У березні відбулося шість публічних обговорень, під час яких українці визначили ключові пріоритети на 2021—2022 роки.

Про це повідомили на сайті Коаліції «Реанімаційний пакет реформ».

У форматі онлайн охочі надали пропозиції для різних міністерств, серед яких для Міністерства культури та інформаційної політики.

Організатори консультацій оформили усі пропозиції громадян та направили на розгляд міністерств.

Низка рекомендації, які направили до Міністерства культури та інформаційної політики, стосується розвитку Суспільного мовлення.

Зокрема, рекомендують:

• зберегти сталість ключових культурних інституцій, серед яких Суспільне мовлення.
• забезпечити повне фінансування Суспільного мовлення та запровадження надійної моделі фінансування НСТУ, відповідно до рекомендацій Ради Європи – через новий спецфонд держбюджету, що наповнюватиметься  коштом радіочастотної ренти.
• вдосконалення інфраструктури для поширення інформації, розвиток радіо- та телемереж НСТУ, мовлення на прикордонних територіях, технологій мобільного інтернету.

Для зображення клікніть на нього

Нагадаємо, за чотири роки існування НСТУ жодного разу не отримала всіх грошей, які передбачалися на її фінансування згідно із законом. У 2021 році начебто вперше й виділили повний бюджет, проте 400 мільйонів гривень «зашили» в новостворений фонд, із якого є великий ризик нічого не отримати.

У лютому 2018 року експерти Ради Європи в Україні публічно презентували нову модель фінансування НСТУ, яка могла б унеможливити політичний тиск на компанію та забезпечити їй стабільність і незалежність. Вона ґрунтується на фінансуванні НСТУ зі спеціального фонду державного бюджету, надходження до якого отримані внаслідок сплати рентної плати (зборів) користувачів радіочастотного ресурсу. Платниками ренти є передусім мобільні оператори, тобто на практиці майже кожен українець долучатиметься до фінансування Суспільного.

Інфографіка РПР, фото пресслужби НСТУ