один раз порушили режим тиші на Донбасі, повідомила речниця командування Об'єднаних сил Ярослава Зоріна. Із стрілецької зброї били поблизу Водяного на Донеччині. Ворожі постріли були не прицільними. Українські військові у відповідь не стріляли».

7. Пожежу біля Смолянинного лишилось загасити рятувальникам на Луганщині

«Ведуча: Пожежу біля Смолянинного лишилось загасити рятувальникам на Луганщині. Її взяли під контроль, решта осередків уже загасили. Тепер переймаються, що вітер знову може роздмухати полум'я, розповів очільник Луганщини Сергій Гайдай. Всього за тиждень в регіоні, нагадаю, вигоріло понад 20 тисяч гектарів. Загинуло 11 людей, згоріли десятки будинків. Збитки ще рахують. Щоб хоч трохи заробити гроші люди розбирають завали своїх будинків і здають залізні переділки на брухт. Компенсація за втрачене житло буде не раніше наступного тижня. Скільки обіцяють людям — розкажуть мої колеги.

Олександра Михайлова, жителька Сиротиного: Усе погоріло, ось у мене квітник був хороший, а тепер я ні їсти, ні спати не можу. П'ю заспокійливе. Чоловік робить уколи. Як це прожити в домі все життя на землі, а тепер іти кудись, не знаю що робити.

Кореспондентка: Олександра Григорівна нещодавно зробила ремонт у своєму будинку. Зараз від нього залишилися тільки стіни. Це зафіксувала комісія, що була напередодні. Скільки отримає грошей компенсації, жінка не знає.

Олександра Михайлова: Сказали виплатять, записали телефон і все, комісія буде працювати. І що нам дадуть, у нас нічого немає.

Кореспондентка: Поки фінансової допомоги немає, люди з-під завалів будинків намагаються дістати металеві перегородки, що вціліли, аби заробити гроші.

Ірина, жителька Сиротиного: Витягуємо залізо, а потім будинок розбиратимемо. Цеглу і все решту тут уже почали витягували. Ну, а що залишати комусь? Хоч якусь копійку дітям на хліб.

Кореспондентка: Компенсацію почнуть видавати наступного тижня, повідомив голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай.

Сергій Гайдай, голова Луганської облдержадміністрації: Ми вже отримуємо гроші і одразу день в день ці гроші будемо віддавати на територію. Всі люди, у кого документи оформлені, зможуть у той самий день, або у будь-який отримати гроші.

Кореспондентка: Як зазначається на сайті обласної адміністрації, 300 тисяч гривень люди отримають за зруйнований будинок. По 20 тисяч гривень виплатять сім'ям, родичі яких загинули в наслідок пожежі».

8. Вдалося розшифрувати чорні скриньки літака Ан-26, який упав на Харківщині

«Ведуча: Вдалося розшифрувати чорні скриньки літака Ан-26, який упав на Харківщині. Фахівці з'ясували, що були проблеми з двигуном, а ще знайшли порушення під час виконання та організації польоту. Про це на своїй сторінці у фейсбук повідомив голова урядової комісії, що розслідує авіатрощу. Віцепрем'єр Олег Уруський написав, що завдяки самописцям змогли повністю відтворити картину польоту

Олег Уруський, віцепрем'єр-міністр України: Встановлена технічна причина нештатної роботи лівого двигуна та спрацювання датчика падіння тиску по вимірюванню крутного моменту. Це сталося внаслідок відмови у роботі одного з блоків системи управління двигуна.

Ведуча: Уруський також повідомив, що Міністерство оборони планує закінчити власне розслідування до 12 жовтня, далі матеріали передадуть до військових комісаріатів і після 15 жовтня родинам загиблих почнуть виплачувати компенсацію. Військовий літак АН-26 розбився ввечері 25 вересня поблизу Чугуєва на Харківщині під час тренувального польоту. На борту було 27 людей — 7 військових льотчиків і 20 курсантів Університету повітряних сил імені Кожедуба. 25 загинули на місці, ще один курсант — від опіків у лікарні. Вижив тільки курсант В'ячеслав Золочевський, зараз він у шпиталі».

9. Із загиблими під час катастрофи Ан-26 курсантами і офіцерами попрощалися у їхніх селах і містах

«Ведуча: З загиблими під час катастрофи Ан-26 курсантами і офіцерами попрощалися у їхніх селах і містах. На Вінниччині поховали Максима Хомячука і Романа Корчовського. У Мелітополі Запорізької області провели в останню путь Олександра Скочкова і Євгена Скоробагатька. В Херсоні попрощалися з Олександром Ковцем. На Чернігівщині сьогодні поховали з 19-річним Дмитром Донцем, І Андрієм Померанцевим. Загиблих проводжали гімном України.

Вадим Олабін, батько загиблого: Мій син хотів жити, хотів служити батьківщині, насолоджуватися життям. А та техніка що є призводить до таких наслідків. Я дуже любив свого сина. Він мій первісток — приклад для молодших. Він для мене залишиться найкращим».

10. Понад півтора роки чекає сина з полону полтавка Валентина Панченко

«Ведуча: Понад півтора роки чекає сина з полону полтавка Валентина Панченко. Її Станіслав воював на Донбасі, потім потрапив в полон до бойовиків, а підконтрольний окупантам суд кинув бійця за грати на 17 років, звинувативши в тероризмі. Чи є її син у списках на обмін, жінка точно не знає. Та вірить, що найближчим часом він повернеться додому. Як вірять і сотні інших батьків, дружин, чоловіків і дітей. Цієї суботи родичі зниклих безвісти, полонених вийдуть по всій країні на акцію «Нагадай про кожного». Доти щодня розказувати їхні історії будемо ми на «Суспільному». І це історія Станіслава Панченка.

Кореспондентка: Валентина Панченко переглядає світлини із сином Станіславом.

Валентина Панченко, мати полоненого: Я з ним разговарювала по телефону і якось связь обірвалась. Зверталась непосредственно до його зводного. Так і так, — кажу, — у мене обірвалась связь із сином. Подивіться, де він знаходиться? Це було десь уже минут 20 восьмої вечора, о 19:20. Взводний подивився, сказав: його знайти не можемо.

Кореспондентка: Із Збройними силами Станіслав Панченко уклав контракт 2017-го. Тоді йому було 18. Хлопець воював у складі 58-ї бригади. Пішов на війну, бо до цього там уже були двоє його братів. У полон 21-річний боєць потрапив у січні минулого року. Тоді його бригада перебувала біля Шумів, що на Донеччині. Як так сталося, мати військового не знає. Спочатку бойовики утримували військового у Донецьку, потім суд ув'язнив його, як нібито терориста на 17 років. І нині Станіслав перебуває у Макіївській колонії.

Валентина Панченко: У вайбер скидали, на месенджер, що ми з його кусочки будемо відрізати, присилати вам через те, що він уже прийшов нас убивати сюди.

Кореспондентка: Чи є військовий нині у списках на обмін, Валентина Панченко не знає. Про те, що його мають внести, обіцяли жінці 2019-го.

Валентина Панченко: Уже в лютому місяці, уже СБУ його признало заручником. Вони сказали, що поставили його на учот і на обмєн. Ну, те, як на самом дєлє, як нам уже пізніше сказали, його первий раз його подали на обмєн у листопаді місяці.

Кореспондентка: Із сином Валентина спілкувалася за цей рік телефоном двічі.

Валентина Панченко: Він на даний момент, наскільки мені сказали ті хлопці, що там знаходилися, що він числиться, як склонний к побєгу і агресивний по відношенню до тієї сторони.

Кореспондентка: Мати бранця каже: вірить, що син скоро повернеться додому на Лохвиччину».

11. СБУ викрила конвертаційний центр

«Ведуча: По два мільярди гривень на місяць втрачала держава через роботу конвертаційного центру, котрий викрили Служба безпеки і податкова. Він допомагав підприємствам не платити податків, розповів начальник управління СБУ Ілля Вітюк. Каже, втілили схему колишні працівники комерційних банків, а допомагали їм колишні і теперішні податківці. Мали в обігу 15 мільярдів гривень і створили сотні фіктивних підприємств. Обшуки в компаніях і банках, що можуть бути причетні до схеми, провели минулого тижня. Вилучили 600 печаток різних податкових органів, суддів і нотаріусів.

Ілля Вітюк, начальник управління Служби безпеки України: Оголошено вже низку підозр і навіть є вироки суду вже. Тому що, як я сказав, ця робота розпочалася, по великому рахунку, навесні 2020 року. Були задіяні різні підрозділи Служби безпеки України. Стосовно тої спецоперації, яка була на минулому тижні, в ході якої ми знайшли всі ці печатки і так далі, ми отримали достатньо даних для підготування відповідних документів та оголошення про підозру».

12. Координаторка «Дисергейту» отримує погрози після викриття плагіату міністра освіти Шкарлета

«Ведуча: Листи з погрозами кілька місяців поспіль отримує координаторка "Дисергейту". Це антиплагіатна ініціатива і саме її фахівці свого часу досліджували наукові роботи очільника Міносвіти Сергія Шкарлета. Там упевнені, що той поцупив частину текстів інших авторів. Сам він це заперечує. Та перші погрози Світлана Благодєтєлєва-Вовк отримала якраз тоді, коли розгорівся скандал довкола робіт чиновника. Вона каже: це може бути пов'язано.

Людмила Янкіна, керівниця проектів Центру прав людини Zmina: "Тільки ти неодмінно опирайся, вдай це мене теж збуджує. Адже я надто давно тебе і добре знаю. З нетерпіння чекаю нашого іскрометного публічного злиття".

Кореспондентка: Це один з листів, який невідомий чоловік писав Світлані, координарторці ініціативі "Дисергейт". Це об'єднання фахівців, які перевіряють наукові роботи на плагіат. Повідомлення, каже Світлана, надходили від п'яти різних авторів. Спочатку на електрону пошту, а потім у телеграм.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, координаторка ініціативи "Дисергейт": 3 липня на мою пошту прийшов лист від особи, яка вже 8 липня почала в своїх листах здійснювати погрози сексуального характеру, в яких погрожувала мені насиллям сексуальним. Крім того в цих повідомленням були фотографії мого будинку, мого під'їзду. І, власне, 29 серпня було повідомлення з фотографією мене особисто. Тобто переслідувач знає, де я живу.

Кореспондентка: Згодом записки стали залишати в дверях квартири. Автор погрожував зґвалтувати, запевняв, що прослухає житло жінки. Камери спостереження будинку зафіксували чоловіка. Світлана викликала поліцію. Заяву в Дарницькому райвідділу зареєстрували, як звернення громадян, а листи з погрозами — це прояв романтичності. Більш, як місяць поліція не відкривала кримінальне впровадження. На допит Світлану викликали тільки сьогодні, каже правозахисниця Людмила Янкіна.

Людмила Янкіна: Людина зізнається, що він приходить, випорожняється там де вона живе. Поліція в свою чергу каже, що це просто романтичні записки.

Кореспондентка: Переслідування, за словами Світлани, почалося після того, як ініціатива викрила дев'ять випадків плагіату в наукових роботах виконувача обов'язків Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета. Тож припускає, погрожують їй через це.

Світлана Благодєтєлєва-Вовк: Національна поліція має встановити особу переслідувача або групу осіб, які мене переслідують, але хронологічно, на жаль, є підстави думати, не виключати також пов'язаність це з відкриттям академічного плагіату в роботах Шкарлета.

Кореспондентка: У вересні комітет Національного агентства з питань забезпечення якості і освіти підтвердив, що в наукових роботах Сергія Шкарлета таки є плагіат. Тексти надіслали трьом міжнародним експертам зі США, Чехії та Польщі. І вони визнали, що автор використовував уривки чужих матеріалів у трьох своїх працях. Це рішення комітету жодних санкцій не передбачає. Сергій Шкарлет його не визнає. Подав позов до суду. На наш запит відповів письмово. Каже, зі Світланою Благодєтєлєвою-Вовк не знайомий.

Сергій Шкарлет, виконувач обов'язків міністра освіти і науки: З пані Світланою я особисто не знайомий і ми ніколи не спілкувалися. Однозначно я не маю і не можу мати жодного стосунку до ситуації, в якій вона опинилася. Саму ситуацію вважаю неприпустимою. Подібні методи тиску і шантажу будь-кого- засуджую.

Кореспондентка: Чекаємо відповіді на наш запит від Дарницького відділу поліції».

13. Національну академію наук очолив Анатолій Загородній

«Ведуча: Національну академію наук очолив Анатолій Загородній — директор інституту теоретичної фізики НАН. Після того, як у серпні не стало Бориса Патона, місце президента в академії лишалось вакантним. Претендували на нього четверо, ще один голова ради Нацбанку Богдан Данилишин свою кандидатуру вирішив зняти.

Ярослав Яцків, директор Головної астрономічної обсерваторії: Навіть, якщо немає грошей, ти повинен знати свою перспективу, куди ти рухаєшся.

Кореспондент: А грошей Головній астрономічній обсерваторії бракує, каже її директор Ярослав Яцків. Національна академія наук надає половину тієї суми, якої потребує установа. На ці гроші науковці досліджують Сонце, рух Землі, чорні діри, мріють знайти кошти на відкриття ще однієї обсерваторії.

Ярослав Яцків: В мене є ідея, вона на сайті головної астрономічної обсерваторії, — побудувати, раз ми втратили Крим, побудувати південно-українську астрономічну обсерваторію десь в районі Одеси, чи Маяк, чи Толенбар, чи там інше місце. І зараз це питання обговорюється.

Кореспондент: Як буде розвиватися Національна академія наук? Який курс обере на найближчі 5 років? Вирішуватиме президент НАН України. Сьогодні його обирали. На цю посаду претендували 4 людей. Наймолодшому 69 років. Протягом останніх 58 років президентом НАН був вчений Борис Патон. На 102-му році життя він помер 19 серпня цього року. У нового очільника буде багато роботи, каже професор та доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

Максим Стріха, професор, доктор фізико-математичних наук: Це оптимізувати структуру акадамії. Налагодити дієві комунікації між академією і суспільством, і академією і владою, бо академія мусить бути привабливою. Академія мусить бути символом всього передового. Академія мусить давати простір для молодих облич, для активних молодих учених.

Кореспондент: Ми намагалися сконтактуватися з усіма кандидатами. На розмову погодився директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко. Каже, без належного фінансування втримати молодих науковців украй важко.

Сергій Комісаренко, директор Інституту біохімії: Взагалі для того, щоб академія наук розвивалася, так, і давала нові знання, давала нові результати, фінансування потрібно, щоб воно було збільшено в 3-4 рази. Наші дослідження і результати нашої роботи повинні впроваджуватися в нашій країні, вони повинні працювати на нашу країну. А Академія наук повинна заробляти на наших розробках.

Ярослав Яцків: Ну, якщо держава хоче бути успішною, високотехнологічною державою, а не сировинною, вона повинна думати про розвиток науки.

Кореспондент: Ім'я нового президента оголосили під вечір — це Анатолій Загородній, йдеться на сайті НАН. Його обирали на таємному голосуванні. Після закінчення Харківського університету працював в інституті теоретичної фізики НАН України, а з 2003 року обіймав посаду директора цього інституту, 2 роки був головним ученим секретарем НАН України. На черзі вибори президії. Триватиме процес до кінця тижня. Після цього нова команда зможе розпочати роботу. Важливо знайти фінансування і повернути із-за кордону тих, хто виїхав, каже директор Головної астрономічної обсерваторії Ярослав Яцків.

Ярослав Яцків: Мати можливість, ну, відчувати свою гідність як науковця. А це надзвичайно важливо».

14. Які проблеми з пожежною безпекою мають громади

«Ведуча: По півгодини мусять їхати пожежники гірськими дорогами, щоб дістатися курортної Східниці, то влітку. Взимку шлях через перевал забирає ще більше часу. Найближчий пост рятувальників за 12 кілометрів від селища. І поки що місцеві не знають, що з тим робити. Наш спецпроект "Місцеві" сьогодні розкаже про тих, що мали схожі проблеми з пожежною безпекою, взялися вирішувати їх самі.

Кореспондентка: Григорій Кривицький мешкає у Східниці від народження. У будинку, який отримав у спадок, щойно зробив ремонт. Та тепер переймається, хата наполовину дерев'яна, а від минулого місяця у селі немає пожежного пункту. Найближчий за 12 кілометрів.

Григорій Кривицький, житель Східниці: Поки з Борислава приїдуть, то вона вже догорить. Старі будинки всі дерев'яні, та нові. Санаторії теж дерев'яні. І "Карпати" дерев'яні почти, тут дерев'яне всьо. Не думають, що вони роблять.

Кореспондентка: У курортній Східниці за останні три роки було чотири великі пожежі. Горіли відпочинкові комплекси. Пожежний пункт розташувався в цих гаражних приміщеннях одного із санаторіїв. Відколи будівля перейшла в приватну власність, 24 роки тому, рятувальники користувалися нею безкоштовно. У вересні цього ж року власники попросили пожежників виїхати. Пояснили "Суспільному", не можуть більше платити податки та зарплату сторожам. 15 рятувальників зі Східниці перевели у Борислав, перевезли і 2 автомобілі.

Олег Кобилецький, начальник Бориславського міського відділу головного управління ДСНС у Львівській області: 12 кілометрів, вони дуже важкі, тому що то є гірський перевал. Автомобіль, у нас МАЗ, він важить — повна вага автомобіля 22 тони. Поки він вибереться на перевал, з перевалу вниз, це займає час. А от цей час — це дорогоцінний час для рятування людей.

Кореспондентка: За 140 кілометрів від Східниці Жовтанецька громада. Вона об'єднує 11 селищ. 2 роки тому тут створили місцеву пожежну команду, утримують її спільним коштом.

Ярослав Деркач, голова Жовтанецької ОТГ: Нам вона в рік на сьогоднішній день обходиться мільйон 400. Це зарплата, це запчастини, це паливно-мастильні матеріали. Ну, пожежну машину нам виділили управління пожежної охорони області. Звичайно, що на тій машині вже нема нічого рідного.

Кореспондентка: Працює тут 9 пожежників позмінно. Якщо машина з району їде близько 25 хвилин, то місцева команда встигає на виклик за 5. Допомагають і сусіднім селам.

Кореспондентка: Найближчий пожежний пункт від селища Авангард на Одещині відділяли два залізничні переїзди. Пожежні екіпажі замість того, аби поспішати на виклик, гаяли час у заторах. Так тривало 5 років поспіль, поки громада не вирішила будувати власний центр безпеки громадян.

Сергій Хрустовський, авангардівський селищний голова: У 2018 році ми запроєктували цей об'єкт, і з листопада 2018 року ми почали його будувати.

Кореспондентка: Очолює центр Валентин Перебийносюк. Він продовжує династію пожежників. У його команді працюють 19 рятувальників: 12 — штатних та 5 добровольців. За рік побороли 130 пожеж в Авангарді та ще десятку населених пунктах по сусідству.

Валентин Перебийносюк, начальник центру безпеки громадян: В мене бойовий одяг знаходиться в пожежному автомобілі. Оснащення також в пожежному автомобілі. Одягаюсь на місці пожежі і приступаю до роботи до керівництва гасінням.

Кореспондентка: Щодня чергові рятувальники здають зміну іншій групі, яка перевіряє техніку та обладнання. Керівник караулу Олексій Стиркул демонструє "Суспільному" із чим працює.

Олексій Стиркул, начальник караулу №1 центру безпеки громадян: Стропи для буксирування автотранспорту. В зимовий період це напірні робочі рукави, безпосередньо де подають воду за допомогою ручних пожежних стволів.

Кореспондентка: Облаштування центру безпеки в Авангарді коштувало 14 мільйонів гривень, половину з них знайшли в бюджеті громади, решту профінансував уряд».

У випуску за 7 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

8 жовтня (четвер):

1. Чадним газом могли потруїтися троє військових контрактників у Новоівницькому на Житомирщині

«Ведуча: Чадним газом могли потруїтися троє військових контрактників у Новоівницькому на Житомирщині. Разом вони винаймали квартиру і всіх трьох знайшли сьогодні зранку мертвими їхні товариші по службі. Побратимів кинулись шукати, коли ті не з'явилися на шикування. Що саме могло статися? Розбирались мої колеги.

Кореспондентка: У цій квартирі сьогодні зранку знайшли тіла трьох військовослужбовців. Вони не прийшли на ранкове шикування. У військовій частині хлопців не знайшли, тож рушили до будинку, де вони орендували житло. Віталій Кулінський мешкає по сусідству. То де їх знайшли?

Віталій Кулінський, сусід: Його знайшли в коридорі ниць лежав.

Кореспондентка: В домі, в коридорі?

Віталій Кулінський: Один в ванній, а третій в кроваті. Вони должни були в наряд заступити. <нрзб> треба бути здоровим свіжим на ранок.

Кореспондентка: Наймолодшому Костянтину Максимюку 21 рік. Він уродженець Чернівців. Двоє інших 23-річні Володимир Барінов з Дніпропетровщини та Сергій Мельников із Сумщини. У Сергія залишилася дружина та двоє дітей. Усі троє вояків служили в підрозділі військової частини командування сил логістики Збройних сил України.

Сергій Поліщук, заступник командира військової частини: Два військовослужбовця з осені 17-го року призвані на військову службу. Із весни березня 18-го року проходять військову службу за контрактом. І один військовослужбовець призваний 18-го року, в 19-му році.

Кореспондентка: Поліція, оглянувши тіла, не знайшла ознак насильницької смерті. Зараз проводять експертизу. Попередня версія слідства — отруєння чадним газом, каже речниця поліції Житомирщини Алла Ващенко.

Алла Ващенко, речниця поліції Житомирської області: В квартирі встановлено відповідне обладнання і можливо, що якраз витік стався через його тимчасову несправність.

Кореспондентка: Перевіряти системи газопостачання в будинку приїхала компанія "Житомиргаз"».

2. Окупанти тричі порушували режим «тиші»

«Ведуча: До вечора на передовій російські найманці режим «тиші» порушили тричі. Стріляли на Донеччині, розповіла речниця командування Об'єднаних сил Ярослава Зоріна. Біля Пісків бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї. Поблизу Опитного випускали снаряди з ручного протитанкового гранатомета. Українські армійці у відповідь не стріляли».

3. Угоду про політичну співпрацю підписали в Лондоні Зеленський і Джонсон

«Ведуча: Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю, стратегічне партнерство підписали в Лондоні президент України Володимир Зеленський і прем'єр Сполученого Королівства Борис Джонсон. Свого часу схожий договір уклали з Євросоюзом та оскільки британці покинули ЄС, довелося підписувати з ними окремий документ. Також у Сполученому Королівстві з'явиться спеціальний посланець, який відповідатиме за торгівлю з Україною.

Борис Джонсон, прем'єр-міністр Сполученого королівства: Фантастично, що ми підписали цю історичну угоду сьогодні. Ми дуже зацікавлені в поліпшенні відносин між нашими країнами.

Володимир Зеленський, президент України: Дуже вам дякую за запрошення. Особливо зараз у часи ковід-19, коли увесь світ заблоковано. Це дуже важливо для наших країн. Ці документи, що ми підписали, я думаю, дуже сильні.

Ведуча: Учора представники Міноборони України і Сполученого Королівства підписали меморандум про розбудову Військово-морського флоту Збройних сил України. Про це повідомляє сайт Офісу президента. Британський уряд дасть на 10 років позику один мільярд 250 мільйонів британських фунтів, це майже 46 мільярдів гривень. Гроші використають на переоснащення Збройних Сил. Також подружжя Зеленських зустрілося з принцом Вільямом і його дружиною Кейт Міддлтон в Лондоні. Українського президента приймали у Букінгемському палаці».

4. Ще 5397 нових хворих на ковід за добу

«Ведуча: Ще 5397 людей підхопило коронавірус в Україні. Позитивні результати тесту вони отримали вчора і це більше, ніж в будь-який інший день від початку пандемії, розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Рекордні за вчора показники смертності: померло 93 пацієнти з ковід, одужали ще понад 2000. Найбільше хворих за день виявили на Харківщині — 576, далі йдуть Київ, Одещина й Сумщина. А загалом в Україні зафіксували майже 245 тисяч інфікованих від початку спалаху».

5. На два тижні іде на карантин Київський національний університет Шевченка

«Ведуча: На два тижні іде на карантин Київський національний університет Шевченка, бо почастішали випадки захворювання на ковід-19, розповіли "Суспільному" у центрі комунікації закладу. Відповідний наказ сьогодні підписав ректор вишу Леонід Губерський. До цього була змішана форма навчання. Пари частково проводили в університеті. Тепер же всі студенти навчатимуться тільки дистанційно. Також планують посилити пропускний режим в гуртожитках закладу».

6. Директора тернопільських шкіл і дитячих садків не платитимуть штрафів за те, що працювали під час суворого карантину

«Ведуча: Директора тернопільських шкіл і дитячих садків не платитимуть штрафів за те, що працювали під час суворого карантину. Адміністративні протоколи на них склали 8 вересня, наступного дня після того, як місто... Директори говорили, що не визнають своєї провини, бо право дитини на навчання закріплене в Конституції. Судді міськрайонного суду розглянули нині 18 справ і всі закрили.

Анна Мостецька, суддя-спікер Тернопільського міськрайонного суду: Розглянуто 18 таких адміністративних матеріалів. Було прийнято рішення про закриття проваджень у справі щодо цих осіб, оскільки судом встановлена відсутність в їхніх діях складу адміністративного правопорушення.

Ведуча: У вересні на керівників тернопільських шкіл і дитсадків склали понад 50 адмінпротоколів, як тоді зазначав начальник поліції області Олександр Богомол, поліцейські будуть відкривати кримінальні провадження за статтею "порушення санітарних правил і норм", якщо діти захворіють у закладах освіти, але попри те, що Тернопіль залишається в "червоній" зоні, навчання в школах, згідно з новими правилами карантину, тепер дозволене. Кореспондент "Суспільного" намагається отримати коментар Міністерства охорони здоров'я з цього приводу».

7. Шевченківський райсуд Києва відсторонив народного засідателя у справі щодо вбивства Павла Шеремета

«Ведуча: Шевченківський райсуд Києва відсторонив народного засідателя у справі щодо вбивства Павла Шеремета Юрія Михайленка. Офіційно через те, що він надав неправдиву інформацію про себе. Його замінив засідатель з запасних Юрій Федоренко. Потім прокурор, Михайло Тєшин, представив частину доказів, відео з камер спостереження, висновки експертів, телефонні розмови підозрюваних. Ну і подав клопотання про допит 263 свідків. Адвокат Юлії Кузьменко, Тарас Безпалий, попросив аргументувати, чому треба опитувати стільки людей. Сторона захисту планує допитати близько 30 свідків, серед яких є президент Володимир Зеленський, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, його заступник Антон Геращенко.

Тарас Безпалий, адвокат Юлії Кузьменко: Він почав розповідати про ФБР. Я, наприклад, про ФБР взагалі не бачу в цій справі. Він почав розповідати про <нерозбірливо>, в нас так само немає нічого у справі. Це фактично підтвердження або спроба підтвердити ту версію, яка була з самого початку, 12 грудня минулого року. Питання щодо доказів наразі не стоїть, тому що лише після вступних промов будуть долучені докази сторони обвинувачення, сторони захисту. А потім ми вже перейдемо до їх оцінки.

Ведуча: Торік у грудні правоохоронці затримали трьох підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета. Це лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко, ветеран АТО Андрій Антоненко і військова медсестра Яна Дугар. Усі свою провину заперечують. 4 вересня Шевченківський райсуд обрав п'ятьох народних засідателей у справі. 28-го її почали розглядати по суті. Тоді прокурор зачитав обвинувальні акти».

8. Про життя родини політв’язня Кремля Мустафаєва

«Ведуча: Більш як два роки живуть без батька четверо дітей подружжя Мустафаєвих. Тата їм замінив дідусь, коли в їхній будинок в окупованому Бахчисараї травневого ранку постукали російські силовики. Тоді 2018-го Сервер Мустафаєв вдома був востаннє і відтоді на нього там чекають. Щоб нагадати про всіх полонених і політв'язнів, котрих теж чекають їхні родини, цієї суботи люди вийдуть по всій країні. Ми ж продовжуємо свій цикл матеріалів про тих, чию свободу обірвали окупанти. І це історія з анексованого Криму.

Кореспондентка: Травень 2018 року. До Сервера Мустафаєва з самого ранку прийшли з обшуком. Він — правозахисник і один із співзасновників "Кримської солідарності", яка повідомляє про незаконні переслідування, обшуки та суди в окупованому Криму, і допомагає родичам затриманих. Про роботу Сервера в спільноті згадує його батько Рустем Мустафаєв.

Рустем Мустафаєв, батько Сервера Мустафаєва: Після того, як забрали перших, других, він став допомагати сім'ям політв'язнів. Передачі, лікування. Вони були вимушені створити "Кримську солідарність".

Кореспондентка: Під час обшуку силовики кинули на підлогу Рустема і пошкодили йому ліву руку. Сервера ж затримали, а згодом доставили в Сімферополь і звинуватили в участі в організації "Хізб ут-Тахрір". Її у Росії вважають терористичною. Насправді ж вона розвінчує міфи про іслам і за сімдесят років її учасники не вчинили жодного теракту, каже керівник руху в Україні Фезил Амзаєв.

Рустем Мустафаєв: Він намагається триматися бадьоро, завжди усміхається. Усе нормально. Але я розумію, напевно, я так думаю, хоче нас своїм виглядом утішити.

Кореспондентка: В окупованому Криму в Сервера залишилися дружина та четверо дітей. Коли його затримували, наймолодшій донці було три місяці. Нині виховувати дітей допомагає Рустем Мустафаєв. Він інвалід третьої групи, ветеран бойових дій.

Рустем Мустафаєв: Я живу з сином. Невістка і онуки всі мої, ми живемо однією сім'єю в одному будинку. Звісно, коли він був поруч, як кажуть, те, що одному не до снаги, двом завжди до снаги. Відчувається, звісно. Найголовніше те, що діти без батька. Це найголовніше. Ми, дорослі, ще якось можемо це сприйняти. А от діти.

Кореспондентка: Менш як місяць тому в Ростові-на-Дону Сервера засудили на чотирнадцять років позбавлення волі. Тоді він востаннє зустрічався з родиною, а за тиждень до оголошення вироку побачив сина через скло.

Рустем Мустафаєв: Чекають. Вони вважають, що він десь працює. Хоча онук, коли я кудись збираюся, він запитує: "Ви знову на суд поїхали?". Він іще сам поняття "суд" не розуміє, і я намагаюся йому про це не розповідати, щоб не травмувати. 750 кілометрів в один бік. Зазвичай наймали автобус. Увечері виїжджали, а вранці уже там. Це якщо на один день. А бувало, знімали квартири і були там декілька днів. Ми практично на всіх судах були, бачилися. Сімдесят три засідання, немало. У мене особисто три побачення було. А загалом, мабуть, разів десять бачилися за два з половиною роки.

Кореспондентка: Рустем додає, не буває і тижня, щоб до них не приходили люди, які підтримують їхню родину і допомагають їм».

9. Українську донорську кров почнуть перевіряти за європейськими стандартами

«Ведуча: Українську донорську кров почнуть перевіряти за європейськими стандартами. Вони будуть однакові для всієї країни, а самих донорів внесуть до національного реєстру, цього вимагає законопроєкт, який передали на підпис президентові. Поки що до безпеки донорської крові в Україні є питання, каже авторка законопроєкту Ольга Стефанишина.

Максим Лукашук, донор крові: Емоційно це дуже круто, тому що ти дійсно комусь рятуєш життя.

Кореспондентка: Максим Лукашук — донор крові. Уперше, розповідає, зважився на процедуру ще в рідному Миколаєві. Не припинив здавати кров і переїхавши до стоиці. Натепер за плечима десять донацій, а це чотири з половиною літри. Усе зазначено в посвідченні донора.

Максим Лукашук: Звичайно, я не обираю, кому я здаю, я здаю останнім часом в основному в Охматдиті і там мою кров використовують для відділення трансплантації кісткового мозку. До переливання донорів дуже ретельно перевіряють і, звичайно, я бачу, наприклад в Охматдиті, що 40 відсотків бажаючих просто не допускають до донації через їх стан здоров'я.

Кореспондентка: Щоб здати кров, розповідає, за кілька днів до цього треба відмовитися від шкідливої їжі, алкоголю, бажано не курити, утім, стати донором може не кожен.

Максим Лукашук: Протипоказань, насправді, дуже багато. Це хвороби серцево-судинні, гепатити, СНІД, сифіліс, інші венеричні захворювання, хвороби очні, псоріаз, екзема та багато, дуже багато, насправді.

Кореспондентка: Про новий законопроєкт, що його ухвалила Верховна Рада про безпеку та якість донорської крові, чув. Його авторка, нардепка від "Голосу" Ольга Стефанишина пояснює, документ передусім запроваджує перевірку та контроль крові за європейськими стандартами.

Ольга Стефанишина, народна депутатка, фракція партії "Голос": Частково кров перевіряється, звичайно, але вона перевіряється, але вона перевіряється не за міжнародними стандартами, застарілим обладнанням, застарілими тестами. Іноді кров тестують такими тестами, де навіть не видно, що в цій крові вже є ВІЛ-інфекція.

Кореспондентка: Стежитиме за якістю крові компетентний орган, його мають створити окремо. Він же і контролюватиме всі приміщення та обладнання, які використовують у системі донацій. А ще, згідно з законом, з'явиться національний реєстр донорів крові. Планують і заохочувати українців здавати кров, бо її запасів в Україні — лише третина від кількості, яку рекомендує мати Всесвітня організація охорони здоров'я, каже Стефанишина.

Ольга Стефанишина: У всьому світі люди здають кров, бо комусь погано. У нас, на жаль, і досі більша частина донорів — це донори-родичі.

Кореспондентка: Світлана Утвенко двадцять років очолює відділ донорів у Київському міському центрі крові. Розповідає, дані кожного, хто хоче стати донором, вносять до електронної бази, далі людина пише заяву і йде на огляд до терапевта. Якщо той не виявить проблем, треба здати аналіз крові з пальця, перевірити рівень гемоглобіну, стан печінки і попередньо групу крові. Якщо це донор плазми, то аналіз крові роблять уже загальний. Протипоказань немає, донора пригощають солодким чаєм, потім сама процедура.

Світлана Утвенко, завідувачка відділу донорів Київського міського центру крові: Спершу набирають дві пробірки супутника для дослідження донорської крові, а потім уже людина здає кров, набирається 450 мілілітрів крові. Ці пробірки несуть у спеціальні лабораторії. Клінічно для кінцевого визначення групи крові та резус-фактора одна пробірка і друга в лабораторію, де у нас досліджують інфекції, що передаються через кров. Тобто перевіряють на гепатит В, гепатит С, сифиліс та ВІЛ.

Кореспондентка: Аналіз на інфекції, каже, проводять ретельно, за допомогою спеціального пристрою.

Світлана Утвенко: Є накази Міністерства охорони здоров'я, де написано, якими методами можна визначати. У нас використовують імунохімолюмінесцентний метод, "ІХЛА" скорочено. Це спеціальний апарат. Усе ставиться в нього, він робить усі аналізи, дає роздруківки, а лікарі вже потім тільки інтерпретують ці аналізи.

Кореспондентка: Водночас, Світлана визнає, через карантин охочих здати кров у центрі поменшало. Утім, коли є запит від лікарень на кров чи її компонент, завжди можна звернутися до донорів, чиї імена є в електронному реєстрі. А там їх натепер кількасот тисяч. Коли ж запрацює система розписана в законопроєкті, поки що невідомо».

10. Вісім років, як не дають гроші на вуличну систему відеоспостереження у Черкасах

«Ведуча: Вісім років, як не дають гроші на вуличну систему відеоспостереження у Черкасах. Камери купують і вісім років не встановлюють. Витратили понад мільйон гривень. Та чи стало від того на міських вулицях безпечніше? Це проєкт "Місцеві", і цього тижня ми говоримо, як дбають про безпеку в регіонах і чи дбають. Відповіді цього разу шукали мої колеги з Черкас.

Мати вбитого черкащанина Сергія Пацьори: На цьому місці у нашу сім'ю увірвалася така велика трагедія непоправима — вбили нашого сина.

Кореспондентка: Черкащанин Сергій Пацьора помер у лікарні від ножових ран у серце та легені торік у серпні. Тоді на хлопця напала компанія молодиків вдень просто в середмісті. Четверо з п'яти нападників досі під слідством, одного так і не знайшли. За місяць у місті стається нове вбивство. ІТ-підприємця Андрія Заканича застрелили в мікрорайоні "Митниця".

Олексій Юрін, друг загиблого підприємця: Мешканці цього будинку знайшли його тіло у власному авто. До цього часу злочин так і не розкрито.

Кореспондентка: Ще одна жертва убивства — місцевий журналіст Вадим Комаров. Торік його тричі вдарили по голові металевим предметом. Після сорока шести днів у комі чоловік помер.

Назарій Вівчарик, колега вбитого журналіста: Так, це саме те місце, де вдарили по голові мого колегу Вадима Комарова. Після випадку з Вадимом з'явився внутрішній цензор, скажімо так, оскільки нема в нас прецедента, щоб дійсно от був хтось покараний за побиття чи от вбивство, скажімо, журналіста.

Кореспондентка: 2018-го за рік до цих убивств керівництво української поліції називає Черкаси найкримінальнішими в країні, бо там не працює система відеонагляду "Безпечне місто". Камери допомогли б розкривати злочини.

Назарій Вівчарик: Термін "безпечне місто" вже входе у нас в публікації. Спершу планували, потім шось були закупили. Це, здається, ще при керівнику поліції Пустовару. Потім те, що закупили — техніка, камери, вони десь лежали.

Андрій Крилов, начальник управління інформаційної політики Черкаської міськради: Ось такі камери зовнішнього спостереження були придбані на початку 2017 року департаментом оргзабезпечення. Загальна сума придбання склала орієнтовно десь сімсот шістдесят тисяч гривень. Ці двадцять п'ять камер були придбані, але не були встановлені, оскільки кошти на їх придбання були закладені і були передбачені в бюджеті, а кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації щодо їх підключення до електромережі та мережі інтернет не були передбачені.

Кореспондентка: Проблема зовсім не у відсутності грошей, а у небажанні чиновників розвішувати камери на вулицях, адже встановлення порівняно із закупівельними сумами коштує копійки — каже учасник громадського партнерства "За прозорі місцеві бюджети" Артур Чемирис.

Артур Чемирис, учасник громадського партнерства "За прозорі місцеві бюджети": Насправді, закуповуються вони ці камери постійно ще з 2012 року, але в якійсь там обмеженій кількості. І проблема не в тому ж, що вони закуповуються, проблема, що вони не встановлюються і, відповідно, кошти на їх встановлення не виділяються.

Кореспондентка: Вже за новим проєктом "Безпечна Черкащина" до кінця цього року у місті мають створити новий ситуаційний центр. Туди надходитиме відео з камер спостереження. Відтак, поліція зможе оперативніше реагувати на виклики і фіксувати злочини. За підрахунками правоохоронців, для цього потрібно до шести сотень камер. До них доєднають ще з три сотні, які вже працюють. Для облаштування центру потрібно шість з половиною мільйонів гривень, три з них обласна рада вже виділила, на решту з міського бюджету ще чекають.

Олексій Юрін: Камери це не є панацея від всіх злочинів, але це такий превентивний засіб. Я думаю, що люди, знаючи про камери, почуватимуть себе безпечніше в місті, а потенційні злочинці почуватимуть себе менш безкарними.

Назарій Вівчарик: Діє інформаційний центр в Києві, з роботою кого я ознайомлювався. Там на тих місцях, де покриті камерами ділянки міста, на 92% упав рівень криміногенності».

11. Пам’ятник українській пісні напередодні Дня захисника України відкрили в меморіальному комплексі на горі Карачун

«Ведуча: Пам’ятник українській пісні напередодні Дня захисника України відкрили у меморіальному комплексі на горі Карачун. На стелі рядки з пісні поета Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю". Автор пам’ятника — житомирський скульптор Віталій Ружик. Це уже 14-й пам’ятний знак, що встановлюють волонтери та військові на горі Карачун. Сам комплекс розбудовують з 2014 року.

Микола Гармаш, соліст Полтавської обласної філармонії: Вдячний волонтерам, що я тут уже не вперше, і це, напевно, саме менше, що можу я зробити в пам’ять воїнам, які загинули тут і загинули на фронті.

Марина Квітка, волонтерка: Наш комплекс єдиний в Україні, який створений в піснях та віршах, в яких відображені історичні події 2014–2020 років на сході України».

У випуску за 8 жовтня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Проти керівництва «Нафтогазу» відкрили кримінальну справу за державну зраду.

Окупанти дистанційно мінували українські позиції.

Жінка з 11-річним сином підірвалися на міні в Донбасі.

9 жовтня (п’ятниця):

1. На карантинні зони наново поділили Україну

«Ведуча: На карантинні зони наново поділили Україну. В "червоній" два міста, там лишився Канів на Черкащині і туди втрапили Суми. В "помаранчевій" майже всі обласні центри і столиця, в "жовтій" — тільки Запоріжжя і Херсон, а Кропивницький зелений, як і вся Кіровоградська область. Рішення про новий поділ ухвалили нині на засіданні Комісії з надзвичайних ситуацій, а офіційно запровадять його з понеділка, 12 жовтня і ось такий вигляд матиме Україна. Найсуворішими повинні бути обмеження в "червоній" зоні, їх узгоджуватиме місцева влада. Нових випадків ковіду в Україні за вчора було 5804 — це третій добовий рекорд поспіль, розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Зараз найактивніше недуга шириться, зокрема на Київщині та Одещині. А ось лідером котрий день поспіль лишається Харківщина, за вчора хворих на ковід там стало більше на 6 сотень».

2. Лідером по захворюваності залишається Харківщина

«Ведуча: Лідером котрий день поспіль лишається Харківщина. За вчора хворих на ковід там стало більше на шість сотень, майже півтисячі з них у самому Харкові, розказали "Суспільному" в місцевому лабораторному центрі. Хворих з ковід натепер приймають шість лікарень. Чи вистачає місць пацієнтам, дізнавалась наша кореспондентка.

Кореспондентка: Опорна 18-та лікарня для прийому хворих на ковід заповнена від 1 жовтня, розповів директор закладу Борис Менкус. Ліжок тут півсотні, пацієнтів 51. У реанімації шестеро хворих, вільних місць немає. Навідати матір прийшов Віктор Манько. Жінці за 60. Тут лікується уже тиждень.

Віктор Манько, харків'янин: Батьки захворіли. Мама тут у 18-й. Батько зараз у інфекційній, зверталися вони до сімейного лікаря. Призначили лікування, лікувалися вдома, потім уже температура 40. У мами вже одинадцятий день чи дванадцятий 40 температура. Зараз вона перебуває в реанімації. Стан дуже тяжкий.

Кореспондентка: Саме ця 18 лікарня стала п'ятою опорною у місті. Тут переобладнали дитяче відділення та почали приймати хворих на коронавірус з 1 жовтня. Вже за добу відділення заповнилося, каже директор лікарні Борис Менкус.

Борис Менкус, директор 18-ї лікарні: 16 людей на кисневій підтримці. Найбільша проблема в тому, що четверо медпрацівників захворіли і замінити їх немає кому. Щоб в Україні розгорнути шпиталі, їх розгорнуть, але працювати там немає кому на сьогодні.

Кореспондентка: Директор лікарні каже, за протоколом тут мають працювати чотири бригади по 12 людей. Зараз працюватимуть неповним штатом. Наталя Харченко прийшла навідати подругу в Харківській обласній інфекційній лікарні.

Наталя Харченко, місцева жителька: Ось вона вже тиждень тут, вже більш-менш. А спочатку все було погано. Але більш-менш нормально, вже посміхається, говорить.

Кореспондентка: Директор Харківської обласної інфекційної лікарні каже, найбільша проблема з кисневими точками доступу, бо потреба в них зростає щодня.

Павло Нартов, директор Харківської обласної інфекційної лікарні: В реанімації 12, до кисневих точок доступу не було. Зараз збільшилася кількість кисневозалежних хворих, раніше, це квітень-травень, хворих було не так багато, із тяжким перебігом значно менше. Зараз багато хворих, якраз тих, кому потрібен кисень.

Кореспондентка: Крім інфекційної лікарні хворих на ковід приймають у диспансері радіаційного захисту і чотирьох міських лікарнях. Вільних ліжок у них немає, каже профільна заступниця міського голови.

Світлана Горбунова-Рубан, заступниця міського голови Харкова з питань охорони здоров'я: Заповненість весь час стовідсоткова, але йде динамічна зміна людей, одного виписали і тут же поклали на це ліжко іншу людину, розумієте, ліжка не пустують. На 50 ліжках 18-ї лікарні сьогодні 53 людини. 140 ліжок 13-ї лікарні та майже 150 людей, вони стоять у коридорах, вони стоять у холах, там, де є місця. І нічого ми з цим не зробимо.

Кореспондентка: За словами чиновників, прийом хворих у жодній з лікарень Харкова не припиняли.

Ведуча: Харків котрий тиждень поспіль лишається у "помаранчевій" зоні, якщо йдеться про масові заходи, то в одному місці має одночасно бути не більш як 100 людей — це концерт Олі Полякової в Харкові, стільки людей він зібрав в минулі вихідні. Чи було це порушення карантину і якщо так, то хто має за це відповідати».

3. Із 22 лікарень Києва, де лікують хворих на ковід, три переповнені

«Ведуча: Із 22-х лікарень в Києві, де приймають хворих на ковід, три переповнені, тобто там зайняті всі місця і терміново облаштовані додаткові. Скажімо, 3-тя лікарня заповнена на 123%, 5-та — на 110, 9-та — на 102%. Про це йдеться на офіційному сайті Київської міськадміністрації. Ще у 5  медзакладах вільних місць для пацієнтів з ковід майже не лишилося. Поміж них є 8-ма клінічна лікарня. На зв'язку з нами пацієнтка цього медзакладу Мирослава. Мирославо, добрий вечір. Яка у Вас ситуація? Чи встигають впоратися з напливом пацієнтів лікарі ну і чи не бракує пацієнтам ліків?

Мирослава, хвора на ковід-19: Доброго вечора. Я в 8-й лікарні. Насправді лікарі тут працюють дуже швидко. Лікарів вистачає, не вистачає іншого персоналу. Оскільки ми не можемо виходити за межі свого відділення — воно зачинене, то ми маємо купувати ліки за свій рахунок і просити чи санітарок, чи медсестер. От з цим є велика проблема. Так само як і з їжею. Їжі дуже мало, на жаль. Добре, що готують, але її дуже мало і так само от не вистачає, я так розумію, персоналу, аби допомогти нам якісно харчуватися. Ліків тут немає. Всі ліки — мені призначено 8 препаратів, із 8-ми препаратів один лише антибіотик я отримую в лікарні. Інші я купувала за свій рахунок.

Ведуча: А скажіть, будь ласка, на скільки заповнені палати? Ось скажімо в Вашій палаті скільки людей одночасно?

Мирослава: В моїй палаті 6 місць, але заповненість — 4, тому що має бути певна відстань між нами не менше метра.

Ведуча: Ну і знаємо, що перш ніж потрапити в лікарню, Вам довелось мати справу з чергами. От можете розказати саме цей процесі і на якому етапі виникли ці черги?

Мирослава: Я, перш ніж потрапити сюди, я попала в іншу лікарню, так зване сортувальне відділення. Отам було складно. Там люди сиділи в коридорах по 10 годин просто на табуретках, тому що не було місць їх перевезти в лікарню. Стелили табуретки, табуретки, табуретки, на них клали просто матраци і люди там перебували в коридорі. Коли я дізналася, що в мене ковід, то я вже була в лікарні. Коли підтвердився в мене тест на ковід. Жіночка одна казала, підходила до мене декілька разів і казала: "Коли вже поїдете?". Бо вона сиділа з 10 години ранку до вечора і чекала свого місця. Там дійсно, "швидка" одна за одною приїжджали і це було страшно. Весь час в коридорах апарати кисневі, такі — ш-ш. Весь час людям давали кисень. Це було страшно, правда.

Ведуча: Мирославо, дякую, що змогли з нами поспілкуватись. Одужуйте якнайшвидше. Говорили ж ми щойно з Мирославою.

Мирослава: Я хотіла Вас попросити з'ясувати, чому немає ліків, про які говорить керівництво МОЗу.

Ведуча: От якраз ми до речі дізнавались. Спасибі, Мирославо. Це була Мирослава — пацієнтка 8-ї лікарні».

4. Про закупівлю ліків

«Ведуча: Якраз про ліки ми й дізнавалися у Центрі здоров'я. І ось що нам відповіли. Фахівець центру громадського здоров'я Роман Рудинос сказав, що більшу частину ліків хворі мають купувати самі, от зокрема у цій 8 лікарні, тому що вона державна і не уклала контракту з Центром громадського здоров'я. Власне через те не отримує фінансування на лікування пацієнтів з ковід. Дзвонили ми також в адміністрацію 8 лікарні. Поки що на дзвінки там не відповідають».

5. Безплатно зможуть здавати тести на ковід у приватних лабораторіях українці

«Ведуча: Безплатно чи значно дешевше здати тест на ковід українці тепер зможуть і в приватних лабораторіях, так вирішили сьогодні на засіданні уряду. З держбюджету надали додатково 100 мільйонів гривень — це допоможе збільшити кількість тестувань, зазначив міністр охорони здоров'я Максим Степанов».

6. Україна оновила перелік країн «червоної» зони

«Ведуча: Оновила Україна і перелік країн "червоної" зони. Це ті, повернувшись з яких треба або здати тест на коронавірус, або піти на самоізоляцію. Список опублікували на сайті Мінохорони здоров'я. В ньому 46 країн, зокрема Ізраїль, Чехія, Франція, Бельгія і Сполучені Штати. В "зеленій" зоні 147 держав, поміж них Канада, Словаччина, Угорщина, Польща, Італія та Німеччина. Приїхавши звідти можна не йти на самоізоляцію і не робити тесту».

7. Пожежна машина підірвалася на вибухівці на Луганщині

«Ведуча: Пожежна машина підірвалась на вибухівці на Луганщині. До лікарні забрали двох працівників лісгоспу і рятувальника, вони допомагали гасили лісову пожежу у Станично-Луганському районі. На вибухівку натрапили біля села Болотне, розповів "Суспільному" заступник начальника управління лісгоспу Володимир Шевченко. На що саме наїхав спецавтомобіль "Амур" ще невідомо, це з'ясовують піротехніки. Вибухом понівечило кабіну машини і відремонтувати її неможливо. Водію поранило ногу, у лісника і рятувальника контузія».

8. Стан справ в Ічні через два роки після вибухів складів боєприпасів

«Ведуча: Будинки-привиди без покрівель чи спалені вщент, вирви на покинутих подвір'ях. Ось якими зустріли знімальну групу "Суспільного" села довкола Ічнянського арсеналу. Рівно два роки тому там спалахнула пожежа і лунали вибухи. Згодом люди повернулися в зруйновані домівки. І тепер вони проти реорганізації військової частини. Хоча біля неї, як кажуть самі, все одно почуваються як на пороховій діжці. В нашому спецпроекті "Місцеві" ми розбиралися, чому селяни не хочуть тих змін, які впроваджують зокрема і заради їхньої безпеки.

Віра Чарупа, жителька Августівки: Я так не пройду, а боком от так. Та я казала, а як я умру, як ви будете виносить мене? Я не знаю. Це криша, воно ж теж гнуло, те сюди движеться, воно скоро упаде все.

Кореспондентка: Зайти у свій будинок Віра Чарупа може тільки так. Через вибухи двері перекосило. Тепер повністю вони не відкриваються. Жінка сама. Допомогти з ремонтом нема кому. Так живе вже 2 роки, відколи згоріли Ічнянські склади зі зброєю. Той день провела ось тут — у погребі серед картоплі.

Віра Чарупа: Я тут, а зять от тут на ящиках сидів. Тоді ж не було холодно, так у мене ото такий тильник, що картоплю вкривала, щоб на зиму не той, не померзла. Дак він одно взяв, а я друге. Каже, о, оце тепліше так. Пороздівані ж вибігли.

Кореспондентка: Августівка — одне з найближчих до Ічнянських складів сіл. Звідки до військової бази навпростець не більше, як півкілометра. Пробиті снарядами паркани та згорілі будинки досі нагадують про те, що сталося тут 2 роки тому. 9 жовтня 2018-го о пів на 4-ту ранку на складі боєприпасів пролунали перші вибухи. В радіусі ураження опинилася Ічня та ще 30 населених пунктів. Тоді до безпечної зони вивезли 12,5 тисяч людей. Військову частину поблизу Ічні збережуть, але вона буде у половину меншою, розповів "Суспільному" перший заступник Ічнянського міського голови Олександр Бондар.

Олександр Бондар, перший заступник міського голови Ічні: Частина військових будуть переведені по других частинах, а що нас найбільше хвилює, це те, що будуть... цивільні посади скорочуваться, іменно людей, які задіяні із навколишніх Старостинських округів — це село Дзюбівка, Будянська сільська рада, Сесківська, Старостинський округ. Оці населені пункти, люди, які працюють у цій військовій частині, залишаються без роботи.

Михайло Жирохов, військовий експерт: З економічної точки зору для пересічного громадянина так, це втрата робочих місць, це втрата бюджету обласного. Але з військової точки зору, це необхідність, яка рано чи пізно буде реалізовуватися і реалізовуватись деякими етапами. Це радянський спадок, і якщо це реально буде, реальні шаги там, які вибудовані нові склади і це просто переноситься зброя, яка на Ічнянських складах, на ці склади. Ну, це можна тільки, тільки в плюс.

Кореспондентка: Місцеві жителі кажуть, попри те, що ніколи не почувалися у безпеці так близько до арсеналів, скорочення військової частини не хочуть, адже багатьом із них вона дає роботу. Тепер доведеться шукати заробітку деінде.

Ніна Лобода, жителька Дружби: Все-таки за молодь просто обідно, що тут нікого не залишиться.

Кореспондентка: 2 роки тому після пожеж деякі двори перетворилися на згарища. Тепер Ніна Лобода прикрашає свій будинок — декорує паркан. Зібрала 50 тисяч яскравих пластикових кришок, 4 тисячі уже в роботі.

Ніна Лобода: Там іще димить. Там іще таке, ну, не дуже все хороше. Така, от знаєте, така тоска мене взяла. Я вперше його зробила собі собачку, і кажу будеш стерегти, щоб тут більше ніяких неприємностей не було».

9. Про родину політв’язня Кремля Едема Смаїлова

«Ведуча: В російській тюрмі за 700 кілометрів від рідних. Так змушений жити політв'язень Едем Смаїлов. Вдома в окупованому Криму його два з лишком роки чекають три дочки і дружина. В травні 2018-го в двері їхнього дому постукали російські силовики, відтоді рідні бачилися з бранцем тільки на судових засіданнях. Щоб нагадати про всіх полонених і політв'язнів, котрих теж чекають їхні сім'ї, вже завтра люди вийдуть на акції по всій Україні. Ми ж продовжуємо свій цикл матеріалів про тих, чию свободу обірвали окупанти, і це історія Едема Смаїлова.

Ліля Смаїлова, дружина: Я побачила дуже жахливу картину — озброєні омонівці з автоматами, закритими обличчями.

Кореспондентка: Це Ліля Ісмаїлова, дружина Едем Ісмаїлова. Його затримали 21 травня два роки тому після обшуку домівки в селі Долини Бахчисарайського району. Тоді вдома крім нього було ще три дочки, а дружину до будівлі не пускали.

Ліля Смаїлова: Коли обшуки закінчилися, мого чоловіка забрали. Я зайшла додому разом з людьми. Побачила жахливу картину — діти мої в різних кімнатах, вони були заплаканими.

Кореспондентка: Едема звинувачують у тероризмі і причетності до забороненої в Росії та в анексованому Криму організації "Хізб ут-Тахрір", в Україні вона дозволена. Її учасники розвінчують міфи про іслам, каже керівник руху в Україні Фази Ламзаєв.

Ліля Смаїлова: Всі обвинувачення відносно мого чоловіка і усіх фігурантів цієї справи і взагалі усіх політв'язнів це брехливі і безглузді звинувачення. Коли забрали мого чоловіка, було дуже тяжко морально. Це дуже позначилося на дітях. Молодша донька тоді дуже захворіла. Потрапила в лікарню буквально за два тижні після затримання чоловіка. Потім захворіла середня донька.

Кореспондентка: 16 вересня цього року в Ростовському південному окружному суді оголосили вирок усім фігурантам Бахчисарайської справи. 110 років за гратами на сімох. Едему Смаїлову присудили 13 років позбавлення волі.

Ліля Смаїлова: Ця справа була політично вмотивована. Ми не змиримося з таким звинуваченням, вони невинні.

Кореспондентка: Ліля іноді приїжджала на судові засідання з дітьми, щоб вони могли побачити свого батька.

Ліля Смаїлова: Для нас почалось абсолютно інше життя. Ці поїздки в суд і для мене, і для моїх дітей це стало єдиною можливістю побачитися з чоловіком. Ми могли побачити його десь у коридорі, коли нас не пускали в залу засідань. На вулиці могли помахати йому рукою.

Кореспондентка: Зараз чоловік Лілі за 700 кілометрів від рідних, у СІЗО №5 Ростова-на-Дону. Адвокати вже подали апеляцію, щоб оскаржили рішення. Коли відбудеться засідання, поки що не відомо».

10. Один ворожий обстріл на фронті

«Ведуча: На передовій до вечора у штабі зафіксували один ворожий обстріл. Бойовики стріляли зі стрілецької зброї біля Шумів. Про це повідомила речниця командування об'єднаних сил Маріанна Маркевич. Втрат в українського війська немає».

11. Нацбанк розпродав монети, які вийшли з обігу

«Ведуча: 40 тонн монет пішли з молотка в Нацбанку. Розпродували копійки, котрі уже зносилися чи вийшли з обігу. А вторгували за них 651 тисячу гривень. 1, 5 чи 25-копійчані монети придбала компанія, яка переробляє метали. Дала вп'ятеро більше від стартової ціни. А вона була 135 тисяч гривень, каже начальник відділу реалізації майна НБУ Микола Стахно. Перш ніж продати копійки, зображення з траверсу та реверсу на всіх монетах стерли.

Микола Стахно, начальник відділу реалізації майна СБУ: Монети ще у нас. Наразі триває процедура погодження протоколу торгів. Наступний крок — це укладання договору купівлі продажу. І тільки після того буде уже вивезення монет».

12. Експозиція фото ЛГБТ-спортсменів

«Ведуча: Історія ЛГБТ-спортсменів в світлинах розказали просто за фотографом була Настя Конфедерат — ветеранка, фітнес-тренер і відкрита лесбійка. Їх погодилися позувати вісім спортсменів, котрі змогли відкритись. Авторка експозиції каже, хотіла розбити стереотипи і показати, що і в сфері спорту теж можна знайти людей з ЛГБТ-спільноти і це жодним чином не впливає на їхні професійні досягнення. Готували виставку шість місяців, зізналися, що за це час дехто передумав зніматися, а декому тренери заборонили говорити про орієнтацію відкрито. Серед тих восьми, що взяли участь , і Тарас, він професійний спортсмен історичних боїв, і каже, спочатку всі цькували його і навіть не брали в бої.

Тарас Грицюк, учасник проекту: На одному із фестивалі ніхто не хотів брати мене в состав масових боїв. Це було не дуже так зручно, але моя команда мене підтримала і всі сказали, що ми, або разом, або ніхто нікуди не йде, не участвує ні в яких соревнованиях.

Настя Конфедерат, авторка фотовиставки: Ми залучаємо інших людей подивитися на ЛГБТ з іншої сторони, зі сторони з того, що і в спорті, і в інших галузях життя також присутня ЛГБТ-спільнота. Так само ми цим виражаємо протидії з тих мотивацій. Тобто, скрізь в усіх сферах життя є представники ЛГБТ».

13. Підозр за організацію концерту Полякової в Харкові поліція не оголошувала

«Ведуча: Ніяких підозр за організацію концерту Олі Полякової в Харкові поліція поки що не оголошувала. Та хто влаштував його, знайшли. У місті, котре поміж лідерів за темпами поширення коронавірусу, слухали співачку просто неба майже 2 тисячі людей. Правила ж «помаранчевої» зони, у якій Харків зараз, дозволяють бути в одному місці не більш як сотні. І цей концерт — не єдиний за останній тиждень. Хто порушує чи порушує карантин взагалі таким чином? Розбирались мої колеги.

Кореспондентка: Це кадр з концерту Ірини Білик у Палаці студентів юракадемії. У Харкові співачка виступала 5 жовтня. Побачивши відео в соцмережах, поліцейські відкрили кримінальне провадження, перевірять чи не було порушень правил карантину під час шоу, розповів головний поліцейський регіону Валерій Сокуренко.

Валерій Сокуренко, начальник поліції Харківської області: Організаторів визиваєм, от розбираємся, дивимся. Є відео із соцмереж, як там все це відбувалося.

Кореспондентка: Порушень не було, стверджує директор Палацу студентів. Говорить, на ковід у приміщенні глядачам обробляли руки санітайзером та міряли температуру.

Ігор Галенко, директор Палацу студентів: Нам дозволено посадити не більше 50 % місць. Ну, якщо в залі сидить 450 людей сидить. І якщо людина сидить і вона протягом концерту знімає маску ми не можемо силою її заставить. Ми зробили все залежне від нас.

Кореспондентка: Ще одну справу поліцейські відкрили після іншого концерту за участі Ольги Полякової. Слідчі констатують, порушення правил карантину там були. Підозру ще нікому не оголошували, утім зібрали інформацію про людей, які прийшли на концерт, а їх було близько двох тисяч.

Валерій Сокуренко: На сьогоднішній день 80 % громадян, ну, скажімо, фізично, ми знаєм хто там був. Не було таких високопоставлених адміністраторів, але у нас є координати цих людей і вони отримають наші повістки. Є виконавці, є в кінці кінців спортшкола, є директор цієї спортшколи, на території якої відбувався цей концерт.

Кореспондентка: Виступала Полякова на стадіоні спортшколи у Новобаварському районі. На афішах його анонсували як святковий, до дня вчителя. Це фото з сайту мерії. Глядачів вітають перший заступник міського голови Ігор Терехов, квіти приймає очільниця району Тетяна Цибульник. Раніше вона запевняла, не була ні ініціатором, ні організатором заходу.

Тетяна Цибульник, очільниця Новобаварської райадміністрації: Ми організували ДСНС, поліцію, швидку. Тобто, спрямували у відповідні інстанції листи. Провели бесіду з підприємцем, який мав забезпечити жителів засобами індивідуального захисту. Заборонити ми не можемо, у нас немає на це повноважень.

Кореспондентка: Проведення масових заходів у Харкові на виконкомі прокоментувала заступниця мера з питань охорони здоров'я Світлана Горбунова-Рубан.

Світлана Горбунова-Рубан, заступниця мера з питань охорони здоров'я: Те, що треба обмежувати свою участь у масових заходах, повинна розуміти кожна окрема людина. Скільки б ми їй не казали, не ходіть на масові заходи, вона повернулася і пішла.

Кореспондентка: Стаття за порушення карантину передбачає штраф до 51 тисячі гривень або до трьох років колонії. Це для організаторів заходу. У піар-службі Ольги Полякової від коментарів "Суспільному" відмовилися. Ось що співачка на початку тижня про це сказала в інстаграм.

Ольга Полякова, співачка: Усе це можна обговорювати тільки тоді, коли закриють метро, яке щодня відвідує стільки людей, скільки я за рік не зберу.

Кореспондентка: Піар-служба Ірини Білик на дзвінок "Суспільного" не відповіла».

У випуску за 9 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

10 жовтня (субота):

1. В Україні найвищий показник смертності від ковіду за добу

«Ведуча: Ще 108 пацієнтів померли за добу в Україні від ускладнень Ковіду і це найвищий показник смертності з початку пандемії, розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Хворих на Ковід в Україні стало більше на 5728, загалом інфекцію натепер підхопило понад 256 тисяч людей — це дані Мінохорони здоров'я на ранок суботи. Де і скільки випадків маємо, ви бачите на екрані. Найбільше нових недужих у Києві — 532, на Харківщині — 510 і на Хмельниччині — 402. Хворіє зараз майже 139 тисяч українців».

2. Шкарлет просить навчальні заклади перейти на дистанційне навчання

«Ведуча: Перейти на дистанційне навчання на наступні два тижні навчальні заклади просить чільник Міносвіти Сергій Шкарлет. Звернення опублікував у своєму телеграмканалі. Як організувати навчальний процес, вирішуватиме влада на місцях, але виконувач обов'язків міністра хоче, щоб там дослухались до рекомендацій Ради нацбезпеки і оборони, а також комісії із надзвичайних ситуацій. Шкарлет не уточнив, про які саме навчальні заклади йдеться, зв'язатись з ним не вийшло ні його прессекретар, ні працівники прес-служби МОН слухавки не взяли».

3. В Одесі хворі на ковід чекають у чергах, щоби потрапити до лікарні

«Ведуча: В чергах подеколи мусять чекати пацієнти з ковідом у Одесі, щоб потрапити до лікарні. Роботи в медиків щодня стає більше, розповіли "Суспільному" працівники "швидкої". Місто одне з найбільш уражених в Україні. Яка там ситуація в лікарнях на тепер розкажуть мої колеги.

Кореспондентка: Анастасія Кушніренко — донька пацієнта з ковід-19, розповіла: перші два дні хвороби до батька не приїжджала "швидка" допомога. Натомість пізніше його з позитивним тестом ПЛР не приймали до лікарень більше трьох годин.

Анастасія Кушніренко, дочка хворого на ковід-19: Його повезли в першу лікарню, там «швидку» навіть не пустили на територію лікарні. До них вийшли і так само сказали, що місць немає, можете їхати додому. Це при тому, що у людини був позитивний ПЛР і були на руках результати КТ, там, де було видно, що в нього вже двостороння полісигментарна пневмонія.

Кореспондентка: Біля лікарень утворюються черги з карет "швидкої", розповів водій Сергій Довженко. Каже, викликів останніми днями стає більше.

Сергій Довженко, водій "швидкої" допомоги: Що сильно так виснажує нас, що буває, що 15 машин приїжджає в парк Шевченка, а там є 15-й і 18-й, це надо 6-7 годин буває там простоять в черзі. Сильно медленно принімають хворих. Буває таке, що привозимо, а нас не приймають тому, що говорять немає місць.

Кореспондентка: Родичі хворих на ковід кажуть, що їх не госпіталізують. У лікарні через нестачу ліжок звертаються, зокрема, до директорки благодійного фонду "Корпорація монстрів" Катерини Ножевнікової. Розповіла, це не єдина проблема, яку озвучують.

Катерина Ножевнікова, директорка благодійного фонду: У лікарні №3 були такі періоди і зараз пацієнти пишуть, що два лікаря на 40–50 людей. Це дуже важко і фізично, і морально. Ніхто з них у такому режимі ніколи не працював, плюс лікарі хворіють.

Кореспондентка: Через заповненість лікарняних ліжок в Одесі додали 75 місць для хворих на коронавірусну інфекцію у міській клінічній лікарні №10, розповів Володимир Марченко, завідувач інфекційного відділення медзакладу.

Володимир Марченко, завідувач госпітального інфекційного відділення МКЛ №10: 8-го числа у нашій лікарні у зв'язку з важкою ситуацією був відкритий інфекційних госпіталь на 60 ліжок і 15 ліжок інтенсивної терапії. У нас перепрофільоване терапевтичне відділення.

Наталя Одарій-Захар'єва, начальниця департаменту охорони здоров'я Одеської ОДА: На сьогодні загруження становить 72%. В подальшому кількість ліжок "першої хвилі" буде збільшено за рахунок додаткового перепрофілювання на базах Чорноморська лікарня, Одеський обласний центр соціально значущих хвороб, Центральна районна лікарня, Міська клінічна лікарня №1».

4. Акції на підтримку полонених пройшли в містах України

«Ведуча: Нагадати про полонених і безвісти зниклих на фронті в окупованому Криму вийшли люди по всій Україні. До акції "Нагадай про кожного" долучилися обласні центри і невеличкі міста. Хочуть підтримати родичів бранців і вказати владі на необхідність визволяти українців з полону окупантів. Ось таку інсталяцію встановили на Соборній площі Миколаєва. Організатори хотіли показати, як живуть українці в російському полоні. У Житомирі на акцію зібрались з півсотні людей. У Вінниці на Майдані Небесної Сотні презентували відеоролики про історії людей, чиї рідні зараз в полоні.

Наталія Шведова, учасниця акції "Нагадай про кожного": Не знаю, як дієві, але вони якби важливі для того, щоб не забувати і ну, хоть трошки може комусь нагадати про це, хто можливо забув, ну, при владі.

Вадим, учасник акції "Нагадай про кожного": Потрібно не забувати, що все-таки наші люди ще знаходяться у ворога. Найганебніше те, що вони не мають жодного статусу. Потрібно прийняти закон про воєнні злочини.

Ведуча: У Києві люди прийшли до Офісу президента.

Кореспондентка: Акція наразі вже закінчена, проте бачимо, що люди не розходяться. Вони стали стіною і там вони виставляють...

Ведуча: Не вийшло в нас власне почути, що зараз відбувається під Офісом президента. Обов'язково до цього повернемся і я нагадаю, що там відбувається акція "Нагадай про кожного". Люди вийшли, власне, щоб розказати про тих, хто зараз в полоні, про політичних бранців. Вони вважають, що є необхідність більше говорити про це питання.

Кореспондентка: Протягом тижня "Суспільне" знімало історії про українських полонених. Родичі вірять, під час наступного обміну їхні сини, чоловіки та брати повернуться додому. Проте, коли саме буде обмін, їм невідомо. Не називають дат і в Офісі президента. За словами Володимира Зеленського, наразі домовилися, що обидві сторони подадуть свої списки полонених. Україна це вже зробила. Росія поки що ні.

Володимир Зеленський, президент України: Почали говорити, що ті чи інші прізвища вони не знають, де вони є, і їх повинен верифікувати "Червоний Хрест". На останній зустрічі радників Нормандської четвірки, там де був Андрій Єрмак, він домовився, що "Червоний Хрест" буде долучений і пустять вже на тимчасово окупованих територій. Як тільки це відбудеться, буде обмін.

Кореспондентка: Спілкуватися щодо обміну з "Суспільним" відмовилися і в Службі безпеки України, яка збирає інформацію для створення списків. Не захотіли говорити ні члени української делегації в тристоронній контактній групі, ні в офісі омбудсмена. Анатолій Поляков, керівник української асоціації полонених каже: у полоні в Росії перебуває близько півтисячі українців. На його думку, наступний обмін відбудеться не раніше грудня. Це, зокрема, пов'язано з проведенням місцевих виборів, розповідає, як формують списки.

Анатолій Поляков, керівник української асоціації полонених: Будь-яка людина може прийти в СБУ і написати заяву про те, що її родича захопили терористи. Списки подаються в Росію і вона вже сама вирішує кого звідти видавати, а кого ні. І це жахливо, бо серед тих, кого видають, часто бувають убивці. Натомість справжні патріоти сидять у тюрмах і далі.

Кореспондентка: Те, що полонені входять до списку на обмін, не означає, що найближчим часом їх повернуть, підтримує позицію Полякова Еміль Курбедінов. Він захищає права кримських політв'язнів. На прикладі Марлена Асанова пояснює: підзахисного внесли до списків під кінець 2018 року. Але Марлена досі не обміняли.

Еміль Курбедінов, адвокат Марлена Асанова: Ми після останніх обмінів запитували, чому нас немає серед тих, хто повернувся. Нам говорили, скоро відбудеться ще один обмін. Цього так і не сталося. Звичайно, причин ніхто не пояснював. Періодично нас повідомляють, що відбуваються переговори щодо інших політв'язнів і що ми неодмінно будемо в наступному обміні.

Кореспондентка: За 6 років війни на Донбасі між Україною та Росією відбулося кілька обмінів. Наприкінці 2014-го в Україну повернулись 150 полонених. Наступний великий обмін відбувся за три роки — 27 грудня 2017-го. Тоді повернулись 73 українці. 35 на 35. Обмін з такою назвою відбувався 7 вересня 2019 року. Додому прибули 24 ув'язнених моряка та 11 політв'язнів. Останній великий обмін 29 грудня минулого року. Тоді вдалося домовитись про повернення 76 незаконно ув'язнених. Тоді як українська сторона передала бойовикам 124 утримуваних».

5. Учасників бойових дій не беруть на роботу

«Ведуча: Кого на роботу не беруть тільки тому, що ти ветеран. Іти до суду в такому разі радять юристи, бо, кажуть, це — дискримінація. Роботодавців за таке мають штрафувати. В Україні, за даними профільного міністерства, майже мільйон ветеранів і офіційно 11 тисяч з них шукають роботу. Чому їм відмовляють і як з тим бути?

Учасник бойових дій на сході: Важко знайти роботу після військової служби. Всі вважають, що ми контужені, не можемо зробити таку ж роботу, що й інші люди.

Кореспондентка: Цей хлопець приїхав з війни торік, свого імені називати не хоче. Він служив у полку "Азов" — військовій частині 3037 Національної гвардії.

Учасник бойових дій на сході: Ми були на Приазов'ї, ми були в Красногорівці й останні раз Новолуганське і Шуми, біля Горлівки.

Кореспондентка: Чотири роки на фронті був зв'язківцем. Коли повернувся до мирного життя, півроку не міг влаштуватися на роботу.

Учасник бойових дій на сході: Я звертався в Києві в три фірми і три фірми відмовили тим що спершу вони беруть, а потім дивляться на мій бойовий досвід і кажуть: от вибачте, ми вам передзвонимо.

Кореспондентка: Траплялися йому роботодавці, що говорили прямо: працювати з ветераном не хочуть.

Учасник бойових дій на сході: А коли мені прямо відмовляли на співбесіді, мені казали: вибачте, ми знайдемо краще іншого хлопця, який не брав участь в бойових діях, тому що з ним буде нам комфортніше працювати.

Кореспондентка: Контактів компанії, де відмовляли, ветеран не зберіг. Каже: після фронту шукав заробітку, щоб прогодувати себе, тому до адвокатів не звертався. А дарма, каже юрист Максим Костецький, відстоювати свої права варто було, адже це дискримінація і вона незаконна.

Максим Костецький, юрист: Є підстава звернення або зі скаргою до Державної служби з питань праці або відповідно до суду про порушення трудових прав.

Кореспондентка: Якщо довести дискримінацію з боку роботодавця, в суді його можуть оштрафувати на кілька десятків тисяч гривень, залежно від ситуації. Та перемогти в суді ветерану буде непросто.

Максим Костецький: На жаль, на практиці є дуже часто роботодавці фактично уникають прямих згадок про дискримінацію А тому дуже важко довести умовно в суді саме свою правоту у разі, якщо це буде виключно ваше слово проти слова роботодавця.

Кореспондентка: Ветеранів, що стикаються з дискримінацією наймаючись на роботу чимало, каже психологиня Наталія Стадніченко. Вона допомагає бійцям реабілітуватися після війни і чи не кожному з її клієнтів відмовляли в роботі через бойовий досвід.

Наталія Стадніченко, психолог: Це занепокоєння або страх перед ветеранами АТО це не є такою реакцією, яка дозволяє людині краще орієнтуватися.

Кореспондентка: Та психологічно травмованими зі сходу повертаються далеко не усі, каже психологині.

Наталія Стадніченко: Але насправді невеликий відсоток ветеранів будуть мати складнощі з контролем емоції спілкування. Тобто переважна більшість вони зможуть реанімувати емоції.

Кореспондентка: До міністерства у справах ветеранів ніхто з таким проблемами не звертався, каже головний спеціаліст відомства Сергій Войчук.

Сергій Войчук, спеціаліст із соціальної адаптації ветеранів міністерства ветеранів: На сьогоднішній день такої інформації в міністерстві нема.

Кореспондентка: Ветеранові за півроку пошуків таки вдалося знайти роботу. Зараз він помічник адвоката».

6. Один обстріл на фронті

«Ведуча: З гранатомета бойовики обстріляли позицію українських військових біля Водяного на Донеччині, вогонь вели не прицільно, розповіла речниця командування Об'єднаних сил Маріамна Маркевич. У відповідь армійці не стріляли. Ніхто з бійців не загинув і не був поранений».

7. Акція під Офісом президента

«Ведуча: А ми можемо зараз почути, що ж відбувається під Офісом президента. Там триває акція "Нагадай про кожного".

Кореспондентка: Люди вже практично розійшлися, однак буквально перед цим тут був встановлений монітор і організатори акції показували тут фільм про історії військовополонених, про історії безвісти зниклих та політв'язнів Кремля. Хочу також зазначити, що нам вдалося поспілкуватися із організаторами, ще до того, як взагалі розпочалася сама акція, і пропоную послухати, які взагалі вимоги у них.

Сергій Мазур, організатор акції: Наші вимоги — це прийняття закону про статус полоненого, щоб вони мали соціальні допомоги, соціальні гарантії; про воєнні злочини, щоб бойовики, які причетні до різних страшних злочинів не мали ні амністії і їхні справи не мали терміну давності; створення ефективної комісії по безвісти зниклим. Тому що вона ніби є, але півтора року вона вже не збиралася і не існує по суті її.

Кореспондентка: Також одна із вимог, яку виголошували під час всієї акції учасник та організатори, вони зверталися до Служби безпеки України і просили набагато краще підходити до створення списків на обмін, оскільки за їх словами: у списки на обмін входять люди, які є злочинцями дуже часто і Росія передивляючись ці списки віддає впершу чергу саме таких, а в останню чергу залишає у себе саме військовослужбовців, які віддавали своє життя, йшли воювати за Україну на сході. Також сьогодні з Офісу президента тут вийшов один із членів тимчасової комісії, саме по пошуку безвісти зниклих. Пропоную послухати, що він розповів.

Олег Чайко, член комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин: Комісія не запрацювала суто з технічних причин. Закон слабо прописаний, невідомо хто має збирати секретаріат, який буде працювати, на яких підставах буде працювати. Тому було прийнято рішення: комісія засідання не закриває, за два тижні ми збираємось. Знову збираємо кворум, починаємо працювати, виробляємо положення і так далі.

Кореспондентка: Сама акція розпочалася ще біля метро "Золоті ворота" о 18:30. Сюди до Києва приїхали родичі військовополонених та безвісти зниклих з усієї країни. Вони приїхали і привезли із собою портрети своїх близьких, також привезли плакати. Потім ходою через центр міста вони і вирушили до Офісу президента. Завжди вони вигукували свої гасла про те, щоб Україна не забувала про військовополонених та про безвісти зниклих. Так і називається ж ця акція "Нагадай про кожного". Потім вже вони дійшли сюди, як казала, дивилися фільм. І також нам вдалося дізнатися від організаторів, що як вони заявляли, що якщо ця акція нічого не дасть, то вже найближчим часом проведуть знову ж таки таку саму акцію».

8. Українські силачі встановили новий рекорд

«Ведуча: Дев'ять спортсменів на дев'ять автобусів. Конструкцію, котра важить сотню тонн, силачі з Прикарпаття зрушили з місця, тоді ще й протягли сім метрів. У машинах весь цей час сиділи водії, кажуть, двигунів не вмикали та руку до рекордів України теж доклали. Як усе було, дивіться далі.

Кореспондент: На встановлення нового рекорду з'їхалися силачі з різних міст України. Валерій Газаєв з Мелітополя. Розповідає, троси дають змогу протягнути автобуси щонайбільше на 17 метрів. Але тільки якщо покриття рівне.

Валерій Газаєв, віце-президент Федерації найсильніших атлетів України: По-перше, дуже довга дистанція. Дев'ять автобусів зайняли майже 150 метрів і бруківка нерівна. Якщо декілька автобусів одночасно потраплять у якусь нерівність, ці 100 тонн можуть відразу стати 150 або 200 тонн.

Кореспондент: Кожен автобус важить понад 11 тонн. На додачу має в баку 200 літрів пального. За словами експерта Національного реєстру рекордів Павла Горішевського окремо зважили і водіїв. Володимир Єцюк кермує першим. Каже, почувається причетним до результату, адже саме він мав чесно зняти автобус з ручника і подати сигнал іншим водіям.

Володимир Єцюк, водій: Чесно говоря, не вірилось, хлопці здорові. Потягнули. Задоволення є.

Ведучий: Рекорд України встановлено в Івано-Франківську сьогодні.

Павло Горішевський, експерт Національного реєстру рекордів України: 7 метрів 9 сантиметрів. Рекорд вже також був встановлений, тому що цього не робив ніхто. Складність цього рекорду полягає в чому. Що одному спортсмену набагато легше потягнути автобус ніж синхронно тягнути дев'ять автобусів у сцепці.

Кореспондент: Вікторія Гоян прийшла підтримати спортсменів. Каже, вони, як ніхто, надихають займатися спортом.

Вікторія Гоян, глядачка: Дуже сподобалось дивитися. Не думала, що в Україні справді так багато сильних чоловіків.

Кореспондент: У жовтні торік чотири силачі встановили на Прикарпатті перший в Україні рекорд з перетягування танка вагою 42 тонни. Було це в Коломиї. Тоді протягли бойову машину на понад три метри».

У випуску за 10 жовтня повідомлялося про всі важливі теми дня.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

comments powered by Disqus