Тетяна Кисельчук каже, що незалежна журналістика заслуговує на найкращі умови. Останні два роки вона як генеральна продюсерка цифрових платформ працює з цим викликом. В інтерв’ю «Детектору медіа» Тетяна розповіла, як формує команду і створює для неї умови, звідки взялися щомісячні стомільйонні перегляди відео Суспільного в соцмережах, а також про створення дитячого ютуб-каналу, що там із NewsHouse 2.0 на Хрещатику, 26 і як майбутні вибори голови правління НСТУ впливають на розвиток цифрових платформ та співпрацю з донорами, від яких залежить запуск нових сайтів та інших проєктів.

—  Тетяно, зараз на цифрових платформах Суспільного є вакансії. Чи це означає, що ваша команда розширюється і в 2021 році ви плануєте зробити не менший ривок, ніж у 2020 році?

—  Більшість вакансій ми вже закрили. Та варто дещо заглибитися в поняття «ривок 2020 року». Очевидно, що стрибок у цифрах, а отже зростання аудиторії сталося саме у 2020 році. Але цьому передувала низка подій. Наприклад, фейсбук-сторінки регіональних філій існували вже у 2017 році, і їх щодня розвивали продюсери й команди філії загалом. Так само центральні сторінки були створені й мали свої ком'юніті до 20-го року, наприклад, «Спорт» чи «Біатлон». Цей фундамент дав можливість диджитал-платформі злетіти, на перший погляд, за  рік.

Моя команда зосередилася на систематизації: від кількості до якості, від універсалізації зовнішнього вигляду до написання та впровадження єдиних правил. Ми безкомпромісно різали все зайве і зосереджувалися на сильних сторонах. Це такі собі harmful changes, які спочатку були сприйняті вороже. Однак робота упорядника антології дала плоди — стрімке зростання аудиторії, тому зараз здебільшого всі диджитал-команди на одній хвилі, хоча часом брак комунікації все ще відчувається.

Раніше в бізнес-акаунті ми могли побачити, скільки разів загалом подивилися наші відео у фейсбуку: середній щомісячний показник – 70 мільйонів, інколи цифра сягає 100 мільйонів. Тобто неможливо було зрозуміти, скільки людей подивилося десять відео, а скільки – одне.

І от в лютому фейсбук додав налаштування і порахував охоплення унікальних користувачів сторінок Суспільного (нагадую, сторінок 35). Ми ще не публікували ці дані – 16 мільйонів 376 тисяч.

16 мільйонів людей за один місяць в одній соціальній мережі. Ця метрика нова, сам фейсбук пише про неї так: «People Reached: The number of people who saw your content at least once. People reached is different from impressions, which may include multiple views of your content by the same people. This metric is estimated». Тобто це унікальні користувачі, які бачили будь-який наш контент хоча б раз.

Отже, з поняттям «ривок» ми розібралися. У 2021 році ми зосереджуємося на роботі з ютубом та аудіоконтентом, тобто з тими соціальними мережами, де наша присутність не так помітна, як у фейсбуку, або де нас узагалі нема. 

—  Наприкінці 2019 року ви казали, що у вашій команді 28 людей. А зараз?

—  Зараз у центральній команді 40 людей. У кожній регіональній філії ми розширили диджитал-команди з чотирьох до шести людей. Ці команди ще формуються.

—  Яким є «обличчя» команди? Як відомо, в новинах на Суспільному здебільшого працює молодь. На цифрових платформах теж переважають молоді люди?

—  Так.

—  Нещодавно запрацював мобільний додаток «Суспільне Новини» (Suspilne.News). Мобільні додатки Suspilne.radio і Suspilne.tv на сьогодні завантажили понад 10 тисяч та понад 5 тисяч разів відповідно. Якого результату через рік очікуєте від мобільного додатку «Суспільне Новини»? Чи плануєте його рекламувати?

—  Будемо просувати його за допомогою банерів у Facebook Instant Articles, де є спеціальна опція промоції мобільних додатків. Це безкоштовна опція. За законом ми не маємо права використовувати бюджетні кошти на рекламу. Мій колега Андрій Боборикін, директор із цифрового маркетингу, працює над грантом, який дозволить просування диджиталу Суспільного загалом. Проте цей грант зараз на паузі, а західні партнери пильно стежать за виборами голови правління.

—  У 2020 році цифрові платформи стрімко розвивалися насамперед завдяки донорській підтримці. У 2021 році ви плануєте продовжити запуск нових сайтів, серед яких «Суспільне радіо». Донори допоможуть знову?

—  Так, цього року ми далі працюємо над екосистемою медіаактивів та плануємо запустити сайти радіо, телебачення, доєднати корпоративний сайт. Мені здається, будь-яке нове партнерство з донорами буде можливим тільки після виборів голови правління.

—  Коли цифрові платформи зможуть фінансуватися із бюджету компанії? Тільки після ухвалення змін до законодавства?

—  У постанову Кабінету Міністрів України №30 від 25 січня 2017 року 11 березня минулого року внесли зміни; нова редакція дозволяє витрачати бюджетні кошти на цифрові платформи.

—  У концепції дитячого та підліткового мовлення йдеться, що «в НСТУ є два детально розроблених проєкти майбутніх медіаактивів: Suspilne.kids та “Скрол”». Вони у планах?

—  Ми переосмислили ці проєкти. Зараз розробляти власні платформи, особливо з комп'ютерними іграми, нерентабельно. Тому вирішили зосередитися на дитячому ютубі. Ми вперше почали системну роботу з дитячим контентом. Цей контент розроблять сторонні продакшени, дібрані на мистецькому конкурсі. Ми вже зібрали заявки, конкурс відбувався з 9 лютого по 9 березня. Надійшло 44 заявки, зараз ми їх обробляємо. В першій половині квітня буде пітчинг, у другій – захист проєктів. Через тиждень після цього конкурсна комісія обере переможців, сподіваюся, до кінця місяця ми підпишемо угоди і вже в травні почнеться виробництво. Думаю, до кінця року два-три дитячі або підліткові проєкти Суспільного побачать світ. Втім, скільки їх буде, ми зрозуміємо після захисту.

—  Коли ви почали займатися цифровими платформами, присутність Суспільного мовлення в інтернеті була дуже різношерстною. Ви поставили перед собою завдання створити єдину диджитал-екосистему і створили її. Чи брали за приклад цифрові платформи суспільних мовників інших країн?

—  Здебільшого ні, хоча я постійно консультувалася. У Європі мій найкращий друг – Крістіан Ліндквіст, голова диджитал-платформи SVT (Шведського суспільного мовника). Вже півтора року ми з ним постійно на зв'язку, він читає мої стратегії і концепції, надає свою експертизу, ми ділимося спостереженнями, і, що цікаво, вони в нас однакові, особливо щодо карколомних зустрічей поколінь.

Я читала всі доступні стратегії, надані Європейською мовною спілкою. Важко імплементувати реальність інших країн у нашу. Поясню на прикладі: у Швеції радіо і телебачення існують окремо, це різні юридичні особи. Якби в нас так було, моя команда прямо зараз не розробляла би технічне завдання для радійного сайта й не запроваджувала би систему виробництва подкастів. 

Окремо хочеться нагадати, що більшість суспільних мовників у Європі почали працювати з диджиталом у той час, коли Суспільний мовник України ще не народився. Наприклад, VOD-платформа у Фінляндії існує з 2007 року, у Чехії — з 2008-го, в Ірландії — з 2009 року. В нас Суспільне почало реформуватися тільки 2017-го.

—  У звіті про діяльність НСТУ за 2020 рік ідеться про створення бібліотеки документів цифрових платформ, серед яких є «посібники щодо роботи із соціальними мережами Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, Viber та щодо роботи із соціальними мережами з дистрибуції аудіоконтенту, посібники щодо роботи з трансляціями та форматами контенту (заради останнього було проаналізовано 4000 відео)». Їх розробили ви? Чи доступні вони для всіх, хто на Суспільному має дотичність до цифрових платформ?

—  Так, посібники з роботи із соціальними мережами розроблені директором департаменту соціальних мереж та цифрового контенту Маргаритою Єрмак із командою. Це величезна і системна робота. Звісно, вони доступні всім нашим колегам.

—  Також у звіті йдеться про тренувальні матеріали та програми з підвищення кваліфікації. Як часто фахівці цифрових платформ проходять програми підвищення кваліфікації?

—  Розробка тренувальних матеріалів і тренінги – це не щось, що можна завершити раз і назавжди. Це постійний процес, особливо для молодої компанії. Ми розробили базу, зараз працюємо над додатковими матеріалами, думаю, реперною точкою в кінці року стане система тестування.

Окремо стартувала програма шведських колег «Тренери для тренерів». Це означає, що колеги з чотирьох регіонів, які довго навчалися за шведською програмою, будуть навчати своїх колег із інших регіонів. Також ми щомісяця плануємо проводити тренінги, найближчі відбудуться в березні та квітні і будуть стосуватися роботи з інстаграмом та аудіоконтентом відповідно.

—  Очевидно, що диджиталізація аудіовізуальних медіа не може зупинитися лише на роботі з сайтами та соцмережами. Чи планує НСТУ в близькій перспективі інвестувати ресурси у створення власної ОТТ-платформи для розповсюдження аудіовізуального контенту? Чи вибір буде зроблено на користь співпраці з іншими платформами?

—  Я впевнена, що наступні чотири роки компанія буде так чи так обертатися саме навкруги OTT-платформи. Інвестувати у близькій перспективі — так. Запуск станеться не так швидко.

Розкажу покроково. Крок перший: внести зміни до закону, які дозволять копродукцію та вихід за фінансовий рік (2021). Крок другий: розпочати девелопмент проєктів (2021 рік). Крок третій: знайти грант на софт і залізо, розробити технічне завдання (2021 рік). Крок четвертий: період розробки платформи, період виробництва контенту (2022 рік). Крок п’ятий: період постпродакшену контенту та запуск MVP (2023 рік).

—  Створення власної ОТТ-платформи впирається в потребу мати бібліотеку контенту й постійно оновлювати її. Чи буде Суспільне створювати контент спеціально для ОТТ-платформи, чи наповнюватимете її за рахунок проєктів ефірних каналів?

—  І те, й інше. Пріоритет, звісно, за виробництвом та закупкою digital first або digital only контенту.

—  Із 2020 року ви займаєтеся проєктом NewsHouse 2.0. На якій стадії його втілення?

—  NewsHouse 2.0– складний, багаторівневий, і складається із шестисторонніх стосунків. Таке на моїй практиці вперше. Нагадую, що NewsHouse – це мультимедійна служба новин, проєкт складається з трьох основних напрямків: будівництво, технічна специфікація, воркфлоу. Ми з моїм головним партнером у цьому проєкті Дмитром Хільченком жонглюємо палаючими драконами, намагаємося подружити європейсько-українську бюрократію і реальність. Я колись писала, як це відбувається: влаштовує електрика – не влаштовує вентиляційника, влаштовує дизайнера – не влаштовує конструктора, влаштовує будівельну компанію – не влаштовує генерального проєктувальника. Ньюзхаус — це як назва фільму Кім Кі Дука «Весна, літо, осінь, зима і знову весна».

Навесні минулого року ми почали, зібрали команду всередині НСТУ й офіційно запустили проєкт. Влітку бюро Слави Балбека розробило дизайн, а потім команда архітекторів готувала проєктну документацію. Паралельно влітку ми з технічним директором готували повну технічну специфікацію, яка проходила затвердження у BBC і Deutsche Welle.

Восени ми отримали погодження від Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації — у нас будівля історичного значення і має найвищий рівень складності – СС3. Проходили експертизу у відповідних органів, чи всі наші томи проєктної документації відповідають нормам. Восени провели перший тендер на техніку й тендер на будівельну компанію.

Взимку ми ще раз отримали погодження від Департаменту охорони культурної спадщини і двічі відправили запит у Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Ми все ще очікуємо погодження від ДАБІ, тим часом ми можемо а) проводити підготовчі роботи, б) закупити будівельні матеріали. Що й робимо. Тим часом провели вже другий тендер на техніку.

—  Коли ви створювали сайт «Суспільне Новини», то знали, який вигляд він матиме, які розділи в ньому будуть, яка логіка, та очікували визначені цифри по аудиторії. Чи маєте тепер таке ж уявлення про роботу NewsHouse 2.0?

—  Безперечно. Я знаю, як буде виглядати ньюзрум, знаю, де буде щитова і серверна, знаю, як будуть облаштовані саундбокси, скайбокси, переговорні, студія, апаратна, знаю, яка буде система вентиляції. Мені б хотілося сказати, що я знаю, яка лампа буде стояти за третім кутком четвертого столу. Але ми досі оптимізуємо проєкт, нещодавно ще хотіли відмовитися від мармолеуму (вид матеріалу, який стелиться на підлогу), тому що він був надто дорогий, але нам дали велику знижку, тому ми змогли собі дозволити його залишити. І таких «дрібниць» вдосталь.

—  Наразі в суспільстві й серед представників влади трапляється нерозуміння, що таке Суспільне. На вашу думку, із запуском NewsHouse 2.0 зросте довіра і впізнаваність?

— NewsHouse 2.0 — це місце, де створюються новини. Так, NewsHouse 2.0 – революційний, бо новини телебачення, радіо та диджиталу зможуть виходити з одного місця. Так, у NewsHouse 2.0 інша філософія виробництва, в основі якої лежить система Newsgathering. Але це ньюзрум.

Що зміниться для глядача? Він як дивився/слухав/читав новини, так і буде дивитися/слухати/читати новини. Так, зміниться картинка, і позаду за ведучим глядач буде бачити, як у режимі реального часу працює редакція, але він це вже десятки разів бачив на інших каналах. Тим паче зараз новини виходять із Суспільної студії, тому гріх бідкатися на картинку новин на Суспільному.

Для впізнаваності бренду набагато більший ефект мав би 4-серійний детективний серіал про українське село, створений під VOD-платформу, або гумористичне шоу. Тому давайте не вводити одне одного в оману й очікувати від сокири, що вона буде співати джаз.

NewsHouse 2.0 найперше створюється для журналістів, для людей, які щодня роблять новини. Бо незалежна журналістика заслуговує найкращих умов. Зніметься купа питань, пов'язаних зі слабкою технічною базою. Люди не будуть довго верстати випуск, бо софт старий, не будуть довго монтувати, бо комп'ютер вмикається через годину, не будуть деморалізовані від відсутності вікон тощо. Однозначно, комфортні умови праці вплинуть на якість та оперативність новин. Тому так, я сподіваюся, що довіра в довгій перспективі зросте. 

Фото пресслужби Суспільного