osvita.mediasapiens.ua

Обрано другу п’ятірку членів редакційної ради НСТУ (ОНОВЛЕНО)

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія на початку зборів наголосив, що редакційна рада НСТУ – не профспілка, у неї трішки інше завдання, а саме стояти на боці журналістів. «Щоб журналісти не боялися сперечатися з керівництвом, не боялися втратити роботу, не боялися бути самостійними, незалежними, незважаючи на те, як сильно філія або хаб, або бюро пов'язані з місцевою владою. Це не справа журналістів. Це справа керівництва вирішувати з ними питання. Тобто редакційна рада має бути на боці журналістів».

Він зазначив, що щиро не розуміє журналістів, які виконують те, що каже директор. «Що станеться, якщо ви не виконаєте? Чому в новинах є замовні матеріали?», – запитав голова правління НСТУ. 

Пан Аласанія навів приклад, що є випадки, коли директор звертається до журналіста, щоб той запросив на програму гостя (з першої приймальні), якого він не хоче. У такому випадку журналіст має звернутися по допомогу до редакційної ради НСТУ.

За його словами, редакційна рада НСТУ не повинна лише чекати на звернення журналістів, а й сама щось ініціювати, хоча б з’ясувати питання, чому телерадіокомпанія бере гроші за висвітлення діяльності влади або орендує приміщення в міської (обласної) ради за 1 гривню.

Завдання редакційної ради НСТУ – стежити за дотриманням стандартів, підкреслив член правління НСТУ, відповідальний за діяльність з оптимізації центральної та регіональної структури, Микола Чернотицький. Він попросив у колег обирати членів редакційної ради серед тих, хто має хист і напрацювання щодо відстоювання прав журналістів, працює згідно із стандартами. «Суспільний мовник має бути флагманом для інших. У нашій компанії ми працюємо для суспільства і за стандартами», – додав пан Чернотицький. Він також сказав, що за його логікою, у редакційній раді мають бути співробітники НСТУ, які створюють програми чи працюють у новинах. І саме вони мають написати статут редакційної ради, згідно з яким працюватимуть у НСТУ, це має бути кодекс журналістської етики.

Миколу Чернотицького запитали, хто вирішуватиме питання про наявність замовних матеріалів на телебаченні і радіо: редакційні ради філій в кожному обласному центрі чи редакційна рада НСТУ з 15 осіб? Член НСТУ відповів, що цим займатиметься редакційна рада НСТУ. 

Творчі співробітники філій та центральної дирекції НСТУ на загальних зборах висунули 21-го кандидата у члени редакційної ради НСТУ. Одна кандидатка самоусунулася.

У результаті рейтингового голосування було обрано 5 членів редакційної ради НСТУ, а саме: заступник директора ТВО «Служба інформації» Чернівецької філії Павло Токар (58 голосів), заступник завідувача редакції ТВО «Студія експеримент» Закарпатської філії Мирослав Поляковський (53 голоси), завідувач відділу міжнародного співробітництва Львівської філії Зоряна Тивін (42 голоси), завідувач редакції телебачення Вінницької філії Марина Тепленко-Дідик (41 голос), головний редактор ТВО телебачення Львівської філії Оксана Клим (38 голосів).

На зборах був присутній 81 творчий працівник НСТУ. 11 представників творчого колективу НСТУ – відсутні.

Зазначимо, що до відокремленого структурного підрозділу НСТУ входять філії суспільного мовлення у 24 обласних центрах, плюс дві регіональні: Новгород-Сіверська та Криворізька, а також телеканал «UA: Культура» та «Українське радіо». Вони обирали свої редакційні ради із шести осіб влітку, до 31 серпня 2017 року. 

У Центральну дирекцію входять «UA: Крим» і «UA: Перший». Два телеканали не обирали редакційних рад наприкінці літа, так як не є відокремленим структурним підрозділом НСТУ. Творчі працівники телеканалів обирали 5 представників у рамках загального з’їзду11 жовтня. Серед кандидатів на члени редакційної ради НСТУ було троє співробітників Центральної дирекції: Віктор Харламов, Тетяна Тростянська (самовідвід) і Людмила Король. Жоден із них не набрав відповідної кількості балів і не пройшов у наглядовий орган Суспільного. 

На початку висунення кандидатів на загальних зборах творчих працівників зацитували сайт «Суспільне мовлення», про те, що членами редакційної ради мають стати співробітники НСТУ, але не можуть бути представники адміністрації філії, зокрема у редакційну раду не можуть входити директор виконавчий філії та його заступники.

Юрист НСТУ Максим Дорофеєв пояснив, що керуючись Статутом Суспільного та Законом про Суспільне, обмежень немає щодо можливості обирати з адміністративного боку. Він порекомендував перед тим, як голосувати за представника адміністративного складу, уявити собі ситуацію, «коли поєднується адміністративних блок і нагляд за діяльністю телерадіожурналістів».

Серед кандидатів були два представники адміністративного блоку: заступник т.в.о. директора виконавчого Донецької філії Ілля Суздалєв та заступник директора виконавчого Дніпровської філії Дмитро Музика. 

Нагадаємо, що у статуті НСТУ вказано, що «редакційна рада формується з числа працівників Телерадіокомпанії у складі 15 осіб, з них п’ять осіб, які призначаються наглядовою радою, п’ять осіб, які обираються загальними зборами творчого колективу Телерадіокомпанії, і п’ять осіб, які призначаються на конференції редакційних рад відокремлених структурних підрозділів Телерадіокомпанії».  

Під час презентації кожен із кандидатів у члени редакційної ради НСТУ розповів про себе. 

Павло Токар розповів, що має 10-річний досвід на телебаченні. Працював журналістом, очолював редакцію інформаційно-політичних програм, тепер директор об’єднання служби інформації (телебачення і радіо). У 2015 році відслужив у Збройних силах України. За його словами, армія навчила бути дисциплінованим і відповідальним. «Мені все одно, хто в мене в області губернатор, чи начальник профільного департаменту. Я їм завжди скажу "ні". Спочатку вони ображалися. Тепер вони знають, що ми їх не обслуговуємо. Надалі будемо говорити ні державній владі, і керівництву НСТУ, якщо їхні накази будуть суперечити нашим принципам», – сказав пан Токар. 

Мирослав Поляковський сказав, що є журналістом та психологом.

«Колеги мене висунули, бо завжди знаходять у мене пораду. Друге, чому мене колеги висунули: я маю диплом із тих спеціальностей, які потрібні при написанні статуту (редакційної ради). Я є ще юристом. Я маю чотири дипломи, люблю вчитися і ділитися знаннями з іншими», – агітував голосувати за себе пан Поляковський.

Журналіст зазначив, що Закарпатська філія мовить 8 мовами національних меншин, і більшістю з них він володіє.

«Буду захищати кожного журналіста, який мовить мовами національних меншин. Це дуже потрібно. Більшість із вас вважає, якщо вимкнути наші канали (філії НСТУ), то глядачі перемкнуться на центральні канали. На Закарпатті глядачі перемкнуться на європейські канали. Тоді ми не зможемо донести жодної інформації, жодного контенту», – наголосив Мирослав Поляковський.  

Зоряна Тивін веде прямі ефіри у форматі ток-шоу з 2012 року, зробила цикл програм про децентралізацію, за який у 2016 році зайняла перше місце на всеукраїнському конкурсі висвітлення реформ від Ради Європи й Інтерньюз-Україна. Вважає, що на регіональному телебаченні можна робити якісний продукт. Пані Тивін виступила за те, щоб телерадіокомпанії розвивалися.

«Боляче чути про те, що можливо треба ще більше оптимізовувати колективи. Можливо у нас більше людей, ніж в інших областях. Я знаю, що є достатньо мало людей, важко давати собі раду з об’ємом роботи, тому я за мудрий розвиток», – сказала вона.  

Її запитали про програму з губернатором. Вона сказала, що такого не має бути в ефірі і хотіла би, щоб йому у прямому ефірі ставили запитання представники громадських організацій, політичних фракцій. Це має бути відкритий ефір.

«Я журналіст, а не керівник, і не вирішую, що має йти в ефірі», – сказала Зоряна Тивін. 

Марина Тепленко-Дідик має 20-річний стаж у телевізійній журналістиці, до того 10 років працювала на радіо. Останні 10 років вона є керівником первинної журналістської організації Вінницької філії. Її військовій програмі «Бастіони» уже 18 років.

Марина Тепленко-Дідик зазначила: «Сьогодні ми всі працюємо майже в рівних умовах. У всіх зіпсутий настрій, бо ми не знаємо, що нас чекає у найближчому майбутньому».

Вона наголосила, що працюючи над статутом редакційної ради НСТУ, хоче, щоб це була «непохитна крига, яку ніхто не змін би посунути, ані нове керівництво, яке зараз нами керує, ані ті, хто прийдуть потім».

За її словами, статут має створити умови, щоб «ми могли працювати і робити на гарному оснащенні якісний контент. А потім з нас мають питатися за цей контент».

«Те, що ми робимо, створене на потребу нашого суспільства. Не можна засмічувати на сьогоднішній день тим контентом, який зараз іде на "UA: Перший". У нас дуже багато проблем, про які треба говорити  у кожному регіоні», – підкреслила пані Тепленко-Дідик.

Вона сказала, що роблячи  військову програму, напряму працює з високопосадовцями, які їй довіряють». «Я маю авторитет. І вони знають, що підводних течій, які не відповідають стандартам журналістики, у мене в програмі і в прямих ефірах не може бути. Я не боюся того, що наше керівництво може сказати когось запросити. У нас такого немає. Кожен відповідає за свій напрямок», – сказала Марина Тепленко-Дідик.

Оксана Клим працює на телебаченні зі студентських років, уже 17-й рік. Була ведучою, журналістом, вела авторські проекти і прямі ефіри.

«Я переконана, що професійні якості можна здобути, найголовніше завжди залишатися людиною», – вважає вона.  

Пані Клим зазначила, що її «ніхто ніколи не міг нагнути і зламати». І буде робити все для того, щоб таких як вона, ніхто не міг нагнути.

«Я знаю, що таке журналістські стандарти, це не те, що написано в книжці, це те, що в мене в середині», – додала Оксана Клим.

Колеги запитали її, як вона ставиться до заяви Львівської філії щодо утисків та про те, щоб Володимир Гройсман не допустив руйнування колективу філії НСТУ.

«Я журналіст. Мені важко говорити про адміністративні речі. Там не зовсім йдеться про реформу суспільного мовлення. Там йдеться про справедливість і несправедливість. Я підтримую боротьбу за справедливість», – відповіла Оксана Клим.  

Нагадаємо, що до 31 серпня кожна з філій Національної суспільної телерадіокомпанії України обрала у себе в регіоні на загальних зборах по три члени редакційної ради. 1 вересня члени правління НСТУ затвердили ще по 3 члени редакційних рад для кожної філії, як цього вимагає закон і статут НСТУ. Редакційні ради мають складатися винятково з творчих працівників НСТУ, адже це спеціальний наглядовий орган в складі органів управління, який, згідно з Законом про Суспільне мовлення, має право вносити на розгляд наглядової ради НСТУ питання про відсторонення посадових осіб від управління Телерадіокомпанією або її окремими підрозділами осіб, які порушували редакційний статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадіожурналістів, заборони цензури і втручання у редакційну та професійну діяльність Телерадіокомпанії. 

4 жовтня 2017 року у київському телецентрі відбулася конференція редакційних рад 25 філій Суспільного мовлення, телеканалів «Центральний канал» та «Культура» а також «Українського радіо», на якій обрали п’ять членів до редакційної ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Першими п’ятьма членами редакційної ради НСТУ стали директор ТВО «Служба інформації» Волинської філії Костянтин Лоцман, старший редактор телебачення ТВО інформаційних програм Луганської філії Наталія Войнова, головний редактор ТВО телепрограм Тернопільської філії Ігор Берцал, головний редактор творчого об’єднання «Новий сезон» «Українського радіо» Юлія Шелудько, головний редактор культурологічних і наукових програм, автор журналістських розслідувань Сумської філії Олена Адаменко

Згідно із Статутом НСТУ та Законом про суспільне телебачення та радіомовлення, до складу редакційної ради НСТУ мають увійти 15 осіб. З них 5 осіб призначить наглядова рада НСТУ, 5 осіб обрали на загальних зборах творчого колективу НСТУ 11 жовтня, ще 5 осіб 4 жовтня обрали на конференції редакційних рад регіональних підрозділів НСТУ.

Як писав сайт «Суспільного мовлення», всі члени редакційних рад, як Центральної дирекції, так і філій, працюватимуть на громадських засадах. Члени редакційних рад збиратимуться на збори і вирішуватимуть творчі конфлікти та питання дотримання журналістських стандартів в телерадіокомпанії. 

Згідно з Статутом НСТУ, на редакційну раду покладається:

«1) розроблення та подання на затвердження наглядовій раді редакційного статуту Телерадіокомпанії;

2) контроль за дотриманням телерадіожурналістами редакційного статуту;

3) контроль за дотриманням прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у редакційну та професійну діяльність Телерадіокомпанії;

4) внесення на розгляд наглядової ради питання про відсторонення посадових осіб від управління Телерадіокомпанією або її окремими підрозділами осіб, які порушували редакційний статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадіожурналістів, заборони цензури і втручання у редакційну та професійну діяльність Телерадіокомпанії, про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону та цього Статуту в разі підтвердження наявності зазначених порушень». 

У статуті публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» зазначено, що до органів правління відносяться редакційні ради. «У Телерадіокомпанії також створюється спеціальний наглядовий орган в складі органів управління — редакційна рада.

 У статті 19 «Редакційний статут та редакційна рада НСТУ» Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» йдеться:

«1. Редакційний статут НСТУ повинен відповідати вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а в частині положень щодо редакційної ради положенням цього Закону.

{Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015}

2. Редакційна рада НСТУ формується з числа працівників НСТУ у складі п’ятнадцяти осіб: п’яти осіб, які призначаються Наглядовою радою НСТУ, п’яти осіб, які обираються загальними зборами творчого колективу НСТУ, і п’яти осіб, які призначаються на конференції редакційних рад регіональних підрозділів НСТУ.

Редакційна рада регіонального підрозділу НСТУ формується у складі шести осіб: трьох осіб, які призначаються правлінням НСТУ, і трьох осіб, які призначаються загальними зборами творчого колективу відповідного регіонального підрозділу НСТУ.

{Частина друга статті 19 в редакції Закону № 271-VIII від 19.03.2015}

3. Редакційний статут НСТУ затверджується Наглядовою радою НСТУ за поданням редакційної ради НСТУ».

Фото зі сторінки у Facebook Медійні проекти Ради Європи в УкраїніБогдана Пошивайла

comments powered by Disqus