Моніторинг Суспільного: Як дотримувалися стандартів на Донбасі, у Дніпрі, Полтаві, Харкові та Кривому Розі

Із часів попередньої (грудневої) хвилі моніторингу філії Національної суспільної телерадіокорпорації зазнали певних змін. У деяких із них змінилося керівництво, а Донецька й Луганська філії тепер працюють під спільним лого «UA: Донбас»; відповідно, кількість матеріалів про Луганську й Донецьку області зменшилася практично втричі. Майже вдвічі знизилася кількість матеріалів у підсумкових випусках новин Харківської філії, на чверть — у Дніпрі. Натомість Кривий Ріг став робити навіть більше сюжетів і повідомлень. В ефірі побільшало новин «UA: Першого» та інших регіональних філій.

А от разючих змін у дотриманні стандартів інформаційної журналістики поки що немає. Найвищий показник показала філія «UA: Донбас»: сумарний бал становить 5,03 із можливих шести балів. Решта каналів продемонстрували результат від 4,11 до 4,46 бала, а Полтавська філія не дотягла й до четвірки. Показово, що лише в новинах цієї філії були виявлені матеріали з ознаками замовності.

Ще одна тенденція — намагання інформаційних служб відмежуватися від висвітлення діяльності влади та політичних процесів у своїх регіонах. Натомість у новинах переважають кримінальні новини, «соціалка», повідомлення про комунальну сферу й культурно-мистецькі події. У найкращому разі повідомляють про акції протесту, але таким сюжетам часто бракує балансу думок. Наприклад, журналісти «UA: Донбасу» не помітили перебування в регіоні Петра Порошенка, харків’яни — відновлення виробництва літаків на великому підприємстві. Через таку політику інформаційна картина, яку філії подають своїм глядачам, виглядає неповною.

Донецьк / Луганськ — «UA: Донбас»

Досить високий показник дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики (5,03 бала із шести) зумовлений, зокрема, стовідсотковою відповідністю новин каналу стандартам точності та відокремленням фактів від коментарів. Що ж до решти критеріїв оцінювання, то монітори мають найбільше зауважень до повноти інформації, якої бракує майже половині сюжетів. Найчастіше це трапляється в новинах із порушенням балансу думок. Наприклад, сюжет «На сесії Лисичанської міськради таємно голосували за дострокове припинення повноважень міського голови Сергія Шиліна» за 16 березня містить коментарі депутатки, яка не підтримує відставку мера, та його самого. Натомість позиції депутатів «Опозиційного блоку», які, власне, й ініціювали це голосування, немає. До того ж у сюжеті немає бекґраунду з вичерпною інформацією про протистояння між міським головою та опозицією, й не зрозуміло, що стало приводом для спроби його відсторонення. Також у цьому сюжеті були б дуже доречними думки місцевих політичних експертів чи активістів, які можуть неупереджено прокоментувати ситуацію.

Ще один показовий приклад — сюжет «Загибель на виробництві» від 16 березня, у якому йдеться про нещасний випадок на «Азовсталі». Ведуча повідомляє: «Співробітник прес-служби холдингу “Метінвест”, до складу якого входить меткомбінат “Азовсталь”, який побажав лишитися інкогніто, прокоментував ситуацію нашому журналісту в приватному повідомленні». Окрім його цитати немає жодних інших коментарів, хоча на місці працювали медики, рятувальники та поліція. Натомість маріупольське видання «0629» повідомляло про цю ситуацію, використовуючи інформацію з чотирьох джерел. Також там дали важливу для бекґраунду інформацію про нещодавній ремонт печі, на якій сталася трагедія. Це все на «UA: Донбасі» упустили, тож окрім балансу постраждала ще й повнота.

Сюжет «На подвір'ї спалюють сміття» від 14 березня є одним із небагатьох прикладів порушення стандарту оперативності. Він розповідає про події, час загострення яких важко встановити, а чітких посилань на часові рамки немає. У підводці ведучої йдеться: «Жителі маріупольських багатоповерхівок по вулицях Пилипа Орлика та Дев'ятої авіадивізії скаржаться на дим з пункту збору та переробки вторсировини. Той розташований серед будинків. За словами людей, раніше тут приймали склотару, згодом почали пресувати зібрану макулатуру та пластик. Рештки сміття співробітники спалюють для обігріву приміщення. Містяни написали звернення до Державної екоінспекції, Продспоживслужби та мера з проханням закрити цей пункт».

У матеріалі не вказано, коли люди написали ці звернення. Як видно з коментаря чиновника, перевірку за зверненнями уже провели. Отже, скарги подавали щонайменше кількома днями раніше або ж узагалі неодноразово. У сюжеті не розкрито інформаційний привід — коли відбулася подія, яка актуалізувала проблему, що існує вже кілька років.

Порушення стандарту достовірності трапляється лише в кількох повідомленнях, але наявні посилання на джерела почасти не настільки чіткі, як мали б бути. Наприклад, у сюжеті «Від сьогодні набули чинності нові правила поховання померлих» за 15 березня ведуча повідомляє: «У випадку насильницької смерті треба дочекатися судової експертизи. Її, на підконтрольній Україна території Донеччини, видаватимуть лише у Приморському районному суді Маріуполя. Аби встигнути розглянути випадки насильницької смерті з усієї області судді перейдуть на новий графік роботи, чергуватимуть вихідними». Тут не вказано, хто саме про це повідомив, і на жодні нормативні акти вони не посилаються.

Але й матеріалам, у яких формально дотримані всі стандарти, бракує глибини розкриття теми, зокрема, використання в сюжетах коментарів експертів. Наприклад, як у сюжеті «Планують підвищити вартість проїзду» від 13 березня, у якому йдеться про відповідні плани влади у Бахмуті та Краматорську. Журналісти зібрали коментарі посадовців з обох міст, опитали мешканців: керівники підприємств виправдовуються інфляцією, мешканці, природно, не хочуть платити більше. Тому тут бракує третьої сторони: експертів, економістів, які би пояснили, чому проїзд дорожчає і як це зможе позначитися на якості роботи перевізників.

Що ж до тематичного наповнення новин, то запитань до редакції чимало. Канал висвітлює події в Луганській та Донецькій областях, мешканці яких прямо чи опосередковано потерпають від бойових дій. Але протягом тижня в новинах не було повідомлень про обстановку на фронті, виявлені порушення під час перетину контрольно-пропускних пунктів на лінії розмежування та режим їхньої роботи тощо. Наприклад, у звітах Спеціальної моніторингової місії Організації безпеки та співробітництва в Європі за цей період ішлося про низку виявлених фактів порушення перемир’я та протидії спостерігачам, а також ішлося про перешкоджання з доставкою води через обстріли. Хіба що сюжет «Як працює пекарня у прифронтовій Мар’їнці» від 14 березня передає умови, в яких живуть люди на лінії фронту.

Не потрапляють у новини «UA: Донбасу» й інші значущі події, зокрема політичні. А якщо в сюжетах і йдеться про політику, то їм бракує повноти й балансу. Серед важливих подій, про які йшлося в інших ЗМІ, журналісти каналу не звернули уваги на прес-конференцію начальника Лисичанської поліції про нові напрямки роботи правоохоронців, вшанування в Києві пам’яті Героя України Дмитра Чернявського — першого загиблого під час проукраїнських мітингів у Донецьку (не відомо, чи згадали про нього цього дня земляки?) А 16 березня в новинах не згадали про робочу поїздку Петра Порошенка на Луганщину й Донеччину, зустрічі з мешканцями прифронтової зони, призначення командувача операції об’єднаних сил. Якщо повноцінний сюжет не встигли підготувати до ефіру з технічних причин, достатньо було би короткої начитки у студії з переліком головних подій цього візиту, передусім кадрового призначення. Цю інформацію також могли передати регіональній філії з центральної редакції «UA: Першого».

Дніпро — 51-й канал

Узагальнений показник дотримання фахових стандартів журналістами 51-го каналу становить 4,76 балів із шести можливих.

На думку експертів,підсумковівипуски новин дають доволі примітивну картину дня: у випуску із семи сюжетів зазвичай є оди-два кримінальні, два спортивні та один-два «культурні» матеріали.

Що ж до якості сюжетів, то найкращими за відповідністю критеріям оцінювання були новини про ями на дорогах («Стан дорожнього покриття на Дніпропетровщині та правила реєстрації», 15 березня) та порятунок птаха («У Дніпрі рятують хижого птаха», 12 березня»).

А найбільшою вадою проаналізованих матеріалів була відсутність повноти інформації, причому не так через відсутність бекґраунду, як через порушення стандартів балансу думок, точності й достовірності. Наприклад, у випуску за 13 березня журналісти не були точними в чотирьох сюжетах із семи оцінених. Із них у двох не повідомлялося, коли відбулись описані події, — «ДТП на житловому масиві Лівобережний» та «Моторошний злочин в Павлограді». Ще двом сюжетам із цього ж випуску новин бракувало балансу думок. Зокрема, йдеться про сюжет «У Тернівському районі Кирового Рогу біля одного з промислових кар'єрів місцеві мешканці знайшли тіло молодого чоловіка», в якому розповідають про загибель військового. Автор сюжету стверджує: «Самі військові, те що сталося, поки не коментують». Отож не зрозуміло: журналісти пробували отримати коментар і їм відмовили чи просто прес-служба військових не розіслала повідомлення з коментарем події?

Бракує паритетного висвітлення позицій сторін конфлікту і в сюжеті «У Кривому Розі учасників АТО звільнили з офіційної роботи без видачі трудових книжок», у якому не бачимо спроби отримати коментар роботодавця. Автори сюжету не тільки не спробували розібратися в конфлікті, але й не змогли чітко артикулювати проблему — наявні тільки коментарі звільнених та правозахисників, які описують проблему досить сумбурно.

Яскравими прикладом порушення балансу думок є й матеріал «Страйк на “Арсерол Міттал Кривий Ріг”» (14 березня) У ньому йдеться про мітинг працівників заводу, які погрожують страйком, і знову відсутня позиція роботодавця — жодного представника адміністрації чи власників підприємства, попри те, що є коментар експерта, який звинувачує підприємство в несплаті податків. Крім того, в сюжеті відсутній бекґраунд, що також призводить до порушення стандартуповноти інформації.

Точності загалом бракувалочотирьом сюжетам каналу. До прикладу, в сюжеті від 14 березня «85 багатоповерхівок без газу» журналісти заплутались у цифрах — ведучий у студії говорить про 85 будинків, репортер у сюжеті — про 90 будинків, а представниця «Криворіжгазу» взагалі не називає кількість будинків, а каже про кількість квартир.

Порушення стандарту повноти в багатьох випадках траплялося тому, що журналісти на кажуть, де відбулася подія і хто її організував. Імовірно, в цьому вони вбачають рекламну складову. Наприклад, у сюжеті «До дня добровольців у Дніпрі відкрили виставку “Заради них”» (14 березня) автори мовчать не тільки про місце проведення виставки (обласну державну адміністрацію), але й про передісторію цього заходу, який проводиться в межах великого проекту під егідою Центру допомоги учасникам бойових дій при Дніпровський ОДА.

А в сюжеті «У Дніпрі мешканка однієї із багатоповерхівок розмалювала під'їзд свого будинку» (16 березня) журналісти не вказують першоджерела інформації, а видають сюжет як власну знахідку. Хоча інші місцеві ЗМІ, які повідомили про це раніше, зазначають, що вперше про це довідались із допису у Фейсбуку за 11 березня.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів через наявність оцінних суджень порушено у двох матеріалах, причому абсолютно ідентично. У сюжеті «Одинадцятого березня близько сьомої ранку» (12 березня) йдеться про «моторошне» ДТП, а наступного дня журналісти розповідають про «моторошне» вбивство в Павлограді.

Кривий Ріг — «Криворіжжя»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики «Криворіжжям» експерти оцінили на 4,41 бала.

На думку експертів, найбільше проблем у журналістів каналу виникаєзі збалансованим висвітленням подій та повнотою інформації, яка пропонується глядачам. Зауваження, зокрема, стосуються сюжетів «Екологічне лихо в Кривому Розі» від 13 березня та «Європейську зарплату. Працівники АМКР знову мітингують» від 14 березня. У цих матеріалах транслюються критичні меседжі про діяльність промислових підприємств, але позиція їхнього керівництва висвітлена мінімально. У першому матеріалі йдеться, що «екологи зафіксували перевищення діоксиду сірки у повітрі Кривого Рогу. Системно та понаднормово повітря міста забруднює меткомбінат “Арселор Мітал Кривий Ріг”. До такого висновку прийшли фахівці міського управління екології після того, як проаналізували результати моніторингу автоматизованого поста спостереження підприємства за станом атмосферного повітря №1». І що «24 дні екологи фіксували перевищення середньодобової концентрації діоксиду сірки, при цьому екологічна служба “Арселор Мітал Кривий Ріг” впродовж 2017 року наполегливо доводили, що перевищення діоксиду сірки — це не вплив виробництва підприємства, хоча з понад десяти тисяч тонн викидів діоксиду у 2017 році по місту 78 % це викиди від діяльності ПАТ “Арселор Мітал Кривий Ріг” — зазначили в управлінні екології».

Як бачимо, деперсоніфіковане посилання на екологічне відомство підприємства подається в обрамленні негативно тонованого щодо нього висновку управління екології. До того ж у матеріалі немає жодного синхрону, позиції сторін передаються від третьої особи. Не зрозуміло, чи є щось із озвучених тез цитатою, а чи журналіст на власний розсуд тлумачить отримані десь відомості. До того ж уживаються оцінні судження на кшталт «наполегливо доводили» та вибудовуються смислові ланцюжки, в яких кореспондент ставить під сумнів тези однієї зі сторін.

У другому йдеться про акцію протесту, організовану профспілками, щодо підвищення заробітної плати та виконання певних соціальних вимог на підприємстві «Арселор Міттал Кривий Ріг».Тривалість сюжету — 5 хвилин. У ньому синхронами представлена точка зору робітників, профспілок, а позиція керівництва комбінату — це лише скриншотами із сайту та смс-повідомленнями, які свідчать про те, що ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» планує виконати частину вимог мітингарів: «Кор.: Напередодні, на сайті підприємства з’явилася інформація про прогнозоване щорічне підвищення оплати праці. Про таку ініціативу керівництва людей навіть проінформували через есемес».

Окрім того, сюжету «Європейську зарплату. Працівники АМКР знову мітингують» бракує точності та повноти інформації. Зокрема, не зрозуміло, яка на сьогодні середня заробітна платня у робітників комбінату і чи справді запропоноване підвищення настільки мізерне стосовно отримуваної ними досі платні.

Порушення фахових стандартів, зокрема, достовірності й точності, бачимо й у сюжеті «Кривий Ріг отримав єврогрант на модернізацію котелень». У ньому йдеться, що «місто отримало 6,5 мільйонів євро від Східноєвропейського фонду енергоефективності та екологічного партнерства. Ключові етапи відбору серед проектів інших міст, Кривий Ріг пройшов ще кілька місяців тому. Саму ж угоду, підписано в березні. Мета проекту — поліпшення системи теплопостачання, шляхом будівництва п'яти нових котелень та модернізації котельні “Гігант”». Журналіст у підводці не вказує джерела цієї інформації (чия це заява, де оприлюднена, коли і ким підписана угода).

Полтава — «Лтава»

«Лтава» виявилася єдиною з п’яти аналізованих філій, у новинах якої експерти виявили сюжети з ознаками замовності. Їх небагато, лише два із 49 проаналізованих. Експерти не мають підстав вважати причиною появи цих новин матеріальні стимули або адміністративний вплив на редакцію. Радше йдеться про порушення стандартів інформаційної журналістики (загальний бал — 3,86), а саме балансу думок та повноти інформації, а також звичку журналістів догоджати владі, докладно висвітлюючи її дії.

Насамперед ідеться про новину від 12 березня «Ситуація з правомірністю підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Полтави досі не вирішена». Матеріал стосуєтьсярозгляду в Полтавському окружному адміністративному суді заперечення міськради на рішення суду першої інстанції про призупинення підвищення вартості проїзду в міському громадському транспорті за позовом народного депутата Сергія Капліна (фракція Блоку Петра Порошенка, обраний за 144-м мажоритарним округом Полтавської області), який вимагав скасувати нові тарифи на проїзд.

Сюжет скомпоновано таким чином, що головним спікером є саме Каплін. Позиція міської ради представлена недостатньо — емоційним, але незмістовним і незрозумілим синхроном виступу представника органу місцевого самоврядування в суді. У розлогому ж коментарі Сергія Капліна, який автори сюжету не полінувалися записати поза межами судового засідання, народний депутат каже не про перебіг судового процесу чи конкретику аргументації позову: «Сергій Каплін, народний депутат: Тут все абсолютно зрозуміло. Нема ніякого обґрунтування чому ми маєм підвищувати ціну на проїзд. Давайте шукати таке обґрунтування! Сядемо за круглий стіл, ви покажете скільки витрачаєте, скільки ви платите податків, скільки ви платите людям, які працюють водіями відповідних транспортних засобів. Давайте подивимось — які в цілому витрати, які прибутки перевізників! І чому так раптом, на таку збиткову галузь, всі як мухи злітаються на мед, і хочуть перевозити?». Також у кадрі Каплін говорить на тлі державного прапора.

Що стосується точки зору перевізників, які де-факто є третьою стороною конфлікту, їхня позиція в новині взагалі ніяк не представлена. Очевидно, що для розуміння ситуації бракує й повноти інформації. Зокрема, бекґраунду, які саме ціни на проїзд оскаржує народний депутат Каплін, коли вони були затверджені, скільки часу діяли тощо. А також точки зору експерта або хоча б огляду цін на проїзд у громадському транспорті в інших містах, яка би могла ілюструвати ситуацію в Полтаві на тлі цих показників.

Цікаво, що цю тему журналісти каналу продовжили наступного дня в сюжеті «До 21 березня призупинили дію рішення Полтавського міськвиконкому про подорожчання проїзду у міському транспорті». У цьому матеріалі вже є спроба більш-менш адекватно збалансувати позиції сторін, представивши і точку зору Капліна, й міського голови Олександра Мамая. Інша річ, що спікери та їхні коментарі один одного варті. Окрім того, представлено й «картинку з натури»: спілкування з кондукторами та водіями в міському автобусі під час спроби кореспондентів проїхатися за старими цінами, підвищення яких призупинив суд. Якщо таким чином журналісти намагалися висвітлити позицію перевізників, то обраний формат виявився не дуже вдалим — кондуктори та водії не є тими особами, які ухвалюють рішення.

Також експерти помітили в новинах полтавчан «паркетний сюжет» із незрозумілої відомчої наради, в якому йдеться про прийдешні перевірки стану цивільного захисту «у чотирьох містах та п'яти районах». Це сюжет від 12 березня «На Полтавщині рятувальники перевірять стан цивільного захисту». Причина появи цього матеріалу, ще й в такому форматі, не зрозуміла: він іде після новини про лікування глаукоми і перед сюжетом про презентацію книжки. В ньому бачимо неінформативний синхрон посадовця, який нічого сюжету не додає:

«Олег Мельчуцький, голова регіональної комісії з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій: Я звертаюся зараз до всіх керівників. Ви повинні, в першу чергу, розуміють свої дії, свої повноваження. Тому що, коли трапляється біда, на жаль, не всі здатні адекватно реагувати і організовувати, в першу чергу ви тут організатори, організовувати реагування на надзвичайні ситуації. І від цього потім потерпає населення, тому що воно чекає від влади допомоги в біді».

Повідомленню бракує повноти інформації. Про забезпечення балансу думок узагалі говорити важко, позаяк новина, по суті, зводиться до анонсу майбутніх подій.

Що ж до інших порушень фахових стандартів, то дуже низькі показники канал здобув за критерієм повноти інформації — 0,22 бала. Це сталося через брак вичерпності відомостей під час підготовки новини, але здебільшого через порушення інших критеріїв оцінювання. Бо якщо порушення стандартів відокремлення фактів від коментарів та оперативності — це випадки поодинокі й не критичні, то балансу думок і персоніфікованих посилань на джерела бракувало більш ніж третині новин каналу.

Окрім згаданих «каплінських» сюжетів, недопрацювали журналісти й під час підготовки інших новин із судових засідань. Наприклад, у матеріалі від 13 березня «Суд у Миргороді» (слухалася справа про побиття місцевого депутата Олега Супруненка, який від отриманих травм помер) позиція прокурора і потерпілих представлена докладно з розлогими синхронами, тимчасом як позиція обвинувачених зводиться до коротких відповідей на питання судді.

«Суддя: Чи визнаєте ви себе винним?

 Хачатур Хачатрян: Частично, Ваша честь.

Суддя: Ви будете давати свідчення суду?

 Хачатур Хачатрян: Так.

 Суддя: Чи визнаєте ви себе винним?

 Левин Марданян: Так».

Коментарі захисту відсутні взагалі.

А в матеріалі від 14 березня «Справа Геннадія Капканова» ситуація протилежна: представлено лише позицію адвоката, а точка зору прокурора відсутня.

Є зауваження й стосовно точності — її бракувало майже в половині проаналізованих матеріалів. Так, у вже згаданому сюжеті від 12 березня «Ситуація з правомірністю підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Полтави досі не вирішена» вказано, що ухвала щодо забезпечення позову була прийнята 6 березня, хоча насправді вона датована 26 лютого. А в підводці до сюжету від 13 березня «До 21 березня призупинили дію рішення Полтавського міськвиконкому про подорожчання проїзду у міському транспорті» ведуча каже: «До 21 березня призупинили дію рішення міськвиконкому про подорожчання проїзду у міському транспорті. Так постановив Полтавський адміністративний суд 12 березня». Насправді в ухвалі від 12 березня йдеться лише про відмову скасувати захід забезпечення позову і не вказано жодної конкретної дати, до якої діє призупинення рішення про підвищення вартості проїзду.

Що ж до інших особливостей новин каналу, то вони формувалися виключно за подієвим принципом.

Окрім того, експерти вважають, що редакції новин варто приділяти більше уваги плануванню сюжетів. Наприклад, до дня добровольця замість сюжету «У Полтаві посмертно нагородили добровольців» (14 березня), який булостворено виключно на офіціозному відеоряді, можна було би зробити окремий матеріал про одного з нагороджених посмертно (інтерв’ю з його родиною та бойовими побратимами) чи серію матеріалів про добровольців, які повернулися із фронту.

Слід звернути увагу й на дуже бідний відеоряд новин. Зазвичай журналісти обмежувалися зйомкою в одній локації або взагалі обходилися лише записом коментаря в телефонному режимі.

Харків — ОТБ

За дотримання стандартів канал здобув 4,21 бала. Невисокими є показники в каналу за критеріями балансу думок та повноти інформації.

Прикладом неповної новини є сюжет від 14 березня «Негода ускладнила рух на дорогах Харківщини». Журналісти обмежилися телефонним коментарем голови одного з районів області, хоча ситуація, коли негода посилюється, очевидно вимагала більш розлогого висвітлення.

«Ірина Гнатюк, ведуча: Негода ускладнила рух на дорогах Харківщини. Через сильні снігопади та вітер, що жене сніг з полів, закрита для руху автівок дорога Харків — Великий Бурлук. Про це повідомив голова Великобурлуцької райдержадміністрації Віктор Слиш. За його словами, проїзд для шкільних автобусів забезпечений. Вони переважно їздять шляхами, де дороги чистять місцеві підприємства. На трасі державного значення ситуація гірше, розповів Віктор Слиш. Дорожники працювали усю ніч. Натомість, снігопад посилюється».

А в матеріалі від 14 березня «Для вступу у школу чи дитсадок батькам більше не потрібно оформлювати медичну картку» бракує персоніфікованого джерела інформації.

«Ірина Гнатюк, ведуча: Для вступу у школу чи дитсадок батьками більше не потрібно оформлювати медичну картку дитини. Міністерство охорони здоров'я скасувало низку облікових форм. Як вказано на сайті відомства, щороку українські медики опрацьовували до мільйона дитячих карток, заповнювали їх від руки, а зберігалися папери у школах та дитсадках. У МОЗі підкреслюють, це протизаконно. Освітні заклади не мають ліцензії на медичну практику. Усі дані про дитину мають зберігатися у лікаря, якого обрали її батьки. Тож із 13 березня медична карта дитини в Україні стає недійсною. Також згідно із наказом міністерства скасовується ще низка паперових форм, серед них: талон для реєстрації заключних діагнозів, контрольна карта диспансерного нагляду та медична карта студента».

Порушення стандартів повноти й точності інформації бачимо в сюжеті від 14 березня «У Харкові почала роботу служба супроводу незрячих». У ньому йдеться про те, що служба почала роботу, але не повідомляється, коли саме. Автор каже, що створили службу громадські активісти, але фінансується вона чомусь із міського бюджету, тобто статус цієї організації не є зрозумілим. Як і те, постійний це проект чи грантовий, розрахований на якийсь період. Повідомляється про те, що активними користувачами послуг супроводу незрячих є близько двохсот осіб, а скільком вони потрібні загалом, також невідомо.

З огляду на соціальну значущість повідомлення, в ньому бракує точності інформації про те, за якою адресою треба звертатися незрячим, аби викликати супроводжувача, «надавши необхідні документи в центр».

У невеличкому повідомленні від 15 березня «Півтори сотні дорожників впродовж минулої доби розчищали автошляхи Харківщини» порушено стандарт балансу думок, достовірності, повноти та точності інформації. Наприклад, журналісти посилаються на «обласний автодор»:

Ірина Гнатюк, ведуча: Півтори сотні дорожників впродовж минулої доби розчищали автошляхи Харківщини. Задіяли 116 спецмашин. За цей час рух транспорту не призупинявся, стверджують в обласному автодорі. І додають, через мокрий сніг на дорогах області утворилася ожеледиця. Щоб її побороти, на автошляхи висипали майже 50 тонн солі, а ще 50 вантажівок піщано-сольової суміші. Разом із тим, поривистий вітер посприяв утворенню снігових переметів. Їх висота у Вовчанському, Куп'янському та Печеніжському районах сягнула до двох метрів заввишки, а у Чугуївському до всіх чотирьох, — розповідають дорожники. Вже цієї ночі суттєвих ускладнень на дорогах вони не очікують, а ось на вихідних синоптики прогнозують сильні снігопади по усій області».

Що ж до оперативності новин каналу, то попри досить високі показники є ціла низка зауважень. Наприклад, деякі сюжети новиною не є, вони радше описують перебіг явищ чи процесів пролонгованої дії і могли бути відзняті з часовим «люфтом» щонайменше в тиждень. Наприклад, як сюжет від 15 березня «Містяни вимагають заборонити у Харкові обрізку дерев під стовп». У ньому йдеться про петицію городян на сайті міської ради, зареєстровану за три тижні до того, яка, втім, іще не набрала потрібної кількості голосів для розгляду. Але є й приклади появи новин, відверто «прокислих», як-от матеріал «Виплату перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям планується розпочати у березні». Він вийшов 13 березня і є цитуванням повідомлення, оприлюдненого інформагентством «Укрінформ» іще 3 березня. До того ж новинарі каналу залишили поза увагою цікаві інформаційні приводи, які би суттєво збагатили харківські новини, якби їх узяли до уваги.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тутМатеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus