Державний комітет телебачення і радіомовлення України отримав від Національної ради реформ листа стосовно розгляду та надання пропозицій щодо скорочення фінансової підтримки Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2022 році на 500 мільйонів гривень.

Держкомтелерадіо переслав цього листа у НСТУ з проханням надати пропозиції про те, за рахунок чого фінансування Суспільного у 2022 році можна скоротити на 500 мільйонів гривень.

Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента України Юрій Костюк на своїй сторінці у Facebook. Цю інформацію «Детектору суспільного мовлення» підтвердили голова правління НСТУ Зураб Аласанія та голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа.

«Гадаю, що більшості суспільства, відповідь на запитання "за рахунок чого в часи інформаційної війни можна скорочувати фінансування суспільного мовника?" – очевидна і відома. Ні за рахунок чого. Це неможливо і несе загрозу інформаційній безпеці країни», – зазначив пан Костюк.

Юрій Костюк звернув увагу, що питання недостатнього фінансування НСТУ гостро існувало за часів попереднього президента та неодноразово підіймалось і представниками компанії, і міжнародними партнерами України, і медіа-спільнотою.

«Цьогоріч суспільний мовник вперше отримав повний обсяг фінансування, розмір якого, до речі, закріплений та захищений законом. Вперше компанія може зосередитись на думках про розвиток, а не про виживання. І ця тенденція, а разом з нею зміцнення інституції, неодмінно повинні продовжуватись», – вважає він.

Заступник керівника Офісу Президента України запевнив, що президент України Володимир Зеленський вже поінформований про спроби скорочення фінансування АТ «НСТУ». «Найближчим часом я повідомлю йому всі деталі особисто. Не маю жодних сумнівів, що підписантам обох листів будуть надані переконливі аргументи щодо недоцільності їх пропозицій, а отже – кошти у Суспільного ніхто не забере», – повідомив Юрій Костюк.

Лист від Ради реформ підписала виконавчий директор Офісу простих рішень і результатів Марія Барабаш. У листі пропонують затвердити бюджет НСТУ на рівні 1,7 млрд грн, тобто забрати 500 млн. Зекономлені на Суспільному кошти хочуть направити для реалізації реформ Національної Ради Реформ під головуванням Президента України у сфері оподаткування підприємств з метою активізації економічної активності та пришвидшення економічного зростання під час кризи. 

За словами Світлани Остапи, наглядова рада  НСТУ отримала листа від Зураба Аласанії з проханням щодо публічної адвокації зазначеного питання керівництвом та членами наглядової ради.

Пані Остапа сказала «Детектору суспільного мовлення», що запропонує розглянути це питання на найближчому засіданні. На її думку, скорочення бюджету НСТУ неприпустиме, адже реформа Суспільного мовлення – теж реформа, яка потребує коштів, тим паче, що НСТУ попередні роки недофінансовувалося майже наполовину.

Зураб Аласанія розповів «Детектору», що у НСТУ готують відповідь і вона буде негативною. Він наголосив, що такий секвестр вбивчо вплине на будь-які плани розвитку і пояснив, на які саме:

«1. Зокрема і в першу чергу нового власного, та закупного контенту, а також пов‘язані з ними плани по розбудові цифрового сегменту Суспільного (OTT/VOD-платформа).

2. На можливість запланованого створення IT-інфраструктури компанії, базової як для управління компанією, так і для виробництва та дистрібуції контенту.

3. На можливість вже анонсованого ко-продакшну з медіа-маркетом, як з мейджорами, так і незалежними виробниками.

4. На грейдингову систему оплати праці, імплементація котрої розрахована на 2021 – 2022 роки.

5. На плани розширення локального мовлення (рівень районних корпунктів, проєкт, що на даному етапі дотується грантами). Це лише частина аргументів; в офіційній відповіді буде додана точна цифра недоотриманого з 2017 року фінансування. А ще ми з‘ясовуємо юридичний статус органу, від якого запит надійшов до ДержКому і межі його повноважень».

Зураб Аласанія додав, що в разі скорочення бюджету НСТУ не матиме коштів оплатити трансляцію Чемпіонату світу з футболу 2022, який відбудеться у Катарі. За його словами несплата за футбол «здатна поховати й так не райдужні вже відносини з Європейською спілкою мовників».

Нагадаємо, що НСТУ з часу своєї реєстрації (19 січня 2017 року) жодного разу не отримувала повного фінансування, як це передбачає Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

У 2020 році після секвестру бюджету та виплати боргу «Євроньюз» у Національної суспільної телерадіокомпанії України залишилося 57% запланованого фінансування, а саме 1,16 млрд грн із 1 мільярд 533 мільйони гривень.

У 2019 році НСТУ отримала 1 млрд. 5 млн. 100 гривень замість 1 млрд. 816 млн. Це приблизно 57 % від суми, яка передбачена законом. 

У 2018 році на Суспільне виділили 776 млн грн із 1,54 млрд грн, які були передбачені законом, урізали фінансування на 50 %. 

У 2017 році бюджет НСТУ скоротили на 75 %, із 1,2 млрд грн компанія отримала 970,79 млн грн, урізали 323, 65 млн грн.

Щороку громадські активісти і міжнародна спільнота закликали Кабінет Міністрів і Верховну Раду надати Суспільному повне фінансування, як це передбачено у законі. Недофінансування змушувало телерадіокомпанію переходити у режим виживання і скасувати численні плани про власне виробництво та замовлення контенту на аутсорсі, оновлення техніки і ремонт приміщень. 

У 2021 році на Суспільне вперше виділили повний бюджет у розмірі 2 млрд 274 млн 158 тис. грн. Проте із них 400 млн знаходиться у новоствореному спецфонді з непрогнозованим джерелом надходжень. Згідно з законом про бюджет, це видатки розвитку. 

Суспільне – це великий холдинг, до якого входять два загальнонаціональні телеканали (UA: Перший» і «UA: Культура»), супутниковий канал «UA: Крим» та 23 регіональні телеканали, три радіоканали («Українське радіо», радіо «Промінь», радіо «Культура») із регіональними відрізками у кожній області і диджитал-платформа. Скорочення бюджету зменшує можливості розвитку всіх напрямів.