Така дискусія відбулася 10 жовтня під час міжнародної конференції «Незалежний та фінансово стабільний Суспільний мовник — невід'ємна частина демократичного суспільства» у будівлі комітетів Верховної Ради України.

«Чиновники Суспільного через свої фірми освоюють гроші українців, міжнародних донорів», – сказав пан Деркач.

За його словами, громадські організації «розкрадають гроші Європейського Союзу».

«Сьогодні у багатьох країнах ЄС та США проводять розслідування щодо розкрадання грошей Європейського Союзу. Це проводять і журналісти-розслідувачі, для багатьох журналістів це закінчується сумно. У свою чергу журналісти-розслідувачі в Україні, активісти, представники профспілок аналізували використання коштів міжнародної технічної допомоги в Україні через громадські організації і благодійні фонди, які знаходяться під управлянням керівників Суспільного мовлення», – сказав Андрій Деркач.

Він заявив, що через ГО «Ейдос», засновником якої є член наглядової ради НСТУ, нібито «відмивалися» кошти, надані донорами, «списано 2,9 млн на оренду офісів, послуги зв’язку і готельні послуги».

Пан Деркач сказав, що міжнародна громадська організація «Інтерньюз-Україна» нібито теж має відношення до «розкрадання» коштів. «Списано на обладнання, меблі подорожі і конференції 1 млн дол, списаний разом з "Інтерньюз", яка вимивала ці кошти через афілійовані з керівництвом Суспільного мовника фонди», – заявив народний депутат.

Фото з Фейсбук-сторінки Ігоря Розкладая

На зауваження голови офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга Андрій Деркач відповів: «Ви просите гроші (на дофінансування Суспільного. - Ред.), так послухайте».

Пан Деркач додав, що «члени наглядової ради НСТУ не мають можливості побачити, як витрачаються гроші» і що неефективно розподіляються кошти з бюджету на заробітні плати та премії в НСТУ.

«Причина, чому комітет (Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, членом якого є Андрій Деркач – Ред.) не ухвалив бюджет у розмірі  1,534 млрд грн. – це непрозорість і непрофесіоналізм команди Суспільного», – зазначив народний депутат.

Фото з Фейсбуку Ігоря Розкладая

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія заперечив Андрію Деркачу. «Факти, викладені паном Деркачем, ніколи не були фактами», – підкреслив пан Аласанія.

«Деркач має прямий конфлікт інтересів з Суспільним мовником, 16 років опановувавши частоту УТ-1, пізніше Першого національного», – сказав він.

За словами Зураба Аласанії, на «UA: Першому» упродовж року проводять моніторинг програми «Доброго ранку, Країно!», яку виробляє Андрія Деркача ТОВ «Ера-Медіа». У Суспільного є ряд зауважень до порушень стандартів журналістики у програмі, через що у червні 2018 року було прийнято рішення розірвати угоду щодо трансляції «Доброго ранку, Країно!».

«Ці конфлікти вирішуються у судах», – сказав пан Аласанія і додав, що «Ера» шість судів програла.

Зураб Аласанія також нагадав, що Суспільне – це не лише «UA: Перший», про який говорив у своєму виступі Андрій Деркач, а два загальнонаціональні канали «UA: Перший» і «UA: Культура», 29 регіональних каналів мовлення, «Українське радіо», до складу якого входять Перший канал «Українського радіо», «Промінь» і «Культура», а також радіостанції у всіх обласних центрах.

Член наглядової ради НСТУ Сергій Таран здивувався, коли почув звинувачення з боку пана Деркача.

«Зі здивуванням дізнався, що "працюю" начальником управління мереж в ПАТ "НСТУ" і навіть "беру участь" у вимиванні коштів Міжнародної технічної допомоги. Пропоную автору - нардепу А.Деркачу, - випускнику Школи КГБ ім. Дзержинського, - самостійно провести розслідування вказаного факту, якщо вже сказане слово "русского офицера"», –  написав він у себе на сторінці у Фейсбуку.

Голова правління МГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт сказав «Детектору медіа», що не буде звертати увагу на «звинувачення» Андрія Деркача.

«Мета подібних заяв – це привернення до себе і свого медійного ресурсу (ТОВ «Ера-Медіа», яке виробляє ранкову програму на Суспільному – Ред.) максимальної уваги. Найкраща відповідь у таких ситуаціях – не вестися на провокації і не надавати таким твердженням і таким політикам більше ефіру та заяв», – вважає пан Квурт.  

Виступ Андрія Деркача на міжнародній конференції став несподіваним і для голови наглядової ради НСТУ Тетяни Лебедєвої. У коментарі «Детектору медіа» вона сказала, що лист, який він роздав учасникам конференції, будуть розглядати на засіданні наглядової ради.

«Пана Деркача, мабуть, хтось ввів в оману, адже у листі, який він підписав, є твердження, що не відповідають дійсності. Наприклад, згаданий Сергій Таран, який нібито обіймає посаду начальника управління розвитку мереж телерадіомовлення в НСТУ. На радіо справді є працівник Таран Сергій Григорович, але він не має ніякого відношення до політолога Сергія Тарана. Начебто Вадим Міський є засновником ГО "Ейдос", до якого, наскільки мені відомо, він не має жодного стосунку. Таких неточностей є достатньо, їх потрібно детально вивчити. Андрій Деркач озвучив серйозні звинувачення щодо начебто відмивання донорських коштів. На це зреагують міжнародні інституціЇ, які дуже ретельно слідкують за цільовим використанням своєї допомоги. Ми, члени наглядової ради Суспільного, будемо вивчати цей лист і, сподіваюся, по пунктах його спростовувати. Думаю, подібні листи не можуть бути підставою для відсутності належного фінансування незалежного Суспільного мовника, що є зобов’язанням будь-якої демократичної держави», – вважає пані Лебедєва.

Нагадаємо, міжнародну конференцію «Незалежний та фінансово стабільний Суспільний мовник – невід’ємна частина демократичного суспільства організовують ПАТ «НСТУ» спільно з Європейською мовною спілкою (EBU), Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики України, проектом «Підтримка регіоналізації Суспільного мовлення в Україні» у співпраці з проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні». 

У заході беруть участь народні депутати України, міжнародні та національні експерти Ради Європи, представники Європейської мовної спілки (EBU) та суспільних мовників Європи, представники міжнародних організацій, посольств та інші.

Як писав «Детектор медіа», у 2001 році комерційний телеканал поділив аналогове мовлення в мережі УТ-1 з Першим національним (з 2015 року — «UA: Перший»). ТРК «Ера» мовила щоденно з 6:00 до 9:00 та з 23:00 до 1:20, загалом п’ять годин двадцять хвилин. Решта залишалась «UA: Першому». У 2011 році, коли Перший національний отримав ліцензію на супутникове мовлення, «Ера» отримала подарунок — п’ять годин двадцять хвилин супутникового мовлення на добу державним коштом.

НСТУ в червні 2018 року розірвала угоду з «Ерою», яка упродовж року виробляє програму «Доброго ранку, Країно!», що виходить в ефірі «UA: Першого» із 6:30 по 9:30. ТОВ «Ера-Медіа» Андрія Деркача відтягує припинення виходу в ефір програми, подаючи у суд позови, при тому порушуючи стандарти журналістики. За літо 2018 року ТОВ «Ера-Медіа» розпочало 5 судових спорів (2 у місцевих районних судах м. Києва, Святошинському та Деснянському, та 3 у Господарському суді), аби змусити НСТУ продовжувати трансляцію телепрограми «Доброго ранку, Країно!». Більшість із спорів НСТУ виграла,  але зважаючи на те, що їх кілька, програма продовжує виходити попри розірвану угоду між НСТУ та «Ерою».

Підкреслимо, в державному бюджеті на 2018 рік на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України передбачено лише 776 млн 563,1 тис. грн, що вдвічі менше від суми, гарантованої законом «Про суспільне телебачення і радіомовлення України». У зв’язку з недофінансуванням виникли  перешкоди не лише розвитку Суспільного мовника, але і щоденному його функціонуванню. 

Незважаючи на заклики міжнародної спільноти та неодноразові обіцянки прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана виділили 200 млн грн на фінансування НСТУ, жодних коштів на фінансування Суспільного так і не надійшло.

На Суспільному через дефіцит коштів із 1 жовтня 2018 року вступив у силу план антикризових заходів, який передбачає відпустку без збереження заробітної плати від 15 до 8 днів, обмежити прийом на роботу до 1 жовтня, припинити виплату премій керівному складу з жовтня, провести переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали і вжити заходів для залучення відповідних рекламодавців.