Про це йдеться на сайті «UA: Суспільне мовлення».

Користуючись колізіями законодавства, залучаючи фізичних осіб до справи для зміни підсудності, змінюючи деталі позову аби обійти заборону розпочинати судові спори кількаразово в різних судах між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ТОВ «Ера-Медіа» робить усе можливе, аби залишатись в ефірі телеканалу «UA: Перший», попри бажання НСТУ.

Ми звернулись до юристів та експертів з проханням прокоментувати ситуацію.

Артур Мартиненко

Адвокат, Радник та керівник практики вирішення комерційних спорів Адвокатського об’єднання Arzinger

«На мою думку, в діях ТОВ "Ера-Медіа" є всі ознаки недобросовісного користування процесуальними правами. Зокрема, позови до Деснянського районного суду та Святошинського районного суду мають ознаки безпідставних та очевидно штучний характер, оскільки заявлені до фізичних осіб, які не є сторонами договору. Позовні вимоги позову до Святошинського районного суду необґрунтовано (штучно) об’єднані; з метою зміни підсудності справи позов безпідставно заявлено до фізичної особи, яка не є стороною договору.

Більш того, Святошинський районний суд м. Києва мав би повернути позовну заяву в зв’язку з завідомо безпідставним залученням Скачко З.Г. (як співвідповідача з метою зміни підсудності) та накласти штраф на позивача (або його представника). Також цей суд при прийнятті позовної заяви мав відмовити у відкритті провадження щодо вимог до ПАТ "НСТУ", оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. А з’ясувавши, після відкриття провадження, що справа непідсудна Святошинський суд в частині вимог до ПАТ "НСТУ" мав закрити провадження у справі.

Підстави для вжиття заходів забезпечення (позову – прим. ред.) також відсутні, оскільки справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Разом з тим, внаслідок вжиття заходів забезпечення суд фактично продовжив дію договору, що недопустимо.
Зазначені дії ТОВ "Ера-Медіа" та їх представників мають бути визнані судами як зловживання процесуальними правами з усіма правовими наслідками у вигляді застосування судами відповідних заходів реагування. На жаль, суди не завжди вчасно реагують на очевидні порушення, що також провокує таку поведінку».

Віра Михайленко

Адвокат, національний тренер Ради Європи з європейських антидискримінаційних стандартів

«Зазначена ситуація свідчить про те, що з боку ТОВ "Ера-Медіа" має місце зловживання правом. Це такий особливий вид, на перший погляд, правової поведінки, який полягає у використанні суб’єктом господарювання своїх прав методами, що спотворюють саму суть права і закону. Внаслідок цього наноситься шкода як іншим суб’єктам відносин, так і суспільству в цілому.

Так, подаючи численні позови, штучно обираючи підсудність, "Ера-Медіа" очевидно зловживає своїм правом на звернення до суду на шкоду основного принципу договірних відносин – свободи договору. Адже відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. В цих відносинах таке право чітко закріплено в пункті 12.2. Договору, укладеного між ТОВ "Ера-Медіа" та ПАТ "НСТУ", на підставі якого строк дії договору може бути продовжено автоматично на той самий строк за умови, якщо жодна із Сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору письмово не повідомить про своє бажання припинити дію Договору. Це договірне положення випливає із принципу свободи договору і узгоджується із ч. 3 ст. 651 ЦК України.

Таким чином, ПАТ "НСТУ" в межах своїх цивільних прав, виявила намір не продовжувати співробітництво та направила на адресу ТОВ "Ера-Медіа" лист про припинення договору з 10.07.2018 року, тобто за місяць до його закінчення за умовами договору з урахуванням днів поштової доставки. З юридичної точки зору, за умови отримання ТОВ "Ера-Медіа"  вказаного листа, з 10.07.2018 року договір та відповідні договірні правовідносини за ним припиняються, інших додаткових дій від ПАТ "НСТУ", ТОВ "Ера-Медіа" ", інших осіб чи суб’єктів не вимагається.

Слід також звернути увагу на те, що твердження ТОВ "ЕРА-МЕДІА" про порушення ПАТ "НСТУ" права на отримання доходів та виконання зобов’язань перед третіми особами не відповідає дійсності, оскільки станом на день подання позову, 23.06.2018 року, договір офіційно був чинним та виконувався. Крім того, із припиненням дії договору ПАТ "НСТУ" має право не приймати послуги ТОВ "Ера-Медіа", та не має жодного відношення до зобов’язань ТОВ "Ера-Медіа" " перед іншими особами. Отже ТОВ "ЕРА-МЕДІА" маніпулює обставинами, оскільки навіть станом на сьогоднішній день наслідки припинення договору не настали: програма "Доброго ранку, Країно!" продовжує виходити в ефіри, а ТОВ "Ера-Медіа" продовжує отримує від цього дохід.

Подаючи аналогічні позовні заяви до ПАТ "НСТУ" та заяви про забезпечення позову, ТОВ "Ера-Медіа" вдається до недобросовісного примушування ПАТ "НСТУ" до виконання цивільно-правового договору. При цьому має місце зловживання процесуальними правами. В розумінні ЦПК України (ст. 44) зловживанням процесуальними правами є: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання завідомо безпідставного позову у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою. Аналогічне передбачено у ст. 43 ГПК України.

І хоча кодексами передбачено обов’язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, зокрема застосовувати до учасників заходи, визначені ЦПК та ГПК, проте передбачені законодавцем заходи впливу неспіврозмірні із зловживаннями, що допускаються ТОВ "Ера-Медіа", і не передбачають можливості зупинити порушення прав ПАТ «НСТУ» або відновити їх у найкоротший строк.

Між тим, припинення дії договору було зумовлено не в останню чергу тим, що ТОВ "Ера-Медіа" при виготовленні передачі порушувало стандарти, зокрема допускало: маніпуляції фактами, безпідставні узагальнення, подання власних думок як фактів, неконкретні посилання на джерела інформації, зневажливі та образливі коментарі ведучих, дискримінацію та упереджене ставлення, недотримання балансу думок. Отже має місце порушення ТОВ "Ера-Медіа"  принципів діяльності НСТУ, передбачених ч.1 ст. 3 ЗУ "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" від 17.04.2014 № 1227-VII. Таким чином можна говорити про виконання договору із порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (п.5.2, 5.3 Договору), що є окремою підставою для розірвання договору. Однак, з боку ПАТ "НСТУ" було обрано найменш обтяжливий для ТОВ "Ера-Медіа" спосіб припинення договірних відносин.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день, "примусове" продовження дії договору в судовому порядку не є рідкістю, хоча частіше воно використовується у сфері орендних відносин і будівництва. Наприклад, коли строк дії договору оренди закінчується, а орендар ще не виконав на повну його умови (не завершив будівництво, ремонт, не отримав прибуток тощо). В медійній сфері такий випадок по суті є завуальованим втручанням в редакційну політику. 
Маніпуляція фактами, зловживання ТОВ "Ера-Медіа" процесуальними правами порушують гарантії свободи діяльності ПАТ "НСТУ", а саме незалежність телерадіоорганізації у визначенні змісту програм та передач (ст. 5 ЗУ "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.1993 № 3759-XII)».

Валерія Савчук

Радник АО «ЮФ "Василь Кісіль і Партнери"»

«Хоча недопущення зловживання процесуальними правами було одним із головних завдань нових редакцій процесуальних кодексів, учасники процесу все ж продовжують вдаватися до недобросовісного користуватися своїми процесуальними правами для досягнення власних цілей.

Все ще поширеними залишаються процесуальні зловживання у вигляді подання кількох ідентичних позовів, апеляційних або касаційних скарг до одного суду задля маніпуляцій із системою автоматизованого розподілу справ, а також завідомо безпідставне залучення особи як співвідповідача з метою зміни підсудності справи та передачі справи на розгляд іншого суду.

За подібні процесуальні зловживання суд вправі застосовувати штрафи, які на сьогоднішній день складають від 528,6 грн до 5286 грн, а у разі повторних чи неодноразових зловживань – від 1 762 грн до 17 620 грн У господарських судах штрафи значно вищі: починаючи від 1 762 грн і аж до 88 100 грн у випадку систематичних чи неодноразових зловживань.

Показовою в питанні застосування штрафів за зловживання процесуальними правами є нещодавня ухвала Верховного Суду. У цій справі сторона подала до суду 5 ідентичних касаційних скарг, очевидно з розрахунком на те, що одна з них буде розподілена на потрібну колегію суду. Верховний Суд за таке процесуальне хуліганство ухвалив стягнути зі скаржника штраф у розмірі 52 860 грн».

Фото з Facebook-сторінки «Доброго ранку, Країно!»